Будівельна галузь в Україні: проблеми та перспективи розвитку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат на тему:

Будівельна галузь в Україні: проблеми та перспективи розвитку

ЗМІСТ

1 Мета роботи

2 Постановка проблеми

3 Аналіз проблеми

4 Обґрунтування пропозицій та вибір альтернатив

5 Здійснення пропозицій урядовими та неурядовими організаціями

6 Необхідні ресурси та умови

Висновки

1 МЕТА РОБОТИ

Будівельна галузь є однією з найважливіших галузей народного господарства, від якої залежить ефективність функціонування всієї системи господарювання в країні. Важливість цієї галузі для економіки будь-якої країни можна пояснити наступним чином: капітальне будівництво, напевне, як ніяка інша галузь економіки, створює велику кількість робочих місць і споживає продукцію багатьох галузей народного господарства. Економічний ефект від розвитку цієї галузі полягає у мультиплікаційному ефекті коштів, вкладених у будівництво. Адже з розвитком будівельної галузі будуть розвиватися: виробництво будівельних матеріалів і відповідного обладнання, машинобудівна галузь, металургія і металообробка, нафтохімія, виробництво скла, деревообробна і фарфоро-фаянсова промисловість, транспорт, енергетика тощо. І, вочевидь, як ніяка інша галузь економіки, будівництво сприяє розвитку підприємств малого бізнесу, особливо того, який спеціалізується на оздоблювальних і ремонтних роботах, на виробництві та встановленні вбудованих меблів і т. ін.

Отже, ріст будівельної галузі неминуче викликає економічний ріст у країні і виникнення необхідних умов для розв'язання багатьох соціальних проблем. Але на сучасному етапі її розвитку говорити про будь-яку конкурентоспроможність цієї галузі не представляється можливим. Якщо на регіональному рівні чітко просліджується тенденція верховенства будівельних організацій центральних районів та великих міст-мільйонерів у зв'язку з їх значними потужностями і інвестиційною привабливістю, то на глобальному рівні будівельна галузь України програє через брак необхідних фінансових та організаційних перетворень.

Головна мета цієї роботи полягає в тому, щоб на основі всебічного дослідження загальних та специфічних особливостей розвитку будівельної галузі економіки України обґрунтувати пропозиції по вдосконаленню її роботи, належній реорганізації галузі для підвищення її глобальної та регіональної конкурентоспроможності.

Задачі, що випливають з цієї мети, які були вирішені у процесі дослідження:

- виявлені загальні проблеми галузі та проведений критичний аналіз сучасного стану галузі;

- вивчено досвід трансформації будівельних галузей у розвинутих та постсоціалістичних країнах;

- обґрунтовані основні напрямки вдосконалення галузі;

- зазначені необхідні ресурси та умови для реалізації вибраної стратегії реформування будівництва в Україні.

2 ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ

Щоб окреслити коло проблем, з якими зараз стикається будівельна галузь України, та розробити пропозиції щодо їх розв'язання, необхідно зробити загальне дослідження стану самої галузі. Подолання проблем вимагає не лише розуміння сьогоднішньої ситуації, а й об'єктивної оцінки наслідків тих процесів, що відбувались протягом останніх десяти років.

Сьогодні в Україні будівництво перебуває в занепаді: основні фонди зношені майже на 60%, у середньому на одну родину вони втричі менші ніж в Росії і вчетверо - ніж у Литві. Порівняно із західноєвропейськими країнами матеріальна база України в 3-5 разів менша стосовно житла, в 4-5 разів щодо культури та спорту, удвічі щодо науки та в 5-6 разів щодо медицини.

Цього року на ринку будівельних робіт працює близько семи тисяч будівельних організацій в яких зайнято 764 тис. працівників, 46% будівельних організацій об'єднані в корпорації та концерни, інші працюють на ринку самостійно, 86,4% підрядних організацій мають недержавну форму власності.

- Відсутність джерел фінансування будівництва (значне скорочення обсягів державних централізованих капітальних вкладень, зменшення інвестиційних можливостей домінуючої частини суб'єктів господарювання, зубожіння значної кількості людей).

- Недосконала система ціноутворення.

- Бюрократичні перешкоди на шляху реалізації інвестиційних проектів.

- Відсутність рівних правових умов діяльності всім учасникам інвестиційного процесу.

- Недосконала система механізмів нормативно-правового регулювання економічних, соціальних і правових відносин у житловій сфері (наприклад, законодавчо врегульованого механізму майнової відповідальності за порушення умов договору підряду).

Але першочерговою проблемою, яка постає перед будівельною галуззю на даному етапі, є питання створення сприятливого інвестиційного клімату в Україні, реальних фінансово-кредитних механізмів для стимулювання промислового та житлового будівництва з метою підвищення конкурентноздатності галузі, через те, що ринкові умови господарювання вимагають формування нових засад взаємовідносин учасників інвестиційного процесу у капітальному будівництві.

У галузі жилого будівництва спостерігається падіння обсягів будівництва через відсутність його фінансування. Державою було профінансовано лише 1,6% від загального будівництва минулого року. Вітчизняні комерційні банки, ЄБРР та інші фінансові організації також не бажають кредитувати довгострокове житлове будівництво. Головна причина цього полягає у відсутності законодавства, що регулює сферу довгострокового іпотечного кредитування житла. Головними законами в цій сфері мають стати новий Житловий кодекс та закон «Про іпотеку», які вже були прийняті, але вони розв'язують лише деякі проблеми, що існують у житловому будівництві.

Щодо організаційних засад створення конкурентного середовища на внутрішньому ринку, тобто реалізації тендерних процедур, то ця робота стримується через відсутність законодавче врегульованого механізму майнової відповідальності за порушення умов договору підряду. Під затверджені бюджети оголошуються тендери, підписуються контракти, будівельники починають працювати у борг, а через не наповнення бюджету платежі не проводяться, часто фінансування взагалі припиняється і будівельні організації банкрутують.

Є багато недоліків і в системі ціноутворення. Трирівнева система - базисна кошторисна вартість. договірна частина вартості та компенсаційний фонд - допомогла вийти з кризи в період гіперінфляції. Але опосередкованість багатьох коефіцієнтів, створення штучних базисних рівнів, складність розрахунків - все це в умовах економічної стабілізації перетворюється в негатив і вимагає інших підходів.

3 ПРОПОЗИЦІЇ ДО РОЗВ'ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМИ

Головна проблема будівельної галузі України є формування позабюджетних інвестицій.

На сьогоднішній день існує кілька можливих способів залучення ресурсів для кредитування будівництва і придбання житла. Джерелами цих ресурсів зокрема можуть виступати:

- населення, яке потребує поліпшення житлових умов;

- підприємства, що бажають вирішити житлові проблеми своїх співробітників;

- державні органи керування і місцеві адміністрації;

- фінансові інвестори.

«Комбінвест» реалізується таким чином: учасники інвестиційного процесу (громадяни) шляхом періодичних (щомісячних або щоквартальних) внесків накопичують відповідні кошти на спеціальному рахунку генерального менеджера в банку. Окрім цього, вони мають і натуральний еквівалент, тобто певна частина загальної площі пропорційна накопиченим коштам. Таким чином, діє подвійний захист від інфляції: по-перше, доларовою індексацією, по-друге, гарантованим забезпеченням нерухомістю.

4 ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОПОЗИЦІЙ ТА ВИБІР АЛЬТЕРНАТИВ

будівельний галузь україна

Не можливо сказати однозначно, який спосіб залучення позабюджетних інвестицій спрацює за умов економіки України.

Світовий досвід переконує, що одним із механізмів розв'язання житлових проблем у ринкових умовах господарювання є житлова іпотека. В Україні досить успішно може використовуватися змішана модель - це синтез американської класичної і німецької моделі іпотечного кредитування житла з додаванням української компоненти.

Впровадження в Україні іпотечного кредитування житлового будівництва вкрай важливе як в економічному, так і в соціальному плані.

На мою думку, для пожвавлення іпотечного ринку необхідні оздоровлення фінансової ситуації та врегулювання законодавчої бази. Незважаючи на те, що, нарешті, прийнято Закон «Про іпотеку», нині закладено суперечності у Цивільному і Житловому кодексах: якщо позичальник не повертає кредиту, то закладене майно (в даному разі це придбане в кредит житло) має відійти з торгів, що суперечить праву кожного громадянина на житло. За законом про іпотеку виселяти людину не можна - у найскладніших випадках доводиться не виселяти, а переселяти (позичальник отримує різницю між ринковою вартістю квартири й закладом, який не повинен перебільшувати 60-70% тієї вартості).

5 ЗДІЙСНЕННЯ ПРОПОЗИЦІЙ УРЯДОВИМИ ТА НЕУРЯДОВИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ

На державному рівні в Україні діють дві інвестиційні схеми.

Основою для впровадження в життя системи регіональних гарантій став Указ Президента України «Про проведення експерименту в кредитуванні житлового будівництва» в сільській місцевості Вінницької області, яким, було встановлено, що відсоткова ставка приймається на рівні 15%. Під цю ставку уповноважений банк надає позичальникам кредити.

Ресурси самою банку формуються за рахунок таких джерел: кредиті Нацбанку України (під 25-30% річних); заощаджень позичальників; коштів суб'єктів підприємницької діяльності тощо.

Трохи інша схема - система житлової позики - була впроваджена у Луганській області згідно з Указом Президента України «Про проведення на базі Луганської області експерименту по відпрацюванню механізмів довгострокового кредитування житлового будівництва». Суть цієї схеми зводиться ось до чого: область отримує від Нацбанку цільовий безвідсотковий кредит (під гарантії бюджету) та емітує його (емітент - обласна рада) у цільові житлові облігації.

Розмір відсотків за кредит становить 35% річних, а термін погашення боргових зобов'язань нормативне не обмежується. Він залежить виключно від розміру кредиту і можливостей позичальника.

У 2000 році набула подальшого розвитку підтримка спорудження житла для молодих сімей та сільських забудовників за програмою «Власний дім» шляхом кредитування з державного бюджету у сумі відповідно 70 і 10 млн. гривень. Проведено реформування Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву з розширенням його можливостей залучати на кредитування не тільки бюджетні кошти.

Будівельні організації і підприємства набули подальшого досвіду діяльності у ринкових умовах. Цьому сприяв, зокрема, завершений на початку 2000 року проект за програмою ТАСІS «Післяприватизаційна підтримка підприємств будівельної галузі України». В результаті його реалізації здійснена пілотна реструктуризація 4-х будівельних організацій (ЗАТ «Київінвестбуд», АТ АБО «Львівміськбуд», ВАТ «Південстальмонтаж» (м. Сімферополь) та Трест реконструкції і розвитку (м. Дніпропетровськ); проведено 11 семінарів у різних регіонах України з питань зарубіжного досвіду діяльності у ринкових умовах та реструктуризації підприємств. Навчанням охоплено більше 1 тисячі керівників та спеціалістів будівельних, проектних та інших організацій і підприємств, а також центральних та місцевих органів виконавчої влади.

6 НЕОБХІДНІ РЕСУРСИ ТА УМОВИ

Для повноцінної перебудови за ринковими принципами будівельної галузі України потрібно створити, перш за все, відповідне правове та нормативне поле. Прийнято такі фундаментальні Закони, як: «Про планування і забудову територій», «Про архітектурну діяльність», «Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об'єктів», «Про проведення експерименту в житловому будівництві на базі ХК «Київміськбуд», «Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва»; постанови Кабінету Міністрів України «Про визначення вартості будівництва», «Про встановлення граничного розміру залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів», «Про іпотеку». Затверджено Урядом Положення про порядок передачі права на завершення припинених будівництвом об'єктів житла, «Прогноз розвитку житлового будівництва на 2000-2004 роки» тощо.

Для будівельного комплексу України життєво необхідним е прийняття закону про відносини між замовником і підрядником, внесення змін до закону про ПДВ в частині звільнення від сплати цього податку із обсягів будівельно-монтажних робіт, які виконуються на об'єктах будівництва, реконструкції, ремонту та проектування житла, яке будується за рахунок всіх джерел фінансування, а також щодо пропорційного зменшення податку на землю під тимчасово законсервованими виробничими потужностями будівельників та багато іншого.

Для мінімізації втрат потрібно також враховувати у роботі наступні ризики:

- політичні. Можливий розв'язок: довгострокові вкладення учасників програми мають статус коштів, які перебувають у довірчому управлінні банку. Залучення й використання коштів учасників програми враховується на окремому балансі. Відповідно, у консолідованих учасників програми виникає виняткове право на відповідні активи.

- інфляційні та фінансові ризики, багато в чому зумовлені невизначеністю динаміки цін і номінальних доходів населення. Відповідно, інвестиційний банк, наприклад, «Аркада» теж змушений рахуватися з поточним станом співвідношення темпів динаміки цін і курсу долара США.Є ще одна проблема інфляційних ризиків. Так, ринкова вартість житла, без урахування інфляції, з багатьох причин може зростати або спадати. Очевидно, що необхідна якась вартісна одиниця стабільної купівельної спроможності, що не підлягає інфляції. Такою одиницею став одін (одиниця інвестування), яку розробив банк «Аркада». Використання одіна як універсальної одиниці обліку дає можливість вести точний облік коштів, які банк залучить у майбутньому, і коштів, які банк у майбутньому направить ХК «Київміськбуд».

- комерційні ризики.

1. Ризики, пов'язані зі зміною кон'юнктури ринку. Ступінь впливу ризиків, пов'язаних зі зміною кон'юнктури ринку, значною мірою зумовлено двома причинами: тривалістю будівельного циклу і браком оперативної інформації про зміни платоспроможного попиту.

2. Ризик, пов'язаний з можливою нестачею виручки від реалізації застави для погашення позики й процентів за неї

3. Ризики, пов'язані з добросовісністю і професіоналізмом будівельників

4. Ризики, пов'язані з можливим банкрутством інвестиційних компаній

5. Ризик неплатежів.

Серед необхідних умов перебудови будівельного комплексу має бути взаємозв'язок програма залучення коштів у будівництво та фондового ринку. Сучасна капіталістична економіка не може існувати без ефективної системи перерозподілу капіталу від тих, хто має надлишок грошових засобів у формі капіталу, до тих, хто відчуває брак капіталу. Така система перерозподілу капіталу в своєму розвитку так чи інакше прагне набути форми фондового ринку.

Ситуація, що склалася на фондовому ринку країни із самого початку його існування, дає підстави стверджувати, що реального фондового ринку в нас немає, як немає капіталів, які потребували б перерозподілу. Проте в деяких суб'єктів господарювання є певний надлишок грошових коштів, який вони могли б передати кому-небудь. Однак, як правило, ніхто, в цьому разі, не звертається на існуючий фондовий ринок.

Змінити ситуацію може без ризиковий фінансовий інструмент, на який буде масовий попит і який, відповідно, зможе цей попит задовольнити в повному обсязі. Таким фінансовим інструментом за наявності відповідного законодавства можуть стати іпотечні облігації, номіновані в одін. Ці фінансові інструменти завдяки використанню спеціального засобу індексації та цільовому характеру витрат залучених коштів здатні створити стійкий попит, і тому їхній вихід на фондовий ринок здатний вдихнути життя у фондовий ринок, який існує тепер скоріш за все номінальне.

Отже, поява на ринку іпотечних облігацій буде мати такі, без сумніву, позитивні наслідки:

1. Виникне додаткове джерело для кредитів на житлове будівництво. Фондовий ринок здатний через систему вкладник - банк - фондовий ринок (іпотечні облігації) - банк - позичальник - будівництво зібрати й спрямувати на житлове будівництво значну частину грошових засобів, які перебувають поза банківською системою.

2. Ринок іпотечних облігацій примусить працювати весь фондовий ринок:

а) суб'єктами господарювання буде освоєно і відпрацьовано процедури операцій із довгостроковими фінансовими зобов'язаннями;

б) суб'єктами господарювання буде освоєно й відпрацьовано процедури, за якими будуть конструюватися інші фінансові інструменти, що з'являться на ринку слідом за іпотечними облігаціями;

в) виникне вторинний ринок іпотечних облігацій;

г) зростання обсягів житлового будівництва і, як наслідок, зростання обсягів виробництва на численних підприємствах-постачальниках здатне підвищити інтерес до акцій українських підприємств із боку зовнішніх і внутрішніх інвесторів.

ВИСНОВКИ

Таким чином, проблеми ринкової перебудови промислового та житлового будівництва в Україні є надзвичайно гострими та актуальними. Їх розв'язання стане реальним за умови наявності нормативно-правової бази, яка б стимулювала роботу всіх сфер і галузей будівельного комплексу, а також запровадження принципово нового інвестиційного механізму, що забезпечував би надходження до даної сфери економіки коштів з різноманітних джерел фінансування: державних, приватних, комерційних, іноземних. Таким механізмом могла б стати іпотека. На це треба націлити систему кредитування та надання пільгових позичок населенню. Створення бірж, інвестиційних та інших фондів, іпотечних і житлових банків, страхових компаній, інших ринкових структур, які можуть забезпечити залучення позабюджетних інвестицій у будівництво - все це елементи нової політики в галузі будівництва.

І все це повинне будуватися на чіткій, збалансованій загальнодержавній програмі, яку б усі суб'єкти влади і господарської діяльності втілювали в життя як пріоритетний напрям економічної політики Української держави.

Размещено на Allbest.ru