Рекреаційні ресурси Запорізької області
Фізико-географічні умови розташування Запорізької області. Географія та використання рекреаційних ресурсів території: кліматичних, бальнеологічних. Унікальність острову Хортиця, урочища "Кам'яні Могили". Основні курортно-оздоровчі заклади області.
Рубрика | География и экономическая география |
Вид | реферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 23.12.2010 |
Размер файла | 51,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
3. Основні курортно-оздоровчі заклади Запорізької області
запорізька область хортиця урочище
Південь Запорізької області це відома і улюблена багатьма курортна зона, омивана водами мілководого і теплого Азовського моря. Довгі піщані коси, побережжя вузькими смугами врізаються в море на десятки кілометрів. На них знаходяться численні санаторії і бази відпочинку.
Сонячних днів тут влітку більше, ніж в Ялті, але на відміну від південного берега Криму тут немає тієї виснажливої жари. Азовські води, містять велику кількість (92) хімічних елементів, які під час купання легко проникають через поверхню шкіри. Вони дарують нашому організму речовини, яких він потребує. Стійкий і помірний режим сонячних випромінювань, характерних для Азовських курортів Запорізької області, дозволяє регулярно приймати будь-які курси сонячних ванн.
Вцілому курортні та рекреаційні території складають майже 15 % площі області.
Всього на Азовському побережжі та в акваторії р.Дніпро в регіоні функціонує близько 600 оздоровчих закладів.
На сучасному етапі територія Запоріжжя є рекреаційним резервом країни, знаходиться, в більшості, на шляху екстенсивного освоєння. Запорізьке Приазов'я має значний рекреаційний потенціал, до якого відносяться відповідні природні передумови для розвитку рекреації: сприятливі кліматичні умови, піщані пляжі, рівнинний рельєф, лікувальні грязі та мінеральні води і інше. У межах Запорізького Приазов'я сформовано три курорти: “Бердянськ”, “Кирилівка” і “Приморськ”. Бердянськ - це кліматичний, бальнеологічний і грязьовий курорт з віковим досвідом оздоровлення та історією. Бердянський грязьовий приморський курорт розміщений на південному сході Запорізької області і територіально об'єднує у собі Бердянську косу з її кореневою частиною, курортну зону міста Бердянська(рис.2.1.2).
Тільки на Бердянській косі, довжина якої понад 20 кілометрів, розташовані 70 оздоровчих установ : 8 санаторіїв, 17 дитячих та спортивно-оздоровчих закладів, 45 баз відпочинку, пансіонатів.Відпочинок в Бердянську - ідеальне місце для всіх, хто шукає можливості поєднання ефективного лікування та комфортного відпочинку. Він є клімато-бальнео-грязевий курорт.Основними складовими природних рекреаційних ресурсів міста є : мулові сульфідні грязі, мінеральні хлоридно-натрієві води та ропа підземних джерел для зовнішнього й внутрішнього вживання, а також піщані пляжі Бердянської коси та тепле Азовське море, яке у літній період року використовується для кліматолікування й морських купань.
Саме тому перлиною Приазов'я по праву називають Бердянськ, в створеній природою, людським розумом і руками дійсних його патріотів блакитно ласкавій азовській оправі. Найбільшою популярністю сьогодні у городян і численних гостей користується пляж "Блакитний" на Верховій, що за східною околицею міста. Тут, далеко від міського шуму, до самої піщаної кромки моря підступають степове різнотрав'я, очеретяні чагарники і лимани.Звідси можна зробити захоплюючу прогулянку катером по акваторії затоки, на Бердянську косу. На пляж, що поселився в тінистому куточку Матроської слобідки, приходять ті, кому подобається милуватися чудовою панорамою морського порту, міською набережною, вузькою смужкою Бердянської коси і купатися під кронами могутніх старих тополів і акацій. Кілька років тому тут виросло містечко атракціонів - улюблене місце відпочинку і дорослих, і дітей. А побувавши на Лісовському пляжі, ви відчуєте своєрідну чарівливість старого Бердянську. У курортному районі Бердянська і Бердянської коси добре розвинена інфраструктура відпочинку: їдальні, кафе, бари, ресторани, дискотеки, пункти прокату водних видів спорту: човни, катамарани, морські велосипеди, віндсерфінг,водні гірки з басейнами і т.д. На сьогоднішній день це один з найпопулярніших курортів Азовського моря. Дітей на Приморській площі і набережної чекають різноманітні атракціони, прогулянковий потяг, катання на конях, машинках та роликах. Молодь та людей середнього віку очікує відпочинок в численних кафе і нічних клубах, на дискотеках, в більярдних залах і казино, інтернет-клубах та кінотеатрах. Ну, а люди похилого віку, якщо не беруть участь в розвагах, то із задоволенням гуляють по набережній і центру і насолоджуються надзвичайною красою природи, морем і веселим літнім святом Відпочинку!
Курортна зона відпочинку Кирилівка -- кліматичний і бальнеогрязевий приморський курорт України (південь Запорізької області), розташований на березі Азовського моря, Утлюкського і Молочного лиманів. У 1999 році КЗО Кирилівка отримала статус курорту державного значення[8].
До послуг відпочиваючих - більше 200 баз відпочинку, розташованих як на косах, так і в самому смт Кирилівка.
Переважна більшість відпочиваючих їдуть сюди на термін від 2-3 днів до місяця і більше, тут можна знайти відпочинок на будь-який смак і по своїх фінансових можливостях - від “цивілізованих” баз відпочинку з багатоповерховими корпусами і харчуванням, до відпочинку в наметовому містечку і приватному секторі смт Кирилівка. ікувальні засоби: грязь мулу Утлюкського і Молочного лиманів, а також сірководневе хлоридно натрієве джерело, воду якого використовують для ванн.
КЗО Кирилівка відрізняється теплим кліматом, малою кількістю опадів в літній час, цілющим поєднанням морського і степового повітря.
Лето тепле (середня температура липня 21 °С), зима помірно м'яка (середня температура січня - 6 °С); опадів близько 380 мм в рік. У районі селища Кирилівка розвивається санаторно-лікувальна діяльність, на косі Пересип (протяжністю 9 кілометрів) - оздоровча суботрасль, на косі Федотова (45 км.) - Спортивна та оздоровча суботраслі. Коса Федотова переходить в косу-заповідник Бірючій острів. У гирлі р.. Тащенак перебуває родовище лікувальної грязі «Кирилівської». Відпочинок в Кирилівці сприяє відновленню і зміцненню центральної нервової і серцево-судинної систем, верхніх дихальних шляхів, знижує запальні процеси в м'язах і суглобах і алергічні реакції, насичує кров киснем, йодом та хромом. До послуг відпочиваючих численні кафе, пляжі, ринки, луна-парки, зоопарк[9].
4. Проблеми і перспективи використання рекреаційних ресурсів Запорізької області
Санаторно-курортна та туристична галузь набуває дедалі більшого значення в соціально-економічному розвитку області, однак її ефективному функціонуванню заважає комплекс проблем, які зумовлені:
- недосконалістю комплексного розвитку курортної території та інфраструктури
- недостатньою кількістю туристичних та екскурсійних маршрутів;
- незбалансованістю використання рекреаційних ресурсів та їх збереження;
- сезонністю функціонування санаторно-курортних та оздоровчих закладів;
- недостатнім обсягом інвестування розвитку санаторно-курортних та оздоровчих закладів;
- браком коштів на проведення наукових досліджень та впровадження інноваційних проектів;
- відсутністю комплексного підходу до реклами розвитку рекреації;
Запорізький регіон має всі умови для розвитку курортно-рекреаційного господарства і потужної туристичної індустрії. Але, незважаючи на процвітання окремих курортів і туристичних центрів, у цілому галузь перебуває у занепаді. Сучасне курортно-рекреаційне господарство за своїми масштабами і структурою далеко не відповідає вимогам оптимального функціонування. Це зумовлене, з-поміж багатьох причин, також слабкою матеріально-технічною базою комплексу, територіальною і часовою нерівномірністю діяльності його закладів. Багато проблем пов'язано з обслуговуванням рекреантів. Зокрема, недостатньо розвинута мережа громадського харчування, не вистачає туристичних комплексів, готелів, кемпінгів і т. п. Але ж турбота про неорганізованих рекреантів має стати неодмінною складовою частиною загальнокурортного обслуговування, бо в перспективі частка цього потоку зростатиме.
Таксамо і розвиток іноземного туризму стримується слабкою матеріально-технічною базою для приймання та обслуговування приїжджих. Рівень комфортності курортно-рекреаційних закладів не відповідає сучасним міжнародним стандартам. Розвиток курортно-рекреаційного господарства тісно пов'язаний з екологічною безпекою області. Негативний вплив на природне середовище справляють шкідливі викиди, забруднення територій стічними водами і відходами промислових підприємств, стихійна забудова санаторно-курортних зон, нерегульований наплив неорганізованих рекреантів тощо. Природні ресурси курортно-рекреаційних зон зазнають величезного техногенного тиску, зумовленого функціонуванням промислових підприємств, комунального господарства, автомобільного та морського транспорту. Існуюча нині екологічна ситуація вкрай руйнівно впливає на стан джерел мінеральних вод та грязьових відкладів. Так, наприклад, відзначено пестицидне забруднення родовищ мінеральних вод, лікувальні водоймища надмірно забруднені важкими металами, фенолами, нафтопродуктами; Білозерський лиман перетворився на резервуар міських стоків, внаслідок чого ропа його південної частини повністю втратила лікувальну цінність.
Будучи регіоном масового відпочинку й оздоровлення,Запоріжжя водночас має розвинену промисловість Суперечність між рекреаційною та господарською діяльністю людини слід радикально розв'язати, інакше будуть безповоротно втрачені рекреаційні ресурси усіх курортно-рекреаційних районів Запоріжжя. Уже сьогодні Азовське море певною мірою втратило свою привабливість для туристів через погіршення екологічного стану та з економічних причин.
Вирішення цих проблем дозволить ефективно розвивати інфраструктуру курортно-туристичної сфери, створити доступний та ефективний ринок санаторно-курортних і оздоровчих послуг для максимального задоволення попиту населення на конкретні види санаторно-курортних послуг, поліпшення їх якості, комфорту, збереження та раціональне використання природних лікувальних ресурсів тощо. У свою чергу це все буде сприяти покращенню фінансового стану курортно-оздоровчих закладів та подальшого їх розвитку.
Розвиток туризму - це реальне джерело зростання добробуту та пріоритетний напрямок розвитку економіки.
Оскільки стратегічною метою державної політики у сфері діяльності курортів є створення умов для поліпшення стану здоров'я, продовження тривалості життя та періоду активного довголіття населення Так, необхідно розвивати та поліпшувати лікувальну базу санаторіїв, створювати нові об'єкти та проводити капітальний ремонт існуючих санаторно-курортних та оздоровчих закладів, розвивати рекреаційний комплекс: будівництво готельних комплексів, баз відпочинку тощо. Істотним фактором розвитку туризму є розвиток сфери послуг, покращення їх якості та створення зручного транспортного сполучення[9 , 10].
Висновки
У найближчому майбутньому Запоріжжі може зайняти провідні позиції на внутрішньому і зовнішньому ринку туристичної індустрії. Недавно виконком Запорізької міської ради ухвалив рішення про розробку Програми комплексного розвитку інфраструктури туризму "Запоріжжя - туристичне місто" і затвердив склад робочої групи по розробці Програми розвитку туризму в Запоріжжі. Тому в 2005 цього року на сесії обласної ради затверджена "Програма розвитку рекреаційно-курортного комплексу і туризму в Запорізькій області до 2010 року". Основна мета програми - створення високорентабельною туристичної і курортної галузей регіону на основі забезпечення комплексного розвитку курортних територій за умови збереження природних рекреаційних і лікувальних ресурсів. Реалізація програми дасть можливість ефективніше використовувати що є туристичний і рекреаційний потенціал області, підвищити рівень міжгалузевої співпраці, стимулювати розвиток ринкових відносин в туристичній сфері, визначити перспективи подальшого розвитку рекреаційно-курортного комплексу. Програма включає низку заходів щодо вдосконалення системи управління туристичною і курортно-рекреаційною галузями, зміцнення матеріальної бази, створення умов для реалізації інвестиційних проектів. Крім того, проводиться робота по залученню засобів іноземних і вітчизняних інвесторів для розвитку відповідної інфраструктури, зростанню об'ємів послуг за рахунок розширення в'їзного і внутрішнього туризму, підтримці рекламний-інформаційної діяльності. На першому етапі реалізації програми, який продовжиться до 2006 року, удосконалюється система управління, накопичується інформація про туристичний і рекреаційний потенціал, реконструюється матеріальна база і інфраструктура курортів і туризму, створюються умови для реалізації інвестиційних програм. Другий етап - це етап активних інвестиційних вкладень, розвитку інфраструктури, створення високорентабельних туристичних і курортно-рекреаційних підприємств на базі впровадження сучасних технологій світового туризму.
Отже , складаються сприятливі умови для розвитку туризму та курорту у Запорізькій області, природні території якої оголошені курортом державного значення. Зі стабільною економічною та політичною ситуацією, з м'якими кліматичними природними умовами та теплим неглибоким морем, область дуже приваблює туристів та відпочиваючих на фоні несприятливих природних умов, стихійних явищ, терактів у світі.
Використана література
1. Олейник Л. В. Запорожжя моє цвітуще, 1998
2. Бичко І. В. Українська культура: Історія і сучасність, 1994
3. Основи туристичної діяльності Г. І. Зоріна, 2001.
4. Природа острова Хортиця:Збірник наукових праць. Запоріжжя, 1993
5. Розміщення продуктивних сил України. Ред. Качан., 2002.
6. Географічна енциклопедія України
7. Гудзевич А. В.,Рекреаційно-туристичний потенціал Запоріжжя.Туристично- краєзнавчі дослідження., 1999
8. П. О. Масляк, Географія України. 1997
9. Царфис П.Г. Лікувальні грязі ,1990
10. Панкова Є.В. Туристичне країнознавство ,2003
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Поняття, види та використання рекреаційних ресурсів. Культурно-історичні та соціально-економічні рекреаційні ресурси. Географічні передумови формування природно-рекреаційного потенціалу Рівненського Полісся. Перспективи розвитку рекреації в межах регіону.
дипломная работа [215,3 K], добавлен 19.09.2012Природо-рекреаційні ресурси Дністровського району. Використання туристичних ресурсів регіону в межах Івано-Франківської області. Національно природні парки, заповідники та природоохоронні території. Організація водного походу І категорії складності.
курсовая работа [1,6 M], добавлен 05.01.2014Групи і види рекреаційних ресурсів. Лікувальні ресурси лісів та ландшафтні ресурси, мінеральні води, лікувальні грязі, морські рекреаційні ресурси. Туристично-пізнавальні ресурси, заповідні території України. Рекреаційні ресурси регіонів України.
контрольная работа [21,0 K], добавлен 04.12.2010Типи ландшафтів та основні райони Хмельницької області. Підземні та мінеральні води. Проблеми використання та збереження біологічних ресурсів. Радіаційний та температурний режими. Циркуляція атмосфери, вітер та опади. Агрокліматичне районування області.
курсовая работа [109,7 K], добавлен 02.10.2014Загальна характеристика природних ресурсів Хмельниччини. Рельєф, геологічна будова, кліматичні особливості. Санаторії та курорти області. Рекреаційні ресурси мінеральних вод. Розвідані й оцінені Державною комісією України балансові експлуатаційні запаси.
курсовая работа [128,2 K], добавлен 02.01.2014Географічне положення Омської області, її кліматичні особливості та різноманітність природних умов та ресурсів. Різниця між середніми температурами самого холодного і найбільш теплого місяця в області. Формування корисних копалин осадового походження.
реферат [48,0 K], добавлен 24.03.2011Характеристика економічного потенціалу розвитку Чернівецької області: географічне розташування, природні ресурси та науковий потенціал. Розвиток сфери послуг та промислового комплексу в краї. Агропромислове виробництво і його роль в економіці області.
курсовая работа [741,2 K], добавлен 23.08.2010Географічне розташування Закарпатської області. Адміністративно-територіальний устрій. Аналіз структури населення. Характеристика природно-ресурсного потенціалу. Промисловість, сільське господарство, фінансові заклади. Торгівельні відносини області.
реферат [2,3 M], добавлен 30.05.2013Поняття природних умов і ресурсів та їх класифікація. Вивчення природно-ресурсного потенціалу території та концепція ресурсних циклів. Видобуток та споживання мінеральних, земельних, водних, біологічних, рекреаційних, кліматичних та космічних ресурсів.
реферат [59,1 K], добавлен 25.10.2010Дослідження економіко-географічного положення та природно-ресурсного потенціалу Івано-Франківської області. Аналіз демографічної ситуації та характеристика трудових ресурсів регіону. Місце Івано-Франківської області у господарському комплексі України.
курсовая работа [63,1 K], добавлен 21.04.2013