Сучасна галузева й територіальна структура будівельно-промислово комплексу України
Характеристика діяльності будівельно-промислового комплексу України, особливості його галузевої структури. Аналіз розміщення промисловості будівельних матеріалів, сировинна база будівельного комплексу, передумови, проблеми та перспективи його розвитку.
| Рубрика | География и экономическая география |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 30.11.2010 |
| Размер файла | 412,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru
Размещено на http://www.allbest.ru
ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ КОЛЕДЖ
КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО
ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
КУРСОВА РОБОТА
на тему
Сучасна галузева й територіальна структура будівельно-промислово комплексу України
Студента (тки) II курсу, групи ОД-21
Спеціальність: 5.03050801 Оціночна д-сть
Терещенко О.О.
Керівник курсової роботи Мариненко З.В.
Київ 2009
Зміст
Зміст
Перелік умовних позначень
Вступ
1) Будівельно-промисловий комплекс України
2) Галузева структура
3) Особливості розміщення
4) Будівництво
5) Сировинна база
6) Передумови, проблеми та перспективи розвитку будівельного комплексу України
Висновки
Список літературних джерел
Додатки
Перелік умовних позначень
США - Об'єднані Штати Америки
СНД - Співдружність Незалежних Держав
грн./кв.м - гривень на квадратний метр
ГЕС - Гідроелектростанція
Вступ
Вивчення будівельно-промислового комплексу України є вкрай актуальним, оскільки Україна багата на природну будівельну сировину: вогнетривкі глини, каоліни, кварцити, будівельно-промисловий камінь тощо.
Даний комплекс виробляє матеріали, деталі й конструкції для всіх видів будівництва. Основна її продукція - стінові (цегла, бетонні й гіпсобетонні панелі, шлакоблоки), в'яжучі (цемент, вапно, будівельно-промисловий гіпс), покрівельні (черепиця, шифер, голь, руберойд), оздоблювальні, облицювальні, ізоляційні матеріали, будівельне скло, збірний залізобетон і бетон, покрівельні кераміка і фаянс, санітарно-технічні вироби тощо. Будівельно-промисловий комплекс тісно пов'язаний з усіма галузями господарства. За його участю створюється більшість основних виробничих і невиробничих фондів. Разом з тим комплекс є споживачем продукції багатьох галузей. У будівництві використовується 10% продукції машинобудування, 20% прокату чорних металів, 40% лісоматеріалів. Воно споживає вироби хімічної промисловості (лаки, фарби, пластмаси). Для виробництва будівельних матеріалів потрібна велика кількість палива й води. Будівельні матеріали, конструкції є важливою складовою частиною вантажообігу транспорту. Транспортні витрати в собівартості будівництва становлять біля 25%. Промисловість будівельних матеріалів - комплекс галузей у складі важкої промисловості, які виготовляють матеріали, деталі й конструкції для всіх видів будівництва. До неї належать галузі, цементна, азбестоцементних виробів, збірних залізобетонних і бетонних конструкцій та виробів, стінових матеріалів, будівельної кераміки, будівельних матеріалів та виробів з полімерної сировини, нерудних будівельних матеріалів, пористих заповнювачів та ін. Будівельно-промисловий комплекс України має всі підстави виходити на загальноєвропейський рівень і гідно конкурувати, однак потрібно ще багато працювати над вдосконаленням якості продукції та зменшення її собівартості.
1. Будівельно-промисловий комплекс України
Будівельна галузь є однією з найважливіших галузей народного господарства, від якої залежить ефективність функціонування всієї системи господарювання в країні. Важливість цієї галузі для економіки будь-якої країни можна пояснити так: капітальне будівництво, напевне, як ніяка інша галузь економіки, створює велику кількість робочих місць і споживає продукцію багатьох галузей народного господарства. Економічний ефект від розвитку цієї галузі полягає у мультиплікаційному ефекті коштів, вкладених у будівництво. Адже з розвитком будівельної галузі будуть розвиватися: виробництво будівельних матеріалів і відповідного обладнання, машинобудівна галузь, металургія і металообробка, нафтохімія, виробництво скла, деревообробна і фарфоро-фаянсова промисловість, транспорт, енергетика тощо. І, вочевидь, як ніяка інша галузь економіки, будівництво сприяє розвитку підприємств малого бізнесу, особливо того, який спеціалізується на оздоблювальних і ремонтних роботах, на виробництві та встановленні вбудованих меблів і т. ін. Будівельний комплекс - це сукупність галузей матеріального виробництва і проектно-пошукових робіт, які забезпечують капітальне будівництво. Його складові надзвичайно різняться за продукцією, умовами і знаряддями праці, зв'язками тощо. Рівень розвитку будівельного комплексу впливає на формування пропорцій і темпів розвитку галузей господарства країни, розміщення і регіональний розвиток продуктивних сил. До складу будівельного комплексу входять такі галузі матеріального виробництва: будівництво, промисловість будівельних матеріалів, виробництво будівельних конструкцій і деталей. Основне завдання комплексу - створення та оновлення основних фондів народного господарства.
2. Галузева структура будівельного комплексу України
Найбільш важливими її підгалузями є:
- виробництво стінових матеріалів;
- цементна промисловість;
- видобуток і первісна обробка мінерально-будівельних матеріалів;
- склоробна промисловість;
- виробництво облицювальних;
- оздоблювальних матеріалів;
- виробництво санітарно-технічних виробів;
- Азбестоцементних виробів;
- Збірних залізобетонних, бетонних конструкцій та виробів;
- Будівельної кераміки;
- Будівельних матеріалів та виробів з полімерної сировини;
- Нерудних будівельних матеріалів;
- Пористих заповнювачів.
Для більшості підгалузей загальною сировинною базою є нерудні корисні копалини, багато з яких зустрічаються повсюдно. За останній час у виробництві будівельних матеріалів все ширше стали використовуватися вторинні ресурси, відходи інших галузей промисловості -- доменні шлаки, зола електростанцій та ін. Швидке зростання капітального будівництва викликало необхідність індустріалізації будівельного виробництва з виготовленням на спеціалізованих заводах збірних залізобетонних конструкцій і деталей
Базовою ланкою будівельного комплексу є промисловість будівельних матеріалів. В Україні виробництво будівельних матеріалів отримало високий розвиток завдяки значній сировинній базі та давньому господарському освоєнню території. Серед країн СНД та країн Центральної Европи, Україна є одним з найбільших виробників та експортерів різноманітних будматеріалів, які виробляються з природної сировини (вогнетривкі глини, каоліни, кварцити, будівельний камінь, кам'яні облицювальні матеріали тощо) та хімічним способом (пластмаси, смоли, клейкі речовини, лінолеум, покрівельні матеріали, полістиролові й кумаринові плити та ін.).
Промисловість будівельних матеріалів має багатогалузевий характер, включає галузі видобувної промисловості (природний камінь і нерудні матеріали); переробної промисловості (збірний залізобетон, азбестоцементні вироби тощо); змішані підгалузі, що поєднують видобуток і переробку сировини і матеріалів.
Розміщення підприємств будівельних матеріалів і будіндустрії має такі особливості :
– тяжіння до джерел сировини у зв'язку з низькою транспортабельністю сировини та її значними витратами при виготовленні продукції (цементні, гіпсові, вапнякові, нерудні, покрівельні та інші підприємства);
– тяжіння до регіонів споживання (заводи збірного залізобетону, бетону, розгинів, комбінати крупнопанельного домобудування тощо).
Україна багата на будівельну сировину. Якщо роздивитись картосхему корисних копалин то можна побачити що вони існують на всій її території. Кількість корисних копалин які використовуються в промисловості будівельних матеріалів відображена в таблиці1.1.
Потреби будівництва в Україні повністю забезпечують власними мінеральними ресурсами. За кордоном користуються попитом цементна і скляна мінеральна сировина та будівельний камінь. Граніти, габро, лабрадори, вивозять у країни близького та далекого зарубіжжя. В Україні є значні ресурси в'яжучої мінеральної та цегельно-черепичної мінеральної сировини. Для виробництва будівельних матеріалів дедалі ширше використовують вторинні мінеральні відходи промисловості - розкривні породи родовищ, продукти збагачення руд та вугілля тощо. Головні показники діяльності будівельного комплексу України у 2004 році свідчать, що комплекс зазнає розвитку майже по всім сферам введених в дію споруд. Зниження по відношенню до попереднього року спостерігалося у 2004 році лише у сфері питомої ваги будівельно-монтажних робіт в засвоєних капітальних вкладеннях загалом (табл. 1.2).
Промисловість будівельних матеріалів об'єднує кілька тисяч підприємств, розташованих в усіх областях України. Найбільшими центрами цієї галузі є Київ, Харків, Одеса, Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Запоріжжя, Донецьк, Маріуполь. Особливо важливими підгалузями є цементна промисловість, виробництво будівельних конструкцій і деталей.
Цементна промисловість -- матеріаломістка галузь, тому цементні заводи розміщують у районах видобування сировини. При виробництві 1 т клінкеру (напівфабрикату цементу) витрачається 1,5 т карбонатних порід (мергелю, доломіту, вапняків, крейди) і майже 0,5 т глини.
У Донбасі залягають високоякісні карбонатні породи, тому тут споруджено найбільші цементні підприємства України -- Амвросіївський (5 заводів і 4 кар'єри), Краматорський, Єнакіївський цементні комбінати. Донецька область за виробництвом цементу посідає перше місце в Україні, Дніпропетровська -- друге, Харківська (Балаклія) -- третє. Потужні цементні заводи розташовані в Кривому Розі, Дніпродзержинську і Дніпропетровську.
Цементні заводи в західних областях виробляють третину цементу України. Найбільші заводи зосереджено у Львівській (Миколаїв), Рівненській (Здолбунів), Івано-Франківській (Ямниця) та Хмельницькій (Кам'янець-Подільський) областях.
Порівняно менше виробляють цементу на півдні країни, хоча тут є високоякісна сировина. На території південних областей України працюють Бахчисарайський (Автономна Республіка Крим), Ольшанський (Миколаївська область), Одеський та інші заводи.
Цемент завозять у Сумську, Чернігівську, Київську, Херсонську, Черкаську область, хоча на їх територіях є багато цементної сировини і умови для виробництва високомарочного портланд-цементу.
Експорт цементу в останні роки дещо зріс. Найбільшими імпортерами цементу є Білорусь, Литва, Молдова та ряд країн далекого зарубіжжя.
Серйозною проблемою експортної діяльності підприємств промисловості будівельних матеріалів України є організація поставок готової продукції за кордон. Такі матеріали, як граніт, каолін, графіт, глина користуються високим попитом за кордоном. Розвідані запаси промислових категорій граніту на 62 родовищах України становлять 264 млн м3. За цими запасами Україна посідає друге місце в світі після Бразилії, але за обсягом видобутку -- шосте місце після Італії, США, Франції, Японії, Канади. Провідним експортером є Італія, яка поставляє на світовий ринок до 30 млн м2 облицювальних плит на рік. В Україні їхній випуск становить лише 1,6 млн м2. Ці плити виробляються на застарілому обладнанні й не завжди відповідають світовим вимогам.
Рівень світових цін на вироби з природного каменю досить високий: вартість 1 м3 червоних гранітів 700--900 дол., сірих гранітів -- 400--500, чорних лабрадоритів -- 1200 дол.; облицювальних плит з граніту -- 58-- 120 дол. за 1 м2.
Українські виробники продають свою продукцію за кордон по ціні 160--200 дол. за 1 м3 гранітних блоків, а в окремих випадках -- навіть за 60 дол. Зумовлено це тим, що в Україні немає чіткого контролю за використанням надр. Кожна організація відкриває своє родовище, видобуток у ряді випадків ведеться навіть вибухом, що призводить до підвищення тріщинуватості каменю і робить кар'єр непридатним для використання. Крім того, через відсутність обладнання не виробляються речі, що користуються попитом як в Україні, так і за кордоном. Ще один вид корисних копалин, що міг би приносити Україні великий прибуток у валюті, -- каолін. За його запасами Україна посідає перше місце у світі. Каолін (від назви місцевості у Китаї) -- глиниста гірська порода білого, жовтого, бурого кольору з високою вогнетривкістю і низькою пластичністю. З первинних каолінів одержують збагачений концентрат, який використовують для виробництва фаянсу, фарфору, вогнетривів як наповнювач при виготовленні паперу, гуми, пластмас тощо. В Україні розвідано 15 родовищ каоліну, 10 з яких експлуатуються, а 5 перебувають у резерві. Загальні розвідані запаси каолінів становлять 4,5 млрд. т. Головні родовища розташовані у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій та Черкаській областях. У країні є досить потужна база підприємств з видобутку і збагачення каолінів. Для власних потреб використовується 25 відсотків збагаченого каоліну, решта експортується, значною мірою у країни СНД, невелика кількість -- у країни Західної Європи. Однак розробка родовищ каоліну в Україні здійснюється на застарілому обладнанні. Це не дає можливості отримати високоякісну каолінову продукцію. Через неузгодженість експортної політики та низьку якість каолінових концентратів ціна на український каолін у 10 разів нижча від світового рівня, який становить 300--400 дол. за 1 т. Промисловість будівельних конструкцій і деталей об'єднує підприємства з виробництва збірного залізобетону, будівельних металевих конструкцій та столярних виробів. Вони, як правило, тяжіють до великих промислових центрів і вузлів, населених пунктів зі значним обсягом житлового і цивільного будівництва.
Домобудівні комбінати розміщені в усіх областях. Найпотужніші з них у Києві, Донецьку, Луганську, Запоріжжі, Одесі. У будівництві використовується також продукція інших галузей промисловості, зокрема скляної, фаянсової, хімічної. Будівельна база (капітальне будівництво) є однією з найбільш капіталомістких виробничих інфраструктур. її вплив на визначення темпів, масштабів і розміщення виробництва у багатьох випадках є вирішальним. Вона об'єднує підрядні будівельні, монтажні, спеціалізовані організації тощо Розвиток будівельного комплексу залежить від обсягів і темпів розвитку ряду галузей промисловості, зокрема чорної металургії, машинобудування, енергетики, промисловості будівельних матеріалів, деревообробної промисловості тощо, що зумовлює складні міжгалузеві зв'язки капітального будівництва. Готова продукція капітального будівництва -- це завершені та здані в експлуатацію будови, споруди або їхні комплекси. Для її виробництва потрібні капітальні вкладення (інвестиції) -- витрати на створення нових, розширення, реконструкцію та технічне переоснащення діючих підприємств. До складу капітальних вкладень входять вартість будівельно-монтажних робіт, устаткування та інші витрати.
Сьогодні у зв'язку з тривалою окупністю капітальних вкладень, будівельний комплекс не є особливо привабливим для іноземних інвесторів, і тому за 2000-2003 рр. в розвиток цієї галузі було вкладено всього 95,9 млн. дол. США, що вимагає активізації інтеграційних зусиль. Інвестиції в будівництво в основному спрямовуються в Північний регіон (в м. Київ і Київську обл.), у той час як Східний (промисловий) регіон одержує їх явно недостатньо (рис.2.1). З іншого боку розвиток будівельного комплексу має вплив на загальний економічний розвиток та зростання країни. В структурі основних видів економічної діяльності будівництво за даними оперативної інформації Держкомстату січні-вересні поточного року по відношенню до 2006 року займає досить вагоме місце за рівнем розвитку і займає третє місце після торгівлі та переробної промисловості. До галузей, що обслуговують будівництво, належить передусім важке машинобудування. Його підприємства виробляють близько 2 тис. машин, механізмів, устаткування для промислового, шляхового будівництва, меліорації земель, комунального господарства, а також добування і виробництва будівельних матеріалів (екскаватори, бульдозери, трубоукладачі, будівельні крани тощо).
Другою важливою обслуговуючою будівництво галуззю є проектно-конструкторська та пошукова діяльність. Без проектної та кошторисної документації будівництво неможливе. Науково-дослідна діяльність -- це третя галузь обслуговуючого характеру в будівництві. Її завдання -- вивчення закономірностей і тенденцій розвитку капітального будівництва в цілому, чинників, які сприяють його ефективності, а також обґрунтування вибору та впровадження оптимальних рішень на всіх стадіях інвестиційного процесу. У перспективі розвиток галузей будівельного комплексу пов'язаний з реконструкцією технічної бази, подальшим впровадженням механізації та автоматизації технологічних процесів, розширенням випуску нових будівельних матеріалів, ефективних збірних будівельних елементів, легких та економічних великомірних конструкцій і виробів поліпшеної якості. Важливим напрямом є комплексне використання сировини, ширше впровадження матеріалів супутнього видобутку, вторинної сировини, забезпечення високої якості виробів для будівництва. Територіальна організація галузей має удосконалюватися з урахуванням спеціалізації, кооперування, комбінування підприємств та міжрегіональних зв'язків України, повного забезпечення обсягів будівельно-монтажних робіт.
Виробництво будівельних матеріалів супроводжується забрудненням атмосфери пилом, особливо при тонкому подрібненні та термічній обробці сировини в цементній, тальковій та ряді інших галузей. Захист навколишнього середовища в промисловості будівельних матеріалів здійснюється за такими напрямами :
– широке використання рудничних відходів для виробництва будівельних матеріалів, що дає змогу значно скоротити спеціальні роботи з видобутку будівельної сировини;
– пиловловлювання при виробництві цементу та інших пиловидних продуктів;
– вилучення з видобутку площ сільськогосподарських угідь, цінних в естетичному відношенні ландшафтів, долин річок тощо;
– повніше використання матеріалів супутнього видобутку, вторинної сировини, шлаків та інших відходів промислового виробництва.
Слід також відмітити досить стійку динаміку росту будівельних робіт на протязі 2006 року із тенденцією до збільшення, яка також спостерігалась і в 2005 році. Проте рівень кількості будівельних робіт у 2006 році значно перевищив рівень 2005 року (рис. 2.2).
Досить значного зросту зазнав також обсяг підрядних робіт за період 2005 року порівняно із аналогічного періоду попереднього року (рис. 2.3). Незважаючи на деяке зменшення їх обсягу у лютому-березні, вже із квітня почалось стійке збільшення, яке тривало до кінця 2005 року.
3. Особливості розміщення
будівельний промисловий комплекс
Промисловість будівельних матеріалів - передумови та фактори її розміщення. Промисловість будівельних матеріалів одночасно є однією з галузей важкої промисловості і найважливішою складовою будівельного комплексу. Промисловість будівельних матеріалів має багатогалузевий характер. До складу промисловості будівельних матеріалів входять основні групи галузей: 1.)Видобуток і обробка мінерально будівельної сировини (пісок, гравій, щебень, бутовий камінь та ін.);
2.)Виробництво вяжучих матеріалів (цемент, вапно, гіпс, та ін.);
3.)Виробництво скла, покрівельних матеріалів, азбестоцементних труб, керамічних, вогнетривких виробів, теплоізоляційних матеріалів та ін.
4.)Виробництво стінових матеріалів, виробів і конструкцій ( бетонні, залізобетонні, та інші конструкції і блоки).
Всі ці матеріали видобуваються та виробляються на підприємствах які розташовані в усіх областях України. Найпотужнішими центрами промисловості будівельних матеріалів є Київ, Харків, Одеса, Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Запоріжжя, Донецьк, Маріуполь.
Розміщення підприємств будівельних матеріалів.
Галузі будівельного комплексу розвиваються в усіх районах, однак переважна більшість підприємств тяжіє до районів індустріального будівництва. Тому - то на перший план виступає виробництво цементу, збірного залізобетону і заповнювачів для бетону. В різних районах освоєні родовища мінерально - будівельної сировини - джерел природних будівельних матеріалів.
Використовуються відходи окремих галузей важкої індустрії ( шлаки в металургійному виробництві, відходи золи в електроенергетиці ). Це призвело до виникнення комплексів підприємств на основі комбінування виробництва будівельних матеріалів з чорною і кольоровою металургією, електроенергетикою та галузями, що виробляють мінеральну сировину. Використання золи і шлаків теплових електростанцій, відходів вуглезбагачувальних фабрик, металургійного виробництва посилює звязки промисловості будівельних матеріалів з галузями важкої індустрії і розглядається як один з головних резервів зростання виробництва продукції.
На розміщення підприємств будівельного комплексу, зокрема виробництво будівельних матеріалів, найбільший вплив має сировинний фактор. Наближення виробництва до сировинних баз обумовлюється великими обємами витрат сировини на одиницю продукції і низбкою її транспортабельністю. Так, перевезення піску або гравію автотранспортом на 50 км обходиться в 10 разів дорожче порівняно з їх видобутком. На виробництво 1 т цементного клінкеру витрачається 1,5....2,5 т вапняку і глини, 1т вапна - 2 т вапнякового каменю, а 1 т керамічних труб - до 1,5 т глини. Питома вага витрат на сировину становить 15....25% у структурі собівартості продукції. Ряд галузей промисловості будівельних матеріалів тяжіє до споживача зокрема виробництво залізобетонних виробів і конструкцій та виробництво вяжучих матеріалів. Їх продукція менш транспортабельна, ніж сировина. Однак часто їх розміщують враховуючи тяжіння до сировинних баз і до споживачів.
Зважаючи на значення сировинного і споживчого факторів, розрізняють дві групи галузей :
1). Переважно сировинної орієнтації - виробництво цементу, азбесто - цементних і шиферних виробів, вогнетривів, скла, керамічних труб, вапна та ін.
2). Переважно споживчої орієнтації - виробництво бетону, залізобетонних виробів і конструкцій, мякої покрівлі, та ін.
Підприємства, що звязані з сировинними базами, мають повний цикл виробництва (виробництво цементу, скла, цегли). Ряд підприємств у районах споживання працюють на довізних напівфабрикатах ( бетонні та залізобетонні заводи). Територіальна організація галузей має удосконалюватись з урахуванням спеціалізації, кооперування, комбінування підприємств та міжрегіональних звязків України, повного забезпечення обсягів будівельно-монтажних робіт. Виробництво будівельних матеріалів супроводжується забрудненням атмосфери пилом, особливо при тонкому подрібненні та термічній обробці сировини в цементній, тальковій та ряді інших галузей. Захист навколишнього середовища в промисловості будівельних матеріалів здійснюється за такими напрямами :
- широке використання рудничних відходів для виробництва будівельних матеріалів, що дає змогу значно скоротити спеціальні роботи з видобутку будівельної сировини;
- пиловловлювання при виробництві цементу та інших пиловидних продуктів;
- вилучення з видобутку площ сільськогосподарських угідь, цінних в естетичному відношенні ландшафтів, долин річок тощо;
- повніше використання матеріалів супутнього видобутку, вторинної сировини, шлаків та інших відходів промислового виробництва.
Промисловість будівельних матеріалів досить рівномірно розміщена по території України, крім Донбасу і Придніпровя ( на Донецьку, Луганську, Дніпропетровську й Запорізьку області припадає понад 30% усього виробництва продукції галузі ). Високий рівень розвитку промисловості будівельних матеріалів також у Харківській (7%), Одеській і Львівській (по 5%), Хмельницькій (4,5% ) областях та АР Крим (4,5%).
Цементна промисловість
Цементна промисловість - це матеріаломістка галузь, тому цементні заводи розміщуються в районах видобутку сировини. Найбільші центри цементного виробництва України -- Амвросіївка, Краматорськ, Єнакієво (Донецька обл.), Кривий Ріг, Дніпро-дзержинськ, Дніпропетровськ (Дніпропетровська обл.), Балаклея (Харківська обл.), Миколаїв (Львівська обл.), Здолбунів (Рівнен¬ська обл.), Ямниця (Івано-Франківська обл.), Кам'янець-Поділь-ський (Хмельницька обл.), Бахчисарай (Автономна Республіка Крим), Ольшанка (Миколаївська обл.), Одеса.
В Україні сформувалось 4 зони виробництва цементу:
Південно-східна (Донецька область);
Північно-східна (Харківська область);
Центральна (Дніпропетровська обл.);
Західна (Рівненська, Івано-Франківська, Львівська, Хмельницька обл.).
Виробничі потужності галузі тяжіють до великих промислових центрів і вузлів, а також до населених пунктів зі значним обсягом житлового і цивільного будівництва. Виробництво збірного залізобетону і залізобетонних конструкцій. Основною продукцією виробництва збірного залізобетону та залізобетонних конструкцій є залізобетонні конструкції для промислового, цивільного, гідротехнічного, шляхового видів виробництва (стінові матеріали, блоки для фундаментів будинків, перекрить, т. д.).
Факторами розміщення підприємств є територіальна концентрація виробництва, будівельна мінеральна сировина, трудові ресурси, транспортні комунікації. Діють 25 виробничих об'єднань з виготовлення збірних залізобетонних конструкцій та деталей. Підприємства для виготовлення збірного залізобетону для гідротехнічного будівництва розміщені у Каховці, Ново московську, Арцизі, для мостів та шляхового виробництва - у Києві, Вінниці, Житомирі, Львові, домобудівні комбінати - у всіх областях, алюмінієві будівельні конструкції - у Броварах.
Виробництво будівельної цегли
Виробництво будівельної цегли складається з наступних підгалузей:
Виробництво глиняної цегли;
Виробництво силікатної цегли.
У процесі виробництва цегли використовують високопродуктивні кільцеві тунельні печі, у яких цеглу випалюють 18 - 36 годин. На вироблення 1000 штук цегли витрачається 2,5 м. куб. глини, що свідчить про значну матеріаломісткість виробництва. Силікатну цеглу виготовляють з кварцового піску. На 1000 штук цегли витрачається 2,5 м. куб. піску та 0,1 - 0,2 м. куб. вапна. Нижча матеріалоємність та вартість на 30% позитивно впливає на конкурентноздатність продукції.
Оскільки сировина для виготовлення будівельної цегли є майже всюди, розміщення цих виробництв орієнтується на споживача. Великі центри виробництва будівельної цегли знаходяться у Києві, Харкові, Дніпропетровську, Запоріжжі, Бахматі, Слов'янську, Чернігові, Львові, Івано - Франківську.. Багато цегельних заводів споруджено в сільській місцевості. На півдні України виготовляють черепашник. Виробництво будівельної кераміки поєднує виробництва фасадної керамічної плитки, плитки для підлоги, облицювальної глазурованої плитки, санітарно - будівельної кислототривкої кераміки, каналізаційних та дренажних труб. Виробництво будівельного фаянсу розміщене у Славуті - комбінат “Будфаянс”, Первомайську Житомирської області - електроізоляції вироби для електронної промисловості, у Донецькій області - будівельний фаянс, у Запоріжжі - високовольтні ізолятори для ЛЄП, у Слов'янську - електроізоляційні вироби для електро - та радіотехнічної промисловості.
Україна частково імпортує будівельний фарфор та фаянс з Росії. Білорусії, Чехії. Виробництво будівельного вапна та гіпсу за сировину використовує крейду, вапняки, мармур. Заводи розміщуються поряд з покладами сировини. Основними виробниками будівельного вапна в Україні є Донецька, Запорізька, Сумська, Харківська, Вінницька, Львівська, Хмельницька, Херсонська, Чернівецька обл. Виробництво крейди перевищує 2,0 млн. тон, а як сировини для цементної промисловості - 7,5 млн. тон. Значні запаси крейди є у Донецькій, Луганській, Сумській, Харківській, Рівненській, Волинській та Чернівецькій обл. Виробництво м'якої покрівлі (руберойду, толю, пергаміну зосереджено у великих містах, зокрема Києві. Виробництво віконного скла зосереджено на наступних заводах:
-Лисичанський “Пролетар”;
-Костянтинівський склоробний завод, завод “Автоскло”;
-Запорізький склоробний;
-Склозаводи Луганської області;
-Склозаводи Донецької обл.;
-Львівський завод;
-Київський завод художнього скла.
Фарфорова промисловість зосереджена у Житомирській та Донецькій областях, Полтаві, Кіровограді, Сумах, Бориславі, Синельникові та Тернополі.
4. Сировинна база будівельного комплексу України
Україна багата на природну будівельну сировину: вогнетривкі глини, каоліни, кварцити, будівельно-промисловий камінь тощо. Галузь виробляє матеріали, деталі й конструкції для всіх видів будівництва. Основна її продукція - стінові (цегла, бетонні й гіпсобетонні панелі, шлакоблоки), в'яжучі (цемент, вапно, будівельно-промисловий гіпс), покрівельні (черепиця, шифер, голь, руберойд), оздоблювальні, облицювальні, ізоляційні матеріали, будівельне скло, збірний залізобетон і бетон, покрівельні кераміка і фаянс, санітарно-технічні вироби тощо. Сучасне будівництво використовує багато будівельних матеріалів, які виробляє хімічна промисловість, - пластмаси, смоли, клейкі речовини, лінолеум, полістирилові й кумаринові плити та ін. Для їх виробництва використовують шлаки металургійних заводів та електростанцій, з яких виробляють цемент, шлакоблоки, ситал, шлаковату, легкі наповнювачі для бетонних та залізобетонних виробів. У будівництві застосовують деталі з литого каменю, мінеральну вату, яку виробляють з розплавленого базальту, та нові види продукції деревообробної промисловості - дерев-но-сгружкові плити, клеєну фанеру тощо.
Промисловість будівельних матеріалів розвивається під впливом двох чинників - сировинного і споживчого, тому розміщення її залежить від переважання хоча б одного з них. Залежно від потреб будівництва і стадій технологічного процесу виділяють підприємства і виробництва, що орієнтуються на сировинні райони, наприклад, видобуток і первинна обробка сировини (піску, гравію, щебеню, бутового каменю тощо), виробництво в'яжучих (цементу, вапна, гіпсу) і стінових матеріалів, а також ті, що тяжіють до споживача (виробництво залізобетонних конструкцій, шиферу, будівельного і віконного скла тощо). Найбільші центри промисловості будівельних матеріалів - Київ, Харків, Одеса, Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Запоріжжя, Донецьк, Маріуполь. Комплексотворні функції промисловості будівельних матеріалів незначні через слабкий зв'язок її з іншими галузями виробництва щодо сировини і збуту готової продукції. У господарському комплексі економічного району вона виконує роль обслуговуючої галузі, тому сконцентрована здебільшого у великих містах. Так, у Києві є майже 40 заводів будівельних матеріалів.
5. Будівництво
Будівництво - головна ланка будівельно-промислового комплексу. Тут створюються основні фонди господарства. Від інших галузей будівництво відрізняється своєю продукцією (будівлі), яка є нерухомою, великогабаритною. За призначенням будівництво поділяють на промислове (заводи, фабрики), гідротехнічне (ГЕС, водосховища, канали), енергетичне (електростанції, електромережі), транспортне (автомобільні, залізничні шляхи, аеропорти, трубопроводи), сільське (спорудження ферм, елеваторів).
Будівництво характеризується тривалим виробничим циклом, територіально закріпленими обєктами, які зводять промислові будинки, жилі будинки, електростанції, трубопроводи тощо, а також високою залежністю виробництва від географічних умов. У процесі спеціалізації виділились окремі види будівництва - промислове, транспортне, житлове, водогосподарське та ін. При розміщенні обєктів капітального будівництва слід враховувати наявність будівельної організації, вирішуючи питання доцільності розміщення ще на допроектній стадії. Найважливіші фактори на основі яких обираються райони і пункти будівництва-це трудовий, сировинний, паливно-енергетичний, водний та інші. Значний вплив на будівництво чинять кліматичні особливості різних регіонів. Вони впливають, перш за все, на сезонність відкритих будівельних робіт. При виборі конкретних майданчиків для будівництва промислових підприємств, при спорудженні доріг, транспортних і гідротехнічних обєктів , а нерідко і вирішальне значення набувають такі географічні умови, як рельєф місцевості, грунти і грунтові води, карстові явища, сейсмічність, які в тій чи іншій мірі впливають на вартість будівництва і його організацію.
Чисельність зайнятих у будівництві України досягла більше ніж млн.чол. З усіх капітальних вкладень в економіку України, які в 2003 р. становили 1824 млн грн., вартість будівельних та монтажних робіт становила 1689 млн грн. Капітальне будівництво - це процес створення нових, реконструкції, розширення та технічного переозброєння діючих об'єктів виробничої і соціальної інфраструктури. Для цього процесу характерні довготривалість виробничого циклу, значна різноманітність об'єктів будівництва (реконструкції, розширення), здійснення виробничого процесу на місці майбутнього функціонування основних фондів.
До сфери капітальною будівництва відносяться:
- спорудження будівель та об'єктів виробничого та невиробничого призначення;
- монтаж устаткування; - проектно-пошукові, бурові та інші роботи, що пов'язані зі спорудженням відповідних об'єктів;
- капітальний ремонт будівель і споруд.
Головна мета і кінцевий результат капітального будівництва - введення в дію виробничих потужностей. Початковим етапом капітального будівництва є його проектування. Капітальне будівництво може здійснюватися двома способами: підрядним та господарським. Підрядний спосіб будівництва -- це метод ведення робіт постійно діючими підрядними монтажними та будівельними організаціями (підрядники), які виконують роботи для різних замовників за договорами підряду. Згідно з підрядним договором підрядник приймає на себе обов'язки виконати своїми силами та засобами будівництво об'єкту у відповідності до проекту та вимог діючих будівельних норм та правил. Замовник зобов'язаний надати підряднику будівельний майданчик, затверджену проектно-кошторисну документацію та забезпечити своєчасне фінансування будівництва, постачання технологічного устаткування, прийняти збудовані об'єкти та своєчасно сплатити їх. Для виконання окремих комплексів робіт підрядник має право залучати інші спеціалізовані підрядні організації, підписавши з ними договори субпідряду. При цьому відповідальність перед замовником за виконання всіх робіт несе основний (генеральний) підрядник. Господарський спосіб будівництва - це метод ведення робіт безпосередньо самим забудовником (підприємством чи організацією) власними силами та засобами. Підприємство-забудовник у цьому випадку одночасно виконує ролі керівника будівництва та виконавця будівельних робіт. З цією метою воно створює на період (будівництва необхідний апарат управління та виробничу базу, здійснює на тимчасовій основі набір робітників та залучення будівельної техніки.
6. Передумови, проблеми та перспективи розвитку будівельного комплексу України
Нині у вітчизняній будівельному комплексі накопичилося багато різних проблем і суперечностей, розв'язання яких вимагає упорядкування й прийняття зважених, обґрунтованих рішень. До них слід віднести стрімке підвищення цін на нерухомість при водночас повільному зростанні будівельних потужностей, відсутність чітко визначених перспектив ринкового розвитку, що значною мірою обумовлено політичною нестабільністю, економічним спадом, реприватизацією металургійних комбінатів як виробників будівельних конструкцій, зростанням інфляції, коливанням валютного курсу тощо. Серед проблемних аспектів будівельного комплексу слід відзначити також відставання у техніко-технологічному плані, відсутність вітчизняних сучасних будівельних матеріалів і технологій, неефективне використання наявних виробничих площ. Однією із найважливіших проблем також залишаються кадри. Сьогодні особливого значення набуває розгляд таких будівельних проблем, як ціноутворення щодо будівельних матеріалів, контроль та регулювання розвитку галузі з боку Держбуду України та Державної іпотечної установи, забезпечення нормального функціонування підприємств під час очікуваного майбутнього зниження цін на вітчизняну нерухомість, залучення дешевого зовнішнього фінансування на реалізацію будівельних проектів тощо. Найбільш гострою проблемою капітального будівництва є галузеве ціноутворення, зокрема диспропорції у територіальному розвитку структури виробництва основних будівельних матеріалів (у розташуванні цементних заводів), що призводить до значних регіональних коливань цін на основні будматеріали. Доволі значною є різниця між максимальними та мінімальними значеннями коефіцієнтів за окремими видами продукції. Особливо вражає цінова різниця за 1, 2 та 3-м видами з наведеного асортименту продукції, яка становить відповідно 77, 91 та 89 пунктів. Такі результати дозволяють зробити висновок, що у числі основних чинників, які обумовлюють зростання виробничих витрат будтрестів (а значить, і цін) по регіонах, де виробництво зазначеної продукції відсутнє, є розташування заводів. Приймаючи до уваги наявність сировини для функціонування цементних заводів майже по усіх регіонах, можна також зробити висновок про їх недостатність, а іноді -- диспропорцію розташування відносно до потенційних споживачів-будівельних підприємств. Таким чином, вважаємо за доцільне створення інвестиційних передумов для забезпечення будівництва заводів за територіальним принципом розміщення потенційних споживачів.
Таким чином можна окреслити коло загальних проблем:
– відсутність джерел фінансування будівництва (значне скорочення обсягів державних централізованих капітальних вкладень, зменшення інвестиційних можливостей домінуючої частини суб'єктів господарювання, зубожіння значної кількості людей).
– високий ступінь зносу основних фондів, їх занедбаність через відсутність інвестиційного попиту.
– практична ліквідація великих будівельних підрозділів, здатних виконувати багатомільйонні проекти (неможливість конкурувати з такими крупними структурами, як французькі компанії "DUMES GTM" чи "BOUYGUES").
– недосконала система ціноутворення.
– бюрократичні перешкоди на шляху реалізації інвестиційних проектів.
– відсутність рівних правових умов діяльності всім учасникам інвестиційного процесу.
– недосконала система механізмів нормативно-правового регулювання економічних, соціальних і правових відносин у житловій сфері (наприклад, законодавчо врегульованого механізму майнової відповідальності за порушення умов договору підряду).
Але першочерговою проблемою, яка постає перед будівельною галуззю на даному етапі, є питання створення сприятливого інвестиційного клімату в Україні, реальних фінансово-кредитних механізмів для стимулювання промислового та житлового будівництва з метою підвищення конкурентоздатності галузі, через те, що ринкові умови господарювання вимагають формування нових засад взаємовідносин учасників інвестиційного процесу у капітальному будівництві.
Висновки
Сучасна структура економіки України має низький рівень соціальної орієнтації та збалансованості. У промисловості України відбулися міжгалузеві структурні зрушення на користь галузей паливно-енергетичного і металургійного комплексів. Їхня частка в загальному обсязі промислового виробництва зростає, а машинобудування та легкої промисловості, навпаки, знижується. Будівельний комплекс включає виробництво будівельних матеріалів, капітальне будівництво та галузі, які їх обслуговують. Його складові надзвичайно різняться за продукцією, умовами і знаряддями праці, зв'язками тощо. Рівень розвитку будівельного комплексу впливає на формування пропорцій і темпів розвитку галузей господарства країни, розміщення і регіональний розвиток продуктивних сил. Промисловість будівельних матеріалів є найважливішою складовою будівельного комплексу. Потреби будівництва в Україні повністю забезпечують власними мінеральними ресурсами. Для виробництва будівельних матеріалів дедалі ширше використовують вторинні мінеральні відходи промисловості - розкривні породи родовищ, продукти збагачення руд та вугілля тощо.
Серйозною проблемою експортної діяльності підприємств промисловості будівельних матеріалів України є організація поставок готової продукції за кордон. Ще один вид корисних копалин, що міг би приносити Україні великий прибуток у валюті, -- каолін. За його запасами Україна посідає перше місце у світі. Розвиток будівельного комплексу залежить від обсягів і темпів розвитку ряду галузей промисловості, зокрема чорної металургії, машинобудування, енергетики, промисловості будівельних матеріалів, деревообробної промисловості тощо, що зумовлює складні міжгалузеві зв'язки капітального будівництва. Другою важливою обслуговуючою будівництво галуззю є проектно-конструкторська та пошукова діяльність. Науково-дослідна діяльність -- це третя галузь обслуговуючого характеру в будівництві. У перспективі розвиток галузей будівельного комплексу пов'язаний з реконструкцією технічної бази, подальшим впровадженням механізації та автоматизації технологічних процесів, розширенням випуску нових будівельних матеріалів, ефективних збірних будівельних елементів, легких та економічних великомірних конструкцій і виробів поліпшеної якості. Важливим напрямом є комплексне використання сировини, ширше впровадження матеріалів супутнього видобутку, вторинної сировини, забезпечення високої якості виробів для будівництва.
Список літературних джерел
1. Беркута А.В. Сучасний стан та деякі напрями реформування будівельної галузі у 2000-2004 роках // Будівництво України. - 2000. - №2. - С. 15.
2. Волочай О. Строительный комплекс: состояние, проблемы, перспективы// Строительство и реконструкция. - 2004. - №4(апр.) - С. 7.
3. Голиков А.П., Дейнека А.Г., Казакова Н.А.Размещение производительных сил и регионалистика. - Х.: Олант, 2002. - 320 с.
4. Дейнека О.Г. Розміщення продуктивних сил України. - Х.: Олант, 2001. - 310 с.
5. Заворотный Р.І. Проблеми розвитку будівельної галузі України// Формування ринкових відносин в Україні. - 2005. - №10. - С. 87.
6. Карманова И. Итоги работы строительного комплекса за 2006 год// Будмайстер. - 2007. - №7. - С. 30.
7. Региональная экономика: Уч. пособие/Под ред. М.В. Степанова. - М.: ИНФРА. - М., Изд-во Рос. эконом. акад., 2001. - 463 с.
8. Розміщення продуктивних сил / За ред. В.В. Ковалевського, О.Л. Михайлик, В.Ф. Семенова. - К.: Знання, КОО, 2003. - 351 с.
9. Розміщення продуктивних сил і регіоналістика: Підручник. Затверджено МОН / Стеченко Д.М. -- К., 2006. -- 396 с.
10. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: Підруч. для ВНЗ. -- 8-ме вид., стер. Допущено МОН / За ред. В.В. Ковалевського. -- К., 2006. -- 350 с.
11. Розміщення продуктивних сил України: Підручник/Баб'як, В.Я. Брич та ін.; За ред. Є.П. Качана. - К.: Вища шк., 1999. - 360 с.
12. Розміщення продуктивних сил: Навч. посібник/В.В. Ковальський, О.Л. Михайлик, В.Ф. Семенов та ін.; за ред. В.В. Ковальського, О.Л. Михайлюк. - К.: Либідь, 2006. - 465 с.
Додатки
Таблиця 1.1 Запаси корисних копалин в Україні
|
Вид корисних копалин |
Одиниця виміру |
Запаси на 1.01.2004 |
Кількість родовищ |
|||
|
А+В+С1 |
С2 |
усього |
що розробляють- ся |
|||
|
Цементна сировина |
тис.т |
3132283 |
906140 |
39 |
24 |
|
|
Піщано-гравійна сиров. |
тис.т |
3021049 |
400562 |
39 |
104 |
|
|
Бентонітова глина |
тис.т |
61330 |
221 |
6 |
2 |
|
|
Каолін вогнетривкий |
тис.т |
66992 |
19903 |
7 |
5 |
|
|
Доломіти |
тис.т |
425098 |
48463 |
8 |
4 |
|
|
Флюсовий вапняк |
тис.т |
2523843 |
165369 |
14 |
7 |
|
|
Пісок формувальний |
тис.т |
889726 |
238687 |
21 |
8 |
|
|
Цегельно-черепична сировина |
тис.т |
2378572 |
92882 |
1825 |
851 |
Таблиця 1.2 Головні показники діяльності будівельного комплексу України у 2004 році.
|
№ п/п |
Показники |
2004 р. |
у % по відношенню до аналогічного періоду 2003 р. |
|
|
1 |
Засвоєно капітальних вкладень, млрд.грн. |
49,6 |
127,7 |
|
|
питома вага будівельно-монтажних робіт |
38,6 |
-1,2 |
||
|
2 |
Введено в дію: |
|||
|
- житлових будинків, тис. м2 |
6432,9 |
105,9 |
||
|
- середніх шкіл, учнівських місць |
10697 |
133,3 |
||
|
- дошкільних закладів, місць |
435 |
82,1 |
||
|
- лікарень, місць |
1222 |
297,3 |
||
|
- амбулаторно-поліклінічних установ, відвідувань за зміну |
3678 |
255,4 |
Рис. 2.1. Регіональний розподіл прямих іноземних інвестицій у будівництві (у % від суми з початку інвестування зростаючим підсумком)
Рис. 2.2. Динаміка росту обсягів будівельних робіт, %
Рис. 2.3. Зміна обсягів підрядних робіт у 2004-2005 роках (у % до аналогічного періоду у минулому році)
Таблиця. 2.3 Середні оптові ціни по Україні на основні групи будівельних матеріалів та регіональні коефіцієнти до них станом на 1 квітня 2005 року
|
Найменування матеріалів та виробів |
Одиниця вимірювання |
Середня ціна |
Найменування регіонів |
Відхилення (ціна max - ціна min) |
|||||||||||
|
Вінницька обл. |
Дніпропетровська обл. |
Донецька обл. |
Житомирська обл.. |
Запорізька обл. |
Івано-Франківська обл.. |
Київ та область |
Луганська обл. |
Львівська обл. |
Одеська обл.. |
Полтавська обл.. |
|||||
|
1. Блоки фундаментні з важкого бетону |
шт. |
74,5 4 |
0,99 |
1,03 |
1.3 |
0,82 |
1,53 |
1,16 |
0,82 |
0,76 |
1,59 |
1,07 |
1,12 |
0,77 |
|
|
2. Плити стрічкових фундаментів |
шт. |
270, 51 |
0,82 |
1,48 |
0,57 |
0,89 |
1,05 |
0,75 |
0,59 |
1,06 |
0,91 |
||||
|
3. Сваї забивні суцільного перетину залізобетонні |
шт. |
463, 01 |
0,71 |
1,6 |
0,89 |
0,59 |
0,76 |
0,89 |
|||||||
|
4. Блоки стінові з коміркового цементного бетону |
шт. |
229, 19 |
0,89 |
1,03 |
0,96 |
1,06 |
0,17 |
||||||||
|
5. Плити та панелі перекрить суцільні пласкі. |
шт. |
397, 9 |
0,83 |
0,51 |
0,67 |
0,59 |
0,5 |
0,63 |
0,33 |
||||||
|
6. Панелі, плити багатопустотні залізобетонні. |
шт. |
363, 17 |
0,9 |
0,79 |
1,29 |
1,24 |
1,1 |
0,98 |
0,94 |
1,02 |
0,39 |
Таблиця 2.4 Показники опосередкованої вартості будівництва житла, грн./кв.м.
|
Місто/область |
01.01.2006 р. |
01.10.2006 р. |
Прогноз на 2007 р. |
|
|
Україна |
2717 |
2979 |
3361 |
|
|
Республіка Крим |
2663 |
3166 |
3289 |
|
|
Вінницька |
2551 |
2784 |
3151 |
|
|
Волинська |
2783 |
3037 |
3437 |
|
|
Дніпропетровська |
2696 |
2942 |
3330 |
|
|
Донецька |
2712 |
2960 |
3349 |
|
|
Житомирська |
2535 |
2763 |
3129 |
|
|
Закарпатська |
2525 |
2756 |
3118 |
|
|
Запорізька |
2750 |
3013 |
3416 |
|
|
Івано-Франківська |
2511 |
2740 |
3101 |
|
|
Київська |
2650 |
2892 |
3273 |
|
|
Кіровоградська |
2453 |
2677 |
3017 |
|
|
Луганська |
2498 |
2726 |
3085 |
|
|
Львівська |
2648 |
3013 |
3418 |
|
|
Миколаївська |
2654 |
2909 |
3294 |
|
|
Одеська |
2735 |
2981 |
3365 |
|
|
Полтавська |
2652 |
2878 |
3253 |
|
|
Рівненська |
2765 |
3010 |
3391 |
|
|
Сумська |
2595 |
2932 |
3326 |
|
|
Тернопільська |
2725 |
2974 |
3365 |
|
|
Харківська |
2790 |
3045 |
3446 |
|
|
Херсонська |
2615 |
2854 |
3230 |
|
|
Хмельницька |
2535 |
2750 |
3122 |
|
|
Черкаська |
2782 |
3036 |
3436 |
|
|
Чернівецька |
2622 |
2752 |
3115 |
|
|
Чернігівська |
2655 |
2917 |
3306 |
|
|
м. Київ |
3075 |
3356 |
3798 |
|
|
м. Севастополь |
2943 |
3212 |
3635 |
ОБСЯГИ ВИРОБНИЦТВА БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ В УКРАЇНІ у 1985--1997 рр.*
|
Найменування продукції |
1985 |
1990 |
1995 |
1996 |
1997 |
|
|
Цемент, млн. т |
22,4 |
22,7 |
7,6 |
5,0 |
5,1 |
|
|
Азбестоцементні листи (шифер), млн. умовних плиток |
1361 |
1463 |
531 |
383 |
453 |
|
|
Збірні залізобетонні конструкції і вироби, м3 |
21,5 |
23,3 |
5,6 |
3,0 |
2,6 |
|
|
Будівельна цегла, млрд. шт. умовної цегли |
9,0 |
10,5 |
4,3 |
2,8 |
2,4 |
* Статистичний щорічник України за 1997 р. -- К.: Українська енциклопедія, 1998. -- С. 124--126.
ОБСЯГИ БУДІВЕЛЬНИХ ТА МОНТАЖНИХ РОБІТ ПО РЕГІОНАХ УКРАЇНИ у 1995--1997 рр., млн. грн.*
|
1995 |
1996 |
1997 |
||
|
Україна |
10797 |
7450 |
6727 |
|
|
Автономна Республіка Крим |
318 |
224 |
176 |
|
|
Вінницька область |
301 |
190 |
161 |
|
|
Волинська |
145 |
104 |
107 |
|
|
Дніпропетровська |
1254 |
723 |
658 |
|
|
Донецька |
1288 |
859 |
683 |
|
|
Житомирська |
359 |
211 |
151 |
|
|
Закарпатська |
115 |
103 |
84 |
|
|
Запорізька |
502 |
427 |
327 |
|
|
Івано-Франківська |
230 |
121 |
140 |
|
|
Київська |
620 |
500 |
365 |
|
|
Кіровоградська |
189 |
143 |
118 |
|
|
Луганська |
582 |
364 |
376 |
|
|
Львівська |
436 |
315 |
310 |
|
|
Миколаївська |
279 |
175 |
160 |
|
|
Одеська |
472 |
299 |
356 |
|
|
Полтавська |
445 |
352 |
335 |
|
|
Рівненська |
214 |
170 |
152 |
|
|
Сумська |
224 |
184 |
157 |
|
|
Тернопільська |
181 |
109 |
158 |
|
|
Харківська |
487 |
369 |
357 |
|
|
Херсонська |
190 |
117 |
105 |
|
|
Хмельницька |
325 |
209 |
225 |
|
|
Черкаська |
274 |
173 |
123 |
|
|
Чернівецька |
136 |
82 |
82 |
|
|
Чернігівська |
276 |
186 |
133 |
|
|
м. Київ |
875 |
697 |
689 |
|
|
м. Севастополь |
80 |
44 |
39 |
* Статистичний щорічник України за 1997 рік. -- К.: Українська енциклопедія, 1998. -- С. 206.
Размещено на http://www.allbest.ru
Подобные документы
Роль, значення, передумови розвитку та галузева структура господарчого комплексу Житомирської області. Участь області у внутрішньодержавному поділі праці та економічних зв’язках. Проблеми та перспективи розвитку господарського комплексу області.
курсовая работа [2,4 M], добавлен 17.10.2010Передумови розвитку та розміщення продуктивних сил Волинської області. Сучасна галузева структура та рівень розвитку господарського комплексу області. Особливість розміщення, територіальна структура та перспективи розвитку провідних галузей господарства.
курсовая работа [1,3 M], добавлен 06.04.2013Територіальна структура, галузі спеціалізації, природні та економічні передумови розвитку. Промисловий комплекс, АПК, транспортний комплекс, соціальний комплекс. Основні проблеми розвитку економіки та оптимізації галузевої структури району.
реферат [15,1 K], добавлен 30.11.2006Сучасний розвиток агропромислового комплексу України. Структура, регіональні особливості та зовнішньоекономічна діяльність харчової промисловості як основної ланки. Проблеми та перспективи її розвитку. Харчова промисловість в країні у момент кризи.
курсовая работа [1,7 M], добавлен 12.10.2011Роль та значення продуктивних сил у розвитку господарського комплексу Канади. Передумови розвитку продуктивних сил Канади. Галузева структура господарського комплексу. Особливості розміщення і територіальна структура провідних галузей господарства.
курсовая работа [711,9 K], добавлен 06.06.2008Сутність розвитку продуктивних сил Іраку, передумови їх розвитку і розміщення. Сучасна галузева структура і рівень розвитку господарського комплексу Іраку. Територіальна структура господарства. Участь Іраку у міжнародному територіальному поділі праці.
курсовая работа [3,0 M], добавлен 24.01.2012Територіальна організація гірничо-виробничого комплексу України. Характеристика та особливості галузі. Проблеми формування господарського комплексу Причорноморського регіону. Соціально-економічні та екологічні напрями розвитку, інвестиційна перевага.
реферат [48,2 K], добавлен 27.01.2009Загальна характеристика та структура металургійного комплексу України, його значення в економічному та соціальному розвитку держави. Сутність та особливості чорної та кольорової металургії. Регіональний розвиток металургійного комплексу в країні.
курсовая работа [50,8 K], добавлен 15.03.2011Функції комплексу соціальної інфраструктури у розвитку і розміщенні продуктивних сил регіонів України. Передумови і принципи розвитку і розміщення соціальної інфраструктури. Територіальна структура та регіональні відмінності забезпеченості населення.
курсовая работа [115,8 K], добавлен 27.04.2012Економіко-географічне положення регіону. Структура і рівень розвитку господарського комплексу Черкаської області, його територіальна структура і особливості розміщення. Зовнішньоекономічні зв’язки території та участь у внутрішньо державному поділі праці.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 06.04.2013
