Володарський район Донецької області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Володарський район, Донецької області

Адміністративно-територіальний устрій

Площа району - 1,2 тис. кв. км. Населення - 31,4 тис. осіб, в т. ч. сільське - 22,8 тис. Середня щільність населення - 26,5 людини на 1 кв. км. Селищній і 8 сільським Радам депутатів трудящих підпорядковані 46 населених пунктів. На підприємствах, в колгоспах, радгоспах, установах - 61 первинна партійна, 70 комсомольських і 89 профспілкових організацій. В економіці провідне місце належить сільськогосподарському виробництву. За 16 колгоспами і 3 радгоспами закріплені 97,3 тис. га сільськогосподарських угідь, в т. ч. 81,2 тис. га орних земель. У районі - 5 промислових підприємств, 3 будівельні організації. Населення обслуговують 4 лікарні, 31 фельдшерсько-акушерський пункт. У 27 загальноосвітніх школах, в т. ч. 14 середніх, 10 восьмирічних, 3 початкових, навчаються 6362 учнів. Культурно-освітню роботу ведуть 24 клубу, 8 будинків культури, 38 бібліотек, в т. ч. 14 шкільних. Є музична школа, 34 кіноустановки. Споруджений пам'ятник В. І. Леніну. У 19 населених пунктах встановлено 28 пам'ятників та меморіальних дощок на честь воїнів-визволителів та односельчан, які загинули в роки громадянської та Великої Вітчизняної воєн. На території району розташований державний заповідник Кам'яні Могили.

Населення та його здоров'я

На 1 жовтня 2011 року 29518 осіб. З них міське 8492, а сільське 21026 осіб.

Формування онкологічної захворюваності сільського населення характеризується закономірностями та особливостями рівня, структури і динаміки. Частота виникнення злоякісних новоутворень серед сільського населення поділяється за локалізацією на 19 видів, а за поширеністю на 11 рівнів.

Найвищі рівні характерні для частоти виникнення пухлин трахеї, бронхів і легень - 42,961,8 випадків на 100000 населення. Далі за частотою виникнення знаходяться онкозахворювання шлунка (27,591,4 ‰ оо), шкіри (22,501,3 ‰ оо) і молочної залози (17,651,0 ‰ оо). Ці 4 нозологічні форми відносяться до найбільш поширених серед сільського населення. Рівні частоти виникнення інших 15 нозологічних форм поступово знижуються з 10,940,4 ‰ оо (шийка матки) до 2,520,2 ‰ оо (щитовидна залоза). Найменша частота виникнення характерна для онкологічних хвороб щитовидної залози (2,520,2 ‰ оо) і стравоходу (2,890,2 ‰ оо).

Рівень ураженості населення онкологічними хворобами залежить від місця проживання сільських жителів. Володарський район є район з найбільшою частотою онкологічних захворювань (251,64,7 ‰ оо). Збільшення вікових рівнів захворюваності відбувається за вираженим прогресивним типом і зростає стрибкоподібними темпами по десятилітніх відрізках, починаючи з 30 років. До 30 років онкологічна захворюваність сільського населення є стабільною і знаходиться на рівні 11-14 випадків на 100000 чол. Перший різкий стрибок онкозахворюваності відзначається після 30 років, коли вона зростає в 5,1 рази (50,1 випадків на 100000 чол.). При цьому більш виражений підйом її серед жіночого населення (у 5,8 рази), ніж серед чоловічого (у 4,4 рази). Другий різкий підйом онкозахворюваності має місце після 40 років, коли вона збільшується в 4,1 рази. Причому темп росту серед чоловічого населення починає перевищувати такий серед жіночого населення, що виражається в збільшенні онкозахворюваності чоловічого населення в цій віковій групі в 5,3 рази, а жіночого - у 3,3 рази. У віковому періоді 40-49 років спостерігається вирівнювання онкозахворюваності чоловічого і жіночого населення, (265,3 і 267,1 випадків на 100000 чол. відповідно). Третій підйом онкозахворюваності відзначається після 50 років, коли вона збільшується в 1,7 рази, складаючи 457,2 випадків на 100000 населення. При цьому ріст онкозахворюваності серед чоловічого (637,4 випадків) населення більш активний і починає перевищувати аналогічний рівень серед жіночого (399,7 випадків). Темп росту онкозахворюваності після 50 років трохи уповільнюється, причому особливо помітне падіння темпу серед жіночого населення - ріст у 1,5 рази проти 3,3 рази в 40-49 років, а в чоловіків у 2,4 рази проти 5,3 рази. Четвертий стрибок росту онкозахворюваності характерний для вікової групи 60-69 років. Але в цій віковій групі відзначається істотне уповільнення початку зростання цієї патології серед чоловічого населення (збільшення в 1,8 рази проти 2,4 рази в 50-59 років). За рахунок цього відбувається вирівнювання зростання частоти онкохвороб у жіночій і чоловічий субпопуляціях. Однак рівень онкозахворюваності чоловічого населення продовжує перевищувати аналогічний у жіночого населення, складаючи 1159,0 випадків проти 634,7 випадків у жінок. Останній (п'ятий) активний підйом онкозахворюваності відзначається після 70 років, коли вона збільшується в 1,2 рази. Інакше кажучи, після 70 років відбувається значне уповільнення темпу зростання частоти виникнення онкохвороб: 1,2 рази проти 5,1 рази в 30-39 років і 4,1 у 40-49 років.

Онкологічна патологія сільського населення змінювалася за останні 30 років хвилеподібно. Причому до середини 80-х рр. ХХ сторіччя хвильова природа її динаміки мала рівномірний і плавний характер, коли пікові рівні знаходилися в межах 218-240 випадків на 100000 населення. Однак з 1985 р. почався різкий підйом онкологічної захворюваності, яка досягла максимального рівня на початку 90-х рр., коли її рівень встановив 320-321 випадків на 100000 населення. До середини 90-х рр. відбулося деяке її зниження з подальшою стабілізацією на досить високому рівні - 290-300 випадків на 100000 населення. До початку 90-х рр. онкологічна захворюваність збільшилась в порівнянні з початком 70-х рр. на 65,5%, а наприкінці 90-х зафіксувалася на рівні, який перевищує такий на початку 70-х рр., на 51,5%.

У структурі онкологічної захворюваності сільського населення серед різних локалізацій новоутворень перше місце належить пухлинам легень, трахеї і бронхів (21,00,05%), друге місце - новоутворенням шлунка (14,00,06%), третє - новоутворенням шкіри (11,10,04%) і четверте - пухлинам молочної залози (7,80,07%).

Питома величина онкозахворюваності у Володарському районі 8,40,08%.

Порівняльний аналіз двох популяцій постійного населення, що проживає в сільських районах з різко контрастними рівнями забруднення повітряного середовища (розходження складали за концентрацією бенз(а) пірену - 3,2 рази, комплексному показнику забруднення 3,2 рази, питомою вагою проб повітря з перевищенням ГДК - 13,6 разів), показав, що онкозахворюваність населення в сільських районах з максимальним рівнем забруднення атмосферного повітря носить генералізований характер, причому найбільші розходження спостерігаються по онкологічних новоутвореннях трахеї, бронхів і легень - у 1,8 рази, гортані - в 1,2 рази, порожнини рота і глотки - в 1,9 рази, стравоходу в - 2,5 рази, шлунка і прямої кишки - в 1,4 рази, крові - в 1,6 (лейкемії) і 1,8 (лімфоми) рази, сечового міхура - в 1,7 рази, кісток і сполучної тканини - в 1,7 рази, шкіри - в 1,5 рази. Крім цього, серед жителів даних районів також істотно вища частота виникнення онкологічних хвороб жіночої репродуктивної системи - молочної залози і яєчників - у 1,2 - 1,3 рази, шийки матки - в 1,6 рази.

У жителів сільських районів з високим рівнем антропогенного забруднення ґрунту важкими металами відзначаються підвищені концентрації цих сполук у біологічних середовищах організму і більш висока онкологічна захворюваність.

Так, порівняльний аналіз, проведений на двох групах населення, сполучених за станом повітряного середовища (умовно «чиста» зона), соціально-професійному положенню і способу життя, але з різко контрастними рівнями концентрації в ґрунті металів показав, що в організмі людей, які проживають у сільських районах з максимальним рівнем забруднення ґрунту, відзначаються підвищені концентрації в сечі свинцю (0,082 ± 0,01 мг/л) і міді (0,17 ± 0,01 мг/л), а у волоссі - свинцю (19,3 ± 1,7 мг/кг), цинку (74,2 ± 6,0 мг/кг) і міді (11,5 ± 1,6 мг/кг). Серед цього населення спостерігаються більш високі загальні показники онкологічної захворюваності (на 15,8%), а також підвищена частота пухлин жіночої репродуктивної системи - молочної залози на 9,6%, яєчників на 7,8%, шийки матки на 7,35% і тіла матки на 6,1%. Існує специфічність частоти виникнення онкологічних хвороб серед сільського населення і їх локалізацій в організмі в залежності від виду металів, що забруднюють ґрунт. Найвищі рівні онкозахворюваності населення відзначаються при забрудненні ґрунту групою металів у наступному поєднанні - хром, нікель, берилій і свинець, особливо по таких локалізаціях, як ободова і пряма кишка (вище на 19,7%).

Сільськогосподарські робітники, які прямо контактують з ядохімікатами при обробці ними рослин протягом 15-20 років, мають достовірно (Р < 0,05) більш високі показники частоти виникнення онкологічних захворювань трахеї, бронхів і легень (+26,2%), шлунка (+28,1%) і прямої кишки (+19,0%). При цьому, більш висока онкологічна захворюваність спостерігається при контакті робітників з ядохімікатами, які мають властивості матеріальної кумуляції: хлорорганічними, нітрофенольними і сполуками, які містять арсен.

Порівняльний аналіз на основі парно-сполученого підбору урівноважених груп сільського населення за станом повітряного середовища і ґрунту (умовно «чисті» населені пункти, але різко відрізняються за якістю питної води: 69-81% проб води з відхиленнями від санітарних норм), дозволив визначити наступні особливості в онкологічній захворюваності населення. Серед населення, яке постійно (не менше 10 років) вживає неякісну воду, відзначаються статистично достовірно (Р < 0,05) більш високі показники захворюваності на рак шлунка (+12,4%), сечового міхура (+12,1%) і лейкемії (+58,3%). При цьому онкорезультуючий ефект вживання неякісної води активно наростає після 15 і особливо після 20 років її вживання.

У формуванні онкологічної захворюваності істотну роль відіграє мінеральний склад питної води. Порівняльний аналіз онкологічної захворюваності мешканців 3-х селищ, які вживають питну воду, що істотно відрізняється за якісним складом мінеральних речовин, показав наступне: найвища захворюваність на новоутворення шлунка (27,9 ± 0,6 випадків на 100000 чол.), сечового міхура (7,8 ± 0,3 випадків на 100000 чол.) і лейкемії (6,5 ± 0,3 випадків на 100000 чол.) відзначається серед населення того населеного пункту, де вживається для пиття вода з найменш сприятливим мінеральним складом (за спектром і концентрацією) по 12 речовинах, з яких 9 знаходяться в концентраціях, вищих за ГДК: кальцій, свинець, кадмій, мідь, нікель, хром, нітрати, аміак, фенол.

У той же час, мінімальні показники онкозахворюваності за всіма трьома нозологічними формами пухлин (1,5±0,03 - 5,0±0,1 випадків на 100000 чол.) мали місце серед населення, що використовує для пиття воду, яка збалансована за 22 мінеральними речовинами і не містить таких факторів ризику, як нітрати, аміак, фенол і свинець.

Кореляційний аналіз показав, що найвищий ступінь значущості у формуванні онкологічної захворюваності сільських жителів мають 3,4 бенз(а) пірен (r = +0,95), сажа й оксиди азоту (r = +0,8), завислі речовини та оксид вуглецю (r = +0,5 - +0,7)

Існує диференційована кореляційна залежність частоти новоутворень органів травлення від різних ксенобіотиків, що знаходяться в повітряному середовищі. Так, новоутворення порожнини рота, глотки і стравоходу мають сильний ступінь прямого кореляційного зв'язку з концентрацією 3,4 бенз(а) пірену (r = +0,8 - +0,98) і середній ступінь зв'язку з вмістом азоту (r = +0,6 - +0,67), діоксиду сірки (r = +0,6 - +0,57), завислих речовин (r = +0,6 - +0,57), діоксиду азоту та оксиду вуглецю (r = +0,53 - +0,55).

Частота новоутворень трахеї, бронхів і легень має сильний прямий кореляційний зв'язок з вмістом у повітрі 3,4 бенз(а) пірену (r = +0,93) і середній з концентрацією завислих речовин, діоксидів азоту та сірки, оксиду вуглецю (r = +0,54 - 0,65).

Частота новоутворень репродуктивних жіночих органів також має виражений кореляційний зв'язок з окремими ксенобіотиками: частота новоутворень молочної залози - з вмістом 3,4 бенз(а) пірену (r = +0,8), діоксиду сірки (r = +0,7), діоксиду азоту, завислих речовин, оксиду вуглецю (r = +0,6). Частота новоутворень яєчників та тіла матки корелює лише з концентрацією в повітряному басейні діоксиду азоту (r = +0,6 - +0,7).

Обґрунтування принципів і заходів профілактики онкологічної захворюваності сільського населення. Доведено, що попередження виникнення злоякісних новоутворень серед сільського населення екокризового регіону повинне здійснюватися за рахунок комплексу науково обґрунтованих заходів первинної профілактики (суспільної та індивідуальної).

Суспільна профілактика включає систему заходів щодо оздоровлення сільського екологічного середовища та удосконалення санітарного нагляду за ним, а індивідуальна - формування здорового способу життя, контроль за станом здоров'я сільських жителів і їх профілактичне оздоровлення.

Оздоровлення навколишнього середовища в сільській місцевості досягається за рахунок реалізації наступних принципів: 1) удосконалення правового регулювання використання ресурсів екологічного середовища; 2) науковий гігієнічний моніторинг навколишнього середовища сільських населених місць; 3) створення умов для активного самоочищення довкілля; 4) програмно-компґютерне керування процесом нагромадження й утилізації промислових і сільськогосподарських відходів.

Удосконалення санітарного нагляду за екологічним середовищем сільських районів здійснюється на основі наступних принципів: 1) створення оптимальної мережі стаціонарних постів автоматизованого лабораторного контролю за станом навколишнього середовища в сільських районах; 2) інтенсифікація і підвищення якості попереджувального санітарного нагляду за промисловими, сільськогосподарськими і комунальними об'єктами, які забруднюють довкілля в сільській місцевості; 3) удосконалення поточного санітарного нагляду за оздоровленням навколишнього середовища сільських районів.

Первинна профілактика онкологічних захворювань серед сільського населення екокризового регіону повинна реалізовуватися на основі наступних основних принципів: 1) систематичний функціонально-діагностичний контроль за станом органів і систем організму; 2) систематичне профілактичне оздоровлення сільських жителів з 1-ою і 2-ою групами здоров'я; 3) формування здорового способу життя сільського населення.

Медицина

Виконуючи програму щодо лікувально-профілактичних заходів Володарського району проводиться робота з подальшого розвитку амбулаторно-поліклінічної допомоги, пріоритетного надання допомоги дітям, матерям, інвалідам Великої Вітчизняної війни, соціально незахищеним верствам населення; виконання Програм «Діти України», «Планування сім'ї», «Здоров'я людей похилого віку», «Цукровий діабет», з профілактики і боротьби зі СНІДом, з туберкульозом, онкозахворюваннями, з наркоманією, артеріальною гіпертонією. Проводиться робота з підвищення санітарної освіченості населення: лекції, статті в газеті «Заря Приазовья», бесіди з населенням.

Продовжується робота 10 соціальних людино-ліжок на базі Кальчицької дільничної лікарні. 5 липня 2002 року Володарська центральна районна лікарня була акредитована і одержала І кваліфікаційну категорію. Згідно з наказом МОЗ України від 19.06.1996 року №175 швидка допомога укомплектована необхідною апаратурою, обладнанням, санітарний транспорт радіофіковано.

Структура мережі органів охорони здоров'я району:

1. Володарська ЦРЛ (165 ліжок)

o пологове відділення - 20 ліжок

o гінекологічне - 15

o терапевтичне - 50

o неврологічне - 10

o хірургічне - 40

o ЛОР - 5

o дитяче інфекційне - 25

2. Дільнична Кальчикська лікарня на 10 ліжок терапевтичного профілю.

3. Чотири амбулаторії: Старченківська, Куйбишевська, Новокраснівська, Кас'янівська.

4. Станція швидкої медичної допомоги з підрозділом в селі Кальчик.

Поліклініка ЦРЛ на 371 відвідування за зміну з педіатричними дільницями, 5 терапевтичними дільницями, з 25 лікарями денного стаціонару має в своєму складі кабінети: гінекологічний, онкологічний, педіатричний, підлітковий, психіатричний, неврологічний, стоматологічний із зубопротезною госпрозрахунковою лабораторією, терапевтичний, профпатології, кабінет щеплення, інфекційний, ЛОР, офтальмологічний, фтизіатричний, хірургічний, ендокринологічний, регістратура, процедурний кабінет, оглядовий, кабінет профоглядів на госпрозрахунку, кабінет психіатра на госпрозрахунку.

Загальнолікарські служби: фізіотерапевтична, молочна кухня, кабінет функціональної діагностики, підлітковий кабінет, лабораторія, патологоанатомічна служба, центрально-стерилізаційне відділення, кабінет ЛФК, бухгалтерія, відділення переливання крові, господарська служба, інформаційно-аналітична служба. Фельдшерсько-акушерські пункти: Типових приміщень - 9

Не функціонують 4 ФАПи: П'ятихатський, Катеринівський, Шевченківський, Першотравневий.

Бюджет району

Фінансовий ресурс районного бюджету 2011 року, розрахований виходячи з положень нових Бюджетного і Податкового кодексів Україні і становить 41981,8 тис грн. Це на 4420, 3 тис. грн., Або майже на 12% більше плану 2010 року.

населення володарський район бюджет аграрний

Зростання склався із збільшення дотації вирівнювання з державного бюджету на 4465,8 тис. грн. і зменшення плану власних доходів на 45,5 тис грн. У 2011 році не планується передача коштів до районного бюджету з бюджетів сіл і селища. (у 2010 році планувалася передача 398 000 з селищного бюджету). При плануванні доходної частини бюджету були прийняті контрольні цифри Міністерства фінансів за власними доходами, які складуть 10498,2 тис. грн. Цей показник менше планової цифри 2010 року і більш ніж на 800 тис. грн. менше, ніж очікуване виконання плану власних доходів поточного року. Загалом, план власних доходів об'єктивний і реальний до виконання. (Для довідки: при прийнятті бюджету на 2010 рік, фінансовим управлінням прогнозувалося перевищення плану власних доходів на 800 тис грн. Станом на 28 грудня план власних доходів перевиконано на 814 тис. грн.)

Виходячи з положення планування видатків по галузях у чіткій відповідності з контрольними показниками Міністерства фінансів, в 2011 році значно зміниться структура витрат по головних розпорядниках.

Так, на освіту заплановано 22655,6 тис. грн., Що складе 54% витрат районного бюджету (2010 - майже 60%);

на охорону здоров'я - 12689,5 тис. грн. - 30,2% (2010 г. - 26,6%) - тут зростання пов'язане в основному з передачею витрат на утримання сільської медицини з районного бюджету;

на соціальний захист населення заплановано 1070,7 тис. грн., що складе 2,6% витрат, тоді як в 2010 році планувалося 3,8%;

на культуру планується витратити 2682,8 тис. грн., що складе 6,4% і залишиться на рівні 2010 року;

на управління і спорт планується відповідно 458,8 і 274,3 тис. грн., що складе 1,1 і 0,7% і практично в 2 рази менше, ніж показники 2010 року.

Транспорт

Автомобільним транспортом підприємств та фізичних осіб-підприємців, які здійснюють вантажні перевезення на комерційній основі, за січень-березень 2011 року перевезено 5,6 тис. т вантажів, що на 26,5% більше, ніж за січень-березень 2010 року. Вантажооборот збільшився проти січня-березня 2010 року на 29% та склав 901,5 тис. ткм.

Перевезення пасажирів зросли порівняно з січнем-березнем 2010 р. на 17,5% і становили 146,4 тис. осіб. пасажирооборот збільшився проти січня-березня 2010 року на 2,3% та склав 3,2 млн. пас. км.

Промисловість

На території району працюють організації:

? промислові: ЗАТ «Володарський молочний завод», колективне підприємство «Володарська типографія», ВАТ «Кальчикський кар'єр», хлібокомбінат, Володарський райСТу, ВАТВК «Агросервіс-» Центр»», агроцех №31, ВАТ «ММК ім. Ілліча»;

? міжгосподарські: Райсільгоспенерго, Володарське агрохімічне об'єднання;

? організації з обслуговування сільськогосподарських підприємств: ВАТ «Володарське ремпідприємство», ВАТ «Володарський райагрохім», Володарський сортонасінний завод, ВАТ «Володарський райагропромпостач», ТОВ «Володарський інкубатор»;

? транспортні: ВАТ «Володарський спецАТП 0517», ТОВ «Володарськавто»;

? будівельні: ТОВ «Будівельна компанія «Зодчий «», філія «Володарський автодор», Володарське підприємство агродорбуд №4, ЗАТ «Агродорбуд».

Загальний обсяг реалізованої промислової продукції за січень-березень 2011 року становив 9,5 млн. грн., що 2,8 рази більше в порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Із загального обсягу реалізованої продукції добувної та переробної промисловості 63,5% припадає на сировинну продукцію, 36,5%-на товари широкого вжитку

За І квартал 2011 року ЗАТ «Володарський молокозавод» виробив 92,6 тонн м» яких сичужних сирів, ВАТ «Кальчицький кар» єр» виробив 55,8 тис. м3 щебню, виробництво каоліну за звітний період не здійснювалось.

У Володарському районі пріоритетною галуззя є сільське господарство, яке має важливе значення для забезпеченості сталого соціально-економічного розвитку.

Із загальної площі сільгоспугіддя займають 86,2%, з них ріллі - 83,9%, сінокоси і пасовиська - 15,2%, лісові насадження - 0,7%, лісосмуги - 3,9%, під водою - 0,7%, присадибні ділянки - 2,9%, інших - 4,6%.

Майже 17 тис. га земель розташовано на рівнині, 79,6 тис. га - на схилах. На орних угіддях схили займають 65,3 тис. га

Підприємства району спеціалізуються на виробництві зерна, соняшнику, молока, м'яса, яєць. У декількох господарства є переробні цехи соняшнику, зерна, виробництву круп.

В районі функціонує 112 сільгосппідприємств, з них:

- Товариства з обмежень відповідальністю - 8

- Агро цехи ПАТ «ММК ім. Ілліча - 8 (Це 48% від Загальної площі ріллі, а також 46% від Загальної суми валової продукції)

- Відкрите акціонерне товариство - 1

- Закрити акціонерне товариство - 1

- Приватні підприємства - 4

- Фермерські господарства - 90

- Ф. «Володарський» ТОВ «Агрофірмі Агротіс» - 1

На території району знаходиться 3 лісництва Приазовського лісгоспзагу:

1. Куйбишевське 3128 га

2. Володарське («Азовська дача») 16,78 га

3. Федорівське 1472 га

У виробничій зоні розташовані тваринні ферми, автотракторні парки, склади, переробки.

Екологія

Велике значення набуває рекультивація земель, боротьба з забрудненням ґрунтів. Велика проблема існує з вивозом побутового сміття. Озеленення району низьке, воно не перевищує 8,3%.Основними забруднювачами повітря залишаються підприємства Кальчикського кар'єру, що розташовані на території Кальчикської сільської ради, а також комбікормовий завод, млин, олійний цех, 16 котелень, 40 автозаправних станцій на території району. У районі щороку накопичується біля 201 тис. тонн відходів, у тому числі відходів II та III класу небезпеки - 184 тис. тонн. Біля 9 тис. тонн - IV класу небезпеки. Гостро стоїть питання екологічно небезпечного поводження з побутовими відходами. Біля 16 тис. тонн ТПВ вивозиться на звалища, які не відповідають нормативам.

Антропогенна діяльність населення є причиною інтенсивного забруднення поверхневих і підземних вод. У водойми сільської місцевості щорічно скидаються у великих кількостях промислові стічні води (0,6 тисяч/мі/чол/рік) і ядохімікати (0,57 кг/чол/рік).

Значну роль у забрудненні поверхневих і підземних вод відіграє хімічна промисловість (8% стічних вод містять велику кількість розчинених солей, органічних сполук, аміаку і кислот), золошламонакопичувачі електростанцій і стічні води комунально-побутового і житлового господарств (12%), які збільшують мінералізацію річкової води і підвищують вміст у ній хлоридів.

Велика роль в антропогенному забрудненні поверхневих сільських водойм належить пестицидам-у Володарському районі цей показник дорівнює 92,5 кг/кмІ/рік. Найвищі рівні навантаження на ґрунт відходів тваринництва більше 300 т/кмІ, органічних добрив більше 8 т/га, мінеральних добрив більше 200 кг/га, твердих побутових відходів більше 0,1 тис. т/кмІ. У Володарському районі зареєстровано середній рівень забруднення ґрунту пестицидами (питома вага проб ґрунту з концентраціями вище ГДК - 13,20,1%). Інтенсивне техногенне навантаження на ґрунт обумовлює підвищений вміст у ньому металів. Концентрації їх вищі, ніж у заповідній зоні «Хомутівський степ» у наступній кратності: мідь у 9,3-22 рази, ртуть - 1,29-12,4, цинк - 1,26-19,7, свинець - 1,16-5,26, олово - 1,37-2,3, молібден - 12-28, хром - 13,4-116,4, нікель - 14,9-22,2, кобальт - 1,1-1,3, літій - 1,9-4,1, берилій - 1,06-1,12, магній - 1,3-40,8, барій - 7,9-20,7, вісмут - 1,1-1,9, марганець - 14-28,6 рази.

Висновки

Основні проблеми серед населення і екології району

1. Повітряне середовище в сільських населених місцях Володарського району містить широкий спектр шкідливих хімічних речовин (22 речовини), значна частина яких постійно знаходиться в концентраціях вище ГДК (2,30,06 - 32,60,2% проб). У повітряному середовищі сільських районів постійно реєструється 3,4 бенз(а) пірен у концентраціях вище ГДК (від 1,08 до 3,28 мг/м3). Сумарна концентрація шкідливих хімічних речовин у повітряному середовищі складає 4,3-21,5 мг/м3, комплексний показник забруднення знаходиться в межах 2,6-15,0.

2. У водойми сільської місцевості скидаються у великих кількостях агропромислові стічні води (0,6 тис./м3/чол/рік) і отрутохімікати (0,57 кг/чол/рік). Якість питної води в сільських населених місцях істотно розрізняється за фізико-хімічними характеристиками і рівнем хімічного забруднення - питома вага проб з відхиленнями від гігієнічних норм складає в середньому 24,8% (від 4,5 до 80,9%).

Ґрунт сільськогосподарських полів і сільських населених місць містить широкий спектр хімічних елементів антропогенного походження в концентраціях, які перевищують ГДК і показники на еталонних земельних угіддях

3. Середні показники онкологічної захворюваності сільського населення екокризового регіону складають 213,95,7 випадків, максимальні 457,0 випадків, а мінімальні 84,0 випадків на 100000 чоловік. Субмінімальні вікові показники реєструються до 30 років (12,9 випадків на 100000 чол.), субмаксимальні - після 70 років (1040,9 випадків), а вище середніх - після 40 років (266,2 випадків на 100000 чоловік).

Найбільш високі рівні онкологічної захворюваності сільського населення характерні для новоутворень органів дихання (42,961,8 ‰ оо), шлунка (27,591,4 ‰ оо), шкіри (22,51,3 ‰ оо) і молочної залози (17,651,0 ‰ оо), а найменші - для новоутворень щитовидної залози (2,520,2 ‰ оо) і стравоходу (2,890,2 ‰ оо).

4. Онкологічна захворюваність серед сільського населення хвилеподібно і рівномірно підвищувалася з початку 70-х років, а з середини 80-х років почався її різкий підйом, який закінчився до кінця 90-х років ХХ сторіччя. За останні 30 років онкологічна захворюваність сільських жителів Донецької області підвищилася на 65,5% і стабілізувалася на рівні 290-300 випадків з коливаннями до 350-460 випадків на 100000 населення.

5. Тривале (15-20 років) проживання сільського населення в умовах повітряного середовища, забрудненого широким спектром (більше 20) шкідливих хімічних речовин, характеризується генералізованим канцерогенезом, що виявляється в підвищеній онкологічній захворюваності з різноманітною локалізацією новоутворень (18 локалізацій). Особливо значно зростає частота виникнення новоутворень органів дихання (у 1,8 разів), травлення (у 1,4 - 2,5 рази), сечостатевої системи (у 1,7 разів), шкіри (у 1,5 разів) і крові (у 1,5 - 1,8 разів).

6. Метали, які містяться в ґрунтах сільських районів у концентраціях вище природних фонових можуть виступати як фактори ризику, так і антиризику щодо онкологічної захворюваності сільського населення.

Властивості фактора онкоризику має комплекс таких металів, як хром, нікель, берилій, свинець, ртуть, цинк. Тривале проживання в населених пунктах із забрудненим важкими металами ґрунтом призводить до значного нагромадження їх в організмі людини, при цьому такі популяції населення мають більш високий рівень онкозахворюваності. При наявності в ґрунті групи легких металів (магній, літій, барій, вісмут, молібден) у підвищених концентраціях (вище фонових) відзначаються більш низькі рівні онкологічної захворюваності сільського населення.

7. Незбалансована за мінеральним складом питна вода виступає як фактор ризику виникнення онкологічної патології серед сільського населення, особливо по новоутвореннях органів травлення, сечостатевої системи і крові. Збалансована за складом і концентрацією мікроелементів питна вода виступає як інтенсивний фактор антионкоризику.

8. Забруднення ґрунту сільськогосподарських полів отрутохімікатами на фактично існуючому рівні (28,90,3% проб вище ГДК) вірогідно не впливає (p>0,05) на показники онкологічної захворюваності рільників. Тривалі (15-20 років) прямі контакти з отрутохімікатами, які мають властивості матеріальної кумуляції, сприяють підвищенню частоти виникнення онкопатології серед даної групи сільськогосподарських робітників, особливо по новоутвореннях органів дихання і шлунка.

На мою думку необхідно збільшити вклади у розвиток медицини (в особливості у розвиток боротьби з онкозахвоюваннями).

Також необхідно налагодити моніторинг ґрунтів, без якого неможливо здійснювати заходи по їх покращенню.

Потрібно розробити дійовий механізм відповідальності та санкцій до землевласників і землекористувачів, які своєю діяльністю спричиняють погіршення стану земельних угідь.

Щоб поліпшити якість ґрунтів пропоную:

1) вирощуванням рослин, що накопичують у своїй біомасі незначну кількість токсикантів;

2) фітомеліорацією за допомогою рослин, які здатні вивести з врожаєм велику кількість того чи іншого забруднювача з наступною їх утилізацією, а також опрацюванням агротехнічних заходів, які спроможні створити умови для формування кореневої системи рослин поза забруднених ґрунтових прошарків; внесенням речовин, які зв'язували б важкі метали і радіоактивні речовини в незасвоювані рослинами форми тощо.

3) вдосконалення технології вирощування рослин, а головне - дотримання їх, особливо таких складових, як мінімалізований обробіток ґрунту, оптимальні строки, способи та норми внесення органічних і мінеральних добрив, проведення заходів захисту рослин від бур'янів, шкідників, хвороб.

4) вдосконалення ходових систем мобільної с.-г. техніки, технічних засобів для внесення агрохімікатів, покращення якості та зменшення токсичних властивостей пестицидів і мінеральних добрив.

Размещено на Allbest.ru