Аналітичний звіт за соціально-економічними показниками країни Швеція

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

"КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені Вадима Гетьмана"

ФАКУЛЬТЕТ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІКИ І МЕНЕДЖМЕНТУ

Аналітичний звіт за соціально-економічними показниками країни Швеція

Київ 2013



Зміст

Вступ

1. Показники чисельності та складу населення

2. Показники економічної політики, зовнішнього боргу та торгівлі

3. Показники освіти

4. Показники робочої сили

5. Медицина та охорона здоров'я

6. Показники сільського господарства та рівня розвитку сільської місцевості. Урбанізація

7. Показники галузі R&D

8. Фінансовий і державний сектор

9. Довкілля

10. Індекси

Список джерел

Додатки



Вступ

Швеція (офіційна назва -- Королівство Швеція, Konungariket Sverige) відома у світі як країна з високими соціальними стандартами та розвиненою ринковою економікою та є представницею "скандинавської" економічної моделі з її відмінними рисами. Так, скандинавські країни і, насамперед, Швеція характеризуються високою питомою вагою державного сектора в структурі ВВП та перерозподілом його значної частини через бюджет, однією з найвищих у світі погодинних заробітних плат з одним із найбільших у світі рівнем оподаткування, великим соціальним пакетом, що включає допомогу у разі безробіття, тривалу відпустку матері у зв'язку з доглядом за дитиною, безкоштовне медичне обслуговування, безкоштовну освіту, посиленим впливом профспілок на всі сфери суспільно-економічного життя тощо. Відомо, що досить специфічним є регулювання відносин між трудом і капіталом, підвалини якого було покладено у 1938 р. у м. Сальтшебаден, де було підписано угоду між профспілками та підприємцями. Дана угода чітко закріпила основи компромісу між ними та була покликана скоротити різницю у доходах осіб з високою та низькою заробітною платою настільки, наскільки це виявляється можливим.

Через поширення у країні системи соціальних пільг феномен шведської економіки почали називати шведською моделлю соціалізму, проте таке переключення на соціальний аспект розвитку країни почав набувати поширення лише у 1980-ті роки. Якщо подивитися на історію Королівства, то, колись потужна військова імперія (у 17 сторіччі), вона не брала участі в жодній із війн протягом майже 2 сторіч. Так, Швеція заявила про свій нейтралітет в обох світових війнах.

Сучасну ресурсну базу країни, яка у великій мірі залежить від зовнішньої торгівлі, складають деревина, водні ресурси та залізна руда. На приватні підприємства припадає переважна більшість випуску промислової продукції, при чому більше, ніж 50% експорту якої виробляється у секторі інженерії (на с/г припадає менше, ніж 1% загального випуску продукції та приблизно така сама кількість зайнятих [2]). До факторів, що стимулюють економіку Швеції, належать високий внутрішній попит, місткий національний ринок та надзвичайно потужна експортна діяльність. Незважаючи на те, що обрана модель соціалістичного капіталізму приносила позитивні результати впродовж тривалого часу, їй було кинуто виклик у 1990-х високим рівнем безробіття, а також у 2000 --2002 і 2009 загальноекономічним спадом, який загальмував експортні операції. Та всі ці аспекти країні вдалося перенести без суттєвих ускладнень завдяки високій фіскальній дисципліні, що сформувалася за минулі роки, і значною мірою завдяки відбудові і реформуванню банківської галузі і фінансового ринку.

Швеція долучилася до Європейського Союзу у 1995, однак варто зазначити, що населення висловилося проти впровадження євро у якості національної валюти на референдумі у 2003, побоюючись, що це негативно може вплинути на економіку та суверенітет країни.

У наступних розділах буде поступово розглянуто кожну групу показників, які дадуть можливість комплексно проаналізувати розвиток економіки та соціальної сфери Швеції та зробити висновок щодо позиції країни на світовій арені.

швеція економіка показники



1. Показники чисельності та складу населення

Згідно з офіційною статистикою, наданою на сайті ОЕСР [6], станом на 2011 рік чисельність населення Швеції становила 9449000 осіб (див. Додаток А), причому протягом 3 років у країні спостерігається позитивна динаміка чисельності населення, тобто вона зростає протягом всього досліджуваного періоду. Більше того, якщо подивитися на даний показник за більш широкий часовий проміжок [1], то з 1960 року він невпинно зростає. Так, у 1960 р. він становив 7 497 967, у 1980 р. -- 8 317 937, у 2000 р. -- 8 882 792, у 2005 р. -- 9 047 752 осіб. Таке зростання свідчить про те, що країна розвивається та їй не загрожує демографічна криза. Перевагою є і те, що народжуваність перевищує смертність, тобто демографічна ситуація характеризується позитивним природним приростом. У даному контексті слід проаналізувати такий показник, як коефіцієнт фертильності, тобто кількість дітей, що в середньому припадає на одну жінку репродуктивного віку. Він схильний до коливання і є значною мірою волатильним, поза як його значення у різні періоди то зростає, то спадає. У 2009 р. він становив 1,94, наступного року зріс на 0,04 п.п. та склав 1,98, але вже 2011 він знову впав до 1,90. Та незважаючи на постійні коливання зрозуміло, що все-таки він радше прямує до значення у 2. Це обумовлює відтворення суспільства, оскільки в такому випадку на 2 дорослих припадає майже 2 дитини. Найвищий рівень, починаючи з 1960 р., коефіцієнт фертильності мав у 1960 р. (2,14), а найнижчий -- 2000 р. (1,55).

Щодо статевого складу, то в структурі населення незначним чином переважають жінки. За віковим складом найбільшу за часткою групу становлять особи віком 18-64 р. та складають 61% всієї чисельності населення. Однак з 2009 р. чисельність даної групи поступово зменшується, а частка групи 65+ зростає (з 18,1% до 18,8%). Ускладнює ситуацію ще й той факт, що скорочується група віком 0 -- 17 (з 20,6% до 20,2%), яка за логікою має становити не менше третини населення. Таке співвідношення є бажаним з огляду на перспективи повноцінного розвитку суспільства та як один із шляхів запобігання депопуляції. Ті особи, які зараз є працездатними і становлять більше, ніж половину всього населення, за 15-20 років перейдуть у категорію 65+, а категорія 0-17 натомість замінить населення, яке зараз працює. Саме тут можуть розпочатися проблеми з утриманням осіб непрацездатного віку та збільшення тягаря у розрахунку на 1 працюючого. 2011 цей коефіцієнт у Швеції становив 3,47, хоча ще 2009 він дорівнював 3,65 [1]. Такі дані є меншою мірою застережливими та попереджують про небезпечні тенденції щодо подальшого співвідношення пенсіонерів і людей працездатного віку, які утримують перших. Досить високим у Швеції є і коефіцієнт довгожителів, тобто осіб віком 80+, частка яких у загальній структурі населення підвищилася з 5,31% у 2009р. до 5,55% у 2011 р.

Аби мати чітке уявлення про демографічну ситуацію у Швеції слід звернути увагу на такий показник, як коефіцієнт утримання. Він показує, скільки людей непрацездатного віку (особи до 15 або до 17 та більше 65 або більше 70 років) припадає на осіб працездатного віку і, таким чином, надає інформацію про те, якою є частка школярів, інвалідів та пенсіонерів у категорії працюючого населення. У Швеції за різними методиками обрахунку він склав від 25,8% до 38,3% у 2011 р. та також характеризується тенденцією до зростання.

2. Показники економічної політики, зовнішнього боргу та торгівлі

Показники, які характеризують зовнішньоекономічну діяльність Швеції, а саме баланс поточного рахунку, сальдо фінансового рахунка, сальдо торгівлі товарами і послугами, протягом досліджуваного періоду показували стрімке зростання. Незважаючи на те, що 2008-2009 роки виявилися надзвичайно важкими для всіх країн світу через вплив фінансової кризи, Швеція вже у 2010р. продемонструвала ознаки відбудови своєї економіки. Так, експортна діяльність пожвавилася, про що свідчить сальдо торгівлі товарами і послугами, сальдо фінансового рахунка зросло з 102,0 до 497,8 млрд. дол., а баланс поточного рахунка зріс з 30,385,791,736 дол. у 2009 до 37,968,665,043 у 2011 році [3]. Однак незважаючи на це, рахунок капіталів мав від'ємне сальдо, яке збільшувалося дедалі більше кожного року.

Всупереч значному дефіциту рахунку операцій з капіталом, сальдо платіжного балансу в кінцевому підсумку виявлялося дебетовим, чому у великій мірі посприяло використання золотовалютних резервів, успішна торгівля товарами, яка переважає над експортом послуг, міцна експортна позиція Швеції у ЄС та світі. Цей факт підтверджується статистикою, згідно з якою експорт товарами та послугами складає 49,97% від ВВП, а торгівля загалом -- 93,73% від ВВП. У структурі товарів, експортованих Швецією (див. Рис. 2.1), переважають очищена нафта, медичні препарати, телефони та техніка, легкові та вантажні автомобілі, запчастини, продукція з деревини, залізна руда та концентрати тощо. До головних країн, куди Швеція спрямовує свій експорт, належать Німеччина, Норвегія, Данія, США, ВБ, Франція, Бельгія та Люксембург, Нідерланди, Фінляндія та Китай (див. Рис 2.2).

Рисунок 2.1 Структура експорту



Рисунок 2.1 Експортні партнери

Щодо обсягів імпорту, то вони також зростали з 2009 по 2011 рр., склавши у 2011 р. 236 млрд. дол., а відповідно, частка імпорту від ВВП цього року склала 43,76%. Протягом 2009 -- 2011 рр. спостерігалася випереджальна динаміка обсягів експорту над обсягами імпорту, яка обумовила додатне сальдо поточного рахунка. У структурі імпорту переважають сира та очищена нафта, автомобілі, запчастини, автоматичні машини з обробки даних, телефони та електротехніка, медикаменти тощо (див. Рис. 2.3). Партнерами з імпорту є Німеччина, Норвегія, Данія, Нідерланди, ВБ, Франція, Китай, Росія, Бельгія-Люксембург, США (Рис. 2.4).

Рисунок 2.2 Структура імпорту

Рисунок 2.3 Партнери з імпорту

Державний борг з 2009 р. скорочувався, що також є позитивною ознакою. Із 42% від ВВП у 2009 він скоротився до 38% у 2011. Зовнішній борг, однак, зріс із 992,5 млрд. дол. у 2010 до 1.034 трлн. дол. у 2011. За показником зовнішньої заборгованості Швеція посідає 18 місце у світі. Одним із досягнень уряду є скорочення темпів інфляції та контроль над її зростанням. Так, із 3% у 2011 інфляція скоротилася до 0,9% [1]. У цілому такі низькі показники інфляції є характерними для скандинавських країн, які у них є нижчими у порівнянні з іншими розвинутими країнами світу. Стосовно Швеції, то вона посідає 18 місце у світі за даним показником завдяки тому, уряд країни вживає дуже жорстких фіскальних заходів задля недопущення її зростання.

Стосовно витрат, які здійснювалися резидентами Швеції, а точніше -- домогосподарствами, то внаслідок кризи обсяги споживання населення у 2009р. скоротилися і склали -0,26% у порівнянні з 2008 р. Однак завдяки стимулювальним діям з боку уряду -- підвищенню державних витрат -- в економіку було спрямовано додатковий обсяг коштів, причому їх обсяг перевищив витрати попереднього періоду на 2,16%, склавши при цьому 112 млрд. дол. Протягом трьох наступних років державні витрати зростали, але це зростання було меншим, аніж у 2009 р.

Іншим боком витрат є заощадження, які характеризують схильність населення до інвестування та його довгострокові плани щодо використання вільних коштів, тобто чи оберуть вони інвестування або споживання. Так, валові заощадження шведського населення щороку зростають, вони є вагомою часткою ВВП країни (27,11%) та ВНД (26,44%) і 2011 р. становили 1461,7 млн. дол. Схильність населення до заощадження росте, що підтверджує офіційна статистика. Про цей факт свідчить те, що частка заощаджень у ВВП з 2009 поступово збільшилася з 23,57% до 27,11%, демонструючи висхідний тренд [3].

Стосовно показників, що відносяться до системи національних рахунків, слід зазначити, що обсяг ВВП країни становить 539,3 млрд дол. за поточним обмінним курсом, 391,7 млрд. дол. за ПКС (35 місце у світі) та 331,9 млрд. дол. за базовими цінами 2005 р. ВВП. У 2009 зростання ВВП не спостерігалося і економіка країни впала у глибоку рецесію, економічне зростання становило -5,03%. Однак уже у 2010 р. ситуація суттєво покращилася, внаслідок чого темп зростання ВВП позначився цифрою у 6,56%, однак вже наступного року знов уповільнився, склавши 3,71%. Загалом за даними служби ЦРУ США країна посідає 159 місце за темпом економічного зростання у світі. Так, безумовно, цей показник є невисоким, тим не менше, набагато красномовнішим є показник ВВП на душу населення, що показує реальну картину рівня життя суспільства. У Швеції він становить 57071 дол. США за поточним обмінним курсом (2011 р.), за яким вона посідає 26 місце у світі. Темпи зростання ВВП на душу населення у 2009 -- 2011 рр. були, відповідно, -5,83%, 5,65% та 2,93%. Як бачимо, ВВП на д.н. зростав нерівномірно, хоча у 2010 в цілому з'явилися перші ознаки пожвавлення економіки.

За секторами створення ВВП найбільшу частку посідає сектор послуг (70,8%), далі йде промисловість (27,4%) і найменшу частку посідає сільське господарство (1,8%). ВНД на душу населення також зростав протягом досліджуваного періоду, хоча його темпи були не настільки стрімкими, як темпи щорічного росту ВВП (див. Додаток Б).

3. Показники освіти

Загально визнаним є той факт, що Швеція має надзвичайно кваліфіковану робочу силу, яка є її безумовною конкурентною перевагою. Та ця перевага досягається перш за все завдяки високому рівню освіти, її якості. За індексом розвитку людського потенціалу Швеція посіла 8 місце у світі (2012 р.). Його значення становило 0,915 та гарантувало країні місце у групі країн з дуже високим рівнем людського розвитку. На Рис.3.1. бачимо динаміку значень ІЛР у світі та Швеції зокрема. Так, починаючи із 1980 значення цього показника у Швеції стабільно зростало та із 0,792 у 1980 досягнуло позначки у 0,916 у 2012 [5]. Для розрахунку ІЛР беруть до уваги кілька компонент, серед яких охорона здоров'я, освіта, дохід, нерівність, бідність, гендерна рівність, інновації та технології тощо. Та зупинімося більш детально на показниках, що характеризують ріень освіти у країні.

Рисунок 3.1 Тенденція значень ІЛР, 1980 - 2012

Середня кількість років навчання у школі складає 11,7, початкова та середня освіта визнані у країні загально обов'язковими. Загальний період навчання у Швеції становить у середньому 16 років, у т.ч. для чоловіків -- 25 років, жінок -- 17. Рівень письменності у країні -- 99%, тобто 99% населення віком від 15 років вміють читати і писати.

Із Додатка А бачимо, що кількість дітей, які зараховуються до початкової школи постійно зростає. Це, по-перше, можна пояснити фактором зростання народжуваності у країні, а по-друге, політикою з боку уряду, спрямованою на підвищення загального рівня освіченості населення. Частка зарахування до початкової школи у 2010 та 2011 р. становила 100%, тобто мала абсолютне значення. Частка дівчат, зарахованих до початкової школи, є трохи меншою, аніж хлопців (48,57% - 48,59%), але в цілому можна сказати, що співвідношення дівчат і хлопців у початковій школі становить 50/50. Натомість кількість дітей, які не відвідують початкову школу, скоротилася з 3932 у 2009 до 3110 осіб у 2011, що також є позитивом, зважаючи на пріоритетність навчання і освіти у країні. Видатки на одного учня початкової школи, які являють собою частку від ВВП на душу населення, зростали протягом звітного періоду і склали 28,63% [3].

Коефіцієнт зарахування до середньої школи скоротився зі 100% у 2009 р. до 98, 25% у 2011 і показує, яка частка з усіх, хто виявив бажання вступити до навчального закладу, був офіційно зарахований. Як бачимо зі статичного звіту, це співвідношення трохи скоротилося, однак все одно воно залишається дуже високим. Видатки на одного учня середньої школи, які являють собою частку від ВВП на душу населення, зросли у 2011 у порівнянні з 2010 на 0,18% та зменшилися у порівнянні з 2009 на 0,98%, склавши про цьому 32,05%.

Суттєво відрізняється ситуація із коефіцієнтом зарахування до вищої школи, який становив 70,78% та 73,11% у 2009 та 2011 рр. відповідно. Тенденція до збільшення студентів є очевидною, але все-таки кількість осіб, які мають повну вищу освіту є на третину меншою від тих, які мають лише середню. У цілому індекс зарахування до навчальних закладів становить 92%. Видатки на одного учня вищої школи як частка ВВП на душу населення спадали протягом досліджуваного періоду.

Видатки на освіту як відсоток від ВВП протягом 2009 -- 2011 рр. становили 7,26%, 6,98% та 6,77% відповідно. Ця цифра скорочується, але не означає, що держава не заохочує підвищення рівня освіти населення. Вища освіта у Швеції, незважаючи на її надзвичайно високий рівень, є безкоштовною і включає лише університетські внески та пожертви.

Підбиваючи підсумок за показниками, що характеризують галузь освіти у Швеції, варто сказати, що індекс освіти країни є дуже високим і становить 0,904, за яким вона посідає 10 місце у світі.

4. Показники робочої сили

Чисельність робочої сили у Швеції зростала протягом 2009 -- 2011 і у 2011 р. становила 4896900 осіб, з незначним переважанням частки чоловіків (див. Додаток А). Категорія "зайняті" так само зростала, однак у 2010 році абсолютний приріст безробітних перевищив приріст зайнятих, внаслідок реальні темпи зростання зайнятих уповільнилися. За статевою ознакою у структурі зайнятих країни також незначно переважають чоловіки, але в цілому можна сказати, що їх співвідношення прямує до врівноваження.

У зв'язку з борговою кризою в ЄС та соціальними проблемами, що витікають з даного аспекту, варто звернути особливу увагу на аналіз проблеми безробіття у Швеції. Так, у Таблиці 4.1 ми бачимо середній рівень безробіття у країнах ЄС-27 протягом 2003 -- 2012 рр. Якщо порівняти дані стосовно Швеції, де рівень безробіття протягом 2009 -- 2011 становив 8,3%, 8,4% та 7,5%, то бачимо, що безробіття у країні є нижчим, ніж у середньому в країнах ЄС.



Таблиця 4.1 - Середній рівень безробіття ЄС-27 у 2003 -- 2012 рр., % робочої сили [12]

У залежності від статі, безробіття у країнах ЄС та Швеції розподілилося таким чином, що більшу частку серед безробітних складали жінки (див. Таблиця 4.2). Незважаючи на те, що у Швеції розрив між ними є невеликим, розбіжності у деяких країнах, таких як Греція і Іспанія, є досить вагомими [18].

Рисунок 4.1 Рівні безробіття у країнах ЄС в залежності від статі у 2011 році, %

Та важливішим з точки зору подальшого розвитку шведського суспільства є розгляд проблеми безробіття серед молоді 15-24. Позиції Швеції у порівнянні з іншими країнами ЄС, а точніше з середнім рівнем безробіття у 27 та 28 країнах, є гіршими (див. Таблиця 4.2) [4]. Так, безробіття серед молоді у Швеції склало у 2011 22,8%, що, загалом, є позитивним зрушенням у порівнянні з 2010. Однак уже в 2012 р. безробіття знову зросло і сягнуло 23,7%. Безумовно, безробіття у 22,8% є високим показником і уряду потрібно докласти немало зусиль, аби врегулювати це питання, тим паче, що сьогоднішня молодь 15-24 стане повноцінним учасником ринку праці вже завтра. Отже, необхідно вжити всіх заходів, аби якомога більша кількість молодих людей знайшла собі місце роботи та змогла реалізувати свій потенціал на користь суспільства.

Таблиця 4.2 - Безробіття серед молоді у 2010 -- 2012 рр., %

Стосовно тривалості безробіття, найбільша частка, на щастя, припадає на групу людей, що є безробітними менше за 1 місяць (Рис. 4.2). Це свідчить про те, що люди, які втратили роботу, намагаються якомога швидше знайти собі інше місце, а не лягають тягарем на державу, сподіваючись на соціальні виплати по безробіттю. Трохи меншою є кількість осіб, які шукають нову роботу менше,ніж 3 місяці. Важливо, що особи, які не знайшли нове місце протягом 1 року, скоріше за все не збираються її шукати, а тому перед державою має постати питання, яким чином мотивувати цих людей до роботи або ж які каральні санкції по відношенню до них вжити (наприклад, урізати суму соціальних виплат або ж зробити її пропорційною з огляду на тривалість пошуку роботи) [6].

Рисунок 4.2 Тривалість безробіття у Швеції, 2011

5. Медицина та охорона здоров'я

Як бачимо з Додатка А, витрати на медицину в Швеції зростають з року в рік. Незважаючи на те, що економіка країн світу постраждала від рецесії та вони намагалися максимально можливо урізати свої видатки, витрати на медицину у Швеції лише незначно скоротилися. Режим економії не розповсюдився на таку захищену статтю бюджету, як медицина, а тому 2009 року витрати за ПКС склали 34432 млн. дол. , 2010 вже 34854, а 2011 досягли 37078 млн. дол. Витрати на медицину на душу населення у Швеції так само є високими і, закономірно, вони також мають тенденцію до зростання. Протягом досліджуваного періоду вони зросли на 5,99% і становили 3924,8 дол. США за ПКС. Для порівняння, США витрачають 8508 дол., тож, у Швеції є приклад для наслідування (Рис. 5.1 та Таблиця 5.1). Та хоча витрати США на медицину більше, ніж удвічі перевищують витрати Швеції, середня тривалість життя у США складає 78,62 роки, у той час як у Швеції -- 81,28.

Рис. 5.1 Найбільші за обсягами витрати на медицину на душу населення, $ за ПКС, 1980 -- 2012 рр

Таблиця 5.1



За даними World Health Organіzation за витратами на медицину у 2009 році Швеція посіла 14 місце у світі, 2010 -- 12-те, а 2011 -- восьме. Тож, як бачимо, серед усіх країн світу Швеція вирізняється високими стандартами соціального життя. Це підтверджується і фактом витрат на медицину як частки від ВВП (Рис. 5.2). У 2009 частка державних витрат у ВВП становила 8,1%, у 2010 -- 7,74%, у 2011 -- 7,57%. Цілком очевидно, що частка даної статті витрат зменшуються, хоча за абсолютними показниками вони, навпаки, зростають.

Стосовно здоров'я населення слід зазначити, що третина шведів страждає від проблем із зайвою вагою, причому даний показник незначними, ковзними темпами дедалі збільшується. Це має стати тривожним сигналом для уряду, оскільки ожиріння спричиняє низку захворювань, впливає на репродуктивні функції населення та його якість в цілому. Тому задля уникнення такої сумної ситуації, як у США, де ожирінням страждає 69,2% дорослого населення віком від 20 років, необхідно вжити кроків із поширення здорового способу життя, пропаганди спорту та збалансованого і здорового харчування.

6. Показники сільського господарства та рівня розвитку сільської місцевості. Урбанізація

Аналізуючи дану групу показників варто зазначити, що 100% сільського населення та 100% загальної чисельності населення має доступ до чистої питної води. У розподілі міського і сільського населення переважає частка першого, причому частка останнього щороку скорочується і тому характеризується від'ємним приростом. Частка сільського і міського населення у 2009 році становила відповідно 15,09% та 84,91%, у 2011 -- 14,79% і 85,21%. Темпи щорічного зростання сільського населення складали -0,12%, -0,13% та -0,25% протягом досліджуваного періоду; міського населення відповідно 1,03%, 1,03% і 0,93%. Найбільшим містом Швеції є столиця -- Стокгольм, де мешкає 1млн 279 тис. осіб. Окрім Стокгольму, у Швеції виділяють такі великі міста, як Готенбург (549,839), Мальмьо (280,415) та Уппсала(140,454). У міських агломераціях, що перевищують 1 млн. осіб (такою агломерацією у Швеції є одна -- Стокгольм), проживає 14,65% загальної чисельності населення [1,6,3].

Сільське господарство займає у Швеції настільки незначне місце, що його роль в економіці країни досить важко оцінити. Та проте воно характеризується певними особливостями. Через специфічний клімат, який притаманний країні, більш важливим для неї є тваринництво, аніж рослинництво. Врожаї у Швеції вважаються одними з найвищих у світі, чому вона значною мірою завдячує використанню добрив (хоча у зв'язку з екологічними проблемами та впливом на грунти використання деяких добрив довелося обмежити). Так, середня врожайність 1 га у 2011 р. -- 4715,99 з використанням 84,65 кг добрив [4]. Це набагато нижче, аніж у попередні роки, незважаючи на те, що масштаби удобрювання грунтів збільшилися. Майже ѕ шведських ферм мають лісові ділянки, а тому з кінця 19-го сторіччя діяльність із лісництва в країні почала проводитися на засадах невиснажливого лісокористування, яке передбачає встановлення співвідношення між правом на вирубування старих та вирощуванням нових насаджень. Відомо також, що у Швеції досить поширеним є вирощування органічно чистої продукції, без домішок і хімічних добрив. Так, згідно з офіційною статистикою, частка сертифікованих органічних ферм у країні складала 2011 р. 16,9%, що на 4,3% більше, ніж на початку 2009 р.

7. Показники галузі R&D

У сучасному світі глобальна конкурентоспроможна позиція країни визначається рівнем розвитку інновацій та науково-технічного сектору. Тож, аби стати лідером та вагомим гравцем на світовому ринку, необхідно впроваджувати провідні технології у сферу виробництво, нарощувати високотехнологічний імпорт, стимулювати створення наукових кластерів, бізнес-інкубаторів та ІТ-центрів. Цікавою з цієї точки зору є мапа, яка відображає участь країн у процесі R&D шляхом витрат країн світу на даний сектор. Так, Швеція на даній мапі представлена досить великою блакитною хмаркою, яка загалом свідчить про те, що її витрати спів ставні з витратами найрозвиненіших країн світу (Рис.7.1) [19].

Рис.7.1 Витрати країн світу на R&D

Глобалізація та процеси інтернаціоналізації капіталу спричинили те, що найбагатшими та найуспішнішими є ті країни, у яких велика увага приділяється науці та дослідженням. Тому щоб визначити, на якій стадії розвитку знаходиться Швеція, треба подивитися на неї саме крізь призму розвитку та капіталізації галузі R&D.

На Рис. 7.2 бачимо частку витрат R&D у ВВП [20]. Так, Швеція зробила крок назад у витратах на наукові розробки та дослідження та поступово пригальмовує темпи їх фінансування. За статистикою Світового Банку частка R&D витрат у ВВП Швеції становила у 2009 р. 3,36%, наступного року скоротилася до 3,39% а 2011 - до 3,36%.

Рисунок 7.2 Частка витрат R&D у ВВП країн світу, 2010

Щодо кадрів у цій галузі, то Швеція має у своєму досить велику кількість кваліфікованих фахівців, причому кількість як дослідників, так і технічних спеціалістів кожного року зростає. Найбільші шведські компанії є дуже інтернаціоналізованими і проводять все більшу кількість своїх операцій, у т.ч. R&D, поза межами Швеції. Витрати бізнесу на R&D є, втім, доволі високими і становлять 2,34% ВВП, хоча їх обсяг незначно скоротився за минулі роки. Показники міжнародної співпраці країни формують доволі нечітку картину: 55% наукових розробок проводиться спільно в міжнародному співавторстві, у той час як кількість патентів є нижчою за середній показник у країнах ОЕСР і складає 19%. Це частково відображає промислову структуру великих шведських корпорацій, які схильні зберігати технологічні розробки в межах своєї компанії [22, с.387 -- 391].

Швеція має надзвичайно розвинену галузь інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), однак її досягнення в біотехнології та нанотехнологіях є набагато слабшими. Розвиненою є й інфраструктура ІКТ: на 100 жителів припадає відповідно 32 та 94 абоненти дротових і бездротових мереж.

Витрати R&D зросли до 12,5 млрд. дол. у 2010 р. У 2009 промисловість профінансувала 59% загальних сукупних витрат R&D, у той час як держава -- 27%, а решту 10% було профінансовано закордонними інвесторами. Галузь R&D за останнє десятиріччя стала надзвичайно інтернаціоналізованою, внаслідок чого частка фінансування даного сектору закордонними інвесторами значно зросла [23].

Загальний проект уряду з Досліджень та Інновацій визначає 24 стратегічні сфери за 4 темами. Міністерство Освіти і Досліджень несе відповідальність та розроблення політики інновацій і досліджень, у той час як Міністерство Енергетики та комунікацій значною мірою відповідальне за інноваційну політику. Шведські міністерства є незначними за чисельністю кадрів, та вони встановлюють широкі напрямки політик. Вони залежать від низки агенцій, які розробляють та втілюють інструменти цих політик, які включають Шведське Дослідницька Рада та Шведську Державну Агенцію з Інноваційних Систем. До того ж, 2011 р. було створено регіональний венчурний фонд Inlandsinnovation AB з метою сприяння інноваціям та зростанню підприємств у північно-західних районах Швеції [23].



8. Фінансовий та державний сектор

Широкі гроші, або показник М3, склав у 2011 р.86,66% ВВП та скоротився у порівнянні з 2009 р., що сигналізує про зменшення грошей в обігу. Відношення агрегату М2 до ВВП є у Швеції таким самим, як і М3, що обумовлюється особливостями системи національних рахунків та способах розрахунку грошових агрегатів. Для фінансування витрат уряду, фізичних та юридичних осіб у країні використовуються як доходи, так і банківські кредити. Так, обсяг банківських кредитів, які було спрямовано у приватний сектор, становив 135,88%, незначно скоротившись за 2 попередні роки. Загалом частка банківських кредитів у ВВП варіювалася від 144,14% у 2009 р. до 142,43% у 2011 р.

Структуру доходів Швеції за 2011 р. можна представити у вигляді діаграми (Рис. 8.1). Основними статтями доходів є соціальні внески, гранти та інші надходження, податки на товари і послуги, інші податки, податок на доходи фізичних осіб та на прибуток корпорацій. Варто зазначити, що дані за 2 попередні роки небагато відрізняються від даних за 2011 р. стосовно структури надходжень, у яких найбільша частка належить податку на товари і послуги, соціальним внескам, іншим податкам та податку на доходи фізичних осіб та прибуток корпорацій. Частка податку на доходи фізичних осіб та на прибуток корпорацій в усьому обсязі податків становив 14,75% у 2009 р. та 16,71% у 2011. Загалом усі податкові надходження формують близько 22% ВВП.



Рисунок 8.1 Структура доходів бюджету за 2011 рік

Видатки з бюджету здійснюються головним чином у вигляді трансфертів та субсидій, виплат працівникам, витрат на товари і послуги, тобто держзамовлення та інші витрати (Рис. 8.2). Частка витрат у ВВП більша, аніж доходів, і у 2011 р. зменшилася на 1,99% по відношенню до 2009 р.

Рисунок 8.2 Структура видатків з бюджету за 2011 рік



9. Довкілля

Приділяючи пильну увагу стійкому зростанню та збереженню природних ресурсів, уряд Швеції піклується про стан довкілля. Саме тому у країні є захищеними 10,88% сухопутних земель, 5,33% морських територій, які разом складають 10,02% від загальної площі країни.

На Рис. 9.1. зображено мапу світу, яка зображує країни світу відносно обсягу СО2, який припадає у кожній із них в на душу населення [7]. Згідно з Додатком В, обсяг викидів СО2 на душу населення на рік протягом 2009 -- 2011 збільшувався, і у 2011 р. становив 5800 т у розрахунку на 1 особу.

Рисунок 9.1 Обсяг викидів СО2 на душу населення

Найбільше вуглецю у країні викидується у повітря транспортом, а також внаслідок споживання електроенергії та опалення, роботи виробничих підприємств та будівництва. Найменше шкоди приносять житлові будівлі, комерційні та державні установи.

Відповідно, на Рис.9.2 зроблено проекцію щодо того, які країни в майбутньому будуть слугувати найбільшими забрудниками екології в залежності від того обсягу СО2, який викидується у них зараз та в минулому. Бачимо, що найбільша частка припадає на США та Китай, у той час як роль країн ОЕСР та Швеції зокрема у цьому процесі є менш помітною.

Рис. 9.2 Найбільші країни-забруднювачі повітря за викидами СО2, 1990-2030

10. Індекси

Індекс держав, що зазнали поразки (Failed State Index, FSI) -- один із ключових міжнародних соціально-політичних показників. В його основі - ідея порівняння базових умов й обов'язків урядів держав. Згідно з Додатком Д значення цього індексу для Швеції помалу зростали протягом 2009 -- 2011 та становили відповідно 20.6, 20.9 та 21 пункти, завдяки чому країну було віднесено до групи найбільш стабільних держав [16].

Індекс свободи преси - показник, який досліджує рівень автономності та редакційної незалежності медіа країн. Індекс формують за допомогою анкети, яку надсилають організаціям-партнерам "Репортерів без кордонів" на різних континентах і кореспондентам організації по всьому світі. Іншими учасниками опитування є журналісти, науковці, юристи та правозахисні організації. Визначають, чи були наявні у державі прямі напади на журналістів та ЗМІ, а також чи застосовувалися інші непрямі засоби тиску на пресу. Для Швеції його значення становили 11, 10 та 11 пунктів, що означає, що у країні гарна ситуація зі свободою преси [15].

Індекс економічної свободи - показник, який аналізує частоту й інтенсивність державного регулювання економічної діяльності.Індекс щороку розраховує журнал Wall Street Journal і Heritage Foundation для більшості країн світу з 1995 року. 2012 року рейтинг включав 179 країн. Індекс базується на десяти індексах, які оцінюють за шкалою від 0 до 100, причому показник 100 відповідає максимальній свободі: "Свобода бізнесу", "Свобода торгівлі", "Податкова свобода", "Державні витрати", "Грошова свобода", "Свобода інвестицій", "Фінансова свобода", "Захист прав власності", "Свобода від корупції", "Свобода трудових стосунків". У Швеції економічна свобода протягом всіх років є на дуже високому рівні, про що говорять значення індексів, за якими вона посіла 25 місце у 2009 році (70.4 пункти), 21 місце у 2010 (72.4 пункти). та знов 21 місце у 2011 (71.9 пункти) [24].

Індекс глобалізації (KOF Index of Globalization)- рейтинг країн за мірою їхніх глобальних зв'язків, інтеграції та незалежності в економічній, соціальній, технологічній, культурній, політичній та екологічній сферах. За ним Швеція мала 88.14, 87.63 та 89.26 пунктів, що свідчить про високу ступінь участі країни у глобалізаційних процесах [13].

Індекс світової конкурентоспроможності (Global Competitiveness Report) - глобальне дослідження економічної конкурентоспроможності країн, за яким Швеція теж отримала дуже високу оцінку. У 2009 році за даним показником вона посіла 4 місце, у 2010 -- 2 місце, а у 2011 -- 3 [10].

Індекс сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index, CPI) допомагає зрозуміти, наскільки корумпованою є країна в порівнянні з іншими. Даний індекс відрізняється у Швеції абсолютною стабільністю, завдяки чому протягом досліджуваного періоду вона посідала 4 місце з 9.2, 9.2 та 9.3 балами відповідно та доводила прозорість функціонування економічної системи та практичну відсутність корупції [8].

Глобальний індекс миру (Global Peace Index, GPI) - спроба дослідження відносного становища країн та регіонів із позицій безпеки та миролюбності. Позиції Швеції у світі за цим показником погіршилися у порівнянні з досягненнями 2009 року. Так, у 2009 році за глобальним індексом миру вона посідала 6 місце та мала 1.269 балів, у 2010 її оцінили у 1.354 біли, через що вона змістилася на 4 сходинки вниз, а 2011 року він склав 1.401, забезпечивши Швеції 13 місце у світі [9].

Загалом за даними індексами Швеція займає чільне місце у світі, що характеризує її як країну з сильною, стабільною та прозорою економікою, високим рівнем розвитку демократії та надійним забезпеченням прав і свобод громадян.



Список джерел

1. http://www.scb.se/Pages/StatisticStart____351774.aspx -- Електронний ресурс адміністративної агенції зі статистики Швеції

2. https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/sw.html -- Інформація з сайту ЦРУ США

3. http://data.worldbank.org/country/sweden

4. http://epp.eurostat.ec.europa.eu/portal/page/portal/statistics/themes

5. http://hdrstats.undp.org/en/indicators/default.html -- Індикатори з сайту United Nations Development Program

6. http://stats.oecd.org/Index.aspx?DatasetCode -- Індикатори з сайту ОЕСР

7. http://www.doingbusiness.org/Custom-Query/sweden -- Індекс легкості ведення бізнесу

8. http://www.transparency.org/cpi2010/results -- Індекс сприйняття корупції

9. http://www.visionofhumanity.org/#/page/indexes/global-peace-index -- Глобальний індекс миру

10. http://www3.weforum.org/docs/WEF_GlobalCompetitivenessReport_2010-11.pdf -- Індекс глобальної конкурентоспроможності

11. http://atlas.media.mit.edu/country/swe/ -- Торговельні партнери Швеції та експортно-імпортні операції

12. http://epp.eurostat.ec.europa.eu/statistics_explained/index.php?title=File:Unemployment_rate,_EU-27,_2003-2012_(%25).png&filetimestamp=20130417134223

13. http://globalization.kof.ethz.ch/ -- KOF Індекс глобалізації

14. http://bigmacindex.org/

15. http://www.freedomhouse.org/report-types/freedom-press -- Індекс свободи преси

16. http://www.foreignpolicy.com/articles/2011/06/17/2011_failed_states_index_interactive_map_and_rankings -- Індекс держав, що зазнали поразки

17. http://www1.internationalliving.com -- Індекс якості життя

18. http://epp.eurostat.ec.europa.eu/statistics_explained/index.php?title=File:Unemployment_rates_by_duration_2012_(%25).png&filetimestamp=20130418092010

19. http://magamaps.info/?p=2194

20. http://www.oecd-ilibrary.org/sites/factbook-2011-en/08/01/01/08-01-01-g1.html?itemId=/content/chapter/factbook-2011-68-en

21. http://unsdsn.org/files/2013/09/WorldHappinessReport2013_online.pdf -- World Happiness Report

22. OECD Science, Technology and Industry Outlook 2012

23. http://ec.europa.eu/research/innovation-union/pdf/competitiveness-report/2011/part_1.pdf -- Innovation Union Competitiveness Report

24. http://www.heritage.org/index/visualize?countries=sweden|&src=country -- Індекс економічної свободи

25. http://www3.weforum.org/docs/WEF_GlobalCompetitivenessReport_2010-11.pdf -- Global Competitiveness Report 2010 -- 2011

26. Глобальный рейтинг интегральной мощи 50 ведущих стран мира 2011



Додаток А

Абсолютні соціально-економічні показники Швеції, 2009 -- 2011

Назва показника	2009	2010	2011
1.1. Населення
Чисельність населення (осіб), у т.ч.:	9 298 514	9 378 126	9 449 000
чоловіки	4 626 362	4 669 629	4 709 000
жінки	4 672 152	4 708 497	4 741 000
Народжуваність, осіб	111 801	115 641	111 770
Смертність, осіб	90 080	90 487	89 938
Чисельність населення віком 0-17 р., осіб	1 921 093	1 919 094	1 919 206
Чисельність населення віком 18-64р., осіб	5728812	5759230	5778981
Чисельність населення віком 65+	1 690 777	1 737 246	1 784 668
1.2. Економічна політика, зовнішній борг та торгівля
Баланс поточного рахунку, дол.США	30,385,791,736	31,699,801,134	37,968,665,043
Сальдо фінансового рахунка, млрд. дол.	102,0	369,7	479,8
Сальдо торгівлі товарами і послугами, млрд. дол.	284,6	282,6	310,6
Сальдо торгівлі товарами, млрд. дол.	136,6	191,4	202,8
Помилки та упущення, млрд. дол.	-204,7	59,1	105,8
Прямі іноземні інвестиції, млрд. дол.	164,2	211,1	183,4
Чисті портфельні інвестиції	-638,0	-210,0	-263,1
Резерви, млрд. дол.	151,6	-11,8	64,7
Сальдо рахунка капіталів, млн. дол.	285,5	-641,2	-571,2
Державні витрати, млрд. дол.	112, 323	123,387	142,331
Споживчі витрати домогосподарств, млрд. дол.	200,229	224,279	257,764
Загальні витрати на споживання, млрд. дол.	312,552	347,666	400,095
Валові національні витрати, млрд.дол.	379,5	434,3	505,8
Експорт товарів і послуг, млрд. дол.	194,60	229,04	269,46
Експорт товарів, млрд. дол.	133,0	167,2	197,3
Експорт послуг, млрд. дол.	59,4	56,9	66,0
Валове нагромадження основного капіталу, млрд. дол.	729,9	834,5	993,0
Зміна залишків матеріальних запасів, млрд. дол.	-6,1	3,2	6,4
Імпорт товарів та послуг, млрд. дол.	168,3	200,4	236,0
Імпорт товарів, млрд. дол.	119,4	148,1	177,0
Імпорт послуг, млрд. дол.	44,6	47,8	55,2
Валова додана вартість, млрд. дол.	354,1	404,2	473,4
ВВП за поточним курсом, млрд. дол.	405,8	462,9	539,3
ВВП за ПКС, млрд. дол.	346,4	368,1	391,7
ВВП за цінами 2005 р.	300,4	320,0	331,9
Валові внутрішні заощадження, млрд. дол.	932,3	115,2	139,1
ВНД за поточним обмінним курсом, млрд. дол.	413,5	473,3	553,2
ВНД у цінах 2005 р., млрд. дол.	384,1	410,7	427,3
ВНД за ПКС, млрд. дол.	353,1	410,7	427,3
Валові заощадження за поточним обмінним курсом, млн. дол.	956,3	1193,5	1461,7
Валовий дохід із-за кордону, млрд. дол.	77,5	104,1	139,7
Чисті поточні трансферти із-за кордону, млрд. дол.	-62,2	-69,8	-78,9
Чистий дохід із-за кордону, млрд. дол.	77,5	104,1	139,7
Ринкова вартість лістингових компаній, млрд. дол.	432,3	581,2	470,1
Кількість національних компаній, що пройшли лістинг на біржі	333	331	340
Обсяг акцій, що торгувалися на біржі, млрд. дол.	390,3	439,6	505,6
1.3. Освіта
Початкова освіта, к-ть учнів	573416,00	576110,00	578486,00
Кількість дітей, які не відвідують початкову школу, осіб	3932,00	3598,00	3110,00
Середня освіта, к-ть учнів	751826,00	731273,00	698968,00
1.4. Робоча сила
Загальний випуск продукції, млн.	489 882.0	564 838.0	628900.2
Чисельність робочої сили, тис.осіб, у т.ч.:	4 761.9	4 803.5	4 896.9
Жінки, тис. осіб	2 326	2328	2371
Чоловіки, тис. осіб	2 583	2620	2645
Зайняті, тис. осіб	4 501	4 524	4626
Зайняті чоловіки, тис осіб	2 361	2394	2438
Зайняті жінки, тис осіб	2140	2130	2188
Безробітні, тис. осіб, у т.ч.:	408	425	390
Чоловіки, тис. осіб	222	227	207
Жінки, тис. осіб	186	198	184
Тривалість безробіття, тис.осіб: <1 міс.	100	96	90
1 міс.< і >3 міс	98	92	89
3 міс.< і >6 міс	77	70	60
6 міс < і >1 року	65	70	55
1 рік і >	50	68	66
1.5. Медицина та охорона здоров'я
Витрати на медицину за ПКС, млн. дол.	34 432.0	34 854.3	37 078.7
Витрати на медицину, млн. дол. за ПКС (у цінах 2005 р.)	29 850.6	30303,1	31417,6
Витрати на медицину, млн. шв. крон	308 683.0	316 023.0	331 307.0
1.6. Урбанізація
Міське населення, осіб	7895238,91	7976658,85	8051277,53
Чисельність населення у найбільших містах	1278817,00	1285387,00	1291296,00
Населення в міських агломераціях, що перевищують 1 млн осіб	1336794,54	1359972,00	1384025,00
1.7. Наука і технології
Високотехнологічний експорт, млн. дол.	12,79	16,18	18,49
Відрахування за користування млн. дол.	16,9	14,2	18,8
Відрахування користування інтелектуальної власності (до одержання), млн. дол.	4,6	5,9	6,3
Персонал, зайнятий у галузі R&D, у т.ч.:	75 849	77418	78480
Технічні працівники	46 983	49 312	49053
Дослідники	18 674	38824	18 748
Допоміжний персонал	10192	10488	10 681
Іноземні винаходи, що знаходяться у національній влансності	3299	3327	n/a
Патенти, що є результатом кооперації з іншими країнами, у т.ч.:	1078	1138	n/a
З Японією	57	53	n/a
З США	251	220	n/a
Іноземна власність на національні винаходи	3160	3185	n/a
Патенти, що є результатом кооперації з іншими країнами, у т.ч.:	677	706	n/a
З Японією	8	12	n/a
З США	107	86	n/a
Кількість патентів з іноземними співвинахідниками	3160	3185	n/a
Загальна кількість патентів	2847	2830,5	1912,7
1.8. Електроенергія
Генерування ел.ен. з теплових джерел, лн.. кВт	890	1297	1391
Генерування ел.ен з водних джерел, лн.. кВт	658,5	664,0	664,3
Генерування ел.ен. з прир. газу, млн. кВт	15,5	28,8	15,5
Генерування атомної ел.ен, млн. кВт	521,7	578,3	604,8
Ел.ен. з нафти, млн. кВт	730	1774	791
Ел.ен. з альтернативних джерел, млн. кВт	79,8	82,1	84,1
Споживання ел.ен., млн. кВт	131,5	140,1	132,6
1.9. Фінансовий та державний сектор
Сукупні резерви, у т.ч. золото, млн. дол.	47,3	48,2	50,2
Сукупні резерви за виключенням золота, млн. дол.	42,9	42,6	44,0
Обсяг М3, млн. шв.крон	3099,4	2838,8	3032,9
Обсяг М1, млн. шв.крон	1461,1	1561,2	1578,0
Квазі-гроші, млн.шв.крон	1638,4	1277,6	1454,9
Нестача готівки, млн. шв.крон	-21,6	-63,3	18,3
Державний борг, млн. крон	1307,6	1292,3	1339,6
Сальдо внутрішніх зобов'язань, млн.крон	61,3	-35,9	-58,3
Сальдо зовнішніх зобов'язань, млн.крон	-29,0	16,8	-37,9
Гранти та інші надходження, млн. крон	113,3	113,8	120,6
Соціальні внески, млн.крон	258,1	280,1	254,9
Доходи, за вирахуванням грантів, млн.крон	1037,7	1098,0	1134,5
Податки на товари та послуги, млн.крон	416,4	444,5	449,7
Інші податки, млн.крон	158,2	145,3	189,5
Податковий дохід, млн.крон	674,1	711,2	767,5
Податок на доходи фізичних осіб та прибуток корпорацій, млн.крон	994,3	1213,9	1282,7
Виплати працівникам, млн. крон	1082,9	1138,8	1157,2
Витрати на товари та послуги, млн.крон	993,7	1067,1	1106,2
Сплата відсотків, млн.крон	327,0	321,7	335,3
Інші витрати, млн.крон	860,6	1089,6	1100,5
Витрати, млн.крон	10480,3	10918,1	11110,9
Субсидії та інші трансферти, млн.крон	753,6	763,3	775,7
1.10. Довкілля
Викиди СО2 від споживання газоподібного палива, кт	2493,56	3336,97	3558,82
Викиди СО2, кт	43743,64	52515,11	56783,49
Викиди СО2 від споживання рідкого палива, кт	32408,95	38210,14	44887,12
Викиди СО2 від споживання твердого палива, кт	7370,67	9519,53	10513,77
Викиди СО2 від жилих будівель, комерційних та державних послуг, млн. т	2,23	2,42	2,55
Викиди СО2 від споживання електроенергії та опалення, млн. т	10,81	13,68	15,40
Викиди СО2 від виробничих галузей та будівництва, млн. т	6,52	9,15	11,42
Викиди СО2, спричинені іншими видами діяльності, млн. т	0,73	0,77	0,78
Викиди СО2 від транспорту, млн. т	21,12	21,55	21,83
Парникові викиди, кт СО2	59338	65487	61449
Державне водопостачання, млн. м3	…	908	…



Додаток Б

Відносні соціально-економічні показники Швеції, 2009 -- 2011

2.1. Населення
Частка населення віком 0-17, %	20,6	20,4	20,2
Частка населення віком 18-64, %	61,3	61,1	61,0
Частка населення віком 65+, %	18,1	18,5	18,8
Темпи зростання чисельності населення, %	0,86	0,86	0,76
Коефіцієнт залежності (молодь віком до 15 у населенні 15-64), %	25,4	25,5	25,8
Коефіцієнт залежності (молодь віком до 20 у населенні 20-64), %	40,1	39,9	38,3
Коефіцієнт залежності (люди похилого віку 65+ у населенні 15-64), %	27,4	28,1	28,8
Коефіцієнт залежності (люди похилого віку 65+ у населенні 20-64), %	30,6	31,3	31,9
Частка населення віком 80+, %	5,31	5,29	5,55
2.2. Економічна політика, зовнішній борг та торгівля
Баланс поточного рахунка, % ВВП	7,49	6,85	7,04
Нестача/надлишок готівки, % від ВВП	-1	0	1
Державний борг, % від ВВП	42	39	38
Зростання експорту товарів і послуг, %	-13,83	11,39	7,06
Частка експорту товарів і послуг від ВВП, %	47,96	49,48	49,97
Зростання державних витрат у % до попер. року	2,16	2,08	1,10
Зростання споживчих витрат домогосподарств, % до попер. року	-0,26	4,08	2,13
Зростання витрат на споживання, %	0,580	3,381	1,776
Валові національні витрати, % від ВВП	93,52	93,82	93,79
Валове нагромадження основного капіталу, % від ВВП	17,99	18,03	18,41
Щорічне зростання валового нагромадження капіталу, %	-15,46	7,15	6,41
Валове нагромадження капіталу, % від ВВП	16,5	18,7	19,1
Валове нагромадження капіталу, у відношенні до попер. року	-23,44	21,37	8,68
Щорічне зростання імпорту, % до попер. року	-14,26	12,00	6,34
Імпорт товарів та послуг, % від ВВП	41,48	43,30	43,76
Торгівля, % від ВВП	89,43	92,78	93,73
Торгівля послугами, % ВВП	25,61	22,62	22,48
Дефлятор ВВП, щорічний %	2,06	0,85	1,12
Щорічне зростання ВВП, %	-5,03	6,56	3,71
Темп щорічного зростання ВВП на д.н.	-5,83	5,65	2,93
Темп зростання ВНД, %	-6,48	6,90	4,04
Темп зростання ВНД на д.н., %	-7,27	6,00	3,26
Валові заощадження, % від ВВП	23,57	25,78	27,11
Валові заощадження, % від ВНД	23,13	25,22	26,42
Ринкова вартість лістингових компаній, % ВВП	106,53	125,55	87,18
Обсяг акцій, що торгувалися на біржі, % ВВП	96,19	94,97	93,76
Коефіцієнт віддачі від акцій, %	113,99	86,75	96,19
2.3. Освіта
Коефіцієнт зарахування до початкової школи (від усієї кількості)	99,94	100, 00	100,00
Співвідношення дівчат та хлопців, зарахованих до початкової школи, %	99,47	99,44	99,56
Співвідношення зарахування дівчат та хлопців до початкової та середньої школи, %	99,35	99,16	99,18
Співвідношення зарахування дівчат та хлопців до середньої школи, %	99,26	98,94	98,86
Частка дівчат у всій кількості учнів початкової школи	48,57	48,56	48,59
Співвідношення учнів до вчителів (початкова школа)	9,34	9,54	9,27
Коефіцієнт зарахування до середньої школи	100,00	99,21	98,25
Співвідношення дівчат до хлопців, зарахованих до середньої школи, %	48,49	48,39	48,36
Співвідношення учнів до вчителів (середня школа)	9,62	9,71	9,51
Коефіцієнт зарахування дівчат до середньої школи	99,91	98,66	97,67
Коефіцієнт зарахування хлопців до середньої школи	100,65	99,72	98,79
Коефіцієнт зарахування до вищої школи	70,78	73,77	73,11
Коефіцієнт зарахування дівчат до вищої школи	87,31	89,90	88,67
Коефіцієнт зарахування хлопців до вищої школи	55,06	58,43	58,32
Державні видатки на освіту, % від загального обсягу бюджетних витрат	13,24	13,37
Видатки на освіту, % від ВВП	7,26	6,98	6,77
2.4. Робоча сила
Рівень безробіття, % робочої сили	8,3	8,4	7,5
Рівень безробіття серед молоді (15-24), %	25,0	25,2	22,9
Щорічне зростання витрат на оплату одиниці праці, %	4,9	-2,6	-1,2
Частка робочих доходів, %	0.673	0,651	0,636
2.5. Медицина та охорона здоров'я
Частка населення з зайвою вагою, % всього населення	34,5	35,1	35,3
Дитяча смертність, % загальної кількості новонароджених	4,2	4,2	4,2
Витрати на медицину, державні, % ВВП	8,10	7,74	7,57
Витрати на медицину, сукупні, % ВВП	9,94	9,56	9,36
Частка населення віком 0-14, % загальної чис. насел.	16,56	16,51	16,56
Частка населення віком 15-64, % загальної чис. насел.	65,52	65,29	65,90
Частка населення віком >64, % загальної чис. насел.	17,92	18,20	18,54
Темп щорічного зростання чисельності населення, %	0,85	0,85	0,76
2.6. Сільське господарство та розвиненість сільської місцевості
Доступ до чистої питної води, % від загальної чисельності населення	100,00	100,00	100,00
Доступ до чистої питної води, % від загальної чисельності сільського населення	100,00	100,00	100,00
Темп зростання сільського населення	-0,12	-0,13	-0,25
Частка сільського населення, %	15,09	14,94	14,79
С/г землі, % від сільської території	7,50	7,52	7,47
Орні землі, % від сільської території	6,42	6,40	6,36
Ліси, % від сільської території	68,73	68,73	68,73
Частка сертифікованих органічних господарств, %	12,6	14,2	16,9
2.7. Урбанізація
Доступ до чистої питної води, % від загальної чисельності міського населення	100,00	100,00	100,00
Темп зростання міського населення	1,03	1,03	0,93
Частка міського населення, %	84,91	95,06	85,21
Населення у найбільших містах, % міського населення	16,20	16,11	16,09
Чисельність населення агломерацій із населенням більше 1 млн осіб, % населення	14,38	14,50	14,65
2.8. Наука і технології
Дослідники у галузі R&D (на 1 млн. осіб)	5045,91	5257,32	5478,9
Технічні фахівці у галузі R&D (на 1 млн. осіб)	2005,56	2098,9	2267,8
Сукупний R&D персонал на 1000 робочої сили	11,90	11,34	11,65
Щорічне зростання працівників у галузі R&D	6,8	-4,65	2,07
Витрати R&D, % ВВП	3,6	3,39	3,37
Щорічні темпи зростання R&D витрат бізнесу, %

Подобные документы

• Швеція: природа, господарство, населення

  Вивчення природних умов, фізико-географічного положення, мінеральних, водних, земельних ресурсів Швеції. Рослинність, тваринний світ, природоохоронні території. Чисельність та склад населення. Характеристика промисловості та сільського господарства.
  
  курсовая работа [3,0 M], добавлен 06.12.2011
  

• Італія

  Характеристика географічного положення, чисельності населення, кліматичних особливостей Італії. Адміністративний поділ і державний устрій країни. Коротка історична довідка. Етапи розвиту і сучасний стан промисловості, транспорту, сільського господарства.
  
  презентация [1,3 M], добавлен 30.10.2013
  

• Економіко-географічне становище Канади

  Географічне розташування, склад населення Канади, символіка і форма правління. Стан розвитку галузей промисловості, головні економічні райони. Високий рівень механізації і спеціалізації канадського сільського господарства. Транспортна система країни.
  
  реферат [29,7 K], добавлен 30.03.2011
  

• Росія. Загальна економіко-географічна характеристика країни

  Географічне положення країни та її державний устрій. Адміністративно-територіальний поділ і характеристика одиниць. Структура населення. Оцінка природних ресурсів, розвиток і перспективи розвитку сільського господарства та промисловості. Історичні факти.
  
  реферат [320,2 K], добавлен 19.10.2017
  

• Соціально-економічна характеристика Грузії

  Рівень соціального розвитку Грузії, демографічна характеристика, якість життя населення. Економічний розвиток Грузії, макроекономічні показники, сільське господарство та промислове виробництво. Міжнародна співпраця та конкурентоспроможність країни.
  
  курсовая работа [1,5 M], добавлен 14.05.2019
  

• Канада

  "Візитна картка" Канади: площа, населення, столиця, державний лад, територіальний склад та грошова одиниця. Природні умови та ресурси. Корисні копалини: паливні, рудні та нерудні. Стан сільського господарства, промисловості та зовнішньої торгівлі.
  
  презентация [13,8 M], добавлен 14.05.2012
  

• Економіко-географічна характеристика Румунії

  Державний устрій, адміністративний поділ та збройні сили Румунії. Опис географічного положення, рельєфу, ґрунтів, клімату та природних ресурсів. Демографічна ситуація та населення країни. Огляд особливостей розвитку економіки та сільського господарства.
  
  презентация [3,3 M], добавлен 04.12.2013
  

• Характеристика Вінницької області

  Місце і роль Вінницької області в розвитку економіки країни. Характеристика природно-ресурсного потенціалу. Динаміка чисельності, склад і структура населення регіону. Баланс галузевого виробництва. Механізм реалізації регіональної економічної політики.
  
  контрольная работа [1,0 M], добавлен 28.03.2012
  

• Країни Західної Європи

  Суспільно-географічне положення країн Західної Європи, їх населення, загальна характеристика господарства та форми правління. Географія промисловості, сільського господарства, транспорту, відпочинку і туризму. Охорона довкілля та екологічні проблеми.
  
  реферат [34,3 K], добавлен 25.10.2010
  

• Соціально-економічний розвиток Італії

  Вивчення географічного положення, клімату, рельєфу та населення Італії. Характеристика господарського комплексу, основних галузей промисловості, розвитку сільського господарства. Специфіка транспортної системи країни. Опис зовнішньоекономічних відносин.
  
  реферат [26,2 K], добавлен 23.12.2015
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам