Надра Чернігівщини багаті корисними копалинами. На території області розташовано 379 родовищ і, з урахуванням комплексності, 41 об'єкт обліку (всього 420) з 16 видів різноманітних корисних копалин. Розробляється 143 родовища і 34 об'єкти обліку (всього 177).

Мінерально-сировинна база області на 59,4 % складається з корисних копалин паливно-енергетичного комплексу (нафта, газ, конденсат, торф); 31,7 % загальних мінеральних ресурсів належить до будівельної сировини; 8,2 % - це прісні і мінеральні води; 0,7 % займають нерудні корисні копалини для металургії та бішофіт.

На території області розташовано 25 родовищ вуглеводнів, більша частина яких - комплексні, у т. ч. 14 - нафтові, 4 - газоконденсатні та 7 -нафтогазоконденсатні.

У промисловій розробці перебуває 18 родовищ, на стадії розвідки - 7.

На 11 родовищах вуглеводнів підраховані запаси вільного газу за категоріями А+В+С₁ кількістю 9,833 млрд. м³ (0,99 % від запасів України), видобуток якого за 2005 р. склав 0,146 млрд. м³ (0,75 % від видобутку в Україні).

На 19 родовищах підраховані видобувні запаси розчиненого у нафті газу за категоріями А+В+С₁ кількістю 1,166 млрд. м³ (4,46 %), видобуток якого в 2005 році склав 0,056 млрд. м³, або 5,8 % від загального видобутку в Україні.

Видобувні запаси нафти обліковуються на 21 об'єкті за категоріями А+В+С₁ кількістю 11,267 млн. т (9,78 %). Видобуток нафти за 2005 рік склав 0,553 млн. т (17,93 %).

Газовий конденсат підрахований на 11 родовищах за категоріями А+В+С₁ кількістю 2,283 млн. т (3,54 % від запасів конденсату в Україні), видобуток якого в 2005 році склав 0,022 млн. т.

Крім того, на території області розташовано 6 нафтогазоперспективних об'єктів, підготовлених до глибокого буріння, перспективні ресурси вільного газу яких (кат. С₃) оцінюються в 15,483 млрд. м³, нафти - 0,113 млн. т.

Запаси торфу підраховані на 198 родовищах кількістю 63,5 млн. т, з яких періодично розробляється 87 із запасами 58,3 млн. т. Видобуток торфу за 2005 р. склав 74 тис. т, який у повному обсязі був використаний для комунальних потреб у якості палива.

На двох перспективних для розвідки родовищах сапропелю підраховані його запаси за категорією С₂ кількістю 60 тис. т.

Бішофіт на території Чернігівської області представлений Новоподільським родовищем, розташованим поблизу с. Новий Поділ Ічнянського району.

Спеціальні роботи на бішофіт тут не проводились. Його поклади виявлені глибокими свердловинами під час пошуків нафтових родовищ. Резервною сировинною базою для забезпечення будівельних об'єктів області можуть служити руслові піски р. Десни.

Усунення існуючого дефіциту певних видів корисних копалин можливе за рахунок привізної сировини, а також шляхом налагодження виробництва аглопоритового гравію на базі золи Чернігівської ТЕЦ.

Питні та технічні підземні води в Чернігівській області для господарсько-питного і виробничо-технічного водопостачання розвідані на 29 ділянках.

Сумарна кількість затверджених (балансових) запасів складає 514,80 тис. м³/добу за категоріями А+В+С₁, 121,000 тис. м³/добу з них не розроблялись. Найбільш перспективне для розробки є родовище Ніжинське ділянка Ніжинська-1, запаси якої складають 47,5 тис. м³/добу за категоріями А+В+С₁ і родовище Бахмацьке ділянка Бахмацька-1, запаси якої складають 19,500 тис. м³/добу за категоріями А+В+С₁.

Підземні мінеральні води Чернігівської області розвідані на двох ділянках.

Сумарна кількість затверджених (балансових) запасів складає 186,0 м³/добу за категоріями А+В+С₁.

Мінеральні води області відносяться до типу маломінералізованих лікувально-питних. Неосвоєні родовища відсутні.

Підземні води є однією з найбільших складових надр області. Води підземних горизонтів використовуються на виробничі та господарсько-побутові потреби. Питне забезпечення населення здійснюється тільки підземними водами.

Прогнозні ресурси підземних вод Чернігівської області становлять 3,038 км³/рік, що становить близько 15 % загального об'єму підземних вод України (табл. 2.).

Таблиця 2. Прогнозні ресурси підземних вод питного призначення, зосереджених в річкових басейнах Чернігівської області

Таблиця 3. Прогнозні ресурси підземних вод питного призначення, зосереджених в адміністративних районах Чернігівської області

Підземні водні горизонти становлять частину Дніпровсько-Донецького артезіанського басейну. Вони є основним джерелом для забезпечення питних потреб населення, харчової та переробної промисловості і сільгоспводопостачання.

Таблиця 4. Питомі величини запасів та використання підземних вод

В області експлуатується 10 родовищ прісних підземних вод: Бахмацьке, Городнянське, Козелецьке, Крехаївське-1, Ніжинське, Новгород-Сіверське, Прилуцьке, Славутицьке, Чернігівське, Щорське.

В області використовуються такі водоносні горизонти:

Четвертинний;

Харківський;

Бучацький;

Верхньокрейдяний;

Нижньокрейдяний.

Четвертинний горизонт використовується повсюди. Забір води, в основному, проводиться шахтними колодязями, рідше - трубчатими. У багатьох районах у цьому горизонті є нітрати, вміст яких перевищує норми Держстандарту (Ріпкинський, Семенівський, Корюківський, Козелецький, Ічнянський, Н.-Сіверський, Чернігівський райони).

Харківський і бучацький горизонти можуть бути пов'язані між собою. Часто харківський горизонт може бути відсутній. Ці горизонти у багатьох районах області мають підвищений вміст заліза, але разом з тим, використовуються найчастіше.

Верхньокрейдяний і нижньокрейдяний горизонти - найчистіші і якість води відповідає вимогам Держстандарту. Але, в останні роки, у верхньокрейдяному виявлені нітрати, які приблизно в 2 рази перевищують вимоги Держстандарту.

З метою доведення якості питної води до норм Держстандарту у містах Щорс та Мена у водонапірних баштах проводять змішування питної води із двох горизонтів - нижньокрейдяного та бучацького, а у м. Ніжин таке змішування проводять частково у підземних резервуарах чистої води.

У 2008 році забір підземних вод із артезіанських свердловин становив 64,88 млн. м³, в тому числі 28,2 тис. м³ - мінеральної.

В області, згідно ліцензій, експлуатується одне родовище мінеральної води - Менське - 1 свердловина, власником якої є санаторій "Остреч" Менського району. Родовище Березнянське - 2 свердловини, власник - ЗАТ “Пивкомбінат "Десна" (м. Чернігів), не експлуатується.

КП “Чернігівводоканал” Чернігівської міської ради проводить постійний контроль якості питної води в м. Чернігів. Господарсько-питне водопостачання Чернігова здійснюється з 4 групових водозаборів, куди входять 96 артсвердловин бучацького та нижньокрейдяного горизонтів глибиною від 130 до 800 метрів. Вода, яка подається у водопровідну мережу, попередній обробці не підлягає. Контроль за якістю проводиться згідно вимог ГОСТу 2874-82 “Вода питьевая”.

Підземні горизонти містять воду певного сольового складу, малозмінного в часі і характерного для даних водоносних горизонтів.

Останніми роками залишається стабільним такий показник, як аміак (сумарно), повністю відсутні нітрити та нітрати. Це дозволяє стверджувати про відсутність органічного забруднення водоносних горизонтів. Цей висновок підтверджує також сталість показника перманганатної окислюваності.

За останні роки змін хімічного складу та мікробіологічних показників підземних вод артсвердловин КП “Чернігівводоканал” не виявлено (табл.5).

Таблиця 5. Порівняльна характеристика хімічного складу та мікробіологічного стану підземної води артсвердловин КП “Чернігівводоканал”

За результатами місячників весняної та осінньої посадки дерев найактивніші колективи визнані переможцями огляду-конкурсу та відзначені преміями за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища.

Географічне розташування Чернігівщини, її природні умови сприяли формуванню багатого тваринного світу, однак значна інтенсивність та обсяги антропогенного впливу суттєво вразили її біорізноманіття, формування якого розпочалося з середини палеогену, а в сучасному вигляді, в основному, завершилося в середньому голоцені, тобто 5000 років тому.

На Чернігівщині зустрічаються види тварин, занесені не тільки до Червоної Книги України та Європейського Червоного списку, а й до Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES), Конвенції про охорону дикої флори і фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернської конвенції), Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин (Боннської конвенції, CMS), Угоди про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів (AEWA).

Найбільше фауністичне різноманіття зустрічається на територіях, які зазнають найменшого антропогенного впливу. Це, в першу чергу, ліси, болотні масиви, об'єкти природно-заповідного фонду області. Для збереження видового різноманіття тваринного світу Чернігівщини на території області існують загальнозоологічний заказник загальнодержавного значення «Каморетський», 2 ентомологічні, 3 орнітологічні, 1 іхтіологічний заказники та 7 зоологічних пам'яток природи місцевого значення.

Основними видами використання тваринного світу є полювання та рибальство.

Таблиця 7. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин, голів

Всього в області налічується 43 користувачі мисливських угідь. Загальна площа мисливських угідь області, закріплених за користувачами, становить 2814,7 тис. га, в т. ч.: за 10 мисливсько-рибальськими підприємствами УТМР - 1960,1 тис. га (69,6 %), держлісгоспами Чернігівського облуправління лісового господарства (9 користувачів) - 316,9 тис. га (11,3 %), за іншими 23 користувачами - 537,7 тис. га (19,1 %).

Загальні витрати на ведення мисливського господарства користувачами угідь склали 5489,2 тис. грн., в т. ч.: мисливсько-рибальськими підприємствами УТМР - 1317,7 тис. грн., держлісгоспами Чернігівського обласного управління лісового господарства - 393,8 тис. грн., іншими користувачами - 3777,7 тис. грн.

Витрати на охорону та відтворення диких тварин користувачами угідь у 2009 році склали 2264,5 тис. грн., в т. ч. мисливсько-рибальськими підприємствами УТМР - 316,3 тис. грн., Чернігівським облуправлінням лісового господарства - 135,8 тис. грн., іншими користувачами - 1812,4 тис. грн.

В середньому, на 1000 га наданих у користування угідь, на охорону і відтворення використано: мисливсько-рибальськими підприємствами УТМР - 161,4 грн., Чернігівським облуправлінням лісового господарства - 428,6 грн., іншими користувачами - 3370,6 грн.

Витрати на охорону і відтворення диких тварин від загальних витрат на ведення мисливського господарства по області склали 41,3 % (2005 рік - 40,8 %).

Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області у 2009 році було погоджено вилучення копитних тварин лише тим користувачам мисливських угідь, які мали діюче мисливське упорядкування.

Добуто користувачами угідь у 2009 році 385 кабанів (62 % від ліміту), 175 козуль (71 % від ліміту), 18 оленів благородних (67 % від ліміту), 24 лосі (92 % від ліміту) (табл. 8).

Таблиця 8. Добування основних видів мисливських тварин, голів

Охорону тваринного світу на закріплених за користувачами угіддях у 2009 році здійснювали 40 мисливствознавців і 280 єгерів.

В середньому на 1 єгеря, при нормі 1 єгер на 7 тис. га лісових та 10 тис. га польових угідь, припадає угідь: у МРП УТМР - в середньому - 15,4 тис. га, по Чернігівському управлінню лісового господарства в середньому - 13,2 тис. га, по інших користувачах в середньому - 4,1 тис. га.

За даними обліку мисливських тварин, проведеному користувачами мисливських угідь області, на території Чернігівщини налічується 10 голів зубра. Для подальшого збереження та збільшення поголів'я зубрів необхідна державна програма, яка б передбачала належне фінансування заходів по відтворенню зубрів та стимулюванню зацікавленості в цьому користувачів мисливських угідь.

Попри низку заходів, проведених за останній рік в галузі охорони та відтворення водних живих ресурсів (ВЖР), ситуація залишається досить критичною і потребує значних доопрацювань. Значно знизився промисловий вилов риби у водоймах Чернігівської області. Протягом 2009 року вилов ВЖР склав 43,423 т. Перш за все, це пов'язано з економічною нестабільністю і, відповідно, дуже низьким рівнем фінансування промислових рибодобувних компаній та організацій. По-друге, із значним ростом рівня незаконного видобутку риби браконьєрами та неконтрольованого вилову водних живих ресурсів рибалками-любителями.

У звітному році зариблення проводила Чернігівська обласна організація УТМР в присутності комісії в складі представника користувача, Чернігівського територіального відділу, представника Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області та представника місцевого органу самоврядування.

Вселення водних живих ресурсів з метою меліорації проводило Козелецьке МУВГ. В став “Калито-Гало” площею 100 га поблизу с. Патюти Козелецького району, згідно акта про виконання робіт з уселення водних живих ресурсів від 17.05.2006 р., було вселено річників товстолоба 3557 екземплярів та коропа 525 шт. на суму 4950 грн.

Відтворення водних живих ресурсів проводили користувачі ПП Малашенко М.І., ПП Кураш В.С., ПП Бєлік О.Ф. та ПП “Трактородеталь”, на основі актів про виконання робіт з уселення водних живих ресурсів від 14.12.2006 р. в р. Дніпро було проведено вселення дворічки товстолоба середньою масою одного екземпляра 200 грам в кількості 800 шт. на суму 800 грн.

Динаміка вилову водних біоресурсів в Чернігівській області теж зазнала різких змін і набула тенденції до зменшення. Окрім того, у 2006 - 2009 роках контроль використання затвердженого ліміту та фактичного вилову риби на Київському водосховищі віднесені до компетенції відповідних уповноважених органів Київської області.

Таблиця 9. Динаміка вилову риби по водних об'єктах (тонн)

Розділ 3. Рекреаційні ресурси

Рекреаційні ресурси - природні й антропогенні геосистеми, тіла та явища природи, які мають комфортні властивості і споживчу вартість для рекреаційної діяльності і можуть бути використані з метою відпочинку та оздоровлення людей у певний час та за допомогою існуючих технологій і матеріальних можливостей.

Рекреація - розширене відтворення сил людини (фізичних, інтелектуальних та емоційних) або діяльність, спрямована на відновлення продуктивних сил людини.

Станом на 01.01.09 р. природно-заповідний фонд області нараховує 652 обєкти загальною площею 252,3 тис. га, що становить 7,6 % площі області. Природно-заповідний фонд складають 8 категорій об'єктів: Ічнянський (площею 9665,8 га) та Мезинський (площею 31035,2 га) національні природні парки, регіональний ландшафтний парк „Міжрічинський” (площею 788753,95 га), 440 заказників (загальна площа 113684,1 га), 136 пам'яток природи (загальна площа 804,07 га), 19 парків-пам'яток садово-паркового мистецтва (загальна площа 415,8 га), 52 заповідні урочища (загальна площа 17549,2 га), дендропарк „Тростянець” (площею 204,7 га), Менський зоопарк.

Головним досягненням заповідної справи в області стало створення Указом Президента України від 10.02.2006 р. № 122/2006 в Коропському районі Мезинського національного природного парку загальною площею 31035,2 га для збереження, відтворення та раціонального використання типових і унікальних природних комплексів Полісся, що мають важливе природоохоронне, наукове, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення в регіоні.

З метою впорядкування мережі природно-заповідного фонду та відповідно до ст.ст. 51-54 Закону України „Про природно-заповідний фонд України” проведена зміна категорії чотирьох парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, в зв'язку з їх невідповідністю даній категорії. Екологічна цінність цих територій визначається наявністю цінних ботанічних об'єктів, вікових дерев та важливістю їх стабілізуючої функції на території населених пунктів, де вони знаходяться, що дозволило перевести їх до статусу ботанічних пам'яток природи місцевого значення з повним збереженням їх площі та встановленням відповідного охоронного режиму.

Не зважаючи на велику кількість природно-заповідних об'єктів, які вже існують на території області, продовжується робота по створенню нових заповідних об'єктів. Протягом 2006 року велись роботи по розробці проектів створення орнітологічного заказника місцевого значення «Придеснянський» (Сосницький район), ботанічного заказника місцевого значення «Команський» та іхтіологічного заказника місцевого значення «Лісконоги» (Н.-Сіверський район) розширення території гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Дорогинський» за рахунок приєднання гідрологічного заказника місцевого значення «Жевак» та території правобережної частини р. Удай (Ічнянський район). Одержані та підтриманні клопотання Українського товариства охорони птахів про створення гідрологічних заказників загальнодержавного значення «Богданівський» (Ніжинський район) та «Свидовецький» (Бобровицький район) та підвищення статусу гідрологічного заказника місцевого значення «Городок» (Щорський район) з метою збереження популяції очеретянки прудкої, занесеної до Червоної книги України.

Чернігівська область має значний рекреаційний потенціал для туризму, масового відпочинку людей та їх оздоровлення. Землі рекреаційного призначення - зони масового відпочинку та туризму, становлять близько 20 % території області. Освоєність їх досить нерівномірна, і сконцентрована, головним чином, навколо природних водойм, в лісових масивах поблизу населених пунктів.

Найширший спектр санаторно-курортних послуг в області надає санаторій „Остреч”, який має власну лікувальну мінеральну воду, лікувальну торфогрязь, фізіотерапевтичні кабінети.

Якість питної води з підземних джерел для потреб оздоровниць відповідає вимогам держстандартів і постійно контролюється райСЕС. Кожний оздоровчий заклад має облаштований пляж, де проводиться купання відпочиваючих тільки після отримання позитивних лабораторних аналізів води відкритих водойм.

На автошляхах області розміщені рекреаційні пункти. Чернігівське обласне управління лісового господарства підтримує належний стан на 129 рекреаційних ділянках площею 37,3 га, серед них 3 новостворені в 2006 році. В 2006 році на створення та утримання рекреаційних ділянок було витрачено 267,7 тис. грн.

Завдяки своїм природним ресурсам та кліматичним умовам Чернігівська область має значний оздоровчо-рекреаційний потенціал для лікування, масового відпочинку та туризму. З оздоровчо-лікувальними цілями в області створено 58 санітарно-курортних закладів. Влітку працюють 74 дитячі оздоровчі табори, розташовані в мальовничих куточках області, на берегах річок та озер, в лісових масивах.

Санаторії "Десна" с. Ладинка Чернігівського району, "Пролісок" с. Лісове Ніжинського району, "Остреч" м. Мена, "Берізка" с. Сухополова Прилуцького району мають природні лікувальні ресурси, власну лікувальну мінеральну воду, а санаторій "Остреч" і лікувальну торфогрязь.

Згідно Закону України "Про курорти", території, на яких розташовані здравниці, що мають природні лікувальні властивості, фактично являються курортними територіями місцевого значення, але для оголошення природних територій курортними, необхідні позитивні висновки екологічної та санітарно-гігієнічної експертиз та відповідне рішення обласної державної адміністрації. Через відсутність необхідних коштів та зацікавленості в цьому відповідних установ і організацій, в 2001 році в Чернігівській області не прийнято жодного рішення про оголошення природних територій курортними.

Землі рекреаційного призначення - зони масового відпочинку та туризму, становлять близько 20 % території області. Освоєність їх досить нерівномірна, а використання характеризується неврегульованістю та стихійністю.

На автошляхах державного та обласного значення, здебільшого там, де вони проходять через лісові масиви, було створено більше 100 рекреаційних пунктів. На сьогодні 72 пункти закріплені за ДЛГО "Чернігівліс", інші були у віданні міжколгоспних лісгоспів, сільськогосподарських та промислових підприємств. Високе рекреаційне навантаження викликає необхідність частого ремонту та реконструкції цих пунктів. В 2001 році проведено відновлення, ремонт та благоустрій всіх 8 рекреаційних пунктів, розташованих в Коропському районі за рахунок ДЛГО "Чернігівліс" та комунального підприємства "Короплісгосп", за якими вони закріплені.