Демогеографія регіону в умовах депопуляції населення (на матеріалах Львівської області)

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

УДК 911.37 (477.83)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата географічних наук

ДЕМОГЕОГРАФІЯ РЕГІОНУ В УМОВАХ ДЕПОПУЛЯЦІЇ НАСЕЛЕННЯ (НА МАТЕРІАЛАХ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

11.00.02 - економічна та соціальна географія

ПЕРХАЧ ОКСАНА РОМАНІВНА

Львів - 1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському державному університеті імені Івана Франка, Міністерство освіти України.

Науковий керівник:

Гонак Михайло Ілліч, кандидат географічних наук, доцент, Львівський державний університет імені Івана Франка, доцент кафедри економічної та соціальної географії.

Офіційні опоненти:

Заставецька Ольга Володимирівна, доктор географічних наук, доцент Тернопільський педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, доцент кафедри географії України;

Джаман Василь Олексійович, кандидат географічних наук, доцент, Чернівецький державний університет імені Юрія Федьковича, доцент кафедри географії та картографії України.

Провідна установа - Одеський державний університет імені Іллі Мечникова, Міністерство освіти України, м. Одеса.

Захист відбудеться 19 листопада 1999 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої Вченої ради К 35.051.05 у Львівському державному університеті імені Івана Франка за адресою: 290000, м. Львів, вул. Дорошенка, 41.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Львівського державного університету імені Івана Франка (290005, м. Львів, вул. Драгоманова, 5).

Автореферат розісланий 15 жовтня 1999 р.

Вчений секретар спеціалізованої Вченої ради, кандидат географічних наук Дубіс Л.Ф.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Демогеографія (географія населення) - централь-на, вічна і глибинно невичерпна частина суспільно-географічного циклу наук. Її квінтесенцією є людина в часово-просторовому континуумі зі своїми розмаїтими духовними, матеріальними й екологічними інтересами.

Молода незалежна Україна нині переживає складний перехідний період своєї історії на шляху до ринкової економіки. Її охопили глибокі економічна, соціальна, демографічна, екологічна кризи. Всі вони вельми згубно позначаються на населенні, зумовлюючи низький рівень життя, безробіття, захворювання, депопуляцію, гостру соціальну напругу тощо. Ці негативні прояви мають як загальнодержавний, так і специфічний регіональний прояв. У контексті наведеного міркування предмет дисертаційного дослідження є досить актуальним.

Для характеристики сучасної демогеографічної ситуації Львівської об-ласті важливим є дослідження історико-географічних особливостей формування населення. Динаміка кількості населення залежить від підтипу відтворення, міграцій населення. Проблеми відтворення населення тісно пов'язані з дослідженням типу його віково-статевої структури, сімейного, соціального, освітнього, національного і релігійного складів населення.

В умовах формування ринкових відносин, помітного зниження рівня життя населення постало питання вивчення зайнятості та безробіття.

Особлива увага приділяється дослідженню обласної системи розселення, визначенню її ієрархічних рівнів. Перспективне значення має розробка типології поселень з метою визначення пріоритетів їх розвитку.

Важливим є демогеографічне районування Львівщини, оскільки з його допомогою можна врегулювати і дещо вирівняти демографічну ситуацію.

Актуальним є науково обґрунтоване обчислення перспективної чисельності населення в області та її адміністративних районах. Необхідним є прогноз віково-статевого складу населення. В результаті здійснених прогнозів можна накреслити конкретні заходи щодо запобігання демографічної кризи.

Актуальність теми, її теоретичне і практичне значення, недостатність вивчення проблем демогеографії у Львівській області в умовах формування нового соціально-економічного середовища визначили об'єкт, предмет, мету і завдання, методологію і методику даного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є складовою частиною наукової теми кафедри економічної і соціальної географії Львівського держуніверситету імені Івана Франка - "Економіко-, соціально- і еколого-географічні проблеми західноукраїнського прикордоння".

Об'єктом дослідження дисертаційної роботи є населення Львівської області та його демографічні характеристики.

Предмет дослідження - це територіальна диференціація населення Львівщини та чинники, що її зумовлюють.

Мета і завдання дослідження. Науковий пошук має на меті поглибити і розвинути теорію регіональної демогеографії, творчо використати найновіший методичний інструментарій дослідження, сутнісно пізнати сучасну географію населення Львівської області, виявити найголовніші її проблеми, запропонувати їх конструктивне й ефективне розв'язання.

Для досягнення мети поставлені такі завдання:

1. З'ясувати поняття демогеографії, її структуру та місце в системі суспільно-географічних наук;

2. Поглибити методичні основи дослідження демогеографії регіону;

3. Визначити демогеографічне положення області;

4. Розкрити дію чинників на компонентну та територіальну структуру населення;

5. Дати історико-географічний аналіз населення Львівщини;

6. Провести комплексний аналіз сучасної демогеографічної ситуації Львівської області та картографічно відобразити її територіальні особливості;

7. Провести демогеографічне районування регіону;

8. Здійснити прогнозну оцінку чисельності та віково-статевого складу населення області в цілому і в межах адміністративних районів на 2010 р.

Методологія, методи дослідження, використані матеріали. Методологічною засадою дослідження стали основні теоретичні суспільно-географічні та демографічні ідеї провідних українських і зарубіжних учених з питань географії населення та деякі нормативні документи.

Розробка теоретико-методичних основ дисертації базується на основних положеннях, викладених у наукових працях соціально-економіко-географів та демографів - Г. Анісімової, А. Ващенка, А. Вишневського, М. Гонака, В. Давидовича, М. Дольницького, А. Доценка, Б. Заставецького, О. Заставецької, Ф. Заставного, С. Ковальова, Н. Ковальської, В. Кубійовича, В. Огоновського, М. Паламарчука, С. Писаренко, М. Пістуна, Ю. Пітюренка, В. Покшишевського, П. Поляна, І. Прибиткової, Л. Руденка, С. Рудницького, О. Слуки, О. Топчієва, Б. Урланіса, М. Фащевського, О. Хомри, О. Шаблія та інших.

У процесі дослідження застосовувались такі методи: системного аналізу, статистичний, порівняльний, картографічний, екстраполяційний (прогнозний), математичний, районний, моделювання, літературний, інтерв'ю та інші.

Основні положення дисертації, висновки та пропозиції ґрунтуються на аналізі й узагальненні матеріалів Львівського обласного управління статистики, Львівської обласної держадміністрації та інших установ і організацій.

Наукова новизна одержаних результатів. У роботі поглиблено погляди на систему понять та категорій у демогеографії, дано своє розуміння структури демогеографії, її зв'язків з іншими науками; розроблено поняття демогеографічного положення області та його місця в системі суспільно-географічного положення; вперше дано історико-географічний аналіз чисельності та розселення населення області від найдавніших часів; зроблена загальна комплексна демогеографічна характеристика Львівщини; виділено фази демографічного розвитку населення Львівської області впродовж ХХ ст., особливо його другої половини; досліджено територіальні відміни у рівні життя населення області; вперше проаналізовано географію щільності населення Львівської області за найнижчими адміністративними одиницями (сільськими, селищними та міськими радами); розроблено власний варіант опорного каркасу розселення населення регіону; здійснено інтегральне демогеографічне районування Львівщини; розрахована прогнозна чисельність населення області в цілому та її адміністративних районів на 2010 р.

Практичне значення одержаних результатів. Теоретичні та прикладні висновки дисертації можуть бути використані для вдосконалення наукових основ територіального управління і прогнозування, складання нових схем районного планування, територіальних індикативних планів Львівщини та для підготовки і проведення Першого Всеукраїнського перепису населення.

Ряд висновків дисертаційного дослідження передано обласному управлінню статистики (відділ демографічної статистики) для практичного використання. демогеографія львівщина населення районування

На основі дисертаційного дослідження опубліковано розділ "Населення області" навчально-методичного посібника "Географія. Львівська область." для учнів 8-9 класів загальноосвітніх шкіл і карту "Населення" в навчально-краєзнавчому атласі Львівської області.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є одноосібно написаною науковою працею здобувача, в якій викладено авторський підхід до вирішення важливого наукового завдання - дослідження демогеографії Львівської області, факторів її формування та перспектив розвитку.

Достовірність результатів наукової розвідки забезпечено докладною статистичною інформацією, вірогідними методами її обробки, ґрунтовною теоретичною базою дослідження.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження викладені на науковій конференції "Фундаментальні географічні дослідження (стан, проблеми, напрямки)" (Київ, вересень 1994 р.); науковій конференції "Проблеми географії України" (Львів, жовтень 1994 р.); VІІ з'їзді УГТ (30 травня - 1червня 1995 р., Київ); Всеукраїнській науково-краєзнавчій конференції "Звягель древній і вічно молодий" (Новоград-Волинський, вересень 1995 р.); науковій конференції "Єврорегіон Буг: проблеми транскордонного співробітництва" (Луцьк, вересень 1995 р.); науковій конференції "Історія української географії і картографії" (Тернопіль, грудень 1995 р.); міжнародній науково-практичній конференції "Демографічна ситуація в Карпатському регіоні: реальність, проблеми, прогнози на XXІ століття" (Чернівці, травень 1996 р.); 4-й міжнародній науковій конференції "Проблеми української науково-технічної термінології" (Львів, грудень 1996 р.); 45 з'їзді Польського географічного товариства (вересень 1996 р., Слупськ-Устка).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 20 наукових праць (в т.ч. три у співавторстві) загальним обсягом 3,8 д. а. У статтях із співавторами положення дисертаційної роботи відображені у характеристиці демогеографії міст Львова та Червонограда.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 150 сторінках комп'ютерного тексту, у тому числі 19 рисунків. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків та списку використаної літератури (140 позицій). Дисертація включає також 48 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі висвітлено актуальність теми, визначено об'єкт, предмет і сформульовано мету та завдання дослідження, зазначено наукову новизну, виділено особистий внесок здобувача у виконання дисертаційної роботи і реалізацію її результатів.

У першому розділі - "Теоретико-методологічні і методичні засади демогеографічного вивчення регіону" - розроблено понятійно-термінологічну систему на основі базової категорії "демогеографія", визначено її закономірні зв'язки, описано основні методи дослідження і проаналізовано практичне значення створення бази даних демогеографічного блоку інформаційної системи.

В сучасних умовах депопуляції населення України в цілому і Львівської області зокрема, надзвичайно важливим є вивчення демогеографії. На основі використання підходів українських та зарубіжних учених-географів у дисертації дається визначення демогеографії як суспільно-географічної науки, що вивчає територіальні особливості чисельності та динаміки населення, процесу його відтворення, складу і структури, трудової діяльності, а також розселення населення у тісних зв'язках з довкіллям і культурним середовищем. Термін "демогеографія" відзначається деривативністю, тобто дає можливість утворювати похідні слова (демогеографічний, демогеографічно), що не скажеш про словосполучення "географія населення". Є й інші його переваги.

Провідною конструктивною концепцією дослідження є понятійно-термінологічна система (ПТС). ПТС демогеографії регіону включає в себе такі найважливіші категорії: демогеографічні процеси; закономірні зв'язки в демогеографії; структуру демогеографії; методи демогеографії; фактори демогеографії; демогеографічне положення та демогеографічне районування. Дається інтерпретація деяких з цих категорій.

Демогеографія займає центральне місце в суспільній географії поряд з економічною та соціальною географією. Вона сформувалась на перетині соціально-економічної географії, демографії та соціології. У структурі демогеографії виділяється п'ять підсистем: а) географія чисельності та динаміки населення; б) розміщення відтворення населення; в) територіальна організація складу і структури населення; г) просторова диференціація рівня життя та зайнятості населення; д) територіальна структура розселення населення. Відношення залежності між підсистемами демогеографії, їх складовими та окремими демогеографічними явищами, їхнього взаємовпливу і взаємодії, факторної зумовленості становлять категорію "зв'язки". Загальні, сутнісні, необхідні, стійкі та глибинні зв'язки між явищами і процесами - це закономірні зв'язки. Основний закономірний зв'язок у географії населення - демогеографічний розвиток регіону є, у значній мірі, похідним від типу його економічної динаміки. Характеризуються найсуттєвіші види взаємозумовлених зв'язків між демогеографією і територіальною організацією господарства (ТОГ), які прослідковуються на трьох рівнях: а) між підсистемами демогеографії і ТОГ у цілому; б) між підсистемами демогеографії і площинними формами ТОГ; в) між підсистемами демогеографії і точковими формами ТОГ.

Проведене у першому розділі дисертації дослідження показало, що демогеографія займає важливе місце серед географічних дисциплін. Її вивчення є головним, особливо на сучасному етапі депопуляції населення.

Другий розділ - "Найважливіші фактори демогеографії обласного регіону" - присвячений аналізу демогеографічного положення області, соціально-економічних чинників, природних передумов і екологічного фактору, а також історико-географічним аспектам, які на різних етапах проявляють головний вплив на демогеографію Львівщини.

Демогеографічне положення (ДГП) - це різнобічне відношення (реальне чи потенційне) населення певної території до елементів (природних чи суспільних), що знаходяться поза цією територією. Згідно з нашим підходом, виділяється макро-, мезо- і мікроположення. ДГП Львівщини в Європі розглядається як макроположення, в Україні - як мезоположення і в Західному її регіоні (ЗРУ) - як мікроположення. Найбільш зручним є мікродемогеографічне положення регіону. Область демогеографічно ніби домінує над іншими областями ЗРУ за більшістю показників.

В роботі дається аналіз соціально-економічних чинників та їх впливу на демогеографію області. З 1994 р. загалом зменшується середньорічна кількість робітників і службовців, зайнятих у галузях економіки Львівщини. Особливо скорочується тут кількість їх на підприємствах державної форми власності, колективної ж навпаки зростає. Змінюється структура зайнятих за галузями господарства, зменшується їх число у сфері матеріального виробництва і збільшується у сфері послуг.

Кожна підсистема демогеографії по-різному зв'язана з соціально-економічними чинниками. На такі показники як природний і механічний рух населення, рівень урбанізації, соціально-економічні фактори справляють великий вплив. У Львівській області економічна криза призводить до зменшення народжуваності, що, в свою чергу, веде до від'ємного природного приросту.

На демогеографії позначаються природні умови. Виділяється чотири природні райони Львівщини (Мале, або Львівське Полісся, Розточчя і Подільська височина, Передкарпаття і Карпати), в межах яких спостерігаються відміни в географії населення, зумовлені фізико-географічними чинниками. Дія природних умов на демогеографію розглядається загально, комплексно і поелементно. Демогеографія залежить і від екологічної ситуації.

Аналіз сучасної демогеографічної ситуації неможливо дати без попереднього вивчення її історико-географічних особливостей. У роботі дається аналіз динаміки населення, його розселення від найдавніших часів. При аналізі використані результати всіх переписів населення, що проводились на території області: австро-угорських у 1857, 1869, 1880, 1890 і 1910 рр., польських - у 1921 і 1931 рр., радянських - 1959, 1970, 1979, 1989 рр. Динаміка населення Львівської області у середині та другій половині ХХ ст. відображена на графіку (рис. 1). В результаті аналізу виділяється три періоди зростання кількості населення (1857-1910 рр.; 1921-1939 рр.; 1946-1994 рр.) і три періоди його зменшення (середина 1910-1921 рр.; 1939-1946 рр.; 1994-1998 рр.).

В цілому, основні фактори - ДГП, соціально-економічний, природно-екологічний та історико-географічний відіграють значну роль у демогеографії Львівської області. Їх дія є визначальною для ряду демогеографічних процесів та явищ області.

У третьому розділі - "Особливості сучасної демогеографічної ситуації терену в умовах депопуляції населення" - проаналізовано кількість і динаміку населення, дано аналіз його відтворення та характеристику складу і структури населення, просторової диференціації рівня життя людей, зайнятості та безробіття, виділено ієрархічні рівні обласної системи розселення (СР) і на основі цих та інших чинників проведено демогеографічне районування Львівської області.

На 1.01.1999 р. у Львівській області проживало 2728,6 тис. осіб, або 5,4 % населення країни та 24,1 % населення Західного регіону України (ЗРУ). За його чисельністю вона займає четверте місце серед областей України і перше в межах ЗРУ. Порівняльний аналіз демогеографічних показників проведено за 1959-1997 рр. Динаміка чисельності населення залежить від особливостей його відтворення.

У Львівській області народжуваність була і є вищою, ніж в Україні в цілому. У 1997 р. показник народжуваності в Україні дорівнював 8,7%, а у Львівській області - 10,2%. Протягом останніх десятиліть цей показник на Львівщині зменшується. Смертність в області є нижчою (12,1%), ніж в Україні загалом (15,2%). Рівень смертності в області збільшується. Це зумовлене зміною віково-статевого складу, зменшенням середньої тривалості життя населення, погіршенням екологічної ситуації.

Рис. 1. Динаміка чисельності населення Львівської області у 1857-1997 рр., тис. осіб

В результаті зменшення народжуваності і збільшення смертності природний приріст став негативним у країні з 1991 р., а на Львівщині - з 1994 р. В обласному регіоні він поступово знижується. Основна причина сучасного від'ємного природного приросту була закладена в закономірному перебігу фаз демографічного розвитку. Природний приріст у 1997 р. був додатний у гірській (2,5% у Турківському районі) і серединно-західній (0,0-2,5% в Яворівському, Миколаївському і Дрогобицькому районах) частинах області. Це пояснюється впливом комплексу різноманітних факторів, основним з яких є віково-статева структура районів та культурно-етнографічна специфіка гірського району. Найбільше природне зменшення населення (менше -5,0%) є на сході області (Перемишлянський, Буський, Золочівський, Жидачівський райони). Ці райони в основному аграрні, в них у віковій структурі переважають старші вікові групи.

Механічний приріст всього населення до 1992 р. був тільки додатним. З 1992 р. і до тепер він залишається від'ємним (-5,7 тис. осіб у 1997 р.). Від'ємне сальдо міграцій регіон має з іншими областями України (-3,6 тис. осіб). Найбільш інтенсивно населення мігрує у північно-західних (Сокальському і Яворівському) районах (коефіцієнт міграційної рухливості (КМРН) більше 4,0 %). Найменше (менше 2 %) у східному Перемишлянському та гірських Сколівському і Турківському районах. Це зв'язано з рівнем урбанізації. Найбільша маятникова міграція була у Львові (70,0 тис. осіб) та індустріальних районах Львівщини - Дрогобицькому (42,8), Стрийському (29,2), Сокальському (24,1), Яворівському (19,7 тис. осіб), найменша - у східних і південних районах.

На основі проаналізованих динаміки природного руху та показників шлюбності і розлученості, а також механічного руху населення визначено підтип відтворення населення регіону. Для цього обчислюються такі показники: коефіцієнт сумарної плодовитості, брутто-коефіцієнт відтворення населення і нетто-коефіцієнт відтворення населення. З цих коефіцієнтів випливає, що до 1979 р. існував простий підтип сучасного типу відтворення населення, а з 1980 р. - звужений, бо найбільш узагальнений нетто-коефіцієнт став дорівнювати більше 1. Кожна жінка в області в середньому має 1,6 дитини (в Україні - 1,4).

Відтворення населення залежить від його віково-статевої структури. Для її аналізу важливим є виділення трьох вікових груп: 1) до 15 р. - покоління дітей, або доробочого віку; 2) 15-54 (59) р. - покоління батьків, або робочого віку; 3) 55 (60) р. і більше - покоління прабатьків, або пенсійного віку. Виділяється також група жінок у фертильному віці (15-49 р.). Віково-статеві піраміди складені за переписні та за 1996 р. Територіально в області найсприятливішою щодо відтворення населення є його віково-статева структура на центральному заході (Львівська міськрада, Яворівський, Миколаївський райони) та на півдні (Турківський район) регіону. Залежно від питомої ваги дітей, батьків і прабатьків визначено типи віково-статевої структури населення Львівської області.

Для відтворення населення важливим є освітній рівень, бо його підвищення в жінки веде до зростання шлюбного віку, що скорочує тривалість її фертильного віку. Питома вага письменних у населенні віком 15 р. і старше становить 94,8 %. Територіально в області максимум осіб із середньою освітою на 1000 осіб населення (250 і більше) є у Сокальському, Жовківському, Пустомитівському, Миколаївському, Дрогобицькому районах та на території Львівської міської ради; мінімум (менше 225 осіб) у східних Перемишлянському і Жидачівському та південно-західних Мостиському, Старосамбірському і Турківському районах.

На демографічні процеси значний вплив справляє національний склад населення. Область є однорідна за національним складом, переважають українці (90,4 %). Серед етнічних меншин виділяються росіяни (7,2 %), поляки (1,0 %) та євреї (0,5 %).

Для комплексної оцінки рівня життя населення застосовано метод багатовимірного аналізу. Виділено чотири типи районів з різним рівнем життя населення: перший - Центральний з найвищим, другий - Західний з високим, третій - Східний з середнім і четвертий - гірський з низьким.

У період переходу до ринкової економіки є проблеми зі зайнятістю населення. У 1997 р. в області у робочому віці було 1573,6 тис. осіб, а працездатного населення у робочому віці лише 1482,3 тис. осіб. Трудові ресурси області становлять 1521,4 тис. осіб, з них 1197,1 тис. - економічно активне населення. Найменше економічне навантаження є на території Львівської міськради та на сході області в Радехівському, Жидачівському і Золочівському районах (менше 700 осіб-утриманців на 100 зайнятих); найбільше - у центрально-західних та східних (Яворівський, Перемишлянський, Сколівський, Самбірський і Городоцький) районах (1300 і більше).

Досліджено системи розселення (СР) території області - важливу складову частину демогеографії. Станом на 1997 р. на Львівщині налічувалось 1931 населений пункт, з них 77 міських та 1854 сільських. Загальна кількість поселень за 37-річний період зменшилась на 221 (з 2152 до 1931).

Все населення області проживає у населених пунктах різної величини. У роботі розроблено групування поселень за чисельністю жителів області. Виділяються 8 їх груп. В області, як і в Україні переважають малі міста до 20 тис. осіб (44,2 % від кількості міст), а за людністю домінує надвелике м. Львів (47,6 % від кількості міського населення). Найбільш поширеними у регіоні, як і в Україні, є малі села (0,1-0,5 тис. осіб), які відповідно становлять 45 % та 57,7 % від всієї кількості сіл. Найбільша кількість населення проживає у великих селах.

Важливе значення для характеристики географії населення має його щільність. Львівська область за щільністю населення (125 осіб/км²) знаходиться на третьому місці в Україні після Донецької (202,0 осіб/км²) та Київської (158,8 осіб/км²) і на першому серед областей ЗРУ. Щільність сільського населення області - 51 особа/км² (по Україні - 28 осіб/км²). Територіальний розподіл щільності населення найкраще прослідковується за найнижчими адміністративними одиницями (сільськими, селищними та міськими радами). На карті виділяються п'ять ареалів з найбільшою щільністю населення: 1) Львівський (максимальна щільність населення припадає на територію Львівської міськради і сягає 5139 осіб/км²), 2) Червоноградсько-Бузький (5106 осіб/км² у Червоноградській міськраді), 3) Стрийський (3825 осіб/км² у Стрийській міськраді), 4) Дрогобицько-Тисменицький (3199 осіб/км² у Трускавецькій міськраді), 5) Самбірсько-Верхньо-Дністровський (2714 осіб/км² у Самбірській міськраді), а також два ареали з найнижчою щільністю населення: 1) Гірсько-Карпатський; 2) Східно- Малополіський.

На території області сформувалася моноцентрична Львівська та формується поліцентрична Дрогобицько-Трускавецька агломерації. Агломерації та міста разом із полімагістралями є основними елементами формування опорного каркасу розселення. Він є одним із чинників подальшого форму-вання СР. Вона має ієрархічну структуру. На території Львівщини сформува-лась Львівська обласна СР. Для виділення внутрішньообласних (між-районних) СР були враховані демографічний потенціал міських поселень, різнобічні зв'язки, економічне районоутворення на Львівщині та інші чинники. Міжрайонні СР включають певну кількість районних, які визначаються на основі адміністративно-територіального поділу, компактності території, врахування "зони тяжіння". Кожна районна СР включає в себе кущові СР, в центрі яких є малі міста і смт.

Отже, у Львівській області виділяються такі ієрархічні ланки СР: обласна, внутрішньообласні (міжрайонні), районні та кущові, між якими існують тісні зв'язки.

Завершальним і головним етапом будь-якого географічного дослідження є районування. Демогеографічне районування - це диференціація суб'єктом території разом з населенням, яке проживає на ній, на окремі райони (регіони). Демогеографічний район - територіальна частина населення з подібними демогеографічними показниками та проб-лемами, що характеризується сутнісними міжпоселенськими зв'язками, наявністю ядра (ядер) і периферії, керованістю та сформувалась у процесі об'єктивного демогеографічного районоутворення. Основою, каркасом демогеографічного району є система розселення населення. Для демогеографічного районування Львівщини на першому етапі використано метод багатовимірного аналізу. Далі було додатково проаналізовано кількісні демогеографічні характеристики типів районів та окремих адміністративних районів. Враховувалась така умова як територіальна цілісність та компактність районів, що дало змогу виявити не тільки просторові угруповання районів, але і визначити рівень їх розвитку. В результаті виявлено шість інтегральних демогеографічних районів: 1) Центрально-Західний з високим рівнем демогеографічного розвитку; 2) Північно-Західний з середнім рівнем демогеографічного розвитку; 3) Південний з середнім рівнем демогеографічного розвитку; 4) Південно-Західний з низьким рівнем демогеографічного розвитку; 5) Східний з низьким рівнем демогеографічного розвитку; 6) Південний гірський з найнижчим рівнем демогеографічного розвитку.

У четвертому розділі -"Основні проблеми і перспективи демогеографії області" - виділені головні проблемні питання географії населення, накреслено шляхи їх розв'язання, а також дано прогноз чисельності населення та його віково-статевої структури на період до 2010 р.

Серед основних проблем у роботі виділяються такі:

1. Депопуляція населення. Головний шлях вирішення даної проблеми - це збільшення природного приросту, стимулювання народжуваності, поліпшення охорони здоров'я, економічної й екологічної ситуації регіону. Доцільно заохочувати формування середньодітних сімей у складі двох-трьох дітей.

2. Деформація вікової структури населення. Вирішення першої проблеми сприяє розв'язанню другої, адже збільшення природного приросту населення веде до поступового розширення основи пірамід, тобто кількості осіб у доробочому віці.

3. Негативний механічний приріст. Важливим заходом вирішення цієї проблеми є активізація економіки і створення нових робочих місць, а також найбільш сприятливих умов для життя населення у будь-яких населених пунктах даного регіону, що оновить привабливість Львівщини.

4. Зниження рівня життя населення. Вихід з глибокої і затяжної соціально-економічної кризи - головний важіль підвищення матеріального і культурного життя людей нашої області. Ця обставина уможливить збільшити розмір зарплати і пенсій, видавати їх регулярно.

5. Зростання безробіття. Попит на робочу силу в області можна нарощувати відновленням роботи існуючих підприємств через їх реструктуризацію, розвитком малого і середнього бізнесу. Вважаємо за доцільне розробку і реалізацію комплексної програми розвитку населення Львівської області на 2000-2010 рр.

Прогнозування чисельності населення до 2010 р. здійснювалось на основі перспективного екстраполювання середніх темпів зростання населення. Обчислено, що при існуючих середньорічних темпах зростання (спадання), при незмінних показниках народжуваності та смертності населення, чисельність його в області на 2010 р. буде приблизно становити 2668,3 тис. осіб (у міських поселеннях - 1639,0 тис., а сільських - 1029,3 тис.). Прогноз віково-статевої структури населення ґрунтувався на застосуванні методу "пересування віків". Він свідчить про її подальшу деформацію.

ВИСНОВКИ

1. Оптимальний розвиток країни (регіону) значною мірою залежить від чисельності населення, його відтворення і складу, рівня життя і зайнятості та розселення. З 1995 р. відбулися депопуляційні зміни у населенні Львівської області, їх дослідження є важливим для суспільної географії.

2. У роботі визначені вихідні теоретичні та методологічні положення вивчення демогеографії регіону. Демогеографія розглядається як окрема наукова дисципліна в циклі суспільно-географічної науки.

3. Найбільш важливими чинниками, які впливають на географію населення Львівщини, є: демогеографічне положення регіону, соціально-економічні фактори, природні передумови та історико-географічний чинник.

4. У результаті проведеного комплексного демогеографічного аналізу Львівської області виявлено, що: а) депопуляція населення залежить, в першу чергу, від зміни фаз демографічного розвитку; б) природне збільшення людей є лише на південному заході (Турківський, Дрогобицький райони) та північному заході (Яворівський, Сокальський райони) регіону; в) в області існує звужений підтип сучасного типу відтворення населення; г) віково-статева структура населення відповідає кінцю демографічного переходу; стосовно відтворення населення найсприятливішою є віково-статева структура на північному заході (Яворівський, Миколаївський райони), півдні (Турківський район) області та на території Львівської міської ради; д) знизився рівень життя населення.

5. Виділені обласна, міжрайонні, районні та кущові системи розселення, між якими існують тісні зв'язки. Розроблено демогеографічне районування області і дано дефініцію демогеографічного району. В результаті виділено шість демогеографічних районів: Центрально-Західний з високим рівнем демогеографічного розвитку, Північно-Західний та Південний з середнім рівнем демогеографічного розвитку, Південно-Західний і Східний з низьким рівнем демогеографічного розвитку та Південний гірський з найнижчим рівнем демогеографічного розвитку.

6. Внаслідок розрахованого прогнозу чисельність населення Львівської області у 2010 р. буде дорівнювати 2668,3 тис. осіб, тобто передбачається зменшення порівняно з 1997 р. на 71,3 тис. осіб.

СПИСОК ОСНОВНИХ ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Особливості процесу урбанізації у Львівській області // Географічні проблеми західного пограниччя України: Вісник Львівського університету. Серія географічна.- Львів: Світ, 1997. - Вип. 20. - С. 70-73.

2. Геопросторовий аналіз поселенської мережі Львівської області / Вісник Львівського університету. Серія географічна.- Львів: Простір М, 1998. - Вип. 22. - С. 136-141.

3. Демогеографічне районування Львівської області // Наукові записки Тернопільського педуніверситету. Серія географія. - Тернопіль, 1998. - N 2. - С. 63-67.

4. Динаміка та прогноз чисельності населення Львівської області // Вісник Львівського університету. Серія географічна. - Львів, 1999. - Вип. 24. - С. 41-46.

5. Основні проблеми демогеографії Львівської області // Наукові записки Тернопільського педуніверситету. Серія: географія.- Тернопіль, 1999.- № 1.- С. 50-53.

6. Етнічний склад населення Львівської області на кінець 80-х рр. ХХ ст. // Економіко-, соціально- і еколого-географічні проблеми західно-українського прикордоння: Темат. збірник наук. праць.- Львів: ЛДУ, 1997. - С. 59-69.

7. Населення області // Географія. Львівська область 8-9 клас: Навчально-методичний посібник. - Львів: Пролог, 1998. - С. 58-66.

8. Регіональні особливості депопуляції населення Львівської області // Регіональна економіка. - Львів, 1999. - № 1. - С. 109-115.

9. Порівняльний аналіз динаміки населення міст Новограда- Волинського та Червонограда за останні 100 років // Тези Всеукр. наук. - краєзнав. конф. "Звягель древній і вічно молодий" (Новоград-Волинський, 13-16 вересня 1995 р.).- Новоград-Волинський, 1995.- С. 182-183 (співавтор М. І. Гонак). Особистий внесок автора: характеристика динаміки населення міста Червонограда.

10. Населення. М 1:1 500 000 // Навчально-краєзнавчий атлас Львівської області.- Львів: ВНТЛ, 1999.- С. 14.

11. Osoblіwoscі hіstoryczno-geografіczne zmіan lіczby ludnoscі w obwodzіe Lwowskіm // Acta unіversіtatіs Wratіslavіensіs. Prace іnstytutu geografіcznego.- Wroclaw: WUW, 1998. - T. XVІІ. - S. 69-73.

12. Zmіany w obrazіe etnodemografіcznym Lwowa w XІX і XX w. // Kwartalnіk geografіczny.- Gdansk: M. Rozak, 1997. - N 4. - S. 12-16 (співавтор І.І.Ровенчак). Особистий внесок автора: характеристика етнодемографії Львова в ХІХ і ХХ ст.

АНОТАЦІЇ

Перхач О.Р. Демогеографія регіону в умовах депопуляції населення (на матеріалах Львівської області). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.02 - економічна і соціальна географія. - Львівський державний університет імені Івана Франка, Львів, 1999.

Досліджено систему понять і категорій демогеографії, поглиблено погляди на їх зміст і співвідношення. Дається своє розуміння структури географії населення, її зв'язків з іншими науками. Розкрито вплив факторів на компонентну та територіальну структуру населення регіону. Проведено історико-географічний аналіз населення Львівщини. У результаті комплексного аналізу сучасних демогеографічних процесів області в умовах депопуляції населення виявлено і картографовано їх територіальні особливості. Розроблено дефініцію категорії "демогеографічний район". Здійснено демогеографічне районування регіону. Дано прогноз кількості населення Львівської області та його окремих структурних компонентів. Визначені основні проблеми демогеографії області.

Ключові слова: демогеографія, депопуляція населення, демогеографічне положення, фактори демогеографії, системи розселення, опорний каркас розселення, демогеографічний район, демогеографічне районування, демогеографічні проблеми.

Perkhach O.R. Demogeography of the region during depopulation (based on materials taken in L'viv region). - Manuscript.

Dissertation to receive the degree of a candidate of science in Geography in specialty 11.00.02 - economical and social Geography. - Ivan Franko State University in L'viv, 1999.

A system of demogeographical concepts and categories has been studied with a deeper insight into their content and relationship. A novel approach to the understanding of the structure of population geography as well as its links with the other sciences is presented. The main regular dependences in population geography are delimited. Essential types of interdependancies between demogeography and spatial organization of economy. It is proposed a new understanding of research methods, particularly mutual determination of the research "method" and the research "approach". The practical significance of the created data bases belonging to the demogeographical block of an information system is analyzed.

An impact of the social and economic factors is shown, of the natural background and of the ecological factor on the component and on the territorial structure of the population as far as these factors have been the major influences upon the demogeography in L'viv region (oblast') in different periods of social and economic development. The demogeographical location of the region is analyzed. Its macro-, meso- and microlocations are delimited. The demogeographical location of L'viv region within Europe is considered as the macrolocation within Ukraine - as the mesolocation, and within the Western Ukraine - as the microlocation. It is defined that the microgeographical location of the region is the most convenient. A historical and geographical analysis of the population of the region has been accomplished. L'viv region population had three periods of growth (1857-1910; 1921-1939; 1946-1994) and three periods of decline (mid. 1910s - 1921; 1939-1946; 1994 - present) are determined.

A many-sided analysis of the present demogeographical situation in L'viv region in the situation of depopulation has been done. Spatial regularities of population dynamics and number, as well as its growth pace during 1959-1997 are determined. Spatial differences of population reproduction and structure are analyzed. A multidimensional analysis was used to delimit intra-regional zones with similar living standards of population. A spatial scope on the processes of employment and unemployment is given. The settlement network of the region is analyzed. The settlements are characterized according to population and morphology. The density of the region's population is analyzed on the basis of the smallest territorial units (municipalities - village, settlement and town councils). A new version of the population distribution frame is worked out. The system of population distribution within the region is studied, and these hierarchical levels are distinguished: region (oblast), inter-districted (inter-rayon), district (rayon) and bunch. Close links exist between these levels. Spatial peculiarities of the main demogeographical processes are elucidated and mapped.

The category "demogeographical region" is defined. A demogeographical area distribution of the region has been accomplished which resulted by singling out the six demogeographical regions: Central-Western (high level of demogeographic development), Northwestern and Southern (moderate level of demogeographic development), Southwestern and Eastern (low level of demogeographic development), and Southern Mountainous (lowest level of demogeographic development). A definition and a description of the demogeographical region concept has been given. All demogeographical region are characterised.

The forecast for the number of the population in L'viv region as well as of its separate structural components is given. The main problems relating to the demogeography in the region have been determined.

Both theoretical and applied conclusions made in the dissertation paper may be used for the purpose of improving the scientific fundamentals for the territorial control and forecasting, to create new schemes of regional planning, territorial indicative plans and the purposeful manysided programme for the development of the L'viv region as well as for getting ready for and holding the first all-Ukrainian census.

Key terms: demogeography, depopulation, demogeographical situation, demogeographical factors, systems of population area distribution, reference framework of population distribution, demogeographical region, demogeographical area distribution, demogeographical problems.

Перхач О.Р. Демогеография региона в условиях депопуляции населения (на материалах Львовской области). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата географических наук по специальности 11.00.02 - экономическая и социальная география. - Львовский государственный университет имени Ивана Франко, Львов, 1999.

Исследована система понятий и категорий демогеографии, углублены взгляды на их содержание и соотношение. Изложено свое понимание структуры географии населения, ее связей с иными науками. Раскрывается влияние факторов на компонентную и территориальную структуру населения региона. Проведен историко-географический анализ населения Львовщины. В итоге комплексного анализа современных демогеографических процессов области в условиях депопуляции населения выявлены и картографированы их территориальные особенности. Разработана дефиниция категории "демогеографический район". Осуществлено демогеографическое районирование региона. Дан прогноз численности населения Львовской области и его отдельных структурных компонентов. Определены основные проблемы демогеографии области.

Ключевые слова: демогеография, депопуляция населения, демо-географическое положение, факторы демогеографии, системы расселения, опорный каркас расселения, демогеографический район, демогеографическое районирование, демогеографические проблемы.

Размещено на Allbest.ru