Регіональні особливості розвитку й розміщення продуктивних сил Миколаївської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Київський національний торговельно-економічний університет

Кафедра міжнародної економіки

Курсова робота

з курсу “Регіональної економіки “

на тему :

«Регіональні особливості розвитку й розміщення продуктивних сил

Миколаївської області»

Студентки 1 курсу ОЕФ

3 групи денної форми навчання

Москаленко Ольги Олександрівни

Київ 2010

Зміст

Вступ

1. Сутність, роль та значення розвитку і розміщення продуктивних сил Миколаївської області

2. Передумови розвитку та розміщення продуктивних сил Миколаївської області: історичні, природничі, демографічні, екологічні

3. Сучасна галузева структура і рівень розвитку продуктивних сил Миколаївської області

4. Особливості розміщення і територіальна структура провідних галузей Миколаївської області

5. Проблеми та перспективи розвитку й розміщення продуктивних сил Миколаївської області

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Сьогодні українська економіка розвивається в умовах глибокого спаду, що характеризується скороченням обсягів виробництва, зниженням інвестиційної активності, старінням основного капіталу, відтоком капіталів за кордон і т.д. Не використовуються сприятливі стартові можливості для здійснення ринкової трансформації. Непослідовне проведення реформ привело до уповільнення темпів економічного розвитку. Серед головних причин сформованої ситуації можна назвати також відсутність цілісної економічної стратегії, невиконання базових задач, ігнорування необхідності в інституціональних перетвореннях. І в результаті цього Миколаївська облать не змогла залучити іноземний капітал у значних обсягах.

Особливість Миколаївської області полягає в значному промисловому і науково-технічному потенціалу, вигідному географічному положенню, розвинутій транспортній інфраструктурі, високому освітньому рівню населення, висококваліфікованим трудовим ресурсам, наявності природних багатств, доступності до ринків країн СНД, Європи, Азії й Африки.(4)

В Миколаївській області сконцентрувалися всі потенційно привабливі умови для розвитку економіки :

ь привабливе географічне положення регіону;

ь могутнє багатогалузеве виробництво;

ь розгалужена транспортна система; розвинене портове господарство, які обумовлюють її стратегічне значення для розвитку економіки України [3].

Актуальність теми моєї курсової полягає в тому що розвиток і розміщення продуктивних сил області, прямо впливає на розвиток економіки країни в цілому.

Об'єктом курсової роботи є аналіз розвитку і розміщення продуктивних сил Миколаївської області.

Предметом роботи являється характеристика потенціалів Миколаївського регіону.

Завдання курсової роботи є аналіз економічної діяльності області, характеристика продуктивних сил, визначення розвитку економіки даної області та встановити подальші перспективи її потенціалу.

Методи дослідження:

ь спостереження;

ь аналіз;

ь описовий метод;

ь порівняння;

ь узагальнення.

продуктивний галузевий економіка миколаївська

1. Сутність,роль та значення продуктивних сил Миколаївської області

Основи ефективного функціонування господарства кожної території закладаються ще на етапах районного планування і просторової локалізації підприємств. Оптимальне розміщення підприємства щодо сировини і трудових ресурсів, районів збуту продукції дає змогу максимально знизити виробничі витрати, затрати суспільної праці, собі вартість продукції. Відтак, раціональне розміщення продуктивних сил є одним з найвагоміших чинників зростання економічної потужності Миколаївської області, а в тому числі і могутності України.[1,ст.5]

Миколаївська область -- це високорозвинутий індустріальний регіон держави, який визначається потужною багатогалузевою промисловістю, що має дуже важливе значення в структурі народногосподарського комплексу України.

Зручна географічна прихильність міста і близькість до обширних родючих сільськогосподарських регіонів України сприяла становленню Миколаєва як один з найважливіших комерційних центрів на Чорному морі. Миколаїв також є частиною унікального природного клімату, що створюється південно - українськими степами і теплим Чорним морем. Археологічні розкопки Ольвії і природний курорт Гола Пристань, з їх історією і прекрасними природними околицями, два найбільш відвідуваних туристами зон відпочинку на побережжі Чорного моря. (5)

В даний час в Миколаєві 4 близько розташованих до один одного порту в гирлі Південного Буга: Миколаївський морський порт (найбільший), річковий порт, Дніпро - Миколаївський глиноземний завод надає першокласний продукт для виробництва алюмінію. Тут залучені високо - кваліфіковані фахівці, які підтримують стабільну і ефективну роботу підприємства на протязі вже 15 років. Інженери заводу працюють разом з науково - дослідницькими інститутами в рішенні питань відходів, що стосуються утилізації, виробництва нових продуктів, реалізації нових технологій. Сировиною служать високоякісні боксити, що імпортуються з Гвінеї, Ямайки, Австралії і Бразилії.

У Миколаєві 3 великих суднобудівельних підприємства, що виконують замовлення на споруду судів різного типа: суднобудівельний завод "Океан", Чорноморський суднобудівельний завод і завод "61 комунара".

Регіон має ряд підприємств у області сільського господарства і виробництва харчових продуктів, які привернули іноземні інвестиції. На базі переробки сільськогосподарської сировини розвину м'ясна промисловість, представлена Миколаївським, Вознесенським, Первомайським м'ясокомбінатами, двома птахокомбінатами і птахофабриками,32-ма ковбасними цехами. Переробка молока здійснюється на 16 підприємствах. В регіоні є кондитерська фабрика,10 харчосмакових фабрик, лікеро-горілчаний завод, 2 пивзаводи і консервних заводи. (6)

АТ "Алые паруса" має значні потужності для випуску різноманітної парфюмерно-косметичної продукції. (5)

Загальний об'єм промислового виробництва зріс за минулий рік на 0,5 відсотка. Найбільший підйом зафіксований в секторі легкої промисловості, з 11,3% від загального об'єму виробництва. Середня місячна зарплата варіюється від 213,6 гривень (робочі місцевого промислового заводу) до 267,7 гривень (службовці морського порту). Від 112,7 гривень (співробітники місцевих наукових, культурних закладів, установ медицини і освіти) до 154,9 гривень (працівники підприємств суспільного транспорту).

Портова інфраструктура є ключовим чинником комерційного і економічного розвитку Миколаєва. Основний об'єм загального експорту реалізується через порти, особливо через Миколаївський комерційний морський порт. Основний потік товарів, що імпортуються, з країн Чорного і Середземного моря йде через порти Миколаєва.

"Океан" одне з перших суднобудівельних підприємств на півдні України, яке будує великовантажні судна на експорт. Більше 400 різних суден було побудовано з часу підстави заводу в 1958 році: суховантажні і дослідницькі судна, лісовози, морські буксири, малі рибні заводи і великі авіаносці.

Чорноморський суднобудівельний завод, заснований в 1897 році, є одним з найбільших в Європі, де більш ніж 1000 різних кораблів і судів було побудовано, десятки тисяч машин, механізмів, бойлерів, суднового устаткування було проведено.

Історія заводу "61 комунара" близько пов'язана з історією Чорноморського флоту. Народження заводу мало своє походження в необхідності підсилити південні межі Росії і створити могутній флот. Перший корабель, побудований тут був спущений на воду в 1788. В цей час територія північного Причорномор'я була частиною Російської імперії і з 1917 року - СРСР. Тільки в 1991 ця територія стала частиною Української держави. Окрім рефрижераторів завод будує плавучі готелі. Це одне з найсучасніших і технічно оснащених суднобудівельних підприємств України.(6)

На території області розміщена ціла низка підприємств з переробки дарів моря. Капітальне будівництво в області здійснюють 153 будівельно-монтажні організації та близько 500 малих підприємств.

У роботі на зовнішніх ринках, експорті й імпорті товарів і послуг, залученні інвестицій, діючу допомогу робить Миколаївська торгово-промислова палата, яка надає унікальний комплекс послуг.

Сприятливі умови розташування Миколаївської області обумовили формування на її території потужної багатогалузевої промисловості, розвиненого агропромислового комплексу, розгалуженої транспортної мережі, портового господарства й створення значної виробничої, наукової й соціальної інфраструктури. (5)

2. Передумови розвитку та розміщення продуктивних сил Миколаївської області: історичні, природничі, демографічні, екологічні

Історичними передумовами розміщення і розвитку продуктивних сил Миколаївської області, являється історія становлення міста.

Заселення земель на яких зараз розташована Миколаївська область почалося ще в епоху пізнього палеоліту, тобто більш 15 тис. років тому.

З перших століть нашої ери ці місця поступово заселяли слов'янські племена, а з кінця X століття територія, де розташована Миколаївська область увійшла до складу Київської Русі. Численні чужоземці зазіхали на бузький край - орди печенігів, половців, монголо-татар, а також литовці, кримські татари, турки спустошували ці землі. І саме тут, на південному рубежі, в Дикім полі, вставали на захист рідної землі відважні лицарі свободи - запорізькі козаки, грудьми закриваючи Україну від турецької й татарської зброї.

З кінця XVII століття розвиток краю пов'язаний з утворенням Запорізької Січі. Запорізькі й Прибузькі козаки, незважаючи на небезпеку, вперто просувались до моря, утворюючи острівці хліборобської культури. Степ, на який з півночі насувалася багата хліборобська культура, був приречений об'єднатися з морем. І це відбулося в результаті російсько-турецьких воєн.

У важкій затяжній війні Російська держава відстоювала право на вихід до моря, наполегливо просуваючись до важливого стратегічного пункту - Очакова. Боротьба велась уже на водяних просторах. Росії потрібен був свій флот. І за велінням князя Г.О. Потьомкіна в гирлі ріки Інгул у 1788 році була закладення нова верф. Довкола верфі почало рости містечко, поки що безіменне. Ім'я своє воно отримало через рік, після переможного штурму Очакова російськими військами під командуванням О.В. Суворова. Очаків був здобутий у грудні 1788 року, в день Святого Миколая, заступника моряків. На його честь і назвали нове місто.(1)

Область утворена 22 вересня 1937 року з частини Одеської області. До неї увійшла частина населених пунктів Херсонщини та Дніпропетровщини. Свого сучасного вигляду і розмірів область набула наприкінці 1959 року.

Що в собі являє природнича передумова становлення, розміщення і розвитку продуктивних сил області, ця характеристика складається з декількох чинників: якісну і кількісну характеристику родовищ корисних копалин, енергетичних, водних, лісових, земельних ресурсів, природно-кліматичні та природно-транспортні умови [2, с. 16].

Однією з природничих умов є те, що територія області належить до степової зони.

Клімат помірно-континентальний. Літо спекотне, з частими суховіями; середня температура липня +27°C. Зима малосніжна, порівняно тепла. Середня температура січня -4,5°C. Висота снігового покрову 9-11 см. Річна кількість опадів коливається від 330 мм на півдні до 450 мм на півночі області. Максимум опадів випадає влітку, переважно у вигляді злив. Море у купальний сезон (червень - серпень) прогрівається біля берега до +24°C.

Більша частина Миколаївської області лежить у межах Причорноморської низовини. На півночі простягаються Подільська височина та Придніпровська височина. Глибоко в суходіл вдаються Дніпровсько-Бузький, Березанський, Тилігульський та Аджигольський лимани. До території області належать острів Березань і Кінбурнська коса.

Поверхня області являє собою рівнину, нахилену в південному напрямку. Південна частина регіону має більш рівний рельєф. Тут на широких вододілах зустрічаються лише неглибокі замкнені низини (поди), що заповнюються навесні талими водами. Менша, північна частина області зайнята відрогами Придніпровської височини, сильно розрізана ярами, балками і долинами річок.

Місцеві водні ресурси області дуже обмежені, забезпечення водою здійснюється, в основному, за рахунок притоку з інших регіонів.

По території області протікають 110 великих, середніх та малих річок загальною довжиною 34380 км. в т.ч.: Південний Буг, її притоки, - середні річки: Інгул, Чичиклея, Кодима, Чорний Ташлик, Синюха, а також середні річки басейну р. Дніпро: р. Інгулець з притокою Висунь. (див. Рис.1)

Рисунок 1

В області налічується 18 озер, їх загальна площа 11,6 км2. Площі, зайняті водними об'єктами, становлять 150,5 тис. га (6,1% території області).

В області побудовано 45 водосховищ і 933 ставків загальною площею 15,8 тис. га, серед водосховищ найбільші Ташлицьке, Софіївське, Октябрьське, Олександрівське, Щербанівське, Степовське, Катеринівське.

Область розташована в межах двох фізико-географічних зон лісостепової і степової. Ландшафти представлені заплавними комплексами, ділянками піщаного степу, петрофітними степами, прибережно-водними комплексами, наскельними дібровами, кам'янистими степами тощо.

В межах лісостепу природний рослинний покрив утворює ковилово-лучний степ, по балках - байрачні діброви, по відслоненнях вапняку й граніту - кам'янисті степи. Луки розвинені мало, болота майже зовсім відсутні.

Загальна лісистість області - 3,9%. По районах вона досить неоднорідна й коливається від 2% у Березанському районі до 6,3% у Вознесенському.Ліси виконують захисні, серед яких протиерозійні, водоохоронні та санітарно-гігієнічні функції. Серед рослинних угруповань значна кількість видів, що підлягають особливій охороні. Це «червонокнижні» види: ковила Лессінга, ковила волосиста, ковила українська, ковила Граффа, ковила шорстка, дрік скіфський півник понтичний, шоломниця весняна, сон чоpніючий, тюльпан південнобузький, бpандушка pізнокольоpова, шафран сітчастий, каpагана скіфська, астрагал шеpстистоквітковий, зіновать гранітна, гвоздика ланцетна.

У Миколаївській області немає значних корисних копалин. Мінерально-сировинні ресурси на території області представлені запасами будівельних матеріалів. Республіканське значення мають родовища різнобарвних гранітів, що відзначаються широкою гамою кольорів і високими декоративними якостями, з них виготовляються декоративно-оздоблювальні вироби. Розвідані запаси чотирьох родовищ гранітів досягають 20 млн. м3, що становить близько 10% запасів України.

Серед інших будівельних матеріалів домінують розвідані запаси будівельного каміння - понад 6,1% запасів України, матеріалу для виробництва буто-щебневої продукції. Запаси сировини для виробництва цементу - карбонатні та глинисті породи досягають 85 млн. тонн (3,5% запасів України).

Промислове значення мають також поклади вапняків, гнейсів, кварцових пісків та глини для виробництва вапна, цегли, шляхових матеріалів тощо. На території області розвідані поклади кобальто-нікелевих руд - понад 3 млн. тонн (що складає близько 7% запасів України), мінеральних вод, лікувальні грязі тощо.

Невеликі поклади бурого вугілля залягають в Єланецькому районі. Також трапляється торф.

Ґрунтовий покрив у північній частині області представлений переважно чорноземами глибокими, далі на південь - чорноземами звичайними та південними, а в приморській смузі - темно-каштановими ґрунтами на лесових породах.(7)

У комплексі передумов розміщення продуктивних сил демографічні є найважливішою складовою частиною, бо трудові ресурси - головна продуктивна сила. Аналізуючи вплив демографічних передумов на розміщення продуктивних сил, треба враховувати, що населення - не лише виробник матеріальних благ і послуг, але і їхній споживач. Тому враховувати слід і осіб у працездатному віці, і дітей, і осіб похилого віку. Населення у своїй сукупності формує і споживчий ринок, і ринок праці.

Демографічні передумови можна поділити на такі основні структурні блоки:

Ш · чисельність населення області, його динаміка, характер відтворення;

Ш · розміщення населення на території, щільність населення, форми розселення, міграції;

Ш · статевовікова структура населення, чисельність і динаміка трудових ресурсів, рівень їхньої кваліфікації;

Ш · структура зайнятості населення;

Ш · національний склад населення;

Ш · демографічна політика держави.

Про кількість та склад населення Миколаївської області за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року

Загальна кількість наявного населення Миколаївської області, за даними Всеукраїнського перепису населення, становила 1 млн. 265 тисячі осіб.

На кожний кв. км території області припадала 51 особа, у 1989 році - 54 особи. Найгустіше заселені міста обласного підпорядкування, де цей показник дорівнював у м. Первомайськ 2797 осіб/кв.км, у м. Миколаїв -1979 осіб/кв.км. Особливо низький цей показник у Березанському, Березнегуватському, Єланецькому та Казанківському районах - по 18 осіб/кв.км. Найгустіше заселені Кривоозерський та Снігурівський райони, де цей показник становив 35 осіб/кв.км, а в Жовтневому районі досягав 37 осіб/кв.км.

Зміни, що відбулися у розміщенні наявного населення регіону у розрізі міст обласного значення та районів, у порівнянні з даними перепису населення 1989 року, наведено у таблиці 1.2 :

Таблиця 1.2

	Кількість наявного населення, тис. осіб	2001 рік у % до 1989
	2001 рік	1989 рік
м. Миколаїв	514,1	523,8 *	98
Всього по області	1264,7	1330,6	95

* Включаючи населені пункти, підпорядковані міській раді

Зменшення кількості населення мало місце в усіх районах та містах обласного підпорядкування, за винятком м. Южноукраїнська, де цей показник збільшився на 4,1%.Більш змістовно (див.дод.І)

Особливістю національного складу регіону є його багатонаціональність. За даними Всеукраїнського перепису населення на території регіону проживали представники понад 100 національностей і народностей.

Дані щодо найбільш численних національностей, які мешкають в регіоні, наведено нижче(табл.1.3):

Таблиця 1.3

	Кількість (тис. осіб)	У % до підсумку	2001 рік у % до 1989
		2001 рік	1989 рік
українці	1034,4	81,9	75,6	103,1
росіяни	177,5	14,1	19,4	68,8
молдавани	13,2	1,0	1,3	79,0
білоруси	8,4	0,7	1,1	57,8
болгари	5,6	0,4	0,5	79,5
вірмени	4,3	0,3	0,1	у 2,4 р.б.
євреї	3,3	0,3	0,9	27,4
корейці	1,8	0,1	0,0	у 2,8 р.б.
азербайджанці	1,5	0,1	0,1	у 1,6 р.б.
цигани	1,4	0,1	0,1	112,2
поляки	1,3	0,1	0,2	65,9
татари	1,3	0,1	0,1	82,5
німці	1,2	0,1	0,1	88,9
інші національності	7,7	0,7	0,5	108,3

У національному складі населення регіону переважна більшість українців, чисельність яких становила 1034,4 тисячі осіб, або 81,9% від загальної чисельності постійного населення. За роки, що минули від перепису населення 1989 року, кількість українців зросла на 3,1%, а їх питома вага серед жителів регіону - на 6,3 відсоткових пункти.

Друге місце за чисельністю посідали росіяни. Їхня кількість порівняно з переписом 1989 року зменшилась на 31,2% і налічувала на дату перепису 177,5 тисячі осіб. Питома вага росіян у загальній кількості населення зменшилась на 5,3 відсоткового пункту і становила 14,1%.

Кількість міського населення за результатами Всеукраїнського перепису населення становила 838,8 тисячі осіб, або 66,3%, сільського населення - 425,9 тисячі, або 33,7%. Порівняно із 1989 роком міське населення зменшилося на 35,5 тисячі осіб, сільське - на 30,4 тисячі осіб, проте співвідношення між ними в цілому по регіону залишилась практично незмінним. (див.дод. Ж)

Частка міського населення зросла у 8 районах регіону, зменшилася у 7, у Доманівському, Миколаївському, Первомайському районах залишилася без змін. Високий рівень цього показника серед районів області був у Новобузькому, Врадіївському (по 48%) та Арбузинському (41%); низький рівень (менше 20%) характерний для Березанського (17%), Вознесенського (16%), Жовтневого (15%), Миколаївського (12%), Первомайського (7%) районів.

За результатами Всеукраїнського перепису населення, кількість чоловіків становила 588,2 тисячі осіб, або 46,5%, жінок - 676,5 тисячі осіб, або 53,5%.(див.дод.З)

Віковий склад населення Миколаївської області, зафіксований Всеукраїнським переписом населення, характеризується такими даними (табл 1.4):

Таблиця 1.4

Вік	Кількість постійного населення, тис. осіб	У % до підсумку
		2001 рік	1989 рік
0-9	121,5	9,6	15,5
10-19	195,6	15,5	14,1
20-29	180,7	14,3	14,1
30-39	177,5	14,1	15,4
40-49	194,4	15,4	12,1
50-59	142,1	11,3	11,9
60-69	138,0	10,9	9,4
70-79	88,5	7,0	5,2
80 і старші	24,2	1,9	2,0

Зменшення частки дітей у загальній кількості населення поряд із суттєвим підвищенням частки осіб у віці, старшому за працездатний, значно ускладнюють демографічну ситуацію в регіоні і зумовлюють наростаюче старіння населення(табл.1.5):

Таблиця 1.5

Вік	Кількість постійного населення, тис. осіб	У % до підсумку
		2001 рік	1989 рік
Молодший за працездатний	237,1	18,8	24,4
Працездатний	743,0	58,8	56,1
Старший за працездатний	282,4	22,4	19,5

Головними екологічними передумовами являється сама проблема в навколишньому середовищі.

Цей чинник розвитку і розміщення продуктивних сил виник порівняно з іншими передумовами, набагато пізніше.

Протягом останніх років екологічна ситуація в Миколаївській області, не зважаючи на доволі динамічний і стабільний розвиток усіх галузей промислового комплексу не зазнала суттєвого погіршання.

Миколаївська область - не настільки екологічно проблемна, як скажімо, Донеччина чи Дніпропетровщина, однак і вона має свої екологічні проблеми. Найсуттєвіші серед них - забруднення водних ресурсів і нестача питної води, ерозія ґрунтів, надмірна кількість відходів, критична демографічна ситуація.

Рівень забруднення атмосферного повітря в Миколаївській області нижче, ніж середній по Україні (11,64 тонн на 1км2). В області на 1км2 було викинуто у 2006 році - 2,8 тонн забруднюючих речовин.

Основним забруднювачем атмосфери серед підприємств Миколаївської області є ВАТ «Югцемент». Річний обсяг викидів якого у 2006 році склав 5,84 тис. тонн, що становить 27% від загальних стаціонарних викидів області.

В цілому по області, незважаючи на збільшення обсягів виробництва на підприємствах спостерігається тенденція зменшення питомих викидів.

Протягом останніх років загострилась проблема підтоплення, що загрожує безпеці проживання населення, знижує сейсмічну стійкість територій, негативно впливає на ведення сільського господарства.

Для області характерний загальний приріст площ підтоплення, особливо це стосується тих районів, де існують значні площі зрошення. 2008 року від підтоплення постраждали Доманівський, Вознесенський, Новоодеський, Кривоозерський, Баштанський, Жовтневий, Врадіївський та Березнегуватський райони. Гостро проблема підтоплення стоїть і для міст області. Щороку від підтоплення страждають мм. Вознесенськ, Баштанка, Новий Буг, Снігурівка.

Пріоритетним напрямом в забезпеченні екологічно безпечного навколишнього природного середовища області є питання зменшення забруднення водойм господарсько-побутовими стоками. Протягом останніх років спостерігається тенденція до зменшення обсягів скиду до поверхневих водойм забруднених вод без очистки (неочищені води). Загальний обсяг скиду зворотних вод у водні об'єкти області збільшився на 25,1 млн. м3 і становить 118,3 млн.м3.

Очисні споруди та каналізаційні мережі області у більшості побудовані 30-40 років тому, вони морально та фізично застаріли, не відповідають сучасним вимогам, знаходяться в аварійному стані.

Гострою для області залишається проблема деградації екосистеми р. Інгулець внаслідок скидання високомінералізованих вод з накопичувачів гірничо-збагачувальних комбінатів Кривбасу.

Актуальним залишається для області питання утилізації непридатних пестицидів та агрохімікатів.

Найбільш складна ситуація склалася у районах, де знаходиться велика кількість непридатних ХЗЗР.(див.Рис.2)

Рисунок 2

Земельний фонд Миколаївської області складає 2,46 млн. га, з них 2,01 млн. га (або 81,8 відсотка) займають сільськогосподарські угіддя. Тривале екстенсивне використання чорноземів зумовило прискорення деградації земельних угідь. Однак першість у складі деградаційних процесів належить процесам водної та вітрової ерозії ґрунтів. Особливо великої шкоди завдає водна ерозія. Через ерозійні процеси площа ярів перевищує 7,1 тис. га. Понад 40% орних земель знаходяться на ерозійно небезпечних площах. Разом з тим ерозія ґрунтів є основним і найбільш небезпечним, дестабілізуючим фактором екологічної ситуації в ландшафтах (призводить до забруднення та замулення струмків, річок, ставків, посилення евтрофікації водойм тощо).

Загальна площа природно-заповідного фонду України у Миколаївській області (ПЗФ) складає 54,82 тис. га, або 2,23 % території області. 126 ділянок Миколаївщини набули природоохоронного статусу відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України", і ще дві території увійшли до списку водно-болотних угідь міжнародного значення згідно з Рамсарською конвенцією. Низька забезпеченість заповідними територіями (в 2 рази нижче за середньостатистичну по Україні) обумовлюється відсутністю встановлених в натурі меж більшості об'єктів природно-заповідного фонду. (3)

Через географічні особливості розташування потерпає область і від отруйних павуків каракуртів.

3. Сучасна галузева структура і рівень розвитку продуктивних сил Миколаївської області

Миколаївська область - один з високорозвинених індустріальних регіонів України.

Для промислового комплексу області характерна висока концентрація підприємств в південному (суднобудування, машинобудування, кольорова промисловість) та північному регіонах (електроенергетика, машинобудування).В загальнодержавному поділі на частку промислового комплексу області припадає 2,5% реалізованої промислової продукції. В обсязі галузей виробництва України питома вага виробництва електроенергії області відповідно займає 3,1%, металургійного виробництва та виробництво металевих виробів - 2,3%, машинобудування - 5,1%, легкої промисловості - 7,1%, харчової промисловості - 3,5 %.

У 2009 році на Миколаївщині вироблено у натуральному виразі (у % до обсягів України):

ь 72,0% - дитячих соків;

ь 100% - газових турбін;

ь 47,5% - фруктових та овочевих соків, нектарів;

ь 27,9% - дубленої без подальшої обробки шкіри;

ь 43,4% - обробленої після дублення (чи обробленої під пергамент) шкіри;

ь 20,1% - продукції атомної електроенергетики;

ь 18,3% - сиру свіжого неферментованого та кисломолочного;

ь 12,3% - виноградного вина;

ь 20,6% - овочів консервованих натуральних;

ь 13,9% - згущених молока і вершків;

ь 6,4% - цементу.

Слід зазначити, що у 2009 році всі газові турбіни були вироблені у Миколаївській області,випуск газових турбін збільшено на 24%.

Електроенергетична галузь

Електроенергетична галузь області представлена 326 електростанціями, загальною потужністю понад 3,1 млн.кВт. Основою енергетичної галузі регіону є ВП НЕК "Енергоатом" "Южно-Українська АЕС", частка якої в загальних обсягах виробництва електроенергії області досягає 99%.

Машинобудівна галузь

Машинобудівна галузь промислового комплексу Миколаївської області являється провідною галуззю регіону. До цієї галузі входить 3 потужних підприємства суднобудування, низка підприємств, які забезпечують виробництво суднового обладнання та інші підприємства машинобудування, з яких найпотужнішим є ДП НВКГ "Зоря"-"Машпроект", що виготовляє багатопрофільні газотурбінні двигуни, які використовуються як для обладнання кораблів та суден, так і для транспортування природного газу та виробництва електроенергії.

Суднобудування

Суднобудування визначає специфіку промислового комплексу Миколаївщини. Найбільшими підприємствами цієї галузі є три суднобудівні заводи, розташовані в м. Миколаїв: ДАХК "Чорноморський суднобудівний завод", ДП "Суднобудівний завод ім. 61 комунара" та ВАТ "Wadan Yards Оkеаn". Основною продукцією цих потужних підприємств є танкери, суховантажні судна, контейнеровози, рефрижератори, траулери, плаваючи готелі, катери тощо.

Кольорова металургія

Кольорова металургія представлена одним із найбільших в Європі підприємств кольорової промисловості - ТОВ "Миколаївським глиноземний завод", який виробляє більш 1,4 млн. тон глинозему на рік. Понад 90,0% своєї продукції завод експортує в інші країни.

Харчова промисловість

Харчова промисловість - одна з провідних галузей економіки області, яка представлена700 підприємствами. На базі переробки сільськогосподарської сировини розвинена молочна промисловість, робота підприємств якої забезпечує випуск 14,9 тис. тонн молока, 3,9 тис. тонн вершкового масла (жирністю до 85%), 12,3 тис. тонн сирів (жирних), 27,8 тис. тонн кисломолочних продуктів, а також 10,2 тис. тонн згущеного молока і вершків на рік.

Приймання та переробка молока здійснюється на 16 підприємствах, найпотужнішими з яких є АТ "Лакталіс-Миколаїв", "Баштанський сирзавод", Первомайський молочноконсервний комбінат. Значний внесок в загальні обсяги продукції харчування належить АТ "Миколаївський комбінат хлібопродуктів", "САН ІнБев Україна", ТОВ "Сандора" та ін. Крім цього, в регіоні діють підприємства харчової промисловості споживчої кооперації - десятки ковбасних, консервних та рибопереробних цехів.

Легка промисловість

Легка промисловість Миколаївської області представлена рядом підприємствам, основними з яких є підприємств швейної підгалузі - АТ "Санта -Україна", ЗАТ "Вікторія", що виготовляють чоловічій, жіночий та дитячий одяг. Товари текстильної продукції випускає ТОВ “Велам”, шкіряну сировину, шкіргалантерею та різноманітне взуття - ЗАТ "Возко".

Питома легкої промисловості області вага в обсязі продукції легкої промисловості України досягає 6,3%.

Добувна промисловість

Добувна промисловість Миколаївської області в загальнообласній структурі виробництва має невеликі показники, але наявність природно-сировинної бази для виробництва будівних матеріалів сприяє інвестиційній привабливості галузі. На території області є можливість ефективної розробки родовищ граніту, будівельного і облицювального каменю, сировини для виготовлення цегли та черепиці, інших будівельних матеріалів.

Сільське господарство

Загальна площа сільськогосподарських угідь дорівнює 2 мільйонам гектарів, 1,7 млн.га з яких - орні землі, або 5,0% ріллі України.

Питома вага області у виробництві сільськогосподарської продукції держави понад 3,3%. Виробнича структура сільського господарства - рослинницько-тваринницька.

Транспорт

Область має розгалужену транспортну систему. Через її територiю проходять автомобiльнi шляхи Миколаїв-Одеса-Кишинiв, Миколаїв- Сiмферополь, Миколаїв-Кiровоград та iншi.

Географічне розташування області на вході до внутрішніх водних шляхів, розгалужена потужна транспортна система, до складу якої входять всі види транспорту (залізничний, морський, річковий, автомобільний, авіаційний та трубопровідний), наявність судноплавних водних артерій - все це відіграє провідну роль для виконання та нарощування вантажоперевезень і розвитку Миколаївського транспортного (інтермодального) вузла.

Область є одним із важливих центрів національних та міжнародних транспортних зв'язків.

Довжина автомобiльних шляхiв загального користування з твердим покриттям становить 4,9 тис.км.

Експлуатаційна довжина зілізничних колій загального користування - 28,9 км² шляхів на 1 тис. км² території.

Наявність водних артерій та приморське розташування території зумовили значний розвиток морського та річкового транспорту.

Три морських, один річковий порти, три крупних термінали складають єдиний Бузько-Дніпровський морський транспортний вузол на північному узбережжі Чорного моря. Навігація в акваторіях портів триває цілий рік.

Засоби комунікації

Зв'язок

Послуги електрозв'язку в Миколаївській області надає Миколаївська філіяї ВАТ«Укртелеком».

Основними його задачами являється збільшення обсягу надання послуг і, в першу чергу, це приріст телефонних апаратів, збільшення платного трафіку, а також розширення нових видів послуг.

На кінець 2008 року в області налічувалось 327,6 тис. телефонних апаратів, що на 8,8% перевищило рівень відповідної дати 2007 року, в тому числі у міській телефонній мережі - 286690 телефонних апаратів, в сільській місцевості - 40898 телефонних апаратів.

Забезпеченість населення основними домашніми телефонними апаратами на 100 сімей у міських поселеннях становила 77 одиниць (рік тому - 74), у сільській місцевості - 25 (24).

На цей час працює 1387 універсальних таксофонів, з них 1219 - у міської телефонної мережі, 168 - у сільської телефонної мережі.

Триває робота з розвитку нових видів послуг.

Поштовий зв'язок

Послуги поштового зв'язку в Миколаївській області надає Миколаївська філія УДППЗ «Укрпошта». Основними його задачами являються найбільше повне задоволення потреби населення, підприємств, організацій в послугах поштового зв'язку, розповсюджування періодичних видань по підписці і в розницю, магістральна перевозка пошти.

Миколаївська філія УДППЗ «Укрпошта» надає послуги зв'язку в м. Миколаєві через мережу 478 відділень зв'язку. Виробнича діяльність відділень зв'язку заклечається в прийомі, обробці, пересилки та доставці адресатами від відправників письмової кореспонденції, посилок, бандеролей, грошових переводів, періодичних видань, пенсій та пособій.(2)

4. Особливості розміщення і територіальна структура провідних галузей Миколаївської області

Миколаївська область визначається потужним, багатогалузевим промисловим потенціалом та розвиненим агропромисловим комплексом. У структурі провідне місце займає машинобудування та металообробка, серед яких виділяються такі галузі, як суднобудування та енергетичне машинобудування.

Промисловий потенціал області сконцентрований головним чином у п'яти містах обласного підпорядкування, питома вага яких у загальнообласних обсягах промислової продукції досягає майже 95%.

Місто Миколаїв є центром машинобудування, в тому числі суднобудування, кольорової металургії, харчової та легкої промисловості області, в якому налічується понад 60 значних промислових підприємств, питома вага яких в загальнообласних обсягах становить понад 51 відсоток. Тут функціонує три морських та річковий порти, оснащені сучасними портальними кранами та іншим устаткуванням. Сюди можуть заходити океанські гіганти. Причали оснащені сучасними портальними кранами, авто- та електронавантажувачами. Технічна спроможність торговельного порту з переробки вантажів досягає 8-9 млн. тонн на рік. Навігація триває цілорічно.

Миколаївський річковий порт розташований в акваторії річки Південний Буг, має площу 185 тис. кв. м. Довжина його причалів близько 800 метрів. Сучасна механізація дозволяє проводити роботи в порту з експортно-імпортними вантажами. Досить розвинені інші види транспорту регіону.

У м. Південноукраїнську розташована атомна станція, яка дає понад 35% промислової продукції області.

Промислова спеціалізація м. Первомайська визначається виробництвом дизелів та дизель-генераторів, сільськогосподарського обладнання, цукру, молочних консервів та швейних виробів.

Місто Вознесенськ спеціалізується на виробництві шкірсировини, взуття, харчової та швейної продукції, м. Очаків - рибних консервів.

Миколаївщина має значні експортні можливості. В структурі експорту найбільш питому вагу мають глинозем (сировина для виробництва алюмінію), судна, механічне обладнання, шкіра худоби, продукти рослинного походження тощо. Імпортуються, в основному, боксити, нафтопродукти, продукція хімічної промисловості тощо.

Територія Миколаївської області має унікальний комплекс фізико-географічних, гідрологічних, структурно-геологічних та інших параметрів, що й сприяло формуванню значної кількості багатьох видів природних ресурсів.

5. Проблеми та перспективи розвитку й розміщення продуктивних сил Миколаївської області

Ключовою проблемою, що потребує поетапного розв'язання, є збільшення диспропорцій соціально-економічного розвитку, низька конкурентоспроможність та інвестиційно-інноваційна активність.

Різні темпи розвитку протягом 90-х років підсилювалися кризовими проявами в економіці. Це в основному спричинено дією механізму ринкової конкуренції, що призвело до поділу міст і районів за їх конкурентними перевагами, різним рівнем адаптації до умов ринку з різною структурою економіки та можливостями місцевої влади до проведення реформ на місцевому рівні.

Поглиблення дисбалансу в соціально-економічному розвитку на місцевому рівні істотно ускладнює реалізацію єдиної політики у сфері соціально-економічних перетворень, збільшує загрозу виникнення криз, дезінтеграції національної економіки; перешкоджає формуванню загальнодержавного ринку товарів і послуг; не дає змоги повною мірою використовувати потенціал міжрегіонального співробітництва; ускладнює розв'язання екологічних проблем.

Значна диспропорція у сфері економічного розвитку міст і районів області спричинена проблемами, що впливають на конкурентоспроможність, - незадовільний стан інфраструктури, низький рівень пристосування робочої сили до ринкових умов, недостатня підтримка розвитку підприємництва, відсутність інноваційної спроможності підприємств, деградації навколишнього природного середовища та, як наслідок, низька інвестиційна привабливість територій.

Зазначена ситуація склалася в основному через відсутність ефективного механізму обмеження та послаблення впливу диспропорції у сфері розвитку, ефективного стимулювання діяльності місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та підприємців, пов'язаної з прискоренням розвитку міст і районів області на основі більш повного використання природного, економічного, трудового, наукового та іншого потенціалу.

Миколаївська область належить до розвинутих регіонів країни і має розгалужений промисловий комплекс.

Разом з тим найбільш слабким місцем економіки є структурна розбалансованість промислового комплексу. Його деформованість, високий рівень енерго- та капіталоємності виробництва успадковані від попередньої адміністративної системи. За роки проведення реформ ситуація істотно погіршилася. Застаріла і вузькоспеціалізована економічна база більшості міст і районів області не відповідає сучасним вимогам ринкової економіки і не використовує весь наявний потенціал.

Господарська діяльність деяких міст і районів області базується сьогодні на одному - двох підприємствах, які є сировинними або виробляють проміжну та низькотехнологічну продукцію.

Знижується конкурентоспроможність окремих районів на зовнішньому ринку: питома вага майже половини районів у загальнообласному експорті не перевищує 1 відсотка. Збільшується асиметрія за обсягами інвестицій в основний капітал.

Майже 90% усіх прямих іноземних інвестицій припадає на м. Миколаїв. У кожному другому районі частка залучених іноземних інвестицій дорівнює або менша 1 відсотка сукупного обсягу по області.

При недостатній платоспроможності внутрішнього ринку значний вплив на соціально-економічну ситуацію, що склалася в містах і районах та в області цілому, мають зовнішні фактори - залежність від кон'юнктури відповідного сектору міжнародного ринку, нестабільне постачання, відсутність динаміки цін на енергоносії та інші фактори, що негативно впливають на ефективність діяльності підприємств монофункціональних міст.

Необхідно переорієнтувати економіку міст і районів області на інноваційну модель розвитку. Разом з тим науково-інтелектуальний потенціал міст і районів слабо інтегрований у виробничу і невиробничу сферу, відсутній механізм впровадження дослідно-конструкторських розробок у практичну діяльність окремих підприємств.

Основним стратегічним ресурсом і чинником економічного зростання у містах і районах області є людський потенціал. Процес використання людського потенціалу в містах та районах уповільнюється через ситуацію, що склалася на ринку праці, низький рівень якості надання соціальних послуг та освіти, зменшення доходів та рівня особистого споживання, поширення бідності тощо.

Потребує розв'язання проблема збереження і зміцнення трудового потенціалу, що має велике значення для сталого соціально-економічного розвитку області. Саме кількісні та якісні параметри трудового потенціалу в умовах кризових явищ в економіці та соціальних протиріч у суспільстві стають основним чинником розвитку.

Природна база формування трудового потенціалу характеризується демографічними особливостями його відновлення, які виявилися у 60-х - 90-х роках минулого століття та вплинули на зниження показника народжуваності і збільшення показника смертності, скорочення тривалості життя і загальне старіння населення. Зазначені тенденції впливають на кількісно-якісний склад трудового потенціалу, продуктивність суспільної праці та її стимули, кваліфікаційний і освітньо-культурний рівень населення, вартість робочої сили і доходи населення. Економічні та соціальні проблеми спричинили безробіття, поширення нелегальної трудової діяльності, зниження національного інтелектуального та освітнього потенціалу, значне розшарування населення за рівнем доходів.

Основною метою державної регіональної політики на сучасному етапі розвитку є створення умов, що дадуть змогу як області в цілому, так і містам та районам повністю реалізувати наявний потенціал, зробити максимальний внесок у національну економіку, здобути конкурентні переваги на зовнішньому ринку.

З урахуванням наведеного регіональна політика повинна бути спрямована насамперед на розв'язання таких проблем:

низька інвестиційна привабливість міст і районів області та інноваційна активність у них;

нерозвинута виробнича та соціальна інфраструктура;

зростання диспропорцій у сфері соціально-економічного розвитку міст і районів області;

нераціональне використання людського потенціалу.

Розвиток електроенергетики

Основою енергетичної галузі регіону є відокремлений підрозділ “Южно-Українська АЕС", який входить до складу державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”.

Три блоки атомної станції щорічно виробляють понад 17,5 млрд. кВт-г електроенергії, що становить 10% від загального виробництва електроенергії в Україні, та 24% - від загального показника НАЕК “Енергоатом” або 95% від реального споживання електроенергії Миколаївською, Одеською і Херсонською областями разом, або у 3,5 раза перевищує потреби Миколаївської області. Обсяги виробництва електроенергії на атомній електростанції у 2006 році становили 17,8 млрд. квВт-г.

Робота відокремленого підрозділу „Южно-Українська АЕС” спрямована на забезпечення електричною енергією Південного регіону України та її поставку до країн Європи. На сьогоднішній день знаходиться в експлуатації три енергоблоки, що робить станцію одним із наймогутніших енергогенеруючих комплексів держави. Питома вага електроенергії, виробленої ВП „Южно-Українська АЕС” в загальних обсягах виробництва електроенергії області, досягає 99%.

У подальшому підприємство планує нарощувати обсяги виробництва електроенергії. У плані НАЕК "Енергоатом" на 2007 рік передбачено виробництво 18217 млн. кВт-г електроенергії або на 2% більше, ніж 2006 року.

З метою поліпшення режимів роботи Южно-Української АЕС, зняття пікових навантажень у жовтні 2006 року було здійснено запуск першого гідгоагрегату Ташлицької ГАЕС, що дозволить 2007 року додатково виробити 247,8 млн. кВт-г електроенергії.

На цей час проводиться активна робота щодо підготовки до запуску ІІ гідроагрегату Ташлицької ГАЕС.

Робота перших двох гідроагрегатів дозволить виробляти додатково 175 млн.кВт-г електроенергії на рік.

Після введення в дію всього комплексу Ташлицької ГАЕС додатково вироблятиметься майже 900 млн. кВт-г електроенергії на рік. Крім того, опрацьовується питання будівництва четвертого блока-мільйонника на відокремленому підрозділі “Южно-Українська АЕС".

Експлуатація об'єктів Южноукраїнського енергокомплексу в проектному обсязі дозволить:

ь ефективно використовувати вкладені кошти та дешеву нічну енергію;

ь створити високоманевровий аварійний резерв енергосистеми і забезпечити покриттяпікової частки графіка навантажень;

ь забезпечити додатковий виробіток 2 млрд.кВт-г електроенергії на рік;

ь забезпечити раціональне та ефективне використання гідроенергетичних ресурсів річки Південний Буг;

ь направити значні кошти в місцевий бюджет для вирішення регіональних програм;

ь створити аварійний запас потужності для регулювання частоти;

ь забезпечити безперебійну подачу електроенергії населенню;

ь впровадити компенсаційні заходи для забезпечення інтересів населення та довкілля;

ь додатково створити понад 200 робочих місць з високим рівнем заробітної плати.

Розвиток металургійної галузі економіки

Сучасний стан та проблеми

Миколаївська область займає значне місце серед вагомих державних виробників кольорової металургії, частка металургійної галузі у загальнодержавному виробництві за результатами 2006 р. становить 1,6 відсотка. Одне з найпотужніших у Європі підприємств кольорової металургії - товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод", яке має значний вплив на промислове виробництво області (у загальному обсязі продукції кольорової металургії України частка заводу становить понад 90%, у структурі промислової продукції Миколаєва на Миколаївський глиноземний завод доводиться близько 30%). Протягом 7 останніх років завод працює на запроектованій потужності.

Стратегічні орієнтири

Стратегія розвитку металургійної галузі визначена з урахуванням основних положень Державної програми розвитку та реформування гірничо-металургійного комплексу на період до 2011 p., що передбачає поетапне здійснення таких заходів:

ь реструктуризація виробничих потужностей підприємства відповідно до кон'юнктури внутрішнього та зовнішнього ринків шляхом вилучення надлишкових потужностей, морально- і фізично застарілого обладнання;

ь зниження витрат на виробництво та забезпечення рентабельної роботи підприємства;

ь реалізація інноваційних проектів розвитку технологій комплексної переробки бокситів з випуском товарного червоного шламу, цеоліту, галію металевого;

ь реконструкція товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" відповідно до стандартів Європейського Союзу та впровадження ресурсозберігаючих екологічно чистих технологій.

Завдяки стабільним позиціям на зовнішньому ринку металургійна галузь є конкурентоспроможним сектором української економіки, в якому будуть отримані відчутні переваги при вступі до Світової організації торгівлі.

Такими перевагами є:

ь можливість скасування квот на експорт продукції української металургії до Європейського Союзу;

ь можливість застосувати при вирішенні торговельних суперечок механізму, передбаченого нормами угод Світової організації торгівлі, що дасть можливість суттєво посилити їх позиції в антидемпінгових та спеціальних розслідуваннях, у доступі до ринків країн-членів єдиного економічного простору;

ь збільшення іноземних інвестицій у металургійний комплекс.

Розвиток машинобудування

Стратегічні орієнтири

Машинобудівна галузь регіону має забезпечити насамперед зростання випуску конкурентоспроможної продукції для потреб внутрішнього ринку. Перспективним є участь лідера галузі ДП «НВКГ «Зоря»-«Машпроект» у модернізації газотранспортної системи України, а також середньоазійських країн колишнього СРСР.

Відновлення та нарощення обсягів виробництва на підприємствах суднобудівної галузі регіону дасть змогу значно збільшити потенціал машинобудування в цілому.

Завантаження виробничих потужностей суднобудівних підприємств (ДП «Суднобудівний завод ім. 61 комунара», ДАХК “Чорноморський суднобудівний завод”) є значним резервом зі збільшення обсягів виробництва та працевлаштування мешканців регіону.

Стратегічним завданням розвитку суднобудівної підгалузі Миколаївської області є модернізація виробничих потужностей суднобудівних підприємств з метою зниження витрат на будівництво суден і підвищення їх конкурентоздатності, зокрема ДП "Суднобудівний завод ім. 61 комунара", шляхом будівництва горизонтальних стапельних місць та ДАХК "Чорноморський суднобудівний завод"- за рахунок відновлення нульового стапеля і створення умов для роботи потужностей колишнього ВАТ "СВ "Меридіан".

Пріоритетними напрямами розвитку машинобудування у цей період мають стати:

ь завантаження виробничих потужностей суднобудівних підприємств м. Миколаєва;

ь освоєння нових видів складної, конкурентоспроможної і наукоємної техніки для технічного та технологічного переоснащення пріоритетних галузей економіки області (агропромислового комплексу, енергетики, транспорту та житлово-комунального господарства) і насамперед реалізації комплексної програми енергозбереження;

ь сприяння розвитку наукоємних виробництв та галузей, що базуються на використанні інформаційних та комунікативних технологій;

ь збільшення обсягів виробництва експортної та імпортозамінної продукції, сприяння всебічному розвитку спільних підприємств, виробничої кооперації з підприємствами країн Європейського Союзу, Росії та інших держав.

Розвиток легкої промисловості

Структурні завдання

Найпринциповіше завдання розвитку легкої промисловості області є підвищення якості та конкурентоспроможності вітчизняних виробів, розширення позицій, насамперед на внутрішньому ринку, шляхом удосконалення технологій виробництва та освоєння нових видів продукції, переходу до інноваційної моделі розвитку та інтенсивного оновлення виробничих потужностей.

Задоволення потреб внутрішнього ринку відповідно до зростаючого платоспроможного попиту населення можливе шляхом стабілізації та нарощування виробництва в усіх підгалузях легкої промисловості, передусім виробництва текстильної продукції, взуття та шкіргалантерейних виробів, натуральних шкір, розширення виробництва імпортозамінної продукції, розвитку сировинної бази галузі, у тому числі і за рахунок вітчизняних сировинних ресурсів (вовни, шкіри та хутра) при збереженні досвіду роботи в системі міжнародної кооперації.

Галузь потребує структурного удосконалення, створення інституційних та економічних умов для поглиблення вертикальної інтеграції виробництва, у тому числі із залученням іноземних інвестицій, розширення мережі оптової та фірмової торгівлі, зміцнення маркетингових служб підприємств, стимулювання розвитку малого підприємництва, вжиття заходів щодо "детінізації" виробництва і збуту продукції.

Одним з основних завдань на регіональному рівні залишається стимулювання розвитку підприємств, здатних збільшити експортний потенціал легкої промисловості, адаптацію її нормативно-правової бази та стандартів до вимог COT та ЄС.

Розвиток галузі прогнозується в темпі щорічного приросту обсягів виробництва в період 2007-2009 років - до 4,0%, в період 2010-2015 років - до 2-3 відсотків.

Розвиток харчової промисловості

Харчова промисловість є найбільш привабливою з усіх видів промислової діяльності для інвестування з-за кордону. Обсяг прямих іноземних інвестицій на 1 січня 2007 року становив 36,7 млн. дол. США і зріс на 5,9 млн. дол. США у порівнянні з початком 2003 року (за 2002 рік приріст становив лише 36,4 тис. доларів). Їх питома вага у загальному обсязі іноземних інвестицій в економіку області становила 48,8%, що на 1,6 відсоткових пункта більше, ніж у попередньому.