Характеристика Східного економічного району

52

ЗМІСТ

Вступ

1. Надайте характеристику Східному економічному району

2. Проблеми і завдання РПС України

3. Економічна оцінка природно-ресурсного потенціалу.

Основні шляхи та резерви підвищення ефективності його використання

4. Тести

Висновки

Список використаних джерел



Вступ

Вступ України у нове, XXI століття і реалізація природного прагнення інтегруватися у світове співтовариство зумовили нові завдання у сфері розвитку і розміщення продуктивних сил, і насамперед з позицій наукового обґрунтування їх принципово нових теоретико-методологічних засад з урахуванням сучасних світових тенденцій глобалізації і регіоналізації. Введення соціальних та екологічних пріоритетів у ранг стратегічних завдань, необхідність підтримки економічної безпеки держави, актуальність трансформаційних перетворень вимагають створення необхідних передумов для виходу держави на траєкторію сталого розвитку й відновлення потенціалу продуктивних сил держави як першооснови економічного зростання та забезпечення добробуту членів суспільства.

Трансформаційні процеси в Україні супроводжуються активізацією впливу територіальних відмінностей природного і виробничого потенціалів на результати соціально-економічних перетворень, причому цей процес набирає загальнонаціональної ваги. Ефективно використовуючи природно-ресурсний, трудовий та виробничий потенціал регіонів України, можна досягти значних успіхів в економічному зростанні в інтересах зміцнення могутності держави та добробуту її населення. На цьому шляху принципово важливо враховувати якісно нові реалії розвитку українських регіонів, спиратися на знання закономірностей територіального розвитку та бачення його перспектив. У зв'язку з цим великого значення набуває удосконалення територіального управління, що передбачає активну координацію господарської діяльності в межах існуючого економічного районування території України. Необхідно налагодити тіснi міжрегіональні економічні зв'язки, розширити можливості кооперування і комбінування виробництва з метою формування в державі стабільних господарських територіальних систем як першооснови ефективного вирішення загальних соціально-економічних проблем.

Завдання курсу розміщення продуктивних сил полягають у наданні необхідних знань щодо новітніх тенденцій розвитку цієї галузi науки, формування у них умінь і практичних навичок при вирішенні практичних питань стосовно розміщення продуктивних сил з урахуванням демографічних, соціальних та екологічних факторів.



5. Надайте характеристику Східному економічному району

1.1. Місце і роль Східного економічного району в економіці країни

Східний економічний район -- це промислово-аграрний регіон, спеціалізацією якого в загальнодержавному поділі праці є галузі машинобудування і металообробки та хімічна промисловість (рис. 1.1).

До складу Східного економічного району входять Полтавська, Сумська і Харківська області. Площа району -- 84,0 тис. км², що становить 13,9 % території України.

Більшість території району знаходиться у лісостеповій зоні, шість районів Сумської області -- у Поліській, декілька районів Полтавської -- у Степовій зоні.

У рельєфі, ґрунтах, кліматі та рослинництві помітні відмінності. Лісовий ландшафт на південь від Глухова змінюється лісостеповим, а далі на південь -- від Кременчука і Харкова -- степовим.

Більшість ґрунтів (4/5 усієї площі) мають природну родючість (агрогрунтові райони Сумсько-Миргородський, Харківський та Первомайсько-Барвенківський). Поліська частина району з менш родючими ґрунтами вимагає систематичного внесення добрив.

Природно-географічні умови в цілому сприятливі для розвитку продуктивних сил. Висока густота населення, розгалужені транспортні зв'язки сприяли розвитку промисловості, насамперед машинобудуванню. За обсягом і різноманітністю продукції машинобудівних заводів Східний економічний район є провідним в Україні.

Східний економічний район має вигідне не тільки географічне, а й геостратегічне положення: 2 області з трьох на північному заході межують з Російською Федерацією -- Харківська область з Бєлгородською, Сумська -- з Курською і Брянською областями. Границя Полтавської області проходить по Дніпру, на півдні вона межує з Дніпропетровською областю, на півночі -- з Черкаською, Київською, Чернігівською та Сумською областями.

Через Східний економічний район проходять важливі транспортні шляхи: міжнародний транспортний коридор Европа-- Азія (через Сумську область), траса міжнародного значення Москва-- Сімферополь (через Харківську область).

Важливе місце в структурі економіки району займають харчова і легка промисловість, а також агропромисловий комплекс, який розвивається на базі багатогалузевого сільського господарства. Розвиток сільського господарства відбувається на основі використання великих площ ріллі і природних кормових угідь.

На 1 січня 2007 р. в районі проживало 5919,7 тис. чол. Порівняно з 1991 р. населення скоротилось на 456,2 тис. чоловік, густота населення становить 70,5 чол./км². Найбільша густота населення у Харківській області -- 93,6 чол./км², що пояснюється значною концентрацією виробництва і наявністю великої кількості міських поселень. У районі налічується 46 міст, 104 селища міського типу, 1081 сільська рада. Серед трьох найбільших обласних систем розселення в Україні поряд з Донецькою та Дніпропетровською є Харківська. Найбільші міста у Східному районі -- Харків, Суми, Полтава, Кременчук. Особливо вирізняється Харківська міська агломерація з ядром у Харкові, навколо якої зосереджено багато міст і селищ міського типу.

Харків є найбільшим багатогалузевим центром району. Навколо нього сформувався великий промисловий вузол, куди ввійшли міста Дергачі, Буда, Мерефа, Люботин, Пісочин, Чугуїв. У цьому вузлі сконцентровано 2/3 міського населення Харківської області і виробляється 4/5 промислової продукції області.

У Полтавській області найбільшими багатогалузевими є Полтава і Кременчук. У Полтаві і Кременчуці сконцентровано 2/5 промислових підприємств, випускається 2/3 товарної продукції промисловості області.

У Сумській області відносно висока концентрація виробництва зумовила формування Сумського промислового вузла, в якому в основному виробляється продукція машинобудування та хімічної промисловості. Помітний промисловий вузол формується в районі Шостки і Глухова (Шостсько-Глухівський), основою розвитку якого є також хімічна промисловість і машинобудування.

Відсоток міського населення Східного району становить 70 %, що є трохи вищим, ніж у цілому по Україні. Найвищий рівень міського населення у Харківській області -- 78,8 %.

Природно-кліматичні умови району є сприятливими для розвитку народного господарства.

В усіх трьох областях району здійснюється видобуток нафти і газу. За масштабами видобутку газу вирізняється Харківська область, яка у 1970-х pp. забезпечувала понад 60 % загальноукраїнського видобутку, зараз цей показник знизився приблизно до 20 %.

У нафтовидобувній галузі вирізняється Сумська область, на частку якої припадає близько 20 % запасів нафти України. Але розвиток видобутку нафти не відбувається через складні умови видобутку та вкрай незадовільні економічні умови. Значні балансові запаси нафти має також Полтавська область (близько 10% запасів України), але видобуток тут зменшується з аналогічних причин. Провідне місце в паливно-енергетичній галузі належить також нафтопереробці. Чільне місце тут посідає Кременчуцький нафтопереробний завод, один з найбільших в Україні, який і зараз виробляє значну кількість нафтопродуктів.

Отже, економіко-географічне положення Східного економічного району відзначається такими чинниками:

* вигідне транспортно-географічне положення; близьке розташування Придніпров'я і Донбасу;

* перехрестя (або початок) трубопроводів, ліній електропередач; вихід до найважливішої водної артерії -- Дніпра;

* кордони з Росією, близькість до Білорусі.

Таблиця 1.1

Основні показники соціально-економічного розвитку східного економічного району у 2006 р.

Показники	Україна	Східний район	Полтавська область	Сумська область	Харківська область
		усього	% до України	усього	% до України	усього	% до України	усього	у% до України
Територія, тис. км2	603,7	84,0	13,9	28,8	4,8	23,8	3,9	31,4	5,2
Чисельність наявного населення, тис. чол.	49291,2	5919,7	12,0	1660,2	3,4	1318,8	2,7	2940,7	6,0
Трудові ресурси, тис. чол.	29961,1	3648,6	12,2	999,7	3,3	815,8	2,7	1833,1	6,1
Валова додаткова вартість (у фактичних цінах), млн грн*	103847	13 574	13,1	4543	4,4	2526	2,4	6505	6,3
Валова додаткова вартість у розрахунку на одну особу населення, грн*	2081	2293,0	110,2	2736,4	131,5	1915,4	92,0	2212,1	106,3
Основні фонди (у фактичних цінах, на кінець року),млнгрн	828822,1	118442,6	14,3	30823,6	3,7	21260,9	2,6	66 358,1	8,0
Інвестиції в основний капітал (у порівнянних цінах),млнгрн	13 955	2009	14,4	850	6,1	356	2,5	803	5,7
Інвестиції в основний капітал на одну особу населення (у порівнянних цінах), грн	283,4	339,4	119,8	510,8	180,2	269,4	95,1	273,6	96,5
Продукція промисловості (у фактичних цінах), млн грн	144412,8	17310,1	12,0	6483,9	4,5	3480,2	2,4	7346,0	5,1
Продукція сільського господарства (у порівнянних цінах 1996 р.), млн грн	25 781	3540,4	13,7	1111,8	4,3	974,9	3,8	1453,7	5,6
Виробництво електроенергії, млрд кВт * год	173,0	10,92	6,3	1,2	0,7	0,32	0,2	9,4	5,4
Виробництво товарів народного споживання (у фактичних цінах), млн грн у тому числі: продовольчі непродовольчі	29761,6 17133,9 9766,0	4934,5 2611,4 2059,4	16,6 15,2 21,1	1345,5 845,4 468,9	4,5 4,9 4,8	914,0 686,5 215,8	3,1 4,0 2,2	2675,0 1079,5 1374,7	9,0 6,3 14,1
Експлуатаційна довжина залізничних колій загального користування, км	22301	3156	14,1	853	3,8	791	3,6	1512	6,8
Густота залізничних колій загального користування, км на 1000 км території	37	37,6	101,6	30	81,1	33	89,2	48	129,7
Довжинаавтомобільних шляхів загального користування з твердим покриттям, тис. км	163,8	24,5	15,0	8,8	5,4	6,5	4,0	9,2	5,6
Густота автомобільних шляхів загального користування з твердим покриттям, км на 1000 км2 території	271	291,7	107,6	306	112,9	272	100,4	294	108,5
Вантажообіг автотранспортнихпідприємств,млнтоннокм	5832,2	399,1	6,8	73,7	1,3	86,6	1,5	238,8	4,1
Експорт товарів, млн дол. США	14572,5	965,9	6,6	440,7	3,0	197,5	1,3	327,7	2,2
Імпорт товарів, млн дол. США	13956,0	758,9	5,4	210,6	1,5	118,3	8,5	430,0	3,1

Основні показники соціально-економічного розвитку Східного економічного району за 2006 р. наведено в табл. 1.1.

Ці чинники сприяють різноманітним міжрегіональним і міжнародним економічним і культурним зв'язкам, створенню спеціальних форм територіальної організації виробництва, регіонів міждержавного та транскордонного співробітництва тощо. Перспективи міжнародного співробітництва району орієнтовані не тільки на країни Сходу, а й на широкомасштабну багатогалузеву співпрацю з розвинутими країнами світу -- Європейським співтовариством, США, країнами Азії тощо, на ринках яких користується попитом продукція району. При цьому особливого значення набуває збереження за національним виробником позицій у виробництві продукції експортоспроможної продукції оборонного значення.



1.2 Характеристика природно-ресурсного, виробничого і трудового потенціалу

Мінерально-сировинні ресурси. У надрах району знаходяться значні запаси корисних копалин. У Полтавській і Харківській областях виявлені багаті залізорудні родовища, серед яких вирізняється Кременчуцьке, але особливе значення для регіону та країни мають ресурси розвитку паливної галузі.

Важливий нафтогазоносний район знаходиться у Дніпровсько-Донецькій западині. Саме тут розташована одна з найбагатших на нафту і газ областей України -- Полтавська. На базі цих родовищ створено значний паливно-енергетичний комплекс і сировинне забезпечення ряду галузей органічної хімії. Багаті родовища газу знаходяться у Харківській області, а саме: Шебелинське, Єфремівське, Пролетарське, Західно-Сосновське, Кегичівське.

Видобуток природного газу в районі становив 83,0 % від видобутку в Україні. Серед інших найважливіших копалин, що видобуваються у районі, слід назвати такі: нафта з конденсатом -- 65,7 % від видобутку в Україні; залізна руда -- 14; абразивна сировина-- 91,1; скляна сировина -- 44,25 %.

Наявність у районі паливно-енергетичних ресурсів, залізорудних родовищ та інших корисних копалин сприяє розвитку продуктивних сил району.

В економічному районі склався напружений паливно-енергетичний баланс. Наявність потужної промисловості супроводжується споживанням значної кількості електроенергії. Найпотужніша серед теплових електростанцій -- Зміївська ДРЕС (виробляє 2,4 млн кВт електроенергії). Серед галузей промисловості найбільш енергомісткими в районі є машинобудування і металообробка, які споживають 28,5 % всієї електроенергії. Більш енергомісткими показниками характеризуються такі зосереджені у районі галузі промисловості як: харчова -- 12,6 %, хімічна і нафтохімічна -- 11,5 %. Житлово-комунальне господарство району споживає 29,9 % електроенергії.

Земельні ресурси. Земельний фонд району відзначається великими площами земель, сільгоспугідь та ріллі. Сільгоспугіддя займають 15,1 % від сільгоспугідь України, рілля відповідно -- 15,3%, що становить 80,4% від загальної площі сільгоспугідь. Найбільший відсоток -- у Полтавській області (82,7), у Харківській області -- 80,8, у Сумській -- 77,0 %. Розвиток сільського господарства базується на раціональному використанні великих площ ріллі та природних кормових угідь.

Водні ресурси. Район забезпечений водними ресурсами. По його території протікає чимала кількість річок. Крім Сіверського Дінця, всі вони належать до басейну Дніпра: це ліві притоки Дніпра -- Сула, Псел, Ворскла, Орель, притока Десни -- Сейм, Сіверський Донець з притокою Оскол.

На річці Сіверський Донець знаходиться Печенізьке водосховище, а на річці Оскол -- Краснооскольське. Ці річки використовуються для водопостачання промислових підприємств, а також для розвитку сільського господарства.

Лісові ресурси. Ліси у районі займають 10% території, зокрема в Сумській області -- 15 %, Харківській -- 9,4 %, Полтавській -- 6,6 %. Переважають змішані ліси: сосна з дубом та інших листяних порід у поліській частині. Для лісостепу характерні листяні ліси -- грабово-дубові та липово-дубові.

Рекреаційні ресурси. Східний економічний район має значний рекреаційний потенціал, основу якого становлять сприятливі кліматичні умови, мальовничі ландшафти, густа мережа річок, мінеральні води, ліси, пам'ятки садово-паркового мистецтва.

У районі розвідано 11 родовищ мінеральних вод, загальним обсягом 4909 тис. м³/добу, з них розробляється 10, щорічний видобуток яких 437,56 тис. м³. 78 % запасів знаходяться в Полтавській області (Миргородське, Ново-Санжарське родовища та «Сосновий бір»), 22 % -- у Харківській (Березівське).

У районі є чималі ресурси для створення значного рекреаційного комплексу. Це -- Поліські ландшафти на півночі, долини численних річок, музеї Полтави, художня кераміка в Опішні, живописні села Великі Сорочинці, Диканька та ін.

Демографічний потенціал. У Східному економічному районі склалась несприятлива демографічна ситуація. В усіх трьох областях району кількість населення в останні роки скорочується, відповідно знижується чисельність трудових ресурсів. У 2000 р. чисельність трудових ресурсів становила 3648,6 тис. чол., що становить 99,1 % від показника 1990 р. (табл. 1.2). Найбільшого скорочення трудових ресурсів зазнала Харківська область, її трудові ресурси становили -- 96,5 % від показника 1990 р.

Таблиця 1.2

Трудові ресурси Східного економічного району та їх використання у 2006 р.

	Трудові ресурси -- всього тис. осіб	Зайняті в усіх сферах економічної діяльності
		усього, тис. осіб	у тому числі	3 них у працездатному віці
			у галузях економіки	в інших сферах економічної діяльності
Україна	29 961,1	21 268,5	18 063,3	3205,2	18 733,6
Східний економічний район	3648,6	2697,3	2310,1	387,2	2339,0
у % до України	12,2	12,7	12,8	12,1	12,5
Полтавська область	999,7	734,2	673,1	61,1	622,5
у % до України	3,3	3,4	3,7	1,9	3,3
Сумська область	815,8	621,7	541,8	79,9	522,8
у % до України	2,7	2,9	3,0	2,5	2,8
Харківська область	1833,1	1341,4	1095,2	246,2	1193,7
у % до України	6,1	6,3	6,1	7,7	6,4



Ще більш помітним є скорочення чисельності зайнятих у всіх сферах економічної діяльності. У 2006 р. ця чисельність становила 3131,7 тис чол.., або 86,1 % від 1990 р.; серед областей показник Полтавської області -- 86,5 %, Сумської -- 93,0, Харківської -- 83 1 % Розподіл працездатного населення по областях такий: Харківська область -- 57,3 %, Сумська -- 53,4, Полтавська -- 53,5 %. Високим є відсоток населення старших вікових груп у сільській місцевості. Найбільша частка людей пенсійного віку у Сумській області (25,0 % від усього населення області).

Трудовий потенціал. Через складні умови функціонування економіки поповнення зайнятих у всіх сферах економічної діяльності незначне. У той же час зростає кількість безробітних. На початок 2001 р. кількість безробітних досягла 40,6 тис. чол. Рівень безробіття найвищий в Сумській області -- 1,5 %, у Полтавській -- 1,2, у Харківській -- 0,8 %.

У районі сформувався ринок праці, який можна охарактеризувати як диференційований по областях за основними тенденціями розвитку. Зокрема, для Полтавської та Сумської областей є характерними певні ознаки трудодепресивності та застійності. Для ринків цього типу головним чинником успішного розвитку є стабілізація сільськогосподарського виробництва та пов'язаних з ним переробних виробництв, розвиток соціальної інфраструктури села за допомогою прямих державних інвестицій, забезпечення еквівалентного товарообміну між містом і селом, а також прискорений розвиток промисловості в містах, особливо трудомістких її галузей -- легкої, неметаломісткого машинобудування тощо.

Регіональний ринок праці Харківщини характеризується високою мобільністю робочої сили, достатніми пропозиціями щодо працевлаштування населення, задовільною місткістю ринку праці. Основною причиною зростання безробіття у цьому випадку є суперечності між кваліфікаційно-професійними ознаками робочої сили та вимогами до неї з боку підприємств, які відчувають потребу в працівниках певної (як правило -- високої) кваліфікації, або вузько-спеціалізованих професій. Покращання ситуації на ринку праці Харківщини є можливим за умови поширення перекваліфікації та підвищення професійно-фахових властивостей потенційних учасників виробництва, збільшення мобільності робочої сили.

Науково-технічний потенціал. Серед усіх економічних районів України саме науково-технічний потенціал Східного району вирізняється своєю потужністю та спроможністю виконання великих обсягів науково-дослідних та проектно-конструкторських робіт. При цьому особливу роль відіграє потенціал наукових закладів Харкова.

Наукові дослідження у районі ведуться в 265 науково-дослідних і проектно-конструкторських організаціях. У 1991 р. в складі закладів наукової сфери працювало 89,8 тис. чол.., або 19,9% від загальнодержавного рівня. За період 1991--1999 рр. чисельність працівників наукової сфери скоротилась на 48,5 тис. чол. і становила в 1999 р. лише 41,3 тис. чол. -- 46,0 % від рівня 1990 р. Однак і досі кадровий потенціал сфери науково-технічних досліджень залишається високим. Зокрема, спеціалісти високої кваліфікації серед всіх науковців в районі становлять 25,4 тис. чол. У районі у 1999 р. виконані наукові та науково-технічні роботи на суму 266 832,7 тис. грн, або 16,9% виконаних обсягів наукових робіт по Україні; це -- 6195 наукових розробок, з яких 2987 робіт виконано по створенню нових видів техніки і технологій і в 338 працях використані власні винаходи. Вказане свідчить про високий рівень територіальної концентрації науково-технічної діяльності в районі. Головним завданням наукової сфери Східного району є забезпечення підприємств високими технологіями для підвищення обсягів, якості, асортименту й конкурентоспроможності продукції національного товаровиробника.

Виробничий потенціал. Галузева структура основних виробничих фондів району дещо відрізняється від загальнодержавної. Так, якщо в Україні в середньому у промисловості зосереджено майже 50 % основних виробничих фондів, то в Східному районі -- 44,6, у сільському господарстві ці показники становлять відповідно 24,2 і 26,9 %.

Галузева структура основних невиробничих фондів району також відрізняється від аналогічних показників у цілому по Україні. Так, у житлово-комунальному господарстві в районі зосереджено -- 58,2 % фондів, у галузі охорони здоров'я, фізкультури, соціального забезпечення -- 5,8, культури і мистецтва -- 2,1 %.

Вартість промислово-виробничих основних фондів Східного району становить 11,7% від відповідного показника по Україні. Фондовіддача в районі дещо вища середньоукраїнської, а фондоозброєність поступається загальнодержавній.

1.3 Галузева і територіальна структура господарства

Східний економічний район є одним з потужних індустріально-аграрних господарських комплексів України. У цьому комплексі провідне місце посідає промисловість (75 % валового внутрішнього продукту). За показниками обсягів промислового виробництва, вартості основних фондів і чисельності промислово виробничого персоналу Східний район посідає третє місце після Донбасу та Придніпров'я. Головні галузі спеціалізації -- машинобудування, нафтогазова, хімічна, харчова промисловість. Машинобудування і металообробка є провідними галузями, в них зайнято понад 60 % усього промислово-виробничого персоналу району. Місто Харків і область зосереджують близько 20 % машинобудування України.

Східний економічний район має високу частку в усіх галузях економіки України. Валова додаткова вартість, створена в економіці району у 2006 р, становила 13,1 % всієї додаткової вартості України; з неї майже половина виробляється у Харківській області. Найбільший внесок у валову додаткову вартість України здійснює промисловість району -- 14,6% новоствореної вартості. У Полтавській області створюється 5,3 % додаткової вартості промисловості, у Харківській -- 6,8, у Сумській -- 2,6 % (табл. 1.3).



Таблиця 1.3

Територіально-галузева структура валової додаткової вартості економіки східного економічного району у 2006 р. (частка району і області у загальному обсязі України, %)

	Територіальна структура	Галузева структура, %
	Україна	Східний район	Полтавська область	Сумська область	Харківська область	Україна	Східний район	Полтавська область	Сумська область	Харківська область
Усього	100,	13,1	4,4	2,4	6,3	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0
Галузі, які виробляють товари	100,0	13,8	5,0	2,7	6,2	55,1	58,4	63,3	60,3	54,2
Промисловість	100,	14,6	5,3	2,6	6,8	34,2	38,2	41,2	36,1	37,0
Будівництво	100,	14,2	6,9	2,6	4,8	5,2	5,7	8,2	5,5	3,9
Сільське господарство	100,	12,3	3,9	3,0	5,4	14,1	13,3	12,7	17,2	12,3
Інші галузі, які виробляють товари	100,	9,1	2,9	2,3	4,0	1,6	1,2	1,2	1,5	1,0
Галузі, які падають послуги	100,	12,1	3,6	2,1	6,4	44,9	41,6	36,7	39,7	45,8
Транспорт та зв'язок	100,	11,8	3,4	1,8	6,6	14,8	13,3	11,4	10,7	15,7
Галузі сфери обігу	100,	11,3	3,4	3,1	4,7	9,9	8,6	7,8	12,7	7,5
Житлово-комунальне господарство	100,0	13,4	4,1	2,3	7,0	5,5	5,6	5,1	5,3	6,1
Галузі соціально-культурної сфери	100,0	11,7	3,7	2,1	5,9	8,3	7,3	6,9	7,2	7,7
Інші галузі, які надають послуги	100,0	13,9	3,8	1,5	8,6	6,4	6,8	5,5	3,8	8,8

Будівельна індустрія району створює понад 14 % усієї доданої вартості даної галузі, сільське господарство -- 12,3 %. Більша частина новоствореної вартості промисловості району створюється у Харківській області -- 6,3 %.

Економічна криза вразила Східний економічний район, що знайшло відбиток у тривалому падінні основних показників розвитку економіки. У 2006 р. валовий внутрішній продукт району становив 48,4 % від 1990 р, що приблизно дорівнює показнику в Україні (50,0 %). Найбільший спад спостерігався в Сумській області (45,0 % від показника 1990 p.).

Дещо знизилась частка району у валовому внутрішньому продукті України: в 2006 р. вона становила 13,1% порівняно з 13,5 % в 1990 р. Відповідно скоротилась і частка областей району у ВВП України. Так, у 2006 р. в порівняно з 1990 р. питома вага Полтавської області впала з 2,7 до 2,4 %, Харківської -- з 6,8 до 6,3 %, Сумської -- з 2,7 до 2,4 %.

У Східному районі історично склався багатогалузевий промисловий комплекс. Територіально-галузева структура промисловості Східного економічного району наведена у табл. 1.4. У структурі промислової продукції переважає продукція обробної промисловості, зокрема, в Харківській і Сумській областях (відповідно 85,8 і 82,2 %). У Полтавській області цей показник менший -- 69,4 %. Провідною галуззю промисловості є машинобудування і металообробка. Частка району в обсязі продукції України в цій галузі становить 26 %, а Харківської області -- 15,3 %. Основними галузями машинобудування і приладобудування є енергетичне та електротехнічне, яке представлене турбінним, електротехнічним, електромашинобудівним, кабельним та іншими виробництвами.

У Східному економічному районі, зокрема в Харкові, зосереджені важливі галузі машинобудування: енергетичне та електротехнічне, що випускають парові турбіни для теплових і атомних електростанцій та гідротурбіни великої потужності, турбогенератори, електродвигуни й електроустаткування для тепловозів, прокатних станів, шахтного устаткування; у Полтаві -- заводи електротехнічних виробів, газорозрядних ламп; у Сумах -- заводи важкого компресоробудування та електроламп.

Таблиця 1.4

Територіально-галузева структура промисловості східного економічного району у 2006 р. (частка району і області у загальному обсязі України, %)

Галузі промисловості	Територіальна структура	Галузева структура, %
	Україна	Східний район	Полтавська область	Сумська область	Харківська область	Україна	Східний район	Полтавська область	Сумська область	Харківська область
Уся промисловість	100,	12,0	4,5	2,4	5,1	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0
Електроенергетика	100,	8,8	1,3	0,8	6,7	12,2	8,9	3,6	4,1	15,9
Паливна промисловість	100,	33,3	19,0	7,8	6,5	10,1	28,0	42,7	32,8	12,8
Чорна металургія	100,	2,2	2,1	0,0	0,1	27,4	5,1	12,9	0,3	0,5
Кольорова металургія	100,	2,0	--	--	2,0	2,5	0,4			1,0
Хімічна і нафтохімічна промисловість	100,	7,3	1,6	4,6	1,1	5,8	3,5	2,1	10,8	1,3
Машинобудування і металообробка	100,0	20,7	4,9	4,7	11,1	13,2	22,8	14,4	25,5	28,9
Деревообробна і целюлозно-паперова промисловість	100,0	5,5	0,4	0,2	4,9	2,3	1,0	0,2	0,2	2,2
Промисловість будівельних матеріалів	100,0	8,5	2,4	0,8	5,3	2,6	1,8	1,4	0,9	2,7
Легка промисловість	100,	8,6	2,0	3,5	3,1	1,6	1,1	0,7	2,3	1,0
Харчова промисловість (без борошномельно-круп'яної)	100,0	16,3	5,3	2,9	8,1	17,4	23,8	20,5	21,6	27,7

Транспортне машинобудування знаходиться в Кременчуці (вантажівки, тягачі й автосамоскиди, залізничні вагони).

Чимало приладобудівних заводів розташовано в Харкові, Сумах, Полтаві. У Харкові, Полтаві, Кременчуці, Сумах, Ромнах розташовані підприємства, на яких виробляють устаткування для різних галузей промисловості.

В економічному районі є великий центр авіаційної промисловості (Харків), де виробляють пасажирські і транспортні літаки. Можна виокремити види продукції машинобудування, з виробництва яких район посідає помітне місце: автомобілебудування, виробництво телевізорів та пральних побутових машин.

Значне місце в структурі промисловості регіону посідає легка промисловість, обсяги якої становлять 13,4% загальноукраїнського, в тому числі Харківської області -- 5,1 %.

У регіоні є значний комплекс паливних галузей: газо- і нафтодобувної, нафтопереробної, а також торф'яної. Обсяг продукції паливної промисловості становить 30 % від загальноукраїнського.

Будівельний комплекс у Східному районі є одним із найпотужніших в Україні. На базі чисельних родовищ виробляються будівельні матеріали: цемент, залізобетонні вироби, черепиця, кераміка, фаянс. Потужні підприємства будівельної індустрії працюють у Харкові, Полтаві, Сумах, Кременчуці. У Харкові, Полтаві,

Кременчуці, Куп'янську діють домобудівні комбінати. У багатьох інших містах розташовані заводи будівельних матеріалів та цегельні заводи.

Кількість будов і підприємств, на яких здійснюється будівництво окремих об'єктів у районі, становить 839 -- це 12,5 % від загальної кількості цих об'єктів в Україні. Будівництво нових об'єктів налічує 296, з них новобудов -- 95, реконструкція діючих підприємств -- 106, розширення діючих підприємств -- 95.

Області району характеризуються високим рівнем розвитку сільського господарства (обсяг валової продукції в розрахунку на одного жителя в Полтавській області, наприклад, майже на 50 % більший, ніж середньоукраїнський показник).

У даному районі агропромисловий комплекс розвивається в напрямках, характерних у цілому для лісостепової зони. Основними товарними продуктами сільського господарства є зерно, цукровий буряк, соняшник, продукція тваринництва, птахівництво.

Посівна площа в районі в 2006 р. становила 4244 тис. га, тобто 15,6% від загальної площі посівів по Україні. Порівняно з 1990 р. вона скоротилась на 15 %. За період з 1990 р. в структурі посівних площ дещо збільшилась частка зернових культур. Також спостерігається певне збільшення площ під картоплею та овочево-баштанними культурами. У галузі рослинництва Східний район спеціалізується на вирощуванні зернових-- 13,2 % від загальноукраїнського показника, цукрових буряків-- 19,9, соняшнику -- 16,2, овочів -- 16,6 %.

Виробництво основних видів тваринницької продукції також значно скоротилось. У 2006 р. порівняно з 1990 р. воно становило: м'яса -- 36,1 %, молока -- 44,5, яєць -- 50,3 %. У цілому валова продукція сільського господарства в районі в 2000 р. скоротилась і становила 50% до рівня 1990 р.; аналогічні зміни відбулись по областях: у Полтавській -- 42,6 %, Сумській -- 50,8, Харківській -- 57,0 %. Показники, що характеризують виробництво основних видів сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів у Східному економічному районі у 2000 р, наведені в табл. 1.5 та 1.6.

Харчова промисловість за обсягом виробництва посідає друге місце після машинобудування. Галуззю спеціалізації є м'ясна і молочна промисловість, обсяг виробництва продукції якої становить 17,4% від загальноукраїнського показника. Виробництво м'ясної і молочної продукції по областях розподіляється так: Полтавська -- 43,4 %, Сумська -- 25,2, Харківська -- 30,4 %.

Таблиця 1.5

Виробництво основних видів сільськогосподарської продукції у східному економічному районі у 2006 р. (у господарствах усіх категорій), тис. т

Види продукції	Україна	Східний район	Полтавська область	Сумська область	Харківська область
		усього	у % до України	усього	у % до України	усього	у %до України	усього	у % до України
Зерно	24459	3644	14,9	1408	5,8	968	4,0	1268	5,2
Цукрові буряки (фабричні)	13199	2865	21,7	975	7,4	773	5,9	1117	8,5
Соняшник	3457	583	16,9	201	5,8	40	1,2	342	9,9
Картопля	19838	2805	14,1	694	3,5	928	4,7	1183	6,0
Овочі	5821	753	12,9	199	3,4	138	2,4	416	7,1
М'ясо (у забійній вазі)	1663	219	13,2	67	4,0	68	4,1	84	5,0
Молоко	12658	1609	12,7	589	4,6	480	3,8	540	4,3
Яйця, млн. шт.	8809	1169	13,3	405	4,6	285	3,2	479	5,4



Таблиця 1.6

Виробництво основних видів продовольчих товарів у східному економічному районі у 2006 р, тис. т

Види продукції	Україна	Східний район	Полтавська область	Сумська область	Харківська область
		усього	у % до України	усього	у % до України	усього	у % до України	усього	у%до України
Борошно	3068	411	13,4	136	4,4	120	3,9	155	5,0
Хліб і хлібобулочні вироби	2461	324	13,2	82	3,3	97	3,9	145	5,9
Цукор-пісок	1780	403	22,6	146	8,2	89	5,0	168	9,4
М'ясо (включаючи субпродукти І категорії)	400	49	12,2	23	5,7	14	3,5	12	3,0
Продукція з незбираного молока	699	131	18,7	46	6,6	19	2,7	66	9,4
Тваринне масло	135,4	22,8	16,8	8,4	6,2	9,0	6,6	5,4	4,0
Олія	971,6	171	17,6	39,4	4,0	1,4	0,1	130,2	13,4
Сири жирні (включаючи бринзу)	67,3	15,1	22,4	5,1	7,6	7,5	11,1	2,5	3,7
Консерви (млн умовних банок)	1283	86	6,7	48	3,7	6	0,5	32	2,5

Провідною галуззю харчової промисловості Сумської області є цукрова промисловість. На виробництві олії спеціалізується Харківська область.

Розподіл обсягів продукції харчової промисловості в обласному розрізі характеризується такими показниками: Харківська область 44,7 %, Полтавська -- 32,1, Сумська -- 23,2 %.

У районі діють підприємства цукрової, м'ясної, молочної, борошномельно-круп'яної, олійної, жирової, спиртово-горілчаної, кондитерської та інших галузей харчової промисловості.

Виробництво основних продуктів харчування в Східному районі в 2006 р. значно скоротилось порівняно з 1990 р, зокрема, цукру-піску -- до 26,2 %, олії--до 90,8, м 'яса -- до 14,5, молока -- до 51,6, тваринного масла -- до 30,5 %.

Відповідно знизився в зазначений період рівень споживання основних видів продовольчої продукції на душу населення.

Основний обсяг транспортних перевезень здійснюється залізничним і автомобільним транспортом. Експлуатаційна довжина залізничних колій у регіоні -- 22 301 км, автомобільних шляхів з твердим покриттям -- 163,8 тис. км.

Східний регіон межує з областями Російської Федерації, що зумовлює тісні народногосподарські контакти і транспортні зв'язки. Ключову роль відіграють транспортні коридори, що забезпечують зв'язок України з найважливішими центрами Росії і Білорусі.

Через Східний район проходить відгалуження 9с транспортного коридору № 9 (Крітський) Гельсинкі--Київ (Москва--Одеса) Кишинів, Бухарест--Александрополіс.

Відгалуження 9 с -- Ніжин--Конотоп--Хутір Михайлівський--Зернове -- державний кордон з Росією, далі на Москву (залізничний варіант).

Поряд із залізничним коридором проходить і автомобільний.

Обсяги інвестицій у 2006 р. становили 2009 млн грн, у той час як у 1990 р. вони дорівнювали 6177 млн грн. Скорочення інвестиційних вкладень у районі дещо менше, ніж у цілому по Україні (відповідно -- 32,5% проти 25,2%). У результаті частка цього району в сумі загальних капітальних вкладень в Україні зросла з 11,1 %, у 1990 р. до 14,4 % у 2000 р.

Для забезпечення оптимальних темпів зростання суспільного виробництва на перспективу інноваційно-інвестиційна діяльність у регіоні має активізуватись і досягти за п'ятиріччя 400--500 % річних інвестицій від рівня 2006 р.; у 2010 р. обсяги інвестиційно-інноваційної діяльності мають перевищувати рівень 2000 р. у 10-- 12 разів. Причому необхідною умовою є й збалансований їх розподіл по територіально-господарських підрайонах. Зокрема, пріоритетами, крім промислових районів, мають бути порівняно мало-розвинуті північ Сумщини, аграрні території Полтавської області.

Соціальна сфера у районі включає розгалужену систему закладів соціально-побутового комплексу, освіти, культури, охорони здоров'я (Табл. 1.7).

Забезпеченість житлом у середньому на одного жителя в 2006 р. становила 20,1 м², що не відрізняється від загальноукраїнського рівня.

У галузі освіти навчанням охоплено 767 тис. учнів середніх навчальних закладів, здійснюється підготовка 35,0 тис. учнів у професійно-технічних навчальних виховних закладах.

Східний район вирізняється рівнем розвитку вищої освіти насамперед за рахунок Харкова, який є потужним центром вищої освіти. У 2006 р. у вищих навчальних закладах усіх рівнів акредитації навчалось 305,9 тис. студентів, або 15,8 % від загальної кількості у державі.

Комплекс культури за останні роки зазнав чималих кількісних змін. Кількість закладів клубного типу в 2006 р. становила 81,7 % від 1990 р, відповідно кількість масових універсальних бібліотек -- 80,8 %. Поряд із цим дещо зросла кількість музеїв.

Складний період переживає система охорони здоров'я району. Якщо розглянути забезпеченість населення потужностями амбулаторно-поліклінічних закладів на 10 тис. чол. населення, то кількість відвідувань за зміну в 2006 р. становила 115,6% до рівня 1990 р. Значно зменшилась забезпеченість населення лікарняними ліжками -- у розрахунку на 10 тис. чол. населення вона становила в 2006 р. 68,2 % від рівня 1990 р.

Таблиця 1.7

Основні показники розвитку соціальної сфери східного економічного району у 2006 р.

Показники	Україна	Східний район	Полтавська область	Сумська область	Харківська область
		усього	у % до України	усього	у % до України	усього	у % до України	усього	у %до України
Освіта Середні навчальні заклади освіти (на початок навчального року) кількість закладів у них учнів, тис.	22210 6764	2673 767	12,0 11,3	962 222	4,3 3,3	704 172	3,2 2,5	1007 373	4,5 5,5
Підготовка (випуск) кваліфікованих робітників професійно-технічними навчальними закладами, тис.	266,8	35,0	13,1	10,6	4,0	8,9	3,3	15,5	5,8
Вищі навчальні заклади І--II рівнів акредитації (на початок навчального року) кількість закладів у них студентів, тис.	664 528,0	84 63,7	12,6 12,1	24 18,0	3,6 3,4	21 14,5	3,2 2,7	39 31,2	5,9 5,9
Вищі навчальні заклади III--IV рівнів акредитації кількість закладів у них студентів, тис.	315 1402,9	50 242,2	15,9 17,3	8 38,5	2,5 2,7	6 27,0	1,9 1,9	36 176,7	11,4 12,6
Заклади культури та мистецтва Театри, од.	131	10	7,6	2	1,5	2	1,5	6	4,6
Музеї, од.	378	53	14,0	18	4,8	11	2,9	24	6,3
Бібліотеки, од.	20722	2605	12,6	907	4,4	681	3,3	1017	4,9
Клуби, од.	20408	2570	12,6	960	4,7	798	3,9	812	4,0
Медичне обслуговування Кількість лікарів усіх спеціальностей (на 10 тис. населення)	46,2	46,7	101,1	46,9	101,5	36,7	79,4	52,0	112,5
Кількість середнього медичного персоналу (на 10 тис. населення)	110,3	111,8	101,4	116,9	106,0	110,5	100,2	110,7	100,4
Кількість лікарняних ліжок (на 10 тис. населення)	95,0	93,4	98,3	87,2	91,8	90,8	95,6	99,4	104,6
Планова місткість амбулаторно-поліклінічних закладів (відвідування за зміну на 10 тис. населення)	198,4	204,9	103,3	224,4	113,1	204,7	103,2	195,8	98,7
Відпочинок Санаторії та пансіонати з лікуванням, місць	150554	8711	5,8	4462	3,0	535	0,3	3714	2,5
Будинки та пансіонати відпочинку, місць	62923	1882	3,0	177	0,3	_	_	1705	2,7
Дитячі оздоровчі табори, місць	227179	25927	11,4	7816	3,4	5955	2,6	12156	5,3
Бази відпочинку	237728	10198	4,3	1069	0,4	3758	1,6	5371	2,2
Грошові доходи і витрати населення Грошові доходи, всього, млн грн	86911	9195	10,6	2564	2,9	1891	2,2	4740	5,4
у розрахунку надушу населення, грн	1755,7	1553,3	88,5	1536,3	87,5	1423,6	81,1	1603,9	91,3
Грошові витрати та заощадження, всього, млн. грн..	83777	9568	11,4	2451	2,9	1676	2,0	5441	6,5
у розрахунку на душу населення, грн	1692,4	1616,3	95,5	1468,6	86,8	1261,8	74,6	1841,2	108,8

Що стосується забезпеченості лікарями всіх спеціальностей на 10 тис. чол. населення, то цей показник за аналізований період збільшився з 10 до 46,7, тобто майже в 5 разів.

Особисті потреби населення значною мірою задовольняються за рахунок послуг, що надаються торгівлею і громадським харчуванням. Деякі показники свідчать про скорочення забезпеченості населення мережею підприємств цього комплексу. Зміни у цьому життєво важливому комплексі у період 1990--2006 рр. характеризують такі показники:

* забезпеченість торговою площею -- 62,9 %;

* забезпеченість підприємствами ресторанного типу -- 39 %.

Через особливості економіко-географічного положення господарської спеціалізації Східний економічний район має чи не найбільш розвинуті економічні зв'язки з зарубіжними країнами серед інших економічних районів України. У районі зосереджено значну кількість підприємств, діяльність яких спрямована на експорт. Позитивним чинником при цьому є те, що в структурі продукції, яка вивозиться за межі району, досить високою є частка високотехнологічних виробів, у тому числі продукція машинобудівного комплексу. На 2006 р. вартість експорту з району сягає 6,6 % всієї вартості експорту України. Загальна вартість імпортних операцій у Східному районі становить 5,4% всієї їх вартості по Україні. Сальдо експортно-імпортних операцій по району є позитивним (+ 207,0 млн. дол. США). Провідною у формуванні потенціалу зовнішньоекономічної діяльності Східного району є харчова ланка АПК, хімічна промисловість, а головним чином -- різнопрофільне машинобудування (особливо у військовій сфері та в галузі авіакосмічного виробництва), продукція яких усе більше користується попитом на міжнародних ринках товарів.

Найзначнішими обсягами експорту продукції характеризується Полтавська область. Зважаючи на сталі економічні зв'язки зі східним сусідом -- Росією, саме на неї в основному й орієнтується зовнішньоекономічна діяльність підприємств Східного району. Однак у перспективі необхідним є, без сумніву, розвиток багатовекторної зовнішньоекономічної діяльності як з країнами Сходу (у тому числі СНД), так і з партнерами з Європи та Америки. Для поглиблення виробничих, фінансових, інформаційних, культурних стосунків з Росією вельми доцільним є подальший розвиток на терені району транскордонного співробітництва, зона якого має охоплювати території Сумщини, Харківщини та сусідніх російських областей. За допомогою організаційно-правових та економічних механізмів стимулювання міждержавних стосунків на регіональному рівні можливим є помітне покращання ефективності функціонування регіональної економіки Сходу.

Екологічна ситуацій. У Східному економічному районі гостро стоять проблеми розроблення системи заходів, спрямованих на раціональне використання та охорону природи. Наприклад, в Харкові, як і в інших великих містах України, складною проблемою є очищення стічних вод, бо частка забруднених вод коливається в межах 50--70 %. Прикладом позитивного вирішення цієї проблеми є Первомайський хімкомбінат, який, чи не єдиний в Україні, має замкнену систему водокористування.

За 1990--2006 pp. знизився обсяг викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря: в цілому по Східному економічному району по стаціонарних джерелах забруднення на 66,8 %, по пересувних засобах --- на 65,1 %, по всіх областях обсяг викидів зменшився у 2 -- 2,5 раза. Однак це покращання екологічної ситуації пов'язано, насамперед, зі скороченням обсягів промислового виробництва, а не з покращанням роботи очисних споруд або з масовим застосуванням замкнених систем водо- та повітрякористування. Найгіршими показниками екологічної ситуації характеризуються території з високим рівнем урбанізації та місця зосередження техногенно-небезпечних підприємств.

Орієнтація розвитку регіонального виробництва на науково обґрунтовані нормативні потреби в обсягах рссурсоспоживання, а також обов'язкове поєднання ресурсовикористання з відповідними природовідновлювальними заходами в змозі покращати екологічний стан району. Іншою складовою у виконанні завдання природозбереження є вдосконалення тенологічних циклів виробництва у напрямках екобезпеки та маловідходності з відповідним оновленням обладнання та застосуванням спеціального очисного устаткування.

1.4 Проблеми та перспективи розвитку і розміщення продуктивних сил Східного економічного району

Перед економікою Східного економічного району стоять складні завдання щодо переходу від кризового етапу розвитку всіх галузей народногосподарського комплексу до етапу зростання, стабілізації виробництва, нарощування соціально-економічного потенціалу. В умовах низького рівня промислового виробництва існує потреба збереження найсучасніших виробництв і трудових колективів, поступове доведення обсягів виробництва до рівня, який задовольнив би потреби населення.

У районі є всі передумови для налагодження випуску засобів виробництва (машин, обладнання) для різних галузей економіки України та експортних потреб, у першу чергу для реорганізованих сільськогосподарських структур -- фермерських та індивідуальних господарств. Важливо знайти шляхи для освоєння випуску найсучасніших предметів народного споживання в багатьох галузях, головним чином -- у галузях електроніки та електротехніки.

Важливим напрямком є розвиток паливно-енергетичного комплексу, оскільки Східний район став домінуючим у видобутку нафти й газу в Україні. Від розвитку цієї галузі залежить нормалізація функціонування паливно-енергетичного комплексу в усій державі.

У галузі агропромислового комплексу необхідно зосередити увагу на забезпеченні реорганізованих сільськогосподарських структур необхідним обладнанням, посівним матеріалом, мінеральними добривами, фінансовими ресурсами; актуальним є збереження і підвищення природної родючості ґрунтів.

Першочерговими заходами щодо розвитку соціальної сфери є приведення її до стану, який не тільки задовольняв би потреби жителів району в життєво важливих послугах, а й створював умови для прискореного й розширеного відтворення робочої сили через докорінне покращання рівня життя населення, особливо у сільській місцевості. Враховуючи високий ступінь урбанізації територій району, особливо Харківщини, необхідно досягти такого рівня розвитку соціальної сфери в промислових центрах району, який відповідав би соціально-екологічним вимогам суспільства нової, постіндустріальної формації, головною ознакою якої є гармонійний розвиток як суспільства, так і природного середовища.

Прикордонне розташування району, проходження по його території найважливіших транспортних шляхів до Росії та Білорусі вимагає постійного удосконалення економічних зв'язків із сусідніми державами на базі прикордонного співробітництва.

Основними пріоритетами розвитку господарства, які сприятимуть прискореному відродженню регіональної економіки та її ефективному функціонуванню, мають бути:

* заходи з попередження структурної кризи, зорієнтовані на подальшу реструктуризацію господарського комплексу району в напрямі зміщення інвестиційно-інноваційних потоків з матеріало- та енергомістких сировинно-добувних у високотехнологічні й наукомісткі обробні й переробні галузі промисловості, в розвиток багатоукладного сільського господарства, АПК у цілому та виробничої, соціальної і ринкової інфраструктури;

* державна підтримка прискореного відродження або введення в дію найважливіших конкурентоспроможних високотехнологічних виробничих потужностей: радіоелектронної промисловості, приладобудування та оборонного машинобудування. У такому разі економічний ефект поєднується із соціальним, зокрема із продуктивним забезпеченням зайнятості, підвищенням загальноосвітнього та професійно-кваліфікаційного рівня працівників;

* формування міжгалузевих фінансово-промислових груп з міжнародною участю, з метою створення кінцевих видів конкурентоспроможної на національному й світових ринках продукції, особливо -- у високотехнологічних виробництвах машинобудівної галузі;

* обов'язкове поєднання ресурсовикористання з відповідними природовідновлювальними заходами, що особливо актуально для високоурбанізованих територій зі зниженим еколого-економічним потенціалом розвитку;

* впровадження більш досконалих та глибоких технологій переробки сировини (зокрема нафтопродуктів з доведенням глибини нафтопереробки до 80 % на підприємствах нафтопереробної промисловості), подальше поширення й розвиток технології добування й переробки та обробки сировини, що забезпечують комплексне, найбільш повне та ефективне її використання;

* у галузях із виробництва конструкційних (у тому числі будівельних) матеріалів розвиток його на основі сучасних технологічних циклів (розвиток спецелектрометалургії, порошкової металургії та виробництва композитів) з покращеними службовими якостями, комплексними властивостями та гарантованою якістю, а також впровадження високоефективних методів отримання конструктивних з'єднань із заданими властивостями з інтенсифікацію відповідних пошукових розробок в наукомістких виробництвах;

* розроблення технологій високоефективної утилізації відходів основного виробництва та житлово-комунального господарства міських агломерацій, залучення у господарський обіг техногенних родовищ;

* розвиток інформаційних комунікацій та зв'язку, зокрема, створення цифрових мереж та системи автоматизації таксофонних послуг (міські агломерації"), пріоритетний розвиток мобільного зв'язку прогресивних стандартів (CDMA, D-AMPS, UMTS, DCS-1800 тощо) у сільській мережі розселення і у малих містах;

* виробництво вітчизняних інформаційних технологій, адаптація до регіональних особливостей (мовнонаціональних тощо) інформаційного забезпечення району за умов пріоритетного розвитку україномовних теле- та радіомовлення, інтернет-простору. Створення вітчизняних інформаційно-комп'ютерних мережних систем зв'язку, розвиток регіональних інформаційних банків даних типу «електронна бібліотека», «електронна ринкова інфраструктура» у містах -- регіоноформуючих центрах, перш за все у Харкові;

* створення прогресивних організаційних форм територіальної інтеграції бізнесу, освіти, науки й виробництва технополісного та агрополісного типу. Враховуючи чи не найзначніший в Україні потенціал сфери вищої та спеціальної освіти Харківщини, в цьому регіону може бути створена мережа технопарків на базі закладів освіти, науково-дослідних організацій та комерційних структур.

При цьому головною передумовою успіху регіонального розвитку є якнайтісніше поєднання інвестиційної діяльності із інноваційною, оскільки інвестиції без інновацій лише сприятимуть подальшому нагромадженню основних фондів, «омертвлінню» капіталу, екстенсивному господарюванню та подальшому відставанню виробництва від рівня розвинутих країн.

Також необхідно наголосити на головній позитивній передумові розвитку району -- багатому людському капіталі висококваліфікованої робочої сили Харківщини, промислових районів Сумщини та Полтавщини. Високий рівень професійно-кваліфікаційної підготовки фахівців, наявність достатньої кількості різнопрофільних спеціалістів практично в усіх галузях господарства, подальше нарощування кількості працівників з вищою освітою за умови створення належних умов відтворення робочої сили спроможні стати каталізаторами позитивних зрушень у науково-технічному забезпеченні сталого зростання виробництва.

Позитивні зрушення в науково-технічному забезпеченні виробництва мають відбуватися насамперед за рахунок власної трудоресурсної бази розвитку, через подальше збагачення людського капіталу. Також перспективним є розвиток лізингу, особливо у галузях із нагальною потребою оновлення технічного парку й технологій виробництва.



2. Проблеми і завдання РПС України

Природно-ресурсні багатства України, її населення і трудові ресурси, а також особливості розміщення продуктивних сил окремих регіонів досліджено досить фундаментально. Актуальні проблеми регіонального розвитку досліджують науковці Ради з вивчення продуктивних сил України, що функціонує в системі Національної Академії Наук України. Проте в період радикальної економічної реформи та переходу до ринкових форм господарювання виникають нові, раніше не досліджувані проблеми, їх сутність полягає у такому.

По-перше, за останні роки істотно посилилися протиріччя між існуючою територіально-галузевою структурою господарського комплексу України та необхідністю створення висококонкурентної економіки з високою продуктивністю праці та гнучкою орга­нізацією виробництва. В Україні значного розвитку набули деякі базові галузі важкої промисловості, обсяги виробництва яких значно перевищують власні потреби. Разом з тим розвиток галузей споживчого сектора економіки та соціальної інфраструктури не відповідає реальним потребам населення. У зв'язку з цим постає завдання структурної трансформації господарських комплексів регіонів через зміни у розміщенні продуктивних сил, встановлення оптимальних галузевих і територіальних пропорцій виробництва. Необхідність ефективного здійснення структурної трансформації господарських комплексів тісно пов'язана з вирішенням цілого спектра соціальних проблем: професійної перепідготовки кадрів, працевлаштування, соціальної підтримки на період можливої тимчасової незайнятості населення тощо. Це потребує немалих матеріальних і фінансових ресурсів.

По-друге, спостерігається суттєва невідповідність між сформованим у попередні роки значним економічним потенціалом окремих галузей і комплексів та неефективним його використанням в сучасних умовах господарювання, коли, по суті, відбувається руйнація раніше створеного виробничого і науково-технічного потенціалу. Така ситуація є реальною загрозою для економічної безпеки держави.