Критерії (країни)

характеристики

Економічна система

Німеччина

Швеція

Культура

(релігійна, етична, філософські цінності)

Німеччина - держава в Центральній Європі. Межує з Чехією, Австрією, Швейцарією, Францією, Люксембургом, Бельгією, Нідерландами, Данією. Омивається Північним і Балтійським морями.

На території Німеччини існує 43 природних парки (Бергштрасе-Оденвальд, Гарц, Пфальцекський Ліс та інші) і 35 заповідників (охорона типової флори, фауни і природних ландшафтів у цілому).

Історичний період, протягом якого Німеччини не існувало як цілісної держави, суттєво вплинув на формування культури німецької нації.

У ХІІ-ХШ ст. отримав розвиток героїчний епос на сюжети з давньої історії: "Гудуруна" (1240 р.), "Пісня про Нібелунга" (бл.1200 г.), "Равенська битва" (середина ХШ ст.) й інші. У цей час виникає, так звана, "куртуазна" література, у якій оспівуються подвиги лицарів і їхнє служіння вірі. Її жанрами стають рицарська лірика - мінезингери, і рицарські романи. Яскравими представниками цих жанрів були Вальтер фон дер Фогельвейде, Генріх фон Фельдеке й інші.

ХШ ст. у Німеччині - це затвердження готичного стилю в мистецтві, що, базуючись на придворно-рицарській культурі, з'явився визначальним напрямком у розвитку культури всієї середньовікової Європи. Німецька готика - це собори в Лимбурзі і Бамберзі, Кельні, Фрейбурзі тощо. Це скульптура, яка передає пластику і рух людських тіл ("Золоті ворота" у Фрейберзі, скульптури Бамберзького собору, собору в Наумбурзі тощо). У мальовничих готичних мініатюрах плескатість зображення змінюється його об`ємністю. З'являється живопис по склу - вітражі

Швеція - третя за величиною країна в Західній Європі, половину території якої покривають ліси. Займає східну і південну частини Скандинавського півострова.

Одне з наймогутніших держав Європи в 17 столітті, Швеція ніколи не піддавалася сильному впливу інших культур і національностей. Це допомогло їй пронести крізь століття свою культурну спадщину. Швеції все ж стали добре відомі світові не лише фірмами Ericsson, Saab, Volvo, IKEA, ABBA, Карлсон, який живе на даху, але і винаходами, якими ми користуємося: градусник Цельсія, розвідний (шведська) ключ, сірники, ремені безпеки на машинах - все це і багато інше було винайдено саме в Швеції. Стокгольм лежить на 60 градусів північної широти, так само як Санкт-Петербург, Гельсінкі або Осло. Середня температура влітку складає 23° С. Влітку бувають тижні зовсім без дощів. Взимку температура не опускається нижче - 16 С.

Шведи - нація невелика, налічує 9 мільйонів чоловік.

Національною грошовою одиницею Швеції є шведська крона, для якої застосовується абревіатура SEK або skr. $ 1 приблизно дорівнює 8,5 SEK. Так само в Швеції в обігу євро. Національна кухня не відрізняється великою різноманітністю. У шведській кухні практично не використовуються приправи і спеції, відмінний смак страв створюється природним відмінною якістю вихідних продуктів. До місцевих делікатесів слід в першу чергу віднести страви з оленини, лосятини, раків, ікру ряпушки, лососину.

Власність

(домінантна форма власності на матеріальні ресурси)

До проблеми власності в епоху Просвітництва зумовлена прагненням втілити в життя гуманістичні проекти громадянського суспільства. Варіанти вирішення цих проектів реалізуються в концепціях видатних представників німецької класичної філософії І. Канта, И.Г. Фіхте, Г. В.Ф. Гегеля.

Право, за І. Кантом, - це сукупність умов, за яких сваволя одного (особи) сумісна зі сваволею другого з погляду всезагального закону свободи". Починаючи саме з І. Канта. У процесі розгляду проблеми володіння філософ, зокрема, акцентує увагу на власності, котра є "зовнішнім предметом" її власника, який має на неї права. Власник, він же володар, може розпоряджатися своєю річчю, предметом відповідно до свого розсуду і бажання.

Створюючи теоретичну модель нового суспільства як " замкненої держави законів та індивідів", названої ним так само "державою розуму", Й.Г. Фіхте залишає приватну власність недоторканною у всіх інших (за винятком землі) галузях економіки. Тим самим, незважаючи на регламентацію державою соціоекономічного життя, філософ через наявність власності легалізує функціонування й існування майна як необхідну умову розвитку приватної власності. Для нього поняття власності пов'язане з цілим аспектом духовно-інтелектуального життя індивіда - права, свободи, релігії, держави, особистості тощо. Він вважав відносини власності тією віссю, навколо якої обертається все законодавство і з якою так чи інакше співвідносяться більшою частиною права громадян.

Важливо зазначити, що Г. В.Ф. Гегель аналізував смисл власності як органічну єдність таких елементів: оволодіння річчю шляхом її фізичного захоплення, формування (зміни форми об'єкта привласнення, наприклад, шляхом обробітку землі) і позначення (наприклад, встановлення на земельній ділянці стовпчика, на якому зазначено ім'я її власника); зі вступом у володіння вчений пов'язував вихід свободи зі свого внутрішнього притулку і перехід її в річ; користування як перебування свободи в речі, що знаменує тотожність суб'єкта (особи) і об'єкта (речі), при цьому привласнення можливе лише на основі втрати якості, загибелі однієї зі сторін (споживання речі як засобу задоволення потреб); відчуження як відображення (рефлексія) свободи із речі у собі, що може відбуватися за двох умов:

1) власник вкладає у річ свою свободу;

2) річ за своєю природою є чимось зовнішнім щодо власника

Більшість промислових підприємств в Швеції належать приватним особам, проте чимале їх число знаходиться у власності держави. У 1960-1970-х роках доля повної або часткової державної власності в промисловості складала від 10 до 15%. В кінці 1990-х років в державному секторі працювали 250 тис. чоловік (тобто 10% всіх зайнятих), переважно в гірничодобувній, металургійній, лесоперерабативающей і суднобудівельною галузях промисловості. Приватна власністьПриватна власність корпорацій в Швеції відрізняється досить високою мірою концентрації в порівнянні з іншими розвиненими країнами. На початку 1990-х років в економіці Швеції панували 14 корпорацій, яких припадало на частку ок.90% всій промисловій продукції країни. Три з них охоплювали 2/3 всі доходи і зайнятих в приватному секторі. Компаніям, що входять в концерн Валленбергов, належала приблизно 1/3 ринковій вартості всіх шведських акційУ Швеції є потужний кооперативний рух. Споживчі і виробничі кооперативи контролюють приблизно 20% всієї роздрібної торгівлі. Перші споживчі кооперативи виникли в кінці 19 ст Найбільшому з них - Кооперативному союзу належать супермаркети, туристичні агентства і фабрики. Він налічує ок.2 млн. членів. Федерація шведських фермерів, в яку входять майже всі фермери країни, є основним виробничим кооперативом. Йому належать молочні ферми, м'ясокомбінати, підприємства по випуску добрив і устаткування для сільського господарства. Федерація повністю контролює збут масла, сиру, молока і більше половини збуту шерсті, яєць, зерна і м'яса.

Свобода

(індивідуально-конкурентні або корпоративно-групові цінності)

18 березня 1806 імператор Франц видав указ про цензуру змісту літературних творів. Зокрема заборонялися любовні романи, так звані "романи про геніїв" та романи про привидів, лицарів і розбійниківУ Німеччині попередня цензура була знищена в 1815 році, але союзне постанову, що відбулося 20 вересня 1819 на підставі рішення карлсбадской конференції, відновило попередню цензуру в усіх державах Німецького союзу для всіх періодичних видань і для книг розміром менше 20 друкованих аркушів. Союзний сейм дуже строго стежив за дотриманням цієї постанови в окремих державах.

Революція 1848 року знищила цензуру в більшості німецьких держав. Пізніше в окремих державах не раз робилися спроби її відновлення, але триває успіху вони не мали, та обмеження свободи друку зводилися до більш-менш суворою судової репресії. Після створення єдиної німецької імперії конституція підпорядкувала друк загальноімперського законодавства.7 травня 1874 був виданий імперський закон про друк, яким були скасовані місцеві постанови на всьому протязі німецької імперії, крім Ельзас-Лотарингії, де тимчасово були збережені старовинні французькі постанови. Вимога попереднього дозволу було скасовано, збереглося тільки правило, що на заголовному аркуші книги мають бути означена ім'я та адресу типографа та ім'я видавця, а для періодичного видання - понад те ім'я відповідального редактора (в Ельзасі потрібно попередній дозвіл на право відкриття друкарні).

Відомо, що в Швеції свобода слова зведена в абсолют. Відповідний Закон там був прийнятий ще в 1766 році і до цього часу принципово не змінювався. "Вся публічна влада в Швеції виходить від народу. Шведське народовладдя грунтується на вільному формуванні думок і загальному і рівному виборчому праві." (Це цитата з" Акта про форму правління "). Іншими словами, громадська думка в Швеції визначає всю політику. І не тільки - взагалі всю життєдіяльність країни. Дивно якось, правда? Не президент, не уряд, не глава облдержадміністрації або облради, не депутати визначають політику, а все суспільство в цілому. Про те, як це може бути, і як це відбувається на практиці, в четвер представникам одеських мас-медіа розповідав активіст незалежної профспілки журналістів Швеції Фредерік Нейман. У Швеції не існує і поняття "конфіденційна інформація" або "втручання в приватне життя". Будь-яка інформація про державного діяча, будь то факти з біографії, або вартість навчання дітей в приватній школі, не є секретом для громадськості і можуть бути опубліковані без будь-яких наслідків для журналіста. Право ЗМІ отримати в держорганах майже будь-які документи тут існує ще з 1766 року, як і право кожного громадянина публікувати все, що він вважає за потрібне. Вбивство журналістів у Швеції останній раз було під час Другої світової, коли нацисти підірвали редакцію комуністичної газети. Хоча кодекс журналістської етики, звичайно, існує.

Державна

(ступінь державного втручання в економіку)

Головну причину розбіжностей у стратегіях повоєнної відбудови економік Німеччини, Італії та Франції слід шукати, у наслідках другої світової війни. У переможених Німеччині та Італії було фактично зруйновано інституційну систему державної влади, перші кроки з економічної відбудови здійснювалися під контролем окупаційних властей. Проте не слід розглядати зазначений процес як перехiд вiд центрального планового господарства до ринкового. Як вiдзначав В. Ойкен, пiд час вiйни економiку Нiмеччини скеровували центральнi органи, на які впливали приватні структури [5, с.81]. Натомість у Франції державна влада не лише зберегла свою інституційну основу, а й завдяки особистій популярності героя війни генерала Ш. деГолля, ентузіазму, природному для переможців, зміцнила її. Тому ця країна мала досить сили для проведення власної економічної стратегії відбудови.

Незважаючи на статус Німеччини як переможеної країни, економічна відбудова у Західній Німеччині проходила під впливом концепції соціального ринкового господарства (СРГ), що органічно поєднувала традиційні суспільні цінності та ідею вільного ринку.

Як зазначалося вище, інституційна система в Німеччині була фактично зруйнованою, і для забезпечення своєї легітимності політика економічної відбудови мусила включати суттєві заходи щодо досягнення соціального миру. За визначенням Г. Бласко, СРГ - це ще і "метод соцiальної полiтики, що поєднує в собi принцип свободи на ринку з принципом соцiального вирівнювання".

Ключовим елементом концепцiї є поняття господарського порядку як сукупності форм, де розгортаються економічні стратегії держави та економічних суб'єктів. Цi форми тiсно пов'язані з порядком у суспiльнiй системi в цiлому. Порядок, на думку теоретикiв, можливий лише за умови, якщо поведiнці людей властива дисциплiна, а дисциплiна визначається саме ринковими відносинами. За висловом В. Ойкена, "така поведiнка можлива лише там, де з духу вірно усвідомленої свободи виходить пiдтвердження необхiдностi бажаного порядку".

За Ойкеном, до традиційних принципів господарського порядку (окрім підтримки приватної власності, свободи укладення угод та економічної відповідальності підприємців) входять тісний взаємозв'язок усіх економічних важелів, постійність економічної політики, підтримання стабільності економічних показників [7, c.35-38]. Фактично, відповідно до прийнятої у даній роботі термінології роль держави, за концепцією СРГ, полягає саме у забезпеченні стабільності економічної системи.

Характеризується деякими особливими рисами державно­го регулювання, притаманними Данії, Фінляндії, Норвегії, Ісландії, Швеції: тут успішно поєднуються приватна власність і ринкова конкуренція з урядовими програмами, спрямованими на рівномірний розподіл прибутку, на підтримку непрацездатних, компенсацію втрат, зв'язаних з нестабільністю ринкової економіки. Відмінність скандинавської моделі від моделі держав Європейської спів­дружності - більший ступінь соціального захисту і забезпе­чення населення. В економіці скандинавських країн домінує Швеція. Економічна політика держави спрямована на такі цілі: підтримка високої і стабільної зайнятості, забезпечення швидкого економічного зростання, вирівнювання доходів, підтримка регіональної економічної рівноваги, досягнення прийнятливої стабільності цін, охорона навколишнього середовища, забезпечення роботою, співучасть у виробництві і зростання допомоги країнам, що розвиваються. Складовими елементами економічної політики є податкова, грошова, політика на ринку праці, регіональна політика. За обсягом державного втручання в економічне життя Швеція займає перше місце в світі. Центральний уряд робить вплив на економіку в основному через систему економічних важелів. Головний з них - державний бюджет.

У державному регулюванні економіки Швеції спостерігає­ться поєднання кейнсіанської ідеї регулювання "ефективного попиту" і підтримання рівня зайнятості з використанням різних методів стримування інфляції.

Головне, що шведська модель дозволяє обмежити стихію ринку і не боятися його.

Інституції

(домінантні інституції)

Популярність ВНЗ Німеччини в Україні дуже висока, адже освіта в Німеччині збільшує шанси знайти хорошу роботу. Висока успішність українських студентів, кількість яких у німецьких ВНЗ невпинно зростає, та численні зв'язки з ВНЗ України спонукали GATE-Germany вперше провести освітній ярмарок німецьких ВНЗ в Україні.

Професори та вчені, керівники Відділу роботи з іноземними студентами ВНЗ Німеччини розкажуть про міжнародні, німецько - та англомовні навчальні програми з таких спеціальностей:

економіка;

програми MBA;

інженерія (особливо інформаційні та комунікаційні технології);

природничі науки;

право;

туризм та готельний менеджмент;

програми з вивчення німецької мови;

короткострокові програми;

літні та зимові школи;

дисертаційні програми та коопераційні проекти з ВНЗ України;

В освітньому ярмарку візьмуть участь представники таких ВНЗ Німеччини:

1) Університет ім. Мартіна Лютера м. Галле-Віттенберг

2) Університет ім. Фрідріха Шіллера м. Єна

3) Інститут м. Есслінген

500 євро на семестр

4) Університет м. Фрайбург

1000 євро на рік та ін.

У Швеції пріоритет національного мистецтва очевидний. До музики, у тому числі нової, державні інституції ставляться дуже відповідально. Як повідомив директор шведського "Ріксконцерту" ("Держконцерту") Бьорн Сталне, тільки на діяльність цієї організації з державних податків щорічно відраховуються 6,8 мільйона євро. Майже півмільйона з них ідуть на організацію концертів та фестивалів нової музики. До цього долучаються кошти могутньої у Швеції організації по захисту авторських прав, а також радіо, телебачення, всіляких клубів і, звичайно ж, спонсорів та меценатів. Через "Ріксконцерт" та подібні йому структури, наприклад, Інститут шведської музики, Спілку композиторів здійснюється програма промоушену шведської музики вже на 2004-2005 роки. Радіючи за шведів, щиро позаздрила їм, згадавши наші блискучі фестивалі тієї ж, нової, музики в Одесі, Львові, які тримаються з останніх сил на фанатичній відданості своїх організаторів.

Продуктивні сили

(рівень розвитку)

Протягом XII - XIII століть продуктивні сили Німеччини зробили крок значно вперед. Одним з показників цього була широка внутрішня колонізація. В результаті наполегливої ??праці десятків і сотень тисяч селян змінився сам вигляд країни. Місце дрімучих лісів і багнистих боліт зайняли села і ріллі. Успішно йшло освоєння гірських масивів на півдні і наступ на море на півночі. Завдяки збільшенню площі оброблюваних земель в XIII в. зросла вироблена в країні сільськогосподарська продукція. Впроваджувалися більш цінні зернові культури (це, зокрема, знайшло своє вираження в переважанні жита над ячменем), все далі на схід і північ просувалося виноградарство і садівництво, повсюдно поширювалися технічні культури (льон, конопля, Вайда), розвивалося вівчарство. Удосконалювалися землеробські знаряддя і обробка землі, що позначилося на підвищенні врожайності.

Зростання міст. Найважливішим результатом підйому продуктивних сил в Німеччині, як і в інших країнах Західної Європи, стало відділення ремесла від сільського господарства і швидке зростання міст з кінця X ст. Раніше всього міста відроджуються на новій основі на територіях колишніх римських муниципиев в басейні річок Рейну (Кельн, Кобленц, Майнц, Вормс, Шпайер, Страсбург, Бонн) і Дунаю (Ульм, Регенсбург, Донауверт та ін.) У XII в. в країні налічувалося близько 50 міст, а в XIII в. їх число зросло до 500. Правда, в переважній більшості це були дрібні міста, в яких налічувалося часом кілька сот жителів і зберегли тісний зв'язок з сільським господарством.

Розвиток продуктивних сил - основа всього суспільного розвитку. Від рівня розвитку і характеру продуктивних сил, насамперед від рівня складності і досконалості знарядь виробництва, а також від виробничого досвіду, навичок і культури людей залежить продуктивність суспільної праці, ступінь панування людей над природою. Розвиток продуктивних сил лежить в основі зміни і розвитку другого елемента виробництва - виробничих відносин.

В умовах науково-технічної революції вирішальним чинником дальшого зростання продуктивних сил є впровадження у виробництво досягнень науки, яка перетворюється на безпосередню продуктивну силу.

Cтруктура продуктивних сил включає фактори виробництва і елементи взаємодії факторів виробництва (технологія, форми і методи організації виробництва, наука та інформація, виробнича і соціальна інфраструктура, яка обслуговує фактори виробництва)

Метод вивчення продуктивних сил - це спосіб пізнання продуктивних сил, за якого чинники та результати виробництва та економічна система загалом розглядається як така, що саморозвивається на основі об'єктивних економічних законів. Основним законом є обґрунтування оптимального розміщення продуктивних сил, що означає одержання якомога більшого ефекту від правильного розміщення підприємства або від найкращої територіальної організації регіону або країни.

Розміщення продуктивних сил - розподіл продуктивних сил по території відповідно до природних, соціальних і економічних умов її окремих частин і районів, що визначається особливостями суспільного й територіального поділу праці