Індія

Соціальні контрасти в Мумбаї проявляються навіть чіткіше, ніж в інших індійських містах. Во-дночас в Індії Мумбай виділяється як європеїзо-ване і промислове місто. Тут більше нового, су-часного, вищі показники грамотності, вироб-ництва і споживання на душу населення. Терито-ріально Мумбай давно вже вийшов за межі острова, на якому виник. Зараз його метрополітен охоплює Конканський берег в радіусі 50 км. Але й тут, на вузькій смузі низовини, притиснутій до моря стіною Ґатів, уже також тісно. За цих умов супутниками Мумбаю стають не лише узбережні міста, а й міста на Деканському плоскогір'ї по той бік Ґатів на відстані майже 150 км від Мумбаю.

Південь. До його складу входять штати Андхра-Прадеш, Тамілнад, Карнатака, Керала та острови в Аравійському морі і Бенгальській затоці. На них припадає 19 % території і 23 % населен-ня Індії. Південна Індія -- це низовини Малабарського та Коромандельського берегів, південні гірські масиви і розташована між Західними та Східними Гатами частина Декану.

На відміну від індоарійської півночі Південну Індію часто називають дравідською. На півночі й заході Індії переважають народи південної гілки європейської раси. Розмовляють вони індо-арійськими мовами індоєвропейської мовної сім'ї. Народи Півден-ної Індії становлять перехідну форму між європеоїдною та еквато-ріальною расами і розмовляють мовами дравідської мовної сім'ї. Гадають, що дравіди населяли Індостанський субконтинент ще до того, як у II тисячолітті до н.е. в Пенджаб, а потім і в долину Гангу почали проникати з північного заходу скотарські племена аріїв. Уже в давнину в Південній Індії існували держави з високим для свого часу рівнем цивілізації. Пізніше вони стали важливими історичними ядрами сучасної Індії. У середні віки Південна Індія менше зазнава-ла мусульманських вторгнень і їх впливу. Вона надзвичайно багата на пам'ятки індуїзму в їх чистому вигляді. Особливо багатий Південь на храмові індуїстські комплекси.

Структура сільського господарства Півдня обумовлена різнома-нітністю природного середовища. На узбережжях домінує рис. На Декані -- просо, а з непродовольчих -- бавовник. Висока концент-рація цукрової тростини, олійних культур, в першу чергу арахісу і тютюну. Південь -- головний район плантаційних культур. Проблема зрошення на Півдні є такою ж гострою, як і на Північному Заході і Заході. Воно бажане навіть у штаті Керала, клімат якого наближається до екваторіального і де майже немає сухого сезону. Продуктивність суходільного землеробства Декансь-кого нагір'я значно менша за середньоіндійський рівень. У цілому на Південну Індію припадає більш як 1/5 зрошуваних земель країни. Найрозвинутішою іригаційна мережа є на Коромандельському узбе-режжі в пониззях річок Кавері, Крішни і Ґодаварі. Вона зрошує один з найдавніших осередків землеробської культури і належить до найпотужніших у світі. Завдяки їй Коромандельський берег у штатах Тамілнад і Андхра-Прадеш менше від інших рисових районів залежить від примх мусонів і поступово перетворюється на «рисову житницю» з надлишками зерна.

Обсяг промислового виробництва на Півдні менший, ніж на Заході і Північному Сході. Мінеральні ресурси тут досить різноманітні, але вузькість паливно-енергетичної бази стримує їх використання і роз-виток промисловості в цілому. Найзначнішим енергетичним ресур-сом є гідроенергія. Використовують також родовища місцевих лігні-тів. Важливими галузями промисловості є легка і харчова. Покладено початок металургії і машинобудуванню. Головні міста Півдня -- Ченай, Банґалор і Вішакхапатнам.

Ченай (Мадрас, 7 млн жителів) заснований в 1639 р. як опорний пункт англійців на півдні Індії. Згодом місто перетворилося на один з трьох головних центрів англійського панування і стало важливим портом і промисловим центром. Зараз Ченай -- третій за значенням торгово-фінансовий, промисловий, транспортний і культурний центр Індії. Старі галузі його промисловості пов'язані з переробкою сільськогосподарської продукції. Тепер розвивається машинобуду-вання, нафтопереробка і нафтохімія. Налагоджено виробництво дизельних двигунів, автомобілів, велосипедів, пасажирських вагонів, приладів і засобів зв'язку.

Банґалор (5 млн жителів) розташований на плато на висоті 900 м н.р.м. і відзначається здоровим і рівним кліматом. Колись тут селилися англійці та англо-індійці. Місто добре сплановане. Розви-ток ще в колоніальну епоху «чистих» виробництв сприяв появі кваліфікованої та освіченої робочої сили. Після проголошення неза-лежності Індії все це стало основою появи тут новітніх галузей, наукових і навчальних закладів. Тут виробляють верстати, електро-техніку, електронні прилади, включаючи ЕОМ, літаки і ракети. Район Бангалора отримав назву «Силіконового плоскогір'я», в місті відбуваються міжнародні авіасалони, це осередок обчислювальних установ і космічних досліджень. Перелічені види діяльності є новими для Індії. їх зосередження в Банґалорі зробило його важли-вим швидкозростаючим центром.

Вішакхапатнам -- порт на березі Бенгальської затоки. Економіч-но він пов'язаний з Центром і Північним Сходом. За вантажообігом порт вийшов на друге місце після Мумбаю. Через нього експортується залізна руда і марганець, проходить міжнародна морська контейнерна лінія Токіо -- Роттердам. Тут найбільше в країні суд-нобудування, створюються нафтопереробка, нафтохімія, функціонує металургійний комбінат.