Франція

Размещено на http://www.allbest.ru/

Франція

Офіційна назва країни і географічне положення

Франція, Французька Республіка. Держава в Західній Європі. На заході і півночі омивається водами Атлантичного океану і протоки Ла-Манш, на півдні - Середземним морем. Найбільша країна Західної Європи. На півночі межує з Бельгією і Люксембургом, на сході - з Німеччиною, Швейцарією, Італією, на півдні - з Монако, Андоррою, Іспанією. Площа - 551 тис. км2.

Адміністративно-територіальне ділення: 96 департаментів. Більшість з них носить назви прилеглих річок і гір. Департаменти складаються з комун (общин), число їх досягає 37,7 тисяч. Дотепер широко в ужитку використовуються назви історичних провінцій (Іль-де-Франс, Лотарингія, Прованс і ін.), на які ділилася країна до буржуазної революції XVIII ст.

До складу Франції входять: острів Корсика і деякі інші дрібніші острови в Середземному морі і Біскайській затоці. Франція має володіння в Америці, Африці і Океанії. Їх загальна площа - 127 тис. км2, а населення - близько 1,5 млн. осіб. Найважливіші ”заморські” департаменти і території: Гвіана (Французька), острови Гваделупа, Мартініка, Реюньон, Нова Каледонія, Французька Полінезія.

Столиця - Париж.

Час. Відстає від київського на 2 години.

Святкові і неробочі дні. 1 січня - Новий рік, квітень - Великдень, 1 травня - День праці, 8 травня - День звільнення, 14 липня - День взяття Бастилії, 1 листопада - День Всіх Святих або Поминання покійних, 11 листопада - День примирення в Першій світовій війні, 25 грудня - Різдво.

Природні умови. Західні і північні райони Франції - рівнинні і низкогірні; у центрі і на сході - середньовисотні гори. На південному заході - Піренеї, на південному сході - Альпи (найвища вершина Франції і Європи - Монблан, 4807 м).

Крупні річки: Сена, Рона, Луара, Гаронна; на сході - частина течії Рейну. Ліси займають 24 % території.

Клімат - морський помірний, на сході перехідний до континентального, на узбережжі Середземного моря - субтропічний, середземноморський. Середня температура січня 3 °С, липня 20 °С. Опадів - 600-1000 мм в рік, в горах місцями більше 2000 мм.

До Парижа можна їхати у будь-який час року. Літо тут жарке, проте легкий західний вітер приносить свіжість. В період масових відпусток в липні-серпні парижани покидають місто. Зими досить сирі, але сніг йде рідко. Весна і вересень-жовтень з погляду кліматичних умов - ідеальний час для приїзду.

Віза - шенгенська.

Французька віза не має фіксованих дат в'їзду і виїзду. У французькій візі лише вказані дата початку дії, максимальний термін перебування, остання допустима дата виїзду. Термін дії візи на в'їзд - 60 діб. Транзитна віза дозволяє перебування до трьох днів.

Прийом документів в консульстві ведеться за попереднім записом. Термін видачі віз звичайно складає від 1 до 5-7 днів, але може бути продовжений при великому об'ємі роботи.

Митний контроль. Дозволене безмитне ввезення: 200 сигарет, або 100 маленьких сигар, або 50 сигар, або 250 г тютюну; 1 л міцних спиртних напоїв, 2 л столового вина або 1 л алкогольних напоїв міцністю понад 22 %, або 2 л вин кріплених до 22%; 250 мл туалетної води, 50 мл духів, 500 г кави або 200 г екстрактів кави; 100 г чаю або 40 г екстрактів чаю; продуктів харчування в обмежених кількостях (2 кг риби, 250 г ікри, 1 кг продуктів тваринного походження), нових речей або продуктів харчування для особистого споживання. Решта товарів може бути ввезена на суму 200 євро на людину (на дитину до 15 років - 100 євро), якщо їх ввезення не обмежене або заборонене іншим чином.

Заборонений ввіз: нелегально виданих друкарських матеріалів; золота в злитках, пластинах або у вигляді монет (окрім прикрас) - без дозволу банку країни.

При вивозі обов'язковому митному контролю підлягають зброя, предмети мистецтва, антикваріат, вироби із золота і дорогоцінних металів.

Дозволений вивіз: зброї, предметів старовини і мистецтва, виробів із золота і дорогоцінних металів (з обов'язковим митним контролем). У випадку якщо їх вартість перевищує 3000 євро, стягується мито у розмірі 6-7 %. Тому при в'їзді необхідно задекларувати дорогі прикраси, щоб без проблем їх вивезти.

Санітарний і ветеринарний контроль. Туристам сертифікат про щеплення не потрібен. При ввезенні домашніх тварин необхідно пред'явити ветеринарне свідоцтво з відміткою про щеплення проти сказу. Ввезення котенят і щенят у віці до трьох місяців заборонене.

Транспорт. Автомобільний транспорт. Франція займає одне з перших місць в світі за протяжністю автодоріг, їх довжина перевищує 810 тис. км.

Транспортна мережа у Франції має радіальну конфігурацію з центром в Парижі.

Автомобільні дороги у Франції діляться на три види:

1) автобани (позначаються буквою ”А”), майже повсюдно оподатковуються митом, швидкість обмежена 130 км/год (у дощ - 110 км/год);

2) національні дороги (позначаються буквою ”N”), митом не оподатковуються, швидкість до 90 км/год;

3) дороги місцевого значення (позначаються буквою ”D”). У населених пунктах швидкість 50 км/год.

Залізничний транспорт. Довжина залізниць - 34 тис. км.

Водний транспорт. Морське сполучення: Одеса - Марсель. Крупні морські порти: Марсель, Гавр, Дюнкерк, Руан, Нант - Сен-Назер, Бордо. Судноплавство Сеною (нижче за Париж), Рейном і каналами Сена - Північ, Марна - Рейн і іншим.

У Парижі можна придбати єдиний проїзний квиток на міський транспорт: метро, автобус, трамвай. Проте для поїздки на швидкісній лінії метро або на електричці, що позначається RER, необхідний інший квиток.

Від паризьких аеропортів Шарль де Голль і Орлі рейсовим автобусом або електричкою RER можна потрапити в центр міста. Відстань від аеропортів: Шарль де Голль - 27 км, Орлі - 14 км.

Грошова одиниця - євро.

Валютне регулювання. Ввезення і вивіз національної і іноземної валюти не обмежене. Сума від 10 тис. євро декларується.

Міняти гроші у Франції краще в центрах міст. При цьому слід звернути увагу на курс (він нижчий в готелях, аеропортах і на вокзалах) і наявність комісійних банку, оскільки іноді комісійні відсутні. Тревел-чеки можна обміняти на готівку вокзалах і в аеропортах.

У Парижі найкращий курс обміну валюти в районі площі Конкорд.

Поліцейські правила. У Франції існують два підрозділи поліції: національна жандармерія, яка охороняє сільські райони і невеликі міста, і національна поліція, яка несе відповідальність за охорону Парижа і провінційні міста з чисельністю населення більше 10 тис. осіб.

У Парижі знаходиться штаб-квартира міжнародної поліцейської організації Інтерполу. Телефон поліції в Парижі - 17.

Соціально-політичний устрій. Франція - республіка. Встановлений п'ятою конституцією 1958 р. державний лад називається П'ятою республікою. Для цього політичного режиму характерні, з одного боку, обмеження прав буржуазного парламенту і буржуазно-демократичних свобод, з іншою - розширення повноважень президента республіки.

Глава держави - президент, який обирається на сім років і має практично необмежені повноваження. Він може призначити і змістити прем'єр-міністра, інших членів уряду, розпускати Національні збори, видавати декрети, що мають фактично силу законів. За певних умовах він має право вживати на свій розсуд надзвичайні заходи. Президент є головнокомандуючим озброєними силами.

Глава уряду - прем'єр-міністр. Законодавчий орган - двопалатний парламент (Національні збори і сенат).

Франція - член ООН і більшості спеціалізованих агентств цієї організації.

Економіка

Франція - високорозвинута індустріально-аграрна країна, що займає одне з провідних місць в світі за об'ємом промислового виробництва. Проводиться видобуток кам'яного вугілля, нафти, залізняку, природного газу. Понад 2/3 виробництво електроенергії проводиться на АЕС. Серед провідних галузей виділяються чорна і кольорова металургія, машинобудування (автобудування, суднобудування, тракторо- і авіабудування, електротехнічна і радіоелектронна промисловість), хімічна, нафтопереробна і нафтохімічна промисловість. Експортне значення мають виробництво текстилю, одягу, галантереї. Крупна харчова промисловість, зокрема виноробство.

Головна галузь сільського господарства - тваринництво. Розвинуто птахівництво. Значні площі займають посіви зернових, цукрового буряка. Виноградарство, овочівництво, плодівництво і квітникарство. Морське рибальство і розведення устриць.

Населення - близько 60 млн. осіб, зокрема 93 % - французи, міське населення - 75 %.

Офіційна мова - французький. У Бретані - бретонський, в Піренеях - бакский і каталанский, в Провансі - провансальський, у Фландрії - фламандський, в Ельзасі і Лотарінгії - німецькі діалекти.

Релігія. Більшість віруючих - католики (76 %); мусульмани - 5 %.

Національні традиції. Французька нація - одна із найстарішихна європейському континенті, з багатою історією і культурою. Французи швидше галантні, ніж ввічливі, скептичні і обачливі, хитрі і меткі. В той же час вони довірливі і великодушні. У Франції люблять і уміють говорити. Розмова французів носить невимушений характер і є швидкою.

Система освіти орієнтована на виховання незалежних і критично настроєних громадян. У діловому житті істотну роль відіграють особисті зв'язки і знайомства. Партнерів прагнуть знайти через посередників, зв'язаних дружніми, сімейними або фінансовими відносинами. Французи майстерно відстоюють свою позицію, при цьому достатньо жорстко ведуть переговори.

Французи не завжди пунктуальні. На прийомах слідують правилу: чим вищий статус гостя, тим пізніше він приходить. Бути запрошеним на вечерю своїм діловим партнером вважається у Франції винятковою честю.

Французу приємніше чути поганий французький, чим відмінну англійську мову, крім того, вони неполюбляють американців.

У липні і серпні ділове життя у Франції завмирає. Не прийнято наносити візити з 20 грудня по 14 січня, оскільки багато хто в цей час бере додаткову відпустку. Французи достатньо стримані в повсякденних витратах, проте не жаліють грошей на щорічний відпочинок.

Париж - законодавець мод. Проте парижани одягаються достатньо непомітно, практично. Джемпер, светр, джинси - повсякденний одяг, що впадає в очі на вулицях Парижа.

Кухня. Ресторани у Франції розділяються на категорії і позначаються зірочками. Одні з найзнаменитіших ресторанів Парижа - Maxim's.Можна замовити запечені свинячі щічки, фрукти з ванільним кремом. В кінці вечері, як правило, пропонують сири різних сортів: брі, камамбер, рокфор. Всі вони достатньо гострі на смак. Найбільш прісний - сир бри.

Енергетика і промисловість

Найважливішою особливістю господарства Франції є дефіцит власних енергоресурсів та їх значний імпорт. Видобуток вугілля в країні становить менше 10 млн т (у 50-ті роки понад 60 млн т), нафти -- З млн т і природного газу -- 5 млрд м куб на рік. Франція належить до найбільших імпортерів енергоресурсів, особливо нафти. Імпортуються також природний газ і вугілля. Імпорт нафти (до 90 млн т на рік, переважно з Алжиру і країн Перської затоки) здійснюється морським шляхом. Головними пунктами приймання нафти та її переробки є Гавр і Марсель. Трубопроводами Гавр зв'язаний з Парижем, Марсель -- з Німеччиною через Ліон і Страсбург. Природний газ надходить з Нідерландів, Росії та з Алжиру.

З дефіцитом мінерального палива пов'язана велика увага до розвитку гідро- і атомної енергетики. Навіть перед другою світовою війною частка ГЕС і ТЕС у виробництві електроенергії була однаковою. Понад 2/3 потужностей ГЕС зосереджено в Альпах (річки Рона, Ізер, Дюранс), решта -- на заході Центрального масиву і в Піренеях.

Франція сама виробляє ядерне паливо. За потужністю АЕС (60 млн кВт) вона поступається лише США. На атомну енергетику припадає 50 % виробленої електроенергії. Місцями розташування АЕС стали долини Рони і Луари та узбережжя Ла-Маншу. Першу в світі припливну електростанцію (ПЕС) збудовано в Бретані у гирлі річки Ране на березі Ла-Маншу, де висота припливів досягає 13 м. Річне виробництво електроенергії становить 450 млрд кВт год; частину її Франція передає своїм східним сусідам.

Обробна промисловість. Негативними чинниками її розвитку в XIX і першій половині XX ст. були відсутність зручних родовищ вугілля, окупація Ельзасу і Лотарингії Німеччиною в 1871--1918 рр. і сплата Німеччині 5 млрд золотих франків контрибуції. Все це стримувало розвиток важкої промисловості. Зате в другій половині XX ст. вугільно-металургійна спеціалізація не гальмувала розвиток нових наукоємних галузей. Значення металургії, суднобудування і текстильного виробництва різко знизилося. Зараз обробна промисловість Франції представлена всіма сучасними галузями.

За виплавкою сталі (14 млн т на рік; у 50-х роках -- 30 млн т) і алюмінію (460 тис. т) Франція входить до першої десятки країн світу. Є дві групи металургійних центрів: старі, які виникли в XIX ст. у вугільних басейнах Півночі й Лотарингії, і нові -- комбінати, побудовані в 60-70-х роках у Дюнкерку та поблизу Марселя у Фосі. Найбільший у Західній Європі Лотаринзький залізорудний басейн нині став економічно невигідним як через умови залягання руди, так і через її якість і технологію збагачення. У 50-х роках видобували 60 млн т руди щороку, тепер тільки 10 млн. Все більше залізної руди імпортується морем, що надає перевагу комбінатам, розташованим на узбережжі. Виплавляння алюмінію сконцентроване в передгір'ях Альп, поруч з покладами сировини і джерелами дешевої енергії ГЕС.

Головною галуззю обробної промисловості є машинобудування (38 % зайнятих). Найсильніші позиції країни в автомобільному, атомному та аерокосмічному машинобудуванні, в яких вона має солідні традиції, кваліфіковані кадри і наукові досягнення.

Автомашин, в основному марки «Рено» і «Пежо», виготовляється до 4 млн на рік. Майже половина з них експортується. Автомобільні заводи розкидані в двох з половиною десятках міст, у тому числі в метрополітенах Парижа і Ліона-Сент-Єтьєна, в містах Сошо (Мон-бельяр), Ле-Ман, Рен, Дує. Наукові інститути атомної енергії існують У конурбації Парижа і в Ґреноблі. Франція є провідним експортером атомної технології і технології зберігання радіоактивних відходів. Центрами аерокосмічного машинобудування стали Париж, Тулуза, Бордо, Байонна. Франція була третьою країною світу, яка запустила власний супутник Землі. Вона має широку космічну програму і космодром Кру в Ґвіані.

На французьких заводах виготовляють також обладнання для хімічної промисловості, сільськогосподарські машини, офісну техніку електронні вироби і засоби зв'язку, рухомий склад залізниць, найсучасніше озброєння. Країна є піонером волоконної оптики.

Добре розвинена у Франції хімічна промисловість, особливо її нові галузі та «верхні поверхи». Після другої світової війни ця галузь розвивалася найшвидшими темпами, її підприємства є в усіх регіонах. Франція -- великий виробник синтетичних волокон і синтетичного каучуку, а як експортер хімічної продукції посідає третє місце в світі. Значним є виробництво паперу і картону (7 млн т на рік). Розвинені легка і харчова промисловість. Заслужену славу традиційно зберігає Франція як виробник і експортер таких споживчих товарів: одяг, ювелірні вироби, парфуми, косметика, вина, коньяк, книжкова продукція тощо.

Головними промисловими районами Франції традиційно були Париж, Північ і Схід. Роль Парижа залишається так само високою, в структурі його промисловості основну роль відіграють нові наукоємні галузі. Північ і Схід з їх вугільно-металургійною і текстильною спеціалізацією, які колись процвітали, зараз стали депресивними районами. Значення їх різко зменшилось. Одночасно швидко зростає роль південних і західних районів.

Сільське господарство

Франція є найбільшим виробником сільськогосподарської продукції в Західній Європі та одним з найбільших її експортерів у світі. За вартістю сільськогосподарського експорту вона поступається лише США, а як чистий експортер -- США і Нідерландам. Основою цього стали сприятливі природні умови і великі площі придатних для використання земель. Орні землі займають 19 млн га, луки і пасовища -- 12. Найкращі орні землі Франції знаходяться в басейні Сени і на північному сході. На більш зволоженому північному заході переважають луки та пасовища.

Загальний високий рівень розвитку країни також позитивно позначився на сільськогосподарському виробництві -- воно належить до інтенсивних і високопродуктивних. У сільському господарстві працює 1,2 млн чол., середній розмір ферм становить 28 га. У виробництві кращі показники характерні для Північної Франції, гірші -- для південних районів.

Рослинництво дає 1/3 вартості продукції. Вирощують зернові, картоплю, цукрові буряки, олійні (рапс, соняшник). Щорічні збори зерна досягай 60 млн т, половина йде на експорт (друге місце в світі після США). Пшениці збирають до 35 млн т, решту нарівно становлять ячмінь і кукурудза. Головний район вирощування пшениці -- басейни Сени і Луари, кукурудзи -- жаркіший і вологіший басейн Ґаронни. Цукрові буряки вирощують у басейні Сени та на півночі. Франція є найбільшим виробником і експортером цукру в Західній Європі.

Вирощують різноманітні овочі, фрукти і квіти, в тому числі для виготовлення парфумів. Серед фруктів найпоширеніші яблука, переважна частина врожаю переробляється на сидр. Бретань і Нормандія знамениті своїми яблуневими насадженнями. Цитрусових і оливок мало, бо зона субтропіків у Франції, порівняно з Італією та Іспанією, незначна.

Важливу роль відіграє виноградарство. За збором винограду, виробництвом і експортом вина, споживанням його на душу населення Франція займає друге місце в світі, лише трохи поступаючись Італії. Французькі вина вважаються найкращими в світі. Виноградна лоза потрапила в Галлію ще за римських часів. Північною межею її поширення стала умовна лінія, яка простягається від Нанта до Реймса через Париж. Виноград для власних потреб вирощують повсюдно, майже в кожному господарстві. Товарне виробництво сконцентроване у великих господарствах, які мають погреби.

Майже 1/2 вина надходить з півдня, але це дешеві столові сорти. Базою високоякісних марочних вин (бордоське, анжуйське, бургундське, шампанське, рейнське) є невеликі за площею анклави з властивими лише їм ґрунтами, експозицією схилів, сортом лози, методами вирощування і переробки. У назвах виноробної продукції знайшли втілення не тільки назви колишніх провінцій, а й таких міст Франції, як Каґор і Коньяк.

Тваринництво дає 2/3 вартості продукції сільського господарства. Основним традиційно є розведення великої рогатої худоби. Спеціалізовані свинарство і птахівництво стали розвиватися порівняно недавно. М'яса виробляють по 110 кг на кожного жителя, дуже значним є також виробництво молока. Місцеві сировари виготовляють 400 сортів сиру. М'яса вивозиться мало, хоча останнім часом Франція стала важливим постачальником худоби і птиці на ринки країн ЄС. Як експортер твердих сирів країна посідає високе місце в світі.

Райони розведення великої рогатої худоби можна поділити на дві групи. Перша охоплює низько- і середньовисокі території на сході й півдні -- Арденни, Воґези, Юра, Центральний масив і передгір'я Піренеїв, друга -- це низинні території, які мовби оточують басейни Сени і Луари з півночі. Молочний і м'ясний напрямки є в обох групах районів, проте молочний має більше значення в другій групі, а м'ясний -- у першій. Світової слави набуло тваринництво Нормандії, де родючість ґрунтів невисока, але рясні опади і помірні температури створюють ідеальні умови і чудові пасовища для утримання молочної худоби.

Райони відгодівлі свиней практично збігаються з районами розміщення поголів'я великої рогатої худоби. Вівчарство (переважно молочного напрямку) має місце на південних схилах Центрального масиву. Найважливішим районом птахівництва стала Бретань.

Франція виловлює щороку до 0,5 млн т риби. Дуже значні власні заготівлі деревини -- понад 33 млн м куб на рік. Це результат широкого впровадження промислового лісівництва. Піщані низовини (ланди) між Ґаронною і Піренеями у вологому і жаркому кліматі виявилися придатними для вирощування приморської сосни.

Транспорт

французький географічний митний промисловість

Франція має одну з найрозвинутіших транспортних систем у Європі і є піонером у виготовленні й застосуванні надшвидкісних засобів транспорту. На лінії Париж -- Ліон завдовжки 425 км уперше в світі почав курсувати поїзд зі швидкістю 270 км/год (зараз уже 400 км/год). Вперше розпочалися тут і рейси пасажирського надзвукового літака «Конкорд».

Центром транспортної системи Франції є Париж. Він зв'язаний водною артерією Сени з морем. Ділянка Сени між Парижем і Гавром завдовжки 374 км має щорічний вантажообіг до 50 млн т. Система водних каналів з'єднує Париж з Бельгією, басейном Рейну і через Сону й Рону -- з Середземним морем. До Парижа з чотирьох боків підходять газопроводи, нафтопровід від Гавра і лінії електропередачі з півночі та районів Альп і Піренеїв. З Парижа в усі боки відходять залізниці і автостради. Головними напрямками є Гавр, Лілль, Страсбург, Ліон -- Марсель, Тулуза, Бордо, Нант і Брест. Найважливіший транспортний коридор країни утворився по лінії Гавр -- Париж -- Ліон -- Марсель. Він насичений найрізноманітнішою і найсучаснішою транспортною інфраструктурою. Париж є третім повітряним вузлом Європи, він поступається тільки Лондону і Франкфурту.

У Франції експлуатуються 21 млн легкових і понад 3 млн вантажних автомашин. Третина залізниць електрифікована. Великий повітряний і морський флот з'єднує країну з усіма континентами. Авіакомпанія «Ер Франс» -- серед провідних у світі. Найтіснішими є зв'язки з розвиненими країнами і колишніми французькими колоніями. Головними портами є Гавр -- Руан і Марсель -- Фос.

Транспортна система Франції тісно пов'язана з транспортними системами сусідніх країн. Найнапруженішими напрямками є Париж -- Брюссель і Париж -- Франкфурт. Через Піренеї в Іспанію прокладені два залізничних тунелі, проте їх роль мінімальна. Дуже активно використовуються залізничні тунелі в Швейцарію через Юру і в Італію через Альпи. Два автомобільні тунелі зв'язують Францію з Італією. Один із них під Монбланом (довжина 11,7 км), другий -- під перевалом Фрежюс (довжина 12,9 км). Вони також мають значне навантаження. Тунель під Ла-Маншем з'єднав Францію з Великобританією.

Париж. Місто виникло на річці Сені за 172 км від місця впадіння її в протоку Ла-Манш. Датою його заснування вважають 52 р. до н. є. У 987 р. він став столицею королівства Франції. Зараз метрополітен Парижа (місто з його передмістями) має площу 479 км кв і нараховує 8,7 млн жителів. Населення Іль-де-Франсу (Паризький столичний район) становить 10,2 млн чоловік. Географічне положення Парижа в басейні Сени є надзвичайно вигідним. Місто домінує у Франції і значення його виходить далеко за її межі. Це метрополія світового масштабу.

У структурі зайнятості населення Парижа переважають нематеріальні галузі: управління, бізнес, фінанси і торгівля, професійні й персональні послуги, наука і культура, транспорт і комунікації. Одночасно це величезний промисловий центр.

Париж є столицею з усіма її атрибутами. Резиденцією президента Франції є Єлісейський палац, місцем роботи Національних зборів і Сенату -- Бурбонський і Люксембурзький палаци. Специфічна риса Парижа -- його широкі міжнародні функції. Тут відбувалися важливі міжнародні конференції, укладено багато угод. У сучасному Парижі розташовані штаб-квартири 270 міжнародних організацій, у тому числі ЮНЕСКО, тоді як у його найближчого суперника -- Лондона їх тільки 160. Протягом року в Парижі відбувається до 400 міжнародних конференцій і нарад, а в найближчих суперників (Брюссель та Женева) -- вдвічі менше.

У Парижі містяться правління головних банків і корпорацій Франції, національні інформаційні й комунікаційні служби, медичні, наукові та культурні заклади. На Париж припадає більше половини французького бізнесу і комерційної діяльності. Місто є найбільшим у світі центром оптової торгівлі автомобілями і хімікатами. В його передмісті Бурже раз на два роки відбувається найбільший і найпрестижніший авіасалон.

Паризький університет (Сорбонна) -- перший світський університет Європи, виник у XII ст. В місті понад 100 музеїв і картинних галерей, серед них найвідоміший у світі -- Лувр, численні театри і концертні зали. Париж двічі, в 1900 і 1924 рр. був місцем проведення Літніх Олімпійських ігор. Париж вважають одним з найкрасивіших міст світу, він заслужив славу міста митців, вишуканого смаку і законодавця жіночих мод. Паризькі вулиці, бульвари, площі, кафе і магазини стали еталоном досконалості. Головна принадність Парижа полягає у величезному різноманітті його пам'яток, закладів і можливостей. Щороку місто відвідують понад 20 млн туристів.

На Париж припадає майже чверть промислового виробництва Франції. Воно дуже диверсифіковане, як і місцевий ринок для збуту продукції. Провідними галузями промисловості є машинобудування, в якому працює більше половини промислового персоналу міста, хімічна, поліграфічна, меблева, швейна і харчова галузі. Тут виробляють 2/5 електротехнічної та електронної продукції країни, третину її автомобілів, аерокосмічної техніки і рухомого складу залізниць, більше половини друкованих видань. Особливе місце займають так звані «вироби Парижа» -- жіноче вбрання і предмети жіночого туалету, ювелірні, художні та галантерейні вироби, дорожні речі, сувеніри, парфуми і косметика, ілюстровані журнали і проспекти, спортивні товари.

Історично промисловість Парижа розвивалася в його східній частині -- мануфактури колишнього Сент-Антуанського передмістя. І нині тут багато невеликих підприємств легкої та поліграфічної галузей. Формуючись у XX ст. уздовж звивистої Сени, промислові райони опинилися в сучасних північних і південних передмістях.

Центром Парижа є Сіте -- острів серед Сени. Місто розкинулося на обох берегах річки. Сена перетинає його в північно-західному напрямку. Ширина її становить 100--150 м і в офіційних межах міста через неї перекинуто близько 40 мостів. Північна частина Парижа отримала назву Правий берег, південна --Лівий берег. Функціональні відмінності між ними зараз непомітні.

Серед визначних пам'яток Парижа -- собор Паризької богоматері, побудований на острові Сіте. На Правому березі знаходяться Лувр та інші колишні королівські палаци, площа Згоди і Єлисейські поля. Це район театрів і концертних залів, фешенебельних магазинів і кафе. Разом з тим, це район фінансових установ і дрібної промисловості. В північній його частині принаджує Монмартр --зосередження артистичної богеми. Лівий берег більше відомий офіційними установами, а також Ейфелевою вежею і Латинським кварталом -- місцем розташування Сорбонни й осередком студентського життя.

У XIX і на початку XX ст. середньовічний Париж зазнав серйозної реконструкції. Були прокладені прямі вулиці, що йдуть радіусами від центру, на місці колишніх фортечних стін створені три кільця широких бульварів, численні площі й ансамблі.

Париж продовжує змінюватися й тепер. Постійно вдосконалюється його транспортна інфраструктура. З 60-х років XX ст. здійснено з десяток нових архітектурних проектів, кожен з яких являє собою величезний комплекс сучасних культурних закладів. Серед новобудов Великий Лувр, Опера Бастилії, Центр мистецтв і культури Помпіду, Музей д'Орсе, Національна бібліотека, Музей науки і техніки, Місто музики, Велика арка (Тет-Дефанс). Здійснено реконструкцію Єлисейських полів. У зв'язку із забороною висотного будівництва в історичному центрі його здійснюють на околицях: Дефанс, Ла-Віллет, Фронт Сени. Особливо вражає футуристичний комплекс висотних будівель Дефанс на північному заході, в якому розмістилися офіси, магазини, розважальні та спортивні заклади, а також житло.

Серед колишніх королівських палаців навколо Парижа найвідомішими є Версаль і Фонтенбло.

Размещено на Allbest.ru