Політико-географічні аспекти взаємодії господарств країн Центральної Європи

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук

ПОЛІТИКО-ГЕОГРАФІЧНІ АСПЕКТИ ВЗАЄМОДІЇ ГОСПОДАРСТВ КРАЇН ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ

11.00.02- економічна та соціальна географія

СТАФІЙЧУК ВАЛЕНТИН ІВАНОВИЧ

Київ -1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі країнознавства і туризму географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Науковий керівник: кандидат географічних наук,

доцент Яценко Б.П., завідувач кафедри країнознавства і туризму географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Офіційні опоненти: доктор географічних наук, професор

Голіков А.П., завідувач кафедри міжнародної економіки і міжнародних економічних відносин Харківського державного університету кандидат географічних наук

Смаль І.В., доцент кафедри географії

Ніжинського державного педагогічного університету імені Миколи Гоголя

Провідна організація: Волинський університет імені Лесі Українки,

факультет міжнародних відносин, кафедра країнознавства, м.Луцьк

Захист відбудеться “ 24 “ листопада 1999 року о 16.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.001.07 при Київському університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 252022, Київ-22, вул.Васильківська,90, географічний факультет, ауд. 212.

З дисертацією можна ознайомитись в науковій бібліотеці Київського університету імені Тараса Шевченка (вул. Володимирська, 58).

Автореферат розісланий “ 22 ” жовтня 1999 року.

Вчений секретар

спеціалізованої ради

доктор географічних наук, професор С.І. Іщук

Стафійчук В. І. Політико-географічні аспекти взаємодії господарств країн Центральної Європи.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата географічних наук з спеціальності 11.00.02 - економічна та соціальна географія, Київський університет імені Тараса Шевченка, Київ, 1999.

В дисертаційній роботі узагальнені і отримали подальший розвиток теоретико-методологічні основи вивчення поля економічної взаємодії. Обгрунтовано, що вивчення такого складного суспільно-географчного комплексу потребує поєднання наукових підходів окремих суспільно-географічних дисциплін (політичної географії, географії міжнародних економічних відносин, країнознавства тощо) геополітики та наук про міжнародні економічні відносини. На основі аналізу теоретичних концепцій геополітики, МЕВ та регіональної економічної інтеграції розкрито їх географічний контекст. Сформульовано суспільно-географічну концепцію розвитку і функціонування ПЕВ у зоні Центральноєвропейської Асоціації Вільної Торгівлі і участь в ній України. Проаналізовані політико-географічні фактори (історія політичних і економічних відносин, сучасне геополітичне становище, співвідношення політичних сил тощо) утворення зони вільної торгівлі в регіоні. Виявлено їх вплив на формування закономірностей сучасної географії міжнародних економічних відносин як показника взаємозалежності національних господарств країн ЦЄАВТ та перспективи подальшої інтеграції. Подано рекомендації щодо поліпшення зовнішньоекономічних зв'язків України з країнами регіону.

Ключові слова: геополітичне становище, географія міжнародних економічних відносин, зовнішньоекономічний комплекс, національне господарство, поле економічної взаємодії (ПЕВ), політико-географічні фактори, регіональна економічна інтеграція, Центральноєвропейська Асоціація Вільної Торгівлі (ЦЄАВТ).

Стафийчук В.И. Политико-географические аспекты взаимодействия хозяйств стран Центральной Европы.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата географических наук по специальности 11.00.02 - экономическая и социальная география, Киевский университет имени Тараса Шевченко, Киев, 1999.

Функционирование мирового хозяйства на современном этапе глобализации тесно связано с дальнейшим углублением взаимозависимости его основных субъектов - национальных хозяйств суверенных государств. В диссертационной работе обобщены и получили дальнейшее развитие теоретико-методологические основы изучения поля экономического взаимодействия. Поле взаимодействия определено как выделенный на основании объединения геостратегий заинтересованных агентов сегмент хозяйственной или политической деятельности, который взаимодействует с определенным геополитическим пространством. В работе доказано, что изучение такого сложного общественно-географического комплекса как поле экономического взаимодействия, которое испытывает влияние географических, политических, экономических, демографических и других факторов, не возможно без объединения научных подходов общественной географии (в частности политической географии, страноведения, географии мирового хозяйства), геополитики и международных экономических отношений.

На основании анализа теоретических концепций геополитики и международных экономических отношений выявлен их географический контекст. Понятийно-терминологический аппарат этих наук имеет много общих категорий, определений, критериев и показателей.

Особенно важным для формирования поля экономического взаимодействия есть общественно-географический процесс интеграции. Региональная экономическая интеграция - это процесс постепенного объединения в единый хозяйственный комплекс национальных хозяйств заинтересованных государств путём устранения экономических и политических барьеров с целью образования межгосударственными органами одинаковых условий для функционирования всех субъектов предпринимательской деятельности данной группы стран.

Представленная в работе методика анализа поля взаимодействия базируется на системно-структурном подходе, который и определил логическую последовательность использования конкретных специальных методов исследования: моделирования (графового, математического, математико-картографического), сравнительно-географического, картографического, исторического и других.

В диссертации сформулирована общественно-географическая концепция развития и функционирования поля экономического взаимодействия в зоне Центрально-Европейской Ассоциации Свободной Торговли. Особое внимание уделено анализу политико-географических факторов: история политических и экономических отношений, общность долгосрочных политических программ, наличие единых религиозных и культурных интересов, соотношение политических сил в регионе, геополитическое положение и другие. Именно политико-географический аспект был изначальным для формирования ЦЕАСТ. Сейчас он постепенно трансформируется в экономический. Анализ современного состояния национальных хозяйств дал основания сделать вывод, что стратегическое задание по созданию политического механизма и экономического фундамента общества на общемировых цивилизационных принципах в большинстве стран региона решено. Самым мощным экономическим и интеграционным потенциалом в регионе владеет Польша.

В работе рассмотрены внешнеэкономические отношения стран региона как реальный показатель взаимодействия хозяйств. Либерализация этой сферы изначально была вынужденным шагом, поскольку давала возможность быстрее достичь макроэкономической стабильности. Рассмотрено её влияние на структуру национальных хозяйств, макроэкономические показатели. Создание зоны свободной торговли в первую очередь повлияло на развитие внутрирегиональной торговли товарами. Выявлены основные тенденции внешней торговли стран региона в 1991-97 гг. Обмен инвестициями, инновациями, некоторыми видами услуг и рабочей силой в регионе незначителен и причины этого рассмотрены в данной работе. Представлены перспективы развития интеграции. Единственная реально действующая зона свободной торговли в Центральной Европе - ЦЕАСТ - в ближайшее время увеличится географически и экономически.

Особое место в работе занимает анализ взаимодействия Украина-ЦЕАСТ. Не вызывает сомнения, что направление стратегии внешнеэкономической деятельности Украины - европейское, что стратегическим заданием для нашей страны есть интеграция в обще- (западно-) европейские экономические и политические структуры. Поэтому тактическое задание сегодня - это экономическое сотрудничество с европейскими постсоциалистическими странами. Это в значительной степени соответствует национальным интересам Украины. В работе проанализированы политико-географические аспекты интеграции Украины в ЦЕАСТ и даны конкретные рекомендации по усовершенствованию внешнеэкономической деятельности со странами региона.

Ключевые слова: геополитическое положение, география международных экономических отношений, внешнеэкономический комплекс, национальное хозяйство, поле экономического взаимодействия (ПЭВ), политико-географические факторы, региональная экономическая интеграция, Центрально-Европейская Ассоциация Свободной Торговли (ЦЕАСТ).

Stafiychuk V.I. Political and Geographical Aspects of the Central European Economies Interaction.

The thesis on the scientific degree of the candidate of geographical sciences on specialty 11.00.02 - economic and social geography, Kyiv university named after Taras Shevchenko, Kyiv, 1999.

The thesis generalizes and develops the theoretical and methodological bases of the economic interaction field studies. It is grounded that research of such complicated social geographic complex needs the joint scientific approach of certain social geographical disciplines (i.e. Political Geography, Geography of the International Economic Affairs, Regional Geography), Geo-politics and International Economic Affairs. On the bases of theoretical geo-politics concepts, international economic affairs and regional economic integration analyses it is elucidated their geographical context. It is created the social geographical concept of the economic interaction field (EIF) development and functioning in the zone of the Central European Free Trade Agreement and Ukraine participation in it. There are analyzed political-geographical factors (history of the political and economic affairs, present geo-political state, composition of the political forces etc.) of the Free Trade zone creation in the region. It is revealed their influence on the natural development formation of the current geography of the international economic relations as the indicator of the inter-dependence of the national economies of the CEFTA countries and the prospects of further integration. There are presented recommendations on improvements of foreign trade affairs of Ukraine with the countries of the region.

Key words: geo-political state, geography of international economic affairs, foreign trade complex, national economy, economic interaction field (EIF), political-geographical factors, economic integration, Central European Free Trade Agreement (CEFTA).

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

економічний географія торгівля

Актуальність теми. Сучасна зовнішня політика України значною мірою залежить від стану і потреб зовнішньоекономічної діяльності, адже, однією з найважливіших характеристик глобалізації світового господарства є випереджаючий ріст міжнародної торгівлі у порівнянні з ростом виробництва.

Одна з умов становлення України як самостійної держави полягає в її геополітичному самовизначенні, виробленні концептуальних засад зовнішньополітичної стратегії, створенні умов якнайшвидшого подолання дистанції від об'єкта до суб'єкта міжнародних відносин.

Немає сумніву, що основний вектор зовнішньоекономічних відносин України - європейський, що стратегічним завданням для нашої країни є інтеграція до європейських економічних та політичних структур. Але реалії нашої сучасності не дозволяють поки-що реалізувати названі завдання.

На сьогодні одним із тактичних завдань зовнішньоекономічної діяльності України є тісне економічне співробітництво з європейськими постсоціалістичними країнами. Зрозуміло, що Україна має через утвердження себе на світових ринках відстоювати свою незалежність, перед усім - економічну. Варто лишень правильно вибрати напрямок входження в цей простір. Географічна приналежність до єдиного регіону, спільні риси політичного та економічного розвитку в минулому, зумовлюють те, що майбутнє України великою мірою пов'язане з країнами Центральної Європи, перш за все - ЦЄАВТ.

Це випливає з таких передумов:

По-перше, поле взаємодії в зоні ЦЄАВТ є єдиною діючою в регіоні зоною вільної торгівлі, яка сприяє зміцненню ринкового господарства в країнах-учасницях.

По-друге, економічна інтеграція в регіоні зумовлена не лише співпаданням економічних інтересів країн-учасниць, а й географічною близькістю, спільністю історичної долі, політико-географічними аспектами.

По-третє, орієнтація на господарські зв'язки з країнами даного поля взаємодії дає Україні більше можливостей (порівняно з СНД) опосередкованого приєднання до досягнень світового науково-технічного прогресу.

По-четверте, країни ЦЄАВТ досягли значно більших успіхів у реформуванні народногосподарських комплексів та лібералізації внутрішнього і зовнішнього життя, ніж країни СНД. Вивчення їх досвіду є корисним для нашої держави.

По-п'яте, в ЦЄАВТ утворилась зона помірного економічного зростання, що може додатково збільшити ємність їх внутрішнього ринку. Україні варто не лише зберегти, а й розширити вигідну присутність на ньому.

Реформування зовнішньоекономічного сектору держави є невід'ємною складовою ринкових реформ. Тож слід враховувати, що країни регіону є значними політичними та економічними партнерами України вже нині, а деякі з них (Польща, Угорщина) - ще й помітними інвесторами в народногосподарський комплекс нашої держави. Однак, ці стосунки (особливо зовнішньоторговельні) часто є розпорошеними і незбалансованими, що свідчить про незнання потенційних можливостей партнерів і часто приносить лише збитки. Оптимізація зовнішньоекономічних зв'язків є актуальним питанням для України, тим паче, з таким стратегічно-важливим регіоном як Центральна Європа.

ЦЄАВТ варто розглядати як перехідну форму до входження України в західноєвропейський простір, що найбільшою мірою відповідає стратегічним завданням зовнішньоекономічної діяльності держави та задовольняє її національно-державні інтереси.

Представлена в роботі методика дослідження поля взаємодії в зоні ЦЄАВТ та пошуку Україною власної політичної та економічної ніші в ньому може бути використана для аналізу інших інтеграційних утворень на рівні держав (ЧЕС, ГУУАМ, СНД тощо) чи єврорегіонів (“Буг”, “Карпати”, “Нижній Дунай” та ін.).

Важливість зовнішньоекономічного комплексу в успішному реформуванні народного господарства, пріоритетність країн ЦЄАВТ в зовнішньоекономічній діяльності України якраз і зумовили вибір даної тематики дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності до напрямку наукової роботи кафедри країнознавства і туризму географічного факультету, відповідає науковим планам кафедри країнознавства та туризму. Матеріали роботи узгодженні з окремими темами програм спеціальних та нормативних курсів географічного факультету (“Економічна і соціальна географія зарубіжних країн”, “Географія світового господарства”, “Регіональне середовище господарської діяльності”, “Політична географія” тощо).

Об'єкт та предмет дослідження. Об'єктом дослідження обрано поле взаємодії Центральноєвропейської Асоціації Вільної Торгівлі (ЦЄАВТ), до якої входять Республіка Польща, Чеська Республіка, Словацька Республіка, Угорщина, Республіка Словенія, Румунія, Республіка Болгарія.

Предметом дослідження є політико-географічні аспекти взаємодії зовнішньоекономічних комплексів країн регіону та України [див. рис. А].

Мета і завдання роботи. Метою роботи є вивчення політико-географічних аспектів формування поля взаємодії в зоні ЦЄАВТ, розкриття специфіки розвою тут інтеграційних процесів, виявлення можливостей входження України в це поле та пошук шляхів взаємовигідного співробітництва нашої держави з країнами регіону.

Для досягнення мети поставлені такі завдання:

1) показати співвідношення об'єкту і предмету досліджень політичної географії та геополітики в контексті досліджень з географії міжнародних економічних відносин;

2) доповнити і узагальнити систему методів дослідження суспільно-географічного аналізу поля взаємодії;

3) визначити місце країн ЦЄАВТ та України на політичній та економічній карті світу протягом останнього століття; дати реальну картину їх сучасного геополітичного становища;

4) проаналізувати конкретну суспільно-географічну інформацію в розрізі країн поля взаємодії та синтезувати дані про стан ринкових реформ і лібералізацію зовнішньоекономічної діяльності країн регіону і України;

5) використовуючи сукупність методів дослідження і наявні дані показати ступінь взаємозв'язку зовнішньоекономічних комплексів країн регіону; на основі комплексного політико-географічного аналізу виокремити взаємовигідні ланки співробітництва Україна-ЦЄАВТ і показати напрямки їх подальшого вдосконалення і входження України в центральноєвропейський політичний та економічний простір;

6) виявити тенденції в зовнішньоекономічних комплексах країн регіону і на їх основі спрогнозувати розвиток інтеграції в ЦЄАВТ та участь в ній України.

Методологія, методи, використані матеріали. Методологічною базою роботи є основні положення теорії суспільної географії та наукові засади її аналітичних, синтетичних та методичних дисциплін (політична географія, основи теорії суспільної географії, суспільна географія зарубіжних країн, математико-статистичні методи тощо).

При розробці теоретичних та прикладних питань формування поля взаємодії та методів його дослідження використані праці українських та зарубіжних вчених: Е.Б.Алаєва, О.В.Вітковського, А.П.Голікова, Р.А.Горбацевича, В.Е.Дена, М.С.Дністрянського, Д.Енєді, Ф.Д.Заставного, В.О.Колосова, І.М.Маєргойза, У.І.Мересте, М.С.Мироненка, С.Я.Ниммік, М.М.Паламарчука, М.Д.Пістуна, Е.А.Позднякова, С.Л.Рудницького, Ю.Г.Саушкіна, О.Г.Топчієва, А.С.Філіпенка, Р.Хартшорна, Р.Челлена, О.І.Шаблія, В.С.Ягья, Б.П.Яценка тощо.

Основним методологічним підходом у роботі є системно-структурний, який і визначив логічну послідовність використання конкретних спеціальних методів дослідження: моделювання (графового, математичного (математико-статистичного та математичного прогнозування), математико-картографічного (побудова статистичних поверхонь)), порівняльно-географічного, картографічного, історичного тощо.

При виконанні дисертаційної роботи використані зібрані автором емпіричні матеріали Міністерства статистики України, Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків України, ООН, ЄБРР та люб'язно надані Посольствами Республіки Болгарії, Республіки Польщі, Румунії, Словацької, Угорської та Чеської Республік матеріали статистичної звітності.

Таким чином, побудована методика, яка базується на застосуванні взаємодоповнюваних методів, та використання об'єктивних даних зумовлюють достовірність наукових результатів і висновків.

Наукова новизна проведеного дослідження полягає в:

- поглибленні, доповненні і конкретизації теоретико-методичних і практичних засад дослідження поняття “поле взаємодії” в суспільній географії;

- оцінці факторів, що визначають специфіку формування поля взаємодії в зоні ЦЄАВТ;

- узагальненні і доповненні методики дослідження поля взаємодії;

- комплексному аналізі процесів і тенденцій, що відбуваються в господарських комплексах країн ЦЄАВТ та України протягом останнього десятиліття в умовах трансформації політичних і економічних структур та лібералізації зовнішньоекономічної діяльності;

- розкритті позитивних і негативних моментів приєднання України до Центральноєвропейської Асоціації Вільної Торгівлі;

- обгрунтуванні системи рекомендацій щодо поліпшення товарної структури експорту України на основі розширення взаємовигідного співробітництва з країнами ЦЄАВТ.

Практичне значення результатів дослідження. Теоретичні узагальнення та методичні прийоми проведеного дослідження можуть використовуватися при проведенні подібних досліджень інших регіонів світу, а конкретні результати - у практиці управління зовнішньоекономічною діяльністю України, адже, цілком відповідають стратегічним завданням та національно-державницьким інтересам нашої держави.

Матеріали дисертаційного дослідження використано при виконанні курсів "Економічна і соціальна географія зарубіжних країн", "Регіональне середовище господарської діяльності", "Політична географія".

Особистий внесок дисертанта у розробку наукових результатів, що виносяться на захист. Сукупність отриманих наукових результатів є авторською оцінкою політико-географічних аспектів виникнення, формування та функціонування поля економічної взаємодії в зоні, де йде формування інтеграційного утворення Центральноєвропейської Асоціації Вільної Торгівлі. В теоретико-методичній частині подано дефініції понять геополітики, поля взаємодії та регіональної економічної інтеграції в суспільно-географічному контексті. На основі вивчення і узагальнення розробок вітчизняних та зарубіжних вчених запропоновано авторське бачення структури політичної географії та її співвідношення з геополітикою. Зроблена спроба дослідити географічну суть процесу міжнародних економічних відносин. В аналітико-синтетичній частині висвітлено умови та можливості інтегрування України в ЦЄАВТ та удосконалення зовнішньоекономічних стосунків з країнами Асоціації.

Дисертаційне дослідження є одноосібно написаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до вирішення актуального наукового і практичного завдання - обгрунтування суспільно-географічної концепції формування поля економічної взаємодії (на прикладі ЦЄАВТ) та участь в ньому України у відповідності з національними інтересами.

Апробація та впровадження результатів дисертаційного дослідження. Основні положення дисертації та висновки дослідження доповідались на: Міжнародній науково-теоретичній конференції "Реформування зовнішньоекономічної сфери України" (Київ, 1995 р.), VII з'їзді Українського Географічного товариства (Київ, 1995 р.), науковій конференції молодих вчених та аспірантів географічного факультету КУТШ (Київ, 1997 р.), Конференції до 125-річчя ГТУ "Географія України: сучасний стан і перспективи" (Київ, 1998 р.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано - 5 наукових праць загальним обсягом - 1.55 др. арк., в т.ч. особистих - 1.4 др. арк..

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків, що дозволило логічно розкрити мету і поставлені завдання. Дисертація викладена на - 142 сторінках тексту, включає - 18 таблиць, - 25 рисунків; має - 16 додатків. Список використаної літератури налічує - 123 джерела.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА ЗАХИСТ

Основні висновки і узагальнення проведеного дисертаційного дослідження формують суспільно-географічну концепцію становлення і розвитку поля економічної взаємодії в зоні Центральноєвропейської Асоціації Вільної Торгівлі і зводяться до таких положень.

Теоретико-методологічна частина.

1. В світовому господарстві на сучасному етапі глобалізації та інформаційно-технологічної революції відбуваються суттєві зміни: в тому числі росте взаємозв'язок і взаємозалежність національних економік.

Нині жоден процес в геосистемі не можна розглядати виокремлено, тим паче в царині світогосподарських відношень, які зачіпають функціонування просторових структур господарства, зовнішню політику, соціальні відносини, демографію, економіку тощо. Саме тому навіть комплексної суспільно-географічної оцінки взаємодії господарств суверенних держав вже не достатньо, а необхідне поєднання наукових підходів декількох наук. Об'єктивно цей взаємозв'язок і взаємодія відбувається в межах певних поєднань функціонально-господарських та територіальних систем - полях взаємодії.

Поле взаємодії - це виокремлений на основі співпадання геостратегій зацікавлених агентів сегмент господарської чи політичної діяльності, який взаємодіє з певним геополітичним простором.

Відносно основної функції поля взаємодії можуть бути політичним, військовими, економічними тощо та інтегральними.

Вивчення такого складного суспільно-географічного комплексу як поле економічної взаємодії потребує поєднання наукових підходів і розвитку спільних категорій та принципів окремих суспільно-географічних дисциплін (географії світового господарства, політичної географії, географії міжнародних відносин, регіональної економічної і соціальної географії), а також геополітики та наук про міжнародні економічні відносини тощо. Наприклад, проведені дослідження показали, що не існує суттєвої відмінності в області, методах дослідження політичної географії та геополітики, а лише в акцентах, фокусі уваги дослідника. Тонка грань між науками зумовлена тим, що політична географія розглядає державу з точки зору простору, а геополітика - простір з точки зору держави (політики).

2. В процесах міжнародних економічних відносин поруч з дією економічних законів прослідковується дія основних суспільно-географічних законів (наприклад, раціональних територіальних зв`язків, територіальної диференціації та територіальної концентрації людської діяльності). Конкретна дія законів проявляється через принципи системності (цілісності), територіальності (регіоналізму), комплексності і пропорційності тощо та критерії і показники. Теоретичні концепції міжнародних економічних відносин (від класичних А.Сміта та Д.Рікардо до дифузії нововведень Хагерстранда та інвестиційних моделей Дауніна) виводять міжнародну торгівлю, а з тим і весь процес міжнародних економічних відносин, з географічного поділу праці (точніше - міжнародного географічного поділу праці) як основної категорії суспільної географії. Поєднання та взаємовплив теоретичних основ суспільної географії та науки про міжнародні економічні відносини допомагає в пізнанні суті основної закономірності суспільної географії - “територіальної і комплексно-пропорційної організації життя суспільства” [Пістун М. Д.].

В даному дослідженні ми виходимо з того, що саме триєдність наукових підходів суспільної географії, наук про міжнародні економічні відносини та геополітики може дати вичерпну характеристику формуванню і розвитку поля економічної взаємодії.

3. Кількісні і якісні показники світогосподарських зв`язків показують посилення взаємозв`язку і взаємозалежності національних господарств, які є результатом всесвітнього (міжнародного) поділу праці. В результаті інтернаціоналізації господарського життя національні економіки все більше працюють на зовнішній світ і, в свою чергу, все більше залежать від нього.

Формування полів економічної взаємодії є невід'ємною складовою компонентно-структурного суспільно-географічного процесу регіональної економічної інтеграції, яка означає взаємопристосування національних господарств, впровадження них в єдиний відтворювальний процес. Це, в свою чергу, вимагає певної територіальної, економічної, структурної, технологічної близькості країн, що й пояснює регіональний характер інтеграції.

Регіональна економічна інтеграція - це процес поступового об'єднання в єдиний господарський комплекс національних господарств зацікавлених держав, шляхом усунення економічних і політичних бар'єрів, з метою створення міждержавними органами однорідних умов для функціонування всіх суб'єктів підприємницької діяльності даної групи країн.

4. Певний сегмент світу або історико-географічний регіон може бути виділений на основі його цілісності, якщо різні частини будучи неоднорідними по характеру, мають між собою більш тісні політичні відносини, ніж їх відносини з оточенням. Саме активні політичні стосунки країн стали передумовою створення 21 грудня 1991 року Центрально-Європейської Асоціації Вільної Торгівлі (ЦЄАВТ).

Складний діалектичний процес регіональної інтеграції в цій частині Європи відбувається в умовах дії об'єктивних факторів. Щодо ЦЄАВТ, то первинними є політико-географічні (геополітичні) чинники: воля держав до зближення, спільність історичної долі в боротьбі за виживання і політичну незалежність (на перших етапах), необхідність збереження незмінності території і кордонів та забезпечення благоустрою і безпеки громадян, спільність довготермінових політичних програм, наявність подібних культурних та релігійних інтересів, сприятлива історія розвитку відносин, однотипне геополітичне положення на різних рівнях тощо.

По мірі розвитку інтеграції активнішу роль починають відігравати економічні фактори (наявність потенційних можливостей взаємодоповнення економік, рівень розвитку ринкових відносин, соціальна природа і механізм організації зовнішньоекономічних відносин, подібність стратегій економічного розвитку у майбутньому тощо).

Цілісність такого складного суспільно-географічного комплексу як поле взаємодії забезпечує система відношень, конкретним виразом якої є горизонтальні (соціальні (інформаційні, торговельні, інноваційні, валютні), виробничі (відтворювальні, технологічні, управлінські)) та вертикальні (виробничо-соціальні (трудові, культурно-побутові, розподільчі), виробничо-природні (ресурсні, виробничо-екологічні), соціально-природні (рекреаційні)) зв'язки.

2. Аналітико-синтетична частина.

1. В запропонованому концептуальному підході визначено, що формування поля економічної взаємодії в зоні ЦЄАВТ відбувається в першу чергу під впливом політико-географічних факторів.

Серед таких переважають позитивні фактори:

сприятливе політико-географічне положення на макро-, мезо- та мікро-рівнях. Взагалі Міжмор`я і положення в Центральній Європі дає змогу для налагодження повноправних контактів і всередині регіону, і з сусідами (див рис. 2.1);

подібність довготермінових політичних цілей (членство в НАТО, ЄС);

подібність демократичних процесів і демократичної політики держав, намагання якнайшвидше подолати негативні наслідки економічних реформ, пов'язані із зайнятістю населення та спробами врегулювання внутрішнього ринку робочої сили;

значний рівень зв'язності регіону (коефіцієнт зв'язності 0.73 проти 0.46 в ЄС);

спільність історичної долі та політичних традицій країн у XX столітті, які зумовили відносну однорідність політичної і економічної карти регіону;

приналежність до однієї цивілізаційно-культурної зони;

розстановка партійно-політичних сил в регіоні (в основному правоцентристські та центристські політичні сили зорієнтовані як на просування в Західну Європу, так і на інтеграцію регіону).

2. Стратегічне завдання всіх країн регіону на сучасному етапі: створення заново політичного механізму і економічного фундаменту суспільства на засадах загальносвітових цивілізаційних принципів, перехід від тоталітаризму до демократії та трансформація централізованого планування в ринкові відносини в більшості країн вже майже вирішено.

Нині первісний політико-географічний аспект інтеграції в зоні ЦЄАВТ поступився місцем суспільно-географічному (в першу чергу - зовнішньоекономічному). Центральне місце в перехідному процесі займають лібералізація цін і ринків, поява нових компаній і здійснення нових програм. Початковий етап переходу до ринкових відносин супроводжувався падінням виробництва, високими рівнями інфляції та безробіття, що негативно позначилося на рівні життя населення і потребує значних бюджетних витрат нині.

Рис. 2.1. Граф центральності європейських столиць (на основі індексу Бавелаша: 1 зона - більше 55; 2 зона - 50-55; 3 зона - 45-50; 4 зона - 40-45; 5 зона - 35-40; 6 зона -менше 35).

3. Реальне просування до ефективно діючого ринку в Польщі, Чехії, Словаччині, Угорщині та Словенії обумовлене послідовністю та цілеспрямованістю у проведенні реформ у поєднанні з відносною політичною стабільністю.

Лібералізація зовнішньої торгівлі дає більший ефект при правильно вибраному часі її проведення, оскільки існує тісний взаємозв`язок між розвитком зовнішньої торгівлі і активністю провадження економічних реформам. Однак, в країнах ЦЄАВТ (як і в Україні) на початковому етапі здійснення економічних реформ вона стала вимушеним кроком, оскільки дозволяла знизити гостроту в економіці і прискорити досягнення макроекономічної стабілізації.

4. В регіоні не існує кардинальних відмін у стратегіях національного менеджменту (різні шляхи і механізми здійснення реформ зумовленні в основному позаекономічними факторами), що також є позитивним моментом інтеграції.

Послідовність політики реформування економіки і лібералізація ринків дала позитивні результати:

припинення економічної кризи і ріст ВВП в Польщі, Словаччині, Словенії, Чехії і Угорщині; перемінні успіхи в Болгарії та Румунії;

зменшення темпів інфляції в усіх країнах;

перерозподіл власності на користь приватного сектору;

- структурна перебудова економіки, про що свідчить розширення виробництва ВВП в третинному секторі.

Таблиця 2.1 Питома вага експорту у ВВП, 1997 рік, %.

	Болгарія	Поль-ща	Руму-нія	Слова ччина	Словенія	Угорщина	Чехія	Укра-їна
Болгарія		0.19	0.77	0.09	0.17	0.18	0.15	1.49
Польща	0.04		0.05	0.24	0.03	0.23	0.59	0.63
Румунія	0.19	0.11		0.03	0.10	0.45	0.05	0.37
Словаччина	0.11	2.19	0.24		0.55	2.26	17.38	1.10
Словенія	0.07	0.57	0.11	0.28		0.62	0.71	0.16
Угорщина	0.09	0.77	0.82	0.49	0.58		0.47	0.73
Чехія	0.17	2.06	0.12	6.18	0.54	0.79		0.46
Україна	0.24	0.16	0.25	0.19	…	0.22	0.09

Таблиця 2.2 Коефіцієнт взаємної торгівлі, 1997 рік, %.

	Болга-рія	Поль-ща	Руму-нія	Слова-ччина	Словенія	Угор-щина	Чехія	Укра-їна
Болгарія		0.78	9.76	1.27	2.21	1.47	0.70	16.70
Польща	1.98		1.32	7.08	0.94	3.82	5.95	14.91
Румунія	8.64	0.68		2.07	2.52	6.98	0.50	7.95
Словаччина	2.11	7.55	2.56		5.85	15.10	69.12	10.31
Словенія	1.49	2.15	1.32	3.62		4.53	3.11	1.62
Угорщина	3.03	4.60	15.02	9.95	10.70		3.26	11.74
Чехія	3.39	7.22	1.34	74.13	5.79	5.37		4.33
Україна	16.89	1.97	9.42	7.70	…	5.14	1.23

5. Щодо зовнішньоекономічних комлексів країн регіону, то найбільша інтегрованість характерна для зовнішньої торгівлі. Найбільш взаємопов'язані економіки Польщі, Чехії, Словаччини та Угорщини. На взаємну торгівлю цих країн припадає 85.5% товарообміну поля взаємодії. З 1991 року по 1997 рік відбулися позитивні зміни у географічній і товарній структурі зовнішньої торгівлі. Її переорієнтація з СРСР (СНД) на Західну Європу вимагає підвищення якості продукції. Для більшості країн нині головним партнером є ФРН. Правда, слід відмітити незначний взаємний обмін інвестиціями, інноваціями, послугами, робочою силою тощо, тому що країни зорієнтовані на відповідні зовнішні ринки країн Західної Європи та США.

Ситуація із зовнішньо-торговельним балансом і державним бюджетом, інвестиційне законодавство сприяли більшому залученню інвестицій в економіку Угорщини, Польщі та Чехії, дещо гірше - Словенії та Словаччини. Варто відмітити і незначний інформаційний обмін між країнами регіону та Україною, однак ситуація обіцяє змінитися на краще (запуск супутника “Укрбалкансат”, спільний телеканал, оптично-волоконний зв'язок).

В активізації використання економічних ресурсів найперспективнішим для посилення інтеграції є розвиток транспортної інфраструктури, яка також потребує значного інвестування. Перерозподіл вільних коштів між державами регіону відбувався в основному через створення СП і, зважаючи на велику конкуренцію на ринку залучення іноземних інвестицій, не набуде важливого значення.

6. Найбільший потенціал для посилення взаємозв'язків з країнами регіону має Польща, яка зацікавлена не лише в якнайшвидшому приєднанні до ЄС, але й у всебічній інтеграції постсоціалістичного простору в Балтійсько-Чорноморській зоні Європи.

Таблиця 2.3 Частка Німеччини у зовнішній торгівлі країн поля економічної взаємодії, 1996 рік.

Країна	% експорту	% імпорту
Болгарія	9.0	11.3
Польща	34.4	24.7
Румунія	18.4	17.6
Словаччина	22.3	15.1
Словенія	29.4	20.7
Угорщина	37.3	26.7
Чехія	36.0	26.6
Україна	2.9	6.6

Спільність поставлених зовнішньополітичних і зовнішньоекономічних завдань згуртовує країни, сприяє стабілізації внутрішнього життя та підвищенню ролі і значення регіону на міжнародній арені.

7. ЦЄАВТ є і в найближчому майбутньому залишиться єдиною реально діючою зоною вільної торгівлі на постсоціалістичному європейському просторі, ставши економічно потужнішою і збільшившись географічно за рахунок нових членів.

8. Вступ до ЦЄАВТ значною мірою відповідає національно-державним інтересам України і стратегії зовнішньоекономічної діяльності. Головною умовою вступу є набуття незворотності економічних реформ і системна ринкова трансформація. Договірна база між країнами в останні роки значно розширилась і не є суттєвою перешкодою.

Перспективи інтеграції України багато в чому залежать від політичної волі лідерів країн і співвідношення політичних сил у виборних органах. Сприятливим є відсутність впливових антиукраїнських сил в більшості країн та повсюдна перевага центристських партій, які виступають за налагодження регіональної співпраці. На жаль, в Україні не всі політичні сили зацікавлені в якнайшвидшому приєднанні до ЦЄАВТ. В першу чергу - це ті політичні сили (КПУ, ПСПУ, СПУ), які вбачають у цьому передумови подальшого посилення впливу ЄС та НАТО.

Вже нині країни ЦЄАВТ є помітними політичними, торговими, інвестиційними партнерами України. Найбільшого успіху досягла співпраця в області зовнішньої торгівлі (об'єми якої збільшились з 1.9 млрд. дол. у 1991 році до 2.9 - 1997) та на транспорті. Найбільшими партнерами України є Польща, Болгарія та Румунія.

Серед недоліків зовнішньої торгівлі, які слід виправити:

надто значне від'ємне сальдо у торгівлі з Польщею (-169,6 млрд.дол. США в 1997 році) та іншими країнами;

домінування в експорті сировини (залізної та марганцевої руди, вугілля, насіння соняшнику тощо);

недостатня обізнаність суб'єктів підприємницької діяльності з потенційними можливостями партнерів.

Однак, є всі перспективи для зміни товарної структури на користь України. На основі аналізу сучасних товарних потоків країн регіону та взаємодоповнення економік (індекс диференціації) найбільш перспективними галузями співробітництва в майбутньому слід вважати: машинобудування; агропромисловий комплекс (переробка сільськогосподарської продукції); енергетика; хімічна промисловість (зокрема, фармацевтика); модернізація транспорту; охорона довкілля в межах єврорегіонів.

Динаміка зовнішньо-торговельного обороту і тенденції останніх років дають змогу зробити висновки, що у перспективі країни поля економічної взаємодії зони ЦЄАВТ стануть важливими партнерами України.

Інтеграція України в центральноєвропейський простір - це позитивні інвестиції в майбутнє: тісна співпраця України і країн ЦЕАВТ створює позитивні передумови, адже, в разі приєднання їх до ЄС вони будуть лобіювати питання пов'язані з Україною.

Отже, дане дисертаційне дослідження допомогає розкриттю по меншій мірі трьох основних завдань, які стоять перед суспільною географією нині:

аналіз нового геополітичного положення України, її транспортно-розподільчої і транзитної функцій, можливостей входження України до системи світового ринку (в даному випадку через регіональний ринок країн Центральної Європи), обгрунтування експортно-імпортної політики України;

розширення у нових геополітичних умовах досліджень з економічної і соціальної географії зарубіжних країн, концентрації уваги на проблемах розвитку їхніх зовнішньоторгівельних зв'язків з нашою державою;

посилення уваги у нових економічних й суспільно-географічних відносинах до географії … зовнішньої торгівлі,… вивчення за допомогою географічних засобів кон'юнктури світового ринку (завдання подані за М.Д.Пістуном).

Дослідження поля взаємодії є невід'ємною складовою суспільної географії, а отримані результати дають змогу скоординувати зовнішньополітичні і зовнішньоекономічні відносини України згідно з її національними інтересами.

Публікації по темі дисертації

1. Пріоритетні напрямки геостратегії України: визначення мети.// VII з`їзд Українського Географічного товариства: тези доп. - К., 1995.- 0.2 др. арк. (у співавторстві, особистих - 0.1)

2. Постсоціалістичні європейські країни у зовнішьно-економічній політиці України: політичні реалії і геостратегія.// Вісник Київського університету. Міжнародні відносини.- 1997.- с. 49-51.- 0.25 др. арк.(у співавторстві, особистих - 0.2)

3. Регіональна економічна інтеграція як суспільно-географічний процес.// Вісник Київського університету ім. Тараса Шевченка. Географія. - 1999.- Вип. 44.- с. 62-65.- 0.3 др. арк.

4. Сучасне політико-географічне положення країн Центральної Європи та перспективи участі в ньому України.// Географія та сучасність: збірник наукових праць. Вип. 2.- К.: Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова, 1999.- c. 184-191 - 0.3 др. арк.

5. Геополітика: історія становлення та сучасний стан.// Український географічний журнал.- 1999.- №3.- с.25-30 - 0.5 др. арк.

Размещено на Allbest.ru