Економіко-географічне положення України

РЕФЕРАТ З ГЕОГРАФІЇ

на тему:

Економіко-географічне положення України

План

1. Поняття про економіко-географічне положення країни

2. Розміри території

3. Місце України на політичній карті Європи та світу

4. Економіко-географічне та геополітичне положення (ЕГП та ГПП)

5. Значення транзитних перевезень

Поняття про економіко-політичне положення країни

Учені називають географію «наукою про місце». У цьому нестандартному визначенні закладено глибокий зміст. Кожний географічний об'єкти на земній поверхні має своє індивідуальне місце (місце розташування). Розміщення об'єктів на земній поверхні характеризується двома способами:

1. За їхніми географічними координатами відносно градусної сітки.

2. За характером сусідства - просторового відношення даного об'єкта до інших сусідніх. Об'єктами цієї характеристики є суспільні та господарські утворення (країни, підприємства тощо). Таке розміщення об'єктів можна назвати суспільно-географічним.

Існує кілька видів суспільно-географічного положення. Головні з них - економіко-географічне та геополітичне (або політико-географічне).

Економічне географічне положення (ЕГП) - положення країни на економічній карті світу по відношенню до основних районів і центрів економіки.

Геополітичне положення (ГПП) - оцінка місця країни на політичній карті, характеристика розташування країни відносно центрів політичного впливу.

Положення України відносно інших країн (не тільки прикордонних), центрів економіки, культури, основних транспортних шляхів характеризує її геополітичне та економіко-географічне положення.

Положення міст, регіонів, країн оцінюють як «надзвичайно вигідне», «дуже вигідне», «вигідне або сприятливе», «відносно сприятливе», «мало сприятливе або невигідне». Кожна така оцінка притаманна конкретному виду положення. За одними видами суспільно-географічне положення може бути «дуже вигідним», за іншими - «невигідним».

ЕГП переважно визначається транспортно-географічним положенням, тобто транспортними можливостями господарських зв'язків.

Геополітичне та економіко-географічне положення - це категорії непостійні, вони змінюються з часом відповідно до історичної ситуації.

У географії для розуміння особливостей положення країн, районів і міст використовують різні рівні (масштаби) оцінок - «макро», «мезо» і «мікро» (із грецької - великий, середній, малий): «макро» означає «увесь світ», «мезо» - «група країн», «мікро» - «країна або її частина». У курсі «Економічної і соціальної геграфії України» географічне положення характеризується на мезо- і мікрорівнях.

Розміри території

Площа України - 603,7 тис. Квадратних кілометрів. За цим показником Україна є найбільшою державою Європи. Іноді пишуть, що найбільшою за площею країною Європи є Росія. Це географічна помилка. Росія, Казахстан і Туреччина, в яких менші частини територій розташовані в Європі, з фізико-географічного погляду є не європейськими, а євразійськими державами. Американські вчені, розглядаючи ці країни з погляду економічної, історичної і політичної географії, відносять їх до Азії.

Україні «пощастило» з площею: вона не дуже велика, але й не мала. Наприкінці ХХ - на початку ХХІ ст. перевагу здобули якраз невеликі за площею країни. Вони вміло реалізують гасло: «Управляти локально, діяти глобально». Багато хто з географів і геополітиків вважають, що в ХХІ ст. усі великі за площею держави призначені на розпад.

З економічного погляду певне значення має і компактність території держави. Саме ця особливість характерна для України. З півночі на південь вона простяглася на 893 км, із заходу на сіх - на 1 316 км. Частинами країни, що дещо виступають, є Кримський півострів і південь Одеської області.

Місце України на політичній карті Європи та світу

Україна як самостійна та незалежна держава була проголошена 24 серпня 1991 року. З того часу вона посіла гідне місце на політичній карті Європи та світу. За Гельсінськими угодами 1975 року територія України є неподільною та недоторканною, її державні кордони - непорушними.

Україна розташована у Східній Європі. Її площа становить 603,7 тис. кмІ (5,7 % площі Європи). Серед світових держав за площею Україна посідає 44 місце.

Найбільші за площею країни Європи:

· Іспанія - 506 тис. кмІ;

· Італія - 301,3 тис. кмІ;

· Німеччина - 357 тис. кмІ;

· Польща - 312,6 тис. кмІ;

· Франція - 544 тис. кмІ;

· Швеція - 450 тис. кмІ.

Кількість начелення України становить 46,1 млн чоловік (на 1 січня 2009 року). За його кількістю Україна поступається тільки Німеччині, Італії, Великій Британії та Франції.

Економіко-географічне та геополітичне положення (ЕГП та ГПП)

Економіко-географічне та геополітичне положення тісно пов'язані між собою, тому їхні характеристики невід'ємні одна від одної.

Для ЕГП та ГПП країни важливо з'ясувати, чи збігаються економічні, військово-політичні союзи і релігійні угруповання, до яких входять країни-сусіди. Спільна учать у таких структурах сприяє конструктивній взаємодії країн, тобто є позитивною ознакою геополітичного положення. А належність до різних угруповань обмежує можливості співробітництва із сусідами, що негативно позначається на характері геополітичного положення.

Велике значення для зовнішньоекономічного і політичного співробітництва України мають країни Західної Європи. 27 країн цього регіону об'єднані в міждержавне угрупування - Європейський Союз (ЄС). Європейський союз - найбільш розвинене інтеграційне об'єднання світу, яке має значний політичний вплив, потужний науковий та економічний потенціал, єдину стабільну грошову одиницю.

Геополітичне значення сусідньої країни неможливо оцінити без урахування історичного фактора.

Після розпаду СРСР колишні радянські республіки (крім Естонії, Латвії, Литви) сформували Співдружність Незалежних Держав (СНД). Метою співдружності було налагодження економічних зв'язків між незалежними державами на рівноправній основі. З цією метою держави підписали Договір про економічний союз країн СНД. Україна ввійшла до цього союзу на правах так званого асоційованого члена, тобто зі згодою брати учать лише в тих проектах Економічного союзу, які не обмежують її прав.

Велике значення у формуванні ЕГП та ГПП України має Росія, що є однією з країн з потужним економічним і політичним потенціалом, джерелом паливно-енергетичних ресурсів, яка експортує та імпортує продукцію у великих масштабах. Наявність тісного економічного, соціального й культурного співробітництва, а також входження до СНД і спільних асоціацій (Чорноморське економічне співробітництво) дають підставу розглядати Росію як дружню країну. У той же час існують певні політичні, економічні та інші розбіжності між українською і російською державами.

Розташування України між Росією та країнами НАТО (Організацією Північноатлантичного договору) у військово-політичному плані характеризується як негативне, бо існує можливість загострення протистояння між сторонами. Україна протягом останнього десятиріччя дотримувалася нейтральної політики стосовно військово-політичних блоків, які оточують на країну: на заході - НАТО, на сході й півночі - організація колективної безпеки країн СНД. Нині Україна активно співпрацює з НАТО й заявила про намір у перспективі увійти до його складу.

В аналізі ГПП слід враховувати й релігійні чинники. Україна є переважно християнською державою і розташована серед країн християнського світу. Особливість її положення полягає в тому, що східний і північний сусіди належать до православ'я, а в західних провідну роль відіграє католицька церква. У цілому через християнство Україна має духовну спільність з основними цивілізованими державами світу, християнське оточення позитивно впливає на ГПП.

Значна кількість сусідів позитивно характеризує ГПП країни, оскільки воно передбачає багатоваріативність організації зовнішніх контактів. При цьому ускладнення у відносинах з одним сусідам може компенсуватися більш тісними відносинами з іншими державами.

Країни, що безпосередньо межують з Україною, називаються сусідами першого порядку. Від цих країн, у першу чергу, залежать територіальна цілісність нашої держави, непорушність кордонів, можливість взаємодії із зовнішнім світом. Економічне співробітництво таких сусідів є особливо вигідним через територіальну близькість і відсутність третьої сторони у взаєминах. Одним із факторів посилення сучасної інтеграції в Європі стає транскордонне співробітництво, у якому Україна бере активну учать.

Велике значення мають також сусіди другого порядку. Ці країни не мають спільних кордонів і реалізують своє сусідство через державу, що межує з кожною із них. Вони часто врівноважують вплив сусідів першого порядку. Через значні розміри і протяжність території Росії багато сусідів другого порядку значно віддалені від України, не мають з нею навіть регіональної спільності.

Одним із параметрів ЕГП та ГПП є довжина кордону між державами, що межують. Загальна протяжність державних кордонів України - майже 6500 км, з них на морські кордони припадає 1050 км. Чим більша довжина кордону, тим ширший їх взаємовплив. За цим показником серед сусідів України першого порядку вирізняється Росія (38 % довжини сухопутного кордону України). Досить велику довжину мають кордони з Білорусією, Молдовою, Румунією та Польщею.

Вплив морських сусідів відчувається значно менше, ніж сухопутних (більша відокремленість, послаблення позитивних і негативних властивостей безпосереднього сусідства).

Значення транзитних перевезень

Важливою характерною рисою економічно-географічним положенням України є її транзитне положення. Воно дає країні деякі економічні переваги. Широке міжнародне використання шляхів сполучення, трубопроводів, портів, станцій, обслуговуючих виробництв тощо, що обумовлено транзитним положенням держави, надає можливість отримати додаткові кошти і робочі місця. Україна розташована між державами Західної і Центральної Європи, з одного боку, та Росією та країнами Азії - з іншого. Перші мають досить бідні мінеральні й лісові ресурси, а другі є величезними ресурсними базами. Утворюється геополітична вісь схід-захід, на якій розташована Україна. Проміжною ланкою наша держава може виступити й у взаємодії Західної і Північної Європи з країнами Закавказзя, Близького Сходу (вісь північ-південь). У цілому транзитність України є важливим ресурсом її економічно-геополітичним положенням. Ефективне подальше використання цього ресурсу пов'язане з будівництвом газо- та нафтопроводів, організацією масових залізнично-морських перевезень міжнародних вантажів.

Сучасна Україна має потужний транзитний потенціал. Серед європейських країн Україна посідає третє місце за обсягами транзиту, а в межах СНД поділяє лідерство з Росією. Цьому сприяють вигідне географічне положення та розгалужена мережа всіх видів транспорту.

У 1996 р. Була підписана угода про створення Європейсько-Азіатських транспортних коридорів.

Транспортний коридор - певний напрямок, у якому різними видами транспорту перевозять вантажі в поліпшених умовах (сучасні магістралі, наявність інфраструктури, тобто місць для відпочинку та харчування водіїв, бензоколонок, ремонтних майстерень тощо).

У межах цієї угоди з 1996 р. Працює автомобільна поромна переправа Іллічівськ - Поті (планується продовжити до Тбілісі й Баку), а з 1998 р. - залізнична поромна переправа Іллічівськ - Батумі.

По суходолу вітчизняний транспорт працює в системі міжнародних транспортних коридорів: у так званих «Кримських коридорах», а також TRACECA («Європа - Кавказ - Азія») і морських МТК «Балтійське море - Чорне море» або «Гданськ - Одеса».