Економіка Хмельницького регіону

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти та науки України

Академія муніципального управління

Контрольна робота з дисципліни

Трансформаційна економіка

Тема: Економіка Хмельницького регіону

Київ 2010

План

Вступ

1. Структура валового продукту регіону

2. Структура промисловості регіону

3. Головні промислові підприємства

4. Клімат та характеристика земель сільхозпризначення

5. Інфраструктура регіону

Висновки

Список викоритсаної літератури

Вступ

Усі країни світу характеризуються суттєвими територіальними відмінностями, зокрема, великою своєрідністю спеціалізації та структури виробництва, які обумовлені природними, економічними, соціальними, історичними умовами. На цій об'єктивній основі розвивається внутрішньодержавний територіальний поділ праці та формуються своєрідні природно-господарські утворення, які характеризуються певною спеціалізацією - так звані економічні райони. Їх виділення, вивчення, прогнозування розвитку і лежить в основі економічного районування країни.

У найбільш узагальненому трактуванні районування - це загальнонауковий метод систематизації інформації у найрізноманітніших цілях. Виходячи з цього, економічне районування - це метод систематизації інформації про територіальну організацію продуктивних сил та територіальні відмінності соціально-економічного життя країни. У той же час, згідно зі змістом цієї категорії, економічне районування - це процес поділу країни на економічні райони, які історично склалися у процесі розвитку і розміщення продуктивних сил, господарського освоєння території.

Кожен економічний район відзначається своїми суспільно-територіальними властивостями та повинен розвиватися згідно з індивідуальною стратегією розвитку продуктивних сил, яка б виходила із загальнодержавних цілей та можливостей, і ресурсів відповідної території. Вивченням продуктивних сил економічних районів, обґрунтуванням стратегії їх соціально-економічного розвитку займається економічне районування, яке в цьому ракурсі виступає як наука - важлива складова в палітрі економічної науки.Економічне районування - найважливіша передумова дієвого регіонального програмування, проведення ефективної державної регіональної політики. У концепції територіальної організації суспільства категорія економічний район - ключова. Він існує в об'єктивній дійсності та формується в ході розвитку продуктивних сил суспільного виробництва в цілому. Економічний район - географічно цілісна територіальна частина народного господарства країни, яка має свою виробничу спеціалізацію, інтенсивні внутрішні економічні зв'язки та нерозривно пов'язана з іншими районами суспільним територіальним поділом праці.Дослідник В. Поповкін у праці “Регіонально-цілісний підхід в економіці” (1993 р.) обґрунтував поділ України на 5 макрорайонів і 10 мезорайонів. До макрорайонів (регіонів) він відніс:1) Центральноукраїнський (Київська, Чернігівська, Житомирська, Черкаська та Кіровоградська області);2) Донбас та Нижнє Придніпров'я (Донецька, Дніпропетровська, Луганська, Запорізька області);3) Слобідська Україна (Харківська, Сумська, Полтавська області);4) Причорноморський (Одеська, Миколаївська, Херсонська області та Автономна Республіка Крим);5) Західноукраїнський (Рівненська, Волинська, Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська, Чернівецька, Тернопільська, Вінницька, Хмельницька області).З поняттям "економічний район" нерозривно пов'язано поняття "економічний регіон", яке відображає більш сучасний та більш раціональний погляд на територіально-економічне районування України та управління народно-господарчим комплексом у масштабі держави. Економічний регіон - це територіально цілісна частина господарства країни, яку характеризують наступні ознаки: 1) спеціалізація як основна народногосподарська функція; 2) взаємозв'язок; 3) управління або наявність об'єктивних умов для управління; 4) властивості регіону як системи; 5) стійкість регіону як територіальної системи. В даній роботі буде проведений розгляд проблем та напрямків розвитку господарства Хмельницького економічного регіону.

економічний хмельниччина валовий промисловість

1. Структура валового продукту регіону

Хмельницька область знаходиться на заході країни й займає 3,4% її території. У цьому регіоні проживає 2,9% населення та виробляється 2% ВВП країни, регіональний ВВП на душу населення (2009 рік) складає 3,5 тис. грн. (середній по Україні показник становить 4,8 тис. грн.). Сектор малого бізнесу виробляє 11,2% загального обсягу продукції, робіт та послуг області. За кількістю малих підприємств у розрахунку на 10 тис. населення Хмельниччина утримувала в 2008 році 17 місце (38 підприємств); найбільше їх налічувалось у Херсонській області (69), найменше - в Тернопільській (29).Досвід розвитку підприємництва на Хмельниччині цікавий своєю типовістю для більшості областей України, проте водночас розвиток малого підприємництва є тут одним із ключових факторів соціально-економічного розквіту регіону.

За твердженням Хмельницької облдержадміністрації, останні роки економіка області розвивається в умовах поглибленого реформування. Покращилась інвестиційна діяльність, спостерігається відносна цінова стабільність, нормалізуються взаєморозрахунки між суб'єктами господарювання, нарощується експортний потенціал підприємств області. Зовнішньоторговельні операції з товарами здійснюються на ринках 79 країн світу. Одним із пріоритетних напрямків розвитку малого підприємництва в регіоні є розширення діючих та створення нових підприємств, збільшення кількості робочих місць тощо.

На сьогоднішній день в області діє 6592 малих підприємства. Кількість працюючих на цих підприємствах досягла 90 тис. чоловік. У середньому на одному малому підприємстві працює 10 осіб. На 10 тис. населення припадає 36 малих підприємств. У розрізі районів і міст обласного значення малі підприємства розмішені нерівномірно: 67% малих підприємств зосереджено в містах обласного значення, з яких 43% - в обласному центрі. Отож якщо в місті Хмельницькому на 10 тисяч населення припадає 79 підприємств, то в Новоушицькому районі - 6, у Старокостянтинівському - 9.Переважна більшість малих підприємств-юридичних осіб функціонує в торгово-посередницькій сфері (51% від загальної кількості діючих малих підприємств), а 15% - у промисловості. Малий бізнес розвивається переважно в сфері торговельно-посередницьких послуг (40%). Частка промислових підприємств становить 20% усіх підприємств малого бізнесу, будівництва - 8%, сільського господарства - 6%. Частка малих підприємств у загальному обсязі виробництва продукції (робіт, послуг) зросла з 9,2% до 11,2%.В області на єдиному податку працюють 17634 СПД, у тому числі 3034 юридичних особи і 14600 фізичних осіб. До їхньої діяльності залучено 9300 найманих працівників. До бюджету від платників єдиного податку за 2003 рік надійшло: · від фізичних осіб - 9628,3 тис. грн.; · від юридичних осіб - 9549 тис. грн. Питома вага надходжень єдиного податку від СМП у доходній частині місцевого бюджету області складає 6,0%. Найбільша кількість СМП, що діють в умовах спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності зі сплатою єдиного податку, зосереджена в м. Хмельницькому і Кам'янець-Подільському та в Хмельницькому і Шепетівському районах. Кількість платників фіксованого податку становить 13200 осіб. Сума сплаченого фіксованого податку до бюджету складає 7465,7 тис. грн. Питома вага МП у загальному випуску продукції (робіт, послуг) в регіоні сягає понад 11%. Чисельність зайнятих на МП у відсотках до загального показника по Україні дорівнює 2,5%. Рівень зайнятості на малих підприємствах у відсотках до загальної кількості населення працездатного віку становить 6%. Кількість МП, що отримали прибуток, складає 62% до їх загальної кількості. Триває процес переростання малого бізнесу в середній та великий. В області накопичено позитивний досвід відновлення підприємцями діяльності непрацюючих чи нерентабельних підприємств. Відбувається процес формування нового власника у сфері торгівлі та побутових послуг. Практично всі молокозаводи і консервні заводи мають своїх власників. Зростають надходження приватного капіталу в галузі машинобудування та радіоелектроніки, легкої і харчової промисловості.

Власні кошти підприємців вкладаються не тільки в торгівлю, а й у розширення виробництва, будівництво офісів та фірмових магазинів, облаштування прилеглих територій. Завдяки цьому змінюється архітектурне лице не тільки обласного центру, але й інших міст та селищ регіону.

З метою розв'язання нагальних соціальних проблем, зниження рівня безробіття в області проведено роботу із залучення до підприємництва більшого кола осіб. За IV квартал 2008 року обласний центр зайнятості здійснив за рахунок Державного фонду сприяння зайнятості населення близько 270 виплат на загальну суму близько 300 тис. гривень для зайняття підприємницькою діяльністю. Майже 250 осіб з числа безробітних пройшли навчання в районних та міських центрах зайнятості за 20 професіями, орієнтованими на підприємницьку діяльність. Створено близько 2,0 тис. робочих місць у сфері малого підприємництва. Одним із пріоритетних напрямків розвитку підприємництва в регіоні є фінансово-кредитна підтримка суб'єктів малого підприємництва. Банківську діяльність в області здійснюють 41 банківська установа та 314 відділень, із них 167 відділень Ощадного банку "Україна", які в IV кварталі 208 року видали кредитів на суму понад 400 млн. грн., що майже в 1,3 разу більше, ніж за відповідний попередній звітний період. Зростання ресурсної бази банківської системи дало змогу суттєво збільшити обсяги кредитування суб'єктів підприємництва, особливо довгострокового. Загальний обсяг кредитних вкладень з початку 2008 року зріс у 7 разів, частка довгострокових кредитів збільшилася з 15% до 39%.Джерелом доступних кредитних ресурсів та мікрокредитування підприємницьких ініціатив є установи взаємного кредитування. У 2008 році створено 5 нових кредитних спілок, а загальна їх кількість становить 19.Створено Асоціацію кредитних спілок Хмельницької області. Особливої актуальності в нинішній економічній ситуації набуває розвиток лізингу. В області працюють 2 філії НАК "Украгролізинг". Зросла зацікавленість іноземних інвесторів у вкладанні коштів у малий бізнес Хмельниччини. Загальна сума прямих іноземних інвестицій, вкладених у малі підприємства області впродовж IV кварталу 2003 року, становить понад 2 млн. дол. США.

Продовжується робота зі створення бази даних інвестиційних проектів та пошуку можливостей залучення інвесторів і донорів. З метою активізації процесу залучення інвестицій у розвиток підприємництва в Кам'янець-Подільському районі затверджена районна програма залучення інвестицій на період до 2005 року. Стимулювання малого бізнесу на регіональному рівні передбачає ресурсну підтримку суб'єктів малого підприємництва шляхом надання пільг за оренду нежитлових приміщень та використання обладнання, встановлення реальних ставок місцевих податків і зборів, розміщення держзамовлень, розробку спеціальних навчальних програм для залучення до підприємництва соціально незахищених категорій населення.

Однак слід зазначити, що більшість із наведених вище даних є суто формальними. За оцінками підприємців, чимало позитивних зрушень у підприємницькому середовищі, характерних для 2000-2001 років, не знайшли свого продовження в наступний період. Зокрема частка підприємців, які вважають перешкодами для зростання їхнього бізнесу політичну нестабільність, недобросовісну конкуренцію, корупцію та необгрунтоване втручання держави в підприємницьку діяльність, зросла до 43%. Оцінки інших аспектів підприємницького середовища в останні роки теж погіршилися. Більшість підприємців висловлюють досить критичне ставлення, коли мова заходить про підприємницький клімат і дії органів влади на місцях. Менше третини їх згоджується, що дії місцевих органів влади не перешкоджають розвитку бізнесу. Тільки один із чотирьох підприємців вважає підприємницьке середовище у своєму місті сприятливим для інвестування та розвитку, а менше 1/5 підприємців переконані, що місцеві органи влади намагаються створити рів ні можливості для ведення бізнесу. Загалом малі й середні підприємці менш задоволені якістю підприємницького середовища у своєму місті, ніж великі.

Хоча підприємці м. Хмельницького мають можливість розміщувати інформацію про наявні інвестиційні проекти та комерційні пропозиції в мережі Інтернет на розробленій Хмельницьким міськвиконкомом спільно з бізнес-центром Технологічного університету "Поділля" веб-сторінці, мало хто з них користується цією послугою. Так само формально надається й інформація про комунальну власність, що здається в оренду. З огляду на те, що така інформація становить певний корупційний інтерес для чиновників, до загальної бази даних потрапляють лише ті об'єкти, що практично не представляють жодної цінності для підприємців. Можливості зовнішнього фінансування для підприємців залишаються обмеженими. Банківські кредити одержали лише 17% підприємців. Кредити на період понад три роки становлять менше 5% усіх одержаних кредитів. Окрім того, близько половини підприємців, які потребували зовнішнього фінансування, не зверталися за кредитами до банків. Кожному другому підприємцеві завадили звернутися до банків за кредитами високі відсоткові ставки та вимоги до застави.

Головною проблемою для розвитку бізнесу підприємці називають систему оподаткування: 70% вважають її перешкодою для зростання та розвитку. Ключовими проблемами системи оподаткування є високі податкові ставки, нестабільне податкове законодавство та значна кількість податків. Про кожну із цих проблем говорять як про перешкоду понад три чверті всіх підприємців. З іншого боку, спрощена система оподаткування для малих підприємців є доцільною: для них усі аспекти оподаткування були менш обтяжливими, ніж для власників більших за розміром підприємств. У цьому контексті найбільш істотною перешкодою для розвитку бізнесу було названо перевірки: близько половини підприємців вважають їх великою або дуже великою перешкодою. В середньому кожен підприємець перевіряється 14 разів на рік. Загальна тривалість усіх перевірок становить у середньому 17 робочих днів. За цього слід зазначити, що Хмельниччина посідає перше місце в Україні по часу, затрачуваному керівниками підприємств на спілкування з державними посадовцями та державними регуляторними органами, - на це гайнується до 30% їх робочого часу при середньому по Україні рівні в 14%. Опитування показують, що частка підприємців, які одержують дозволи, в тому числі й обов'язкові доз воли для початку роботи, за останні три роки скоротилася. Воднораз підприємці повідомляють про те, що рівень складності одержання дозволів істотно підвищився.

За цього чітко простежується активний спротив чиновників введенню таких прогресивних методів роботи, як "єдине вікно". У Хмельницькому вже тривалий час робляться безуспішні спроби відкрити таке "єдине вікно". Попри всі намагання запровадити інноваційну систему відносин "підприємець-держоргани" знаходяться десятки причин і приводів, аби відкласти цю справу в "довгий ящик". Лише в Кам'янці-Подільському вдалося-таки запровадити систему "єдиного вікна", та й то лише з реєстрації СПД. Однак і вона працює в півсили через небажання податкових органів співпрацювати. Найбільш ефективним у сучасних умовах способом відстоювання власних інтересів понад 60% підприємців назвали використання особистих зв'язків і знайомств.

Майже 20% вважають найбільш ефективними способами розв'язання проблем підношення та матеріальні винагороди. Приблизно один із десяти представників малого і середнього бізнесу покладає надії на звернення в державні органи або в громадські організації. За цього цілковито не сприймаються підприємцями такі форми захисту інтересів, як участь у страйках, демонстраціях, мітингах чи в діяльності профспілок і політичних партій. Це свідчить як про нерозвиненість самосвідомості сучасного бізнес-середовища, так і про недієвість у наших умовах форм відстоювання інтересів соціальних груп, прийнятих у розвинених країнах. Із сумом сприймаються твердження значної частки підприємців про те, що вони не бачать жодних дієвих способів захисту власних інтересів. Проте частка тих, хто вказав на можливість звернення до суду (приблизно чверть), породжує обережний оптимізм. Варто також відмітити, що кількість тих, хто шукає допомоги в державних органах і громадських організаціях, суттєво зросла.

Особистий практичний досвід відстоювання власних інтересів підтверджує ці "теоретичні" міркування. Впродовж останнього року абсолютна більшість підприємців використовувала у відповідних ситуаціях особисті знайомства і зв'язки. Друга за частотністю форма розв'язання проблем у бізнесменів - підношення, матеріально виражені подяки або, простіше, хабарі. Підсумовуючи викладене вище, серед основних негативних чинників, які стоять на заваді розвитку і становленню малого підприємництва в області, як і загалом по Україні, можна назвати:· відсутність чітко сформульованої через систему правових актів державної політики у сфері підтримки малого підприємництва;· відсутність реальних і дієвих механізмів фінансово-кредитної підтримки;· надмірний податковий тиск та обтяжливу систему звітності;· невпевненість підприємців у стабільності умов ведення бізнесу;· наявність значної кількості адміністративних бар'єрів (реєстрація, ліцензування, сертифікація, система контролю і дозвільної практики, регулювання орендних відносин тощо).На жаль, усі ці чинники відслідковуються вже не один рік поспіль. Отож, на нашу думку, особливих підстав поділяти оптимізм Хмельницької обласної державної адміністрації стосовно глибинних зрушень у сфері підприємництва немає.

2.Структура промисловості регіону

Серед них найбільше підприємство області - відособлений підрозділ "Хмельницька АЕС", частка якого в загальному обсягу виробництва Хмельницької області становить 30 відсотків. Провідна галузь промисловості в місті - електроенергетика. Хмельницька АЕС призначена для покриття дефіциту електричних потужностей у західному регіоні України. Промисловий майданчик ХАЕС розташований за 100 км на північ від міста Хмельницького на лівому березі річки Горинь. Крім виробництва електроенергії, АЕС забезпечує теплопостачання міста, його водопостачання, очищення стічних вод каналізаційною мережею. За проектом Хмельницька АЕС є чотириблочною станцією загальною потужністю 4000 Мвт. У проекті прийняті серійні блоки ВВЕР-1000. Кожний блок складається з ядерної паровиробляючої установки з водо-водяним реактором ВВЕР-1000, турбоустановки електричною потужністю 1 млн.кВт (1000 Мвт), берегової насосної станції для зворотного водопостачання турбоустановки, трьох резервних дизельних електростанцій для забезпечення роботи блока при відмові електрозабезпечення від системи. Обладнання ядерної паровиробляючої установки для виключення викидів у навколишнє середовище при можливих аваріях вміщено у герметичну залізобетонну оболонку. Блок має три канали безпеки, кожний з яких забезпечує переведення реакторної установки в безпечне становище при можливих порушеннях режиму її роботи.

Як паливо використовується слабозбагачений двоокис урану. Загальна вага однієї паливної загрузки біля 75 тонн Управління реактора, обладнання турбоустановки і допоміжних систем блока проводиться з використанням автоматизованої системи управління технологічними процесами. Основними спорудами електростанції є головний корпус, спецкорпус, об'єднаний допоміжний корпус, система технічного водопостачання, електротехнічні споруди. Головний корпус об'єднує реакторне відділення, машинний зал, з прилеглими до нього деаераторним відділенням, приміщень розподільчого пристрою власних потреб. Щороку Хмельницька АЕС виробляє близько 6 млрд. кВт електроенергії. З метою підготовки та перепідготовки кадрів на АЕС створено навчально- тренувальний центр. Про роботу Хмельницької АЕС та про радіаційний стан у місті та околицях постійно інформує жителів міста інформаційний центр АЕС. Головним завданням для працівників Хмельницької АЕС є завершення будівництва другого енергоблоку, що життєво необхідно як для економіки України так і для життєдіяльності міста Нетішина. Окрім цього, у сфері будівництва провадять свою діяльність понад 30 підприємств, забезпечуючи близько 1,5 тисячі робочих місць.

У кожному населеному пункті благоустрій - це той показник за яким складається перше і найбільш тривале враження про людей, що його населяють. Благоустрій Нетішина - гордість його жителів та щоденна, постійна, копітка праця. Кілька років тому в місті створено міський парк, висаджено дерева, кущі, газонну траву, завершується робота з його облаштування. Ще одним прикладом рукотворної природи є дренажно-обвідний канал -гідротехнічна споруда, яка виконує окрім захисних (запобігає підтопленню житлових мікрорайонів підземними водами) ще і естетичні та архітектурні функції. Водний канал, що опоясує місто - місце відпочинку нетішинців. На території міста здійснюють свою виробничу, торговельну та комерційну діяльність близько 400 підприємств недержавної форми власності. У місті діють підприємства малого та середнього бізнесу, з них: у сфері промисловості - 12, у сфері транспорту і зв'язку - 3, у сфері торгівлі і громадського харчування - 44, у будівництві - 11.У місті розміщено 234 об'єкти торгівлі, у тому числі: 65 магазинів, 70 відділів з реалізації промислових та продовольчих товарів, 2 торговельних комплекси, 20 торговельних павільйонів, 23 об'єкти громадського харчування та 15 аптек.

За станом на 1 січня 2001 року у місті здійснювали свою діяльність 699 суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб та 311 суб'єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб. Протягом 2000 року утворено 43 підприємства та зареєстровано 226 суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб.

3.Головні промислові підприємства

Хмельницька область багата на різноманітні нерудні корисні копалини, насамперед, природні будівельні матеріали. Цьому сприяють як кристалічні породи щита, так і осадові відклади його західного схилу. В той же час вона цілком позбавлена металевих мінеральних ресурсів, а з числа горючих є лише поклади торфу. Будівельні корисні копалини представлені покладами гранітів і каоліну, що зосереджені в межах щита, та вапняків, цегельно-черепичних глин і суглинків, крейди, мергелів, пісків, пісковиків, гіпсу, бентонітових глин осадового чохла плити. Поклади гранітів (переважно сірих) зосереджені переважно в Шепетівському, Полонському, Старокостянтинівському та Славутському районах, де існує ряд великих відкритих розробок. Найбільші кар'єри є біля міст Полонне і Шепетівка та сіл Нова Синявка, Кудинка. Граніт в основному переробляють на щебінь для дорожного будівництва.Каоліни (глинистий мінерал світлого забарвлення) зв'язані з продуктами вивітрювання гранітів. Поширені на північному сходу області. Відомі родовища Судимонтське і Купинецьке Шепетівського району, Майдан-Волянське та Буртинське Полонського району. З місцевого каоліну виготовляють вогнетривку цеглу, шамотний порошок.Вапняки поширені по всій території області (розвідано понад 20 родовищ, більше половини з яких розробляється). Велике значення мають виходи силурійських вапняків в долинах Дністра, Збруча, Жванчика, Смотрича, Тернави, Студениці (видобуток ведеться біля Кам'янця-Подільського, сіл Велика Слобідка, Устя та ін.) і потужні відклади неогенових вапняків Товтрової гряди (найбільші кар'єри біля селищ Закупне і Смотрич, сіл Іванківці, Нігин, Вербка, Привороття, Гуменці). Їх використовують для випалювання вапна, виробництва щебеню, облицювальних плиток, стінових блоків, фігурних виробів, цементу (на базі Гуменецького родовища працює потужний Кам'янець-Подільський цементний завод), а також у цукровій промисловості. Відклади вапняків в інших районах йдуть на місцеві будівельні потреби.В області 80 родовищ лесів, лесовидних суглинків і глин, на базі яких працює ряд цегельних і черепичних заводів.

У північно-західній частині області (Білогірський та Ізяславський райони) є значні поклади крейди, а в південно-східній (басейни рік Ушиця та Калюс) - мергелів, які придатні для виробництва цементу.Піски різного геологічного часу поширені в усіх районах області і мають, в основному, будівельне значення (для розчинів, дорожного будівництва тощо). Найпотужніші поклади їх в Славутському районі (в Крупецькому, Цвітохському, Славутському родовищах). Кварцеві піски останнього використовують для виробництва скла. Пісковики відслонюються по Дністру і його притоках - Калюсу і Ушиці. Промислова розробка їх не ведеться, хоч подекуди вони знадобляться для місцевого будівництва. На заході Кам'янець-Подільського району є декілька родовищ гіпсу (розробляється Кудринецьке). Він придатний для меліорації грунтів, будівельних, медичних та інших потреб. У Новоушицькому районі є відклади бентонітових глин, придатних для хімічної та інших галузей промисловості. Найбільше скупчення їх біля с. Пижівка. З інших неметалевих корисних копалин в області є поклади доломітів, трепелу (Кам'янець-Подільський район), невеликі прояви флюориту, фосфоритів. Найбільші скупчення фосфоритів зустрічаються в Дунаєвецькому, Новоушицькому, Віньковецькому та Ярмолинецькому районах, однак промислового значення вони не мають. Паливні корисні копалини представлені на Хмельниччині тільки торфом. Поклади його значні. Здебільшого він залягає в заболочених частинах заплав Горині, Случа, Хомори, Південного Бугу та їх приток. Видобуток ведеться майже в усіх басейнах цих рік. Є в області також рудопрояви поліметалів. Склад і запаси корисних копалин Хмельницької області сприяли розвитку в ній промисловості будівельних матеріалів, окремі виробництва якої працюють не тільки на місцевий, але й на зовнішньообласний ринок. Наявні природні ресурси дозволяють розширити це виробництво, однак нарощування їх видобутку вступає в суперечність з необхідністю природоохоронних заходів, насамперед, в Придністров'ї і Товтрах.

4.Інфраструктура регіону

У Нетішині працює 4 промислових підприємства, а саме: ВП "ХАЕС" ДП НАЕК "Енергоатом", ВАТ "Атомремонт", ЗАТ "Приладсистема" та підприємство харчової промисловості ВАТ "Нетішинхарчопром".

Важливе місце серед галузей промисловості займає машинобудування та металообробка, в якій зайнято 44.2% загальної кількості працюючих в промисловості області. Підприємства цієї галузі випускають верстати, ковальсько-пресові машини, трансформатори, сільськогосподарські машини для рослинництва, технологічне обладнання для переробних галузей агропромислового комплексу, кабель, електротехнічні вироби. Найбільші підприємства області - ВАТ "Укрелектроапарат", "Катіон", "Адвіс", "Пригма-Прес", "Термопластавтомат", ВО "Новатор", кам'янець-подільські АТВТ "Мотор" та заводи "Електроприлад" і кабельний, ВАТ "Шепетівський завод культиваторів", Волочиський ВАТ "Номінал", верстатобудівне ВАТ "Говер" у Городку та ін.

Підприємствами області в минулому році освоєно виробництво нових видів продукції. Серед них кормозбиральний комбайн “Марал-125 Поділля" (ВАТ "Адвіс"), техніка для виготовлення тари і упаковки (ВАТ "Термопласт-автомат"), котли опалювальні (ВАТ "Темп"), нові види дискових твердосплавних пил (Кам'янець-Подільський завод дереворіжучого інструменту "Мотор"), конденсатори електролітичні нової серії (ВАТ "Катіон"), комбінований ґрунтообробний агрегат "Поділля" (ВАТ "Шепетівський завод культиваторів"), гама нових трансформаторів (ВАТ "Укрелектроапарат"), радіостанції для тепловозів і електровозів (об'єднання "Новатор"), електропилососи (Шепетівський завод "Пульсар"). Освоєно випуск лічильників газу, води і тепла та іншої продукції.

Провідне місце займає харчова промисловість, обсяги виробництва продукції якої складають 35,4% загально обласних обсягів. Харчова промисловість представлена такими галузями, як цукрова, хлібопекарська, кондитерська, макаронна, овочеконсервна, м'ясна і молочна, спиртова, пивоварна, борошномельно-круп'яна, тютюнова та інші, в яких зайнято 22,4% загальної кількості працівників промислових підприємств області.

Хмельницька область - один з найважливіших в Україні регіонів цукроваріння, де діють 16 цукрових заводів. Найбільші цукрові заводи розташовані у Хмельницькому, Шепетівці, Кам'янець-Подільському, Теофіполі, Городку, Деражні.

Легка промисловість області розвивається на основі переробки місцевої сировини (шкіра) і сировини, що завозиться (вовна, бавовна, текстиль, шкіра). В ній виділяються такі галузі: швейна, текстильна, взуттєва, трикотажна, галантерейна. Серед найбільших підприємств області Хмельницькі ВАТ "Взутекс", ВАТ "Шкіргалантерея", ЗАТ Хмельницьклегпром", Дунаєвецька суконна фабрика, Волочиська швейна фабрика "Горинь".

Лісова і деревообробна промисловість випускає меблі, тару, будівельні матеріали, папір, картон. Найбільші меблеві фабрики знаходяться в Хмельницькому, Ізяславі, Летичеві. Великим попитом користується продукція акціонерних товариств "Славутсько-Іолянська паперова фабрика" та "Понінківський картонно-паперовий комбінат".

Велике значення для розвитку економіки області має електроенергетика: в м. Нетішин діє Хмельницька АЕС, що підключена до енергосистем України і країн Центральної Європи. В загальній структурі обсягу промислового виробництва частка енергетики складає 34,2%.

В області також працюють підприємства, які виготовляють товари побутової хімії (Славутський завод "Лотос"), музичні інструменти (Ізяславська фабрика "Октава"), посуд, медичні інструменти, культтовари та інші товари народного споживання.

бсяг промислового виробництва за 2000 рік становив (у порівняних цінах на 01.01.2000) - 1970.3 млн.грн. В регіоні діють 262 великих та середніх промислових підприємства. Найбільші підприємства області - хмельницькі акціонерні товариства “Укрелектроапарат”, “Катіон”, “Адвіс”, “Термопластавтомат”, ВО “Новатор”, кам'янець-подільські АТВТ “Мотор” і заводи “Електроприлад” та кабельний, ВАТ “Шепетівський завод культиваторів”, Волочиський ВАТ “Номінал”. Великим попитом користується продукція акціонерних товариств “Славутсько-Полянська паперова фабрика” та “Понінківський картонно-паперовий комбінат”.Велике значення для розвитку економіки області має електроенергетика: в м.Нетішин діє Хмельницька АЕС, що підключена до енергосистем України і країн Центральної Європи.

5. Клімат та характеристика земель сільхозпризначення

На території Хмельницької області знаходиться майже 4% всіх сільськогосподарських угідь України. Першість серед галузей сільського господарства тримає рослинництво.

Найбільші посівні площі в області займають зернові культури , а серед них - озима пшениця. Вирощують також ячмінь, горох, овес, гречку, кукурудзу та ін.

Хмельниччина - один із найважливіших регіонів вирощування цукрових буряків.

Важливою галуззю рослинництва є вирощування картоплі.

Виробництвом ефіроолійних культур займаються у Летичівському, Деражнянському, Хмельницькому районах, вирощують цикорій у Славутському і Старокостянтинівському районах.

Природні умови сприятливі для розвитку овочівництва, але посівні площі овочевих культур ще невеликі. Понад 40% посівних площ займають кормові культури (багаторічні трави, кукурудза на силос, горох, вика, кормові буряки, люцерна, ріпак).

Поділля - це край садівництва. Основні плодові культури: яблуня, груша, абрикос, вишня, черешня, волоський горіх. Найбільша концентрація садів - у Придністров'ї (Віньковецький, Дунаєвецький, Новоушицький, Кам'янець-Подільський райони).

Тваринництво в області базується на польовому кормовиробництві, природних пасовищах, відходах харчової промисловості, виробництві комбікормів Найважливішими галузями є м'ясо-молочне скотарство і свинарство. Розвинуті також птахівництво, вівчарство, кролівництво, бджільництво, рибальство.

В області розроблена програма інтенсифікації тваринницької галузі, в основу якої покладено створення спеціалізованих масивів маточного поголів'я, конкурентноспроможної молочної і м'ясної худоби, збільшення питомої ваги гібридного і місцевого молодняка свиней. Діє мережа племінних заводів і племінних ферм. Передбачається змінити структуру основного стада в напрямку збільшення корів м'ясного напрямку в районах Поліської зони, зменшення чисельності дійного стада компенсувати підвищенням його продуктивності.

2. Інфраструктура Хмельницька область має добре розвинуту транспортну мережу. Важливе значення має її положення на транспортних шляхах, що зв'язують основні промислові райони України (столичний, Харківський, Придніпров'я, Донбас) і Росії, а також чорноморські порти із західноукраїнськими областями та країнами Центральної і Східної Європи.З півночі на південь область перетинають залізниця і ряд автошляхів, які дають вихід Бєларусь і країни Балтії, Молдову і країни Південно-Східної Європи.Головне місце у перевезенні вантажів і пасажирів як у межах області, так і в зв'язках з іншими регіонами країни, займає залізничний транспорт. Область розташована в зоні діяльності Південно-Західної залізниці, на її території функціонує 40 залізничних станцій. найбільшими залізничними вузлами в області є станції Шепетівка і Гречани (поблизу Хмельницького). Обласний центр має зручне залізничне сполучення з європейськими столицями: Москвою, Прагою, Братиславою, Варшавою, Будапештом, Белградом. У Хмельницькому розташований аеропорт з довжиною бетонної злітно-посадкової смуги 2200 метрів, що відповідає вимогам статусу міжнародного. Нині в аеропорту діє пункт пропуску через державний кордон України.Трубопровідний транспорт представлений газопроводами, які перетинають територію області: “Союз” (Оренбург - західний кордон України), Уренгой - Ужгород, Дашава - Київ. Набувають подальшого розвитку в області засоби телекомунікацій. На території області прокладено волоконно-оптичний кабель Київ-Захід, активно розширює зону діяльності система міжнародного зв'язку “УТЕЛ”, розвивається мережа мобільного та пейджингового зв'язку, система Інтернет.

Висновки

Національне економічне планування супроводжується складанням цільових комплексних програм розвитку народного господарства з переважанням економічних методів реґулювання і територіального комплексного управління замість галузевого.

Основними засобами реалізації національного демократичного економічного планування є науково обґрунтовані промислова, структурна, інноваційна, податкова, фінансовокредитна, реґіональна, амортизаційна та інші форми політики. Загалом таке планування передбачає раціональне поєднання державного реґулювання з ринковими важелями самореґулювання за домінування першого.

Перевага народних підприємств над іншими типами підприємств полягає насамперед у тому, що їх активною рушійною силою стають інтереси всіх працівників, внаслідок чого виникає наймогутніший синергічний ефект. На відміну від цього на приватних підприємствах такою силою є інтерес тільки приватного власника.

Як свідчить досвід, трудова колективна власність - найефективніша форма власності на сучасному етапі. Суб'єктом трудової колективної власності є трудовий колектив, члени якого - залежно від трудового стажу, кваліфікації тощо - володіють неоднаковою кількістю акцій і привласнюють неоднакові суми дивідендів. Для трансформаційних процесів в Україні у сфері малого підприємництва характерна вища продуктивність дрібних колективів, а не приватних підприємств. Приватна власність за сучасних умов не спроможна забезпечити розвиток науки.

Народна економіка передбачає створення стабільної та високоефективної системи стимулів до праці на рівні окремого працівника, підприємства та організації, раціонально поєднуючи індивідуальні, колективні та суспільні інтереси.

Література

1. Л.Чернюк „Економіка регіонів”

2.Чухно А.А. Проблеми теорії перехідного періоду: від командної до ринкової економіки // Економіка України. - 1996. - № 4. - С. 520.

3. Макконнелл К.Р., Брю С.Р. Экономикс. - Т. 1.

4. Хейне П. Экономический образ мышления. - М., 1991.

5. Большой экономический словарь / Под ред. А.Н. Азрилияна.

6. Лукінов І. Методи і засоби державного регулювання економіки перехідного періоду // Економіка України. - 1999. - № 5. - С. 8.

7. Кучма Л. Економіка України та шляхи її подальшого реформування. - К., 1996.

8. Економіка України. - 1996. - № 5. - С. 54.

Размещено на Allbest.ru