СДПУ ім. А.С.Макаренка

природничо-географічний факультет

кафедра географії

Курсовий проект

на тему

“Терміни з метеорології та гідрології”

студентки II курсу

природничо-географічниго факультета

спеціальності “географія і основи економіки”

заочний відділ Дружченко Т.М.

науковий керівник

асистент Ткаченко О.Л.

Суми -2000Міністерство освіти України

Сумський державний педагогічний університет

ім. А.С.Макаренка

Методичні вказівки до вивчення курсу

“Загального землезнавства”

Поняття та терміни з метеорології та гідрології

для студентів заочного відділення

спеціальності “географія і основи економіки”

затверджено

Суми

СДПУ 2000 р.

СЛОВНИК ТЕРМІНІВ З МЕТЕОРОЛОГІЇЇ ТА ГІДРОЛОГІЇ

А

Абісаль (від грецького a'byssol - бездонний) - зона найбільших морських глибин ( 2000 м), яка належить до ложи океану.

Абісальні відкладення - глибоководні морські відкладення, що накопичуються на глибинах понад 2000 м. До них належать органогенні іли та червоні глибоководні глини.

Абляція (від латинського ablatio - відняття) - зменшення маси снігу чи льоду на льодовику внаслідок його танення та випаровування.

Абсолютна вологість - щільність водяної пари в повітрі; практично - кількість водяної пари в грамах в 1 м3 повітря при даній температурі.

Абсолютний максимум - найбільше значення метеорологічного елементу в даній місцевості чи на всій Землі за багаторічний період спостережень.

Абсолютний мінімум - найменше значення метеорологічного елементу в даній місцевості чи на всій Землі за багаторічний період спостережень.

Агрокліматологія (від грецького agros - поле, klima - клімат, logos - наука) - вчення про клімат як про чинник землеробства.

Адвекція - переніс повітря та його властивостей в горизонтальному напрямку.

Адіабата - крива, що графічно зображує звязок між двома характеристиками стану атмосферного повітря при адіабатичних процесах в атмосфері.

Адіабатичні процеси (від грецького adiabatos - замкнений) в атмосфері - зміни стану повітря, що відбуваються без обміну теплом з оточуючим середовищем. Температура повітря змінюється разом зі зміною тиску за рахунок стиснення чи розширення повітря. Адіабатичне зниження тиску і температури відбувається при висхідних рухах повітря і навпаки - при низхідних. В сухому та ненасиченому повітрі зниження чи підвищення температури на кожні 100 м дорівнює 10С. У повітрі, насиченому водяною парою - приблизно 0,50С.

Айсберг - глиби материкового льоду, що плавають в океані, морі. Утворюються після відколювання країв льодовика, які опускаються в воду. Більше 5/6 маси льодовика знаходиться під водою.

Акваторія (від латинського aqva - вода) - ділянка водної поверхні певної водойми.

Активна температура - температура повітря більша за біологічний мінімум протягом всього періоду вегетації.

Активний вплив на атмосферу - різні впливи людини на хід атмосферних процесів: розсіювання хмар, туману, запобігання граду, послаблення заморозків тощо.

Актинометр - прилад для вимірювання прямої сонячної радіації.

Альбедо - характеристика відбиваючої властивості поверхні по відношенню до сонячної радіації. Визначається відношенням радіації, відбитої даною поверхнею, до радіації, що надійшла на цю поверхню (у відсотках).

Альбедометр - прилад для вимірювання альбедо земної поверхні.

Анемометр - прилад для визначення швидкості вітру.

Анероїд - прилад для вимірювання атмосферного тиску, що діє без рідини.

Аномалія - відхилення показника будь-якого елемента від його багаторічного середнього значення.

Антарктична (арктична) повітряна маса - формується над льодовою поверхнею Антарктиди (Арктики) - дуже холодна, суха і прозора.

Антарктичний (арктичний) фронт -один з головних атмосферних фронтів, що поділяє полярні повітряні маси і помірні. Змінює своє положення по сезонах.

Антициклон - замкнена область підвищеного атмосферного тиску з максимальним тиском в центрі. Вітри в антициклоні огинають центр за годинниковою стрілкою в північній півкулі і проти годинникової стрілки в південній. Низхідний рух повітря в антициклоні обумовлює неутворення хмарності. Влітку переважає жарка та суха погода, взимку - морозна та ясна.

Арідний клімат - сухий клімат, при якому атмосферне зволоження недостатнє для обробки сільськогосподарських культур.

Артезіанські води - напорні підземні води, розташовані у водоносних шарах між водонепроникними.

Атмосфера - повітряна оболонка Землі, повязана з нею силою тяжіння.

Атмосферне збурення - загальна назва циклонічних та антициклонічних вихорів в атмосфері.

Атмосферна електрика - електричні явища, що відбуваються в атмосфері (блискавки, вогні Святого Ельма, полярні сяйва).

Атмосферний тиск - тиск, з яким атмосфера діє на земну поверхню і всі предмети, що на ній розташовані.

Атмосферні аерозолі - тверді і рідкі частини, звішені в повітрі. Збільшують розсіювання сонячної радіації і зменшують видимість.

Атмосферні опади - вода в рідкому чи твердому стані, що випадає з хмар чи безпосередньо з повітря на земну поверхню та предмети. З хмар випадають: дощ, мряка, сніг, мокрий сніг, крупа, град, льодяний дощ. З повітря виділяються: роса, рідкий наліт, іній, твердий наліт, паморозь.

Б

“Бабине літо” - більш чи менш тривалий період теплої та сухої погоди в другій половині вересня, повязаний зі стійким антициклоном.

Бакинський норд - див. “бора”

Баланс зволоження - різниця між кількістю опадів та випаровуванням за певний період часу. Додатній баланс зазначає надлишок вологи, відємний - нестаток.

Балансомір - прилад для вимірювання величини радіаційного балансу Землі.

Барична ступінь - відстань, на яку атмосферний тиск з висотою зменшується на одиницю. Описується барометричною формулою Бабіне.

Баричне поле - просторовий розподіл атмосферного тиску.

Баричний градієнт - зміна тиску на одиницю відстані. Горизонтальний баричний градієнт розраховується на 100 км і є однією з головних характеристик вітру.

Баричний максимум - див. “антициклон”.

Баричний мінімум - див. “циклон”.

Барометр - прилад для вимірювання атмосферного тиску. Найчастіше вживають ртутний барометр і анероїд.

Батиметрія - засіб виміру глибин спеціальними приладами (лот, ехолот).

Батометр - прилад для забору проб води з глибини.

Безстічна область - область, яка не має стоку поверхневих вод в океан.

Безстічне озеро - озеро, що не має поверхневого стоку.

Берег - прикордонна межа суходолу і водного простору чи водостоку.

Берегова лінія - лінія перетину поверхні водойми з поверхнею суходолу.

Біла ніч - літня ніч в високих широтах, коли вечірні сутінки відразу переходять в ранкову зорю.

Біфуркація річки - розподіл водного потоку річки на два потоки.

Блинчастий лід - льодові утворення округлої форми, що утворюються в морях Північного Льодовитого океану з льодовикового сала (початкова стадія замерзання води в морі).

Блискавиця - світові явища на горизонті при віддаленій грозі, коли не видно блискавки і не чути грому, але помітне освіщення блискавками хмар.

Болото - надмірно зволожена ділянка суходолу, що має шар торфу потужністю не менше 0,3 м.

Бора - сильний холодний вітер, що направлений вниз по схилу і приносить різке похолодання.

Бореальний клімат - холодний клімат помірних широт з чітко визначеними сезонами року: “клімат снігу та лісу”.

Брижі - невеликі, неправильної форми хвилі, що виникають на поверхні води під впливом поривів вітру.

Бриз - вітер, який змінює свій напрямок два рази на добу, дме по берегах морів чи великих озер.

Буруни - хвилі, що з піною розбиваються об підводні та надводні перепони.

Буря - вітер зі швидкістю 20 м/с і більше, що супроводжується значним хвилюванням на морі та руйнуванням на суходолі.

Бєф - ділянка річки чи каналу, яка розташована безпосередньо біля шлюзу чи плотини. Ділянка, розташована вище плотини - верхній бєф, нижче - нижній бєф.

В

Венці - світлі, кольорові ореоли біля Місяця чи Сонця - явища, що спостерігаються при висококупчастих хмарах.

Верхове болото - оліготрофне болото з надмірними залишками рослин, яке утворюється в умовах живлення виключно дощовими опадами.

Верховодка - підземні води, які накопичуються над тимчасовим підпором (промерзлим ґрунтом тощо).

Видимість, дальність видимості - відстань, на яку вдень обриси предметів, за якими спостерігають, стають нечіткими.

Випаровуваність - гранично можливе випаровування за даних умов погоди, необмежене запасами вологи. Це випаровування з водних поверхней чи з надмірно зволоженого ґрунту.

Випаровування - відрив молекул від водної, снігової, льодової поверхні чи з рослинності, ґрунту, з крапель, звішених в атмосфері.

Високогірський клімат - клімат на значних висотах в горах. Характеризується низьким атмосферним тиском, певними температурою та вологістю повітря, прозорістю та чистотою повітря. Кількість опадів залежить від експозиції схилів.

Високошаруваті хмари - молочно-сірий шар хмар через які Сонце світить нечітким колом, розташовані на висоті 2000 - 6000 м.

Висхідне сковзання - рух теплого повітря по фронтальній поверхні холодного, внаслідок якого утворюються складні хмари.

Висячий льодовик - льодовик, розташований на крутих схилах гір, який не досягає підошви хребта.

Витік - початок річки, місце з якого зявляється постійна течія води в руслі.

Витрати води - кількість води, що протікає в одиницю часу через живий переріз русла. Одиниці виміру - м3/с, на малих річках - л/с.

Витрати наносів - кількість наносів, що переносить водний потік через поперечний переріз в одиницю часу. Вимірюється в кг/с.

Витрати тепла на випаровування - один з елементів теплового балансу земної поверхні, є добутком захованої теплоти випаровування (L) на швидкість випаровування (E).

Вихор - атмосферне утворення з обертальним рухом повітря навколо певної осі (циклон, тромб, торнадо, смерч)

Вітер - горизонтальне переміщення повітря.

Вітрові течії (дрейфові) - поступові рухи води, що виникають внаслідок постійно діючих вітрів.

Вітрові хвилі - коливальні рухи води на поверхні водойм, що виникають внаслідок дії вітру.

Внутрішні води - річки, озера, моря, розташовані на одному материку чи в межах країни, області тощо.

Внутрішні моря - моря, які з усіх сторін оточені суходолом і сполучаються з океаном протоками.

Водний баланс - різниця між надходженням і витратами води в межах окремої ділянки річкового обміну за певний період часу.

Водний переріз - переріз потоку в гідрометричному створі для визначення витрат води в ньому.

Водний режим - зміна в часі рівней і обємів води в річках озерах, болотах.

Водні маси - маси води, сформовані в Світовому океані з певними властивостями і характеристиками.

Водність річок - кількість води, що несуть річки за певний період часу (рік, місяць, повінь) в порівнянні із середнім значенням для цього періоду.

Водність хмар - маса крапель води чи кристалів льоду в одиниці обєму хмарного повітря.

Водогосподарчий баланс - співставлення водних ресурсів зі споживанням води в межах певного району.

Вододіл - лінія, що поділяє сток атмосферних опадів в різні річкові басейни.

Водозапаси снігу - кількість води в сніговому покрові, залежить від щільності снігу та його висоти.

Водозбір (водозбірний басейн) - територія, з якої води потрапляють в дану річку чи річкову систему.

Водоносний горизонт - шар гірської породи, в якому фільтрується вода по порах, тріщинах, пустотах під дією сили тяжіння.

Водоспад - падіння водного потоку річки з уступу.

Водосховище - штучна водойма, створена з метою регулювання стоку, роботою ГЕС чи іншою народогосподарчою необхідністю.

Водотривкий шар - верхня поверхня водонепроникних гірських порід.

Воклюз - джерела в карстових областях.

Вологість повітря - вміст водяної пари в повітрі, характеризується пружністю водяної пари, відносною вологістю, дефіцитом вологи, точкою роси.

Вологий клімат (гумідний) - клімат з надмірним зволоженням, де кількість опадів перевищує випаровування.

Вологоадіабатичний градієнт - зміна температури насиченого повітря при його підйомі чи опусканні на одиницю висоти. При підйомі він дорівнює -0,50С/100 м, при опусканні - +0,50С/100м

Вологопустельний клімат - клімат узберіжжя морів, вздовж яких проходять холодні течії.

Г

Гало - оптичне явище в атмосфері, що виникає внаслідок заломлення та відбиття світла в льодяних кристалах перисто-шаруватих хмар, у вигляді білого кола навколо Місяця чи Сонця.

Гейзер - джерело, що періодично фонтанує гарячою водою та парою і є одним із проявів пізніх стадій вулканізму.

Геократичні рухи - зміни рівня океану внаслідок руху земної кори. Представлені трансгресіями та регресіями моря.

Геострофічний вітер -рівномірний, прямолінійний рух повітря при відсутності сили тертя, при рівновазі сили баричного градієнту та відхиляючої сили обертання Землі (сили Коріоліса).

Гирло річки - місце, де річка впадає в океан, море, озеро чи іншу річку.

Гігрометр - прилад для вимірювання вологості повітря.

Гідрограф - графік зміни в часі витрат води за рік чи сезон.

Гідрократичні рухи - зміна рівня океану, викликана зміною обєму води.

Гідрологічні розрахунки - розрахунки різних гідрологічних характеристик (розподілу річного стоку, норм стоку, максимальних та мінімальних рівней тощо) різними методами в інженерній гідрології.

Гідрологія - наука, що вивчає природні води в межах гідросфери Землі.

Гідрометеори - синонім атмосферних опадів.

Гідрометричний створ - закріплений на місцевості поперечний переріз через річку для виміру швидкостей потоку води.

Гідросфера - водна оболонка Землі, до складу якої входять океани, моря та континентальні водні маси.

Гірськодолинні вітри - вітри, що дмуть вниз по схилах гір в долину вночі, навпаки - вдень.

Глетчер - нижній шар льодовика, лід зі щільністю 0,8 г/см3.

Глибинні течії - течії, що утворюються в товщі води поза дією вітру, головним чином внаслідок різної щільності води.

Гляціологія - наука, що вивчає льодовики.

Головний атмосферний фронт - фронт, якій поділяє основні повітряні маси (арктичний, полярний, тропічний)

Гололід - шар льоду, що виникає на поверхні суходолу та предметах від намерзання крапель переохолодженого дощу чи мряки.

Град - опади у вигляді льодяних ядер шаруватої будови, що випадають влітку з купчасто-дощових хмар.

Градієнтний вітер - вітер поза шаром тертя, що виникає під дією баричного градієнта, сили Коріоліса та відцентрової сили (вітер, що дме по коловим ізобарам).

Гроза - атмосферне явище, повязане з електричними розрядами в купчасто-дощових хмарах. Супроводжується блискавкою та громом.

Ґрунтові води - підземні води, розташовані на першому від земної поверхні водотривкому шарі.

Грязьові озера - озера, багаті цілющими грязями з мінеральними та органічними сполуками.

ГТК - гідрометричний коефіцієнт, який характеризує зволоженість даної території

ГТК = ,

де Р - сума опадів в міліметрах за період з температурами вищими 10 0С;

- сума температур в графіках за цей час.

Губа - морська затока півночі Росії, що глибоко вдається в суходіл.

Гумідний клімат - клімат, в якому кількість опадів перевищує випаровування, а надлишки води чи накопичуються, чи стікають у вигляді річок.

Густота річкової мережі - відношення суми довжин всіх річок басейну до площі басейну.

Д

Дельта - форма жерла річки у вигляді окремих проток, рукавів, що виникають внаслідок великої кількості наносів, що переносить річка.

Дефіцит вологості - різниця між пружністю насичення та фактичною пружністю повітря, визначена в мб.

Джерело - природний вихід на земну поверхню підземних вод.

Дзеркало вод - водна поверхня озера, водосховища, верхня межа ненапорних підземних вод в водоносному шарі.

Диск Секкі - прилад для виміру прозорості води в водоймах.

Дистрофне озеро - озеро, бідне на речовини живлення, поширені в заболочених місцях.

Добова амплітуда - різниця між найвищим та найнижчим значеннями за добу метеорологічного елемента.

Довгохвильове випромінювання - випромінювання в діапазоні хвиль від 4 до 120 мк.

Довжина річки - відстань річки від витоку до гирла.

Донний лід - лід, що утворюється на дні водойми при опусканні переохолоджених мас води.

Донні відкладення - накопичення твердого матеріалу на дні водойми.

Дощ - рідкі опади, що випадають з хмар у вигляді крапель діаметром від 0,5 мм і більше.

Дрейф льоду - рух льоду в морі, викликаний вітрами і течіями.

Дрейфові течії - див. вітрові течії.

Е

Евтотрофне озеро - водойм з великим вмістом поживних речовин, в якій створюються сприятливі умови для розвитку рослинності.

Екваторіальна депресія - смуга низького атмосферного тиску, що охоплює земну кулю на екваторіальних широтах, і зміщується в травні - вересні на 150 - 200 північної широти. З екваторіальною депресією повязана зона конвергенції і активної конвекції.

Екваторіальне повітря - повітряні маси, що формуються в області екватора. Характеризуються температурами 260 - 280 С, високою насиченістю вологою.

Екваторіальний мусон - див. тропічний мусон.

Екзосфера - зовнішня частина земної атмосфери, що розташована на висоті біля 800 км. Складена з водню, гелію.

Епілімніон - верхній шар води в озерних водоймах.

Естуарій - однорукавне, лійкоподібне гирло річки, що поширюється в сторону моря. Утворюється припливно-відпливними явищами, коли прилегла частина моря має більші глибини.

Ефективне випромінювання - різниця між власним випромінюванням земною поверхнею і зустрічним випромінюванням, що до неї надходить з атмосфери. При ясному небі ефективне випромінювання високе, із збільшенням хмарності воно зменшується.

Ж

Живлення річок і озер - поверхневі (дощові, снігові і льодовикові) та підземні води, що надходять в річки і озера.

З

Забереги - тонкий лід, що утворюється вздовж берегів водойм перед його повним замерзанням.

Заводь - річна затока, в якій течія води не простежується.

Загатне озеро - озеро, що утворилось внаслідок гірських обвалів.

Зажор - скопичення в руслі річки мас донного льоду в осінній період перед льодоставом.

Закраїна - смуга відкритої води між льодяним покривом та берегом, утворюється навесні перед скресом річки.

Заморозок - зниження температури повітря до відємних значень на загальному фоні додатніх температур.

Засів хмар - введення в хмари реагентів (тверда вуглекислота, дими йодистого срібла тощо) для зміни фазового стану хмар.

Засуха - нестача чи відсутність опадів на протязі тривалого періоду при підвищених температурах та зниженні вологості повітря, внаслідок чого зникають запаси вологи в ґрунті.

Засушлива зона - зона, в якій можлива повторюваність засух на загальному фоні помірного зволоження.

Затока - частина океану, моря, озера, що заходить в суходіл, але має вільний водообмін з основною частиною водойми.

Затор льоду - нагромадження крижин під час льодоходу в вузьких місцях річки чи на річках, що течуть з півдня на північ.

Звивистість річок - зміна лівих і правих поворотів русла річки. Вимірюється коефіцієнтом звивистості, що підраховується як відношення довжини всієї річки до прямої лінії, що зєднує витік і гирло.

Зиб (мертва зиб) - довгі і пологі хвилі на поверхні океанів і морів, що утворюються після припинення вітру під дією сили інерції.

Злива - короткочасні опади значної інтенсивності.

Зони дивергенції в океані - зони розходження поверхневих течій. Супроводжується висхідними потоками, в яких глибинні води виносяться на поверхню океану.

Зони конвергенції в океані - зони сходження і занурення поверхневих вод Світового океану. Формуються в зонах зіткнення теплих і холодних течій.

Зоря - світові явища в атмосфері, повязані з розсіюванням світла в атмосфері перед сходом чи після заходу Сонця.

І

Ізобари - ізолінії величин атмосферного тиску.

Ізобати - ізолінії глибин океану, моря, озера.

Ізогаліни - ізолінії однакової солоності води.

Ізогієти - ізолінії однакових сум опадів за певний проміжок часу.

Ізотахи - ізолінії однакових швидкостей (вітру, водного потоку тощо)

Ізотерми - ізолінії однакових температур.

Імла - скаламучення повітря внаслідок присутності в ньому зважених частинок: пилу, диму, гарі.

Інверсія температури - підвищення температури повітря з висотою в якому-небудь шарі атмосфери. Приземні інверсії повязані переважно з охолодженням повітря від ґрунту в вечірні і нічні години.

Індекс зволоження (за Г.Н.Висоцьким) - відношення річної суми опадів до числа випаровуваності.

Індекс сухості (за М.І.Будико) - відношення величини річного радіаційного балансу підстилаючої поверхні до суми тепла, необхідного для випаровування річної кількості опадів на цій площі. Якщо індекс сухості менше 0,45 - клімат характеризується як надмірно вологий, від 0,45 до 1,0 - вологий, від 1,0 до 3,0 - недостатньо вологий, більше 3,0 - сухий.

Іній - шар кристалів льоду, що утворюється на горизонтальних поверхнях (ґрунті, траві, предметах) шляхом сублімації водяної пари внаслідок їх радіаційного вихолоджування до відємних температур. Утворюється в ясні тихі ночі.

Інсоляційна експозиція - положення поверхні (схилів долини, яру, хребта тощо) по відношенню до сторін світу і до кута падіння сонячних променів на цю поверхню. Різна інсоляційна експозиція викликає на схилах різний прогрів поверхні, що призводить до різниці в кліматі, рослинності, ступені зледеніння тощо).

Інсоляція - приток сонячної радіації (в калоріях) на одиницю площі горизонтальної поверхні (1см2) за одиницю часу (1 хвилина).

Інтенсивність сніготанення - кількість води, що утворюється в процесі танення снігу за одиницю часу.

Інфільтрація - проникнення води в ґрунт і її рух до рівня підземних вод.

Інфлюація - витікання поверхневих вод крізь тріщини, канали та лійки в товщу земної кори.

Іоносфера - шари атмосфери від висоти 80 км до 600 км, які характеризуються високим вмістом іонів і вільних електронів. Іонізація відбувається під впливом ультрафіолетових променів сонячної радіації.

К

Каптаж - пристрої, що дозволяють збирати та виводити підземні води на поверхню для їх виміру та використання. Найпростіші види каптажу - колодязь і свердловина.

Карти синоптичні - карти, на яких цифрами та символами нанесені результати метеорологічних спостережень на мережі станції в певний момент. Карти складаються для прогнозування погоди.

Клімат - багаторічний режим погоди в даному місці.

Кліматична норма - кількісна характеристика клімату, отримана з багаторічного ряду спостережень.

Кліматична область - область Землі, що має певний тип клімату і є частиною кліматичної зони.

Кліматичні пояси - великі підрозділи земної поверхні, які за кліматичними умовами мають характер широтних поясів (виділяють за особливостями режиму температури і опадів).

Кліматотворні процеси - атмосферні процеси, що визначають характер клімату в межах тієї чи іншої області чи всієї Землі (теплообіг, вологообіг, загальна циркуляція атмосфери).

Кліматотворні чинники - чинники, що визначають характер клімату: широта місця, висота над рівнем моря, розподіл суходолу та океану, орографія, льодовий, сніговий та рослинний покриви, океанічні течії.

Коефіцієнт арідності - функція від опадів і температури, що показує відносний нестаток опадів в даній місцевості. Він дорівнює:

,

де А - річна амплітуда температур;

- географічна широта;

Rmax - найбільша річна сума опадів (за багаторічний період);

Rmin - найменша річна сума опадів (за багаторічний період);

R - норма опадів.

В центрі Сахари коефіцієнт арідності дорівнює 0.

Коефіцієнт континентальності - характеристика ступені континентальності клімату. Він дорівнює:

,

де А - річна амплітуда повітря;

- широта місця.

Коефіцієнт стоку - відношення величини стоку до кількості опадів на цій території за певний період. Визначається в відсотках.

Кольматаж - заповнення пор ґрунтів мілкими мулистими чи глинистими частинками, що вносить під час фільтрації через ґрунт вода. Явище кольматажу використовується для боротьби з фільтрацією води з каналів або через греблі.

Компенсаційні течії - горизонтальні переміщення водних мас, які поповнюють збитки води на якій-небудь ділянці океану, моря, озера. Можуть розвиватись як в поверхневих, так і в глибинних шарах, наприклад, міжпасатні протитечії.

Конвективні опади - опади, які випадають з купчасто-дощових хмар: злива, град, снігова крупа, зливний сніг.

Конвективні хмари - хмари, що виникають в результаті конвекції, коли висхідні потоки повітря досягають рівня конденсації і поширюються вище нього (родина купчастих хмар).

Конвекційні течії (щільностінні) - течії, що виникають в вузьких протоках, які повязують дві водойми різної солоності. Частіше мають два токи води: по дну вода надходить з більш солоної водойми, по поверхні - з менш солоної.

Конвекція в атмосфері - вертикальні переміщення окремих кількостей повітря в атмосфері, що залежать від різниці температури в горизонтальному напрямку.

Конденсація - процес переходу речовини з газоподібного стану в рідкий. В атмосфері конденсація відбувається при наявності ядер конденсації при зниженні температури до точки роси.

Континентальне повітря - повітряні маси, що формуються над континентом.

Континентальний (головний) вододіл - головна вододільна лінія материка, що поділяє басейни стоку різних океанів.

Континентальний клімат - клімат, характерний для внутрішніх районів материків та узберіжжя океанів, в яких володіють континентальні повітряні маси. Характеризується високою амплітудою температури повітря, малою сумою опадів і слабими вітрами.

Континентальність клімату - сукупність характерних особливостей клімату, визначених впливом материка на процеси кліматотворення. Головна характеристика континентальності клімату - річна амплітуда температури повітря: чим вона більша, тим більш континентальний клімат.

Крик - назва річок і тимчасових водостоків в Австралії, що пересихають.

Кругообіг води - безперервний процес обертання води на земній кулі, що відбувається під впливом сонячної радіації і дії сили тяжіння.

Крупа - тверді опади, що випадають частіше за все восени чи ранньою весною з купчасто-дощових хмар у вигляді снігоподібних ядер неправильної форми.

Купчасті хмари - хмари конвекції, у вигляді куполів, бугрів, башен, що розвиваються в вертикальному напрямку. Виникають переважно влітку вдень на висоті 500 - 1000 м і розвиваються до висоти 2 - 3 км.

Купчасто-дощові хмари - хмари конвекції, темні основи яких знаходяться на висоті 100-200 м і складені з водних крапель, а білі вершини простягаються до висоти 8-10 км, інколи - до 14 км і складені з льодових кристалів. З ними повязані зливові опади і грозові явища.

Курвіметр - прилад для виміру довжин кривих ліній на картах чи планах.

Крайові моря - моря, прилеглі до материків і слабо окреслені від океану.

Л

Ламінарний рух - рух частинок по паралельних лініях з певною малою швидкістю. Характерний для руху підземних вод.

Левада - назва листяних лісів в заплавах річок півдня України і Росії.

Лиман - затоплене розширене гирло річки, що перетворилось в мілку затоку.

Лід - вода в твердому стані зі щільністю 0,8 г/см3.

Лізиметр - прилад для вимірювання кількості води, що просочилась углиб крізь верхні шари ґрунту. Складається з металічного баку, в якому розміщується ґрунтовий моноліт. Вода, що надійшла, збирається у водозбірну посудину і вимірюється мензуркою.

Лімнологія - наука про озера.

Лінзи підземної води - залягання підземних вод у вигляді окремих лінз. Часто так залягають прісні води на нижніх солоних.

Лінії току - лінії, що визначають напрямок вітру в полі швидкостей.

Літораль - зона узберіжжя морського дна, що осушується під час відпливу. Розташована між рівнем найвищого припливу і найнижчого відпливу.

Льодовий режим - чергування процесів утворення, танення та переміщення льоду в річках та водоймах.

Льодовик - багаторічні природні накопичення льоду на земній поверхні, що рухаються. Утворюються з твердих атмосферних опадів в тих районах, де протягом року відкладається більше, ніж відтає та випаровується.

Льодовикове молоко - мутно-біла від зважених наносів вода бурхливих підльодовикових потоків.

Льодовикове озеро - озеро, що виникло в заглибинах поверхней, повязаних з діяльністю льодовика. Широко представлені в Карелії, Фінляндії, на Кольському півострові, Лабрадорі тощо.

Льодовиковий вітер, стоковий вітер - вітер, що дме над льодовиком вниз по течії останнього. Зумовлений охолодженням повітря поверхнею льоду.

Льодовиковий язик - частина долинного льодовика, що лежить нижче снігової лінії. Тут відбуваються зменшення льодяної маси внаслідок танення.

Льодовикові щити, покриви, куполи - льодовики розтікання, в яких напрямок руху і форма не залежать від рельєфу земної поверхні, а зумовлені радикальним розтіканням льоду (з одного центру). Профіль поверхні має вигляд напівовалу. Розвиваються тільки там, де снігова лінія опускається до рівня океану.

Льодові явища - складові льодового режиму річки. До них належать: шуга, донний лід, поверхневий лід, забереги, затори, зажори.

Льодопад - ділянки льодовика, розбиті глибокими розселинами і тріщинами на окремі глиби. Утворюються в місцях крутого перегину повздовжнього профілю ложа льодовика.

Льодостав - стан поверхні водойми, покритої шаром льоду.

Льодохід - рух крижин на річках.

Льодяна кірка - шар льоду, що утворюється на поверхні ґрунту чи на деякій глибині під поверхнею в умовах чергування відлиг та морозів.

Льодяна хмара - хмара, складена з льодяних кристалів. До них належать хмари верхнього ярусу вище 6000 м над земною поверхнею: перисті, перисто-купчасті, перисто-складні.

Льодяне сало - накопичення на поверхні води змерзлих льодяних голок у вигляді плям чи тонкого суцільного шару сірувато-свинцового кольору, що має вигляд застиглого сала.

Льодяний дощ - замерзлі при випадінні краплі дощу, коли нижній шар повітря має відємну температуру.

Льодяний покрив - лід, що утворюється в холодний період року на поверхні океану, моря, озера, річки. В високих широтах існує постійно протягом року.

Льодяні голки - дуже дрібні крижані кристали розміром до 1 мм, що парять в повітрі.

М

Майна - теж, що й “ополонка”, ділянка чистої води в нерухомому льодяному покриві річки. Утворюється на річках в місцях зі швидкою течією, в зонах виходу підземних вод тощо.

Макроклімат - клімат великих географічних регіонів.

Максимальна температура - найвища температура повітря, ґрунту чи води протягом певного проміжку часу: доби, місяця, року чи за багаторічний період.

Максимальний термометр - ртутний термометр, який фіксує найвищу температуру між двома термінами спостереження.

Мала вода - найнижчий рівень води в морі чи океані при відпливі.

Межень - період внутрирічного циклу, протягом якого в річці спостерігаються стійкі низькі рівні і витрати води. В помірних широтах розрізняють зимову і літню межені.

Мезосфера - шар атмосфери між стратосферою і іоносферою від 40 км до 80 км. Характеризується зниженням температури від 00 до -900С.

Мезотрофні болота - перехідні болота від низинних до верхових.

Меліорація клімату - покращення клімату шляхом зміни кліматичного режиму в потрібну людині сторону: насадження лісосмуг, зрошення, обводнення тощо.

Металімніон - шар води в водоймах, в межах якого в період літньої прямої стратифікації температура різко знижується із збільшенням глибини.

Метеори - короткочасні спалахи в атмосфері, що виникають при вторгненні в неї з космічною швидкістю невеликих твердих частинок.

Метеорологічна ракета - ракета, призначена для досліджень верхніх шарів атмосфери (виміру тиску, температури, складу повітря тощо).

Метеорологічна станція - станція для проведення спостережень за погодою. Складена з метеомайданчика, на якому розташована більшість приладів, що фіксують метеоелементи, і замкненого приміщення, в якому встановлюється барометр і барограф і ведеться обробка спостережень.

Метеорологічний супутник - штучний супутник Землі, в програму роботи якого входить фотографування хмарності і інші спостереження за станом нижнього стану атмосфери.

Метеорологічні елементи - характеристики стану нижнього шару атмосфери, до яких відносяться: температура і вологість повітря, атмосферний тиск, видимість, хмарність, опади, заметілі, грози тощо).

Метеорологія - наука про атмосферу. Основні обєкти дослідження: склад і будова атмосфери, тепловий режим атмосфери, волого обіг, загальна циркуляція, електричні поля, оптичні і акустичні явища.

Метод аналогів - метод довготривалих прогнозів погоди, в основі яких лежать висновки про майбутні атмосферні процеси і про майбутнє погоди по аналогії з такими, що раніше відбулися.

Міжмерзлотна вода - вода зони багаторічної мерзлоти, що залягає між блоками цієї мерзлоти (майже завжди солона).

Міжнародна класифікація хмар - поділ хмар на класи, види, різновиди за висотою нижньої підошви та генезису.

Міжпасатні течії - див. компенсаційні течії.

Міжпластова вода - вода, що знаходиться між двома водонапірними пластами.

Мікроклімат - клімат невеликої ділянки, наприклад, схил гори, узлісся, міського майданчика тощо. Маються на увазі особливості клімату, якими він відрізняється від загальних кліматичних характеристик.

Мілина (банка) - неглибоке місце в річці, озері, морі, небезпечне для судноплавства.

Мілібар - одиниця атмосферного тиску, що дорівнює 1000 дін/см2, одна тисячна частка бара. Тиск в 1 мб дорівнює тиску в 0,75 мм ртутного стовпчика..

Міліметр ртутного стовпчика - одиниця атмосферного тиску, що дорівнює тиску стовпчика ртуті висотою в 1 мм при нормальній силі тяжіння (на рівні моря і широті 450).

Мінеральне озеро, соляне озеро - озеро, вода якого сильно мінералізована, тобто містить велику кількість солей.

Мінеральні води - води з підвищенним вмістом деяких хімічних елементів і сполук, а також газів. Межею прісних і мінеральних вод вважають солоність в 1 г/л. Мінеральні води часто володіють цілющими властивостями.

Мінімальна температура - найменша температура повітря, ґрунту, води, що спостерігалась в даному місці чи даній області протягом деякого часу: доби, місяця, року тощо.

Мінімальний термометр - спиртовий термометр для визначення найнижчої температури між двома термінами спостереження. В капілярі термометра знаходиться легкий штифт з потовщеннями на кінцях. При зниженні температури штифт захоплюється меніском спирту, що опускається внаслідок сили поверхневого натяжіння. При підвищенні температури штифт залишається на місці і показує мінімальну температуру.

Міраж - явище аномальної рефракції світла в атмосфері, при якому крім предметів в їх дійсному положенні, являються також їх уявні зображення, які є результатом повного внутрішнього відбиття в атмосфері.

Містраль - сильний та холодний північно-західний вітер на середземноморському узбережжі Франції в долині р. Рони.

Місцевий стік - поверхневий стік, який формується в межах району.

Місцеві вітри - вітри, що утворюють характерний для даного регіону режим погоди і мають велику повторюваність (фен, сирокко, самум, хамсин, чінук, баргузин, бора тощо).

Місцеві циркуляції атмосфери - циркуляції атмосфери над порівняно невеликою територією чи акваторією, обумовлені їх специфічними особливостями, наприклад, бризи, гірсько-долинні вітри тощо.

Модуль стоку - кількість води, що стікає в одиницю часу з одиниці площі водозбірного басейну. Є відношенням витрат води на площу водозбору, одиниці виміру - л/с з км2.

Мокрий сніг - сніг, що випадає при близьких до нуля додатних температурах повітря, коли сніжинки підтають або разом зі снігом випадає дощ, іде лапатий сніг.

Молодий циклон - фронтальний позатропічний циклон, що має теплий сектор, обумовлений теплим фронтом, а з тилу - холодним.

Море - відокремлена частина океану, що відрізняється своїми властивостями (солоністю, прозорістю, температурою та біологічним складом).

Моренне озеро - озеро, що займає западину серед моренних відкладень.

Морська вода - вода морів і океанів. Середня її солоність - 35 г/л.

Морське повітря - повітряні маси, що формуються над поверхнею моря. Вони характеризуються вологовмістом і зменшеною річною амплітудою температури: взимку він тепліше континентального, влітку - холодніше.

Морський клімат - клімат, особливості якого визначаються переважаючим впливом моря (основними властивостями морського повітря).

Морський лід - лід, що утворюється при замерзанні морської води при температурі нижчої за нуль. При утворенні морського льоду між цілком прісними кристалами льоду опиняються дрібні краплі солоної води, які поступово стікають вниз.

Морські течії - поступальні рухи водних мас в океанах і морях, обумовлені вітром, гравітаційними причинами, різною щільністю води.

Мусони - стійкі вітри нижнього шару тропосфери, що протилежно змінюють свій напрямок два рази на рік. Зимовий мусон має напрямок з суходолу на море, літній - з моря на суходіл. Характерні райони мусонів - східні узбережжя материків, а також тропічні широти північної півкулі.

Мутність води - концентрація твердих зважених частинок в водах потоків та водойм. Одиниці виміру - г/м3 чи мг/л.

Н

Навітряний схил - схил якого-небудь орографічного елементу, обернений в сторону звідки дме вітер.

Надмірне зволоження - переважання опадів над випаровуванням. Характерне для вологого клімату.

Налідь - льодяне утворення, що виникло внаслідок замерзання води, що виходить з тріщини льоду на його поверхню. Може утворюватись на поверхні ґрунту внаслідок виходу на поверхню ґрунтових вод.

Наст - льодяна корка на поверхні снігового покриву. Утворюється внаслідок короткочасного підтавання верхнього шару снігу.

Низинні болота (евтотрофні) - болота ґрунтового живлення, що розвиваються в умовах забезпечення ґрунтовими водами, багатими солями. Мають площину поверхню і багату різноманітну рослинність.

Низхідне джерело - джерело, що живиться з водотривкого пласта, в якому рівень води знаходиться вище місця виходу джерела на поверхню.

Низький антициклон - антициклон, що розвивається в холодному повітрі і починається у поверхні Землі.

Норма стоку - середнє значення стоку за певний період часу, що підраховується по багаторічним спостереженням.

Нуль графіка водомірного посту - умовна горизонтальна площина, від якої відраховують висоту рівня води на даному посту. Він назначається завжди нижче найнижчого рівня води, щоб висоти рівня завжди залишались додатніми.

О

Обвалування - загромадження земляними валами території для захисту від затоплення водами прилеглих водойм.

Обводнення - підвищення водозабеспечення господарських та побутових заходів в маловодних районах шляхом використання місцевого стоку і підземних вод чи каналами з районів, забезпечених водою.

Обєм водосховища, повний - обєм чи вміст геометричної фігури, утвореної чашею водосховища і поверхнею води в ній. Вимірюється в м3 чи км3.

Обєм стоку - кількість води, що проходить через створ водостоку за деякий період часу. Для підрахування обєму стоку необхідно середні витрати води помножити на число секунд за певний період часу. Одиниці - км3.

Огиви - смуги на поверхні льодовика у вигляді більш чистого та забрудненого льоду.

Озера - водойми повільного водообміну, розташовані в заглибинах суходолу і не повязані протоками з морями та океанами.

Озерні відкладення - осадові утворення, що накопичуються в озерних басейнах. Представлені сортованими осадками різного складу: від пісків до глин.

Озерність, коефіцієнт озерності - відношення суми площі водної поверхні озер до площі всього басейну.

Озон в атмосфері - трьохатомарний кисень (О3). В нижніх шарах атмосфери його вміст незначний. Найбільша його концентрація в стратосфері між висотами 10 і 40 км. Озон значно поглинає ультрафіолетову радіацію.

Озонові дири - зменшення вмісту озону в стратосфері на 10-40%. Повязано це з дією фреонів, зменшенням кількості кисню при запусках космічних кораблів та польотами реактивних літаків. Чітко виявляється при надмірно низьких температурах.

Океанічні жолоби, западини - довгі вузькі зниження дна океанів з глибиною більше 6000 м. Є зоною субдукції, тобто зоною занурювання більш важкої океанічної тектонічної плити під більш легку - материкову.

Океанічність клімату - властивість клімату протилежна континентальності.

Океанологія - наука про Світовий океан як частину гідросфери.

Оклюзія циклону - в циклоні; швидко рухаючись, холодний фронт наздоганяє теплий і змикається з ним, в наслідок чого повітря теплого сектору циклону витискується вгору. Характеризується сильними зливовими опадами. Після оклюзії циклон заповнюється холодним повітрям і припиняє свою дію.

Око бурі - центр тропічного циклона діаметром в декілька десятків кілометрів із повільним вітром, відсутністю опадів і ясним небом.

Оліготрофне болото - див. “верхове болото”.

Оліготрофне озеро - глибоке, бідне рослинним планктоном, з малою мінералізацією і рівномірним розподілом кисню влітку і взимку.

Опадомір - прилад для виміру опадів з приймальною площею 200 см2 і вітровим пелюстковим захистом.

Орографічні хмари - хмари, що виникають при адіабатичному підйомі повітря і його перетіканні через гірський хребет.

Осередок повітряної маси - район, в якому повітряна маса формується як одне ціле.

П

Паводок - значне підвищення водності річки в межах річного циклу, що виникає нерегулярно; утворюється під час сильних дощів чи під час відлиги.

Падіння річки - різниця висот рівнинної поверхні води річки в двох різних точках на деякій відстані.

Пак - потужний, багаторічний лід океану, що утворюється в полярних широтах. Товщина від 3 до 10 м.

Палеокліматологія - наука, що вивчає кліматичні умови Землі в минулі геологічні епохи.

Паморозь - відкладення кристалів льоду на гілках дерев, стінах, стовпах. Тобто вертикальних поверхнях, внаслідок сублімації водяної пари при надходженні теплої повітряної маси.

Пасат - постійні вітри в тропічних широтах, що дмуть по звернених до екватора периферіях тропічних антициклонів. У поверхні Землі внаслідок тертя і дії сили Коріоліса з переважаючим напрямком в північній півкулі - північно-східним, в південній - південно-східним.

Пелагіаль - товща води озер, морів, океанів, що є середовищем життя організмів (нектону і планктону)

Перекат - характерна для рівнинних річок форма дна на ділянках між меандрами, що утворюється внаслідок відкладання наносів.

Перетворення водного балансу - система заходів, направлена на збільшення обємів більш важливих для народного господарства видів природних вод за рахунок скорочення інших, менш важливих.

Перисті хмари - окремі тонкі білі нитки, зібрані в пучки, гряди тощо. Складені з льодяних кристалів, спостерігаються вище 6000 м. Міжнародна назва - Cirrus. Поява перистих хмар в західній частині горизонту в наших регіонах повязана з наближенням фронтів і циклонів. Рівномірно розташовані на небосхилі перисті хмари говорять про стійкість даної погоди.

Перисто-купчасті хмари - гряди чи купи тонких білих хмар без тіні, побудовані з дрібних елементів. Складені з льодяних кристалів. Спостерігаються вище 6000 м над земною поверхнею. Їх зявлення повязане з наближенням холодного фронту. Міжнародна назва - Cirrocumulus.

Перисто-шаруваті хмари - “білясте прозоре покривало”, складене з льодяних кристалів. Зявляється при наявності навколо Сонця чи Місяця оптичних явищ - гало тощо. Спостерігається вище 6000 м над поверхнею Землі і повязані з наближенням теплого фронту. Міжнародна назва - Cirrostratus.

Пилова буря - переніс сильним вітром в великих кількостях частинок пилу і піску. Поширені в пустелях, напівпустелях, в орних степах, де дмуть сильні вітри.

Підземний лід - лід, що залягає в мерзлих верхніх горизонтах ґрунту.

Підземний стік - переміщення води в підземних шарах ґрунту під впливом гідравлічного напору чи під дією сили тяжіння.

Підземні води - води, що знаходяться в верхній частині земної кори. Заповнюють проміжки, пори, тріщини, пустоти. В ґрунті заповнюють капіляри. Поділяються на води зони аерації, ґрунтові і артезіанські.

Підпір - підвищення рівня води в річці в результаті побудови греблі чи природних перепон: звуження русла, заростання русла, зажори, затори тощо.

Підстилаюча поверхня - поверхня Землі - ґрунт, рослинність, лід, вода, що взаємодіє з атмосферою.

Плавні - заболочені чи підтоплені ділянки річок у гирла, вкриті важкопрохідними заростями вологолюбної рослинності.

Плесо - глибока ділянка русла річки, розташована між перекатами.

Плювіограф - самописний прилад для реєстрації рідких атмосферних опадів.

Поверхневий стік - стік води атмосферних опадів з певної території в річки.

Повінь - щорічно повторювана фаза водного режиму, що характеризується найбільшою кількістю води в річці та максимальними рівнями.

Повітряна маса - великий обєм повітря в тропосфері з певними властивостями, що рухається як одне ціле.

Повна вода - найвищий рівень в морі чи океані під час припливу.

Поглинання радіації - трансформація сонячної радіації в теплову підстилаючою поверхнею чи атмосферою.

Погода - стан нижнього шару атмосфери в даному місці в даний час. Характеризується рядом метеорологічних елементів.

Полюс холоду - область з найбільш низькими температурами повітря у земної поверхні. В північній півкулі - це Оймякон з абсолютним мінімумом -720С, в південній - станція “Восток” - -89,20С.

Полярна ніч - період, коли Сонце більше 24 годин не зявляється з-за горизонту. Найкоротша полярна ніч спостерігається на широті 66033 (1 добу), найдовша на полюсі - 6 місяців.

Полярне повітря - повітряна маса, що формується над полярними широтами. Відрізняється низькими температурами, сухістю і прозорістю.

Полярний день - період, коли Сонце не заходить за горизонт більше 1 доби. Найкоротша полярна ніч спостерігається на широті 66033 (1 добу), найдовша на полюсі - 6 місяців.

Полярний клімат - клімат постійного морозу з температурами майже завжди нижче 00С, кількістю опадів 200-300 мм на рік.

Полярний фронт - межа між помірним повітрям і тропічним. Іноді його називають помірним фронтом.

Полярні кола - паралелі 66033 в північній і південній півкулях, де спостерігаються полярні день і ніч по 24 години.

Попуски води - короткочасні штучні випуски води з водосховищ.

Пороги - мілководні камянисті чи скелясті ділянки в руслі річки, утворені внаслідок виходу твердих гірських порід до поверхні Землі.

Прибій - явище руйнування морських хвиль при набіганні їх на берег.

Приглибий берег - берег, підводна частина якого різко збільшує свої глибини.

Приземний шар повітря - шар повітря над земною поверхнею висотою 250 м.

Припай - суцільний льодяний покрив, що примерзає до берега.

Припливи і відпливи - періодичні коливання рівня океану внаслідок сил притягання Місяця і Сонця, відцентрових сил обертання Землі.

Прісна вода - вода з солоністю менше 10/00 (1 г/л).

Прісне озеро - озеро, що має прісну воду. Проточні і стічні озера завжди прісні.

Провальне озеро - карстове озеро, що утворилось внаслідок розчину гірських порід.

Прогноз погоди - складання науково-обґрунтованих передбачень про майбутнє стану погоди.

Прозорість атмосфери - здатність атмосфери пропускати сонячну радіацію. Найбільш прозора атмосфера над Антарктидою.

Прозорість води - здатність води пропускати сонячне світло. Найбільш прозора вода в Саргасовому морі - до 66 м.

Проміле - одна тисячна частка якої-небудь величини. В проміле визначають солоність води, нахил річки тощо.

Протік - вторинне русло річки при його поділі на декілька рукавів.

Протока - вузький водний простір, що поділяє ділянки суходолу і поєднує водні басейни.

Профіль рівноваги - повздовжній профіль річки, що утворився в результаті тривалого розливу, коли всі нерівності дна згладжуються, тобто відкладення і розлив наносів стають рівними між собою.

Профундаль - глибока частина озер, морів, океанів, куди не потрапляють хвилі, вітрове перемішування.

Пружність водяної пари - тиск водяної пари, що утримується в повітрі, в мілібарах (мб).

Пружність насичення - максимально можливий вміст водяної пари при даній температурі.

Пряма сонячна радіація - сонячна радіація, що доходить до земної поверхні у вигляді пучку паралельних променів від Сонця. Змінюється в залежності від висоти знаходження Сонця над горизонтом, прозорості атмосфери та хмарності.

Психрометр - прилад для виміру температури і вологи повітря. Складається з двох термометрів, у одного з яких резервуар обгорнутий змоченим батистом.

Психрометрична будка - жалюзійна будка особливої конструкції, розташована на метеорологічному майданчику. В ній встановлюють психрометр, волосяний гігрометр, максимальний і мінімальний термометри чи самописні прилади.

Пустелі - території з надмірно посушливим кліматом, де випаровуваність в багато разів перевищує річну кількість опадів.

Р

Радіаційний баланс земної поверхні (залишкова радіація) - різниця між поглинутою радіацією і ефективним випромінюванням цієї поверхні. Річні його величини в цілому для Землі додатні.

Радуга - оптичне явище в атмосфері, що уявляє собою одну, дві чи декілька різнокольорових дуг, що спостерігаються на фоні хмари, якщо вона розташована напроти Сонця. Повязана з дифракцією, заломленням і відбиттям світла в водяних краплях.

Рапа - насичена, солями вода солених озер.

“Ревучі сорокові” - традиційна назва сорокових широт південної півкулі, для яких характерні сильні західні вітри і шторми.

Регенерація циклону - вторинне занурення циклону, який почав заповнюватись, внаслідок вторгнення в район циклону свіжої маси холодного повітря.

Регулювання стоку - штучний перерозподіл стоку за часом відповідно вимогам споживання, який відбивається в збільшенні чи зменшенні стоку в порівнянні з природним режимом в певні періоди.

Режим річок - закономірна зміна стану річок за часом, яка залежить в першу чергу від кліматичних умов. Виявляється у вигляді коливань рівней і витрат води.

Реліктові озера - озера, які є залишками моря, що колись існувало на місці, де вони зараз знаходяться.

Рідкий наліт - плівка води, що утворюється на навітряних холодних схилах (стінках) при надходженні теплого повітря.

Річка - водний потік, що тече в сформованому ним руслі. Характеризується довжиною, широтою, площею басейну, глибиною, падінням, рівнями, витратами води і наносів, хімічним складом.

Річкова мережа - сукупність всіх річок, що знаходяться в межах певної території.

Річкова система - сукупність притоків головної річки.

Річковий басейн - частина земної поверхні, з якої стік води потрапляє в окрему річку чи річкову систему.

Річковий стік, обєм стоку - кількість води, що протікає в річному руслі за певний період часу.

Роза вітрів - діаграма, яка показує повторюваність вітрів різних напрямків в даній місцевості (за місяць, сезон чи рік).

Розсіл, розсільні води - води, в яких вміст розчинених солів складає більше 50 г/л.

Роса - дрібні краплі води, що утворились на поверхні Землі і предметах в результаті конденсації за умов охолодження при нічному ефективному випромінюванні.

Русло - найбільш знижена частина річкової долини, по якій відбувається стік води на протязі всього року.

С

Самум - шквалистий гарячий вітер з піщаною чи пильною бурею в пустелях Аравії та Північної Африки.

Сапропель - органічний мул, що утворюється на дні застійних водойм в результаті перегнивання залишків рослинних і тваринних організмів.