Розвиток Республіки Індонезія

8 червня 2010 р. в Києві в Дипломатичній академії при МЗС України відбулося засідання українсько-індонезійського „круглого столу” з питань двосторонніх відносин та актуальних міжнародних проблем. Була підкреслена зацікавленість української сторони у розвитку політичного діалогу та всебічного економічного співробітництва з Республікою Індонезія, оскільки Індонезія є одним із найбільш перспективних економічних партнерів у Південно-Східній Азії. При цьому було відзначено, що потенційні можливості торговельно-економічного співробітництва між двома країнами задіяні не повною мірою. Зокрема, перспективними галузями співпраці з індонезійською стороною є: проектування, будівництво, реконструкція та модернізація металургійних, енергетичних, видобувних підприємств; співробітництво у сфері дослідження та мирного використання космосу; військово-технічне співробітництво; проектування, будівництво та модернізація машинобудівних та нафтопереробних підприємств; розробка та будівництво нафто- та газопроводів; геологічна розвідка; будівництво морських портів; торговельне судноплавство; суднобудування.

У травні-червні 2011 р. відбувся офіційний візит до України Командувача Генеральним штабом Збройних Сил Республіки Індонезія Дж.Тоісутти, в рамках якого було проведено зустрічі з Міністром оборони України М.Єжелем та Командувачем Сухопутними військами України Г.Воробйовим.Сторони обговорили низку питань у сфері двостороннього військово-технічного співробітництва.

27 березня 2012 р. під час Саміту з питань ядерної безпеки (Сеул, Республіка Корея, 26-28 березня 2012 р.) відбулась зустріч Президента України В.Ф.Януковича з Президентом Республіки Індонезія Сусіло Бамбангом Юдхойоно.

Станом на вересень 2011 р. договірно-правова база українсько-індонезійських відносин складалася з наступних двосторонніх документів:

1. Спільне комюніке про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Республікою Індонезія;

2. Протокол між Україною та Республікою Індонезія про співробітництво у галузі вищої освіти;

3. Угода між Урядом України та Урядом Республіки Індонезія про економічне та технічне співробітництво;

4. Спільна декларація про принципи відносин і співробітництво між Україною і Республікою Індонезія;

5. Торговельна Угода між Урядом України і Урядом Республіки Індонезія;

6. Угода між Урядом України та Урядом Республіки Індонезія про сприяння та захист інвестицій;

7. Угода між Урядом України та Урядом Республіки Індонезія про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи;

8. Угода між Урядом України та Урядом Республіки Індонезія про повітряне сполучення;

9. Меморандум про взаєморозуміння між Міністерством оборони України та Міністерством оборони і безпеки Республіки Індонезія щодо співробітництва в галузі озброєнь та військової техніки, матеріально-технічного забезпечення і технічної допомоги;

10. Угода між Міністерством промисловості і торгівлі Республіки Індонезія та Міністерством зовнішніх економічних зв`язків і торгівлі України стосовно вжиття антидемпінгових заходів щодо прокату гарячекатаного в рулонах та не в рулонах походженням з України;

11. Протокол про консультації і співробітництво між Міністерством закордонних справ України та Департаментом закордонних справ Республіки Індонезія;

12. Протокол першого спільного засідання Міжурядової українсько-індонезійської Комісії з питань економічного та технічного співробітництва.

13. Угода про співробітництво між містами-побратимами Києвом та Джакартою (Підписано в Джакарті 21 червня 2007 року);

14. Рамкова угода між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Індонезія про співробітництво у сфері дослідження та використання космічного простору в мирних цілях (підписано у м.Джакарта, 6 листопада 2008 р.).

15. Протокол другого спільного засідання Міжурядової українсько-індонезійської Комісії з питань економічного та технічного співробітництва (підписано у м. Джакарта, 2 червня 2009 р.)

16. Угода про співробітництво між ТПП України та ТПП Республіки Індонезія (підписано у м.Джакарта, 2 червня 2009 р.)

V. Гонг Миру

Визначним місцем в районі є парк Миру, який знаходиться в комунальній власності територіальної громади Автозаводського району. Парк Миру було утворено в вересні 1983 року до 40-річчя визволення міста Кременчука від фашистських загарбників. Це один із найкращих зелених масивів району. В парку можна побачити кременчужан різного віку - від пенсіонерів до немовлят. Для повноцінного відпочинку населення в літній час працює кафе, побудовано два дитячих та один спортивний майданчик. Однією з прикрас парку є альтанка.З метою розвитку громадсько-патріотичного виховання учнівської та студентської молоді району та міста, формування у молоді почуття гордості та поваги до військово-патріотичних подій 1941-1945 рр.. вшанування пам'яті воїнів, що загинули під час визволення міста, в 2008 році на території парку Миру відкрито меморіальний комплекс, який став новим історико-музейним пам'ятним місцем в місті. Меморіальний комплекс складається з двох об'єктів: Алеї Слави і музею військової техніки під відкритим небом.Урочисте відкриття першої черги меморіального комплексу - Алеї Слави відбулося 19 червня 2008 року. На Алеї встановлено меморіал, де розташовано 8 обелісків з увіковіченими назвами бойових частин, що відзначилися при визволенні нашого міста і отримали найменування “Кременчуцьких”. Урочисте відкриття другої черги меморіалу - музею військової техніки під відкритим небом відбулося 25 вересня 2008 року напередодні 65-річчя визволення м. Кременчука від фашистських загарбників та 437-ї річниці з Дня заснування міста.В заходах, присвячених відкриттю меморіального комплексу в присутності високоповажних гостей, прийняли участь сотні кременчужан, які прийшли подивитися на експонати музею, а учні навчальних закладів міста розповіли відвідувачам про проведену ними пошукову роботу щодо бойових шляхів військових частин, які визволяли місто. Весь меморіальний комплекс було також освячено кременчуцьким духовенством. З метою вшанування пам'яті про військові підрозділи, які визволяли місто від фашистських загарбників у музеї, завдяки підтримці Міністерства оборони України, встановлені 9 зразків військової техніки Збройних Сил України.За погодженням з міським управлінням освіти тут проходять екскурсії для учнів загальноосвітніх шкіл. Діти мають знати визволителів міста, котрим зобов'язані нинішнім мирним життям. Музей став місцем повчальних уроків історії війни та включений до загальнодержавного екскурсійного маршруту. 21 вересня 2010 року в Міжнародний день миру на території парку Миру відбулося урочисте відкриття Гонгу Миру. Гонг Миру - міжнародний пацифістський проект, ініційований в 2003 році урядом Індонезії та підтриманий Міжнародною співдружністю. Гонг Миру символізує мир, неприйняття ксенофобії і тоталітаризму. Сам звук Гонгу імітує стародавню індонезійську традицію ознаменування закінчення військових дій, інтерпретує відлуння вибуху, яке закінчує ритм і відголоси війни, і водночас подає знак кращого початку, глибокої надії та благородних ідеалів. За переказами, коли звучить Гонг Миру - духи миру прокидаються. За правилами, подарунок країни Індонезії встановлюють лише в одному місті (в столиці) в окремо взятій державі, з якою у Індонезії є дружні стосунки. В Україні честь встановлення Гонгу Миру надана місту Кременчуку - першому місту, яке не має статусу столиці. Єдиний на території нашої України Гонг Миру встановлено в Парку Миру, який знаходиться в комунальній власності Автозаводського району. Символічне поєднання Гонгу Миру з меморіальним комплексом, присвяченим визволителям Кременчука від фашистських загарбників, ще більше підкреслює значення Гонгу як знаку вічної дружби, миру та злагоди між незалежними країнами світу. Гонг миру являє собою 150-кілограмову металеву тарілку із сплаву металів на основі міді роботи скульптора Гестіні, де зображені символи: дві квітки - світова рівновага, краса та радість, на зовнішньому колі Гонгу зображені прапори усіх держав світу - це символ єдності та побратимства народів світу, на внутрішньому крузі зображено 10 символів основних релігій світу: Ісламу, Іудаїзму, Християнства, Буддизму, Конфуціанства, релігій Хінду, Тао, Сіх, Шінто та різновиду вчення Хінду, що походить з острова Балі. Посередині усієї споруди знаходиться глобус - символ людства. Враховуючи те, що єдиний на Україні Гонг Миру знаходиться саме в Парку Миру міста Кременчука, вирішено започаткувати традиційне щорічне відзначення Дня Миру «Голосом Гонгу Миру», закликаючи людей відчути спільність і докладати зусиль по захисту миру на всій планеті. Згідно рішенням районної ради від 30.07.2009 рокуна території парку Миру з метою вивчення дорожньої грамоти з дитинства, виховання поваги до правил дорожнього руху, закріплення на практиці теоретичних знань функціонує дитяче автомістечко. В ідею створення дитячого автомістечка покладено: -профілактику безпеки дорожнього руху; попередження дитячого дорожньо-транспортного травматизму; прищеплення дітям навиків культури поводження на проїжджій частині. Автомістечко побудоване з дотриманням усіх вимог дорожньої грамоти і максимально наближене до реальних умов. В наявності: система транспортних магістралей, обладнана усіма елементами дорожньої інфраструктури: проїзною частиною, залізничним переїздом із семафором, тротуарами, газонам; різні типи перехресть, нанесено дорожню розмітку, зебру та стоп лінію, встановлено дорожні знаки. Реалізація проекту здійснюється шляхом вивчення правил дорожнього руху в ігровій формі, зз залученням як учнів шкіл, так і вихованців старших груп дошкільних навчальних закладів і стала можливою завдяки спільним зусиллям органів виконавчої влади Автозаводського району, управління Державтоінспекції та управління освіти виконкому міської ради. 16 червня 2010 року на території автомістечка було проведено перший районний конкурс юних інспекторів руху «В країні дорожніх знаків», а вже 14 серпня Ї стартував обласний конкурс, в якому взяли участь команди таборів відпочинку. Змагання проводилися за основними етапами: «Теоретичні знання правил дорожнього руху», «Юний регулювальник», «Автоестафета» та «Надання першої медичної допомоги потерпілим». В цих двох конкурсах прийняло участь 65 юних учасників, які мали змогу відчути себе справжніми водіями на реальній дорозі. В рамках реалізації спільного проекту виконкому Автозаводської районної ради, міського управління освіти та відділу ДАЇ з обслуговування м. Кременчука на території автомістечка проводиться навчання юних інспекторів дорожнього руху. Управлінням освіти виконкому міської ради видається наказ та затверджується графік проведення міських навчань юних інспекторів дорожнього руху на базі автомістечка в парку Миру. Теоретичні заняття проходять в салоні встановленого на території автомістечка тролейбуса, який визначений як учбовий клас та оснащений наглядними плакатами, а для практичних занять використовується 13 електромобілів та 2 велосипеди.

Висновки

Індонезія -- аграрно-індустріальна країна з низьким рівнем розвитку економіки. Власного продовольства для нестатків населення не вистачає. Головні сільськогосподарські культури -- рис (два врожаї в рік), каучуконоси, кокосова пальма (2-і місце у світі по виробництву копри), олійна пальма (4-і місце у світі). Тваринництво має другорядне значення. У країні добуваються нафта (до 60 млн. т у рік), олово, боксити, нікель, мідь, природний газ, срібло. Більшість підприємств зосереджена в харчовій і текстильній промисловості. Мається виробництво будматеріалів, медикаментів, из-делий з дерева, сільськогосподарських знарядь, діють суднобудівний, автоскладальний, шинний заводи. Розвито дрібну кустарну промисловість.

Індонезія залишиться повноправним членом Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК). З такою заявою, опублікованим у четвер по каналах генерального секретаріату ОПЕК у Відні, виступив Пурномо Юсгианторо, міністр енергетики і мінеральних ресурсів Індонезії, що у минулому році був президентом і генеральним секретарем ОПЕК.

Серед визначних пам'яток Індонезії в Джакарті - Археологічний музей; кілька храмів часів равней імперії; церква Виллеме (1835); президентський палац; Національний музей. У місті Уджунгпанданг на острові Сулавеси - форт Вреденбурн; Музей народного мистецтва. Якщо Індонезія остаточно затвердиться в своєї політики управління країною (вибере гідного президента). І вся нерозбериха кінчиться в країни велике майбутнє. Природні ресурсів багато. Потрібно вирішити питання по населенню країни. Збільшувати грошовий зворот (розвиток промисловості і сільського господарства). Серйозна загроза - вулкани, дії яких мало вивчені.

Література

1. Дитяча ілюстрована енциклопедія « Країни, міста, люди » - Харків 2007р.

2. Индонезия // Большая советская энциклопедия. - М .: 1972. - Т. 10.

3. Український радянський енциклопедичний словник (том 1) - Київ 1966 р.

4. Всесвітня історія. - М ., 1956. - Т. 2.

5. Всесвітня історія. - М ., 1957. - Т. 3.

6. Всесвітня історія. - М ., 1958. - Т. 4.

7. Всесвітня історія. - М ., 1958. - Т. 5.

8. Всесвітня історія. - М ., 1960. - Т. 7.

9. Всесвітня історія. - М ., 1961. - Т. 8.

10. Всесвітня історія. - М ., 1962. - Т. 9.

11. Всесвітня історія. - М ., 1965. - Т. 10.

12. Демин Л. М., Другов А. Ю, Чуфрин Г. И. Индонезия. Закономерности, тенденции, перспективы развития. - М ., 1987.

13. Другов А. Ю. Политическая власть и эволюция политической системы Индонезии. - М ., 1988.

14. Другов А. Ю. Индонезия: политическая культура и политический режим. - М ., 1997.

15. Другов А. Ю., Резников А. Б. Индонезия в период "направляемой демократии". - М ., 1969.

16. Плеханов Ю. А. Общественно-политическая реформа в Индонезии (1945 - 1975). - М ., 1980.

17. www.fao.org/figis/servlet/SQServlet?ds=Capture&k1=COUNTRY&k1v=1&k1s=&outtype=html

18. www.fao.org/forestry/country/57025/en/idn/

19. http://fotki.yandex.ru/users/mikejkt/view/543849/?page=27#preview

Размещено на Allbest.ru