Канада: природні умови

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Національний університет Львівська політехніка

Реферат на тему:

Канада: Природні умови

Виконав:

Студент групи МІ-12

Саля Зорян

Львів-2012

1. Природа

Канада, одна з найбільших країн світу, займає майже всю північну половину Північної Америки та навколишні острови, серед яких і Ванкувер на заході від материка, Нова Земля - на сході, а Канадський Арктичний архіпелаг - на півночі. Канада простягається від 83⁰ п. ш. на півночі до 41⁰ п. ш. на півдні, а з заходу на схід - від 141⁰ з. д. до 52⁰ з. д. Канада відома своїми неосяжними степами, найкрасивішими горами та багатством надр, лісів та вод. За розміром Канада поступається тільки Росії, але якщо рахувати тільки площу суші (мінус біля 8% внутрішніх вод), то вона не перебільшує Китай. Канада та Росія сусіди через полюс. Канада омивається Тихим, Атлантичним та Північним Льодовитим океанами. Її берегова лінія нараховує більше 250 тисяч кілометрів.

Західне узбережжя країни високе та порізане затоками. Неподалік знаходиться велика кількість островів: Ванкувер, острів Королеви Шарлотти та ін. Тихий океан не замерзає. Східне узбережжя також порізане бухтами та затоками. Найбільш глибокими затоками атлантичного узбережжя Канади є затока Св. Лаврентія та Фанди. Океан замерзає тільки на короткий час, але тумани й шторми заважають регулярному судноплавству. Узбережжя Північного Льодовитого океану - океан замерзає на 9-10 місяців у році, тому судноплавство можливе тільки у короткі літні місяці. Завдяки своєму розташуванню між двома океанами Канада віддає перевагу зв'язкам з більшістю країн недорогим водним шляхом.

Фізико-географічне положення

За фізико-географічним положенням Канаду можна розділити на п'ять частин: Аппалачсько-Акадійський район (південний схід), Канадський Щит, Внутрішні низини, Великі рівнини (в центрі) та Кордильєри (на заході).

Землі Канади - складна геологічна будова з породами різноманітних віків. Поряд з найдавнішим Канадським Щитом розташовані молоді Кордильєри. Більше половини країни займає Лаврентійське плато, яке являє собою частину Канадського Щита. Плато - положисто хвиляста рівнина. Це найбільш непридатна для проживання частина країни, але вона володіє великими запасами корисних копалин.

І з півночі, і з півдня Лаврентійське плато оточене великими низинами - Внутрішніми рівнинами, Лаврентійськими низинами і низинами Гудронової протоки. Вони представляють собою типову картину канадського ландшафту й саме вони принесли славу Канаді як просторій країні з сприятливими кліматичними та географічними умовами. Степи більшою частиною розташовані на півдні Альберти, Саскачевана та Манітоли, які називають степовими провінціями. Лаврентійська низина знаходиться в сприятливих кліматичних умовах - помірний клімат та родючий грунт. Тут знаходиться економічний центр країни. Апппалачські гори розташовані на південному сході Канади. Вони багаті на корисні копалини. Середня висота гірської гряди не перевищує 600 м. На північний захід від Аппалачських гір лежить Канадський Щит, який складається в основному з гранітів та гнейсів. Там багато боліт, озер, річок з порогами. З заходу та півдня Канадський Щит охоплює ланцюг озер - від Великого Ведмежого до Великих озер. На захід від Канадського Щиту розташовані Великі рівнини. Їх південна частина - Внутрішні низини - сільськогосподарський центр країни, 75% всіх земель, що обробляються. На узбережжі Тихого океану розкинулися Кордильєри - на 2,5 тис. км з півночі на південь і на 750 км з заходу на схід. На сході вони називаються Скелястими горами, на заході - Береговим хребтом. Середня висота гір - 2-3 тис. м над рівнем моря.

Рослинний та тваринний світ

Значна частина земель Канади - тундра та тайга. Обробляється лише 8% земель, а більше 50% території вкрито лісами, в яких багато цінних порід деревини. Особливу цінність представляють собою глицеві породи: дугласія, гігантська туя, бальзамічна піхта, чорна та біла ялиці. Для півдні ті південного сходу країни характерні тополя, жовта береза, дуб та клен, символ Канади. Промислове значення має хутровий звір, на який багата тайга. За запасами деревини Канада поступається Росії та Бразилії, а у перелісі на душу населення вона стоїть на першому місці у світі.

В тундрі влітку ростуть мхи, лишайники, трава та квіти. В лісотундрі - карликові дерева. Прерії та рівнини вкриті бородачем, полином, ковилем.

Різноманітний і тваринний світ Канади. В тундрі проживають північний олень, тундровий вовк, заєць-біляк, білий ведмідь, песець, в лісах - ведмідь, вовк, лисиця, рись, білка, заєць, куниця, бобер, лось, олень, в степах - польові миші, кроти та ховрахи. На озерах та арктичних островах мешкають мільйони перелітних птахів. В заповідниках Канади можна зустріти бізонів, які були майже повністю винищені з приходом європейських поселенців на материк.

Прибережні води багаті на рибу: на заході - лососеві (чавича, кета, горбуша), а на сході - тріскові породи та оселедці.

Річки та озера

Канада славиться своєю густою та повноводною сіткою річок. Канаду перетинають такі могутні ріки, як Макензі, Колумбія, Ніагара, ріка Св. Лаврентія та багато інших. Макензі є самою довгою річкою всієї північної частини материка: її довжина - більше 4,5 тис. км.

Майже 2/3 всіх річок Канади відноситься до басейну Північного Льодовитого океану. Скрізь, крім самої південної частини країни, річки покриваються кригою на період від 5 до 9 місяців на рік. Такі річки, як Ніагара та р. Св. Лаврентія відіграють важливу роль в економіці Канади. Вони служать транспортними шляхами між Канадою та США, а також джерелами електроенергії, яку виробляють ГЕС, побудовані на них.

Багата на пороги річка Колумбія, яка лежить у західній частині країни, також підходить для гідробудівництва, але в якості транспортного шляху її майже не використовують. Озер в Канаді, великих і малих, нараховується близько 4 мільйонів. Самі великі - це Великі озера, Велике Невільниче, Велике Ведмеже та ін. Озера Канади неймовірно красиві завдяки своїй чистій воді та мальовничим скелястим берегам. Вода в них - прозоріша повітря. Озера - улюблене місце відпочинку канадців.

2. Ресурси на території Канади

У Канади є потужна мінерально-сировинна база (табл. 1), яка дозволяє забезпечити внутрішні потреби країни в більшості корисних копалин, -- і експортувати азбест, руди цинку, нікелю, свинцю, заліза, міді, калійних солей, срібла, нафту, газ і інших. Канада ввозить руди марганцю, хрому, олова, боксити і фосфатні руди. У загальних запасах промислово розвинених країн Заходу, на частку Канади в кінці ХХ ст. припадало 16 % урану, 14 % залізняку, 20 % ільменіту, 9 % нікелю, 8 % кобальту, 29 % вольфраму, 6 % міді, 22 % цинку, по 14 % молібдену і свинцю, 50 % азбесту, 90 % калійних солей.

Таблиця 1. -- Основні корисні копалини Канади станом на 1998--1999 рр.

Корисні копалини	Запаси	Вміст корисного компоненту в рудах, %	Частка у світі, %
	Підтверджені	Загальні
Метали платинової групи, т	520		6,2 г/т
Алмази, млн кар. -природних -ювелірних		112 64,2		9,4 15,3
Барит, тис. т	11000	13000	20 -- 90 (BaSO4)	3,2
Берилій, тис. т	13,6	16	1 (ВеО)	6
Вольфрам, тис. т	260	490	0,8 (WO3)	10
Залізні руди, млн т	12000	26000	40 (Fe)	6,9
Золото, т	3200	4450	0,8 -- 2,95 г/т	6,5
Калійні солі, млн т (в перерахунку на К2О)	4400	14500	23 (К2О)	58,4
Кобальт, тис. т	83	440	0,05(Со)	1,5
Марганцеві руди, млн т	3	45	11 (Mn)	0,1
Мідь, тис. т	21840	33735	0,74 (Cu)	3,3
Молібден, тис. т	428	561	0,024 -- 0,12	4,8
Нафта, млн т	750			0,5
Нікель, тис. т	7390	9700	1,72 (Ni)	14,8
Пентоксид ніобію, тис. т	140	410	0,64	1,48
Олово, тис. т	90	155	0,17
Плавиковий шпат, млн т	2,9	3,5	45 (CaF2)	1,5
Природний горючий газ, млрд м3	1840			1,3
Свинець, тис. т	9224	16314	2,8 (Pb)	7,6
Срібло, т	40590	58740	400 г/т	7,4
Стибій, тис. т	114	140	3 (Sb)	2,6
пентоксид танталу, т	1800	1800	0,11 (Ta2O5)	2,35
Вугілля, млн т	77300	248000
Апатити, млн т	11	48	17,7 (Р2О5)	0,22
Хромові руди, млн т	3,7		21 (Cr2O3)	0,08
Цинк, тис. т	22800	55000	7,3 (Zn)	8,2
Уран, тис. т	331	430	7,72	13,1

Окремі види корисних копалин

Нафта і газ. У Канаді основні запаси нафти і газоконденсату зосереджено в західних провінціях країни: Саскачеван, Альберта, Британська Колумбія (Західно-Канадський, Віллістоунський НГБ і інших). Загальна потужність осадових відкладів досягає 5-6 км. Найбільш великі нафтогазоносні басейни: Західно-Канадський, Бофорта і Свердруп, Баффіно-Лабрадорський і Новошотландський. Загальна їх площа 7175 тис. км², з них на акваторіях 4728 тис. км². Крім того, в Канаді відомі найбільші світові поклади бітумінозних пісків, ресурси яких становлять 15 млрд т "синтетичної" нафти. Відкрито понад 1200 родовищ нафти, газу і бітумів. Нафтогазоносність встановлена в межах всього осадового чохла від кембрію до антропогену. Найпродуктивніші рифогенні відклади девонського, доломітизировані вапняки кам'яно-вугільного періоду і піщані товщі крейди. На глибині 1-3 км зосереджено 85 % запасів нафти і конденсату, 35 % газу. На відклади девону відповідно припадає 50 і 33 %, на кам'яно-вугільного -- 9 % і 24 %, крейди -- 34 % і 25 %. Найбільші родовища: Хібернія, Бен-Невіс, Б'ярні (Баффіно-Лабрадорський басейн), Пембіна, Вест-Пембіна, Свон-Гілс, Кросфілд, Рейнбоу, Редуотер, Тернер-Валлі, Ледюк та інші (Західно-Канадський басейн), Адго, Аткінсон-Пойнт, Тарсьют, Коакоак, Копаноар, Маллік і інші (басейн Бофорта), Вайтфіш, Крістофер-Бей, Сіско, Уолліс та інші (басейн Свердруп).

Нафта у бітумінозних пісках. Найбільші родовища бітумінозних пісків: Атабаска, Колд-Лейк, Піс-Рівер, Траєнгл, Уобаска в провінції Альберта. Найбільше родовище Атабаска відкрите ще в XVIII ст.: пробні розробки бітумінозних пісків мали місце ще до 1778 р. Геологічні запаси бітумів цього унікального родовища оцінюються в 100--138 млрд куб.м, з них біля 12 млрд куб.м залягають на глибинах до 45 м. З бітумів Атабаски можна отримати не менше 36 млрд т нафти. За запасами до Атабаски наближаються поклади бітумінозних пісків на арктичному острові Мелвілл, але вони на 2002 р ще не розвідані (прогнозні запаси родов. на о. Мелвілл оцінюють до 80 млрд т нафти). Доведені запаси бітумів інших родовищ значно менші (млрд т): Колд-Лейк -- 13.7, Уобаска -- 13.7, Піс-Рівер -- 11.8. Бітумінозні піски залягають на глибинах 150--800 м, густина флюїдів 0.979-0.994 г/см³. Тільки за рахунок запасів нафти в бітумінозних пісках Канада може задовольняти свої енергетичні потреби протягом 475 років або світові протягом 15 років.

Доведені запаси нафти в "рентабельній" частині розвіданих родовищ на початок 2001 р. становили 300 млрд бар., або приймаючи середню густину флюїду 1.00 г/см³, біля 48 млрд т.

Природний газ. Основна частина доведених запасів газу в Канаді зосереджена в Західно-Канадському НГБ, де виявлено 1621 газове родовище. Прогнозні ресурси газу провінції Альберта (Західно-Канадський НГБ) оцінюються Канадським комітетом по газу (Canadian Gas Potential Committee) в 3452.6 трлн м³. Значні перспективи пов'язуються зі східними акваторіями Канади; прогнозні ресурси природного газу в межах шельфу між Ньюфаундлендом і Новою Шотландією визначаються в 1415 трлн м³. У цих оцінках не враховуються ресурси важкодоступних районів і ресурси газу вугільних родовищ ("unconventional resources").

У 1999 р. компанія "Chevron Canada Resources" в прикордонному районі провінції Британська Колумбія і Північно-Західних Територій свердловина К-29 (дебіт 1 млн м³/добу) розкрила нове родовище газу з запасами в 17 млрд куб.м. У 2000 р. в трьох свердловинах, пробурених компаніями "Berkley", "Paramount" , "Chevron Canada Resources", "Apache", "Murphy Oil Corp." і "Beau Canada" , отримані притоки 0.9-2.3 млн м³/добу. У січні 2000 р. компанія "PanCanadian Petroleum" повідомила про значне газове відкриття Пануке-Діп на шельфі провінції Нова Шотландія. Газовий поклад виявлений під нафтовим родовищем. Пробурені чотири свердловини, дебіти яких перевищили 1.4 млн м³/добу. На початку 2001 р. компанія розпочала комерційну розробку газового родовища; пуск в експлуатацію з початковим рівнем видобутку 11 млн м³/добу очікується в 2005 р.

Вугілля. Найважливішими вугільними басейнами Канади є Альберта (буре вугілля і лігніти) і ряд басейнів регіону Скелястих гір. Родовища Скелястих гір характеризуються звичайно пологим заляганням пластів, вугілля добре коксується. Основна вугленосність Канади приурочена до середнього і верхнього карбону (Північні Аппалачі), верхньої крейди і частково палеоцену (передгір'я Скелястих гір, басейн Альберта). Вугілля довгополуменеве, іноді бітумінозне, в палеозої -- коксівне. В басейні Сідні, розташованому на о. Кейп-Бретон запаси понад 1,2 млрд т, або близько 90 % загальних запасів Північних Аппалач, потужність пластів 1,2-2,4 м; в родовищі Мінто (Нью-Брансуїк) -- 40 млн т, пласти 30-90 см. Родовище торфу є г.ч. в провінції Онтаріо.

Кристалогідрати. В дельті р. Макензі у 1998 р. на глибині 819--1111 м виявлений пласт гідратів метану потужністю 110 м. Запланована його промислова розробка.

Уран. К. за розвіданими запасами уранових руд займає 1-е місце в Півн. Америці і 3-є у світі (запаси урану на 2000 р -- 433 тис. т). Родовще уранових руд розташовані на Канадському щиті і пов'язані з докембрійськими кварцовими конґломератами. Мінерали: бранерит, уранініт і багатий ураном монцоніт, уранова смолка та ін. Головні родовища відомі в районі Елліот-Лейк (Блайнд-Рівер, середній вміст U3O8 близько 0,2 %) та Порт-Радій (оз. Велике Ведмеже) і Ураніум-Сіті (оз. Атабаска).

Залізні руди. Канада має значні родовища залізняку, за запасами яких займає 2-е місце в Півн. Америці після США (1999). Основні поклади пов'язані із залізистими кварцитами архею і особливо нижньою протерозою Канадського щита -- залізорудним поясом п-ова Лабрадор і Верхнього озера залізорудного басейну, архейські родовища (Мішипікотен, Мус-Маунтін, Стіп-Рок в провінції Онтаріо) -- з вулканогенними товщами зелено-кам'яних поясів. Рудні тіла магнетит-гематит-кременистого складу протяжністю до декількох км при потужності 20-30 м. Залізорудні товщі набагато потужніші, ніж архейські, простягаються на значній відстані (до 1000 км на п-ові Лабрадор). У їх складі переважають магнетит- і гематит-кременисті, рідше сидеритові породи, зони окиснення складені природно збагаченими гематит-гетитовими рудами, що містять до 65 % заліза, 5-12 % кремнезему і 0,01-0,09 % фосфору. Найбільші родовища (Шеффервілл, Уобуш) розташовані на п-ові Лабрадор, в структурних провінції Черчілл і Гренвілл. Родовища того ж типу, але позбавлені великих зон повторного збагачення, відомі вздовж східного узбережжя Гудзонової затоки, в Центральному Квебеку і в інших місцях. Велике родовище кременисто-гематитових залізистих руд Снейк-Рівер (середній вміст заліза 46 %) приурочене до верхньопротерозойських відкладів гір Макензі. Крім того, промисловий інтерес представляють поклади оолітових гематит-магнетитових руд середнього кембрію, нижнього девону і ордовика Північних Аппалач (родовище Уобана на о. Ньюфаундленд, середній вміст заліза 52 %); магматогенні родовища середньо-рифейських анортозитів (провінція Гренвілл), ооліт-гематитові руди верхньої крейди Альберти (Клір-Гіллс, середній вміст заліза 31 %).

Титан. Головні запаси титанових руд Канади (1-е місце в Північній Америці) зосереджені в ільменіт-гематитових рудах. Найбільше родовище Лак-Тіо містить понад 125 млн т руд з середнім вмістом титану 20,4 %, заліза 41 %.

Вольфрам. За запасами руд вольфраму Канада займає 1-е місце в Північній Америці. За ресурсами вольфраму Канада займає 4-е місце у світі -- 7.7 % (1.7 млн т) -- після Китаю, Росії та Казахстану.

Вольфрамові родовища розташовані в центральній частині Кордильєр (Британська Колумбія, Юкон, Північно-Західні території), де пов'язані з гранітоїдами крейди. Понад 75 % підтверджених запасів пов'язані з багатими шеєлітовими рудами скарнових родовищ. Вміст триоксиду вольфраму в них від 0.7-1.2 % до 2.5 %. До штокверкового типу належить родовище комплексних олово-вольфрамових руд Маунт-Плезант із запасами 60 тис.т металу при середньому вмісті триоксиду вольфраму 0.39 %.

Золото. За підтвердженими запасами золота країна займає 2-е місце на континенті після США (1999). В кінці ХХ ст. (1998) Гірничим бюро і Геологічною службою США база запасів золота Канади і Росії оцінювалася по 3.5 тис. т (в той же час світова база -- 72 тис. т). Прогнозні ресурси золота в країні -- 2-5 тис.т, що становить 6-у позицію у світі (поряд з Австралією, Венесуелою, Ґаною, Індонезією, Папуа Новою Ґвінеєю, Перу і Чилі, де прогнозні ресурси золота теж є в межах по 2-5 тис.т). Перші позиції займають: ПАР -- 60 тис.т, Росія -- 25 тис.т, Китай, Бразилія (7-10 тис. т в кожній) і США (5-7 тис. т).

На Канадському щиті розташовані численні корінні родовища золота, приурочені до основних вулканітів і гіпабісальних тіл архею. Найбільші з них -- в провінціях Сьюпіріор і Слейв. Значні запаси золота є також в мідно-свинцево-нікелевих родовищ Канадського щита. На початку ХХІ ст. в Канаді запаси золота (категорій proven+probable та інш.) успішно нарощують в ході дорозвідки флангів і глибоких горизонтів ряду золоторудних родовищ, наприклад: Ред-Лейк (Red Lake) в провінції Онтаріо -- до 134 т золота (проти 59 т у 1998) при середньому вмісті Au 46.89 г/т, Ла-Ронд (LaRonde) в провінції Квебек -- до 101.4 т (проти 46 т за підрахунками 1997--1998 рр.), загальні запаси Каса-Берарді (Casa Berardi) в північній частині провінції Квебек -- до 71.6 т (проти 22 т у 1997).

Кобальт. За підтвердженими запасами кобальту Канада займає 2-е місце серед країн Америки (з великим відривом після Куби, 1999). Руди кобальту пов'язані з мідно-нікелевими (родовищ Садбері) і срібно-кобальто-нікелевими рудами (родовищ Кобальт і Гауганда в Онтаріо).

Мідь. Канада має 4-і на Американському континенті підтверджені запаси міді (після Чилі, США, Перу, 1999). Основна частина запасів мідних руд зосереджена на Канадському щиті, де укладена в мідно-нікелевих і в стратифікованих колчеданих родовищ, які приурочені до вулканітів архею, рідше -- до метаосадів протерозою. Головні родовища: Хорн, Норанда, Малартік, Шібугамо, Флін-Флон, Бренда.

Молібден. Канада володіє 4,1 % загальних і 4,8 % підтверджених світових запасів молібдену. Молібден-мідно-порфірові родов., розташовані на Канадському щиті, в Півн. Аппалачах і в Кордильєрах. Основна частина молібденоворудних об'єктів розташована в провінції Британська Колумбія (близько 30 родовищ), головному гірничодобувному регіоні країни, що має розвинену інфраструктуру. Велика частина (55 %) запасів молібдену зосереджена в двох великих родовищах молібден-порфірового типу. Це родовище Ендако (підтверджені запаси -- 105 тис.т, вміст молібдену -- 0.10-0.14 %) і подібне йому резервне родовище Кітсолт (114 тис. т, 0.11 %). Інша частина запасів укладена в порівняно невеликих, з підтвердженими запасами до 50 тис. т, родовищах молібден-міднопорфірового типу Хаклберрі, Гібралтар, Хайленд-Валлі і інш.). Планується освоєння недавно переоціненого родовища Казіно (Територія Юкон). Мінерально-сировинна база країни достатня для того, щоб Канада зберігала положення одного з основних світових виробників молібдену.

Нікель. За запасами нікелевих руд Канада займає 1-е місце в Америці (1999) і постачає основну масу нікелю, який виробляється у промислово розвинених країнах Заходу. Всі запаси нікелю в Канаді сконцентровані на Канадському щиті (Онтаріо, Манітоба). Руди пов'язані з основними і ультраосновними інтрузіями ниж. протерозою.

У Канаді всі підтверджені запаси нікелю знаходяться в сульфідних мідно-нікелевих родовищах, велика частина яких розташована в рудних районах Садбері (провінція Онтаріо) і Томпсон (Манітоба). Найважливіший рудний басейн -- Садбері, де відомо понад 60 родовищ, з яких 20 вже відпрацьовано. Найбагатші руди містять до 9 % нікелю, рядові -- 0.7-1.5 %. В рудному районі Томпсон відкрито 19 родовищ, розробляються поки тільки три. Середній вміст нікелю в рудах -- 2.77 %. У багатих рудах він досягає 10 %. Ряд сульфідних мідно-нікелевих родовищ розвідано на півночі Канади в провінціях Квебек (5 родовищ рудного району Реглан, підтверджені запаси якого на початок 1998 р. становили 14.4 млн т руди з середнім вмістом нікелю 3.17 %, міді 0.88 %) і Ньюфаундленд (гігантське родовище Войсі-Бей, виявлені ресурси якого на початок 1998 р. оцінені в 116 млн т, з них 31.7 млн т руди, яка містить 2.83 % Ni, 1.68 % Cu і 0.12 % Co, належать до категорії підтверджених запасів). Врахування цих запасів зумовило до зростання підтверджених запасів нікелю Канади в 1997 р. у порівнянні з 1996 р. на 19.1 %. географічний канада копалина сировинний

Поліметали. За запасами руд свинцю, цинку і срібла Канада в Америці поступається тільки США. Головне джерело цинку -- стратифіковані мідно-свинцево-цинкові родовища структурних провінцій Сьюпіріор і Черчілл. Найбільші з них -- Тіммінс, Норанда, Маттагамі, Флін-Флон. Батерст-Ньюкасл -- унікальний за масштабами рудний поліметалічний район.

Срібло. Гол. джерела срібла -- поліметалічні родов. Канадського щита і півд. частини Скелястих гір. Головні родов. -- Кобальт і Салліван. На межі ХХ-ХХІ ст. до 65 % підтверджених запасів срібла знаходиться в колчеданно-поліметалічних родовищах Брансуік-12, Кідд-Крік, Ескей-Крік, Салліван, Волверін і ряді інших, що забезпечують понад 60 % річного видобутку. У натуральному вираженні підтверджені запаси срібла в цих родовищах коливаються від 400 до 5500 т, як правило, перевищуючи 1 тис.т; середній вміст срібла в рудах становлять 50-2500 г/т. В родовищах золота зосереджено до 30 % підтверджених запасів срібла, і з них добувається до 35 % цього металу. Запаси срібла в цих родовищах коливаються від 20 до 500 т, вміст срібла становить перші десятки г/т. Забезпеченість країни загальними запасами -- 47 років.

Платиноїди. За запасами металів платинової групи Канада займає 4-е місце у світі (після ПАР, Росії, Зімбабве, 1999). Прогнозні ресурси МГП Канади становлять 0,3-1 тис.т. Найбільше в Канаді родовище платиноїдів Лак-дез-Іль знаходиться за 80 км на північний-захід від м. Тандер-Бей на північному березі оз. Верхнє. Відкрите в 1963 р. Загальні запаси (включаючи підтверджені): 145.6 млн т руди з вмістом паладію 1.57 г/т (228.6 т паладію), платини -- 0.17 г/т (25 т), всього 253.6 т загальних запасів МПГ. Крім того, в рудах є золото (0.12 г/т), нікель (0.05 %) і мідь (0.06 %) [Mining Journal. 2001. V.336, № 8624].

Інші металічні корисні копалини. Крім зазначених вище, в Канаді з металічних корисних копалин є марганцеві, хромові, берилієві та літієві, ніобієві, ртутні і сурм'яні, а також танталові руди.

Алмази. За ресурсами алмазів Канада займає 1-е місце в Америці і 4-е у світі (після Ботсвани, Намібії та Анголи, 1999). Алмазовмісні гірські породи розташовані на північному-заході території Канади. Перспективною на алмази є площа Кемселл Лейк. З валової проби 5986 т, відібраної по блоку Хейвуд, вилучено 10708 карат алмазів, оцінених в середньому по 104, 96 дол./карат.

Перші алмазоносні кімберліти в Канаді були відкриті в 1991 р., а до кінця 2000 р. загальна кількість знайдених кімберлітових тіл перевищила вже 200. Біля 40 % виявлених тіл алмазоносні, і приблизно в 20 з них концентрації алмазів і/або їх запаси досягають промислових значень або близькі до них. За вмістом алмазів канадські родовища перевершують майже всі родовища світу і схожі з родовищ РФ. Головний генетичний тип родовищ -- кімберлітовий. Крім того, встановлено і новий тип виявів, пов'язаний з ультраосновними лампрофірами. У більшості випадків алмазоносні кімберліти утворюють трубки вибуху, зрідка алмази знаходять в кімберлітових дайках. Велика частина відомих кімберлітових тіл Канади розташовується в провінції Північно-Західні Території (ПЗТ), у вузькій зоні (так званий "Коридор Надії"), що простягається майже на 350 км від оз. Флетчер (Fletcher) на південному-сході до району озер Такіджук (Takijuq) і Контуойто (Contwoyto) на півн.-заході. Кімберліти ПЗТ приурочені до кратона Слейв (Slave). Найщільніша концентрація кімберлітових тіл спостерігається в районі оз. Лак-де-Гра (Lac de Gras), що вважається географічним центром кратона. Практично всі кімберлітові тіла відрізняються багатофазністю [6th International Kimberlite Conference Extended Abstracts. Novosibirsk, 1995].

Наступною після ПЗТ потенційно алмазоносною провінцією Канади може стати провінція Альберта. На півночі її центральної частини, в 360 км північно-західніше від столиці відкрита алмазоносна площа Баффало-Гіллс (Buffalo Hills).

У центральній частині провінції Саскачеван, в 30-50 км від м. Прінс-Альберт (Prince Albert), ведуться роботи за проектом "Форт-а-ла-Корн" (Fort а la Corne), який передбачає пошук на алмази. Продовжуються також пошукові роботи в провінції Онтаріо, на кратоні Сьюперіор (Superior), на півночі провінції Квебек, на острові Вікторія, острові Баффінова Земля та інших територіях.

Калійні солі. За запасами калійних солей Канада займає 1-е місце у світі. Загальні запаси солей до глиб. 1000 м перевищують 6,4 млн т. Понад 90 % розвіданих запасів калійних солей зосереджено в межах Саскачеванського калійного басейну в провінції Саскачеван. Менше практичне значення має калійний басейн Монктон на крайньому південному сході країни (провінція Нью-Брансуїк). У Саскачеванському басейні поклади калійних солей приурочені до верхньої частини середньодевонської соленосної формації Прері Евапорайт. Головний калійний мінерал -- сильвін, другорядний -- карналіт. Горизонти, що експлуатуються потужністю біля 25 м залягають на глибині понад 1000 м. Середній вміст K2O -- 23 %. Всі родовища розробляються шахтним способом, за винятком Белл-Плейн, де видобуток здійснюється методом підземного розчинення. У басейні Монктон калійні солі залягають в товщі середнього і пізньокам'яновугільного віку і відпрацьовуються в інтервалі глибин 600--1000 м. Головний породотвірний мінерал -- сильвін. Середній вміст K2O в рудах -- 23-28 %. Родовища кам'яної солі приурочені до евапоритових товщ девону (Альберта і Півд. Манітоба) і верхнього силуру (Онтаріо), де потужність пласта місцями перевищує 200 м.

Родов. гіпсу відомі у верхньому силурі (Онтаріо) і нижньому карбоні (Нова Шотландія і Нью-Брансуїк), в пермі (Альберта), девоні (Скелясті гори), юрі (Манітоба).

Родов. сульфату натрію (мірабіліту) зосереджені в озерах провінцій Саскачеван і Альберта.

Поклади флюориту, часто в супроводі бариту і целестину утворюють промислові родов. жильного типу (Онтаріо та Квебек). На о. Ньюфаундленд вони пов'язані з девонськими відкладами, в Кордильєрах приурочені до палеоценових сієнітів.

Запаси бариту в Канаді зосереджені головним чином в Аппалачах, де вони асоціюють зі свинцево-цинково-мідними рудами (Нова Шотландія). За підтвердженими запасами бариту Канада поступається на Американському континенті тільки США, а у світі займає 4-е місце (після Казахстану, Китаю, Індії та США, 1999).

Родовища тальку сконцентровані в Аппалачах (родовище Саут-Болтон та ін.), Онтаріо (Мадок та ін.).

За запасами азбесту Канада займає 1-е місце в Північній Америці. Найбільш великі родовища розташовані в складчастому поясі Аппалач, провінції Квебек, на о. Ньюфаундленд. Вони асоціюють з ультрабазитами, які залягають серед порід кембрію і ордовика.

К. володіє значними запасами нефелінового сієніту, родовища якого відомі в провінції Онтаріо. З виробного каміння найбільш відомі великі родовища ювелірного нефриту, запаси якого оцінюються близько 70 тис.т. при виході кондиційної сировини 10 %. Крім того, Канада має численні родовища нерудних будівельних матеріалів: піщано-гравійної сировини, гіпсу, вапняку, доломіту, кварцового піску, діатоміту, облицювального і декоративного каменю тощо.

3. Клімат на території Канади

На території такої обширної країни, як Канада, розподіл температур залежить не тільки від географічної широти, але і від орографічного фактора. Прибережні райони характеризуються невеликими коливаннями температур - морським кліматом, тоді як внутрішнім частинам країни, особливо на півночі, притаманний континентальний клімат з різкими коливаннями температур.

На західному узбережжі Канади клімат м'якший, ніж на східному. Літні температури мало відрізняються на всій території країни, тоді як відмінності зимових температур між прибережними і внутрішніми областями досягають майже 34°С. Суворість континентального клімату створюється не стільки холодними літами, скільки дуже холодними зимами.

У розподілі сучасних температур на території Канади виражена загальна закономірність: райони, рівновіддалені від екватора, мають подібні температури. Тим не менш термічний режим окремих ділянок відображає також вплив гір або великих акваторій. У гірських районах клімат зазвичай більш холодний, причому температура там знижується приблизно на 0,6°С з підйомом на кожні 100 м; і якщо маси теплого повітря з тропічних областей океану не проникають у високогір'я, там встановлюється полярний клімат. Гудзонова затока в січні майже цілком замерзає і не здійснює пом'якшувального впливу на прилеглу сушу. Єдиний район Канади, де температура в січні залишається вище 0 C, - південно-західне узбережжя поблизу Ванкувера.

Влітку конфігурація ізотерм приблизно така ж, як взимку, але температурні градієнти між півднем і північчю країни більш згладжені. На всій території Канади, крім деяких арктичних островів, покритих льодовиками, температура влітку істотно вище 0°С, причому на більшій частині країни вона перевищує 10°С, що зумовлює розвиток досить теплолюбної рослинності. Оскільки середня річна ізотерма 14°С місцями заходить за північне полярне коло і досягає острова Вікторія, виникають сприятливі умови для істотного просування деяких сільськогосподарських культур на північ.

Річні амплітуди температур на півночі центральної Канади досягають 35°С. Ця велика територія між Гудзоновою затокою і Великим Невільничим озером на північ від 60°пн.ш. характеризується різко континентальним кліматом. На решті території країни переважає континентальний клімат з річними амплітудами температур менше 28°С. Морський клімат проявляється лише на узбережжі Британської Колумбії і в басейні річки Св. Лаврентія. За кількістю опадів на території Канади можна виділити чотири райони. Завдяки утеплюючому впливу океану на заході і південному сході країни випадає дуже багато опадів, тоді як на північних і північно-східних узбережжях, що омиваються холодними водами, кількість опадів невелика.

Підвищена вологозабезпеченість долини річки Св.Лаврентія пояснюється тим, що саме тут полярні повітряні маси, проходячи над Гудзоновою затокою, зустрічаються з теплими повітряними масами, що рухаються з боку Мексиканської затоки і Флориди. Подібне явище спостерігається і на тихоокеанському узбережжі, де повсюдно випадає дуже багато опадів - 1500-2000 мм/рік, а в деяких ділянках Ванкувер - понад 5000 мм. З віддаленням від берега кількість опадів швидко зменшується, і в поздовжніх долинах Британської Колумбії, що тягнуться на великі відстані з півночі на південь, зустрічаються навіть ділянки з пустельною рослинністю.

Схили гір, розташованих далі в глибині материка (наприклад, Селкерк або Скелясті гори), теж отримують опади, але набагато менше, ніж Берегові хребти, так як проникаючі туди теплі повітряні маси вже втратили більшу частину первісного вмісту вологи. На контакті полярних і тропічних повітряних мас на тихоокеанському узбережжі випадають рясні опади. У цих місцях утворюються циклони, які потім рухаються на схід зі швидкістю близько 800 км на добу, при цьому з півночі затягуються потоки холодного повітря, а з півдня - теплого, тому проходження циклону зазвичай супроводжується сильними дощами.

У межах Канади виділяються дві відносно посушливі області. Одна з них знаходиться на крайній півночі, інша - на південному-заході прерій. Набагато більше значення, втім, мають райони помірного зволоження, які отримують від 300 до 380 мм опадів у рік. У жарких країнах при високому випаровуванні цієї кількості опадів було б недостатньо для розвитку землеробства, але в Канаді звичайно цілком вдається вирощувати багато сільськогосподарських культур.

Таким чином, землеробство можливо практично на всій території Канади, крім самих посушливих ділянок. Розвиток землеробства ускладнюється там, де випадання опадів відбувається вкрай нерівномірно, з великими річними коливаннями (є місцевості, де в один рік може випасти ок. 300 мм дощу, а на наступний - всього 130 мм). У кліматичному відношенні виділяється зона досить значного зволоження (в середньому біля 380 мм опадів на рік), що тягнеться від озера Вінніпег на захід, до гір Едмонтон (провінція Альберта) і Скелястих гір. На відміну від основної території США, де вологі області східної частини країни відокремлюються від тихоокеанського узбережжя пустелями і напівпустелями, центральні області Канади достатньо забезпечені вологою і сприятливі для розвитку землеробства. Оскільки випадання опадів звичайно пов'язано з вторгненнями теплих і вологих повітряних мас, цілком природно, що максимум опадів у внутрішніх районах Канади припадає на літні місяці. Цікаво, однак, відзначити, що на узбережжі Гудзонової затоки наступ теплого періоду запізнюється внаслідок довгого збереження льодового покриву та низької температури води. У результаті максимум опадів тут припадає на серпень - вересень, а не на червень - липень, як у центральній частині Канади. На південно-західному узбережжі Британської Колумбії взимку випадає більше рідких опадів, ніж влітку, оскільки тільки взимку сюди проникають полярні повітряні маси.

Для освоєння північних районів Канади велике значення має полярний літній день. Тривалість світлого часу доби поблизу Північного полярного кола (у Великого Ведмежого озера) змінюється від 24 годин 21 червня до нуля годин 21 грудня. Дещо південніше, в районах піонерного освоєння, наприклад в басейнах річки Піс і верхньої течії річки Макензі, в теплу пору року з травня по серпень, протягом вегетаційного періоду таких важливих культур, як пшениця, овес і картопля, сонце світить від 15 до 20 годин у день.

Такий довгий день в значній мірі компенсує досить несприятливі зимові умови. Кількість сонячної енергії, що отримується рослинами за добу 21 червня, мало різниться на різних широтах, наприклад в Торонто (43°пн.ш.) і Аклавіку (66°пн.ш.), тоді як взимку різниця температур у цих пунктах досягає 24°С.

У цілому снігу в Канаді за рік випадає не дуже багато. Найбільш потужні снігопади бувають у вологих районах, а на півночі рівнинної частини країни за рік випадає приблизно 1000 мм снігу, що становить близько 100 мм в перерахунку на воду. Велике значення мають особливості рельєфу та експозиція схилів. Гори Селкерк, відкриті вологим вітрам з Тихого океану, отримують більше твердих опадів, ніж більш високі, але більш віддалені від океану Скелясті гори.

На півночі Ньюфаундленду і в Квебеку на північний захід від острова Антікості випадає більше 3000 мм снігу. Сніг часто має важливе значення для землеробства. Зокрема, саме завдяки рясним зимовим снігопадам можна вирощувати озиму пшеницю в провінції Онтаріо; теплоізоляційні властивості снігу дозволяють насінню зберегтися в грунті, незважаючи на низькі температури на поверхні. Сніговий покрив полегшує лісорозробки: взимку зрубані колоди транспортують по санним дорогах до річок і далі сплавляють до целюлозним фабрикам.

Размещено на Allbest.ru