Економічна географія США

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сільське господарство

В ньому зайнято лише 2,5% економічно активного населення, але обсяги сільськогосподарського виробництва й експорту є найбільшими у світі. На експорт йде ? виробленої рослинницької продукції та десята частина тваринницької. ѕ сільськогосподарських угідь знаходиться у приватній власності («американський шлях» розвитку капіталізму). Державі належать переважно малопродуктивні землі на Заході.

Аграрні кризи перевиробництва в США вже давно стали хронічними. Жорстка конкуренція привела до того, що у 50-х роках минулого століття був здійснений перехід на «машинну стадію» сільськогосподарського виробництва. За продуктивністю праці з американськими фермерами можуть зрівнятися лише голландські й данські фермери. Американські ферми відрізняються глибокою спеціалізацією, високою товарністю виробництва і найліпшою в світі технічною озброєністю праці.

В структурі вартості продукції сільського господарства США явно переважає тваринництво. В структурі сільськогосподарських угідь переважають пасовища і сіножаті. Рілля і багаторічні насадження займають лише п'яту частину території країни. Зрошується десята частина ріллі (18,1 млн. га - 3 місце в світі після Китаю та Індії) - це найцінніші землі для рослинництва поруч з угіддями Центральних і Великих рівнин.

? посівних площ зайняті зерновими. Рекорд валових зборів становить 350 млн. тон. Головна зернова культура - кукурудза (250 млн. тон), яка широко використовується для виробництва комбікормів. Допоміжна роль відводиться пшениці (? врожаю експортується), у посушливих районах - сорго, на зрошуваних землях - рису.

Універсальною культурою після «зеленої революції» в США стала соя: вона водночас і кормова (фуражна), і технічна (олійна), і власне продовольча.

Серед технічних культур провідними є бавовник, тютюн, арахіс, соняшник, цукровий буряк і цукрова тростина.

Цікаво, що овочівництво і картоплярство, садівництво і виноградарство в США не концентруються у так званих «приміських зонах» (екологічний чинник: передмістя найбільш забруднені). Половину вартості продукції садівництва, овочівництва і виноградарства дають штати Каліфорнія, Флорида і Гавайї, які мають найбільш сприятливі для цього природні умови. Висока щільність і якість автошляхів при наявності величезного парку спецтранспорту «знімає» проблему нетранспортабельності тієї сільськогосподарської продукції, що легко псується (це зауваження стосується і тваринництва).

У територіальній структурі рослинництва простежуються наступні елементи: кукурудзяна смуга (вона поступово трансформується у кукурудзяно-соєву), бавовницька (розпадається на окремі ареали) та овочево-садівницька (в останніх двох смугах додатковою культурою є рис на зрошенні).

Тваринництво США зорієнтовано на внутрішній ринок (крім птахівництва). За поголів'ям ВРХ США займає 2 місце в світі (після Індії), але є беззаперечним лідером у виробництві м'яса (20% від світового). Найбільше виробляється яловичини (переважно на природних кормових угіддях). Свинарство тяжіє до кукурудзяно-соєвої смуги (ј свинини виробляє штат Айова) та її комбікормового потенціалу. Птахівництво теж найбільше розвинуто на Півночі, хоча намітився деякий «зсув на південь». Вівчарство зосереджується у штатах Гірського Заходу, але не забезпечує й половини потреб країни у вовні.

Найбільшим поголів'ям виділяється Техас («ковбойський» штат), тут концентрується майже 10% поголів'я худоби країни. Поголів'ям корів (відповідно і обсягами виробництва молока) виділяються штати Вісконсін, Нью-Йорк і Каліфорнія.

У територіальній структурі тваринництва чітко виділяються 2 молочні (північна і західна) та 2 м'ясні (свинарська і скотарська) смуги, а також вівчарська у Гірських штатах та оленярська на Алясці.

Важливою галуззю господарства США є рибальство. Більшу роль відіграють рибні порти Тихого океану (Сіетл, Сьюард, Такома). Обсяги вилову становлять 5,6 млн. тон на рік (6 місце в світі), але це не задовольняє потреб країни. Значна кількість морепродуктів докуповується.

Транспорт

Транспортний комплекс США є надзвичайно потужним і вдало збалансованим. У перевезенні вантажів лідирують залізниці (38% вантажообігу), на автотранспорт припадає 28%, внутрішній водний транспорт - 16%, трубопроводи - 18%. У перевезенні пасажирів абсолютним лідером є автомобільний транспорт (82%), його головний конкурент - авіаційний (17%). На залізниці та водний транспорт лишається 1% пасажирообігу. Їх значення зберігається лише в організації туристичних круїзів.

У зовнішніх зв'язках виключне значення має морський транспорт, але значна частина торгового флоту США плаває під «зручними прапорами». Швидко росте роль авіації у перевезенні не тільки пасажирів, але й вантажів.

Каркас транспортної системи країни становлять полімагістралі, що утворюють лінійно-вузлову структуру. Найнапруженішим є північно-східний «коридор» (Вашингтон - Бостон). Найважливіші меридіональні «коридори» - це «Чикаго - Новий Орлеан», «Чикаго - Маямі», «Сіетл - Лос-Анджелес»; серед широтних виділяються напруженістю «Нью-Йорк - Піттсбург - Чикаго - Сан-Франциско» та «Новий Орлеан - Х'юстон - Лос-Анджелес».

Зберігають своє значення внутрішні водні шляхи. Наприклад, Іллінойський канал поєднує озеро Мічиган з притокою Міссісіпі річкою Іллінойс, створюючи таким чином вихід з Великих озер у Мексиканську затоку. Ері-канал є зручним шляхом із Нью-Йорку до Великих озер. Переважна частина вантажообігу внутрішнього водного транспорту припадає на басейн Міссісіпі та Великі озера (найбільші річкові порти США - це Піттсбург і Сент-Луїс; озерні - Дулут, Чикаго, Толідо, Детройт і Буффало). Берегові канали з'єднують гирла річок і лагуни, тому дають можливість річковим судам проходити вздовж узбережжя, не виходячи у відкрите море.

Важливе значення для національної економіки США мають два водних шляхи, що лежать за їх межами: це глибоководний шлях Святого Лаврентія та Панамський канал.

Зовнішньоекономічні зв'язки

Географія торгових зв'язків США є надзвичайно широкою в силу активної участі країни в міжнародному поділі праці. Серед економічних партнерів найважливішими є безпосередні сусіди - Канада і Мексика. Далі йдуть Японія і група західноєвропейських країн. Швидко зростають обсяги торгівлі з новими індустріальними країнами Східної Азії (Китай, Південна Корея, Тайвань). Важливим партнером завжди була і залишається Австралія.

В експорті США після надання послуг найбільше значення мають готові промислові вироби, а якщо взяти конкретний товар - це літаки (наступні позиції за автомобілями, комп'ютерами, напівпровідниками, фармацевтичними препаратами). Значною лишається частка сільськогосподарського експорту (м'ясо, зерно, тютюн, соя). Специфічним «експортом» є доларова емісія.

В імпорті переважають паливо (особливо - нафта) та інша мінеральна сировина, широкий спектр споживчих товарів (одяг, взуття, годинники, побутова техніка, кава, какао, чай, рибопродукти), різноманітне промислове устаткування, автозапчастини, сталь і папір тощо.

Територіальна структура господарства США

Іще на початку ХХ століття статистична служба США затвердила поділ території країни на три великі райони (макрорайони або економічні зони), що історично склалися в процесі освоєння та соціально-економічного розвитку. Їх назвали: Північ, Південь і Захід.

Колонізація Півночі і Півдня почалася практично одночасно у ХVІІІ столітті, але здійснювалася по-різному. На Півночі розвиток продуктивних сил не гальмувався феодалізмом. Сюди був спрямований основний потік переселенців і капіталів з Європи. Розвиток Півдня до 1863 року стримувався рабством. Захід - це переважно гірська посушлива територія, її колонізація розпочалася лише в кінці ХІХ століття.

Як наслідок, найрозвиненішою стала Північ. Хоча у другій половині ХХ століття розрив зменшився, Південь і Захід підтягнулися, а по окремим позиціям навіть перехопили лідерство. Північ залишається найбільш заселеною територією, з найбільшим потенціалом обробної промисловості, що забезпечує більше половини вартості експорту США. В наш час Північ розглядають як 2 окремі економічні зони: Північний Схід та Середній Захід.

Але всередині будь-якої з 4 названих економічних зон, враховуючи їх величезні розміри, неминучими є внутрішні відмінності, які зумовлені географічним положенням і характером природного середовища, історією освоєння території та кваліфікацією трудових ресурсів або іншими особливостями.

І. Північний Схід

І.1. Нова Англія (до її складу входять штати Мен, Вермонт, Нью-Гемпшир, Массачусетс, Коннектикут, Род-Айленд).

Тут у 1620 році було засновано першу англійську колонію. На мінеральні ресурси територія небагата. Далеко не найкращі умови й для землеробства. Головна перевага Нової Англії - приморське положення.

Судноплавство, морська торгівля, рибальство, суднобудування стали першими і головними джерелами нагромадження капіталу. Саме тут на початку ХІХ століття відбувався промисловий переворот і звідси почалася індустріалізація США.

В економічній теорії Нова Англія стала класичним прикладом безперервної зміни структури господарства, «еміграції» старих галузей (текстильна, швейна, взуттєва, деревообробна) і виникнення на їх місці нових, більш складних - електроніка, волоконна оптика, фармацевтика, космічне обладнання і атомні підводні човни - ось сучасне обличчя району.

Найбільше місто - Бостон (головні галузі - це виробництво комп'ютерів і послуг в галузі обробки інформації, фінансів, медицини), до його міської агломерації входить Кембридж (де функціонують Гарвардський університет і Массачусетський технологічний інститут).

Хартфорд - перша столиця верстатобудування США, а зараз найбільший центр виробництва авіаційних двигунів.

Порти Нової Англії Нью-Лондон і Ньюпорт - головні бази ВМС США в Атлантиці.

І.2. Середньо-Атлантичний район (штати Нью-Йорк, Пенсільванія, Нью-Джерсі) незважаючи на невпинне зміщення центрів ваги населення та економічної діяльності на захід, і сьогодні залишається одним із найважливіших в США. Адже на його території розташоване ядро мегаполісу Босваш - міста Нью-Йорк і Філадельфія, а також Піттсбург - американська столиця сталі.

У сучасному світі рівнятися з Атлантичним узбережжям Північного Сходу США за рівнем ділової активності та виробничими потужностями може тільки головна промислова смуга Японії - мегаполіс Токайдо.

Видобувна промисловість у Середньо-Атлантичному економічному районі майже відсутня. Енергетика базується на довізному паливі та АЕС. Максимальний рівень диверсифікації машинобудування спостерігається у трикутнику «Нью-Йорк - Буффало - Рочестер». Також виділяються обсягами виробництва хімічна, паперова, поліграфічна і легка промисловість. Але просто виключною є роль узбережжя у фінансах і торгівлі, ділових та медичних послугах.

Найбільше місто району - Нью-Йорк. Лідерські функції у Бостона та Філадельфії він перехопив у кінці ХVІІІ століття завдяки будівництву Ері-каналу, а пізніше залізниць вглиб континенту. Нью-Йорк - це найголовніший в світі центр ділової активності, неофіційна «фінансова столиця», також слід згадати розташування тут штаб-квартири ООН. В межах США Нью-Йорк - швейна, ювелірна та поліграфічна «столиця».

Місто Рочестер на березі Онтаріо знамените штаб-квартирою, лабораторіями і закладами фірми «Істмен Кодак», це не тільки фотоапаратура з плівкою, а й інші вироби та послуги в галузі оптики і лазерної техніки. Серед рекреаційних місцевостей району виділяється Лейк-Плесід. Сільське господарство хоча й інтенсивне (молочне скотарство, птахівництво), але значення його мінімальне.

ІІ. Середній Захід

ІІ.1. Північно-Східний Центр (або Приозер'я) - це штати Огайо, Мічиган, Індіана, Іллінойс, Вісконсін.

Колонізація цієї території розпочалася лише на початку ХІХ століття. Але значний за обсягом ПРП привів до того, що по вартості промислової продукції Приозер'я випереджає Нову Англію та Середньо-Атлантичний район разом узяті. Посприяло цьому вигідне ТГП між залізною рудою озера Верхнє та аппалачським вугіллям, а в ширшому розумінні - центральне положення по відношенню до всього національного ринку США.

Детройт став «автомобільною й танковою столицею» США, а Чикаго - «м'ясною столицею» США (на чиказьких скотобойнях працює близько 30 тис. осіб) та світовою столицею верстатобудування, важливим центром виробництва будівельної та гірничої техніки. Чиказький аеропорт «О'Хейр» - найбільший у світі за пасажирообігом.

Розквіт району, який інколи називають «американським Руром», припав на першу половину ХХ століття. Зараз відбувається переструктуризація на користь нематеріального виробництва. Приозер'я стали називати «морозним поясом» на противагу так званому «сонячному поясу» Півдня та Заходу.

Район дуже важливий у сільськогосподарському відношенні - це кукурудзяна і молочна смуги (Вісконсін - «наймолочніший штат» в США).

ІІ.2. Північно-Західний Центр включає в себе штати Айова, Міссурі, Міннесота, Північна Дакота, Південна Дакота, Небраска, Канзас.

У фізико-географічному відношенні - це північна частина Великих рівнин США. Територія велика, але слабозаселена, тривалий час її значення визначалося виключно сільським господарством. І зараз тут виробляється майже 20% продукції рослинництва та 25% продукції тваринництва США.

За штатом Айова закріпився образ житниці США, кукурудзі тут навіть поставили пам'ятник із щирого золота - «Золотий початок». Провідні технічні культури району - соняшник і цукровий буряк. У тваринницькому відношенні - це північна м'ясна смуга, в якій свинарство і птахівництво успішно конкурують із скотарством.

Промисловий потенціал невеликий (всі 7 штатів разом узяті поступаються одному Огайо). Міста району переважно невеликі, їх виробнича структура формувалася під впливом потреб прилеглих територій. У промисловості переважають борошномельна, м'ясна, олійна, комбікормова та машинобудування. Деяким винятком є Сент-Луїс, в якому металургія поєднується з хутряною та пивоварною промисловістю, а також авіаційною (виробництво винищувачів, бомбардувальників) і ракетно-космічною (ракетні двигуни «Макдоннел-Дуглас»).

Місто Уїчіто - вузькоспеціалізований центр авіапромисловості (стратегічні бомбардувальники «Боїнг»).

ІІІ. Південь

За своїми природно-ресурсними характеристиками Південь значно багатший за Північ. Швидкі позитивні зміни після відміни рабства і поширення ринкових відносин були пов'язані з великим ПРП та дешевою робочою силою.

ІІІ.1. Південно-Атлантичний район включає в себе штати Делавер, Мериленд, Західна Вірджинія, Вірджинія, Північна Кароліна, Південна Кароліна, Джорджія та федеральний округ Колумбія.

Тут простягається знаменита бавовницька смуга з переважанням технічних культур, що є дуже трудомісткими (тютюн, цукрова тростина, арахіс), а в зерновому господарстві - рису. Розвинуто товарне виробництво фруктів, ранніх овочів. Сільськогосподарська сировина і значні лісові ресурси виступили базою для формування обробної промисловості: текстильної, швейної, харчової, тютюнової, меблевої та целюлозно-паперової. Обробні центри невеликі, але вздовж лінії водоспадів Апалачських передгір'їв з їх дешевою енергією та залізниці «Нью-Йорк - Новий Орлеан» їх концентрація утворила суцільне «дисперсне місто».

Атланта - найважливіший транспортний вузол завдяки вигідному ЕГП. Це місто є крупним центром транспортного машинобудування («Локхід» виробляє тут літаки-шпигуни і ракети; функціонує 3 автозаводи тощо), а ще Атланта стала батьківщиною напою кока-кола (штаб-квартира корпорації залишається тут).

Ньюпорт-Ньюс і Норфолк - центри суднобудування (атомні авіаносці), а також важливі порти, через які відвантажують на експорт кам'яне вугілля.

На березі Чесапікської затоки зручно розташувався Балтімор, значний виробник листової сталі й труб, олова, радарів та електроніки, а також цукру й овочевих консервів.

Вашингтон - це місто для виконання столичних функцій. Тільки урядових службовців тут більше 370 тис. осіб. Промисловість обмежується поліграфією та харчовою. Неподалік Вашингтону на атлантичному узбережжі знаходиться відомий курорт Вірджінія-Біч.

ІІІ.2. Південно-Східний центр має в своєму складі штати Кентуккі, Теннессі, Алабама, Міссісіпі. Інакше його називають «Старий Південь» - оскільки рабство і його пережитки існували тут у найвиразнішій формі.

Північна (гірська) частина економічного району на початку ХХ століття була слаборозвинена та низькоурбанізована (незважаючи навіть на видобуток вугілля). Особливу роль у піднятті економіки району належить «Програмі розвитку долини Теннессі». Стік річки був зарегульований, вона стала важливим судноплавним шляхом. Згодом ГЕС були доповнені ТЕС на аппалачському вугіллі та АЕС. Так було створено найбільший енергетичний комплекс країни, а потім атомну промисловість та виробництво фосфатних добрив. На цих галузях «виросли» найбільші міста району - Нешвілл і Хантсвілл. В нижній течії Міссісіпі, близько до виходу в Мексиканську затоку, розташований Батон-Руж - важливий нафтохімічний центр.

Слід зазначити, що Південні Аппалачі відомі й рекреаційними ресурсами (наприклад, Мамонтова печера). Штат Кентуккі - батьківщина бурбону, 95% світового виробництва цього міцного напою зосереджено саме тут.

У сільськогосподарському відношенні територія району відноситься до бавовницької смуги. Бавовна вдало доповнюється іншими технічними культурами (тютюн, арахіс, цукрова тростина). Значні площі ріллі зрошуються. Тваринництво представлене птахівництвом (як яєчного, так і м'ясного спрямування).

В середній частині бавовницької смуги головним організуючим центром є місто Мемфіс (харчова, легка, меблева промисловість).

ІІІ.3. Південно-західний центр (або «Новий Південь») представлений штатами Техас, Луїзіана, Оклахома, Арканзас.

Зараз це найбагатший та найдинамічніший економічний район США. В загальнодержавному масштабі він виділяється великим сільськогосподарським потенціалом (особливо у виробництві яловичини, вирощуванні овочів і фруктів, рису тощо), потужним нафтогазовим комплексом, сільськогосподарською хімією та успішним розвитком наукомістких галузей, зокрема електроніки й ракетно-космічної промисловості.

В історії розвитку індустрії провідну роль відіграли поклади нафти, сірки, калійних солей. Нафтопереробка і сільськогосподарська хімія (Х'юстон, Новий Орлеан, Корпус-Крісті, Монро, Лейк-Чарльз, Одеса) були доповнені електроенергетикою та енергомісткими галузями, зокрема в районі виплавляється майже половина алюмінію країни (Корпус-Крісті, Порт-Лавака, Рокдейл) з імпортованих ямайкських і суринамських бокситів.

Район не тільки виробляє найбільше в країні електроенергії, але й найбільше яловичини, є значним продуцентом фруктів, овочів, бавовнику та рису. Пасовищне тваринництво крім м'ясного скотарства представлене також м'ясо-вовняним вівчарством. Пониззя річки Ріо-Гранде - одна з найкращих у США зон овочівництва та вирощування цитрусових. У долині Міссісіпі вирощується бавовник, рис, арахіс і цукрова тростина.

Але сільське господарство та нафтогазовий комплекс - це старі галузі виробництва. Нові, переважно наукомісткі галузі, тісно пов'язані з військовою справою та космосом.

Х'юстон - найбільше місто всього Півдня, «хімічна столиця» США, одночасно і «космічна столиця» держави (тут знаходиться центр управління польотами). За більш ніж 2 тисячі кілометрів магістральних трубопроводів місто прозвали «мискою з макаронами».

Даллас і Форт-Уерт розташовані у внутрішній частині району на стику бавовницької та м'ясної смуг. Ці міста злилися між собою, утворивши промислово-міську агломерацію, що стала банківсько-фінансовою столицею Південно-Західного Центру. Значну роль відіграє харчова промисловість, важке машинобудування, а останнім часом і електроніка.

Остін - столиця штату Техас, тут знаходиться Техаський університет та «Силіконова прерія» з дослідницькими установами в галузі електроніки.

Новий Орлеан - найбільший порт США за вантажообігом. Це місто слугує унікальним прикладом поєднання французької та негритянської культур.

ІІІ.4. Флорида. Це настільки неповторний штат, що може розглядатися як окремий економічний район. Тут життя яскраве та веселе як карнавал. Ці місця дуже любив Е. Хемінгуей, але він категорично не хотів, щоб його тут поховали, настільки, мовляв, несерйозні місцеві мешканці. І дійсно, на якому ще цвинтарі можна побачити такі епітафії «я ж казав, що хворий», а поруч похована дружина: «нарешті я знаю, де він сьогодні ночує».

Флорида має сприятливі кліматичні умови, що дозволило розвинути сільське господарство, яке спеціалізується на вирощуванні апельсинів (6 млн. тон на рік), цукрової тростини, овочів і квітів. Сільське господарство доповнене прибутковим курортно-туристичним бізнесом (щороку приймається 40 млн. відпочивальників).

Обробна промисловість представлена у першу чергу харчовою та виробництвом мінеральних добрив (останнє ґрунтується на видобутку власних фосфоритів). Але на межі тисячоліть на провідні позиції вийшли наукомісткі виробництва та різні послуги. У промисловому комплексі передують виробництва засобів зв'язку, комунікаційних систем, навігаційних приладів.

Маямі - це курорт світового значення, важливий транспортний вузол, головний фінансовий центр економічного району. Орландо - важливий осередок космічних досліджень та авіаракетної промисловості (мис Канаверал після побудови космодрому став «космічним берегом» США).

IV. Захід

Західна економічна зона займає половину площі країни, володіє значними покладами корисних копалин, проте має найменшу кількість населення.

IV.1. Гірський Захід складається з наступних штатів: Монтана, Айдахо, Вайомінг, Невада, Юта, Колорадо, Аризона, Нью-Мексико.

Територія відзначається різко континентальним кліматом, досить складним рельєфом та незначною розораністю. Головні багатства району - природні пасовища, мінеральна сировина, рекреаційні ресурси. З ними тісно пов'язана виробнича спеціалізація.

У сільському господарстві головну роль грає пасовищне тваринництво (розведення ВРХ і вівчарство) м'ясного напрямку. Рослинництво розвивається лише в умовах зрошення.

Гірничо-видобувна промисловість представлена у першу чергу паливною (особливо кам'яновугільною, але є нафтова і газова), видобуваються також руди багатьох кольорових металів, золото і срібло тощо.

Розвитку промисловості посприяла наявність гідроенергоресурсів Колорадо та Міссурі (верхня течія). Провідними галузями стали кольорова металургія, харчова промисловість та ВПК. Лос-Аламос у штаті Нью-Мексико - центр створення ядерної зброї. В Неваді розташовані ядерні полігони.

До нових галузей спеціалізації слід віднести туристичний бізнес. Район славний своїми національними парками «Великий Каньйон», «Каньйонлендс», «Єлоустонський» Єлоустонський національний парк створено 1 березня 1872 року, він є найстарішим у світі., «Глейшер» та інші.

Знаменитий Лас-Вегас у Неваді завдяки гральному бізнесу та іншим розвагам приносить7 млрд. $ у державний бюджет щорічно.

Найбільші міста Гірського Заходу - це Денвер (кольорова металургія, випуск гірничого обладнання, військової електроніки, медичної апаратури, літаків), Солт-Лейк-Сіті (хімія на базі солей Великого Солоного озера, вовняна промисловість, комп'ютерне програмування) та Фінікс (ракетно-космічна і харчова промисловість).

IV.2. Каліфорнія - це найбільший штат США за чисельністю населення (31,5 млн. осіб при площі у 411 тис. км2).

сполучені штати географія господарство

Размещено на Allbest.ru