Кліматичні ресурси. Вплив погодно-кліматичних умов на здоров'я і господарську діяльність людини

Размещено на http://www.аllbеst.ru/

РЕФЕРАТ

з фізичної географії України

на тему

Кліматичні ресурси. Вплив погодно-кліматичних умов на здоров'я і господарську діяльність людини

КЛІМАТИЧНІ РЕСУРСИ

кліматичний погодний здоров'я людина

Кліматичні ресурси характеризуються кількістю сонячного сяйва, тепла, вологи, вітровим режимом. Найбільша тривалість сонячного сяйва становить від 230 до 350 год і спостерігається в липні, а найменша -- у грудні (20-30 год у північних районах і 60-70 год у Криму). Близько 80--85 % річного тепла, що надходить на земну поверхню і засвоюється нею, припадає на весну і літо.

Це впливає на розподіл сум температур і тепла, необхідних рослинам у період їх вегетації. Тепловий режим залежить від тривалості безморозного періоду та часу з температурами, що впливають на вегетацію сільськогосподарських культур. У їх розподілі простежуються зональні й регіональні відмінності.

Таблиця 1. Середня тривалість безморозного періоду та періодів з температурами повітря, що забезпечують вегетацію рослинності

Більшість сільськогосподарських культур вегетують після переходу середньодобової температури через -1-5 °С весною і восени. Теплолюбні культури вегетують при температурах повітря +10 °С і більше. Найбільш активна вегетація рослин спостерігається між переходами температур вище +15 °С. Потреба рослин у теплі на період їх вегетації забезпечується сумами температур за згадані періоди. При цьому суми температур за час з температурами вище +5 °С визначають ту кількість тепла, яку отримують рослини за весь вегетаційний період. У розподілі тепла також помітні зональні відмінності. Так, у зоні мішаних лісів суми температур вище +5 °С становлять 2700-2900°, лісостеповій зоні 2770-3300°, на півдні степової зони 36004000°, а на Південному березі Криму -- більше 4500°. В Українських Карпатах і Кримських горах ці показники менші й сягають, відповідно, 1635 і 2270°.

Таблиця 2. Суми позитивних температур повітря на території України

Розподіл сум температур вище +10 °С і +15 °С подібний до розподілу сум вище 5 °С. У гірських районах з підйомом на кожні 100 м суми температур зменшуються, найпомітніше це відбувається при переході температури вище 15 °С. Характерною є мінливість сум температур в окремі роки: вони менші в дощові роки і більші в посушливі, залежать від дати настання теплого періоду. Найбільшою теплозабезпеченістю позначаються степова зона. Південний берег Криму, Закарпатська низовина, найменшою -- Українські Карпати, північно-східні райони рівнинної частини.

Важливим кліматичним ресурсом є атмосферні опади, завдяки яким утворюються запаси вологи в ґрунті, що впливає на ріст рослин. У розподілі сум опадів (річних, за холодний і теплий періоди) спостерігається їх зменшення з півночі на південь і з північного заходу на південний схід на рівнинній частині, збільшення в гірських районах. Опади і волога, що потрапляють на поверхню землі (дощ, сніг, роса, іній, туман), не повністю проникають у ґрунт. З опадів весняного і літнього періодів до ґрунту потрапляє 20-30 % їх вологи, а з опадів холодного періоду в ґрунт проникає 20-30 % вологи на півночі, до 75 % вологи на півдні. Найбільші запаси вологи в ґрунті спостерігаються весною, ними забезпечується врожай сільськогосподарських культур в умовах поливного землеробства.

Залежно від форми природокористування виділяють енергетичні, агрокліматичні, рекреаційні кліматичні ресурси. Сонячна радіація та енергія вітру є ресурсами геліотехнічних та вітрових електростанцій. Використання сонячної енергії в Україні є ефективним протягом теплого періоду в лісостеповій і степовій зонах, на Південному березі Криму. Використання вітрової енергії сприятливе в зимовий і перехідні періоди в степовій зоні. Українських Карпатах і Кримських горах, на узбережжях водойм, коли середні швидкості вітру становлять 4-6 м/с.

Таблиця 3. Розподіл сум опадів по території України

Агрокліматичні ресурси характеризують запаси вологи в ґрунті, місячні суми температур повітря та атмосферних опадів за період інтенсивної вегетації, складові теплового балансу, суми атмосферних опадів за теплий і холодний періоди. Умови перезимування рослин визначаються температурним режимом повітря і ґрунту, характером снігового покриву -- тривалістю його залягання і висотою, запасами води, особливостями сніготанення, відлигами та ін. Рекреаційні кліматичні ресурси визначаються показниками, які зумовлюють сприятливість.

ВПЛИВ ОКРЕМИХ ПОГОДНО-КЛІМАТИЧНИХ ФАКТОРІВ НА СТАН ЗДОРОВ`Я ЛЮДИНИ

Відомо, що природне середовище утворює визначені, найчастіше специфічні умови для зберігання та розвитку здоров'я. Зараз вже не викликає сумнівів такий причинно-наслідковий ланцюг: сонячна активність -- збурення магнітосфери та іоносфери -- зростання напруги електромагнітного поля Землі -- реакція організму. Головним збудником життєдіяльності на нашій планеті є сонячне випромінювання з усіма його електронними та іонними потоками і спектрами. Сонячна активність сприяє таким фізико-хімічним процесам, як коливання атмосферного тиску, температури, ступінь вологості повітря, та іншим, які позначаються на стані серцево-судинної та нервової систем, психіці та поведінкових реакціях людини.

Так, наприклад, встановлено, що існує тісний зв'язок між смертністю, народжуваністю та сонячною активністю. З виникненням плям на Сонці у людей псується настрій, знижується працездатність, порушується ритм життя. У цей період реєструють підвищення загострень хронічних хвороб, насамперед серцево-судинної системи та ЦНС, дорожнього травматизму. Відомо, що короткі хвилі ультрафіолетового випромінювання Сонця згубно впливають на живий організм, вони поглинаються нуклеїновими кислотами, що призводить до генетичних мутацій, водночас збільшується кількість злоякісних утворень -- раку, саркоми, лейкозу. З кліматичними чинниками, а саме: температурою, вологістю, вітрами, погодою і т.п., тісно пов'язані функціональні стани та захисті реакції організму, а також мотивація поведінки, що в свою чергу, може призвести до виникнення низки захворювань, в тому числі і психічних розладів,

З'ясовано, що погода по-різному впливає на людей із однаковими захворюваннями, наприклад, деякі хворі на астму вважають, що на них повітря пустелі справляє дивовижний вплив, тоді як іншим воно не приносить полегшення, а причини таких розходжень до цього часу нез'ясовані. Інколи дуже важко визначити, яким чином погода впливає на поведінку та психологічний стан людини, проте такий вплив, безперечно, існує: наприклад, позитивні відчуття з настанням перших теплих сонячних днів навесні після довгої холодної зими. Водночас, найвищий показник смертності внаслідок захворювань реєструється взимку. Більша частина захворювань, особливо це стосується хвороб легень, припадає на зиму, Взимку збільшується кількість простудних захворювань і випадків грипу; в окремі роки грип набуває характеру епідемій. Метеочинники, що сприяють захворюванню на грип, точно не відомі. Деякі фахівці вважають, що розвиток цієї хвороби найбільш ймовірний за умови відносної вологості менше ніж 50% і слабких вітрів. Вони припускають, що низькі температури сприятливі для виживання і поширення вірусу.

Методика гігієнічної оцінки погоди заснована на визначенні та санітарній характеристиці основних чинників, які формують і характеризують погоду.

До чинників, які формують погоду, слід віднести природні (рівень сонячної радіації, характеристики ландшафту, особливості циркуляції повітряних мас) та антропогенні (забруднення атмосферного повітря, знищення лісів, утворення штучних водоймищ, меліорація, іригація) чинники. До чинників, які характеризують погоду, -- геліофізичні елементи (інтенсивність сонячної радіації, сонячна активність), геофізичні елементи (напруга планетарного та аномального полів, геомагнітна активність), електричний стан атмосфери (напруга електричного поля, атмосферна іонізація, градієнт потенціалу, електропровідність повітря, електромагнітні коливання),метеорологічні елементи (температура та вологість повітря, швидкість та напрямок руху повітряних мас, атмосферний тиск тощо).

Для систематизації та оцінки різноманітності можливих поєднань погодоформуючих елементів у медицині застосовують спеціальні прикладні класифікації погоди. За класифікацією І.І. Григор'єва розрізняють 4 медичні типи погоди: дуже сприятливу, сприятливу, погоду, що потребує посиленого медичного контролю, та погоду, що потребує суворого медичного контролю.

Учені припускають, що реакція на зовнішні подразники, в тому числі і на погоду, залежить від конституції людини. Багато людей страждають від "фенної хвороби", яка звичайно проявляється за день-два до початку вітрів і триває, доки вони не минуть. Прояви симптомів хвороби збігаються з аномальним підвищенням вмісту в крові і тканинах біологічно активної речовини серотоніну, який впливає на передачу сигналів від нервових клітин до ЦНС. Це може бути пов'язане зі змінами екологічних властивостей повітря, часто із високим вмістом позитивних іонів. Відомо, що атмосферні іони являють собою молекули або атоми, які мають дуже мало електронів. В атмосфері завжди є велика кількість іонів -- близько 1000 негативних іонів і понад 1200 позитивних іонів на 1 см3 чистого зовнішнього повітря. Концентрації позитивних та негативних іонів дуже змінюються залежно від стану атмосфери і якраз є причинами захворювань. Одним із засобів уникнення фізичних та психологічних недуг, пов'язаних із погодою є спроба збільшення концентрації негативних іонів у навколишньому середовищі за рахунок різних типів генераторів негативних іонів.

Подібні відчуття можна пояснити наступним чином: в умовах впливу підвищеної температури і вологості повітря віддача тепла з організму в навколишнє середовище ускладнена і може відбуватися тільки при напружені механізмів фізичної терморегуляції (тобто посилення потовиділення, розширення периферійних судин). При підвищенні температури навколишнього середовища до 33°С, що відповідає температурі шкіри, віддача тепла за рахунок проведення стає неефективною і здійснюється лише за рахунок випаровування. Якщо є вологість повітря збільшується ускладнюється і цей шлях тепловіддачі -- внаслідок чого можливе перегрівання організму.

Вплив високої температури на організм супроводжується пониженням уваги, порушенням точності і координації рухів, змінами імунологічної реактивності організму (у крові утворюються особливі антитіла -- теплові агглютини і гемолізини, які викликають склеювання і загибель власних еритроцитів). Розвивається анемія, а також гіпоавитамінози по групам СІВ (вітаміни втрачаються з потом).

Вплив низької температури навколишнього середовища також приводить до напруження системи терморегуляції. При тривалій дії низьких температур спостерігається переохолодження (гіпотермія). У стані гіпотермії спостерігаються пригнічення ЦНС, що понижує чутливість нервових клітин до нестачі кисню і подальшого пониження температури; послаблюється обмін речовин, що зменшує потребу у кисню, організм при цьому стає менш чутливий до інфекції і інтоксикації, нормально не функціонує імунна система, що може призвести врешті до загибелі організму.

Ще одним із проявів впливу навколишнього середовища на організм людини може бути так звана гірська хвороба. Вона розвивається в умовах високогір'я внаслідок падіння парціального тиску атмосферних газів, насамперед кисню. На висоті близько 3 тис. м н.р.м. насиченість гемоглобіну киснем забезпечується на 85%. В основі гірської хвороби лежить гіпоксія -- нестача кисню у тканинах організму. При цьому виникає задишка, слабкість, запаморочення, головний біль, часто спостерігається і набряк легень, останнє може призвести до загибелі. На висоті 5 тис. м н.р.м. може настати коматозний стан: внаслідок гіпоксії мозку хворий непритомніє, порушується дихання та кровообіг, відбуваються глибокі зрушення в обміні речовин.

На людину впливає і зміна у атмосфері концентрації озону. Виснаження озонового шару призводить до підвищення рівня ультрафіолетового випромінювання і, як вже раніше вказувалось, може призвести до таких патологій, як рак шкіри, пригнічення імунної системи та катаракти. Великі концентрації озону в повітрі спричиняють отруєння людини (втома, роздратованість, задушливий кашель, запаморочення і т.п.).

Необхідно відмітити, що дія фізичних факторів навколишнього середовища не завжди є лише прямою, досить часто вони впливають на організм людини опосередковано. Наприклад, підвищення вмісту СО2 у повітрі змінює характер теплового випромінювання з атмосфери у космос, спричинюючи так званий парниковий ефект. Аналіз впливу процесу глобального потепління, яке відбувається на планеті, засвідчив вірогідний його зв'язок із поширеністю паразитів та збудників інших інфекційних захворювань. Підвищення температури у результаті потепління посилює біологічну активність і сприяє розмноженню переносників інфекційних хвороб -- комарів, мух та ін.

Так, основою впливу навколишнього середовища на організм людини є геліофізична активність, яка проявляється на Землі як безпосередньо (радіовипромінювання, інфрачервоне випромінювання Сонця та видиме світло), так і опосередковано (зміна метеочинників). Зовнішнє середовище передусім впливає на нервову систему організму.

Таким чином, здоров'я людини залежить від багатьох факторів: кліматичних умов, стану навколишнього середовища, забезпечення продуктами харчування і їх цінності, соціально-економічних умов, а також стану медицини.

Негативно позначається на формуванні здоров'я і несприятлива екологічна обстановка, зокрема забруднення повітря, води, ґрунту, а також складні погодно-кліматичні умови (частка цих чинників -- до 20%).

Екологічні аспекти того чи іншого захворювання залежать від його причин, які поділяють на декілька категорій:

1. Безпосередньою причиною порушення нормальної життєдіяльності організму і виникнення патологічного процесу можуть бути абіотичні чинники навколишнього середовища. Очевидно те, що географічний розподіл низки захворювань, пов'язаний з клімато-географічними зонами, висотою місцевості, інтенсивністю інсоляції, переміщення повітря, атмосферним тиском тощо.

2. Біотичний компонент навколишнього середовища у вигляді продуктів метаболізму рослин та мікроорганізмів, патогенних мікроорганізмів, отруйних рослин, комах.

3. Відносять патологічні стани, пов'язані з антропогенними чинниками забруднення навколишнього середовища: повітря, ґрунт, вода, продукти промислового виробництва. Сюди також віднесено патологію, що пов'язана з біологічними забрудненнями від тваринництва, виробництва продуктів мікробіологічного синтезу (кормові дріжджі, амінокислоти, ферментні препарати, антибіотики, мікробні та антибактеріальні інсектициди тощо).

Вплив кліматичних умов на стан здоров'я людства відчувся протягом всієї його історії, але в наш час, на стан клімату почало впливати людство і відповідні антропогенні фактори, змінюючи клімат збільшують і негативний вплив погодно-кліматичних умов на стан здоров'я.

ОСНОВНІ ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ, ПОВ`ЯЗАНИХ З ВПЛИВОМ ПОГОДНО-КЛІМАТИЧНИХ УМОВ НА СТАН ЗДОРОВ`Я ЛЮДИНИ

Шляхів вирішення проблеми впливу погодно-кліматичних умов на стан здоров'я населення багато.

Для вирішення проблеми глобального потепління необхідно зменшувати кількість викидів і збільшувати кількість поглиначів парникових газів. Найкращими поглиначами парникових газів є біомаса (ліси) та океан.

Коли ми спалюємо ліси, ми не тільки збільшуємо викиди СО2, СН4, а й зменшуємо кількість природних поглиначів. Знищення лісів негативно впливає на обидва процеси: поглинання і викиди,

Сьогоднішній рівень викидів парникових газів - це не що інше, як глобальний експеримент над кліматичною системою, який вийшов з-під контролю.

Для України глобальне потепління вже має свої наслідки, Уже зараз можна помітити, що зими у середніх широтах Північної півкулі дедалі стають теплішими, "гнилими", і наступають "не календарно" пізно, а літо часто буває вологе. Ми вже практично забули, що таке справжня зима.

Періоди так званого міжсезоння стають більшими: весна наступає дуже повільно і тягнеться до середини червня, а осінь так само довго не поступається зимі.

Зміна кліматичних умов спричинила також відповідні наслідки у сільському господарстві. Рання весна призводить до напруження у підготовці агротехніки та проведенні польових робіт, що потребує уточнення оптимальних строків сівби ранніх ярових культур. Зниження температури повітря у літні місяці обумовлює збільшення періоду дозрівання теплолюбивих культур. Внаслідок цього строки достигання врожаю та його збирання щороку запізнюються.

Ще на початку XX ст. деякі країни почали спільне спостереження за кліматом на планеті. В Україні працюють 200 гідрометеорологічних станцій, з них 36 працюють в глобальній системі обміну інформацією, що стосується клімату зі всіх регіонів планети. Так, гідрометеорологи різних країн дослідили, що за останні 100 років приземна температура, тобто та, яка фіксується на рівні 2 м від поверхні землі, підвищилася в середньому по всій планеті на 0,3-0,6 градуса за Цельсієм. Така, здавалося б, невелика цифра, але наскільки вона значна, вже можна відчути в середніх широтах Північної півкулі, саме там, де живемо ми. Обачна міжнародна спільнота визнала небезпеку, яка пов'язана із постійним зростанням викидів парникових газів. Іще у 1988 році Генеральною Асамблеєю ООН була створена Міжурядова група експертів з проблеми змін клімату. В 1992 році в Ріо-де-Жанейро було підписано Рамкову конвенцію ООН з питань зміни клімату. У 1997 році був схвалений так званий Кіотський протокол. Згідно з цим документом, розвинені країни та країни з перехідною економікою, в тому числі Україна, домовилися зменшити викиди парникових газів до рівня, меншого на 5% від рівня базового року. Для різних країн був встановлений різний рівень зниження викидів. Згідно з протоколом, який Україна ратифікувала у лютому 2004 року, нам необхідно обмежити зростання викидів парникових газів на рівні 1990 року. Але тут є низка проблем, адже економіка і промисловість України лише розвиваються, а обмеження зростання викидів парникових газів стосується і енергетики, і транспорту, всіх промислових процесів, лісничого господарства. Іще важче ратифікувати цей протокол буде розвиненим країнам із надпотужною промисловістю.

На думку вчених, якщо збережеться тенденція до глобального потепління, це призведе до змін у погоді, насамперед, збільшення опадів, що в свою чергу викличе підвищення рівня Світового океану. На X конференції сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, яка відбулася в Буенос-Айресі, вченими і дослідниками питань парникового ефекту загалом розглядалося близько 40 ймовірних сценаріїв, за якими відбуватиметься процес глобального потепління. В "найстрашніших" прогнозах пророкується підвищення найближчим часом температури Землі на 11 градусів, уповільнення обертання Земної кулі навколо своєї осі, вимирання багатьох видів рослин і тварин, і навіть настання нового льодовикового періоду. Проте, хоч би як дивно такі прогнози виглядали, потепління порушить усталене функціонування екологічних систем, відіб'ється на природних ресурсах, санітарних й інших умовах життя людей, зачепить інші елементи життєдіяльності і може стати причиною соціальних і економічних потрясінь.

Цілком очевидно, що без виховання національно свідомих і екологічно грамотних громадян вирішити цю проблему неможливо. Це обов'язок кожної культурної людини, складова частина її світогляду, який потрібно виховувати з перших років життя, починаючи з дитячого садочка. Завдання полягає в тому, щоб переконати кожного у необхідності виконання елементарних правил природокористування в побуті, на лоні природи і на робочому місці. Важливо вже з дитинства виховувати у дітей відповідні естетичні смаки, щоб вони розуміли і вміли бачити красу довкілля, узнавати рослини, дерева і кущі "в обличчя", були здатними читати "зелену книгу" природи. Необхідно вчити їх розуміти природу так, як ми вчимо їх грамоти, розвивати любов до рідної землі без дрібної корисливості, виховувати вміння духовно збагачуватися від спілкування з лісами і полями, ріками і навіть комахами.

ВПЛИВ ПОГОДНО-КЛІМАТИЧНИХ ФАКТОРІВ НА ГОСПОДАРСЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ

Погодно-кліматичні умови на території України позитивно впливають на господарську діяльність, розвиток туризму та рекреаційних галузей, дозволяють використовувати екологічно чисті енергетичні ресурси вітру і сонця.

Надра української землі багаті на різноманітні корисні копалини, серед яких вугілля, залізні руди, нафта і газ, каміння, солі тощо. Основною вугільною базою України є Донбас, вугільні запаси якого оцінюються у 109 млрд.тон. У Дніпровському буровугільному басейні розвідано близько 6 млрд.тон бурого вугілля. Нафта і природний газ зосереджені у Дніпровсько-Донецькому (80%) та Причорноморсько-Кримському нафтогазоносних регіонах. Власні потреби України у нафті покриваються на 10-15%, у газі - на 25%. Розвідано 3 млрд.тон торфу та горючих сланців.

Залізні руди залягають у Криворізькому (18.7 млрд.тон), Кременчуцькому (4.5 млрд.тон), Білозерському (2,5 млрд.тон) та Керченському (1,8 млрд.тон) залізорудних басейнах. Найбільші у світі поклади марганцевих руд містяться у Нікопольському басейні. Як значні оцінюються родовища нікелевих, хромітових, титанових, ртутних (2 місце у світі), поліметалевих руд. Останніми роками розвідано понад 15 родовищ золота.

За покладами нерудних корисних копалин Україна посідає провідне місце у Європі і світі. Родовища озокериту та самородної сірки - найбільші у світі. Поклади графіту найбільші на європейському континенті. В Україні з давніх часів ведеться видобуток кам"яної і калійної солі. Природа України створила багату сировинну базу для металургійної, хімічної, порцелянової, фаянсової промисловості, виробництва кераміки та будівельних матеріалів. На території держави відкриті родовища коштовного і напівкоштовного каміння (берил, аметист, бурштин, яшма, гірський кришталь, моріон тощо). Велику цінність становлять мінеральні води України, джерела яких розташовуються у Миргороді, Сваляві, Трускавці та Феодосії. Добрі лікувальні властивості мають грязі м.Євпаторія та м.Саки.

Одним з природних багатств нашої держави є її земля, 2/3 якої становлять чорноземи. За оцінками спеціалістів, на території України зосереджено чверть світових чорноземів.

Україна - морська держава. На півдні її омивають Чорне та Азовське моря. Протяжність берегової лінії Чорного моря у межах України становить 1540 км. На берегах Чорного моря багато лиманів - Дністровський, Дніпровський, Бузький та інші. Чорне море сполучається з Азовським, Мармуровим та Середземним морями, а також має вихід до світового океану. Південне положення Чорного та Азовського морів, сприятливі кліматичні умови, піщані пляжі роблять Чорноморсько-Азовське узбережжя одним із найважливіших/найпривабливіших курортно-рекреаційних місць України.

Територія України покрита густою сіткою великих і малих рік, загальна кількість яких становить 73 тисячі. На її території також розташовуються близько 20 тисяч озер. Найбільші річкові системи - Дніпровська, Дунайська, Дністерська, Південнобузька та Сіверськодонецька. Найбільша ріка України - Дніпро. Дніпро також третя за довжиною і площею басейну ріка Європи. На ній споруджено каскад водосховищ (Київське, Канівське, Кременчуцьке, Дніпродзержинське, Дніпровське і Каховське), які підвищують ефективність використання гідроенергетичних ресурсів Дніпра.

Флора України налічує близько 30 тисяч рослин. Природні рослинні комплекси широко використовуються як база для тваринництва, бджільництва, мисливських господарств, заготівлі дикорослих лікарських трав. Внаслідок господарської діяльності рослинний світ України зазнав значних змін. З метою його збереження і відтворення в країні функціонує мережа об'єктів природно-заповідного фонду.

Різноманітні природні умови України зумовили багатий видовий склад тваринного світу. На теренах України нараховується близько 44,8 тисячі видів тварин.

Размещено на Аllbеst.ru