Економіко-географічні особливості Запорізької області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота

Економіко-географічні особливості Запорізької області

2012р.

Зміст

запорізький географічний демографічний регіон

Розділ 1. Економіко-географічні особливості Запорізької області

1.1 Географічне положеня

1.2 Природні ресурси

1.3 Соціально-демографічна ситуація регіону

1.4 Історія розвитку

Розділ 2. Сучасний стан соціально-економічного розвитку Запорізької області

2.1 Стан промислового комплексу

2.2 Місце АПК в економіці регіону

2.3 Будівельний комплекс

2.4 Розвиток транспорту

2.5 Інвестиційна діяльність в регіоні

Розділ 3. Проблеми та стратегічні напрями розвитку області

3.1 Проблеми та шляхи вирішення

Список використаної літератури

Розділ 1. Економіко-географічні особливості Запорізької області

1.1 Географічне положення

Запорізька область займає вигідне економіко-географічне положення. Вона розташована у південно-східній частині України і межує з Херсонською, Дніпропетровською, Донецькою областями. Південні кордони області омиваються водами Азовського моря, берегова лінія якого в межах області перевищує 300 км.

Територія області займає 27,2 тис. кв. км, що становить 4,5% території України. Протяжність із півночі на південь становить 208 км, а зі сходу на захід - 235 км. Від м. Запоріжжя до столиці України м. Київа: залізницею - 715 км, шосейними дорогами - 618 км.

У Запорізькій області мешкає понад 4% населення України, серед якого міське населення - 1 574,6 тис. чол., сільське - 484 тис. чол.. У складі області налічується 20 адміністративно-територіальних районів, 5 міст обласного і 9 районного підпорядкування, 23 селища міського типу та 920 сіл. Понад 75% населення складають мешканці міст, при цьому у трьох найбільших містах - Запоріжжі, Мелітополі й Бердянську мешкає 57% всього населення області. Останнім часом спостерігається незначний перерозподіл трудових ресурсів (з міста в село).

Умовно область поділяється на три природно-сільськогосподарські зони: зону степу (50,8%), степову посушливу (34,8%) та сухостепову (14,4 %) зони.

Для області характерний рівнинний ландшафт. Ґрунти переважно чорноземні. За різноманітністю та багатством мінерально-сировинних ресурсів область посідає провідне місце в Україні. У регіоні знаходяться значні запаси залізної та марганцевої руд; налічується 25 різновидів корисних копалин, яких відкрито 131 родовище, у тому числі 64 експлуатаційних. Частка регіону в сумарних запасах мінеральної сировини в Україні: пегматит - 88,06%, апатит - 63,42%, руди - 10%, вогнетривкі глини - 8,6%.

На території області протікає 109 річок, у тому числі Дніпро - третя за величиною річка в Європі, яка є важливою транспортною артерією України. Промисловість області забезпечують води Дніпра, де побудовано ряд водосховищ.

Клімат помірно-континентальний, характеризується чітко означеною посушливістю. Середньорічні температури: літня + 22 С, зимова - 4,5 С. На рік у середньому припадає 225 сонячних днів, рівень опадів становить 448 мм. Такі кліматичні умови максимально сприяють розвитку сільського господарства, курортів та туризму.

1.2 Природні ресурси

Природно-ресурсний потенціал області в його сумарному виразі (в грошовому обчисленні) складає 3,9% від загального в Україні. В його структурі виділяються земельні ресурси - 49,7%, мінеральні - 20,4, водні - 20,1, природно-рекреаційні - 8,4%;. Аналіз індексу (грн./га) територіальної диференціації природно-ресурсного потенціалу на території держави свідчить, що в цілому він в області по відношенню до середнього значення в Україні (1,00) складає 0,87.

Земельні ресурси. В області зосереджено 4,4% земельного фонду України (площа суші) та 5,4% - сільськогосподарських угідь. Загальна земельна площа за станом на 01.01.2001 складає 2544,2 тис. га, у тому числі сільськогосподарські угіддя - 2246, рілля - 1896,6, природні кормові угіддя - 310,1 тис. га. Рівень землезабезпеченості в області на душу населення значно перевищує середнє значення в Україні: сільськогосподарських угідь - 1,14 (Україна - 0,85 ), ріллі - 0,96 га (0,66). Сільськогосподарська освоєність суші складає 88,3%, а рівень розораності сільгоспугідь - 84,4%.

Ґрунтовий покрив відноситься до групи високого класу, але в грунтах відбувається щорічно скорочення вмісту гумусу. В області переважають чорноземи (75%), на півночі - чорноземи звичайні, на півдні - південні та південні солонуваті. Природна родючість грунтів одна з найвищих у державі. 70 балів - сільгоспугіддя і 74 бали - рілля ( відповідно в Україні 62 і 63).

Загалом грунтово-ресурсний і агрохімічний потенціал земель у регіоні має значні резерви.

Високі темпи індустріалізації області супроводжувались вилученням земель із сільськогосподарського обігу і скороченням земельної площі з високим бонітетом родючості, що вплинуло на рівень землезабезпеченості сільськогосподарських підприємств та показники якості земельних ресурсів.

Мінерально-сировинні ресурси. В області розвідані значні запаси марганцевих руд та фосфатної сировини, розташоване найбільше в світі родовище марганцевих руд - Великотокмацьке, а також Білозерський залізорудний район. Регіон має великі запаси і обсяг видобутку вогнетривких глин та вторинних каолінів. Тут розташоване Новополтавське родовище апатитових руд карбонатного типу, що є сировинною базою для виробництва фосфатних добрив. Місцева сировина забезпечує потреби області в будівельному камінні, стіновій кераміці, а також піску. Гірничовидобувна промисловість спеціалізується на видобутку залізних руд, вогнетривких глин і каолінів, формовочних пісків та будівельного каменю.

Місцеві водні ресурси річок щодо водовикористання дуже обмежені, особливо в маловодні роки, тому воно базується переважно на транзитному стоці. Слід зазначити, що водозабезпеченість по річковому стоку області більше як у 3 рази нижча, ніж у середньому в Україні, в той же час за обсягом води, що використовується економікою області, особливо промисловістю, цей регіон знаходиться на першому місці в країні.

Споживання свіжої води в області у 2000 р. становило 1702 млн. м3 , що менше порівняно з 1990 р. більше як у 2 рази. В області зросли обсяги оборотної та послідовно (повторно) використаної води до 9996 млн. м3 у 2000 р. проти 7339 і 7723 млн. м у 1990 та 1995 pp. відповідно. Частка оборотної води у загальному обсязі використання на виробничі потреби зросла відповідно до 88% , проти 67 і 79%. Основним напрямом покращення водовикористання в області є скорочення питомих витрат води, зниження темпів безповоротного використання. Поліпшення режиму економії води необхідне також і в зрошувальному землеробстві. Потребує вирішення проблема екологізації водного господарства, зокрема: скорочення обсягів забруднення природних вод стоками промислових підприємств.

Лісові ресурси області не мають промислового значення і виконують насамперед природоохоронну, санітарно-гігієнічну та рекреаційну функції. Загальна площа під лісами та іншими лісовкритими площами становить 116,3 тис. га, у тому числі вкритих лісовою рослинністю -- 95,5 тис. га. Ліси складають у загальній площі земель (суші) лише 4,6% (найменше значення в Україні).

Лісовідновлення у лісовому фонді Запорізької області з 1995 р. починає скорочуватися, у 1997 р. цей процес дещо стабілізувався, в останні роки -уповільнився. Так, у 1995 р. в регіоні було відновлено 550 га лісового фонду, у 1997 р. - 806 , у 2000 р. - 498 га.

Обсяги продукції лісового господарства становлять лише 0,4% в Україні, тому потреби області в продукції лісового господарства задовольняються за рахунок завозу з інших регіонів держави і зарубіжжя.

Рекреаційні ресурси. Площа курортно-рекреаційних територій в області, дає значні можливості для бальнеолікування, складає всього 12,4 тис. га. Особливо перспективні запаси грязі та ропи на Бердянській косі. З рекреаційною метою можуть використовуватися 140 км пляжів вздовж берегів Азовського моря (на область припадає одна третя його протяжності). В сумарному потенціалі природно-рекреаційних ресурсів частка морського узбережжя становить близько 50% ресурсів, а річок - до 40%.

1.3 Соціально-демографічна ситуація регіону

На 1 вересня 2008 р. в області проживало 1824,6 тис. осіб, у тому числі міського населення - 1398,1; сільського - 426,5 тис. осіб. За січень-серпень 2008 р. чисельність наявного населення області зменшилася на 8293 особи, у розрахунку на 1000 жителів - на 6,8 особи. Загальне скорочення населення відбулось, головним чином, за рахунок природного скорочення. Водночас, за січень-серпень поточного року спостерігався міграційний приріст, який становив 236 осіб, або 0,2 особи на 1000 жителів.

Природне скорочення населення за січень-вересень 2008 р. порівняно з відповідним періодом попереднього року зменшилось на 411 осіб за рахунок збільшення чисельності народжених. Кількість народжених за січень-серпень поточного року зросла на 484 особи або на 4,2%, у розрахунку на 1000 жителів цей показник зріс з 9,4 до 9,9 особи.

Упродовж січня-серпня 2008 р. смертність населення порівняно з відповідним періодом минулого року знизилась з 6,5 до 5,9%. Рівень розлучності у січні-серпні 2008 р. зменшився з 4,1 до 3,9% в порівняні з попереднім роком.

Рівень урбанізації в області перевищує середній в Україні і становить 76,2%. Більше 43% населення області мешкає в м. Запоріжжі, яке є значним промисловим центром і відіграє особливо важливу роль у соціально-економічному розвитку як області, так і держави в цілому. Щільність населення складає 72,1 чол. на кв. км. Гендерний склад населення - 45,6% чоловіків та 54,4% жінок.

На території області проживають представники понад 130 національностей й народностей. У національному складі населення області переважну більшість становлять українці (1364,1 тис. осіб, або 70,8% від загальної кількості населення). Росіян налічується 476,7 тис. (24,7%), болгар -- 27,8 тис. (1,4%), білорусів -- 12,7 тис. (0,7%), вірмен -- 6,4 тис. (0,3%), євреїв -- 4,4 тис. (0,2%).

Соціальна сфера забезпечує умови та якість життя населення, включаючи до себе медичне обслуговування, соціальний захист, забезпечення житлом, комунальне обслуговування, стан довкілля та курортно-рекреаційне обслуговування.

Аналіз стану здоров'я населення області та діяльності закладів охорони здоров'я свідчать про незадовільну медико-демографічну ситуацію, низьку народжуваність (у 2006 році народжуваність склала 9,3 на 1000 наявного населення, що складає 75% від рівня 1990 року), зростання смертності (смертність зросла на 38,7% у порівнянні з 1990 роком та склала 16,5 на 1000 наявного населення), від'ємний природний приріст населення (у 2006 році -7,2 на 1000 наявного населення), зростання поширеності хвороб.

Порівняно з 1995 роком майже у 2 рази збільшилась захворюваність населення на активний туберкульоз і за підсумками 2006 року становила на 100 тис. населення 90,1 (у 1995 - 45,9). Показники захворюваності населення області на активний туберкульоз на 100 тис. населення стабільно перевищують середні в Україні.

У 2006 році кількість ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД у розрахунку на 100 тис. населення відповідно становила 99,0 і 4,1 (у порівнянні з 2000 роком - 45,0 та 0,2). Захворюваність населення на злоякісні новоутворення збільшилась з 310,6 на 100 тис. населення у 1990 році до 371 на 100 тис. населення у 2006 році (на 19,4%).

У 2006 році порівняно з попереднім роком спостерігалось зниження дитячої смертності на 5,08%, стабільно зменшується кількість абортів (у 2006 році порівняно з 2005 роком на 7,2%), що свідчить про деяке поліпшення у сфері охорони здоров'я.

Причинами проблемного медико-демографічного стану можна вважати як незадовільну екологічну ситуацію в регіоні, так і довготривалі наслідки соціальної і економічної кризи.

В області проводиться значна робота щодо забезпечення соціального захисту ветеранів війни та праці, малозабезпечених громадян та сімей з дітьми.

У 2005 році у порівнянні з 2004 скоротилась частка населення з середньо-душовими сукупними витратами у місяць, нижчими прожиткового мінімуму з 65,3% до 56,1%, але вона ще залишається занадто великою. Співвідношення сукупних витрат 10% найбільш та 10% найменш забезпеченого населення (коефіцієнт фондів) складає 7,3 разів, що свідчить про значну диференціацію в матеріальній забезпеченості населення.

Третину населення регіону складають люди пенсійного віку. За станом на 01.01.2007 кількість пенсіонерів у регіоні в розрахунку на 1000 населення становила 304 особи проти 247 осіб на 01.01.91.

На 01.01.2007 року в області налічувалось 87180 інвалідів, або 4,7% населення, кількість місць у 11 будинках-інтернатах для інвалідів складає 2568.

У 2006 році в області було надано натуральну та грошову допомогу 27972 непрацездатним громадянам з мінімальними доходами та 37327 громадянам з малозабезпечених верств населення (допомогу отримало 3,5% населення).

В області реалізуються соціальні програми:

- Програма зайнятості населення Запорізької області на 2006-2007 роки (рішення обласної ради від 23.12.2005 № 2)

- Обласна програма “Швидка соціальна допомога” (рішення обласної ради від 15.04.2005 № 3),

- Обласна програма соціальної підтримки ветеранів війни, праці, інвалідів та інших малозабезпечених громадян, які потребують допомоги, на 2007-2010 роки “Назустріч людям” (рішення обласної ради від 30.11.2006 № 9)

- Обласна програма соціальної адаптації бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі на 2006-2009 роки (рішення обласної ради від 30.11.2006 № 10)

1.4 Історія розвитку

У Запорізькій області, мабуть, як ніде в Україні, помітні традиції, які сягають корінням у багату історію краю. Історики й археологи стверджують, що на території Запорізької області люди жили з давніх-давен.

Заселення території сучасної Запорізької області почалося в ранньому палеоліті, про що свідчать одиничні стоянки того часу, виявлені археологами. У VII ст. до н.е. Північним причорномор'ям володіли скіфи, столицею яких, як припускають, було крупне городище Каменськоє на берегах Дніпра. У IV ст. ці землі захопили гуни, в VI ст. - авари, а в VIII - хазари. Після краху Хазара в причорномор'ї господарювали печеніги, а з середини XI ст. - половці. На початку XVI ст. тут починає формуватися козацтво, кістяк якого на першому етапі склали утікачі з Речі Посполитої, Московської держави і інших територій.

Крізь запорізькі землі проходив водяний шлях «із варяг у греки», який відігравав величезну роль у торгівлі й політиці Київської Русі. Після татаро-монгольської навали 1237--1240 років територія Запорізького краю на два століття ввійшла до складу Золотої Орди.

Неприступний острів Хортиця перетворився в один з центрів формування козацького війська, яке стало грізною силою українського народу в боротьбі з іноземними загарбниками. Саме Запорізькій Січі судилося стати колискою української демократії, тому що запорізькі козаки першими створили на території України - політичне формування з усіма атрибутами республіки. Вона довго зберігала свою незалежність та посідала визначне місце на міжнародній арені -- європейські держави встановлювали з нею дипломатичні відносини й укладали військові союзи. Наприкінці XVIII ст. землі південної України ввійшли до складу Російської імперії.

Процес нового заселення та освоєння земель сучасної Запорізької області був складним. У ньому взяли участь представники багатьох національностей та народів, що викликало своєрідне злиття їхніх культурних та господарських традицій. Складовою населення території сучасної Запорізької області крім росіян та українців наприкінці XVIII -- на початку XIX ст. були також іноземні переселенці: німці, болгари, євреї, поляки, серби, греки, албанці. Тому цей край традиційно вважається багатонаціональним.

У 1770 році біля річки Мокра Московка була закладена Олександрівська фортеця -- ланка Дніпровської укріпленої лінії, а в 1778 році м. Олександрівськ (нині -- м. Запоріжжя) стає повітовим містом імперської Росії. У роки радянської влади Запоріжжя -- важливий індустріальний центр СРСР. У 1927 році почалося будівництво Дніпрогесу -- найпотужнішої гідроелектростанції в тогочасній Європі. Поряд прискореними темпами споруджувався комплекс нових енергомістких підприємств.

Бурхливий розвиток економіки та культури краю був перерваний Другою світовою війною. Однією з найяскравіших сторінок в історії регіону є післявоєнне відродження підприємств чорної та кольорової металургії області й індустріального комплексу-гіганта -- Дніпрогесу. До початку 1950 року відновили роботу всі 670 заводів і фабрик області. У 1950 - 1970 роках тут були започатковані нові галузі індустрії -- електротехнічна та хімічна. Продовжував зростати енергетичний потенціал краю: було введено в дію Дніпрогес - 2, споруджено Запорізьку ДРЕС та Запорізьку атомну електростанцію.

Датою офіційного створення області вважається 10 січня 1939 року. Сьогодні її територія займає 27,2 тис. кв. км, що становить 4,5% території України. До її складу входять 20 Районів, 5 міст обласного (Запоріжжя, Мелітополь, Бердянськ, Енергодар і Токмак) і 9 -- районного підпорядкування, 23 селища міського типу, 921 село.

Розділ 2. Сучасний стан соціально-економічного розвитку Запорізької області

2.1 Стан промислового комплексу

За рівнем промислового розвитку Запорізька область є однією з найбільш розвинутих і має високий індекс зосередження промислового виробництва на душу населення - 2,21 відносно ссредньореспубліканського рівня (1,00). Тут зосереджено 7,8% виробничого потенціалу (основні фонди) і 5,7% трудового потенціалу промисловості держави, а випуск продукції складає 8,9%.

Промисловість регіону виділяється такою спеціалізацією: електроенергетика (атомна електростанція, гідроелектростанції); чорна металургія (підземний видобуток руд чорних металів, виробництво чорних металів, електросплавів, коксохімічна промисловість, виробництво вогнетривів); кольорова металургія (алюмінієва і титано-магнієва промисловість); машинобудування (підйомно-транспортне, електротехнічна промисловість, виробництво насосів, верстатобудівельна й інструментальна промисловість, промисловість по виробництву штучних алмазів, автомобільна промисловість, сільськогосподарське машинобудування); харчова промисловість (пивоварна промисловість). Провідними галузями, що визначають спеціалізацію промисловості області в поділі праці, є кольорова металургія - коефіцієнт локалізації випуску продукції 5,36, електроенергетика - і ,60, чорна металургія - 1,59, машинобудування і металообробка - 1,11.

Енергетичний комплекс області - найпотужніший в Україні. Електростанціями області вироблено 48,521 млрд. квт/год електроенергії, що складає 28,5% у загальному обсязі виробленої електростанціями України електроенергії. На території регіону розміщена Запорізька атомна електростанція - найбільша АЕС у Європі, встановлена потужність якої складає 6000 мВ, Запорізька ГРЕС, Дніпро ГЕС. ЗАЕС сьогодні - це сучасне високотехнологічне підприємство, визнане в усьому світі. На станції передбачено комплекс заходів, які гарантують безпечне та екологічно чисте виробництво електроенергії.

В регіоні є більше ніж 160 великих промислових підприємств. Металургійний комплекс, зокрема чорна металургія, представлений підприємствами: повного технологічного циклу, крупнотоннажної переробної металургії, феросплавним та коксохімічним виробництвом. На Запорізьку область припадає 11,3% випуску чавуну в Україні, сталі - 13,5, готового прокату і коксу - 10,5%.

В кольоровій металургії функціонувало 17 підприємств і було вироблено продукції на суму 1557,4 млн. грн. (44,5% до України). Вона представлена алюмінієвим і електродними заводами, титано-магнієвим комбінатом.

Відомими в усьому світі підприємствами чорної та кольорової металургії є такі, як відкриті акціонерні товариства «Запоріжсталь» - провідний виробник сталей та чавуну, «Дніпроспецсталь» - виробник спеціальних сталей, «Український графіт» провідний виробник графітованих електродів, «Запорізький алюмінієвий комбінат» - єдиний в Україні виробник алюмінію й основної сировини для його виробництва - глинозему, «Титано-магнієвий комбінат» - єдиний в Україні виробник губчатого титану, провідне підприємство з виробництва германію та кристалічного кремнію.

Машинобудування і металообробка представлені в області десятьма основними галузями. Особливо виділяється виробництво штучних алмазів, авіаційна, верстатобудівна та інструментальна промисловість. В цьому комплексі зосереджено 450 підприємств і 361 виробництво, випуск продукції складає 1941,4 млн. грн. (10% в Україні ). Він має високий рівень зосередження різнопрофільнихпідприємств, спрямованих на виробництво експортоорієнтованої продукції.

У м. Запоріжжі розташовані всесвітньо такі відомі підприємства машинобудівної галузі з високотехнологічним виробництвом як ВАТ «Мотор Січ» - виробник авіадвигунів для літаків та вертольотів провідних авіакомпаній: КБ Антонова, Яковлєва, Туполєва, Берієва, Камова, Міля; Отримання ВАТ «Мотор Січ» сертифікату на літак АН-140 і його модифікацію АН-140-100 відкрило шлях до початку його експлуатації на авіаційних лініях України та за кордоном. Відбувається освоєння нових видів продукції, наприклад, турбохолодильного агрегату АТХ-55/50, електростанції газотурбінної ЕГ-1000 та іншої.

ВАТ «Запорізький трансформаторний завод» - єдиний в Україні виробник силових трансформаторів; «Запоріжабразив» - провідний виробник абразивних матеріалів та інструменту. СП «АвтоЗАЗ-ДЕУ», виробник легкових автомобілів, є лідером на ринку України. Автомобілі, що виходять з конвеєру запорізького автомобілебудівника, відповідають всім відомим світовим стандартам якості та безпеки.

Металургійний комбінат «Запоріжсталь» є одним із найпотужніших в Європі металургійних підприємств чорної металургії з повним металургійним комплексом. Основною продукцією комбінату є ливарний чавун, гарячекатаний та холоднокатаний листовий прокат, холодногнуті профілі та упроваджено нову ресурсозберігаючу технологію виробництва рулонів гарячекатаного металу подвійної маси. Відбувається освоєння високоякісного автолиста. Комбінат експортує продукцію більше ніж до 50 країн світу.

ВАТ «Український графіт» - провідний український виробник графітованих електродів для електросталеплавильних, руднотермічних та інших видів сталеплавильних печей, товарних вуглецевих мас для електродів Содерберга, футеровочних матеріалів на основі вуглецю для підприємств металургійного, машинобудівного, хімічного та інших комплексів промисловості.

ЗАТ «Завод алюмінієвої катанки» - єдиний в Україні виробник алюмінієвої катанки для електротехнічних цілей шляхом безперервного ливарництва. Підприємство одним з перших в Україні було сертифіковане за стандартом якості ISO 9001:2000.

ВАТ «АзМОл» - одне з найпотужніших в Україні підприємств з випуску продукції хімічної промисловості. Основними зразками продукції підприємства є: мастила - універсальні, автомобільні, індустріальні, залізничні й спеціальні; змащувально-охолоджуюча рідина; оливи - синтетичні й мінеральні моторні, гідравлічні, для холодильних машин, спеціальні. Продукція ВАТ «АзМОл» користується сталим попитом не тільки в Україні та країнах СНД, але й в державах далекого зарубіжжя.

Область займає високу питому вагу в Україні по виробництву експортноорієнтованої продукції.

В Запорізькій області розвинуте сільськогосподарське і тракторне машинобудування, де зосереджено 18 підприємств (випуск продукції у 2004 р. складає 52,5 млн. грн.), а також виробництво технологічного устаткування для підприємств харчової і комбікормової промисловості, де функціонує 8 підприємств (відповідно 21,4 млн. грн.). Широкого розвитку набула галузь по ремонту тракторів і сільськогосподарських машин, де зосереджено 33 підприємства і 329 виробництв і виробництво продукції становить 22,1 млн. грн.

В області добре розвинута харчова і деревообробна промисловість. Харчова промисловість за вартістю виробленої продукції посідає третє місце після машинобудування і металургії. На неї припадає 18 % валової продукції промисловості Запоріжжя. В регіоні розташовано ряд підприємств, що за потужностями й обсягами випуску продукції є провідними в Україні: ЗАТ "Пологівський маслоекстракційний завод", ЗАТ "Запорізький масложиркомбінат", ВАТ "Запорізький м'ясокомбінат" і ВАТ "Мелітопольський м'ясокомбінат". ВАТ «Пиво-безалкогольний комбінат «Славутич» - один із лідерів пивоваріння у Східній Європі та найсучасніше підприємство галузі з високим рівнем автоматизації технологічних процесів. Якість більше десятка сортів янтарного напою марки «Славутич» підтверджена багатьма національними та міжнародними нагородами. Харчова промисловість, у тому числі борошномельнокруп'яна, об'єднує 177 підприємств і 1129 виробництв, які у 2004 р. випустили продукції на суму 845,2 млн. грн. (3,2% до України).

Деревообробна промисловість, працює на сплавному лісі, що надходить Дніпром з північних районів України та Білорусі.

Легка промисловість розвинена менше. Вона представлена підприємствами швейної промисловості (у Запоріжжі, Мелітополі, Токмаку, Оріхові), шкіряно-взуттєвої (у Запоріжжі, Гуляйполі. Бердянську), меблевої (у Хирівці). В Запоріжжі збудована кокономотальна фабрика. Легка промисловість не задовольняє потреб населення в цілому рядітоварів широкого вжитку, її розвиток є одним з важливих завдань комплексного розвитку господарства збільшенням виробничих потужностей діючих підприємств і будівництва багатьох нових, зокрема взуттєвої -- у Василівці.

Запоріжжя має сприятливі перспективи розвитку. Основою його промислового комплексу в майбутньому залишиться гірничорудна, металургійна, машинобудівна, хімічна промисловість. Поряд з цим необхідно розвивати різноманітні галузі легкої та харчової промисловості, що дасть можливість більш раціонально використовувати природні багатства і трудові ресурси району.

2.2 Місце АПК в економіці регіону

Запорізька область -- одна з найбільших виробників сільськогосподарської продукції і виробів харчової промисловості серед регіонів України.

Цей край є традиційно аграрним регіоном України з багатими чорноземами, де основу рослинництва складають зернові культури. У середньому частка продукції рослинництва складає - 61,5%, тваринництва - 38,5%.

Площа сільськогосподарських угідь області складає 2246,3 тис. га, або 5,4% сільгоспугідь України. Сільськогосподарською діяльністю в Запорізькій області займалося 2967 підприємств, 109 державних та 180 приватних підприємств, 2163 фермерських господарств, 342 господарчих товариств, 99 кооперативів, підсобних господарств і 74 інших. Посівна площа дорівнювала 1225 тис. га, в господарствах населення - 307,8 тис. га.

1,6 млн. гектарів було розпайовано між колишніми членами колективних сільгосппідприємств. Середній розмір паю склав 7,3 га. Право на земельну частку паю отримали 220 тис. чол. Державні акти на отримання землі в приватну власність одержали 144 тис. громадян.

Розвиток Запорізької області відбувається під впливом регіонапьної спеціалізації. Велика роль належить сільськогосподарському виробництву та іншим сферам АПК, які вже почали формуватися під впливом зовнішнього та внутрішнього ринків продовольства.

Центральне місце в рослинництві тепер і у перспективі займає зерновий комплекс. Основна технічна культура Запорізької області -соняшник.

Запорізька область входить до трійки потужних виробників насіння соняшнику. На її частку в Україні в середньому за 2001-2004 роки припадало 13,2% валового збору, 14,1% зібраної площі та 14,1% -- в реалізації насіння соняшнику сільськогосподарськими підприємствами.

Аналіз стану виробництва насіння соняшнику в усіх категоріях господарств Запорізької області за 1991--2004 роки свідчить про те, що площа, з якої було зібрано врожай, є нестабільною і по роках значно коливається. Найменшою вона була в 1991 році -- 174,1 тис. га, найбільшою -- в 2004 році -- майже 510 тис. га, або в 2,9 раза більше проти 1991 року. З роками вона має тенденцію до розширення (табл. 1).

Таблиця 1 Динаміка виробництва насіння соняшнику в усіх категоріях господарств Запорізької області

Рік	Площа	Валовий збір, тис. ц	Урожайність, ц/га
	з якої зібрано врожай, тис. га	у структурі всієї посівної плоші, %
1991	174,1	10,1	2019,8	11,7
1992	185,5	10,9	2632,6	14,2
1993	191,3	11,6	2582,6	13,5
1994	222,8	13,7	2228,8	10,0
1995	251,6	15,5	3543,2	14,1
1991-1995*	205,2	12,3	2601,4	12.7
1996	239,8	15,4	2445,1	10,2
1997	220,9	13.6	3114,3	14,1
1998	292,3	19.8	3064,7	10,5
1999	360,6	23,6	3867,1	10,7
2000	348,2	23,3	4441,6	12,8
1996-2000*	292,4	19.1	-3386,7	11,6
2001	322,1	20,7	3091,9	9,6
2002	374,7	24,2	4496,9	12,0
2003	455,0	31,8	4793,4	10,5
2004	509,0	33,2	4639,8	9.1
2001--2004*	415,4	27,5	4255,5	10,2

В усіх агрокліматичних зонах наявні сприятливі умови для вирощування овочів та баштанних культур.

Розвиток сільського господарства стримується порушеннями пропорцій між сферами АПК, розбалансованістю виробництва. В області недостатня кількість необхідного комплексу машин і обладнання, низькі темпи розвитку селекції та насінництва, недостатня кількість і незбалансованість співвідношення різних видів добрив. У тваринництві спостерігається незбалансованість кормовиробництва з вимогами основної галузі.

Ситуація в агропромисловому комплексі області поліпшується за рахунок галузі рослинництва. Валова продукція сільського господарства за січень-липень 2008 року склала 1932,8 млн. грн. і збільшилась у порівнянні з аналогічним періодом 2007 року на 32,2%, у т.ч. по сільгосппідприємствах - 1078,8 млн. грн. (на 50,1%), по господарствах населення - 854,3 млн. грн. (на 14,8%). Порівняно з відповідним періодом минулого року валова продукція рослинництва збільшилась на 76,1% і склала 1256,7 млн. грн. У поточному році отримано рекордний урожай ранніх зернових, який склав 2818,4 тис. тонн, або по 35,5 центнерів з одного гектара. Це вдвічі вище, ніж торік, а також більше середнього показника по Україні. В області продовжується збирання зернових та круп'яних культур пізніх строків дозрівання.

Пріоритетним напрямком у розвитку тваринництва на найближчі три роки визначено такі скоростиглі галузі, як птахівництво та свинарство. Сільськогосподарські підприємства всіх форм власності нарощують поголів`я свиней та птиці.

Валова продукція тваринництва за звітний період склала 676,1 млн. грн. і порівняно з аналогічним рівнем 2007 року зменшилась на 9,7%. В усіх категоріях господарств поголів'я великої рогатої худоби на 01.08.2008 скоротилося у порівнянні з аналогічним показником 2007 року на 29,7 тис. голів або на 17% (у сільгосппідприємствах - на 26,4%), у т.ч. корів - 8 тис. голів або на 10% (на 16,4%), поголів'я свиней зменшилось на 82 тис. голів або на 21,4%, птиці - 3357,2 тис. голів або на 6%. Чисельність поголів'я великої рогатої худоби скоротилась в усіх районах області, крім Розівського (збільшення на 8,4%), свиней - у 17, птиці - у 5 районах. Найбільше скорочення чисельності великої рогатої худоби відбулось у господарствах Якимівського (на 77,4%), Запорізького (на 61,9%) і Михайлівського (на 61,7%) районів, свиней - Розівського (на 65,6%) і Запорізького (на 51,9%), птиці - Новомиколаївського (на 91,1%) районів.

У звітному періоді вартість кормів проти відповідного періоду минулого року зросла майже на 40%, що призвело до зниження темпів нарощування обсягів тваринницької продукції.

Наслідком складної ситуації у тваринництві є скорочення виробництва м'яса - на 11,1%, молока - на 7,4%, яєць - на 4,2%. Сільгосппідприємствами 11 районів області знижено обсяги виробництва м'яса, найбільше - у Запорізькому (на 55,7%), Гуляйпільському (на 38,9%), Великобілозерському (на 37,2%) та Кам'янсько-Дніпровському (на 36,7%) районах. Збільшено обсяги виробництва м'яса у 9 районах, найсуттєвіше - у господарствах Василівського (у 2 рази) і Токмацького (в 1,3 рази) районів.

Виробництво молока порівняно з січнем-липнем 2007 року зменшено у сільгосппідприємствах усіх районів, крім Чернігівського (збільшення на 3,4%). Найбільше скорочення в господарствах Михайлівського (на 64,9%), Запорізького (на 62,0%) та Якимівського (на 51,2%) районів.

Виробництво яєць збільшилось у господарствах 5 районів, найсуттєвіше - у Токмацькому районі (на 31,3%). Разом з тим, зменшили обсяги виробництва яєць 11 районів області; найбільше скорочення - у господарствах Новомиколаївського (на 94,5%), Веселівського (на 90,0%) і Бердянського (на 84,6%) районів.

На підтримку агропромислового комплексу області з державного бюджету профінансовано 69,8 млн. грн., у т.ч. на компенсацію за посів озимих зернових - 24,7 млн. грн., на доплату за продану на забій худобу та птицю - 20,4 млн. грн., на здешевлення кредитів комерційних банків - 7,2 млн. грн., на часткову компенсацію вартості складної сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва - 2,85 млн. грн., на розвиток садівництва та виноградарства - 1,39 млн. грн.

Однією з причин кризового стану аграрного сектора є незадовільне агрохімічне обслуговування внаслідок неплатоспроможності сільськогосподарських товаровиробників. Одним із шляхів виходу агрохімічної служби з кризи є кооперація на регіональному рівні, яка дасть можливість відновити функціональність зв'язків в агропромисловому комплексі, створити нові досконаліші взаємовідносини між сільськогосподарськими товаровиробниками та підприємствами агросервісу.

2.3 Будівельний комплекс

Територія Запоріжжя багата на поклади різноманітної будівельної сировини -- пісків, глин, гранітів, каолінів. Крім того, для виготовлення залізобетону, шлакоблоків, цементу використовуються відходи металургійного виробництва. Найбільші центри виробництва будівельних матеріалів -- Запоріжжя. Велика програма промислового та житлового будівництва потребує швидкого розвитку виробництва будівельних матеріалів. У перспективі в Запоріжжі швидко зростатиме виробництво будівельних матеріалів, прогресивних будівельних конструкцій та деталей, що сприятиме індустріалізації будівництва.

Будівельно-монтажний комбінат «Запоріжбуд» - підприємство, що здійснює будівництво промислових, житлових, комунальних об'єктів та споруд культурно-соціального призначення в Запорізькій області. «Запоріжбуд» розвиває і удосконалює будівельно-реконструкційне обслуговування металургійного комбінату «Запоріжсталь», заводу «Дніпроспецсталь», підприємств машинобудування, харчової та електротехнічної промисловості.

На території Запорізької області існує майже 15000 кілометрів асфальтованих, брукованих і грунтових доріг, які обслуговує управління будівництва, ремонту та експлуатації доріг «Облавтошлях». Управління має 27 структурних підрозділів, які приділяють першочергову увагу трасам державного значення. «Облавтошлях» діє в тісній співдружності із Запорізькою обласною Державтоінспекцією. Безперебійне, безаварійне автосполучення - спільна турбота і гордість.

Заводи, банки, інститути, готелі, лікарні, житлові будинки, що споруджені спеціалістами ВАТ «Трест «Запоріжалюмінбуд», виконують не тільки свої запроектовані функції, але відзначаються архітектурною довершеністю та експлуатаційною надійністю.

Інвестиційні програми тресту: техпереобладнання Чапаєвського цегельного заводу на суму 500 тис. гривень, спорудження спортивно-розважального комплексу на Великому Лузі в Запоріжжі на 6 млн. гривень. З останніх найбільш відомих об`єктів є реконструкція обласного музично-драматичного театру й стадіону «Металург».

Підприємство «Юг-Сервіс» спеціалізується на будівництві і ремонті споруд різноманітного призначення. В доробку підприємства: магазини, офісні та культурно-розважальні приміщення, аптеки тощо. ПП «Юг-Сервіс» має столярний цех, цех з виробництва бруківки. Планується розширення сфери діяльності: відкриття магазинів промислових та продовольчих товарів, виробництво будівельних сумішей, фарб. Підприємство має досвідчений, кваліфікований персонал і готове до співробітництва з зацікавленими партнерами.

За січень-вересень 2008р. підприємствами виконано будівельних робіт на суму 1020,6 млн.грн., що на 12,2% менше ніж в 2007 р.

Скорочення обсягів будівництва у січні-вересні 2008 р. проти січня -вересня 2007 р., в першу чергу, пов'язано із зниженням обсягів робіт з будівництва будівель та споруд на 14,0%, їх частка у загальному обсязі становить 80,2%. Зменшення обсягів будівельних робіт за січень-вересень 2008 р. відбулося у містах: Запоріжжя, Бердянськ, Енергодар, Мелітополь та у більшості районів, крім Веселівського, Запорізького, Михайлівського, Оріхівського, Пологівського, Приморського та Якимівського.

2.4 Розвиток транспорту

Запорізька область має добре розвинуту транспортну систему. Виділяють такі види транспортних зв'язків: автомобільний, залізничний, повітряний, водний. На долю автомобільного та залізничного транспорту припадає велика частка як вантажних, так і пасажирських перевезень. Відбувається постійне зростання кількості агентств, які надають послуги з міжнародних автоперевезень.

Розгалужена мережа залізничних доріг з'єднує всі основні промислові центри регіону з містами України та країнами СНД. Провідну роль у зовнішніх і внутрішніх перевезеннях в області відігріє залізничний і автомобільний транспорт.

Експлуатаційна довжина залізничних колій загального користування становить 993 км (2004 р.), щільність 37 км на 1000 км2 території. Через цей район прходять Московсько-кримська ( Москва - Харків - Запоріжжя - Мелітополь - Крим ), Криворізько-донецька ( Кривий Ріг - Запоріжжя - Волноваха ) магістралі, які зв'язують район з іншими регіонами країни. Найбільш напружені ділянки залізниць електрофіковані ( ділянки Довгинцеве - Нікополь - Запоріжжя ). Головні вузли: Запоріжжя, Пологи, Мелітополь, Верхній Токмак, Федорівна.

Автомобільний транспорт обслуговує міжрайонні та внутрішньообласні перевезення вантажів і пасажирів. Область перетинають автомобільні шляхи Москва - Сімферополь, Ростов - Мелітополь - Одеса. Через територію регіону проходить ряд стратегічних трас, таких як: Одеса - Мелітополь - Новоазовськ, Харків - Сімферополь - Севастополь, Бориспіль - Дніпропетровськ - Запоріжжя. Загальна довжина автомобільних шляхів 7 тис. км, у тому числі з твердим покриттям - 6,8. Щільність їх складає 250 км на 1000 км2 території (по Україні - 271 км). Загальний обсяг вантажних перевезень автотранспортом становить 40 млн. тонн, а в вантажооборот - 2,8 млрд. т. км (2004 р.). порівняно з 1990 р. вони зменшилися відповідно майже у 4,8 і 1,3 рази у зв'язку із значним скороченням виробництва та передбачених для транспортування сировини і готової продукції.

На автодорогах загального користування області знаходиться 390 одиниць мостів, у тому числі на автодорогах державного значення - 35 одиниць, місцевого значення - 355 одиниць. Більшість мостів (близько 53%) побудовано в період до 1970 року. У зв'язку зі збільшенням інтенсивності руху автотранспорту, ростом навантажень відбувається руйнування конструкцій мостів. Їх технічна спроможність та габарити не відповідають сучасним нормам та потребують перебудови.

Для підтримки мережі автомобільних доріг загального користування в належному технічному стані потрібно проводити капітальний ремонт 1 раз на 15 років, планово-попереджувальний ремонт - 1 раз на 5 років. Але на сьогоднішній час обсяги фінансування не дозволяють проводити капітальні ремонти взагалі, а планово-попереджувальний ремонт проводиться на протяжності 150 км доріг при потребі 1200 км щорічно, що не може забезпечити їх належний технічний стан.

В області розвинутий річковий і морський транспорт. Вантажооборот їх складає відповідно 11,1 і 1,0 млн. т. Головний річковий порт - Запоріжжя, морський порт - Бердянськ.

Важливу роль у транспортній системі Запорізької області відіграє велика суднохідна артерія - ріка Дніпро, яка тече по території області з півночі на південь. Значна доля загального потоку вантажу у регіоні приходиться на Запорізький річковий вантажний порт, який є спеціалізованим по переробці промислових, у тому числі металургійних вантажів.

Бердянський морський порт (на Азовському морі) є морськими воротами в Запорізьку область. Здійснюються вантажно-пасажирські перевезення по Дніпру та Каховському водосховищу. Термінали та інше портальне обладнання дозволяють приймати та зберігати всі види вантажу, окрім наливного, та обслуговувати всі типи судів, у тому числі річкові та океанські.

Запорізький регіональний аеропорт має статус міжнародного і займає одне з провідних місць в Україні за інтенсивністю потоку пасажирів. Аеропорт м. Бердянська Запорізької області, який також має статус міжнародного, є складовою частиною розвинутої транспортної інфраструктури регіону. Такі авіакомпанії, як «Lufthansa», «Austrian Airline Group» та «Eurowings» відкрили свої представництва в Запорізькій області.

За січень-вересень 2008 р. підприємствами транспорту перевезено 18,3 млн.т вантажів, що на 4,7% більше, ніж в 2007 р. Вантажооборот становив 7625,4 млн.т км і збільшився на 2,9%.

Перевезення вантажів водним транспортом порівняно з січнем-вереснем 2007 р. збільшилося на 18,9%. За січень-вересень 2008 р. послугами пасажирського транспорту скористалися 156,5 млн. пасажирів, що на 2,0% менше, ніж у січні-вересні 2007р. Виконана пасажирська робота в обсязі 3584,5 млн.пас.км і зменшилась на 0,7%.

Залізничним транспортом збільшено обсяг перевезених пасажирів на 0,4% проти січня-вересня 2007 р. Послугами автомобільного транспорту (з урахуванням перевезень фізичними особами-підприємцями) скористалися 73,7 млн. пасажирів, що на 8,9% менше січня-вересня 2007 р. Перевезення пасажирів автотранспортом фізичних осіб-підприємців зменшилося на 6,0% в порівнянні з січнем-вереснем 2007 р. і склало 27,7 млн. пасажирів.

Обсяг пасажирських перевезень електротранспортом у січні-вересні 2008 р. проти січня-вересня 2007 р. збільшився на 6,1%, у тому числі платно перевезених пасажирів - зменшився на 4,3% і становив відповідно 69,2 та 26,1 млн. пасажирів. Водним транспортом скористались 256,5 тис. пасажирів, що на 6,7% менше, ніж у січні-вересні 2007 р.

Авіаційним транспортом перевезено 31,3 тис. пасажирів, що на 20,2% менше, ніж за січень-вересень 2007 р.

2.5 Інвестиційна діяльність в регіоні

Запорізький регіон відноситься до найбільш привабливих регіонів України щодо інвестування завдяки великому промисловому потенціалу, наявності природних багатств, власним енергоресурсам, високому науково-технічному потенціалу, розвиненій транспортній інфраструктурі, банківській системі та доступності до ринків України, держав СНД, Європи та Азії. Економіка міста поступово виходить на інвестиційно-інноваційну модель зростання.

Нарощення промислового виробництва Запорізького регіону в 2000 - 2005 рр. спричинило активізацію інвестиційної діяльності. Загальний обсяг інвестицій в основний капітал збільшився в області протягом 6 років на 70,5%, обсяг прямих іноземних інвестицій на 01.01.2006 становив $ 549,7 млн., або в 2,5 рази більше, ніж в кінці 2000 року.

Протягом 2006 року інноваційною діяльністю займалося 8,1 % промислових підприємств області (31), більше половини з них зосереджено у машинобудуванні. Питома вага інноваційної продукції у загальному обсязі реалізованої промислової продукції становила 8,1 %. Впроваджено 64 нових види продукції, 151 новий технологічний процес, з них 8 - маловідходних (ресурсозберігаючих). Системи управління якістю продукції сертифіковані на 73 підприємствах області, з них 52 системи зареєстровані в національній системі сертифікації УкрСЕПРО та 34 - міжнародними органами із сертифікації. У січні-червні 2007 року частка інноваційних підприємств у регіоні складала 6,2% проти 8,3% у 2006 році. За обсягом інвестицій в основний капітал на одну особу область займає десяте місце в Україні, в той час як за обсягом прямих іноземних інвестицій - п'яте місце.

Протягом 2006 року в економіку області вкладено 4545 млн. грн капітальних інвестицій, з них за рахунок коштів державного бюджету 5,1%, коштів місцевих бюджетів - 4,2%, основним джерелом є власні кошти підприємств та організацій - 76,9%, кредити банків - 10,2%, 3,6% - інші джерела. В структурі інвестицій найбільшу частку займають інвестиції в основний капітал (капітальні вкладення) - 85,7%, в той час як інвестиції в нематеріальні активи лише 0,8%.

Значні регіональні диспропорції по розподілу інвестиційних ресурсів спостерігаються між районами та містами області. Більше 75% усіх інвестицій в основний капітал припадає на міста Запоріжжя та Енергодар, а у містах Бердянськ і Мелітополь та у Василівському районі обсяг освоєних інвестицій не перевищує 2 % від загального обсягу по області.

Незначні обсяги інвестицій (менше одного відсотка від загального обсягу) спрямовуються в інші райони області та у місто Токмак.

Незадовільний стан в регіоні спостерігається з інвестиціями у житлове будівництво. В 2006 році в області діяло 481 будівельне підприємство (без урахування малих) проти 380 у 2005 році. Значно зріс обсяг підрядних робіт, виконаних власними силами - на 49%.

Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій на початок 2007 року склав $ 609,86 млн. (111,18% до початку 2006 року).

У галузевому розрізі найбільш привабливими для іноземних інвесторів є машинобудування (27,7 % загального обсягу прямих іноземних інвестицій), металургія та оброблення металу (25,5 %), харчова промисловість (13,3 %), оптова та роздрібна торгівля (13,2 %) і добувна промисловість (4,5 %). Найбільш успішно працюють підприємства ЗАТ «ІВЕКО-Мотор Січ», співзасновником якого є італійська компанія «IVEССO» (обсяг іноземних інвестицій - 8,1 млн. дол.), ВАТ «Пивобезалкогольний комбінат «Славутич», інвестиції у яке здійснила шведська фірма «Болтик Бевереджис Холдинг Акциєболаг» (20,0 млн. дол.), ЗАТ «Запорізький залізорудний комбінат» - кошти інвестовані словацькою фірмою «MINERFIN» (20,6 млн. дол.), СП «АвтоЗАЗ-ДЕУ» - корейськими фірмами «Деу Хеві Індастріз ЛТД» та «Деу Мотор Ко., ЛТД» інвестовано 150 млн. дол.

Головними складовими інвестиційної привабливості АПК регіону є родючі землі (площа сільськогосподарських угідь складає 2248,4 тис та або 5,4% сільгоспугідь України), кваліфіковані трудові ресурси (у сільській місцевості проживає 24,5% населення регіону, з яких понад 50% у працездатному віці), значні потужності переробної галузі (успішно працюють понад 545 підприємств 8-ми провідних підгалузей -- зернопереробної, зернокруп'яної, хлібопекарної, м'ясопереробної, молокопереробної, кондитерської, олійно-жирової, лікеро-горілчаної тощо), вигідне для експорту продукцїї географічне розташування.

На реалізацію найважливіших інвестиційних проектів у 2006 році було визначено субвенцію з державного бюджету в сумі 57,7 млн. грн. (удвічі більше, ніж було профінансовано у 2005 році), яка в повному обсязі надійшла до області, у т.ч.:

на будівництво газопроводів та газифікацію населених пунктів, у першу чергу сільських, - 17,9 млн. грн.;

на соціально-економічний розвиток регіону, виконання заходів з упередження аварій і запобігання техногенним катастрофам у житлово-комунальному господарстві та на інших аварійних об'єктах комунальної власності - 39,8 млн. грн.

Основною проблемою надходжень інвестицій до економіки регіону є їх стихійність. Органи місцевої влади здебільшого констатують фактичний стан справ. В кінці 2006 року прийнято програму «Забезпечення міжнародного та інвестиційного іміджу Запорізької області на 2007-2010 роки», але ця програма, по-перше, передбачає тільки інформування потенційних інвесторів про сучасний стан соціально-економічного розвитку Запорізької області, а по-друге, носить декларативний характер. До позитивних надбань програми можна віднести створення та забезпечення програмно-технічної підтримки та оновлення спеціалізованого веб-сайту „Запорізька область - регіон можливостей!” (http://www.invest-zp.org.ua), який за умов його доопрацювання може стати «інформаційним вікном» Запорізького регіону.

В той час як спеціалістами з теоретичних основ залучення інвестицій до регіонів виділяються наступні фактори інвестиційної привабливості: ресурсно-сировинний, виробничій, споживчий, інфраструктурний, інтелектуальний, інституційний та інноваційний. Запорізька область має значний ресурсно-сировинний, інтелектуальний та виробничий потенціали.

Позитивна інвестиційна динаміка є логічним результатом підвищення довіри зовнішніх інвесторів, реалізації заходів щодо залучення інвестицій в економіку міста і програми зміцнення міжнародного і інвестиційного іміджу м. Запоріжжя.

Розділ. 3. Проблеми та стратегічні напрямки розвитку області

3.1 Проблеми та шляхи вирішення

Стан екологічної та демографічної ситуації в регіоні свідчить про те, що Запорізька область успадкувала велику кількість екологічних проблем. Область відноситься до техногеннонавантажених регіонів і як наслідок, має великий рівень забруднення атмосферного повітря.

Зростання обсягів викидів забруднюючих речовин обумовлено, в основному, збільшенням об'ємів виробництва, проведенням інвентаризації шкідливих речовин, а також наявністю застарілих технологій, особливо в металургійній галузі. На стан атмосферного повітря значно впливають викиди пересувних транспортних засобів.

Невирішеними до теперішнього часу у сфері охорони атмосферного повітря в області продовжують залишатися наступні проблеми:

- заміна застарілих на сучасні екологічно чисті технології та впровадження більш ефективних очисних установок по очистці технологічних газів (зношеність фондів по очистці атмосферного повітря основних забруднювачів м. Запоріжжя у середньому склала приблизно 50%);

- своєчасне виконання заходів по скороченню викидів згідно нормативів гранично допустимих викидів та екологічних регіональних програм;

- відсутність ефективних методів подавлення окислів азоту та знешкодження окислів сірки, які у значній кількості викидають Запорізька теплова електростанція, ВАТ МК “Запоріжсталь” та багаточисельні котельні, що спалюють тверде, газоподібне та рідке палива;

- відсутність ефективних методів очистки викидів від аераційних ліхтарів у металургійній галузі.

- райони проживання населення м. Запоріжжя розташовані з навітряної сторони основного промислового майданчика, на якому знаходяться промислові підприємства - основні забруднювачі повітря міста;

- не вирішується питання боротьби з амброзією;

- не виконуються заходи по пилеподавленню в містах, особливо в літній період.

Крім того, значний вплив на атмосферне повітря спричиняють високі обсяги щорічного утворення та накопичення відходів виробництва і споживання. І хоча певна частина відходів у процесі виробництва переробляється і використовується в якості вторинних ресурсів, переважна їх кількість нагромаджується на полігонах і накопичувачах шламу. Горіння звалищ, пилоутворення над поверхнею шламосховищ, підпал сухої рослинності та побутових відходів як по балках, так і у межах населених пунктів негативно впливають на стан атмосферного повітря на території всієї області.