Соціально-економічний розвиток регіону

Погіршується стан житлово-комунального господарства, санітарно-гігієнічна та епідеміологічна ситуація, особливо у великих містах.

Значна частина інженерних мереж і комунікацій перебуває в незадовільному стані. Ситуація ускладнюється ще й тим, що всі види планово-запобіжного ремонту через відсутність коштів виконуються несвоєчасно і в недостатньому обсязі.

Розвиток населених пунктів стримується також певними негативними тенденціями розвитку економіки регіону. Зокрема, протягом 2000р. допущено спад обсягів виробництва продукції на підприємствах харчової, паливної промисловості, промисловості будівельних матеріалів у Драбівському, Корсунь-Шевченківському, Лисянському, Тальнівському, Смілянському районах Черкащини.

Не в повному обсязі вирішено соціальні проблеми. Це стосується, перш за все, погашення заборгованості з виплати заробітної плати та поліпшення ситуації на ринку праці. Складною залишається ситуація і на фіксованому ринку праці. Протягом цього року в центрах зайнятості перебувало на обліку 86,3 тис. незайнятих громадян, що на 13,4 % більше, ніж за цей період минулого року. Збільшення чисельності безробітних відбулося у всіх районах та містах області, за винятком Христинівського, Жашківського і Черкаського районів.

Спостерігається знижений попит населення на товари. У 2000 році на одного жителя області через усі канали обертання реалізовано споживчих товарі на 732 грн., за умови, що вартість набору життєво необхідних продуктів харчування на одного жителя в місяць становить близько 150 грн. Визначальний вплив на розвиток економіки регіону у найближчі роки буде мати обсяг залучених інвестицій. Вони забезпечать можливість збільшити купівельну спроможність населення за допомогою створення нових та відновлення роботи діючих підприємств, збільшення обсягів виробництва конкурентноспроможної продукції, розширення її внутрішніх і зовнішніх ринків збуту.

Втілення стратегічних напрямків регіональної політики, її заходів щодо вирішення проблем розвитку Центрального соціально-економічного району, його населених пунктів пропонується за допомогою інвестиційної програми підприємництва в регіоні.

З екологічний проблем найважливішими є захист земельних угідь, рекультивація земель у гірничовидбувній галузі, раціональне використання води, зменшення забруднення у місцях зосередження особливо шкідливих підприємств гірничодобувної, металургійної, хімічної прмисовості.

У регіоні склався підвищений рівень забруднення радіонуклідами у районах Канева, Лисянки, Звенигородки. Екологічно небезпечним є також район видобутку уранових руд (Смолине) через відставання вітчизняних технологій видобутку порівняно із світовими. Важливою є проблема забруднення води малих річок, повітря у великих промислових центрах.

У районі швидкими темпами розвивається ерозія земель. На придолинних і прибалкових ділянках межиріч розвиваються лінійний розмив і площинний змив, інтенсивність яких зростає із заходу на схід, особливо у прилеглій до Дніпра смузі (тут еродованість ґрунтів перевищує 50%). Ерозія часто поєднується з обвалами та зсувами. У береговій зоні водосховищ і ставків розвивається інтенсивна абразія. На вододільних плато та лесових терасах Лівобережжя поширена суфозія. Заплави річок місцями заболочені, тут також спостерігається засолення ґрунтів. З метою захисту ґрунтів у 1990 р. на 198,6 тис. га було створено яружно-балкові насадження та лісонасадження уздовж річок, ставків, водойм, затерасовано понад 1 тис. га схилів. Діють 125 очисних споруд добовою потужністю 481 тис.мі. Збудовано 58 протиерозійних ставків, 397 км водорегулюючих валів.

В загальнодержавному поділі праці Центральний економічний район виділяється на виробництві продукції сільськогосподарського машинобудування, електротехнічного, енергетичного, приладобудування, харчової промисловості, видобутку графіту, уранових руд, будівельної індустрії, хімічної промисловості. Саме центральність розташування району є основною позитивною рисою його економіко-географічного положення.

Кліматичні умови регіону сприятливі для розвитку сільського господарства. Район характеризується одним з найкращих в Україні ґрунтовим покривом. Цей чинник є одним із вирішальних у визначенні спеціалізації району. В структурі виробленої продукції 33% припадає на продукцію сільського господарства. У тваринництві переважають скотарство та свинарство. Розвинене також птахівництво, незначною мірою - вівчарство.

Район багатий на корисні копалини, має велике значення для розвитку атомної енергетики країни у зв'язку з наявним тут покладами уранових руд. Тут також розташоване одне з найбільших у світі родовищ графіту.

Центральний економічний район характеризується своєрідною компонентно-функціональною структурою, яка сформувалась на основі власних природних ресурсів та вигідного економіко-географічного положення. Ключова роль в господарстві району відводиться харчовій промисловості. хоча добре розвинуті такі галузі, як легка промисловість, машинобудівний комплекс - сільськогосподарське, транспортне машинобудування та верстатобудування, виробництво технологічного устаткування для харчової і комбікормової промисловості. Галуззю спеціалізації є хімічна промисловість в районі, так само, як промисловість будівельних матеріалів. Центральність розташування території обумовлює розвиток транспортної системи району.

Регіон має добрі економічні зв'язки з областями України, країнами СНД та далекого зарубіжжя. Вивозить сільгоспмашини, устаткування для харчової промисловості, верстати, помпи, друкарські машини "Ятрань", телевізори і радіоапаратуру, азотні добрива, чистий графіт, чисті метали, граніт, меблі, торфобуровугільні брикети, гірський віск, цукор, олію, м'ясо, масло. Ввозить ліс, міндобрива, метал, машини, нафту, бавовну та іншу промислову продукцію.

Основна проблема регіону -- недостатній рівень розвитку промисловості, обмеженість потужностей електроенергетики. Частково цю проблему може вирішити впровадження в дію Чигиринської ТЕС та Канівської ГЛЕС. Добрі передумови промислового розвитку мають Канів, Черкаси, Золотоноша, Чигирин, Світловодськ, Кіровоград, Олександрія, Гайворон, Сміла, Корсунь-Шевченківський, Тальне та інші поселення. Є всі умови для розвитку харчової промисловості.

До екологічних проблем слід віднести підвищений рівень забруднення радіонуклідами районів Канева, Лисянки, Звенигородки; забруднення води малих річок у межах Українського кристалічного щита, підвищені темпи ерозії чорноземних фунтів, забруднення атмосфери міста Черкаси

Висновок. Як було показано вище, демографічний розвиток протікає під впливом складного комплексу різних чинників, здебільшого економічного і соціального характеру. Число чинників на регіональному рівні невимірно зростає, а зв'язки між ними ускладнюються. Тому, щоб здійснювати регулюючу дію на хід демографічних процесів, передусім необхідно виявити, проаналізувати, відібрати і систематизувати чинники та умови, що визначають певний регіональний демографічний розвиток. Насамперед аналізу підлягають умови і чинники, що зумовили реальну демографічну ситуацію, що склалася, і основні тенденції, що визначають розвиток окремих демографічних процесів [3]. Демографічні процеси ґрунтовно детерміновані сумісною дією біологічних і соціальних чинників і у високому ступені інерційні. Тому особливо важливим є наукове обґрунтування цілей демографічної політики з урахуванням обмежених можливостей впливу на об'єктивно обумовлені тенденції. Демографічний розвиток як об'єкт регулювання є системою (а в структурі регіонального управління -- підсистемою), структурними елементами якої виступають окремі демографічні процеси в їх взаємодії. Складна за структурою, масштабами, динамікою, ця система опосередкована всім ходом соціального і економічного розвитку. Зазначене обґрунтовує широку альтернативність комплексу заходів (демографічних програм) по регулюванню регіонального демографічного розвитку, причому слід підкреслити його залежний, а не автономний характер. Не викликає сумнівів актуальність регулювання демографічного розвитку саме на регіональному рівні, що потребує подальших комплексних суспільно-географічних досліджень.

Список використаних джерел

Демогеографічна ситуація українсько-польського пограниччя // Автореф. дис. канд. геогр. наук: 11.00.02 / Н. І. Прицюк;-- Л., 2005. -- 20 с. -- укp.

Демогеографія регіону в умовах депопуляції населення (на матеріалах Львівської області) // Автореф. дис. канд. геогр. наук: 11.00.02 / О. Р. Перхач;-- Л., 1999. -- 17 с. -- укp.

Демографическое и экономическое развитие региона / Под ред. Г. М. Романенковой, В.В. Бойко. - М.: Финансы и статистика, 1983. - 255 с.

Долішній М. І. Регіональна політика на рубежі ХХ-ХХІ ст.: нові пріоритети // Долішній М. І. - Київ: Наукова думка, 2006. - 511 с.

Заставецька О. В., Заставецький Б.І., Ткач Д. В. Географія населення України. -- Тернопіль, 2007, 187 с.

Заставний Ф. Проблеми репресивності в Україні (соціально-економічної, екологічної, демографічної): монографія. - Львів: Видавничий центр ЛНУ імені І. Франка, 2006. - 348 с.

Ковалев С. А., Ковалевская Н. Я. География СССР. - М.: Издательство МГУ, 1980 г., 287 с.

Медков В. М. Введение в демографию: учебник для вузов. - СПб.: Академический проект; М.: Фонд "Мир", 2006. - 429 с.

Соболева С. В. Демографические процессы в региональном социально-экономическом развитии. - Новосибирск: Наука. Сиб. Отд-ние, 1988. - 208 с.

Труд в демопроцессе // В. С. Стешенко, Л. В. Чуйко, А. У. Хомра и др.; Отв. Ред. В. С. Стешенко; АН УССР. Ин-т экономики. - Киев: Наукова думка, 1990. - 284 с.

Шувалов Е.Л. География населения: учебное пособие для студентов пед. институтов по геогр. спец. - 2-е изд., перераб. - М.: Просвещение, 1985. - 176 с., ил.

Голиков А.П., Олійник Я.Б., Степаненко А.В. Вступ до економічної і соціальної географії. - К.: Либідь, 1997.Размещено на www.allbest.ru