НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕСИТЕТ

Факультет землевпорядкування

Кафедра геоінформатичних

систем і технологій

Порівняльна характеристика Львівської і Черкаської областей

Виконала:

Студентка 1 курсу гр. 3

Шевченко

Перевірив: доцент

Назаренко Н. Н.

Київ 2007

1. Адміністративно-територіальний устрій

Львівська область розташована на заході України.

Обласний центр - місто Львів. Львівська область поділяється на 20 районів, має 41 місто, 36 селищ міського типу, 1871 сільський населений пункт.

В області виділяють локальні системи розселення: Центральну, південну та північну. Найбільші міста: Львів, Дрогобич, Червоноград, Стрий, Борислав, Самбір. Серед міських поселень - поліфункціональні (Львів, Дрогобич, Стрий), з перевагою промислово - економічної функцій (Червоноград, Новий Роздол, Новояворівське, Стебник), організаційно - господарської функцій місцевого значення (Ходорів, Золочив, Радехів, Самбір), рекреаційних функцій (Трускавець, Моршин, Великий Любінь, Немирів, Славське) торгово - прикордонних функцій (Мостиська). Великі і середні міста стали осередками маятникових трудових поїздок населення (до Львова щодня мігрує близько 140 тис. чол.).

Черкаська область -- одна з наймолодших серед областей України. Утворена 7 січня 1954 року з окраїнних районів Вінницької, Київської, Кіровоградської та Полтавської областей, її територія становить 3,5 % території України.

Обласний центр - місто Черкаси. Область у своєму складі має 20 адміністративних районів, 16 міст, із них міста Черкаси, Сміла, Умань, Канів, Ватутіне та Золотоноша -- обласного підпорядкування, 15 селищ міського типу та 823 сільські населені пункти.

2. Географічне положення

Львівська область розташована в західній частині України і є одним із найбільш розвинутих її регіонів. На півночі й північному сході Львівщина межує з Волинською і Рівненською областями, на сході й південному сході -- із Тернопільською та Івано-Франківською, на півдні -- із Закарпатською областями, на заході -- із Республікою Польща. Позитивним у географічному положенні Львівської області є те, що по її території пролягають міжнародні комунікації, які з'єднують Україну з Польщею, Чехословаччиною, Угорщиною, Румунією.

Площа області складає 21,8 тис. км² (3,6 % території України), населення області -- 2625,8 тис. чол. (5,3 % населення України), в т.ч. міське -- 59,3 % загальної кількості. Львівська область -- найбільш урбанізована серед західних областей України. Густота населення в 1,5 рази перевищує середній рівень у країні і складає 127 чол. на 1 кв. км.

Територія краю вкрита густою річковою мережею. Велика її розгалуженість пояснюється тим, що через область проходить головний Чорноморсько-Балтійський вододіл. Область володіє значними промисловими запасами природних ресурсів.

У її надрах зосереджено велику кількість різних видів мінерально-сировинних покладів. Значне місце в структурі природних ресурсів займає вугілля, запаси якого становлять 1,2 млрд. т. У геолого-промисловому районі на розвіданих ділянках зосереджено більше 100 млн. т вугілля. Запаси природного газу містяться в 15 родовищах і складають майже 300 млрд. куб. м.

Черкаська область розташована у центральній частині України, в басейні середньої течії Дніпра. Межує на півночі з Київською, на сході - з Полтавською, на півдні - з Кіровоградською і на заході - з Вінницькою областями.

Площа Черкаської області становить 20,9 тис. кв. кілометрів, що складає 3,5 % території держави (18 місце в Україні).

Область простягнулася із південного заходу на північний схід на 245 км, із півночі на південь - на 150 км. Крайня північна точка лежить неподалік від села Кононівка Драбівського району, південна - поблизу села Колодисте Тальнівського району, західна - біля села Коритня Жашківського району, східна - неподалік села Стецівка Чигиринського району. За математичними розрахунками географічним центром області є точка поблизу села Журавки Городищенського району.

Територія Черкаської області в цілому рівнинна і умовно поділяється на дві частини - правобережну і лівобережну. Переважна частина правобережжя розміщена в межах Придніпровської височини з найвищою точкою області, що має абсолютну висоту 275 м над рівнем моря (поблизу Монастирища). В прилягаючій до Дніпра частині правобережжя знаходиться заболочена Ірдино-Тясминська низовина, а також підвищення - Канівські гори. Низинний рельєф має лівобережна частина області, яка розташована в межах Придніпровської низовини.

Населення Черкаської області - 1401,8 тис. осіб, або 2,9% населення України. У містах і селищах міського типу проживає 53,7% населення, а у сільській місцевості 46,3% загальної чисельності. Середня щільність населення на 1 кв. км - 69 осіб.

3. Природні умови та природні ресурси

3.1 Клімат

Клімат Львівської області помірно континентальний. Він формується в основному під впливом Атлантичного океану (значна кількість опадів, швидка зміна погоди тощо), а також континентальних повітряних мас. Зима відносно тепла, з частими відлигами, літо тепле, але не жарке, іноді прохолодне (особливо у Карпатах), з великою кількістю хмарних і дощових днів. У горах клімат значно суворіший, спостерігається зниження температури з висотою (на 100м. висоти більше 0,5^о). Пересічна температура січня -3,9^о на Малому Поліссі, - 4,7^о на Подільській височині, -4,1^о на Передкарпатті, -6,1, -6,6^о у Карпатах; липня відповідно +18,2, +18,7, +18^о та +16, +15^о. Тривалість без морозного періоду 260-270 днів на рівнині й 140-150 днів у горах. Сума активних температур 2398^о. Кількість опадів на малому поліссі 641-742 мм. на рік, Передкарпатті - 685-773 мм., у горах - до 1000 мм. Максимальна кількість (60%) випадає протягом травня - вересня. Найбільш дощові літні місяці. В Карпатах дощі інколи випадають у вигляді злив, які іноді призводять до катастрофічних паводків. Сніговий покрив нестійкий, встановлюється в грудні, сходить у березні. Найбільша його висота у лютому (30-40 см. на рівнині й 50-40 см. у горах). Серед несприятливих кліматичних явищ - тумани, ожеледь, зливові дощі з градом, сильні вітри, весняні заморозки. Більша частина Львівської області лежить у вологій, помірно теплій агрокліматичній зоні, лише південно-західна частина - у Карпатському агрокліматичному районі вертикальної кліматичної зональності. Діє Львівський обласний центр гідрометеорології.

Черкаська область розташована в лісостеповій фізико-географічній зоні. Клімат області помірноконтинетальний. Для неї характерні сприятливі кліматичні умови : помірно-континентальний клімат із м'якою зимою і теплим літом. Середня літня температура +20 град. C, а зимова -5 град. С. Зима м'яка, з частими відлигами, літо тепле, дещо посушливе. Пересічна температура січня -5.9⁰ , липня +20,0⁰ . Період з температурою понад 10⁰ становить 160 -170 днів. Сума активних температур в середньому 3000⁰. Річна кількість опадів 450 - 520 мм на рік, найбільша їх кількість (близько 70%) - влітку. Висота снігового покриву - 15 - 20 см. Бувають пізні весняні та ранні осінні заморозки, в окремі роки - суховії, зливи з градом. Область належить до недостатньо вологої, теплої агро кліматичної зони. Діє Черкаський обласний центр по гідрометеорології, 7 метеостанцій (міста Жашків, Золотоноша, Умань, Чигирин, Черкаси, села Озірна і Шевченка).

Львівська область володіє значними промисловими запасами природних ресурсів.

У її надрах зосереджено велику кількість різних видів мінерально-сировинних покладів. Значне місце в структурі природних ресурсів займає вугілля, запаси якого становлять 1,2 млрд. т. У геолого-промисловому районі на розвіданих ділянках зосереджено більше 100 млн. т вугілля. Запаси природного газу містяться в 15 родовищах і складають майже 300 млрд. куб. м.

Львівщина багата на природні полімінеральні руди, сірку. В області великі запаси глини, піску, гіпсу, вапняку, пісковиків, піщано-гравійних сумішей. Усього виявлено та розвідано більше 200 родовищ будівельних матеріалів.

Провідне місце в структурі природно-ресурсної бази рекреації займають мінеральні води. Із 8 типів мінеральних вод, які застосовуються в бальнеології, на Львівщині відомо 7. Із тринадцяти родовищ лікувальних вод, що знаходяться в Карпатському рекреаційному районі, 4 -- на території області.

Запаси мінеральної води типу «Нафтуся» є майже на всій карпатській території області і південній частині Передкарпатського прогину. Загальні розвідані запаси та прогнозні ресурси мінеральних вод типу «Нафтуся» складають в області понад 5 тис. куб. м на добу. Загальні запаси розвіданих лікувальних вод становлять 600 куб. м на добу. Особливо відомі санаторно-бальнеологічні курорти Трускавець, Східниця, Моршин, Великий Любінь, Немирів.

Запаси лікувальних грязей в області повністю забезпечують теперішні і перспективні потреби санаторно-курортних установ, які функціонують на їх базі.

Надра Черкаської області містять широкий спектр корисних копалин. Найбільш вивчені та розвідані нерудні корисні копалини. Тут є значні запаси цегельно-керамічної та керамзитової сировини, будівельних та скляних пісків, будівельного та декоративно-облицювального каменю, бентонітових та полигорскитових глин, вторинних та первинних каолінів, петрургічної сировини.

В області відомо понад 110 родовищ цегельно-черепичної сировини, однак не всі вони ще достатньо розвідані.

3.2 Рельєф та ґрунти

Природна рослинність Львівської області представлена лісовим, лучним і болотним угрупованням. Ліси (широколистяні, мішані і хвойні) становлять 25% області. В гірських та північних районах великі масиви лісів: соснових і сосново - дубових на Малому Поліссі та буково-соснових на Розточчі, буково-дубових, грабово-дубових на Подільській височині, дубово-буково-ялицевих на Передкарпатті, букових і ялинових у Карпатах. Основні лісоутворюючі природи: сосна (23% площі лісів), ялина (20%), бук (17%), дуб (16%). Лучна рослинність збереглася лише у заплавах річок (заливні луки), на схилах балок і ярів (суходільні луки), в горах (після лісові та високогірні луки).

Черкаська область лежить у Східно-Європейській лісостеповій геоботанічній провінції. Природна степова рослинність збереглася лише в балках та на схилах річкових долин, придатних під ріллю. Представлена різнотрав'ям лук і сухих степів. Під травами 308.2 тис. га (15% території області); бори, субори, дубово-грабові гаї, що утворили лісові масиви в долинах Дніпра та тясмину. Дубово-грабові масиви трапляються серед розораних ділянок на вододілах та схилах балок. По долинах річок, на перезволожених ділянках ростуть заплавні ліси з вільхи, верби, осоки, тополі. Під полезахисними смугами з дуба, граба, ясена, липи, польового клена - 14.8тис.га.

У флорі Черкаської області є реліктові та рідкісні види (бруслина карликова, верба чорнична, вовчі ягоди пахучі та ін.), а також лікарські рослини (валеріана лікарська, звіробій, череда, беладонна звичайна, астрагал шерстисто-квітковий та ін.)

Завдяки сприятливим кліматичним умовам область багата на рослинність, славиться цінними мальовничими лісами, які разом з іншими насадженнями займають 341,1 тис. га, має досить багатий тваринний світ. Найбільший у лісостеповій зоні України Канівський заповідник має площу 2 028 га.

4. Населення

Населення Львівської області -- 2754,1 тис. чол. (5,3 % населення України), в т.ч. міське -- 60,5 % загальної кількості. Львівська область -- найбільш урбанізована серед західних областей України. Густота населення в 1,5 рази перевищує середній рівень у країні і складає 127 чол. на 1 кв. км.

Населення Черкаської області - 1435,2 тис. осіб, або 2,9% населення України. У містах і селищах міського типу проживає 55% населення, а у сільській місцевості 45% загальної чисельності.

У національному складі населення Львівської області переважають українці (89,5%). У гірській частині проживає етнічна група українців - бойки. Росіяни (7,6%) живуть переважно у містах. Проживає незначна кількість поляків, євреїв, білорусів та інших.

Середня щільність населення на 1 кв. км - 69 осіб. Густіше заселені (84 чол. на 1 км²) Звенигородський, Христинівський, Городищенський райони, менше (до 24 чол. на 1 км²) -- північно-східна частина області. За густотою населення Черкаська область належить до областей з нижчим від середнього ступенем заселеності.

У національному складі населення Черкаської області переважають українці (90%). Живуть також росіяни, євреї, поляки, білоруси та ін. Має місце тенденція деякого скорочення чисельності населення в результаті низького природного приросту і значної міграції в інші області України та за кордон. Внутрішньообласна міграція має напрям в основному із сільських районів у міста, у зв'язку з цим зростає міське населення (з 708,3 тис. чол. 1980 до 818,1 тис. чол. 1990), що становить 53 % всього населення області, в цілому рівень урбанізації на Черкащині нижчий, ніж по республіці. Серед міських поселень переважають малі міста. В обласній системі розселення сформувались 3 міжрайонні локальні системи розселення: Черкаська, Уманська та Звенигородсько-Ватутінська. За характером народного -господарських функцій населені пункти поділяють на такі типи: обласний промисловий, транспортний, адміністративно-політичний і науково-культурний центр -- Черкаси; багатогалузеві промислові центри з розвинутими невиробничими функціями -- Умань, Сміла; транспортно-промислові центри -- Христинівка, Цвіткове; адміністративні центри зі значною обробною промисловістю -- Городище, Шпола, Кам'янка, Золотоноша, Звенигородка, Жашків, Тальне, Канів, Лисянка та ін.; одногалузеві пром. центри --Верхнячка, Стеблів, Вільшана, Юрківка та ін. Осн. Частина трудових ресурсів зайнята в галузях матеріального виробництва (75 %), з них 45 % -- у промисловостісті, 12 % -- у сільському господарстві, 14 % -- у будівництві, 12 % -- у транспорті і зв'язку.

Таблиця №1. Кількість наявного населення за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 р. та середньорічна за 2001 р.

5. Економіка

Сільське господарство Львівської області має у своєму користуванні І 275,8 тис. га сільськогосподарських угідь, що становить 3,1 % загальної їх площі в Україні. Частка ріллі в цих угіддях становить 67 %, сіножатей -- 11,8, пасовищ -- 19,4, багаторічних насаджень -- 1,8 %.

Основні сільськогосподарські зони: гірсько-карпатська (переважно спеціалізується на м'ясному скотарстві), поліська (поєднання м'ясо-молочного скотарства з вирощуванням льону-довгунцю), лісостепова (м'ясо-молочне скотарство та вирощування буряків), приміська (м'ясо-молочне скотарство, птахівництво, овочівництво).

Агропромисловий комплекс області включає сировинну, переробну та обслуговуючи галузі. Основні його сфери - сільське господарство, яке спеціалізується на вирощуванні цукрових буряків, льону - довгунця, зернових культур та виробництво яловичини, м'яса птиці. В галузевій структурі сільського господарства переважає тваринництво (61,8% валової продукції сільського господарства). В області 306 колгоспів, 90 радгоспів, 7 птахофабрик, овочева фабрика, 17 комбікормових заводів (найбільші - Стрийський, Красненський).

Створено 10 агропромислових комбінатів (“Дністер” - у Жидачівському, “Стрий” - у Стрийському, “Буг” - у Буському, “Подністров'я” - у Миколаївському районі та інші), 8 агропромислових об'єднань, 2 асоціації агропромислових кооперативів, 6 агрофірм, у тому числі овочева агрофірма “Провесінь”; 2 агроторгівельних міжнародних підприємств (Винники, Мостиська). Площа сільськогосподарських угідь становить 1263,2 тис. га., утому числі орні землі - 864,8 тис. га, сіножаті і пасовища - 375,3 тис. га. Посівна площа 868 тис. га. Осушено 465 тис. га, зрошується 38 тис. га (меліоративні системи “Дністер”, “Солокія”, “Верешиця”, “Нежухівка”, Полтвинська та інші). Основні зернові культури: озима пшениця, ярий ячмінь; технічні: цукровий буряк, льон - довгунець. На значних площах вирощують картоплю. Навколо Львова, Дрогобича, Червонограда, Трускавця, Моршина - овочівництво. Тваринництво м'ясо -молочного напряму (скотарство, птахівництво, свинарство). Розвивається ставкове рибництво і бджільництво.

Черкаська область відіграє важливу роль у системі народного господарства України як регіон з високорозвинутим сільським господарством, яке характеризується високою культурою ведення землеробства та тваринництва. Сільськогосподарських угідь -- 1 456 тис. га, в т. ч.: 1 286,3 тис. га ріллі, 139,1 тис. га сінокосів та пасовищ, 30,1 тис. га багатолітніх насаджень.

На Черкащині сьогодні діє 539 колективних сільськогосподарських підприємств, 34 радгоспи та 555 фермерських господарств.

Загальна площа орних земель у структурі угідь займає 88 %. За якісними показниками рівень родючості ґрунтів Черкащини займає перше місце, рівень землезабезпеченості на душу населення -- вищий від середньодержавних показників.

На Львівщині зосереджено найпотужніший та найрозвинутіший промисловий потенціал західного регіону України.

Найбільш характерними напрямками промислового виробництва області є гірнича хімія та нафтопереробка. У цій галузі працюють підприємства, які спеціалізуються на виробництві: масел, присадок, змащувально-охолоджувальних рідин, антикорозійних присадок до мастил (ВАТ «Галол», ВАТ «Львівський дослідний нафтомаслозавод», АТ «Галлак»); сірки та сірковуглецю (Роздільське ДГХП «Сірка», Со-кальський завод хімічного волокна); бензину, дизельного палива, мазуту та інших продуктів нафтопереробки (НПК «Галичина»); лаків, фарб, у т.ч. для поліграфічного виробництва і машинобудування, розчинників, замазок (ВАТ «Львівський лакофарбовий завод», НВО «Масма», АТ «Галлак»); продуктів розділення повітря (ВАТ «Львівський хімічний завод»); бурового інструменту для нафтової і газової промисловості, геології, металургії та гірничих робіт (ВАТ «Дрогобицький долотний завод», ВАТ «Стрийський завод «Металіст»).

В області працюють єдині в Україні підприємства з випуску мінеральних та калійних добрив (Роздільське ДГХП «Сірка», ВАТ «Полімінерал»), а також медичного та промислового озокериту (ВАТ «Бориславський озокерит»). Саме бориславський озокерит використаний як просочувальний складник у телефонному кабелі між Європою і Америкою.

У машинобудуванні область спеціалізується на виробництві: різних типів автобусів, тролейбусів, автокранів, у т.ч. -- на власному спеціальному шасі (ВАТ «ЛАЗ», ВАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів», ВАТ «Дрогобицький машинобудівний завод», завод «ЛАНТ»); автобусів малих серій, у т.ч. -- для гірської місцевості (завод «Стрийавто», ВАТ «Стрийський завод «Металіст»); автонавантажувачів, у т.ч. -- малої вантажопідйомності (1,6--1.8 та 3--4 т, електронавантажувачів та електрокарів (завод «ЛАНТ»); малотоннажних шасі, в т. ч. фургонів, таксі-мікроавтобусі в для сільського господарства і торгівлі (ВАТ «Завод Львівсільмаш», Інститут Укравтобуспром, ВАТ «ЛАЗ»); вузлів та агрегатів для транспортного машинобудування (ВАТ «Львівський завод гідромеханічних передач», завод «ЛАНТ», ВАТ «Стрийський завод «Металіст»); велосипедів та мопедів (ВАТ «Львівський мотозавод»); широкої гами сільгосптехніки (ВАТ «Завод Львівсільмаш», ВАТ «Конвеєр», Новороздільський завод «Карпати»).

Приладобудівна та радіоелектронна промисловість -- серед підприємств, що зайняті в даній галузі, єдині в Україні виробники: приладів автоматичного контролю і регулювання для всіх видів електростанцій (ДП «Львівприлад»); ламп розжарювання (ВАТ «Іскра»); вакуумної техніки (генераторні лампи, вакуумні конденсатори, газові лазери (ВО «Полярон»); апаратури зв'язку, факсимільного зображення, передачі газетної, метео- та фотоінформації (ВАТ «Львівський завод телеграфної апаратури»); медичної радіоелектронної апаратури (дефілюючої техніки, енцефалографів, вектоелектрокардіографів (завод РЕМА); інструментальних виробів (ВАТ «Львівський інструментальний завод», ВАТ «Алмазінструмент»); ізоляторів для ліній електропередач (єдине у світі за обсягами виробничих потужностей у даній галузі ЗАТ «Львівський ізоляторний завод»).

Промисловість будівельних матеріалів. У цій галузі підприємства області спеціалізуються на виробництві: керамічної плитки та керамічних сантехнічних виробів (ВАТ «Львівський керамічний завод»); покрівельних (руберойд) та теплоізоляційних матеріалів у т.ч. з пінополістиролу (ВАТ «Львівпокізол»); керамзиту (Яворівський керамзитний завод); будівельного скла (ВАТ «Львівський мехсклозавод»).

Зазначені виробництва -- одні з небагатьох в Україні і єдині в західному її регіоні. Крім того, область володіє великими потужностями у виробництві: цементу (ВАТ «Миколаївцемент»); вапна та гіпсу (Пустомитівське заводоуправління).

Продукція підприємств галузі експортується переважно в країни СНД і користується значним попитом на ринку України і в регіоні.

Легка промисловість представлена підприємствами, що випускають: швейні вироби (Українсько-швейцарське СП «Весна», ВАТ «Галлант», Українсько-бельгійське СП «Укон», ВАТ «Маяк», ВАТ «Стрітекс», ВАТ «Зоря» продукція підприємств експортується як до країн СНД, так і Європи); панчішно-шкарпеткові вироби (ВАТ «Веста», ВАТ «Сокальська панчішна фабрика», ЗАТ «Шанс», ЗАТ «Промінь»); трикотажні та текстильно-галантерейні вироби (ЗАТ «Промінь», ВАТ «Юність», ВАТ «Калина»); текстильну продукцію (ЗАТ «Левтекс», ВАТ «Стрийська суконна фабрика»); хутрові вироби (Львівська фабрика хутрових виробів «Тисмениця»); шкіртовари європейської якості (ВАТ «ШП «Світанок», 50 % продукції якого експортується на взуттєві підприємства Італії); взуття (ВАТ «ЛВВТП «Прогрес», ЗАТ «Ілона», ТзОВ «Мальва», МП «МПМ», ВАТ «Оліко»). ЗАТ «Швейна фабрика ім. Лесі Українки» -- єдине в Україні підприємство, що виготовляє вироби з ручною вишивкою, які користуються великою популярністю як в Україні, так і за кордоном, особливо в країнах з численною українською діаспорою.

Харчова промисловість представлена підприємствами, які спеціалізуються на виробництві: молока та молочних продуктів, дитячого харчування на молочній основі, йогуртів (ВАТ «Львівський міський молочний завод», ВАТ «Львівський молочний комбінат», фірма «Агро»); жирів, маргарину, майонезу (АТЗТ «Львівський жирком-бінат»); м'ясопродуктів, ковбасних виробів (ЛКМПП «Прикарпаття», ПП «Білаки»); етилового спирту, алкогольних напоїв, хлібопекарських дріжджів (Львівське обласне державне об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, Львівський винзавод, ЗАТ «Ензим»); кави та кавових напоїв (СП «Галка», СП «Віденська кава»); пива (АТ «Колос»); тютюнових виробів (АТ «Р.Дж.Рейнольдс Тобакко-Львів»); морозива, сухого льоду, фруктового пюре (ВАТ «Львівський холодокомбінат», СП «Трейд-імпекс»).

АТ «Львівська кондитерська фірма «Світоч» -- одне з найбільших та найвідоміших кондитерських підприємств України, яке виробляє цукерки, карамель, шоколад, драже, печиво, вафлі, ірис.

Народно-господарський комплекс Черкаської області індустріально-аграрний. Частка промислової продукції у загальному виробництві, дорівнює 66 %, сільськогосподарської.-- 34 % (1990). Спеціалізацію області у поділі праці визначають виробництво цукру, молочних та овочевих консервів, машин для харчової, і легкої промисловості, хімічного волокна, мінеральних добрив, шовкових тканин, а також зерна, м'яса і молока. У галузевій структурі промисловості провідне місце належить харчовій (33 % товарної продукції, 1989), машинобудівній (24 %), хімічній (14 %) та легкій (12,5 %) галузям. Електроенергетика представлена Канівською, Кременчуцькою і рядом невеликих ГЕС (Корсунь-Шевченківською, Стеблівською, Ватутінською), а також Черкаською ТЕЦ; з паливних ресурсів є буре вугілля (Ватутінське шахтоуправління), торф (Ірдинське виробниче об'єднання по видобуванню і переробці торфу).

Машинобудівний комплекс спеціалізується на виробництві устаткування для харчової, текстильної, і хімічної промисловості, баштових кранів, бурових машин для скельних робіт, тракторних причепів, устаткування для механізації робіт на тваринницьких фермах, телеграфної апаратури, верстатів, роторно-конвейєрних ліній, металоріжучих верстатів тощо. Основні підприємства розташовані у Черкасах (заводи: «Стром-машина», телеграфної апаратури, «Фотоприлад», «Імпульс», приладобуд.; промислове об'єднання «Темп», науково-виробниче об'єднання «Ротор»), Умані (виробниче об'єднання «Уманьферм-маш», заводи: «Мегомметр» і оптико-механічний), Смілі (заводи: машинобудівний, електромеханічний, ремонтний, «Металіст»), Золотоноші (машинобудівний завод).

Хімічна промисловість представлена виробництвом мінеральних добрив, штучного волокна, хімічних реактивів, фарби, товарів широкого вжитку (черкаські виробничі об'єднання «Азот» та «Хімволокно», заводи хім. реактивів та «Аврора»). Розміщення хімічних підприємств у Черкасах негативно позначилося на екологічній ситуації у місті і прилеглих до нього населених пунктах. В Умані -- вітамінний завод.

У структурі промислового виробництва, важлива роль належить харч, промисловості, що спирається на місцеві сировинні ресурси і об'єднує понад 20 галузей. Більшість з них є галузями спеціалізації і має важливе міжрайонне значення. Провідна галузь -- цукрова промисловість (1989 вироблено 546 тис. т цукру-піску; 24 заводи, у тому числі Верхняцький, Цибулівський, Шполянський). Виробництво м'яса і м'ясних виробів зосереджено на двох найбільших м'ясокомбінатах -- Черкаському і Ватутінському та птахофабриках у Смілі, Золотоноші, Катеринополі, Умані. Підприємства маслосироробної і молочної промисловості виробляють продукцію з незбираного молока (Черкаси, Золотоноша, Сміла, Умань, Звенигородка, Драбів, Іркліїв, Христинівка), сухе знежирене молоко і сухе молоко для дитячого харчування (Жашків, Тальне), згущене молоко (Тальне, Сміла). Розвинута консервна промисловістьсть (овочеві і фруктові консерви); найбільше підприємство -- Черкаський консервний комбінат. Серед інших галузей харчової промисловості -- спиртогорілчана, борошномельно-круп'яна, хлібопекарна, пивоварна, ефіроолійна та рибна.

Промисловий комплекс області доповнюється вироби, буд. матеріалів, деякими галузями деревообробки та легкої промисловості. Основні види продукції промисловості будівельних матеріалів -- залізобетонні вироби, асфальтобетон, керамзитовий гравій, щебінь, цегла (Черкаси, Сміла, Тальне). Діють комбінати Ватутінський вогнетривів та Дашуківський бентонітових глин.

Найбільші підприємства деревообробки -- об'єднання «Черкасмеблі» та Шполянська меблева ф-ка. Підприємства легкої промисловості виробляють шовкові тканини (Черкаський шовковий комбінат), трикотажні, валяльно-повстяні, художні вироби, гігроскопічну вату (Черкаси), швейні вироби (Черкаси, Золотоноша, Умань, Шпола, Корсунь-Шевченківський, Сміла), взуття (Умань), шкіряну галантерею (Чигирин), здійснюють первинну обробку конопель (Золотоноша, Іркліїв).

6. Екологічний стан природного середовища

Територія Львівської області характеризується значним розповсюдженням небезпечних геологічних, як природних, так і техногенно-активізованих процесів.

На території області протікають ріки Дністер, Стрий, Опір, Західний Буг, Бистриця, Вишня, які в період весняної повені і випадання значних опадів, створюють зони затоплення, особливо в Миколаївському, Самбірському, Мостиському, Стрийському, Дрогобицькому, Старосамбірському, Городоцькому, Жидачівському, Сокальському районах та місті Червонограді.

Особливості фізико-географічних умов, наявність розвиненої промисловості, у тому числі з небезпечними видами виробництва, значна кількість транспортних комунікацій, а також стан виробничого, житлово-комунального фонду та водопровідно-каналізаційного господарства, ступінь зносу якого у багатьох випадках досить велика, створюють на території області складну техногенно-екологічну обстановку. Вона може призвести до виникнення практично усіх видів аварій, катастроф з виходом з ладу систем життєзабезпечення та життєдіяльності населення. Значною потенційно - негативною загрозою для Львівської області є Рівненська і Хмельницька АЕС і виробничі потужності концерну "Оріана" м. Калуш Івано-Франківської області. Особливу небезпеку з можливими негативними наслідками і кількістю жертв являють собою аварії з викидом в навколишнє середовище радіоактивних і сильнодіючих отруйних речовин.

За підсумками проведення паспортизації потенційно-небезпечних об'єктів (ПНО) та аналізу ризику виникнення на них НС, у Львівській області нараховується 962 ПНО, з них з найбільшим ризиком виникнення НС - 116, у т.ч. потребують негайних запобіжних заходів (1 група ризику) - 5, потребують проведення попереджувальних заходів протягом 2001 року (ІІ група ризику ). 25 промислових підприємств використовують в виробництві сильнодіючі отруйні речовини (СДОР). 108 промислових підприємств є вибухо-, пожежонебезпечні, які виробляють, зберігають і використовують у виробництві більше 150 тисяч тонн легкоспалахуючих горючих речовин.

Крім цього, на території області проходять нафтопровід ДАТ "Дружба" протяжністю 300 км., магістральний продуктопровід АТ "Прикарпаттранснафто-продукт", протяжністю 244 км. Одним із прикладів небезпеки може бути Бориславське озокеритове родовище, яке має запаси природного озокериту, безпосередньо прилягає до історичного центру м. Борислава. Озокеритова шахта з виділення газів метанового ряду належить до надкатегорійних і є вибухонебезпечною. Зважаючи на необхідність підтримання безпечного стану шахти та приймаючи до уваги важливість цього питання, в комплексі заходів, спрямованих на подолання техногенно-екологічних, економічних, медичних і соціальних наслідків довготривалого видобутку вугільної сировини на території Бориславського промислового району, з метою максимально можливого зниження рівня загазованості та забезпечення життєдіяльності населення з подальшого розвитку м. Борислава і курорту Східниця спільно з НГВУ "Бориславнафтогаз" розроблена комплексна програма заходів з ліквідації соціально- економічних, екологічних і техногенних наслідків довготривалого нафтовидобування та вирішення проблем подальшої розробки низькорентабельних і гранично-виснажених запасів вуглеводневої сировини нафтових родовищ Львівської області на 2001-2005 роки " і подана до КМУ. В зоні техногенно - активізованих процесів (карстів) знаходиться понад 50 населених пунктів в 11 районах області, а також південно-західна частина м. Львова.

Особливо складна обстановка щодо цього спостерігається у м. Львові, Яворівському районі.

У Черкаській області екологічна ситуація не менш складна.

За даними обласного управління статистики найбільшими забруднювачами довкілля області є ВАТ "Азот", ВАТ "Черкаське хімволокно", Дочірнє підприємство ВАТ "Черкаське хімволокно" "Черкаська ТЕЦ", Черкаський полігон твердих побутових відходів, ВАТ "Дашуківські бентоніти", цукрові заводи області, ВАТ "Ватутінський комбінат вогнетривів", базові об'єкти управління магістральних газопроводів "Черкаситрансгаз" в Золотоніському і Тальнівському районах, Черкаський ДОК, підприємства дорожнього будівництва (асфальтобетонні заводи області).

Об'єктами, які можуть негативно вплинути на довкілля є склади з невідомими, непридатними та забороненими до використання хімічними засобами захисту рослин, в яких за даними інвентаризації станом на 01.12.05 зберігається 425,372 тонни.

За даними Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Черкаській області, протягом І V кварталу 2005 року в Черкаській області виникло 4 надзвичайні ситуації, які відповідно до Державного класифікатора надзвичайних ситуацій визначені як: техногенного характеру - 2 (загибель 10 осіб в дорожньо-транспорних пригодах в Чорнобаївському та Смілянському районах); природного характеру - 1 (загибель худоби від сказу, заражених хворими лисицями в Чорнобаївському районі); соціально-політичного характеру - 1 (загибель 3 осіб на воді в Христинівському районі); екологічно небезпечних аварій не зареєстровано.

Зберігається негативна тенденція щодо збільшення кількості НС, пов'язаних із загибеллю людей внаслідок порушення правил поведінки на водних об'єктах.

Виникнення надзвичайних ситуацій обумовлено грубим порушенням правил безпеки життєдіяльності, зниження контролю за санітарно-просвітницькою роботою з населенням, початком опалювального сезону, погіршенням погодних умов, в тому числі на автошляхах.

Протягом ІV кварталу 2005 року виникнення надзвичайних ситуацій, пов'язаних з метеорологічними та гідрологічними стихійними явищами не зафіксовано. Цей показник свідчить про точність та своєчасність доведення прогнозів безпосередньо до територіальних підрозділів центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, структурних підрозділів МНС, та прийняття ними відповідних превентивних заходів щодо запобігання виникнення надзвичайних ситуацій і пом'якшення їх наслідків.

Список використаної літератури

1. Географічна енциклопедія України. Другий том, Київ,1990р.

2. Ковтун Василь Васильович. Промисловий комплекс України /економіка- екологія- географія/ : Програма для вищих навч. закл. / Національний педагогічний ун-т ім. М.П.Драгоманова. -- К. : Логос, 1998.

3. Масляк Л. О., Олійник Я. Б, Степанченко А. В. Географія: Навчальний посібник для старшокласників та абітурієнтів. Програма і відповіді на всі запитання. - К.: Товариство «Знання», КОО, 1998 - 829 с.

4. Стегенко Д. М. Розміщення продуктивних сил і регіоналістика: Навч. Посіб. - 2-ге вид., випр. і доп. - К.: Вікар, 2002. - 374 с.