Промисловість Одеської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Сім років Україна виступає на світовій арені, як незалежна європейська країна. Молода держава отримала у спадок громіздку і неефективну постачальну структуру основних виробничих фондів, вичерпання і зрідненість доступних родовищ корисних копалин, деградацію трудового і творчого потенціалу кадрів та депресійну корозію в суспільстві.

Народне господарство переживає затяжну економічну кризу, що викликана не тільки труднощами постколоніального розвитку і втратою переходу від командно-адміністративної економіки до ринкової, а й наслідком некомпетентності керівництва та відсутністю цілісної програми стабілізації виробництва яка б відзначалася комплексністю заходів на мікро і макроекономічних рівнях.

Щоб стати рівноправним і рівно спроможним учасником загальноєвропейського процесу інтеграції та раціоналізації України необхідно:

докорінно перетворити або створити нову економічну систему перейшовши

перехідний стабілізаційний період, подолавши спочатку кризу економіки;

відкритись зовнішньому світові, усунувши бар'єри, що, гальмують торгівельних, науково-технічних і культурних зв'язків з іншими країнами;

налагодити і зробити активними взаємовигідні економічні зв'язки, насамперед з країнами-партнерами.

Інакше кажучи в Україні має бути створена економічна структура, сумісна з західноєвропейською, здатна функціонувати в одній системі координат.

Розміщення продуктивних сил (РПС) - галузь економічної науки, що вивчає специфічні, просторові аспекти вияву економічних законів. Об'єктом вивчення є продуктивні сили.

Продуктивні сили - це система суб'єктивних (людина) і речових (засобів виробництва) елементів, що виражають активне ставлення людей до природи. У процесі праці освоюються природні ресурси, відтворюються умови існування людей, відбувається соціальний розвиток. Наука про розміщення продуктивних сил вивчає територіальну організацію виробництва, яка обіймає не просто розташування виробництва, але й елемент управління.

Розглядаючи РПС України, то, з одного боку, Україна - одна з найбільших держав світу за економічним потенціалом. Вона займає в Європі друге (після Росії) місце за територією й шосте за чисельністю населення. За обсягом промислового й сільськогосподарського виробництва всередині 80-х років її можна було порівнювати з Францією, Великобританією, Італією. За такими видами сировини й виробництва, як залізна й марганцева руди, чорні метали, вугілля, електроенергія, металургійне та енергетичне устаткування, цукор, соняшникова олія тощо Україна посідала одне з перших місць у Європі. У нас є висококваліфіковані наукові й виробничі кадри. З іншого боку, продукування національного продукту на душу населення істотно відстає від багатьох розвинутих країн, падає природній приріст населення. Причини такого стану мають соціально-економічний характер, що, загалом беручи, виходить за межі курсу РПС.

Одеська область розташована на крайньому південному заході України та межує з Вінницькою, Кіровоградською, Миколаївською областями, а також з Республікою Молдова та Румунією.

Головна особливість економіко-географічного розташування області - її приморське та прикордонне положення. Широкий вихід до Азовсько-Чорноморського басейну та до великих річкових магістралей - Дунаю, Дністра, Дону, Дніпра визначає її великі переваги та транспортні можливості. Ефективні водні шляхи (морські та річкові) дозволяють розширяти економічні зв'язки області зі Східною та Центральною Європою (по р. Дунай). Порт Одеса та інші порти області розташовані у вузлі інтенсивних морських та річкових транспортних міжнародних зв'язків, що визначає її значний транспортно-транзитний потенціал.

Область займає територію Північно-Західного Причорномор'я від гирла річки Дунай до Тілігульського лиману (морське узбережжя в межах області простягається на 300 км), а від моря на північ - на 200-250 км. Загальна площа території області складає 33,3 тис. кв.км (5,5% території України), що майже відповідає розмірам території Республіки Молдова (33,4 тис. кв. км). На лівобережжі нижнього русла річки Дунай та в долині між Кiлійським гирлом та Дністровським лиманом знаходяться прісноводні озера Кагул, Ялпуг, Катлабух, Китай та солоні - Сасик, Алiбей, Бурнас, Будацьке, Шагани, в східній частині - солоні лимани Хаджибейський, Куяльницький, відомі своїми цілющими грязями.

Північна частина області розташована в лісостеповій, а південна - в степовій зоні.

На сьогоднішній день в області є 26 сільських районів, 19 міст (3,9% міст України), у тому числі 7 - обласного підпорядкування, 12 - районного; 33 селища міського типу; 1139 сільські населені пункти.

Серед міст Одеської області переважають малі з населенням до 50 тис. чол., в тому числі в 12-ти містах чисельність мешканців не перевищує 25 тис. чол. В малих містах та селищах міського типу проживає 38,9% міських мешканців, в обласному центрі - 61,1%. На частку середніх міст (50-100 тис. чол.) припадає 6% міських поселень, а концентрують вони 12,7% міського населення області.

Середня компактність проживання населення - 74 чол. на 1 км2, що трохи нижче загальнодержавного показника. Найбільш густо заселені приміські райони та задністровська частина області, найнижче - центральна та північна частини.

За національним складом населення області суттєво відрізняється від інших регіонів України. Тут проживають 133 національності та народності, при цьому особи некорінної національності складають понад 37% населення області. При перевазі українського населення - 62,8%, в області проживають росіяни - 20,7%, болгари - 6,1%, молдовани - 5,0%, євреї - 0,6%, гагаузи - 1,1%, білоруси - 0,5%, поляки - 0,1%, вірмени - 0,3%, цигани - 0,2%, татари - 0,1%, німці - 0,1%, албанці - 0,1%, чехи, греки та інші.

Найбільша строкатість в національному складі спостерігається в південно-західній частині області в межиріччі Дністра та Дунаю. Тут переважає українське населення - 40,2%, болгари - 20,9%, росіяни - 20,2%, молдовани - 12,7%, гагаузи - 4,0% та інші. В північних та центральних районах населення більш однорідне за національним складом та складається здебільшого з українців.

Iсторико-географічні особливості заселення території області обумовили формування тут районів з компактним проживанням ряду національних груп - болгар, молдаван, гагаузів.

ПРОМИСЛОВІСТЬ

Промисловість Одеської області відіграє значну роль у структурі народногосподарського комплексу України та південного економічного району. На території області розташовані підприємства з виробництва продуктів нафтоперероблення, машинобудування, ремонту та монтажу машин, металургії та оброблення металу, хімічної і нафтохімічної, харчової, легкої промисловості та інших галузей. Конкретна робота з реструктуризації виробництва, спеціальні регіональні програми дозволили освоїти нові види продукції і збільшити обсяги виробництва.

Особливе місце належить машинобудівному комплексу, у складі якого налічується до 110 промислових підприємств, 10 з них включені до переліку підприємств стратегічного значення (акціонерні товариства “Одескабель”, з випуску ковальсько-пресових автоматів “Пресмаш”, “Одессільмаш”, “Завод прецизійних верстатів “Мірон” та інші). Багато машинобудівних підприємств, галузевих інститутів області володіють технологіями, які не мають аналогів в Україні і в країнах СНД.

В машинобудівному виробництві найбільш розвинута верстатобудівна галузь. Вона представлена 13 підприємствами з виробництва металорізальних верстатів та ковальсько - пресового устаткування, оснастки для верстатів та їх ремонту.

Серед чотирьох заводів, що випускають металорізальні верстати, виділяється завод прецизійних верстатів «Мікрон», який випускає універсальні обробні центри та фрезерні верстати, комплектуючі вузли на внутрішній та зовнішні ринки. Підприємством побудовані нові дільниці по випуску шарико-гвинтових механізмів, калібрів для паливної промисловості, корпусних деталей (основи) для верстатів із замінника чавунного литва “синтегралу” (гранітне литво), металевих дисплеїв торгового обладнання.

Випуск правильно-згинальних машин, гідравлічних ковальсько-пресових автоматів (термопластавтоматів і вузлів до них) налагоджено на ВАТ “Пресмаш”. Серед нових зразків продукції підприємства - машини для брикетування тирси та пакетування листового металу.

На ВАТ «Кисеньмаш» зосереджено виробництво газифікаційного азотного устаткування для газополум'яної обробки металу, оснащеного сучасними агрегатами охолоджування, повітряно-розподільчих установок і устаткування (компресорів). Крiогенне устаткування і компресори до побутових і виробничих холодильних установок, шахтні кондиціонери виробляються на орендному науково-виробничому об'єднанні «Одесхолод» і ВАТ «Машинобудівне виробниче об'єднання «Орiон».

Власну базу з монтажу магістральних волоконно-оптичних ліній зв'язку, з виробництва кабелів для локальних обчислювальних мереж та коаксіальних кабелів, сучасного LAN- кабелю для оснащення комп`ютерів, алюмінієвих кабелів зв'язку, проводів установочних та шлангових, кабелів міського телефонного зв'язку створено на ВАТ “Одескабель”. Продукція підприємства спроможна конкурувати з продукцією провідних світових виробників. ВАТ "Одескабель" співпрацює з представниками японських телекомунікаційних фірм Fudjikura і Kanematsu Corp.

Широким попитом користується обладнання для молочної, консервної промисловості та виноробства (гомогенізатори для харчових та технічних потреб - гомогенізації нафтопродуктів, масел, виготовлення паливно-водяних сумішей, гомогенізатори для випуску плавлених сирів), які виготовляє ВАТ «Одмез». Устаткування для борошномельної, хлібопекарської і молочної промисловості - головна продукція народного підприємства «Продмаш».

Сучасною грунтообробною технікою забезпечує сільськогосподарські підприємства ВАТ “Одессільмаш”. Впроваджено у виробництво модульні тракторні плуги, агрегати (культиватори) типу “Європак” та агрегат грунтообробний, комплекс широкозахватних культиваторів для передпосівної обробки ґрунту та дискового комбінованого культиватора.

ВАТ “Завод поршневих кілець” виготовляє майже 90 модифікацій компресійних поршневих кілець зі сталевого прокату з нанесенням зносостійкого покриття (до двигунів Мінського моторного заводу), автомобілів “Москвич”, двигунів Харківського тракторного заводу.

Будівельно-шляхове машинобудування представлено продукцією ВАТ “Завод будівельно-обробних машин (комплекс пневмотехніки для прокладки кабелів, нафтогазопроводів, пневмоударних, паркетошліфувальних машин).

Виробництво апаратури для трансляції передач, запису та відтворювання звуку здійснюють ТОВ “Фарлеп-абонент”, “Телекарт-прилад”, ВАТ “Нептун”, ВКФ “Телекарт”, АТЗТ “Фарлеп-2000”. Ваговимірювальне обладнання та контрольно-вимірювальні прилади, оптичне та фотографічне устаткування виготовляють відкриті акціонерні товариства: «Точмаш», “Спецавтоматика”,ТОВ “Сфера”, Іллічівське СП “Платон”.

Єдине в країні підприємство, що випускає шахтні лебідки для вугільної і гірничодобувної промисловості, редуктори для вежових кранів і ліфтів - ВАТ «Одеський машинобудівний завод «Червона Гвардiя».

Набуло розвитку в області виробництво автомобільного транспорту, корпусів для автомобілів, причепів та напівпричепів на ВАТ “Автоагрегат”, ДП ЗАТ ОДАЗ “Причеп-рефрижератор”, трамваїв нового покоління на СП «Татра-Юг».

Досить широко представлені ремонтні виробництва машинобудівного комплексу: заводи по ремонту сільськогосподарської техніки та обладнання (міста Одеса, Iзмаїл, Болград, Котовськ); верстаторемонтні (ст. Борщі, міста Балта, Одеса); ремонт побутової техніки і обладнання для легкої та харчової промисловості (м. Одеса); виробництво металевої арматури і обладнання для будівництва (міста Одеса, Білгород-Дністровський); скоб'яні вироби, металева тара і пакувальні кришки, литво та інші (міста Iзмаїл, Одеса, Арциз).

Ефективно використовуються потужності на підприємствах з суднобудування та судноремонту. На Кілійському суднобудівельно-судноремонтному заводі здійснюється побудова зерновозів, барж (типу спарених ліхтерів з вставками), корпусів контейнеровозів, барж-контейнеровозів. Нарощуються потужності по випуску контейнерів на Іллічівському судноремонтному заводі.

Співпрацює з підприємствами Болгарії, судновласниками Сирії, Греції, Німеччини судноремонтний завод "Україна". Ремонт барж для Українського Дунайського пароплавства здійснює Ізмаїльський судноремонтний завод.

Чорна металургія представлена головними підприємствами з виробництва метизів, зварювальних електродів (ВАТ “Стальметиз”, ЗАТ “Зварювальні метали”), широко впроваджуються нові конструкції сталедротової продукції (шахтні канати мірної довжини, восьмипрядні екскаваторні канати, вайєрні канати для риболовецького флоту на ВАТ “Стальканат”). Виробництво водо- та газопровідних стальних труб здійснює ЗАТ “Резон”.

Підприємствами хімічної та нафтохімічної промисловості виробляються мінеральні добрива (м. Южне), лакофарбові вироби (м. Одеса), продукція побутової хімії і пластмасових виробів (м. Одеса), гумовотехнічні вироби (м. Одеса), виробництво фармацевтичних виробів і препаратів (м. Одеса).

Провідне місце в структурі товарної продукції займає харчова промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів, у складі галузі переважають виробництво жирів, цукру, хлібобулочних виробів, круп та борошна, какао, шоколаду, шоколадних і цукристих кондвиробів, риби, промислова переробка овочів та фруктів, м`ясна та молочна промисловість, виробництво алкогольних напоїів, вин, пива, мінеральних вод та прохолодних напоїв.

Істотну роль у внутрішньообласному виробничому комплексі відіграє виробнича діяльність ВАТ “Одеський олійножировий комбінат”. Поширена номенклатура олійножирової, маргаринової продукції, майонезу та господарських товарів користується підвищеним попитом на внутрішньому та регіональному ринках.

Відомими представниками виробництва алкогольних напоїв, шампанських вин, пива, мінеральних вод та прохолодних напоїв являються ЗАТ “Лікерогорілчаний завод”, ОТ “Одеський коньячний завод”, ОП “Завод шампанських вин”, “Одесавинпром”, науково-виробниче підприємство “Нива”, ВАТ “Пивзавод Чорномор”, ВАТ “Гамбринус”. Досить розвинута мережа підприємств з перероблення та консервування овочів та фруктів - ЗАТ ВО “Одеський консервний завод”, ВАТ “Консервний завод “Іллічівський” та ВАТ “Консервний завод дитячого харчування”. Значні потужності по виробництву цукру з тростинної сировини та цукрових буряків представлені ЗАТ “Одеська цукрова компанія”, Котовським, Заплазьким цукровими заводами та Іванівським ЗАТ “Південний”.

У структурі промислового виробництва області значна роль належить легкій промисловості. Пріоритетним напрямком є задоволення потреб внутрішнього ринку з виробництва готового одягу, хутра та взуття.

Серед підприємств промисловості будматеріалів провідну роль відіграють підприємства по виробництву цегли, цементу, природних стінових матеріалів, залізобетонних виробів і конструкцій. Ці виробництва базуються на місцевих сировинних ресурсах. Серед них виділяються ЗАТ «Одеський цементний завод», ЗАТ «Пік» і ВАТ «Олексіївське заводоуправління будматерiалів» (стінові вапнякові блоки), ВАТ «Білгород-Дністровський експериментальний завод ніздрюватих бетонів і виробів», ВАТ «Одеський керамзитний завод», ВАТ «Іллічівський завод залізобетонних конструкцій», ВАТ «Арцизький завод залізобетонних виробів» та інші. Деякі підприємства, безпосередньо не пов'язані з місцевою мінерально-ресурсною базою (лiнолеумний завод «Більшовик» і ВАТ «Комбiнат покрівельних матерiалів»), відіграють важливу роль на міжрегіональному рівні в межах України.

АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС

Сільське господарство - одна з основних по обсягу виробництва і зайнятості трудових ресурсів галузь матеріального виробництва. В ній зайнято 35% населення, зосереджено понад половину виробничих фондів, виробляється 42% валового суспільного продукту, 80% товарів народного споживання.

Земельний фонд області складає 3331,3 тис. га, в тому числі 2594,5 тис. га (78,0%) - сільськогосподарські угіддя, з них 2076,5 тис. га (80,0%) - рілля, 19,9 тис. га (0,9%) - перелоги , 90,7 тис. га (4,4%) - багаторічні насадження , 50,6 тис. га (2,4%) - сінокоси, 356,8 тис. га (17,2%) - пасовища.

Практично усі продуктивні угіддя закріплені за землекористувачами, які займаються сільськогосподарським виробництвом.

Питома вага області в загальному обсязі виробництва валової сільськогосподарської продукції по Україні перевищує 5,3%, зерна - 7,5%, соняшнику - 8,1%, винограду - 45,5%, м'яса - 4,5%, молока - 4,8%, яєць - 6,3%.

483 колективних сільськогосподарських підприємства реформовано у 934 агроформування ринкового типу, із них 15,4% складають приватні підприємства, господарські товариства - 31,2%, сільськогосподарські кооперативи - 29,2%, селянські (фермерські) господарства - 20,8%, інші суб'єкти господарювання - 3,4%.

Загальна чисельність власників майнових паїв становить 347,1 тисяч осіб, громадян які набули права на земельні частку (пай), становить 366,1 тисяч осіб.

Основний напрямок виробничої сільськогосподарської спеціалізації області - зерно-скотарське з розвиненим виробництвом соняшнику, винограду, птахівництвом та свинарством.

Частина рослинної продукції в загальному виробництві валової сільськогосподарської продукції області становить 62%, тваринництва - 38%.

В структурі валової продукції сільського господарства питома вага окремих видів складає : зерна - 29,9%, технічних культур - 5,9%, в тому числі соняшнику - 4,1%, м'яса - 15,9%, молока - 13,3%, овочів - 10,1%.

Залежно від природнокліматичних умов в області склались форми господарювання відповідно до зон виробничої спеціалізації сільського господарства:

скотарсько-зерно-бурякова зона (Савранський, Ананьївський, Балтський, Кодимський, Котовський, Красноокнянський, Любашівський райони);

скотарська зона з розвинутим виробництвом соняшника та буряка (Великомихайлівський, Березівський, Іванівський, Миколаївський, Роздільнянський, Ширяївський та Фрунзівський);

молоко-овоче-птахівнича зона (Біляївський, Овідіопольський, Комінтернівський);

зерно-скотарська зона з розвинутим виноградарством і свинарством (Білгород-Дністровський, Саратський, Тарутинський, Болградський, Ізмаїльський, Ренійський, Татарбунарський, Кілійський, Арцизький).

В області розвинута система підприємств харчової та переробної промисловості, що забезпечує переробку всієї виробленої сільськогосподарської продукції та сировини. Значного розвитку набула зернопереробна, плодоовочева, виноробна, молочна та м'ясопереробна галузі.

Помітну роль у збільшенні виробництва товарної продукції відіграють підсобні цехи сільськогосподарських підприємств, які виробляють значну частку продукції: виноматерiали, олію, м'ясомолочну продукцію та інше.

ТУРИЗМ

Відповідно до Державної програми розвитку туризму на 2002-2010 роки, з урахуванням наявних на Одещині туристично-рекреаційних ресурсів, 26 грудня 2002 року головою обласної державної адміністрації схвалена Програма розвитку туристично-рекреаційної та курортної галузі в Одеській області на 2003-2010 роки.

Програма визначає основні напрями та форми діяльності обласної державної адміністрації, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування щодо формування в Одеській області сприятливого для подальшого становлення й ефективного функціонування туристично-рекреаційної галузі регіону правового, організаційно-управлінського, економічного та інформаційного середовища.

Програмою передбачається реалізація комплексу заходів, які сприятимуть розв'язанню наявних соціально-економічних проблем, активізації підприємницької діяльності суб'єктів господарювання всіх форм власності, поліпшенню їхнього фінансового становища, збільшенню обсягів конкурентоспроможних туристично-оздоровчих послуг, здатних задовольнити потреби населення країни та іноземних громадян, забезпеченню на цій основі динамічного розвитку окремих районів Одещини та області в цілому при дотриманні екологічної рівноваги і збереженні історико-культурної спадщини.

За своїм туристично-рекреаційним потенціалом Одеська область посідає одне з провідних місць в Україні. Особливість економіко-географічного розташування, розвинута транспортна мережа, благодатні природнокліматичні умови, наявність пам'яток природи, архітектури, історії та культури, цілющих грязей та джерел мінеральних вод створюють сприятливі передумови для формування високорентабельної туристично-рекреаційної галузі.

Регіон має 92 природно-заповідні зони, у тому числі державного значення - Дунайський біосферний заповідник, Дунайські та Дністровські плавні, ландшафтний парк “Тилигульський”, ботанічний сад Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова, 19 парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, 2 заповідні урочища. Серед численних природних багатств області важливе місце посідають унікальні лікувальні грязі, запас яких становить майже 400 млн. м3 та мінеральні води: сірчано-водневі, гідро-карбонатні, йодобромні, натрієві, термальні й інші бальнеологічні види вод, запаси яких становлять понад 4700 м3 на добу.

В області налічується 704 курортно-оздоровчих установ та закладів, які приймають і обслуговують туристів і відпочиваючих, зокрема: 34 санаторно-курортних закладів, 38 дитячих оздоровниць, 595 пансіонатів, будинків та баз відпочинку, 37 готельних господарств (м. Одеса), де можна одночасно розташувати біля 100 тисяч осіб.

Найбільшого розвитку в Одеській області набуло створення туристичних підприємств різних форм власності, які працюють за ліцензіями на організацію іноземного, зарубіжного, внутрішнього туризму, а також проведення екскурсійної діяльності.

Ліцензіями на здійснення туристичної діяльності володіють 498 суб'єктів господарювання, які займались як створенням турів (туроператорська діяльність), так і реалізацією турів, створених іншими туристичними підприємствами (турагентська діяльність).

Поновлено прийом та обслуговування іноземних круїзних туристів в українській частині дельти Дунаю з відвідуванням міст Ізмаїл, Вилкове та Дунайського біосферного заповідника. Проводиться робота щодо збільшення судозаходів іноземних круїзних суден у порт Одеса.

РЕГІОНАЛЬНА ІНВЕСТИЦІЙНА ТА ПРОМИСЛОВА ПОЛІТИКА

Основними напрямками регіональної інвестиційної політики Одеської обласної державної адміністрації є створення потужної матеріально-технічної, технологічної, інформаційної, інтелектуальної основи для стійкого і динамічного розвитку економіки регіону, надання інноваційних кредитів для підприємств, які реалізують інвестиційні проекти в пріоритетних галузях економіки, а також створення мережі бізнес-центрів.

Основними джерелами залучення інвестицій: внутрішні інвестиції, розширення лізингу, вторинний ринок цінних паперів, іноземні інвестиції.

Промислова політика області формуватиметься на засадах науково-технологічного оновлення виробництва та структурних змін у галузях, спрямованих на підвищення конкурентоспроможності та ефективності виробництв.

Серед пріоритетних напрямків розвитку промислових підприємств:

прискорення структурної перебудови промисловості;

розвиток внутрішнього ринку промислової продукції;

прискорення інноваційного оновлення виробничого потенціалу, підвищення його конкурентоспроможності, зниження енергоємності та матеріалоємності;

сприяння виробництву імпортозамінних матеріалів та продукції;

розширене використання сучасних інформаційних технологій і прогресивних стандартів управління.

Найвищі показники ефективності забезпечуватимуться формуванням цілісної інноваційно-технологічної інфраструктури, прискорення впровадження у виробництво науково-технічних розробок (нових технологій і обладнання, нових видів промислових товарів). Відбудеться подальший розвиток перспективних відносин, здатних ефективно розвиватись в умовах ринку, особливо системи менеджменту.

Інвестиційна діяльність. Одеська область посідає одне з провідних місць в Україні по залученню різноманітних іноземних інвестицій, найбільша питома вага яких припадає на прямі іноземні інвестиції - 289,3 млн. дол. США (88,8% від загального обсягу), що внесені до 562 підприємств області.

Портфельні інвестиції (35 підприємств) становлять 5 млн. дол. США (1,5%), інші іноземні інвестиції (14 підприємств) у вигляді фінансового лізингу, готівкової валюти, коротко- і довгострокових кредитів - 31,4 млн. дол. США (9,7%).

До підприємств з іноземними інвестиціями області надійшло 32 млн. дол. США в якості кредитів.

В регіоні інвестовано 611 підприємств, в середньому на одне підприємство припадає 533,1 тис. дол. США. 70,6% загального обсягу іноземних інвестицій залучено суб'єктами господарювання міста Одеси. Значні обсяги іноземних інвестицій надійшли до підприємств міст Іллічівська - 44,4 млн. дол. США (13,6%) та Південного - 20,3 млн. дол. США (6,2%), а також Овідіопольського району - 12,7 млн. дол. США (3,9%).

На сьогодні засновниками підприємств з іноземними інвестиціями в області є фірми 63 країн світу. Серед них лідерами прямого інвестування в економіку області залишаються: Віргінські острови (Британія) - 62,4 млн. дол. США (21,6% загального обсягу прямих інвестицій), США - 49 млн. дол. США (16,9%), Кіпр - 30,6 млн. дол. США (10,6%), Сполучене Королівство - 21 млн. дол. США (7,3%), Швейцарія - 16,4 млн. дол. США (5,7%), Греція - 13,2 млн. дол. США (4,6%).

Основними інвесторами в економіку області є підприємці з Кіпру - 14,3 млн. дол. США, Британських Віргінських островів - 13,2 млн. дол. США, США - 6,2 млн. дол. США, Швейцарії - 3,8 млн. дол. США, Лівану - 3 млн. дол. США, Сполученого Королівства - 1,9 млн. дол. США, Угорщини - 1,5 млн. дол. США, Нідерландів - 1,3 млн. дол. США, Туреччини - 0,9 млн. дол. США, Ізраїля - 0,7 млн. дол. США.

Внесені інвестиції спрямовані в такі галузі економіки: харчову та переробну промисловість - 6,2 млн. дол. США, торгівлю - 5,6 млн. дол. США, транспортний комплекс, перевантаження вантажів в портах області - 13,7 млн. дол. США, фінансові, консалтингові, інші комерційні послуги - 5,6 млн. дол. США, будівництво, операції з нерухомістю - 0,4 млн. дол. США, промисловість (крім харчової) - 4,6 млн. долл. США, нафтоперероблення - 9,1 млн. дол. США.

Сьогодні інвестиції спрямовуються в окремі інвестиційні проекти у морегосподарському комплексі (перевантажувальні комплекси в портах), нафтохімічному виробництві, машинобудуванні і харчовій промисловості без створення нових підприємств (спільних, дочірніх, підприємств з іноземними інвестиціями). Зацікавленість іноземних інвесторів викликають види економічної діяльності з високою оборотністю капіталу, відсутністю великих капіталовкладень, короткостроковим терміном повернення вкладеного капіталу тощо.

Найбільш інвестиційно-привабливими в області залишаються: торгівля (23,6% загального обсягу прямих іноземних інвестицій), транспорт (17,8%), виробництво продуктів нафтоперероблення (15,1%), будівництво, операції з нерухомістю, послуги юридичним особам (11%), харчова промисловість та перероблення сільськогосподарської продукції (10,9%), машинобудування та металообробка (6,8%), охорона здоров'я та соціальна допомога (3,5%).

ІНФРАСТРУКТУРА РЕГІОНУ

Транспортні комунікації. В народногосподарському комплексі області одне із провідних місць займає морське господарство, яке має складну міжгалузеву структуру і охоплює різноманітні види та форми господарської діяльності.

Морський та річковий транспорт організаційно представляють Державна судноплавна компанія «Чорноморське морське пароплавство» (ДСК ЧМП), ВАТ “Українське Дунайське пароплавство”, судноплавні компанії «Укрферрi» і «Укртанкер», вісім морських торговельних портів: Одеса, Южний, Iллічівськ, Білгород-Дністровський, Iзмаїл, Ренi, Усть-Дунайськ, Іллічівський морський рибний порт.

Відкрите акціонерне товариство «Українське Дунайське пароплавство» за наявністю матеріально-технічної бази і обсягу виконуваної транспортної роботи являється провідним серед судноплавних компаній України.

Морські порти є підприємствами державної власності, підпорядковані Мiнтрансу України.

Морські порти з приписаними портопунктами мають причали, підприємства для здійснення вантажних операцій з сухими і наливними вантажами, обслуговують пасажиропотоки та виконують допоміжні функції - бункеровку суден, відстій транспортних, спеціалізованих і службово-допоміжних суден, забезпечення паливом, водою, електроенергією, провіантом та інше.

Морські порти також мають складські приміщення (з закритими і відкритими майданчиками); парк перевантажувального обладнання в складі портальних, плавучих і мобільних кранів, контейнерних перевантажувачів, спеціалізованого обладнання для перевантаження навалочних вантажів (вугілля, руда), насипних вантажів (зерно, цукор), наливних харчових вантажів (рослинні олії), навантажувачів різних видів та інших засобів портової механізації. Судна портового флоту виконують службово-допоміжні операції по обслуговуванню транспортних та спеціалізованих суден в портових водах. Порти також здійснюють транспортні функції по перевезенню вантажів та пасажирів: автотранспортом у складі вантажних, легкових та спеціалізованих автомашин.

Найбільшими є Одеський, Iллічівський та порт Південний, які переробляють більше 60 млн. тонн вантажів.

Одеський порт має 38 причалів загальною довжиною 8,0 км і приймає судна з осадкою 13,5 метра, а також нафтогавань, що може перероблять 25 млн. тонн нафтопродуктів за рік.

Iллічівський порт має 28 причалів довжиною 5,5 км і приймає судна з осадкою до 13 метрів.

Порт Південний має 8 причалів довжиною 2,5 км і приймає судна з осадкою до 13 метрів.

Порт Білгород-Дністровський має 9 вантажних причалів довжиною 1,1 км. Через малі глибини порт може приймати судна дедвейтом до 5 тис. тонн.

Дунайські порти Iзмаїльський, Ренійський і Усть-Дунайський, що переробляють щорічно близько 5,5 млн. тонн вантажів, мають 50 причалів довжиною майже 5 км та можуть приймати судна з осадкою до 6 метрів.

До складу морегосподарського комплексу області входять також 5 судноремонтних заводів: відкриті акціонерні товариства: судноремонтний завод «Україна», Одеський «СРЗ-2», ДП судноремонтного виробництва Iллічівський СРЗ, Iзмаїльський СРЗ і Кiлійський СРЗ.

Кожний із судноремонтних заводів представляє підприємство із замкнутим технологічним циклом, спроможне самостійно здійснювати ремонт суден в повному обсязі. Заводами успішно освоєні та широко застосовуються сучасні технології ремонту (металообробка, зварювання, дефектоскопія, застосування полімерних матеріалів та клейових композицій, сучасних засобів захисту від корозії і обростання і т. ін.), а також прогресивні технологічні процеси виготовлення та відбудови суднових двигунів і механізмів.

Крім судноремонту СРЗ виробляють промислову продукцію - пасажирські катери, нафтосміттєзбірники, великовантажні контейнери міжнародного стандарту, змінно-запасні частини суднового обладнання, литво і поковки для судноремонту. Порти області транспортними лініями зв'язані більше ніж з 600 портами практично всіх країн світу, що мають виходи до океану (майже 100 держав). З 1978 року діє міжнародна поромна переправа Iллічівськ-Варна (Болгарія), поромні переправи зв'язують Одесу з Туречиною та Грецією, працює поромна транспортна лінія Iллічівськ-Потi-Батумі. В Iллічівську працює нова контейнерна лінія, збудована за участю українських та зарубіжних підприємств.

Значення порту Південний та його зростаюча роль серед інших портів України визначені сприятливим географічним положенням, виходом до регіону Середземного моря, відносною близькістю до основних районів утворення вантажів, зручним транспортним зв'язком з основними залізничними магістралями, цілорічною навігацією та можливостями в прийомі сучасного великотоннажного флоту, що дозволяє створити на Чорному морі єдиний глибоководний порт для суден водотоннажністю до 150 тис. тонн.

Залізничний транспорт. Залізничний транспортний комплекс включає Одеське державне підприємство по перевезенню вантажів та пасажирів Одеської залізниці та Одеське підприємство промислового залізничного транспорту.

Експлуатаційна довжина магістральної залізничної колії в межах області становить 1,1 тис. км, з яких 600 км електрифіковані.

На балансі Одеської залізниці, розташованої на території області, знаходяться 86 залізничних станцій, 3 - локомотивних депо, 3 - вагонних депо та інші лінійні підприємства і організації.

Вагонне депо Одеса - Головна має на своєму балансі більше тисячі пасажирських вагонів.

Парк локомотивів складає 410 одиниць.

В середньому за добу на Одеському державному підприємстві по перевезенню вантажів та пасажирів Одеської залізниці знаходиться біля 10 тис. вантажних вагонів.

Станція Одеса-Головна щодобово приймає та відправляє 30 пар пасажирських та приміських потягів, а в літній період - до 70 пар потягів.

Авіаційний транспорт. Авіаційний комплекс Одеської області представлений трьома базовими авіакомпаніями : державною авіакомпанією "Одеські авіалінії” та приватними компаніями "Таврія", Південні авіалінії”, аеропортами “Міжнародний аеропорт “Одеса”, “Ізмаїл”, “Лиманське”.

На Одеському ринку авіаційних перевезень працюють закордонні авіалінії (“Трансаеро” - Росія”, “Air Moldova International” - Молдова, “Balban” - Болгарія, “Вірменські авіалінії”, “Austian Airlines” - Австрія, “ELAL” - Ізраїль, “Turkish Airlines” - Туреччина), українські авіакомпанії, у статутному фонді яких значні частки належать іноземному капіталу (“АероСВІТ” - українсько-ізраїльське спільне підприємство та “Міжнародні авіалінії України” - українсько-ірландсько-австрійське спільне підприємство).

Державна авіакомпанія “Одеські авіалінії” являє собою цілісний виробничо-технічний комплекс і забезпечує виконання значного обсягу повітряних перевезень та аеропортових послуг при необхідному рівні безпеки польотів.

Літако-вертолітний парк ДАК “Одеські авіалінії” укомплектований ЯК-40, АН-2, ТУ-154 Б, Л-410 , МІ - 2 . Авіакомпанія виконує регулярні чартерні рейси в країни СНД та дальнього зарубіжжя.

Автомобільний транспорт. В області діє 731 автобусний маршрут, у тому числі: 203 - міських, 245 - приміських, 282 - міжміських та міжнародних. Перевезення пасажирів здійснюють 67 акціонерних товариств і приватних підприємств та 936 підприємців-фізичних осіб з чисельністю автобусів понад 4 тисячі одиниць.

Культура та дозвілля. З метою культурного розвитку в області реалізується єдина державна політика у сфері культури та мистецтва, як необхідної умови розвитку суспільства, яка направлена на збереження культурного потенціалу краю; відродження та розвиток української національної культури та мови, культурних традицій краю; створення сприятливих умов для розвитку етнічної, мовної і культурної самобутності народів, що мешкають в області; естетичне виховання дітей та юнацтва.

Мережа закладів культури і мистецтва Одеської області системи Міністерства культури і мистецтв України складається з шести театрів: Одеський академічний театр опери та балету, Одеський український музично-драматичний театр ім. В. Василька, Одеський російський драматичний театр, Одеський театр музичної комедії ім. В. Водяного, Одеський театр юного глядача, Одеський театр ляльок; обласної філармонії; 10 музеїв; 872 бібліотек; 734 клубних закладів, 68 шкіл естетичного виховання, 2 навчальних закладів культури та мистецтва І-II рівня акредитації (Одеське училище культури і мистецтв ім. К. Данькевича та Одеське художньо-театрально училище ім. М. Грекова). У м. Одеса знаходяться заклади, що мають статус державних: Одеська державна наукова бібліотека ім. М. Горького, Одеська державна музична Академія ім. Н. Нежданової та Одеська спеціальна музична школа-інтернат ім. проф. П.С. Столярського.

Одещина дала світу цілу плеяду відомих оперних та драматичних акторів, музикантів, композиторів, викладачів: Е. Гілельс, К. Данькевич, Д. Ойстрах, Л. Утьосов, А. Нежданова, М. Огренич, Л. Бугова, Б. Руденко та багато інших.

Щорічно в Одеських театрах відбувається до 20 прем'єр. За останні роки поновлюється та поширюється театральний репертуар. На цей час театральна афіша українського музично-драматичного театру ім. В. Василька налічує понад 30 вистав, театру опери та балету - 35, чільне місце серед яких займає українська та зарубіжна класика, а також твори сучасних авторів.

Широкої відомості набули такі традиційні мистецькі акції, як міжнародний фестиваль оперного мистецтва “Золота корона”, фестиваль української театральної класики пам'яті Василя Василька, фестиваль джазового мистецтва пам'яті Леоніда Утьосова.

Велика увага приділяється розвитку та популяризації української культури і мови. Традиційними на Одещині стали: літературно-мистецьке Шевченківське свято, фестиваль української книги пам'яті М. Грушевського, фестиваль народного мистецтва “Тобі, Україно!”, Олійниківські читання, Всеукраїнський фестиваль гумору пам'яті А.Сови.

Одещина є найбільш багатонаціональною серед областей України. Тому робота щодо створення сприятливих умов для розвитку етнічної, мовної і культурної самобутності народів є одним із пріоритетних напрямків регіональної культурної політики.

Велика увага приділяється інформаційному збагаченню населення області. Основою цієї роботи є книжкові фонди масових універсальних бібліотек, які налічують 1640 тис. примірників. Послугами бібліотек користуються більше 760 тис. чол.

Також в області діють спеціалізовані національні бібліотеки, створено понад 500 національних колективів художньої самодіяльності (болгарські, молдавські, гагаузькі, ромські, албанські, німецькі, грецькі тощо), традиційно проводяться обласні свята національних культур: болгарські “Пролетні празниці”, “Георгієв ден”, молдавські “Флоріле далбе”, “Мерцішор”, гагаузьке “Хедерлез”, ромське “Габарде іле” тощо.

Всесвітньо відомі музейні скарбниці Одещини: музей західного та східного мистецтв, художній та літературний музеї тощо. Сьогодні музейні колекції краю налічують 350 тис. експонатів. Щорічно музеї міста та області відвідують 700 тис. чоловік. На протязі 10-річчя в музеях області реалізується творчий проект “Художники Одещини - незалежній Україні”.

Наша область багата на молоді таланти. Саме тому однією з головних цілей культурної політики регіону є духовне та естетичне виховання юнацтва, підтримка обдарованої молоді. Встановлено спеціальну творчу стипендію голови обласної державної адміністрації для обдарованих дітей.

Поширюється інтеграція культури і мистецтва Одещини у культурно-мистецький простір дальнього та ближнього зарубіжжя. Триває творчий обмін та культурне співробітництво нашого краю з такими країнами як Росія, Болгарія, Німеччина, Румунія, Молдова.

Майстри мистецтв та художні колективи Одещини гідно представляють наш край на міжнародних та Всеукраїнських культурно-мистецьких акціях, таких як міжнародний конкурс імені П.І. Чайковського, міжнародний конкурс артистів балету імені С. Лифаря, конкурс вокального мистецтва в м. Тулузі (Франція), міжнародний вокальний конкурс “Бельведер” (м. Відень, Австрія), конкурс виконавської майстерності скрипалів в Швейцарії, міжнародні фольклорні фестивалі та інші.

Сьогодні культуру і мистецтво Одещини представляють такі відомі імена, як народні артисти України Анатолій Дуда, Людмила Ширіна, Євгенія Дембська, Семен Крупнік, Анатолій Дриженко; заслужені артисти України Олег Школьнік, Василь Яковець, Микола Свидюк, Сергій Лукашенко; заслужені діячі мистецтв України Василь Василенко, Володимир Туманов; заслужені художники України Микола Вилкун, Наталія Бевзенко-Зінкіна, Адольф Лоза.

СОЦІАЛЬНІ ПИТАННЯ

Середня освіта. З метою розвитку освіти в області розроблена та реалізується регіональна програма розвитку освіти Одещини на 1999-2010 роки, проводиться робота з обдарованою молоддю, приділяється увага розвитку сільських шкіл, комп'ютерно-інформаційному забезпеченню. Оптимізовано мережу освітніх закладів відповідно до потреб населення та бюджетних можливостей.

В Одеській області функціонує 926 загальноосвітніх шкіл, в яких навчається 315,6 тисяч учнів. У 2002 році 11-й клас закінчили 23,8 тисяч випускників, 9-й клас - 35,9 тисяч випускників. Розвиток економіки в ринкових умовах зумовили вихід на ринок мережі установ освіти нового типу: працюють 10 гімназій, 10 ліцеїв, 19 навчально-виховних комплексів “школа-ліцей”, “школа-гімназія”, 29 приватних шкіл.

У закладах освіти створені умови для забезпечення конституційного права громадян щодо навчання рідною мовою: функціонують 536 шкіл з українською мовою навчання та 230 з українсько-російською мовами навчання. У 18 школах області учні 318 класів навчаються молдовською (румунською) мовою, також забезпечено вивчення болгарської мови як предмету.

У навчальних закладах міст та районів області забезпечено необхідну матеріально-технічну та навчально-методичну базу щодо запровадження 4-річного терміну навчання дітей 6-річного віку у початковій школі.

В області функціонують 38 інтернатних закладів, у тому числі 4 школи-інтернати та 2 дитячих будинків для дітей-сиріт і дітей, які позбавлені батьківського піклування, 21 школа-інтернат для дітей з розумовими або фізичними вадами. У зазначених закладах виховується 8830 дітей, для них створюються сприятливі умови для навчання, виховання, утримання та корекційно-відновлювальної роботи.

Дитячі садки. Дошкільна освіта є обов'язковою складовою неперервної освіти в Україні, реформування якої вимагає переходу від навчально-дисциплінарної до особистісно-орієнтованої моделі навчання та виховання.

В Одеській області функціонують 705 дошкільних навчальних закладів, у яких виховуються 42,2 тисячі дітей. 445 дитячих садків знаходяться у комунальній власності, 36 - державній, 224 - приватній.

В області створено мережу навчально-виховних об'єднань “Дошкільний навчальний заклад - школа”. Сьогодні їх функціонує 65. Існує 53 дошкільних навчальних закладів гуманітарного, валеологічного, інтелектуального, художньо-естетичного, оздоровчого профілю.

Професійна освіта. В області створено мережу навчально-виховних об'єднань “Дошкільний навчальний заклад - школа”. Сьогодні їх функціонує 65. Існує 53 дошкільних навчальних закладів гуманітарного, валеологічного, інтелектуального, художньо-естетичного, оздоровчого профілю.

В області приділяється значна увага розвитку професійної освіти. У системі професійно-технічної освіти області функціонують 40 професійно-технічних навчальних закладів та 4 філії, з яких 19 - сільськогосподарського профілю, 8 - промислового, 7 - будівельного, 6 - побутового. У 2002 році випущено 7657 кваліфікованих працівників.

На території Одеської області розташовано 47 державних вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації, у тому числі 19 вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації та 28 - І-ІІ рівнів акредитації. Навчається 124,3 тисячі студентів, у тому числі іноземних громадян - 3,1 тисяча.

Медичні установи. На території області діє 124 лікарняних заклади на 19640 ліжок, з яких з місцевого бюджету фінансується 121 заклад на 19005 місць. З метою охоплення та лікування різних захворювань діють лікарняні заклади для дітей, інвалідів та ветеранів війни, спеціалізовані, пологові, психіатричні лікарні. З метою лікування протитуберкульозних, онкологічних, венерологічних, психоневрологічних, наркологічних та кардіологічних захворювань в області діють 19 диспансерів на 2270 ліжок. Працюють також дві станції з переливання крові, 47 відділень швидкої медичної допомоги,152 амбулаторно-поліклінічних заклади, 19 стоматологічних поліклінік, 5 центрів здоров'я, 4 будинки дитини тощо. У лікарняних закладах працюють більше 23,5 тисяч працівників медичного персоналу, з яких 11,7 тисяч - лікарі.

З метою надання кваліфікованої медичної освіти в області діють один медичний університет, 3 медичних училища та 4 науково-дослідних інститути.

Фізична культура та спорт. На території області діють спортивно-концертний комплекс “Одеський палац спорту”, спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву з фігурного катання на ковзанах “Крижинка”, обласна школа вищої спортивної майстерності “Олімпієць”, обласний центр з фізичної культури і спорту інвалідів “Інваспорт”, Котовська дитячо-юнацька спортивна школа для дітей-сиріт, обласна дитячо-юнацька спортивна школа стрільби.

Населення і зайнятість.

В Одеській області українців 1433 тис. чол. (54,6 % усього населення), росіян - 719 тис. (27,4 %), майже 430 тис. представників інших національностей (18 %): болгар - 166 тис. (6,3 %), молдаван - 144 тис. (5,5 %), євреїв - 69 тис. (2,6 %), гагаузів - 27 тис. (1,0 %), білорусів - 21 тис. (0,8 %).

Демографічна ситуація в області характеризується тенденцією до скорочення загальної чисельності населення, що обумовлена зменшенням рівня народжуваності, від'ємним природним приростом та значним міграційним відтоком за межі області.

Починаючи з 80-х років Одеська область має від'ємний природній приріст населення і на 1995 рік склав - 12,7%, в тому числі міського - 0,5%, сільського - 12,2%, а в 1998 році звичайно цей коефіцієнт ще збільшився.

За показниками відтворення населення область займає 11-те місце в Україні з народжуваності, 2-ге - зі смертності і 20-те - за природнім приростом. Показники природного руху населення відрізняються у міській та сільській місцевостях. Але як у містах, так і у сільській місцевості, коефіцієнт природного приросту негативний. Всі райони області мають від'ємний приріст населення. Лише у м. Одесі, Бєлгород-Дністровському приріст населення додатній.

На стан народжуваності і смертності в будь-якому суспільстві впливає комплекс соціальних, економічних, природних та інших умов. Один з основних факторів, що визначає природний рух населення - його вікова і статева структура.

Одеська область характеризується вкрай несприятливою віковою структурою населення. З 80-х років, в області спостерігається процес старіння населення. Середній вік чоловіків за останні 15 років зріс від 34 до 36,1 року, жінок - з 41 до 42 років. Щодо статевої структури, то у Одеській області 45% населення - чоловічої статі.

У формуванні населення області провідну роль, як уже зазначалося, відіграють міграції. Масштаби переміщення населення із сіл в міста - найбільші в країні. Основні ж напрямки виїзду населення за межі області - Київська, Вінницька, Хмельницька та Чернівецька області.

Міграційні процеси суттєво торкаються і динаміки основного джерела формування трудових ресурсів - населення в працездатному віці. Трудові ресурси області складають 913 тис. чол. (48,7%).

В перспективі, за даними ради по вивченню виробничих сил України, спостерігатиметься значне скорочення кількості працюючих в таких матеріальних галузях як сільське господарство, промисловість, будівництво.

На виконання обласної Програми зайнятості населення у 1998 році вживалися заходи щодо поліпшення становища на ринку праці та захисту не конкурентноздатної категорії незайнятого населення. За рік працевлаштовані 15,1 тис. чоловік (130% до передбачених Програмою), виконували оплачувані громадські роботи 7,7 тис. чол. (139%), пройшли профнавчання 4,3 тис. чол. (119,9%), надано профконсультаційних послуг 58,6 тис. чол. (116%).

Проте на зареєстрованому ринку праці в 1998 році продовжувалась тенденція зростання обсягів безробіття. Кількість громадян, яким надано статус безробітного, порівняно з минулим роком зросла в 1,33 рази і становила на початок 1999 року 29,5 тисяч чоловік. Рівень зареєстрованого безробіття за 1998 рік збільшився на 1,01 процентних пункту і на 1 січня 1999 року становив 3,2% працездатного населення працездатного віку. З державного фонду сприяння зайнятості населення на допомогу по безробіттю витрачено 5,8 млн. грн.

Працевлаштування незайнятих громадян стримується скороченням потреби в працівниках на підприємствах області та прихованим безробіттям. З метою попередження масового некерованого безробіття в 1998 році в області розроблені та затверджені на сесіях обласної, районних, міських рад регіональні та обласна Програми зайнятості населення на 1999 рік.

Середньомісячна заробітна плата одного працюючого за січень-листопад (без сільського господарства) в області становила 129,8 грн., що на 5,6% більше, ніж у відповідному періоді минулого року, в листопаді - 130,6 грн. (на 1,3% більше, ніж у листопаді 1997 року). Незважаючи на постійний контроль за виплатою зарплати, застосування натуральних форм виплати, в області заборгованість із зарплати працівникам закладів соціальної сфери порівняно з початком року збільшилась в 2,6 рази. На 01.12.1998 р. вона становила 18,7 млн. грн. Особливо складне становище спостерігається в галузі сільського господарства. Станом на 10.12.1998 р. заборгованість із виплати заробітної плати склала 132 млн. грн. і зросла в порівнянні з початком року в 1,6 рази.

В області склався багатогалузевий промисловий комплекс, провідне місце в якому належить харчовій та легкій промисловості, машинобудуванню та металообробці, промисловості будівельних матеріалів.

За вартістю валової продукції на першому місці стоїть харчова промисловість, на другому - машинобудування, на третьому - легка.

На території області кількість промислових підприємств на самостійному балансі складає 434 підприємства. З них електроенергетика - 8, паливна промисловість - 1, Чорна металургія - 5, хімічна і нафтохімічна - 17, машинобудування та металообробка - 108 з них машинобудування - 66 та інші.

В області споруджені теплові електростанції, працює нафтопереробний завод - в Одесі, який виробляє моторне і дизельне паливо, гас, бітум, мастила тощо.

На території області є гірничодобувна промисловість. Видобувається залізна руда, яка готується і транспортується на маріупольські металургійні заводи. В Одесі є сталеплавильний завод та окремі ливарні цехи на інших підприємствах Одеси.

Є окремі судноремонтні заводи в Одесі. Виділяється Одеський завод великого кранобудування, що виготовляє дизельні крани вантажністю до 100 т, Одеський автоскладальний завод (причепи, напівпричепи, фургони).

Сільськогосподарське машинобудування представлене Одеським заводом, який робить - тракторні плуги, запасні частини й обладнання для сільськогосподарських машин.

Верстатобудування зосереджено в Одесі - два заводи, що продукують універсальні верстати та верстати з ЧПУ.

Природньо-ресурсні потенціали.

Одеська область розташована на південному-заході України. На півночі межує з Вінницькою та Кіровоградською, на сході - з Миколаївською областями, на заході - з Молдовою, на південному-заході - частина державного кордону України з Румунією. На півдні і південному-сході омивається водами Чорного моря. До області належить острів Зміїний. Площа 33,3 тисяч км кв. (5,5 % території України). Населення 2638,2 тисяч чоловік (1990, 5,1 % населення країни). Центр - місто Одеса.