Природно-рекреаційний потенціал Чернігівської області

Структура земельних угідь Чернігівської області, розораність території. Водні ресурси області: гідрографічна мережа, загальна кількість водосховищ і ставків. Мінерально-сировинна база Чернігівщини, флора та лісові запаси, основні види мисливських тварин.

Рубрика География и экономическая география
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 25.09.2010
Размер файла 150,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

6

Вступ

Людство нині вступило в якісно новий етап взаємодії з навколишнім природним середовищем, широкомасштабного використання його ресурсів. Тому при осмисленні таких глобальних і загально цивілізаційних проблем як гармонізація і раціоналізація відносин людини з природою, сталий та еколого безпечний соціально-економічний розвиток будь-якої країни світу, треба враховувати особливості функціонування суспільства на сучасному етапі, закономірності біосферних процесів і вплив на них інтенсивної виробничої діяльності, допустимі рівні антропотехногенних навантажень на навколишнє природне середовище та окремі його компоненти. Крім того, слід брати до уваги ряд наріжних і концептуальних положень, що стосуються органічної єдності та нерозривності функціонування суспільства, економіки і біосфери, зважаючи, звичайно, й на потенційні відтворювальні, відновлювальні та асиміляційні можливості останньої.

Стратегія гарантування ресурсо-екологічної безпеки соціально-економічного розвитку регіонів України, яка зрештою визначає їх економічну незалежність і суверенність, на сучасному етапі полягає в переході від здійснення окремих або навіть комплексних заходів щодо ресурсо- та природо збереження, відтворення й охорони природних ресурсів до розроблення і реалізації еколого-економічної концепції всебічної раціоналізації суспільного виробництва та забезпечення його сталого еколого-економічного функціонування. Виходячи із вищесказаного і випливає актуальність обраної теми.

Об'єктом дослідження даної роботи є ресурсний потенціал Чернігівської області.

Предметом дослідження виступають еколого-економічні проблеми розвитку ресурсів Чернігівщини та обгрунтування перспективних напрямків їх вирішення.

Метою даної роботи виступає вивчення сучасного еколого-економічного стану ресурсів Чернігівщини та проблем їх розвитку на перспективу.

Мета роботи визначає її завдання, найважливішими серед яких є:

- дослідження сучасного стану земельних, водних та мінеральних ресурсів Чернігівської області;

- визначення стану та актуальних проблем флоро-фауністичних ресурсів області;

- аналіз стану рекреаційного потенціалу Чернігівщини.

Розділ 1. Земельні, водні та мінеральні ресурси Чернігівщини

1.1 Структура земельних угідь

Чернігівська область розміщена на півночі Лівобережної України в басейні ріки Десни. Дві третіх загальної території області припадає на Поліську зону і одна третина на Лісостепову.

Фізико-географічне становище області і особливості її природно-ресурсного потенціалу зумовлюють провідну роль земельного фонду, як одного з найважливіших ресурсів області.

Основними чинниками антропогенного впливу на земельні ресурси залишаються сільське господарство, промисловість, енергетика, транспорт та оборонна діяльність.

Зокрема, формування потужних аграрних підприємств у сільському господарстві, які орендують масиви орних земель, що налічують десятки тисяч гектарів, веде до максимального спрощення агроландшафтів. Окремі поля, зайняті зерновими культурами, досягають площі багатьох сотень гектарів, на яких відсутнє належне невиснажливе чергування сільськогосподарських культур у сівозмінах .

Екологічну стійкість земельних ресурсів характеризує ступінь розораності земель. Найбільш нестійкими в екологічному відношенні є ті райони, в яких розорані землі значно переважають над умовно стабільними угіддями. Низькостійкими та найбільш вразливими в екологічному відношенні залишаються території південних районів області, зокрема: Носівського, Варвинського, Бахмацького, Срібнянського, Талалаївського, Прилуцького, Ічнянського.

За даними Державної станції захисту рослин Чернігівської області в 2006 році використано в сільському господарстві 501,1 тонн пестицидів на загальній площі 732,71 тис. га. Зокрема, використано інсектицидів - 35,715 тонн на площі 232,7 тис. га, фунгіцидів - 78,73 тонн на площі 92,21 тис. га, гербіцидів - 284,348 тонн на площі 394,6 тис. га, протруювачів - 65,91 тонн, інших засобів захисту рослин - 36,4 тонн на площі 4,54 тис. га. Оброблено біометодом 4,542 тис. га сільськогосподарських угідь.

Земельний фонд Чернігівської області станом на 1 січня 2010 року складає 3190,3 тис. га. Структура земельного фонду свідчить, що 2090,9 тис. га (65,5 %) зайнято сільськогосподарськими угіддями; ліси та інші лісовкриті площі по області становлять 724,0 тис. га (22,7 %.); забудовані землі становлять 99,8 тис. га (3,1 %); заболочені землі 123,2 тис. га (3,9 %); відкриті землі без рослинного покриву складають 28,3 тис. га (0,9 %); води 67,7 тис. га (2,1 %); інших земель 56,4 тис. га (1,8 %).

Табл. 1.Структура земельного фонду Чернігівської області

Типи земель та угідь

Площа земель та угідь за роками, тис. га

2006

2007

2008

2009

2010

Всього земель

3190,3

3190,3

3190,3

3190,3

3190,3

Сільськогосподарські угіддя всього, в т. ч..

2105,5

2105,7

2103,4

2099,0

2090,9

- рілля

1358,0

1364,3

1372,8

1373,4

1376,1

- перелоги

96,1

89,9

81,6

79,3

76,0

- багаторічні насадження

25,0

24,9

24,9

24,7

24,6

- сіножаті

330,7

330,5

329,3

327,2

322,6

- пасовища

295,7

296,1

294,8

294,4

291,6

Ліси та інші лісовкриті площі

713,3

713,6

715,4

717,7

724,0

Забудовані землі

100,8

100,7

99,6

99,7

99,8

Відкриті заболочені землі

118,7

118,5

119,5

121,4

123,2

Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (піски, яри тощо)

27,9

27,8

28,4

28,2

28,3

Поверхневі води суходолу

67,5

67,7

67,7

67,8

67,7

Інші землі

56,6

56,3

56,3

56,5

56,4

Структура земель, в порівнянні з 2009 роком, майже не змінилася і використання земель за цільовим призначенням свідчить про високе антропогенне навантаження на земельні ресурси.

До основних земельних угідь, від стану яких в значній мірі залежить екологічна ситуація в області, відносяться сільськогосподарські угіддя, землі лісового та природно-заповідного фонду. Питома вага площ сільськогосподарських угідь відносно до площі суші в різних адміністративних районах області становить від 50 до 84 відсотків.

Розораність території області в 209 році складала 43,1 % до загальної площі області, планується зменшення розораності на 2015 рік до 40 %.

Частка ріллі до площі сільськогосподарських угідь по області в 2006 році складає 65,8 %, планується зменшення цієї частки до 64 % на 2015 рік.

Для державних та громадських потреб у 2009 році відведено 168,7 га земель з них сільськогосподарських угідь 34,3 га, в тому числі ріллі - 23,9 га.

Рис. 1. Структура земельного фонду по основних видах угідь та функціональному використанню

Рис. 2. Структура сільськогосподарських угідь.

Рис. 3. Структура земельного фонду за власниками землі та землекористувачами.

1.2 Водні ресурси області

Чернігівська область є однією з найбагатших областей держави по запасах водних ресурсів.

Загальна площа Чернігівської області 3190,385 тис. га., 7% з них становлять землі водного фонду.

В тому числі під:

водними об'єктами - 67,657 тис. га;

гідротехнічними спорудами - 0,267 тис. га;

відкритими заболоченими землями - 118,497 тис. га;

прибережними захисними смугами (згідно розрахунку Водного Кодексу) - 38,785 тис. га.

Гідрографічна мережа області належить до басейну Дніпра. В області протікають великі річки: Дніпро (91 км), Десна (505 км); середні: Сож (30 км), Снов (190 км), Сейм (56 км), Судость (17 км), Остер (195 км), Трубіж (15 км), Супой (25 км), Удай (195 км), а також 1560 малих річок.

Загальна довжина річкової мережі складає 8336 км, т.ч. великих річок - 596 км, середніх - 723 км, малих річок - 7017 км.

Густота річкової мережі області до 260 м на 1 км2.

Це типово рівнинні річки з нешвидкою течією і звивистими руслами, які вільно блукають по долині, ділячись на велику кількість рукавів і староріч, багато з них неодноразово міняли своє місцезнаходження.

Проте, р. Десна на протязі своєї середньої і нижньої течії на окремих ділянках має ознаки гірських річок з бурхливим режимом потоків і, навпаки, в верхів'ях - ознаки рівнинних річок.

У більшої частини малих річок долини заглиблені слабо і зливаються з прилеглими болотами, русла виражені погано. В ряді випадків висота їх настільки мала, що води цих річок під час весняної повені вільно переливаються в долини. Річки мають змішаний тип живлення, в загальному об'ємі річного стоку на долю снігового приходиться біля 50%, дощового - 30%, підземного - 20%.

Для водного режиму річок області характерний розтягнутий весняний розлив (повінь) який продовжується біля 2,5 місяців, а заплави покриваються водою на 20 днів і більше.

В області налічується 26 великих озер, загальною площею 9,16 км2, в тому числі: 9 озер понад 0,5 км2 кожне, 9 озер понад 0,2 км2 і 8 - менше 0,2 км2, - всі вони розташовані в основному в заплавах річки Десни.

Живлення озер здійснюється водами різного походження: атмосферні опади, поверхневий стік з прилеглого водозбору, підземні води у вигляді струмків. Частина озер через рукави має постійний зв'язок з річками, що протікають поряд протоками та старицями. В основному глибина озер складає 2,5-3,0 м, втім, є озера, де середня глибина перевищує 6 м. В період весняної повені озера заливаються річковими водами і служать місцями для нересту риб.

Загальна кількість водосховищ і ставків в області складає 5,5 тис. штук., їх сумарна площа водного дзеркала - 16,163 тис. га., сумарний об'єм - близько 210,0 млн. м3, що складає 6,1% розрахункового середньорічного місцевого об'єму стоку. Використовуються вони в основному для риборозведення, рибогосподарських потреб, а також як протиерозійні і протипожежні водойми.

1.3 Мінеральні ресурси області

Надра Чернігівщини багаті корисними копалинами. На території області розташовано 379 родовищ і, з урахуванням комплексності, 41 об'єкт обліку (всього 420) з 16 видів різноманітних корисних копалин. Розробляється 143 родовища і 34 об'єкти обліку (всього 177).

Мінерально-сировинна база області на 59,4 % складається з корисних копалин паливно-енергетичного комплексу (нафта, газ, конденсат, торф); 31,7 % загальних мінеральних ресурсів належить до будівельної сировини; 8,2 % - це прісні і мінеральні води; 0,7 % займають нерудні корисні копалини для металургії та бішофіт.

На території області розташовано 25 родовищ вуглеводнів, більша частина яких - комплексні, у т. ч. 14 - нафтові, 4 - газоконденсатні та 7 -нафтогазоконденсатні.

У промисловій розробці перебуває 18 родовищ, на стадії розвідки - 7.

На 11 родовищах вуглеводнів підраховані запаси вільного газу за категоріями А+В+С1 кількістю 9,833 млрд. м3 (0,99 % від запасів України), видобуток якого за 2005 р. склав 0,146 млрд. м3 (0,75 % від видобутку в Україні).

На 19 родовищах підраховані видобувні запаси розчиненого у нафті газу за категоріями А+В+С1 кількістю 1,166 млрд. м3 (4,46 %), видобуток якого в 2005 році склав 0,056 млрд. м3, або 5,8 % від загального видобутку в Україні.

Видобувні запаси нафти обліковуються на 21 об'єкті за категоріями А+В+С1 кількістю 11,267 млн. т (9,78 %). Видобуток нафти за 2005 рік склав 0,553 млн. т (17,93 %).

Газовий конденсат підрахований на 11 родовищах за категоріями А+В+С1 кількістю 2,283 млн. т (3,54 % від запасів конденсату в Україні), видобуток якого в 2005 році склав 0,022 млн. т.

Крім того, на території області розташовано 6 нафтогазоперспективних об'єктів, підготовлених до глибокого буріння, перспективні ресурси вільного газу яких (кат. С3) оцінюються в 15,483 млрд. м3, нафти - 0,113 млн. т.

Запаси торфу підраховані на 198 родовищах кількістю 63,5 млн. т, з яких періодично розробляється 87 із запасами 58,3 млн. т. Видобуток торфу за 2005 р. склав 74 тис. т, який у повному обсязі був використаний для комунальних потреб у якості палива.

На двох перспективних для розвідки родовищах сапропелю підраховані його запаси за категорією С2 кількістю 60 тис. т.

Бішофіт на території Чернігівської області представлений Новоподільським родовищем, розташованим поблизу с. Новий Поділ Ічнянського району.

Спеціальні роботи на бішофіт тут не проводились. Його поклади виявлені глибокими свердловинами під час пошуків нафтових родовищ. Резервною сировинною базою для забезпечення будівельних об'єктів області можуть служити руслові піски р. Десни.

Усунення існуючого дефіциту певних видів корисних копалин можливе за рахунок привізної сировини, а також шляхом налагодження виробництва аглопоритового гравію на базі золи Чернігівської ТЕЦ.

Питні та технічні підземні води в Чернігівській області для господарсько-питного і виробничо-технічного водопостачання розвідані на 29 ділянках.

Сумарна кількість затверджених (балансових) запасів складає 514,80 тис. м3/добу за категоріями А+В+С1, 121,000 тис. м3/добу з них не розроблялись. Найбільш перспективне для розробки є родовище Ніжинське ділянка Ніжинська-1, запаси якої складають 47,5 тис. м3/добу за категоріями А+В+С1 і родовище Бахмацьке ділянка Бахмацька-1, запаси якої складають 19,500 тис. м3/добу за категоріями А+В+С1.

Підземні мінеральні води Чернігівської області розвідані на двох ділянках.

Сумарна кількість затверджених (балансових) запасів складає 186,0 м3/добу за категоріями А+В+С1.

Мінеральні води області відносяться до типу маломінералізованих лікувально-питних. Неосвоєні родовища відсутні.

Підземні води є однією з найбільших складових надр області. Води підземних горизонтів використовуються на виробничі та господарсько-побутові потреби. Питне забезпечення населення здійснюється тільки підземними водами.

Прогнозні ресурси підземних вод Чернігівської області становлять 3,038 км3/рік, що становить близько 15 % загального об'єму підземних вод України (табл. 2.).

Таблиця 2. Прогнозні ресурси підземних вод питного призначення, зосереджених в річкових басейнах Чернігівської області

Басейн річки

Прогнозні ресурси, км3/рік

Експлуатаційні запаси, км3/рік

Всього

В тому числі :

Пов`язані з поверхневим стоком

Не пов`язані з поверхневим стоком

Дніпро

Всього:

3,038

0,486

2,552

0,233

в т.ч. Десна

1,600

0,256

1,344

0,130

Сож

0,015

0,002

0,013

-

Судость

0,007

0,001

0,006

-

Сейм

0,048

0,008

0,040

-

Снов

0,258

0,041

0,217

0,011

Остер

0,586

0,094

0,492

0,029

Трубіж

0,003

0,0005

0,0025

-

Супой

0,017

0,003

0,014

-

Удай

0,383

0,061

0,322

0,052

Ромен

0,037

0,006

0,031

-

р. Дніпро від

р. Сож до початку Київського

водосховища

0,084

0,013

0,071

0,011

Таблиця 3. Прогнозні ресурси підземних вод питного призначення, зосереджених в адміністративних районах Чернігівської області

Адміністративні райони

Прогнозні ресурси, км3/рік

Експлуатаційні запаси, км3/рік

Всього

В тому числі

Пов'язані з поверхневим стоком

Не пов'язані з поверхневим стоком

Бахмацький

0,210

0,010

0,200

0,0087

Бобровицький

0,033

0,019

0,014

Борзнянський

0,348

0,030

0,318

Варвинський

0,032

-

0,032

Городнянський

0,110

-

0,110

0,0031

Ічнянський

0,149

0,011

0,138

Козелецький

0,277

0,073

0,204

0,0033

Коропський

0,012

-

0,012

Корюківський

0,026

-

0,026

Куликівський

0,175

0,012

0,163

Менський

0,310

0,031

0,279

Ніжинський

0,164

0,029

0,135

0,0256

Н.-Сіверський

0,036

-

0,036

0,0036

Носівський

0,182

0,007

0,175

Прилуцький

0,160

0,026

0,134

0,0517

Ріпкинський

0,143

0,055

0,088

0,0112

Семенівський

0,060

-

0,060

Сосницький

0,030

-

0,030

Срібнянський

0,035

-

0,035

Талалаївський

0,054

-

0,054

Чернігівський

0,394

0,022

0,372

0,0734

Щорський

0,098

0,084

0,014

0,0076

м. Чернігів

-

-

-

ВСЬОГО:

3,038

0,409

2,629

0,188

Підземні водні горизонти становлять частину Дніпровсько-Донецького артезіанського басейну. Вони є основним джерелом для забезпечення питних потреб населення, харчової та переробної промисловості і сільгоспводопостачання.

Таблиця 4. Питомі величини запасів та використання підземних вод

№ п/п

Найменування показника

Одиниця виміру

Величина показника

1

Площа області

тис. км2

31,9

2

Населення області (2009 р.)

тис. осіб

1159,90

3

Величина прогнозних експлуатаційних запасів підземних вод:

– загальні

– на 1 км2

– на одну людину

тис. м3/добу

тис. м3/добу

м3/добу

8326,8

261,0

7,18

4

Величина водовідбору підземних вод:

– експлуатаційні запаси

– на 1 км2

– на одну людину

тис. м3/добу

тис. м3/добу

м3/добу

188,2

5,9

0,16

В області експлуатується 10 родовищ прісних підземних вод: Бахмацьке, Городнянське, Козелецьке, Крехаївське-1, Ніжинське, Новгород-Сіверське, Прилуцьке, Славутицьке, Чернігівське, Щорське.

В області використовуються такі водоносні горизонти:

Четвертинний;

Харківський;

Бучацький;

Верхньокрейдяний;

Нижньокрейдяний.

Четвертинний горизонт використовується повсюди. Забір води, в основному, проводиться шахтними колодязями, рідше - трубчатими. У багатьох районах у цьому горизонті є нітрати, вміст яких перевищує норми Держстандарту (Ріпкинський, Семенівський, Корюківський, Козелецький, Ічнянський, Н.-Сіверський, Чернігівський райони).

Харківський і бучацький горизонти можуть бути пов'язані між собою. Часто харківський горизонт може бути відсутній. Ці горизонти у багатьох районах області мають підвищений вміст заліза, але разом з тим, використовуються найчастіше.

Верхньокрейдяний і нижньокрейдяний горизонти - найчистіші і якість води відповідає вимогам Держстандарту. Але, в останні роки, у верхньокрейдяному виявлені нітрати, які приблизно в 2 рази перевищують вимоги Держстандарту.

З метою доведення якості питної води до норм Держстандарту у містах Щорс та Мена у водонапірних баштах проводять змішування питної води із двох горизонтів - нижньокрейдяного та бучацького, а у м. Ніжин таке змішування проводять частково у підземних резервуарах чистої води.

У 2008 році забір підземних вод із артезіанських свердловин становив 64,88 млн. м3, в тому числі 28,2 тис. м3 - мінеральної.

В області, згідно ліцензій, експлуатується одне родовище мінеральної води - Менське - 1 свердловина, власником якої є санаторій "Остреч" Менського району. Родовище Березнянське - 2 свердловини, власник - ЗАТ “Пивкомбінат "Десна" (м. Чернігів), не експлуатується.

КП “Чернігівводоканал” Чернігівської міської ради проводить постійний контроль якості питної води в м. Чернігів. Господарсько-питне водопостачання Чернігова здійснюється з 4 групових водозаборів, куди входять 96 артсвердловин бучацького та нижньокрейдяного горизонтів глибиною від 130 до 800 метрів. Вода, яка подається у водопровідну мережу, попередній обробці не підлягає. Контроль за якістю проводиться згідно вимог ГОСТу 2874-82 “Вода питьевая”.

Підземні горизонти містять воду певного сольового складу, малозмінного в часі і характерного для даних водоносних горизонтів.

Останніми роками залишається стабільним такий показник, як аміак (сумарно), повністю відсутні нітрити та нітрати. Це дозволяє стверджувати про відсутність органічного забруднення водоносних горизонтів. Цей висновок підтверджує також сталість показника перманганатної окислюваності.

За останні роки змін хімічного складу та мікробіологічних показників підземних вод артсвердловин КП “Чернігівводоканал” не виявлено (табл.5).

Таблиця 5. Порівняльна характеристика хімічного складу та мікробіологічного стану підземної води артсвердловин КП “Чернігівводоканал”

№ п/п

Показники

Од.

вимір.

Роки

Нормативи за ГОСТ 2874 - 82 “Вода питна”

2008

2009

1.

Температура

0С

2.

Запах 200

балів

0

0

не > 2

3.

Запах 600

балів

0

0

не > 2

4.

Смак, присмак

балів

1

1

не > 2

5.

Водневий показник рН

один. рН

7,55

7,5

6,0-9,0

6.

Сухий залишок

мг/дм3

361

349

не > 1000

7.

Загальна жорсткість

моль/дм3

3,74

3,69

не > 7,0

8.

Сульфати

мг/дм3

2,07

1,92

не > 500

9.

Хлориди

мг/дм3

17,22

17,84

не > 350

10.

Мідь

мг/дм3

н/в

н/в

не > 1,0

11.

Марганець

мг/дм3

0,04

0,04

не > 0,1

12.

Залізо загальне

мг/дм3

0,25

0,22

не > 0,3

13.

Кальцій

мг/дм3

50,8

49,6

не норм.

14.

Магній

мг/дм3

14,58

13,73

не норм.

15.

Нітрити

мг/дм3

н/в

н/в

не норм.

16.

Нітрати

мг/дм3

н/в

н/в

не > 45

17.

Цинк

мг/дм3

0,008

0,01

не > 5,0

18.

Аміак (сумарно)

мг/дм3

0,54

0,66

не норм.

19.

Молібден

мг/дм3

н/в

н/в

не > 0,25

20.

Лужність

мгекв/дм3

6,37

6,3

не норм.

21.

Фтор

мг/дм3

0,56

0,58

не >1,2

22.

Окислюваність

мгО2//дм3

0,69

0,85

не норм.

23.

Мутність

мг/дм3

1,09

1,06

не > 1,5

24.

Кольоровість

0С

7,6

8,9

не > 20

25.

Колі-індекс

< 3

< 3

не > 3

26.

Число бактерій в 1 см3 води

0

0

не > 100

Приорітетними напрямками роботи на 2010 рік визначені:

- посилення контролю за наявністю повного комплекту дозвільної документації на користування надрами;

- контроль за виконанням надрокористувачами умов спеціальних дозволів (ліцензій);

- посилення контролю за охороною праці на підконтрольних підприємствах.

У I півріччі 2009 р. підприємствами та організаціями Чернігівщини використано 778 тис.т паливно-енергетичних ресурсів в умовному обчисленні, зокрема: котельно-пічного палива - 514 тис.т, теплоенергії - 724 тис.Гкал та електроенергії - 429 млн.кВт.год, пише Монітор.

Споживання паливно-енергетичних ресурсів в області становило 91% від рівня I півріччя 2008 р.

У структурі використаних енергетичних ресурсів 66% формувало котельно-пічне паливо, 18% - електроенергія та 16% - теплоенергія.

Найбільшим споживачем паливно-енергетичних ресурсів залишається промисловість. Нею використано 86% котельно-пічного палива, 44% теплоенергії та 61% електроенергії.

Провідною в структурі промисловості області за споживанням енергоносіїв була переробна промисловість. На забезпечення технологічних потреб нею використано 84% теплоенергії та 48% електроенергії від загального споживання в промисловості.

Найбільшими споживачами паливно-енергетичних ресурсів були підприємства та організації міст Чернігів, Прилуки та Варвинського району. Їх частка в загальному споживанні становила 72%.

Розділ 2. Флоро-фауністичні ресурси

2.1 Флора та лісові запаси області

Рослинність Чернігівщини у природному стані збереглася приблизно на третині її території, переважно у поліській частині області, у вигляді лісів, покриву луків і болотної рослинності. У лісах на півночі області переважає сосна звичайна, а на півдні - листяні породи. За ландшафтними особливостями Чернігівщина поділяється на 4 фізико-географічні провінції: Чернігівське і Новгород-Сіверське Полісся та лесові рівнини Лівобережно-Дніпровської лісостепової провінції.

Чернігівщину часто називають лісовим краєм. Ліси збереглися переважно на Чернігівському та Новгород-Сіверському Поліссі, острівцями в лісостеповій частині області.

Найбільш розповсюджені на Чернігівщині ліси, в яких, в якості домінанта, виступає сосна звичайна, це так звані бори та субори. Сосна звичайна є основною лісоутворюючою породою на Чернігівщині. Вона надає неповторної краси борам та суборам, завдяки їй повітря в них цілюще, духмяне та багате на фітонциди.

Ліси Чернігівщини -- її багатство. Це деревина, гриби й ягоди, лікарська сировина. Крім того, вони впливають на весь природний комплекс в цілому: клімат, ґрунти, умови формування поверхневого стоку, регулюють рівень води у річках, фільтрують воду й очищують повітря. Тому збереження лісів не тільки дуже важлива справа, але й обов'язок кожного мешканця нашого краю.

Загальна площа земель лісового фонду на 01.01.2007 р. становить 724,0 тис. га, у тому числі вкритих лісовою рослинністю - 658,8 тис. га (20,7 % від загальної площі області).

До того ж відсоток площ, вкритих лісом, у різних районах не однаковий. Якщо в північних районах лісистість становить від 20 до 41 % від загальної площі району, то в південних - лише 7 - 20 %.

Ліси першої групи становлять 258,2 тис. га, площа лісів другої групи - 414,5 тис. га. Вікова структура лісів області нерівномірна, в лісовому фонді переважають молодняки - 33,5 % площі, середньовікові насадження займають 47 %, пристигаючі - 14,2 %, стиглі - 5,3 % від загальної площі лісів.

Запас деревини області становить 124,2 млн. м3, з них стиглої - 7,6 млн. м3 (6,2 %). Середній запас деревини на 1 га вкритих лісовою рослинністю земель становить 189 м3, стиглих і перестійних деревостанів - 210 м3, середній приріст на 1 га вкритих лісовою рослинністю земель складає 4,1 м3.

Веденням лісового господарства в області займаються 58 постійних лісокористувачів, з них 11 державних підприємств Чернігівського обласного управління лісового господарства.

Розподіл лісового фонду Чернігівської області у 2009 році (тис. га)

Розрахункова лісосіка рубок головного користування, в порівнянні з 2008 роком, збільшилася на 9,2 % і становила понад 800 тис. м3. Збільшення розрахункової лісосіки відбулося за рахунок підприємств КП «Чернігівоблагроліс». До їх розробок залучаються значні фізичні і матеріальні сили, в тому числі і лісової охорони, а відповідно не приділяється належна увага технології створення лісових культур та догляду за ними, особливо в перші роки.

Розрахункова лісосіка по головному користуванню в лісах Державних лісогосподарських підприємств затверджена на 2010 р. в розмірі 596,2 тис. м3, по лісогосподарських підприємствах агропромислового комплексу - 149,4 тис. м3, по лісогосподарських підприємствах Міноборони - 53,8 тис. м3.

Ліміт лісосічного фонду на 2006 рік затверджений в обсязі 804,66 тис. м3. Рубками головного користування заготовлено 781,1 тис. м3 деревини (97,1 % від ліміту).

Розрахункова лісосіка по м'яколистяному господарству більшістю лісокористувачів повністю не використовується. На корені залишаються низькотоварні насадження таких порід, як осика, тополя, верба, несвоєчасна вирубка яких призводить до втрати значної кількості деревини. Насадження деградують і втрачають захисні функції, а деревина свою технічну якість.

По хвойному і твердолистяному господарствах, які дають значні прибутки, ліміт лісосічного фонду використовується майже повністю.

Відновлення лісів області відбувається переважно за рахунок створення лісових культур на площах після суцільних рубок, а лісорозведення - на площах, які непридатні для сільськогосподарського використання: в ярах, на пісках. Для забезпечення відтворення вилучених запасів деревини, підвищення продуктивності лісів, з метою запобігання ерозійним процесам, поліпшення навколишнього природного середовища на землях держлісфонду та на непридатних для використання в сільському господарстві землях здійснено лісовідновлення та лісорозведення на площі 4508,3 га (табл. 5).

Таблиця 5. Динаміка лісовідновлення, лісорозведення та створення захисних лісонасаджень ( га)

2005 р.

2006 р.

2007 р.

2008 р.

2009 р.

Лісовідновлення, лісорозведення на землях лісового фонду

3325.0

3496.5

3449.9

3416.2

4508,3

В т. ч. залісення лісосік

2551.4

3096.9

3128.6

3127.7

3772,9

Переведення лісових культур у вкриту лісом площу

2171.0

2142.9

18.58.1

1824.0

2419,2

Створення захисних лісонасаджень на непридатних для с/г землях

218.0

142.2

100.2

-

1026,7

Створення полезахисних смуг

-

-

-

-

-

Створення водоохоронних насаджень

15.0

11.0

-

-

-

В цілому, стан лісових культур в області задовільний, хоча в окремих господарствах допускаються недоліки при їх створенні: низький рівень агротехніки, відсутність належного догляду за посадками, що призводить до порушення строків переводу лісокультур в покриту лісом площу і навіть до їх загибелі.

Посадковий матеріал вирощується в лісорозсадниках лісгоспів у достатній кількості, але асортимент порід, які вводяться до складу лісових культур, дуже бідний, майже не вводяться цінні плодово-ягідні, ґрунтопокращуючі породи дерев та чагарників.

В області проводилися місячники весняної та осінньої посадки дерев, які проходили в комплексі заходів, затверджених розпорядженням обласної державної адміністрації від 29 січня 2001р. № 42 “Про проведення щорічного обласного огляду-конкурсу по благоустрою і озелененню населених пунктів”.

Під час місячників висаджувались дерева, кущі, проводилась реконструкція та благоустрій парків пам'ятників, обелісків та меморіальних поховань.

Значну допомогу лісогосподарським підприємствам у створенні лісових культур здійснили учні навчальних закладів області.

За результатами місячників весняної та осінньої посадки дерев найактивніші колективи визнані переможцями огляду-конкурсу та відзначені преміями за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища.

Останнім часом складно вирішуються питання, пов'язані із захистом лісових насаджень від шкідників та хвороб. Це вимагає щорічного вжиття широкомасштабних лісозахисних заходів, які потребують значних фінансових та матеріальних витрат, а тому вони ліквідовані заходами боротьби в поточному році лише на площі 13,5 тис. га.

Лісопатологічними обстеженнями, проведеними у 2009 році виявлено 61,9 тис. га лісу, пошкодженого шкідниками та хворобами, що становить 9,3 % від вкритої лісом площі.

В окремих перевірених лісогосподарських підприємствах виявлені випадки порушень «Санітарних правил в лісах України» та «Правил відпуску деревини на пні в лісах України».

Так, ДП “Ріпкирайагролісгосп” було призначено в рубку головного користування насадження, яке не досягло віку стиглості. Також в цьому підприємстві виявлено випадок перенесення діляночних стовпів, внаслідок чого було зрубано 186 дерев, не взятих до обліку.

В ході проведення операції «Новорічна ялинка» виявлено незаконну заготівлю новорічних ялинок працівниками ДП «Чернігівське лісове господарство». Матеріали направлені до правоохоронних органів.

Кожен з нас щорічно є свідком того, як на багатьох полях палає полум'я. Але це не пожежа, яка виникла внаслідок стихійних явищ, це власники, землекористувачі, орендарі земельних ділянок проводять спалювання сухої природної рослинності та її залишків, як правило, не усвідомлюючи ті негативні наслідки, що супроводжують проведення такого заходу. Крім того, вогонь з місць палів, розповсюджуючись на значні відстані, часто призводить до виникнення пожеж в лісових масивах та полезахисних смугах, знищення місць мешкання тварин та птахів, загибелі мікроорганізмів.

На жаль, взамін господарського ставлення до рослинних ресурсів, маємо спалену землю, що свідчить про низький рівень екологічної культури тих, хто це робить і тих, хто спостерігає, не вдаючись до протидії цим беззаконним явищам.

З метою попередження недопущення спалювання стерні, пожнивних решток, сухої рослинності на полях та придорожніх смугах відводу у кожному районі області проводилась широка роз'яснювальна робота в засобах масової інформації, з керівниками сільгосппідприємств та організацій.

Незважаючи на сприятливі в цілому погодні умови та заходи, що були проведені в 2009 році, стан забезпечення надійного протипожежного захисту лісів лісогосподарськими підприємствами, не можна назвати задовільним.

Таблиця 6. Кількість пожеж в лісах області в 2009 році

Пор. №

Лісокористувачі

Кількість пожеж

Площа, га

1

Державні лісогосподарські підприємства

162

73,1

2

ДП “Чернігівоблагроліс”

95

135,.0

3

КСЛП “Корюківкаліс”

6

12,5

4

СЛП “Коропагролісгосп”

3

7,5

5

Військові лісгоспи

3

2,0

Всього по області

269

230,1

Проведені перевірки та аналіз пожеж свідчать про те, що основними причинами їх виникнення є необережне поводження населення з вогнем і низький рівень свідомості при дотриманні правил пожежної безпеки.

Розповсюдження лісових пожеж на значні території створює загрозу об'єктам господарювання, а значна задимленість повітря, що виникає при масштабних пожежах, справляє негативний вплив на здоров'я населення, флору і фауну.

В Чернігівській області спостерігається значне зниження обсягів заготівлі лікарських рослин, зумовлене як радіаційним забрудненням територій, так і виснаженням їх запасів внаслідок посилення антропогенного впливу на довкілля.

Протягом останніх років обсяги заготівлі контрольованих видів дикорослих рослин поступово зменшуються, а встановлені ліміти не використовуються.

Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області протягом 2005 - 2009 років дозволи на використання об`єктів рослинного світу місцевого значення не видавались в зв'язку з відсутністю заявок на заготівлю сировини лікарських рослин.

За останній час природні луки Чернігівщини мали значні зміни. Основними факторами, які викликали зміни лучної рослинності, є меліорація, заростання луків деревною рослинністю та ненормоване випасання худоби (біля великих населених пунктів).

Порушення структури лучних ценозів проявляється у збідненні флористичного складу, спрощенні ярусної будови, формування більш одноманітних, екологічно нестійких ценозів. Зараз відбувається трансформація справжніх та болотистих луків в торф'янисті, з переважанням щучнику, а також заміна їх сіяними травами. На територіях, віддалених від населених пунктів, переважають справжні сінокосні луки над пасовищними. В місцях інтенсивного розвитку тваринництва переважають луки-пасовища, частина з яких знаходиться на різних стадіях пасквальної дигресії. Внаслідок випасів утворюються дрібнозлакові та дрібноосокові ценози.

Загальні закономірності антропогенних впливів полягають в зменшенні площ боліт та луків, викликаних осушенням та подальшим використанням земель; трансформації рослинного покриву трав'яних ценозів, збільшення площ похідних ценозів торф'янистих луків, розширенні площ сіяних луків.

В зв'язку з трансформацією рослинного покриву трав'яних біогеоценозів Чернігівщини, особливо актуальним постає питання завершення формування природоохоронної сітки регіону з метою внесення до її складу рідкісних та цінних лучних ценозів з групами червонокнижних та регіонально рідкісних видів.

Протягом 2006 року Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України підготовлена низка нормативно-правових актів та методичних рекомендацій, що стосуються зелених насаджень у населених пунктах України.

Аналізуючи матеріали щодо стану зелених насаджень м. Чернігова за останні роки, виникає серйозна занепокоєність з цього питання. В місті відсутня не тільки інвентаризація зелених насаджень з визначенням балансової вартості зелених насаджень, а навіть їх елементарний облік.

При наявності значного озеленення міста, що проводилось головним чином в 50 - 60-ті роки минулого століття, на сьогодні, розвиток зеленого господарства має регресивний характер. Особливе занепокоєння викликає стан зелених насаджень загального користування, догляд за ним відбувається на рівні видалення сухостійних та пошкоджених дерев, відсутній не тільки капітальний, а і поточний ремонт об'єктів благоустрою зеленого господарства. Потребує лісопатологічного обстеження і лісопаркова зона міста.

Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області протягом 2009 року проведено 516 перевірок щодо стану рослинних ресурсів. Складено 407 протоколів, накладено штрафів на суму 20,6 тис. грн., стягнуто 19,8 тис. грн. Пред'явлено 104 позови на відшкодування збитків загальною сумою 86,5 тис. грн., стягнуто 66,8 тис. грн.

2.2 Фауна Чернігівщини

Географічне розташування Чернігівщини, її природні умови сприяли формуванню багатого тваринного світу, однак значна інтенсивність та обсяги антропогенного впливу суттєво вразили її біорізноманіття, формування якого розпочалося з середини палеогену, а в сучасному вигляді, в основному, завершилося в середньому голоцені, тобто 5000 років тому.

На Чернігівщині зустрічаються види тварин, занесені не тільки до Червоної Книги України та Європейського Червоного списку, а й до Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES), Конвенції про охорону дикої флори і фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернської конвенції), Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин (Боннської конвенції, CMS), Угоди про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів (AEWA).

Найбільше фауністичне різноманіття зустрічається на територіях, які зазнають найменшого антропогенного впливу. Це, в першу чергу, ліси, болотні масиви, об'єкти природно-заповідного фонду області. Для збереження видового різноманіття тваринного світу Чернігівщини на території області існують загальнозоологічний заказник загальнодержавного значення «Каморетський», 2 ентомологічні, 3 орнітологічні, 1 іхтіологічний заказники та 7 зоологічних пам'яток природи місцевого значення.

Основними видами використання тваринного світу є полювання та рибальство.

Таблиця 7. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин, голів

2005 р.

2006 р.

2007 р.

2008 р.

2009 р.

Зубр

43

13

13

11

10

Лось

602

609

657

684

713

Олень благородний

511

474

632

520

514

Олень плямистий

35

35

50

8

10

Козуля

5774

6423

7423

6757

6869

Кабан

2445

2599

3111

2869

3115

Заєць-русак

58719

58330

58535

58488

58031

Білка

696

624

1147

925

1203

Ондатра

11964

12400

5587

8785

9317

Бобер

1987

2002

1381

2010

2506

Лисиця

3659

3135

2528

2907

3106

Вовк

145

122

170

185

196

Єнотовидний собака

1465

1488

1303

1589

1658

Норка американська

671

380

369

505

514

Борсук

999

1110

1018

986

1039

Видра

300

251

307

510

378

Куниця

2125

1981

1939

2213

2093

Тхір чорний

-

170

239

218

180

Рись

-

-

4

8

8

Сіра куріпка

10461

9379

10589

11735

8850

Тетерук

527

427

546

741

1068

Рябчик

88

90

100

75

120

Всього в області налічується 43 користувачі мисливських угідь. Загальна площа мисливських угідь області, закріплених за користувачами, становить 2814,7 тис. га, в т. ч.: за 10 мисливсько-рибальськими підприємствами УТМР - 1960,1 тис. га (69,6 %), держлісгоспами Чернігівського облуправління лісового господарства (9 користувачів) - 316,9 тис. га (11,3 %), за іншими 23 користувачами - 537,7 тис. га (19,1 %).

Загальні витрати на ведення мисливського господарства користувачами угідь склали 5489,2 тис. грн., в т. ч.: мисливсько-рибальськими підприємствами УТМР - 1317,7 тис. грн., держлісгоспами Чернігівського обласного управління лісового господарства - 393,8 тис. грн., іншими користувачами - 3777,7 тис. грн.

Витрати на охорону та відтворення диких тварин користувачами угідь у 2009 році склали 2264,5 тис. грн., в т. ч. мисливсько-рибальськими підприємствами УТМР - 316,3 тис. грн., Чернігівським облуправлінням лісового господарства - 135,8 тис. грн., іншими користувачами - 1812,4 тис. грн.

В середньому, на 1000 га наданих у користування угідь, на охорону і відтворення використано: мисливсько-рибальськими підприємствами УТМР - 161,4 грн., Чернігівським облуправлінням лісового господарства - 428,6 грн., іншими користувачами - 3370,6 грн.

Витрати на охорону і відтворення диких тварин від загальних витрат на ведення мисливського господарства по області склали 41,3 % (2005 рік - 40,8 %).

Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області у 2009 році було погоджено вилучення копитних тварин лише тим користувачам мисливських угідь, які мали діюче мисливське упорядкування.

Добуто користувачами угідь у 2009 році 385 кабанів (62 % від ліміту), 175 козуль (71 % від ліміту), 18 оленів благородних (67 % від ліміту), 24 лосі (92 % від ліміту) (табл. 8).

Таблиця 8. Добування основних видів мисливських тварин, голів

Рік

Види мисливських тварин

Затверджений ліміт добування

Видано ліцензій

Добуто

Не використано ліцензій

Причина невикористання

2007

кабан

283

271

221

27

відмова від відлову, збереження поголів'я новим користувачем, погодні умови, відмова іноземних мисливців від полювання

козуля

120

128

103

17

олень благ.

8

12

4

4

2008

кабан

392

401

263

67

доведення поголів'я тварин до оптимальної чисельності, відсутність бажаючих придбати кабанів для розселення, висока вартість індивідуального полювання для місцевих мисливців

козуля

181

183

138

30

олень благ.

23

25

20

3

лось

4

4

3

-

2009

кабан

620

667

385

143

Складні погодні умови, доведення поголів'я тварин до оптимальної чисельності

козуля

246

252

175

49

олень благ.

27

27

18

8

лось

26

26

24

1

Охорону тваринного світу на закріплених за користувачами угіддях у 2009 році здійснювали 40 мисливствознавців і 280 єгерів.

В середньому на 1 єгеря, при нормі 1 єгер на 7 тис. га лісових та 10 тис. га польових угідь, припадає угідь: у МРП УТМР - в середньому - 15,4 тис. га, по Чернігівському управлінню лісового господарства в середньому - 13,2 тис. га, по інших користувачах в середньому - 4,1 тис. га.

За даними обліку мисливських тварин, проведеному користувачами мисливських угідь області, на території Чернігівщини налічується 10 голів зубра. Для подальшого збереження та збільшення поголів'я зубрів необхідна державна програма, яка б передбачала належне фінансування заходів по відтворенню зубрів та стимулюванню зацікавленості в цьому користувачів мисливських угідь.

Попри низку заходів, проведених за останній рік в галузі охорони та відтворення водних живих ресурсів (ВЖР), ситуація залишається досить критичною і потребує значних доопрацювань. Значно знизився промисловий вилов риби у водоймах Чернігівської області. Протягом 2009 року вилов ВЖР склав 43,423 т. Перш за все, це пов'язано з економічною нестабільністю і, відповідно, дуже низьким рівнем фінансування промислових рибодобувних компаній та організацій. По-друге, із значним ростом рівня незаконного видобутку риби браконьєрами та неконтрольованого вилову водних живих ресурсів рибалками-любителями.

У звітному році зариблення проводила Чернігівська обласна організація УТМР в присутності комісії в складі представника користувача, Чернігівського територіального відділу, представника Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області та представника місцевого органу самоврядування.

Вселення водних живих ресурсів з метою меліорації проводило Козелецьке МУВГ. В став “Калито-Гало” площею 100 га поблизу с. Патюти Козелецького району, згідно акта про виконання робіт з уселення водних живих ресурсів від 17.05.2006 р., було вселено річників товстолоба 3557 екземплярів та коропа 525 шт. на суму 4950 грн.

Відтворення водних живих ресурсів проводили користувачі ПП Малашенко М.І., ПП Кураш В.С., ПП Бєлік О.Ф. та ПП “Трактородеталь”, на основі актів про виконання робіт з уселення водних живих ресурсів від 14.12.2006 р. в р. Дніпро було проведено вселення дворічки товстолоба середньою масою одного екземпляра 200 грам в кількості 800 шт. на суму 800 грн.

Динаміка вилову водних біоресурсів в Чернігівській області теж зазнала різких змін і набула тенденції до зменшення. Окрім того, у 2006 - 2009 роках контроль використання затвердженого ліміту та фактичного вилову риби на Київському водосховищі віднесені до компетенції відповідних уповноважених органів Київської області.

Таблиця 9. Динаміка вилову риби по водних об'єктах (тонн)

Рік

Водний об'єкт

Затверджений ліміт вилову (тонн)

Фактичний вилов (тонн)

2007

Київське водосховище

1362,3

126,3

р. Дніпро

57,1

22,8

р. Десна та Деснянські озера

125,8

9,7

Разом по області

1545,2

158,8

2008

Київське водосховище

1328

95,65

р. Дніпро

50,3

20,054

р. Десна та Деснянські озера

61,05

9,11

Разом по області

1439,35

124,814

2009

р. Дніпро

56,5

27,617

р. Десна та Деснянські озера

61,45

15,806

Разом по області

117,95

43,423

Розділ 3. Рекреаційні ресурси

Рекреаційні ресурси - природні й антропогенні геосистеми, тіла та явища природи, які мають комфортні властивості і споживчу вартість для рекреаційної діяльності і можуть бути використані з метою відпочинку та оздоровлення людей у певний час та за допомогою існуючих технологій і матеріальних можливостей.

Рекреація - розширене відтворення сил людини (фізичних, інтелектуальних та емоційних) або діяльність, спрямована на відновлення продуктивних сил людини.

Станом на 01.01.09 р. природно-заповідний фонд області нараховує 652 обєкти загальною площею 252,3 тис. га, що становить 7,6 % площі області. Природно-заповідний фонд складають 8 категорій об'єктів: Ічнянський (площею 9665,8 га) та Мезинський (площею 31035,2 га) національні природні парки, регіональний ландшафтний парк „Міжрічинський” (площею 788753,95 га), 440 заказників (загальна площа 113684,1 га), 136 пам'яток природи (загальна площа 804,07 га), 19 парків-пам'яток садово-паркового мистецтва (загальна площа 415,8 га), 52 заповідні урочища (загальна площа 17549,2 га), дендропарк „Тростянець” (площею 204,7 га), Менський зоопарк.

Головним досягненням заповідної справи в області стало створення Указом Президента України від 10.02.2006 р. № 122/2006 в Коропському районі Мезинського національного природного парку загальною площею 31035,2 га для збереження, відтворення та раціонального використання типових і унікальних природних комплексів Полісся, що мають важливе природоохоронне, наукове, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення в регіоні.

З метою впорядкування мережі природно-заповідного фонду та відповідно до ст.ст. 51-54 Закону України „Про природно-заповідний фонд України” проведена зміна категорії чотирьох парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, в зв'язку з їх невідповідністю даній категорії. Екологічна цінність цих територій визначається наявністю цінних ботанічних об'єктів, вікових дерев та важливістю їх стабілізуючої функції на території населених пунктів, де вони знаходяться, що дозволило перевести їх до статусу ботанічних пам'яток природи місцевого значення з повним збереженням їх площі та встановленням відповідного охоронного режиму.

Не зважаючи на велику кількість природно-заповідних об'єктів, які вже існують на території області, продовжується робота по створенню нових заповідних об'єктів. Протягом 2006 року велись роботи по розробці проектів створення орнітологічного заказника місцевого значення «Придеснянський» (Сосницький район), ботанічного заказника місцевого значення «Команський» та іхтіологічного заказника місцевого значення «Лісконоги» (Н.-Сіверський район) розширення території гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Дорогинський» за рахунок приєднання гідрологічного заказника місцевого значення «Жевак» та території правобережної частини р. Удай (Ічнянський район). Одержані та підтриманні клопотання Українського товариства охорони птахів про створення гідрологічних заказників загальнодержавного значення «Богданівський» (Ніжинський район) та «Свидовецький» (Бобровицький район) та підвищення статусу гідрологічного заказника місцевого значення «Городок» (Щорський район) з метою збереження популяції очеретянки прудкої, занесеної до Червоної книги України.

Чернігівська область має значний рекреаційний потенціал для туризму, масового відпочинку людей та їх оздоровлення. Землі рекреаційного призначення - зони масового відпочинку та туризму, становлять близько 20 % території області. Освоєність їх досить нерівномірна, і сконцентрована, головним чином, навколо природних водойм, в лісових масивах поблизу населених пунктів.

Найширший спектр санаторно-курортних послуг в області надає санаторій „Остреч”, який має власну лікувальну мінеральну воду, лікувальну торфогрязь, фізіотерапевтичні кабінети.

Якість питної води з підземних джерел для потреб оздоровниць відповідає вимогам держстандартів і постійно контролюється райСЕС. Кожний оздоровчий заклад має облаштований пляж, де проводиться купання відпочиваючих тільки після отримання позитивних лабораторних аналізів води відкритих водойм.

На автошляхах області розміщені рекреаційні пункти. Чернігівське обласне управління лісового господарства підтримує належний стан на 129 рекреаційних ділянках площею 37,3 га, серед них 3 новостворені в 2006 році. В 2006 році на створення та утримання рекреаційних ділянок було витрачено 267,7 тис. грн.

Завдяки своїм природним ресурсам та кліматичним умовам Чернігівська область має значний оздоровчо-рекреаційний потенціал для лікування, масового відпочинку та туризму. З оздоровчо-лікувальними цілями в області створено 58 санітарно-курортних закладів. Влітку працюють 74 дитячі оздоровчі табори, розташовані в мальовничих куточках області, на берегах річок та озер, в лісових масивах.

Санаторії "Десна" с. Ладинка Чернігівського району, "Пролісок" с. Лісове Ніжинського району, "Остреч" м. Мена, "Берізка" с. Сухополова Прилуцького району мають природні лікувальні ресурси, власну лікувальну мінеральну воду, а санаторій "Остреч" і лікувальну торфогрязь.

Згідно Закону України "Про курорти", території, на яких розташовані здравниці, що мають природні лікувальні властивості, фактично являються курортними територіями місцевого значення, але для оголошення природних територій курортними, необхідні позитивні висновки екологічної та санітарно-гігієнічної експертиз та відповідне рішення обласної державної адміністрації. Через відсутність необхідних коштів та зацікавленості в цьому відповідних установ і організацій, в 2001 році в Чернігівській області не прийнято жодного рішення про оголошення природних територій курортними.

Землі рекреаційного призначення - зони масового відпочинку та туризму, становлять близько 20 % території області. Освоєність їх досить нерівномірна, а використання характеризується неврегульованістю та стихійністю.

На автошляхах державного та обласного значення, здебільшого там, де вони проходять через лісові масиви, було створено більше 100 рекреаційних пунктів. На сьогодні 72 пункти закріплені за ДЛГО "Чернігівліс", інші були у віданні міжколгоспних лісгоспів, сільськогосподарських та промислових підприємств. Високе рекреаційне навантаження викликає необхідність частого ремонту та реконструкції цих пунктів. В 2001 році проведено відновлення, ремонт та благоустрій всіх 8 рекреаційних пунктів, розташованих в Коропському районі за рахунок ДЛГО "Чернігівліс" та комунального підприємства "Короплісгосп", за якими вони закріплені.

В районі розташовані і діють місця відпочинку для дітей та дорослих:

- санаторій «Десна» поблизу с. Ладинка. Розташований за 35 км від Чернігова, має корпуси на 410 місць і є окрасою Поліського краю. Лікування: відділення озокерітолікування, кабінети електро-світолазеротерапії та ін.;


Подобные документы

  • Мінерально-сировинний потенціал області. Сировина для будівельної промисловості. Запаси лужних каолінів. Джерела мінеральних вод. Лікарські грязі поблизу сіл Зарічани і Вілька. Зональні типи ґрунтів. Ліси та лісовкриті площі. Екологічні проблеми області.

    презентация [7,6 M], добавлен 18.05.2011

  • Характеристика Харківської області і функціонально-галузева структура промисловості. Промислові райони і транспортна мережа. Машинобудування, металообробка і паливно-енергетична промисловість. Потенціал області і пріоритетний напрям його розвитку.

    реферат [13,0 K], добавлен 27.01.2009

  • Основні особливості та загальна характеристика природних умов Чернігівщини. Видовий склад класу ссавці ряду копитні на території області. Особливості будови ссавців та їх різноманітність. Вплив людини на тварин і причини скорочення їх чисельності.

    курсовая работа [88,9 K], добавлен 24.05.2015

  • Загальна характеристика природних ресурсів Хмельниччини. Рельєф, геологічна будова, кліматичні особливості. Санаторії та курорти області. Рекреаційні ресурси мінеральних вод. Розвідані й оцінені Державною комісією України балансові експлуатаційні запаси.

    курсовая работа [128,2 K], добавлен 02.01.2014

  • Типи ландшафтів та основні райони Хмельницької області. Підземні та мінеральні води. Проблеми використання та збереження біологічних ресурсів. Радіаційний та температурний режими. Циркуляція атмосфери, вітер та опади. Агрокліматичне районування області.

    курсовая работа [109,7 K], добавлен 02.10.2014

  • Географічна характеристика Львівської області. Аналіз ресурсних факторів розміщення продуктивних сил. Основні родовища корисних копалин, мінерально-сировинні ресурси Львівської області. Аналіз сільського господарства, характеристика транспорту та зв’язку.

    курсовая работа [2,5 M], добавлен 22.12.2010

  • Характеристика економічного потенціалу розвитку Чернівецької області: географічне розташування, природні ресурси та науковий потенціал. Розвиток сфери послуг та промислового комплексу в краї. Агропромислове виробництво і його роль в економіці області.

    курсовая работа [741,2 K], добавлен 23.08.2010

  • Природно-ресурсний потенціал Чернівецької області. Аналіз демографічної ситуації. Визначення рівня розвитку сільськогосподарського виробництва, а також ролі і місця області на економічній карті країни. Аналіз екологічної ситуації в Чернівецькій області.

    дипломная работа [39,7 K], добавлен 17.04.2008

  • Економічно-географічне положення і природно-ресурсний потенціал регіону. Демографічна ситуація й трудові ресурси Дніпропетровської області. Проблеми та основні тенденції розвитку економіки. Екологічна ситуація та шляхи поліпшення екології регіону.

    реферат [52,8 K], добавлен 15.12.2007

  • Природо-рекреаційні ресурси Дністровського району. Використання туристичних ресурсів регіону в межах Івано-Франківської області. Національно природні парки, заповідники та природоохоронні території. Організація водного походу І категорії складності.

    курсовая работа [1,6 M], добавлен 05.01.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.