Сучасний стан та перспективи розміщення продуктивних сил Київської області

Географічне положення та адміністративно-територіальний поділ Київської області, її природно-ресурсний потенціал. Спеціалізація промисловості та характеристика рівня розвитку її основних галузей. Стан екології в області та еколого-економічні проблеми.

Рубрика География и экономическая география
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 20.12.2011
Размер файла 2,1 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

Реферат

з дисципліни «Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка»

на тему:

«Сучасний стан та перспективи розміщення продуктивних сил Київської області»

Київ 2011

ЗМІСТ

1 Географічне положення

2 Адміністративно-територіальний поділ

3 Природно-ресурсний потенціал

4 Розміщення населення та трудових ресурсів

5 Спеціалізація промисловості та рівень розвитку її основних галузей

6 Спеціалізація сільського господарства та рівень його розвитку

7 Транспорт

8 Стан екології. Еколого-економічні проблеми

9 Висновки і пропозиції щодо оптимального розвитку і розміщення продуктивних сил

Список використаної літератури

1 ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ

Територія області з давніх-давен освоєна людьми, нашими предками-трипільцями, які вперше в Європі засіяли зерна відомого всім нині українського хліба. Київська область заснована 27 лютого 1932 року. Розташована в центральній північній частині України, в середній течії Дніпра з його притоками - річками Рось, Десна, Ірпінь, Трубіж, Прип'ять та іншими. Протяжність Дніпра в межах області - 246 км. Київщину пронизує 177 річок.

В області є 13 водосховищ, понад 2 000 ставків, майже 750 невеликих озер.

Межує область із Полтавською, Чернігівською, Черкаською, Вінницькою, Житомирською, Гомельською (Білорусь) областями.

2 АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ПОДІЛ

Станом на 07.07.2011

Центр - м. Київ. Територія (тис. кв. км) - 28,9. Населення (тис. осіб) - 1821,061, в тому числі: міське - 1041,556, сільське - 779,505

Число адміністративно - територіальних одиниць:

- районів - 25,

- міст обласного значення - 13;

- районів у містах

- міст районного значення - 13;

- селищ міського типу - 30;

- районних рад - 25;

- міських рад - 24;

- районних рад у містах

- селищних рад - 30;

- сільських рад - 605.

Населених пунктів - 1182, в тому числі: міських - 56, сільських - 1126

До адміністративного складу Київської області відносяться такі центри.

Таблиця

Найменування району

Територія в тис. кв. км

Найменування районного центру

Найменування найближчої залізничної станції

Віддаль до обласного центру шосейними шляхами в км

Баришівський

1

смт Баришівка

Баришівка

74

Білоцерківський

1,3

м Біла Церква

Біла Церква

97

Богуславський

0,8

м Богуслав

Богуслав

120

Бориспільський

1,5

м Бориспіль

Бориспіль

38

Бородянський

0,9

смт Бородянка

Бородянка

55

Броварський

1,2

м Бровари

Бровари

20

Васильківський

1,2

м Васильків

Васильків

35

Вишгородський

2

м Вишгород

Київ

18

Володарський

0,6

смт Володарка

Біла Церква

120

Згурівський

0,8

смт Згурівка

Яготин

Іванківський

3,6

смт Іванків

Тетерів

80

Кагарлицький

0,9

м Кагарлик

Кагарлик

77

Києво-Святошинський

0,7

м Київ

Київ

17

Макарівський

1,4

смт Макарів

Бородянка

56

Миронівський

0,9

м Миронівка

Миронівка

104

Обухівський

0,8

м Обухів

Трипілля-Дніпровське

43

Переяслав-Хмельницький

1,5

м Переяслав-Хмельницький

Переяславська

78

Поліський

1,3

смт Красятичі

109

Рокитнянський

0,7

смт Рокитне

Рокитне

113

Сквирський

1

м Сквира

Сквира

121

Ставищенський

0,7

смт Ставище

Жашків

123

Таращанський

0,8

м Тараща

Тараща

115

Тетіївський

0,8

м Тетіїв

Тетіїв

150

Фастівський

0,9

м Фастів

Фастів

68

Яготинський

0,8

м Яготин

Яготин

115

3 ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ

Поверхня області переважно рівнинна. Північна частина області розташована в межах Поліської низовини. На сході територія області захоплює частину Придніпровської низовини. Найбільш підвищені і розчленовані - південні та південно-західна частини, які належать до Придніпровської височини. В області - 130 територій та об'єктів природно-заповідного фонду (площею 31,3 тис. га). До складу природно-заповідного фонду загальнодержавного значення області входить 14 заказників, дві пам'ятки природи, один дендрологічний парк, три пам'ятки садово-паркового мистецтва.

Клімат - помірно-континентальний. Середня температура січня - -5,6°С, липня - +19,3°С. Річна кількість опадів становить 570-610 мм.

Загальна площа лісового фонду області - 675,6 тис.га. Для північної частини території області характерні масиви хвойних і змішаних лісів, значні площі різнотравно-злакових луків і заболочені ділянки. На півдні переважають широколистяні ліси (дуб, граб, ясен, вільха, липа), кущі й луки. Область розташована у межах двох природних зон: змішаних лісів (Київське Полісся) і лісостепової. На півночі області переважають недреновані перезволожені і заболочені, поліські алювіально-зандрові і терасні, на півдні - луково-степові височинні розчленовані і терасні, а також лісостепові височинні розчленовані природно-територіальні комплекси.

Корисні копалини. На Київщині це переважно будівельні матеріали: граніти, гнейси, каолін, глина, вапняки, кварцові піски. Є поклади торфу і джерела мінеральних вод, лікувальні грязі. Виявлені значні поклади уранових руд. У верхів'ї Київського водосховища виявлено поклади бурштину. При цьому, чималі запаси корисних копалин є нерозвіданими і, за умови вкладання коштів у їх розвідку, можуть бути використаними для розвитку бізнесу, зокрема в будівельній сфері, хімічній промисловості, тощо.

Всі ці умови сприяють розвитку економіки в регіоні. Те що Київ розташований у центрі України дає йому додаткові економічні можливості.

Ґрунти. На півночі поширені дерново-підзолисті, в долинах рік - дерново-глеєві, лучні й болотні ґрунти. У центральній частині на лесах - опідзолені чорноземи, темно-сірі і світло-сірі лісові ґрунти; у південних районах - глибокі малогумусні чорноземи. На лівобережжі зустрічаються лучно-чорноземні, лучні солонцюваті, солончакові і болотні солончакові ґрунти.

4 РОЗМІЩЕННЯ НАСЕЛЕННЯ ТА ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ

Більшу частину населення області складають українці; живуть також росіяни, євреї, білоруси, поляки та інші. Кількість наявного населення складає - 1821,061 тис. чол. Міське населення становить 57,2%, сільське 42,8% загальної чисельності. Густота населення - 63 чол. на 1 кв. км.

Великі міста: Біла Церква, Бориспіль, Бровари, Ірпінь, Вишневе, Васильків, Переяслав-Хмельницький, Фастів, Боярка.

Чисельність економічно-активного населення становить 846,9 тис. осіб, у тому числі працездатного віку - 776,1 тис. осіб. Чисельність працівників у віці 15-70 років, зайнятих економічною діяльністю, складає 791 тис. осіб, із них працездатного віку - 720,2 тис. осіб.

5 СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ ПРОМИСЛОВОСТІ ТА РІВЕНЬ РОЗВИТКУ ЇЇ ОСНОВНИХ ГАЛУЗЕЙ

Київщина входить у десятку найбільш індустріально розвинутих областей України. З урахуванням особливостей розміщення продуктивних сил на території області виділяються три господарських райони: Поліський, Київський приміський та Південний лісостеповий. Основу промислового потенціалу області становлять близько 400 великих і середніх підприємств, що забезпечує майже 40% надходжень до бюджетів усіх рівнів. Прискорено розвиваються галузі, які визначають науково-технічний прогрес (машинобудування і металообробка, в тому числі приладобудування, електронна, електроенергетика, порошкова металургія, хімія і нафтохімія), а також мікробіологічне і картонно-паперове виробництво. На території області розташовані Трипільська ТЕС, Київська ГЕС, Київська ГАЕС. Підприємства машинобудівної і металообробної галузей випускають хімічне устаткування, машини для тваринництва і кормовиробництва, екскаватори, меліоративну техніку, технологічне устаткування для підприємств торгівлі, а також товари побутового призначення.

Серед діючих підприємств хімічної і нафтохімічної промисловості - Білоцерківське виробниче об'єднання шин і гумоазбестових виробів і завод гумотехнічних виробів, Броварський завод пластмас. Мікробіологічна промисловість представлена Трипільським біохімічним заводом. В Обухові картонно-паперовий комбінат. Підприємства харчової промисловості: цукрові (основні - в Яготині і смт Гребінки), молочні, маслоробні, спиртові, крохмальні, консервні заводи, м'ясокомбінати та птахокомбінати.

Загальнодержавне значення мають такі провідні підприємства, як Трипільська ТЕС, Казенний завод порошкової металургії (м. Бровари), найбільший в Європі ВАТ «Київський картонно-паперовий комбінат» (м. Обухів). Далеко за межами України відомий товаровиробник шин ЗАТ «Росава», виробники екскаваторів - ВАТ «Борекс», автобусів - ЗАТ «Бориспільський автозавод», скловиробів - ВАТ «Гостомельський склозавод», азбестотехнічних виробів - ВАТ «Трібо» і ряд інших провідних підприємств області.

На території області - 21 комбікормовий завод. Легка промисловість об'єднує підприємства швейної, трикотажної шкіряної, льонообробної галузей (розташовані в містах Переяславі-Хмельницькому, Фастові, Сквирі, Білій Церкві, Броварах, Богуславі, Василькові та ін.). На базі місцевих мінерально-сировинних і лісових ресурсів розвинена будівельна і деревообробна промисловість: заводи залізобетонних виробів (Біла Церква, Бровари, Вишгород), цегляні, по обробці граніту (Буча), скляні, по виробництву санітарно-технічних виробів. Добування граніту поблизу Богуслава і Білої Церкви. На території області сформувалися Київський і Білоцерківський промислові вузли. Спеціалізацію Білоцерківського вузла визначають хімічна і машинобудівна промисловість, доповнена харчовою промисловістю. Серед багатогалузевих промислових центрів області найбільші - Бровари, Фастів, Васильків, Бориспіль, які входять в Київський промисловий вузол. Протягом останніх років середньорічні темпи приросту промислового виробництва складали у середньому 15 відсотків. Нарощування обсягів промислового виробництва здійснювалось переважно за рахунок харчової, целюлозно-паперової, хімічної та нафтохімічної промисловості і машинобудування. Водночас, недостатніми темпами здійснювався розвиток легкої, деревообробної промисловості і виробництва та розподілення електроенергії, газу, води. Основними проблемами у розвитку промислового комплексу є:

- висока зношеність основних виробничих фондів в промисловості, тенденція до випереджаючого вибуття основних засобів над їх надходженням;

- висока енергоємність продукції промисловості (зокрема, підприємств металургії та оброблення металу, машинобудування, виробництва скловиробів та будівельних матеріалів), яка негативно впливає на конкурентоспроможність товарів;

- залежність основних бюджетозабезпечуючих промислових підприємств від кон'юнктури зовнішнього ринку (у харчовій, целюлозно-паперовій, хімічній та нафтохімічній промисловості);

- значна насиченість внутрішнього ринку товарами легкої промисловості, які завозяться за заниженою митною вартістю, та контрабандними товарами, що ставить в нерівні та невигідні умови товаровиробників області.

Крім зазначених проблем негативно вплинули на розвиток промисловості наступні чинники:

- зростання цін на сировину і матеріали призвело до підвищення собівартості продукції та зниження її конкурентоспроможності;

- закриття на значний період часу ринків збуту продукції у Російській Федерації;

- постійна нестача обігових коштів у зв'язку з поширенням торговельними підприємствами практики відстрочення розрахунків за придбаний товар;

- економічно невигідні умови реалізації товару через великі торговельні мережі, які поступово займають домінуючі позиції на ринку продовольчих і непродовольчих товарів.

Промисловість Київської області за енергоефективністю посідає 1 місце серед областей України. Енергоефективність промисловості Київської області складає 92,3% від рівня ЄС. Це на 48,7 відсоткових пунктів вище середнього по Україні. Високе місце цього сектору обумовлене енергоефективністю харчової промисловості, целюлозно-паперової промисловості та виробництва неметалевих мінеральних виробів. Остання галузь є найбільшим споживачем енергоресурсів. Її енергоефективність складає 84% від рівня ЄС, що більш ніж вдвічі перевищує середній показник по Україні. У порівнянні з ЄС енергоефективність харчової промисловості області становить 84,1% і також перевищує середнє значення по Україні (66,3%). В області знаходиться один з найбільших в Європі картонно-паперовий комбінат. Ефективність використання енергоресурсів в целюлозно-паперовій галузі області становить 84,3% від рівня ЄС. Потенціал заощаджень промисловості Київської області за рахунок підвищення енергоефективності до рівня ЄС оцінюється у 20045,3 тонн нафтового еквіваленту або €8,7 млн. щорічно у цінах 2010 р.

Добувна промисловість відіграє незначну роль в промисловості Київської області. Добувні підприємства споживають 0,1% енергоносіїв на виробництво 0,4% доданої вартості області. Енергоефективність добувної промисловості Київської області складає 28,9% від рівня ЄС. Це на 7,6 відсоткових пунктів вище середнього по Україні. Потенціал заощаджень добувної промисловості Київської області за рахунок підвищення енергоефективності до рівня ЄС оцінюється у 2 758,5 тонн нафтового еквіваленту, або €1,2 млн. щорічно у цінах 2010 р.

Енергоефективність переробної промисловості Київської області складає 93,3% від рівня ЄС. Це на 47,5 відсоткових пунктів вище середнього по Україні. Підприємства переробної промисловості споживають 9,5% енергоносіїв на виробництво 16,5% доданої вартості області. Найбільші споживачі енергоносіїв у секторі переробної промисловості - підприємства харчової промисловості, целюлозно-паперової промисловості та виробництва неметалевих мінеральних виробів. Вони споживають 7,4% енергоносіїв в області. Потенціал заощаджень переробної промисловості Київської області за рахунок підвищення енергоефективності до рівня ЄС оцінюється у 17 286,8 тонн нафтового еквіваленту, або €7,5 млн. щорічно у цінах 2010 р.

6 СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ТА РІВЕНЬ ЙОГО РОЗВИТКУ

Найбільше природне багатство Київщини - її благодатні землі, значна частина яких - чорноземи. Площа сільськогосподарських угідь становить 1666,7 тис. га (59,3% від загальної площі області), у тому числі рілля - 1358,9 тис. га, пасовища - 135,7 тис. га, сіножаті - 117,3 тис. га, багаторічні насадження - 42,1 тис. га.

Кліматичні умови області сприяють вирощуванню переважної більшості сільськогосподарських культур Європи, зокрема зернових, цукрових буряків, льону, картоплі, овочів, плодів, ягід, кормових культур, утримання великої рогатої худоби молочного і м'ясного видів, свиней, птиці, розвитку вівчарства. В області господарською діяльністю займаються 2213 сільськогосподарських підприємств. Серед них:

- 436 господарські товариства ;

- 157 приватно-орендних підприємства;

- 47 сільськогосподарських виробничих кооперативів;

- 1474 фермерських господарств;

- 44 державні підприємства;

- 55 інші підприємства.

Загальне виробництво продукції сільського господарства за 2009 рік дорівнює 6 млрд. 632 млн. грн. За січень-травень 2010 року вироблено валової продукції сільського господарства 1260,4 млн. грн., що на 0,5% менше порівняно з відповідним періодом 2009 року. Обсяги виробництва продукції рослинництва за 2009 рік склали 3 млрд. 388 млн. грн., що становить 51% від загального обсягу по області. Застосування насіння високих репродукцій, високоефективних добрив, нових технологій вирощування, не без сприяння погодно-кліматичних умов, дало змогу в 2008 році зібрати рекордний за всю історію Київщини урожай зернових культур, а в 2009 році, навіть при гірших природнокліматичних умовах майже на рівні попереднього року.

київський природний ресурс промисловість

Зернових вироблено 2482,5 тис. тонн, при середній урожайності - 38,5 ц/га. Варто зазначити, що 17% всієї продукції рослинництва було вирощено в області по інтенсивним технологіям. Київська область по розвитку тваринництва за кількісними, а особливо якісними показниками займає провідне місце серед інших регіонів держави, має потужну селекційну базу і достатній досвід інтенсивного ведення тваринництва. Протягом 2009 року сільськогосподарськими підприємствами вирощено 215,1 тис. тонн м'яса (у живій вазі), в тому числі великої рогатої худоби 13,7 тис. тонн, свинини 36,6 тис. тонн, птиці 164,7 тис. тонн.

Вирощування худоби і птиці за січень-травень 2010 року збільшено на 3,1% до минулого року, в т.ч. в сільськогосподарських підприємствах на 3,2% або на 2,6 тис. тонн. Фактично за звітний період сільськогосподарськими підприємствами вирощено 85,2 тис. тонн худоби і птиці. Збільшення обсягів вирощування в сільгосппідприємствах досягнуто за рахунок збільшення вирощених свиней на 3,4 тис. тонн або 24,9% (17,2 тис. тонн).

Заслуговує на увагу позитивна динаміка збільшення продуктивності корів в сільгосппідприємствах. За 2009 її збільшено на 519 кг, і становить 4980 кг (на 1 корову, яка була в наявності на початок року), що є найвищим показником в державі. За рахунок роботи з наявним генетичним потенціалом ВРХ та корів, відповідних умов утримання та годівлі, інших зооветеринарних заходів, продуктивність корів за січень-травень 2010 збільшено по сільськогосподарських підприємствах на 50 кг, надій на корову становить 2132 кг.

Окрім того, Київська область входить в десятку провідних областей України по валовому надою молока, якого фактично вироблено у 2009 році 475,7 тис. тонн. Частка області в 2009 році склала 4%.

Лідируючі позиції займає Київщина також у виробництві яєць (13% від загальнодержавного) та м'яса птиці (16% від загальнодержавного).

Важливою виробничою ланкою агропромислового комплексу є переробні заводи, тому в області значна увага приділяється розвитку харчової та переробної промисловості. На сьогодні переробна галузь нараховує 226 підприємств. Головним завданням для переробних підприємств області слід вважати впровадження системи якості на основі Міжнародного стандарту серії ІSО 9001 «Система управління якістю» та системи безпеки продуктів харчування ХАССП, стандарти ІSО 22000.

Лідерами молокопереробної галузі в області є: ВАТ «Галактон», ВАТ «Яготинський маслозавод». М'ясопереробну промисловість очолюють: ЗАТ «М'ясопереробний завод» (м. Вишневе), ТОВ «Поліс» (м. Біла Церква), ЗАТ «Аграрник» (м. Біла Церква), ТОВ «Індекс» (м. Яготин). Спиртову галузь Київщини представляють: Червонослобідський, Стадницький, Трипільський і Тхорівський заводи. На Київщині діє чотири товарні біржі, які обслуговують аграрний сектор, акредитовано 24 брокерські місця, створено 23 агроторговельні доми.

Підприємства харчової промисловості постійно працюють над розширенням та оновленням асортименту продукції, поліпшення її якості та зовнішнього оформлення, відповідно до вимог міжнародних стандартів.

Вироблена аграрна продукція реалізується не лише в Україні, а і за її межами, майже в 40 країнах світу.

Енергоефективність сільського господарства Київської області складає 32,4% від рівня ЄС. Це на 0,9 відсоткових пунктів нижче середнього по Україні. Сільське господарство Київської області за енергоефективністю посідає 11 місце серед областей України. Сільськогосподарські підприємства споживають 5,4% енергоносіїв на виробництво 5,5% доданої вартості на 960,5 тис. га оброблюваних земель Київської області. Потенціал заощаджень сільського господарства Київської області за рахунок підвищення енергоефективності до рівня ЄС оцінюється у 98 355,4 тонн нафтового еквіваленту, або €42,5 млн. щорічно у цінах 2010 р.

7 ТРАНСПОРТ

Київщина вкрита густою мережею автомобільних доріг, загальна довжина яких становить 8500 км. По території області проходять автомагістралі міжнародного значення: Львів - Харків, Львів - Москва, Санкт-Петербург - Одеса та інші.

Важливе транспортне значення мають ріки Дніпро, Десна, Прип'ять, які протікають по території області.

Область має залізничне сполучення з усіма регіонами України та країнами СНД. Через її територію проходять міжнародні експреси в усі держави Східної Європи.

Аеропорт міжнародного класу «Бориспіль» - повітряні ворота України. Він співпрацює з більш як 30 авіакомпаніями світу. Крім цього аеропорту, в області розташовані два аеродроми, які можуть приймати вантажні транспортні літаки. Авіаційним транспортом області щорічно відправляється близько 2 000 тис. пасажирів, 1 200 т пошти і 7 600 т вантажу.

Проходження через область транзитного газопроводу «Сибір - Західна Європа» сприяло створенню в області густої мережі газопроводів. Крім того, через територію Київщини прокладено ряд паливних трубопроводів.

У Київській області зареєстровано 1056 перевізників різних форм власності, із них 444 займаються пасажирськими перевезеннями, у тому числі 158 - працюють і надають послуги населенню на внутрішньо обласних автобусних маршрутах, 546 зайняті вантажними перевезеннями, 66 - вантажо-пасажирськими. Постійним автобусним сполученням охоплені всі міста і сільські населені пункти області. Перевезення пасажирів виконують перевізники на 695 автобусних маршрутах, у тому числі: міських - 66, приміських - 389, міжміських - 240, міжобласного сполучення - 34. Відкриття нових маршрутів і збільшення кількості рейсів на діючих маршрутах здійснювалось через відкриті конкурси на перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування.

8 СТАН ЕКОЛОГІЇ. ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНІ ПРОБЛЕМИ

Київщина - одна з провідних областей України. В регіоні зосереджена велика кількість промислових підприємств, об'єктів комунального господарства, магістралі міжнародного та загальнодержавного значення. Діяльність цього комплексу призводить до інтенсивного забруднення довкілля.

Незадовільне фінансування природоохоронних заходів протягом останніх років, нехтування об'єктивними законами розвитку і відтворення природних ресурсів, призвело до значного погіршення екологічної ситуації в області, яку в цілому можна кваліфікувати як кризову.

Крім того, Київщина - одна з областей, що найбільше постраждали від Чорнобильської катастрофи. До значного виснаження навколишнього середовища, забруднення поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря і земель, нагромадження у великих кількостях шкідливих, у тому числі високотоксичних, відходів виробництва долучилося радіаційне забруднення. У комплексі заходів, спрямованих на охорону довкілля, виділяється кілька напрямків, серед яких охорона повітряного басейну, водних ресурсів, збереження ґрунтів та лісового фонду.

Для області характерна територіальна нерівномірність у розміщенні промислового виробництва - на 9 з 25 адміністративних районів області припадає приблизно 7,5% усієї потужності промислового виробництва.

Надмірне розорювання, особливо схилів, призвело до порушення екологічно збалансованого співвідношення площ ріллі, луків, лісів та водойм, що негативно позначилось на стійкості ландшафтів, загострило процеси водної ерозії.

Область характеризується значним техногенним та демографічним навантаженням на територію, значною розораністю земельного фонду, наявністю великої кількості радіоактивно забруднених земель, віднесених внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС до зони відчуження. За останні роки у зв'язку із значним зменшенням обсягів промислового і сільськогосподарського виробництва відбулося певне зниження обсягів викидів забруднюючих речовин у навколишнє середовище.

За даними спостережень у 2010 році стан навколишнього природного середовища суттєво не змінився. Основну напругу, як і в попередні роки, створювали екологічно-небезпечні об'єкти загальнодержавного значення - полігон твердих побутових відходів № 5 відкрите акціонерне товариство «Київспецтранс» та Трипільська теплова електрична станція. Полігон твердих побутових відходів забруднює атмосферне повітря та підземні водні горизонти відповідно газоподібними та рідкими продуктами гниття відходів і продовжує залишатись об'єктом потенційної загрози виникнення надзвичайної ситуації, пов'язаної з імовірним залповим скидом фільтрату за межі полігону. Трипільська теплова електрична станція - основний забруднювач атмосферного повітря.

У деяких поверхневих водоймах спостерігається тенденція погіршення показників якості води, що певною мірою має природний характер. Випадки перевищення нормативів граничнодопустимих скидів на підприємствах області, які також мали місце в 2010 році свідчать про посилення антропогенного тиску на природні водойми (особливо на малі річки області). Як і в минулому році, якість стічних вод не завжди відповідала затвердженим нормативам граничнодопустимого скиду забруднюючих речовин. У зв'язку з цим, найбільш забрудненими можна назвати р. Стугна, куди скидає зворотні води колективне підприємство «Васильківська шкірфірма» м. Васильків, р. Кізка, у яку потрапляють зворотні води закритого акціонерного товариства «Комплекс Агромарс» м. Вишгород, де продовжується реконструкція та будівництво очисних споруд. У смт Іванків протягом багатьох років не працюють каналізаційні очисні споруди. Стічні води без будь-якої очистки тривалий час скидалися в р. Болотна, а нині в р. Тетерів.

Сучасному екологічному стану також сприяло зволікання з відведенням у користування прибережних водоохоронних смуг річок і водойм, порушення правил господарської діяльності в їх межах, неналежне інструментальне оснащення служб, які контролюють стан навколишнього природного середовища, відсутність належної екологічної освіти та екологічного виховання населення тощо.

Протягом року в області ліквідовано 1777 стихійні сміттєзвалища, приведено у належний стан та впорядковано 762,5 км берегів річок і водоймищ.

Без змін залишається ситуація, пов'язана з ліквідацією наслідків забруднення нафтопродуктами, солями важких металів та іншими шкідливими забруднювачами ґрунтів, поверхневих та підземних вод території дендропарку «Олександрія» (м. Біла Церква).

Повільно вирішуються питання знешкодження непридатних та заборонених до використання пестицидів та інших агрохімікатів. З території Київській області протягом 2010 року було вивезено та знешкоджено 147,438 т непридатних пестицидів.

Станом на 01 січня 2011 року в області обліковується 1667,9 т. непридатних або заборонених до використання пестицидів. Більшість накопичених препаратів були свого часу заборонені до використання у зв'язку з їх високою токсичністю та негативним впливом на здоров'я населення і довкілля. Тому кожен з відведених для зберігання непридатних або заборонених до використання пестицидів склад є об'єктом потенційної небезпеки.

Найбільша кількість пестицидів накопичена у:

- Згурівському (18% від загального накопичення пестицидів по області);

- Кагарлицькому (16% від загального накопичення пестицидів по області);

- Таращанському районах (11% від загального накопичення пестицидів по області).

Третина непридатних до використання пестицидів завантажена та зберігається в спеціальних, пристосованих для тривалого зберігання, залізобетонних контейнерах. Інша і значно більша частина зберігається в тимчасовій тарі, в більшості це звичайні залізні бочки та мішки, які схильні до корозії і впродовж незначного часу втрачають або вже втратили свої захисні властивості.

Важливим залишається питання знешкодження золошлакових відходів Трипільської теплової електричної станції, гальванічних відходів, відпрацьованих розчинників, фарб та інших відходів хімічного виробництва, які зберігаються на підприємствах.

У більшості сіл та селищ неналагоджена система регулярної санітарної очистки підпорядкованих територій. Залишаються актуальними питання збору і вивозу сміття від приватного сектору та садових товариств.

Значне забруднення атмосфери здійснюється, як стаціонарними так і пересувними джерелами. До екологічно небезпечних підприємств Київської області відносяться підприємства хімічної та нафтохімічної промисловості, електроенергетики, значний екологічний тиск справляють підприємства харчової промисловості.

Серйозна проблема виникла у зв'язку з незадовільним станом знешкодження та переробки промислових і побутових відходів, які становлять реальну загрозу для навколишнього середовища і здоров'я людей. Тому ця проблема набуває більшої актуальності і її неможливо розв'язати без запровадження сучасних безвідходних та маловідходних ресурсозберігаючих технологій. Необхідна реконструкція і модернізація комунальних та промислових підприємств, обладнання їх сучасними природоохоронними установками.

Першочергового значення набуває проблема охорони водних ресурсів. Значна кількість існуючих очисних споруд працює неефективно. Викликає занепокоєння й стан малих річок області, які забруднюються не тільки стічними водами міст, а й відходами тваринницьких ферм, нераціональним використанням мінеральних добрив тощо.

В області знаходиться найбільший радіаційно небезпечний об'єкт -Чорнобильська АЕС. Саме цей фактор призвів до екологічної катастрофи і продовжує залишатися найбільшою екологічною загрозою техногенного походження для регіонів усіх рівнів.

Таким чином, екологічні проблеми Київської області, як і усіх регіонів України, належать до найактуальніших і потребують невідкладного вирішення.

Таблиця - Перелік екологічно небезпечних об'єктів

№ з/п

Назва екологічно небезпечного об'єкту

Вид економічної діяльності

Відомча належність (форма власності)

Примітка

1

Полігон ТПВ №5 с. Підгірці, Обухівський район

Розміщення та захоронення відходів

Приватна

-

2

ЗАТ «Росава» Київська обл., м. Біла Церква

Переробна промисловість

Відкрите акціонерне товариство

-

3

Трипільській ТЕС ВАТ «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго»

Промисловість

Колективна

-

4

ЗАТ «Броварський завод пластмас». м. Бровари

Промисловість

Закрите акціонерне товариство

-

5

КП «Васильківська шкіряна фірма»

Промисловість

Комунальна

-

9 ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ОПТИМАЛЬНОГО РОЗВИТКУ І РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ

Основними проблемами області є фінансування всіх сфер соціального і економічного розвитку, демографічна проблема, проблеми залучення іноземних інвесторів. Для рішення цих проблем у Київській області розроблені плани для здійснення ряду актуальних заходів:

- здійснення заходів щодо забезпечення подальшого зростання рівня доходів населення, поліпшення соціального захисту малозабезпечених та соціально незахищених громадян;

- залучення інвестиційних ресурсів у пріоритетні галузі економіки області;

- переорієнтація промислового комплексу на випуск конкурентоспроможних видів продукції з використанням ресурсозберігаючих та екологічно безпечних технологій, активізація інноваційних перетворень виробництва, стимулювання розвитку наукомістких і високотехнологічних галузей, особливо машинобудівного комплексу, створення умов для техніко-технологічного оновлення виробництва всіх галузей промисловості;

- збільшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції;

- активізація підприємницької діяльності.

Основними проблемами, що негативно впливають на демографічну ситуацію в області залишаються:

- низький рівень середньої тривалості життя, що призводить до перевищення кількості померлих над кількістю народжених;

- активний міграційний рух молоді, особливо з сільських населених пунктів;

- недостатній соціальний захист сімей з дітьми, малозабезпечених і неповних сімей;

- неврегульованість процесів міграційного руху населення;

- наслідки Чорнобильської катастрофи, зокрема зниження тривалості життя населення на територіях, наближених до Чорнобильської зони.

Основними цілями та завданнями демографічної політики в області повинно бути:

- подолання негативних тенденцій відтворення населення;

- збереження та поліпшення здоров'я громадян;

- підтримка добробуту сімей з дітьми;

- поліпшення якості та рівня медичного забезпечення материнства та дитинства;

- мінімізація наслідків Чорнобильської катастрофи, особливо на територіях, наближених до Чорнобильської зони.

Основними проблемами ринку праці є:

- невідповідність професійно-кваліфікаційного рівня робочої сили потребам економіки області та ринку праці;

- відсутність у працівників належної мотивації до легальної продуктивної зайнятості, головним чином через низьку якість робочих місць за умовами та оплатою праці;

- відсутності механізму економічного стимулювання роботодавців до створення робочих місць з гідними умовами та оплатою праці.

Для подолання проблем ринку праці потрібно вживати такі заходи для сприяння повній, продуктивній і вільно обраній зайнятості:

- підвищення ефективності державної політики зайнятості населення, враховуючи пріоритетність:

- створення нових високотехнологічних і модернізації існуючих робочих місць;

- активізації трудової мобільності населення;

- створення сприятливих умов для започаткування та ефективного розвитку малого та середнього бізнесу та самозайнятості населення;

- підвищення рівня підприємницької активності сільського населення;

- легалізації трудових відносин в малому бізнесі;

- подальшого розвитку інфраструктури підтримки малого підприємництва, підвищення якості та розширення спектру їх послуг;

- розвитку системи підготовки висококваліфікованих кадрів для сфери малого підприємництва;

- зменшення дисбалансу попиту та пропозиції на ринку праці області, забезпечення економіки області робочими кадрами;

- сприяння відтворенню та розвитку трудоресурсного потенціалу області, створення дієвого механізму взаємодії ринку праці та ринку освітніх послуг;

- сприяння диверсифікації зайнятості сільського населення, розвитку соціальної інфраструктури на селі;

- посилення регулювання трудової міграції на регіональному, державному та міждержавному рівнях;

- сприяння професійній підготовці та трудовій зайнятості осіб, які потребують додаткового соціального захисту, в т.ч. з обмеженими фізичними можливостями.

Київська область займає позицію лідера на економічній карті України. Її роль полягає не тільки у контролюванні інших областей, а ще й у тому щоб бути зразком для інших областей України.

Фінансові ресурси області визначаються потенціалом підприємств і організацій області, надходженнями податків і зборів до державного та місцевих бюджетів. Зростання промислового виробництва, активізація інвестиційної та підприємницької діяльності, покращення фінансово-кредитних відносин сприятиме розвитку малого та середнього бізнесу, збільшенню податкових надходжень до бюджетів.

Київська область у рейтингу енергоефективності посідає 14 місце. Ефективність використання енергоносіїв у Київській області на 4,3 відсоткових пунктів вище середнього по Україні та складає 56,3% від рівня ЄС. Потенціал енергозбереження у області за рахунок підвищення енергоефективності до рівня ЄС оцінюється у 818 517,9 тонн нафтового еквіваленту або €353,6 млн. щорічно у цінах 2010 р.

Головні напрямки розвитку економічної сфери Київської області:

- зміна акцентів в інвестиційній політиці;

- сприяння створенню у районах та містах промислово-технологічних зон для реалізації інвестиційних проектів з урахуванням генеральних схем розвитку територій;

- усунення диспропорцій у розміщенні продуктивних сил;

- реформування житлово-комунального господарства і впровадження енергозберігаючих технологій;

- виконання завдань, визначених актами Кабінету Міністрів України та передбачених обласною Програмою реформування і розвитку житлово-комунального господарства Київської області і відповідними місцевими програмами;

- сприяння впровадженню інвестиційних проектів, спрямованих на економію енергоресурсів;

- розробка комплексної програми енергозбереження та програми газифікації за рахунок коштів бюджету;

- розвиток первинної медико-санітарної допомоги через покращання матеріально-технічної бази ФАПів та запровадження практики сімейної медицини;

- оптимізації мережі об'єктів соціальної інфраструктури з метою підвищення ефективності їх роботи та надання високоякісних послуг;

- забезпечення умов для проведення експерименту щодо фінансування утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, з урахуванням потреб кожної дитини, за принципом «гроші ходять за дитиною».

Завдяки вигідному положенню Київської області і міста Києва планується розвиток всіх сфер, зв'язаних з використанням корисних копалин, завдяки цьому планується розвивати:

- напрямки щодо створення на базі столичного регіону науково-інноваційних центрів, інноваційних технопарків;

- будівництво рейкового сполучення від Дарницького вокзалу м. Києва до аеропорту «Бориспіль», передбачивши кошти у проекті розбудови Дарницького вокзалу;

- будівництво нової кільцевої дороги;

- виділення земельних ділянок під будівництво соціального житла для жителів м. Києва та області;

- розвиток туристичної та рекреаційно-оздоровчої інфраструктури з метою забезпечення відпочинку населення м. Києва та області;

- визначення шляхів поліпшення екології навколишнього середовища та будівництва нових потужностей для знешкодження та переробки твердих побутових відходів що вивозяться з м. Києва.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Жук М.В. «Регіональна економіка».

2. Офіційний веб-сайт Верховної ради України.

3. Інвестиційний сайт Київської області.

4. Офіційний веб-сайт Київської обласної державної адміністрації.

5. Інші інтернет-ресурси.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Економіко-географічне положення і природно-ресурсний потенціал київської област, її місце в господарському комплексі України. Аналіз демографічної ситуації Київської області. Основні екологічні проблеми. Рівень розвитку сільськогосподарського виробництва.

    контрольная работа [211,0 K], добавлен 14.06.2010

  • Передумови розвитку і розміщення продуктивних сил Київської області. Структура і рівень розвитку господарського комплексу, характеристика промисловості, сільського господарства, транспорту та сфери послуг. Територіальна структура господарства області.

    курсовая работа [79,0 K], добавлен 03.04.2013

  • Передумови розвитку та розміщення продуктивних сил Волинської області. Сучасна галузева структура та рівень розвитку господарського комплексу області. Особливість розміщення, територіальна структура та перспективи розвитку провідних галузей господарства.

    курсовая работа [1,3 M], добавлен 06.04.2013

  • Фізико-географічне, економіко-географічне положення Кіровоградської області. Передумови розвитку і розміщення продуктивних сил. Структура і рівень розвитку господарського комплексу (промисловості, сільського господарства, транспорту та сфери послуг).

    курсовая работа [340,7 K], добавлен 19.03.2013

  • Економічно-географічне положення і природно-ресурсний потенціал регіону. Демографічна ситуація й трудові ресурси Дніпропетровської області. Проблеми та основні тенденції розвитку економіки. Екологічна ситуація та шляхи поліпшення екології регіону.

    реферат [52,8 K], добавлен 15.12.2007

  • Значення малих річок в природі та господарській діяльності людини. Екологічні проблеми, пов'язані з ними. Джерела живлення та стан малих річок Київської області. Їх довжина, геологічна будова берегів, гідрохімічний і санітарний стан, характеристика приток

    реферат [24,5 K], добавлен 04.10.2011

  • Мінерально-сировинний потенціал області. Сировина для будівельної промисловості. Запаси лужних каолінів. Джерела мінеральних вод. Лікарські грязі поблизу сіл Зарічани і Вілька. Зональні типи ґрунтів. Ліси та лісовкриті площі. Екологічні проблеми області.

    презентация [7,6 M], добавлен 18.05.2011

  • Природно-ресурсний потенціал Чернівецької області. Аналіз демографічної ситуації. Визначення рівня розвитку сільськогосподарського виробництва, а також ролі і місця області на економічній карті країни. Аналіз екологічної ситуації в Чернівецькій області.

    дипломная работа [39,7 K], добавлен 17.04.2008

  • Природно-ресурсний потенціал. Історико-культурні чинники становлення і розвитку Афганістану. Суспільно-демографічні фактори розвитку. Адміністративно-територіальний устрій. Транспорт, фінансова система, зовнішньоекономічні зв’язки, соціальна сфера.

    курсовая работа [5,9 M], добавлен 16.01.2012

  • Географічна характеристика Львівської області. Аналіз ресурсних факторів розміщення продуктивних сил. Основні родовища корисних копалин, мінерально-сировинні ресурси Львівської області. Аналіз сільського господарства, характеристика транспорту та зв’язку.

    курсовая работа [2,5 M], добавлен 22.12.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.