Правовий статус інформації в податковому комплаєнсі для усунення податкових ризиків

Размещено на http://www.allbest.ru

Правовий статус інформації в податковому комплаєнсі для усунення податкових ризиків

Москвін Борис Юрійович Президент ГО «Рада з захисту підприємств від корпоративних захоплень», кандидат економічних наук

Стріяшко Галина Миколаївна к.ю.н., доцент, методист вищої категорії відділу програм підвищення кваліфікації, Інституту післядипломної освіти та підвищення кваліфікації, Державний податковий університет

Анотація

Наукова стаття присвячена аналізу податкового комплаєнсу в Україні та систематичному підході до управління податковими ризиками, який враховує правовий статус інформації, що дозволяє ефективно ідентифікувати, оцінювати та мінімізувати податкові ризики. Це включає як внутрішні, так і зовнішні ризики, що впливають на діяльність підприємства. Розглянуто різні наукові підходи до визначення змісту та сутності цього поняття. Динамічний розвиток вітчизняного законодавства та значний тиск регулюючих та контролюючих органів створюють потребу у впровадженні системи регуляторного комплаєнсу. Отже, необхідно проводити реформування податкової системи відповідно до обраних теоретичних засад її побудови, а саме: належно виконувати принципи, що регулюють відносини у сфері оподаткування; підтримувати фіскальну спрямованість податкової системи на стале економічне зростання; удосконалювати організацію операційної діяльності податкових департаментів, внутрішнього контролю та процесу збору даних; перехід від каральної до стимулюючої функції у сфері оподаткування.

Наразі лише окремі українські компанії визнали, що комплаєнс є фактором успішності бізнесу. Проте, ніхто і ніщо не завадить вам бути прогресивним підприємцем і впроваджувати комплаєнс в своїй компанії серед перших. Ви також можете перевірити, наскільки чистий перед законом будь- який з ваших українських контрагентів. Інформаційно-аналітична система YouControl надає всі актуальні дані для цього. А оскільки відомості про компанії безперервно оновлюються з джерел відкритих даних, то ви своєчасно дізнаєтеся про всі фактори ризику, які несе співпраця з компанією, що вас цікавить. Для держави, яка стала на шлях реформування своєї податкової системи, першочерговим завданням повинен бути чіткий вибір моделі управління нею. В статті наведено необхідність системного підходу до управління податковими ризиками. Визначено соціально-економічний зміст системи управління податковими ризиками, її об'єкт та суб'єкти. Розглянуто елементи та основні етапи системи управління податковими ризиками, виділено її зовнішні та внутрішні фактори. Сформовано етапи розробки методів мінімізації та попередження податкових ризиків, але немає єдиного підходу щодо вирішення цього питання. Стаття може допомогти зрозуміти, як правовий статус інформації впливає на управління податковими ризиками та як він може бути використаний для усунення податкових ризиків у контексті податкового комплаєнсу. Досліджено підходи до класифікації податкових ризиків. Проаналізовано систему управління податковими ризиками та визначено шляхи їх мінімізації. Представлено аналіз концепцій та наукових підходів , які дадуть змогу усунути наявні ризики, а також зможуть забезпечити недопущення настання несприятливих наслідків для усіх суб'єктів господарювання.

Ключові слова: податковий ризик, податковий комплаєнс, податкове навантаження, інформація, суб'єкти господарювання, правовий статус.

податковий комплаєнс ризик

Moskovin Boris Yuriyovych President of the NGO "Council for the Protection of Enterprises from Corporate Takeovers", Candidate of Economic Sciences,

Striiashko Halyna Mykolaivna Doctor of Law, associate professor, methodologist of the highest category of the department of professional development programs, Institute of Postgraduate Education and Professional Development, State Tax University,

LEGAL STATUS OF INFORMATION IN TAX COMPLIANCE TO

ELIMINATE TAX RISKS

Abstract

The article can help to understand how the legal status of information affects tax risk management and how it can be used to eliminate tax risks in the context of tax compliance. Approaches to the classification of tax risks have been studied. The tax risk management system was analyzed and the ways of their minimization were determined. An analysis of concepts and scientific approaches is presented, which will make it possible to eliminate the existing risks, and will also be able to ensure the prevention of adverse consequences for all business entities.Tax risks are one of the negative factors affecting the tax security and financial security of Ukraine in general, it is necessary to reform the tax system in accordance with the selected theoretical principles of its construction, namely: to respect the principles governing relations in the field of taxation; support the fiscal focus of the tax system on sustainable economic growth; improve the organization of tax departments' operational activities, internal controls and data collection processes; the transition from a punitive to a stimulating function in the field of taxation. At the present stage of the study of tax risk management as a new paradigm of domestic development and it is appropriate to note that this is a fairly new process for the tax system. In view of this, the most urgent need is to overcome the outdated stereotypes of thinking and dogma and to replace them accordingly, based on a new theoretical framework and the creation of progressive scientific concepts. For a country embarking on a reform of its tax system, a clear choice of governance model should be a top priority. We outline the need for a systematic approach to tax risk management. The socio-economic content of the tax risk management system, its object and subjects is determined. The elements and main stages of the tax risk management system are considered, its external and internal factors are highlighted. The stages of development of methods of minimization and prevention of tax risks have been formed, but there is no single approach to solving this issue. The article examines the nature of tax risk as the most important in the structure of financial risks of an enterprise. Approaches to the classification of tax risks are explored. The system of tax risk management is analyzed and ways of minimization are determined. It presents a concept that will eliminate the risks involved and also ensure that no adverse effects can occur for all businesses.

The use of modern information technologies to manage tax risks and ensure tax compliance is a promising direction. This includes automating processes, using big data and artificial intelligence to analyze and predict tax risks.

Keywords: tax risk, tax compliance, tax burden, information, business entities, legal status.

Постановка проблеми. Податкова безпека держави є одним з найважливіших складників фінансової безпеки. Податки виступають не тільки головним джерелом фінансових ресурсів держави, а й інструментом впливу на економічні і соціальні процеси.

Отже, проблема, яка стоїть перед дослідженням правового статусу інформації в контексті податкового комплаєнсу для усунення податкових ризиків, може бути сформульована наступним чином:

-підвищена динамічність законодавства та значний тиск регулюючих та контролюючих органів створюють значні виклики для підприємств у забезпеченні відповідності регуляторним вимогам. Податкові ризики є одним із найбільш важливих аспектів, що впливають на фінансову безпеку підприємств та економічну стабільність держави в цілому. У цьому контексті важливо дослідити правовий статус інформації, що використовується в системах управління податковими ризиками;

законодавство щодо податків і податкових обов'язків постійно змінюється і оновлюється, що створює необхідність в постійному оновленні і адаптації систем управління податковими ризиками;

використання інформації в системах управління податковими ризиками повинне відповідати вимогам законодавства щодо конфіденційності, захисту даних та інших нормативних актів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанню податкового комплаєнсу, податкових ризиків їх ознак, класифікації, а також шляхів їх мінімізації приділили увагу багато науковців як правової школи так і економічної, а саме: В. Вітлінський Д. Гетьманцев, В. Вишневський, А. Загородній, Л. Касьяненко, К. Колісніченко, та інші. Разом з тим, непередбачуваний вплив пандемії COVID-19 та вторгнення країни-агресора частково призупинили дослідження податкових ризиків, податкового комплаєнсу та податкової сфери в цілому, що вимагає детального розгляду.

Виклад основного матеріалу На сьогодні фахівцями Державної податкової служби України та Міністерства фінансів України все частіше використовується термін «комплаєнс»,«податковий комплаєнс». Особливо помітним зростання випадків використання терміну стало після прийняття суперечливої Національної стратегії доходів України до 2030 року [1], та проєкту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» [2]. При цьому зрозумілих роз'яснень щодо як теоретичного, так і практичного змісту цього поняття розробниками згаданих документів не надаються, хоча протягом останніх десятиліть, зокрема, фахівцями Організації економічного співробітництва та розвитку та Міжнародного валютного фонду (ОЕСР та МВФ) було розроблено цілий ряд методологічних та роз'яснювальних документів, які присвячені саме впровадженню податкового комплаєнсу податковими адміністраціями. Такі документи були розроблені із врахуванням та систематизацією найкращого досвіду країн, які впроваджували податковий комплаєнс в своїй діяльності. Високий рівень комплаєнсу напряму пов'язаний з рівнем довіри населення до податкової системи та її адміністрування. Рівень податкового комплаєнсу, який спостерігають адміністрації, є загальним результатом поведінки платників податків. Більшість платників податків хочуть виконувати вимоги і зроблять це, якщо їм нададуть інформацію, необхідну для повного виконання. Менша частка платників податків вирішить не дотримуватися існуючих вимог податкового законодавства, але навмисне ухилення від сплати податків не є єдиною причиною недотримання існуючих вимог / некомплаєнсу (noncompliance). Необачність, незнання існуючих вимог щодо податкових зобов'язань та їх неправильне розуміння також сприяють поширенню спотвореної звітності. Недоліки в організації податкової системи та погане адміністрування також призводять до некомплаєнсу.

Питання податкового комплаєнсу як одного з ефективних методів усунення несприятливих факторів у сфері фінансової безпеки України ще досі залишається не розкритим. Тому варто проаналізувати концепцію, яка б дала змогу ефективно усунути наявні ризики, а також змогла б забезпечити недопущення настання несприятливих наслідків для усіх суб'єктів господарювання. Доцільно зазначити, що податковий ризик притаманний як державі, так і окремим платникам. З погляду держави в особі її уповноважених органів - це ймовірність недоотримати податки в бюджет через використання платниками податків методів мінімізації (оптимізації) оподаткування, можливих через ті чи інші недоліки в податковому законодавстві, також неефективне адміністрування податків, зміни податкової системи та зовнішнього оточення, існування податкової корупції, низький рівень податкової культури, трансформаційні процеси, надмірні витрати на утримання державного податкового апарату, зростання податкового боргу, нераціональне використання податків, порушення податкового законодавства та інші. Все це означає теоретичну вірогідність невиконання індикативних показників податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів. Податковий ризик з погляду платника податків - це ймовірність донарахування йому податків (зборів), пені й штрафів у процесі податкової перевірки через розбіжності, що виникли між даними платника податків і податківців у трактуванні податкового законодавства. Це своєю чергою може спричинити такі наслідки: зростання податкового тягаря для господарюючого суб'єкта; нерівномірний та необґрунтований розподіл податкового тягаря між суб'єктами господарювання; висока частка господарюючих суб'єктів функціонують у тіні; відтік національного капіталу в економіку зарубіжних країн; надмірне втручання в господарську діяльність підприємств контролюючих державних органів.

Як влучно вказують В. Вітлінський та О. Тимченко, на цьому етапі розвитку податкової системи України налічується понад 500 податкових ризиків, виокремлених у процесі автоматизованої роботи [3, с. 133]. На думку К. Колісніченко, податковий ризик держави виникає через ймовірність недотримання податкових надходжень порівняно з плановими показниками [4, с. 325] Значна кількість ризиків у сфері оподаткування суттєво ускладнює виділення класифікаційних ознак для їх групування. Так, ті ж В. Вітлінський та О. Тимченко пропонують розподіляли податкові ризики держави на ризики економічної кризи, планування та прогнозування податків, ризик податкової політики, порушення законодавства, уникнення оподаткування, ризик адміністрування [3, с. 135].

Отже, через значну розгалуженість системи податкових ризиків держави доцільно аналізувати їх класифікацію, спираючись на основний критерій - наявність можливостей для управління ризиком з боку Державної податкової служби України. В Україні ризикоорієнтована система адміністрування податків почала діяти з моменту поділу платників на групи ризику та врахування ризиковості платника під час планування перевірок контролюючими органами. Відповідно до Методичних рекомендацій щодо складання плану-графіку планових перевірок суб'єктів [5] платників поділено на три групи: високого, середнього та незначного ступеня ризику. Такий поділ використовують як для юридичних, так і для фізичних осіб.

Деякі науковці для суб'єктів господарювання визначають 5 областей податкового ризику:

Відносно безризикова область - підприємство дотримується вимог законодавства, нараховує і сплачує податки в повному обсязі. За такої умови податковий ризик підприємства зводиться до мінімуму. При цьому для підприємства важливо отримувати розрахунковий прибуток так, щоб податкове навантаження не заважало розвитку бізнесу.

Область мінімального ризику - підприємство допускає неточності в розрахунку бази оподаткування, несвоєчасно подає податкову звітність та сплачує нараховану суму податків, що призводить до витрачання частини прибутку на сплату штрафних санкцій. 3. Область підвищеного ризику - за умови порушення договірної дисципліни чи податкового законодавства підприємство спрямує значну частину прибутку на покриття втрат та штрафних санкцій.

Область критичного ризику - з метою мінімізації розміру податкових платежів підприємство порушує податкове законодавство і, як наслідок, розмір фінансових санкцій перевищує суму податків, нарахованих згідно з законодавством. В результаті суб'єкт господарювання направляє фінансові ресурси на покриття фінансових санкцій, що призводить до скорочення обсягів діяльності.

Область неприпустимого (катастрофічного) ризику - нараховані штрафні санкції призводять до вилучення із обороту коштів, що може призвести до банкрутства суб'єкта господарювання. За таких умов може виникати ризик карного переслідування. Інститут податкового комплаєнсу можна розглядати з точки зору двох позицій: як право відповідних суб'єктів або як їх обов'язок. З огляду податкового комплаєнсу як «права» можемо зазначити, що мається на увазі можливість його використання платником податків на свій розсуд і в тих масштабах, які вигідні саме цьому конкретному суб'єкту, але за умови дотримання встановлених законом меж. З боку податкових органів в цьому випадку повинна бути надана підтримка підприємцю, розроблений масив засобів забезпечення належної та повноцінної реалізації належного йому права, гарантований захист від його порушення з боку інших суб'єктів, з виробленням дієвих методів запобігання і припинення подібних дій. Між платником податку і податковим органом повинні бути сформовані відносини партнерства і сприяння, коли одна сторона не прагне якось обдурити і перехитрити, а інша не тяжіє, незважаючи на своє владне становище. Як приклад, що ілюструє можливість співпраці двох сторін і «горизонталізаціі» взаємин між ними, можна розглянути податковий моніторинг, в рамках якого платник податків організовує повний онлайн- доступ до податкової і бухгалтерської документації, а податкові органи на основі отриманих документів і роз'яснень проводять моніторинг фінансово- господарської діяльності суб'єкта в режимі реального часу. Така взаємодія має будуватися на принципах прозорості та довіри, оскільки «відкривається» вся інформація.

Особливо значущим аспектом в міжнародному досвіді застосування режиму податкового моніторингу є використання органами податкового контролю даних, отриманих у процесі функціонування системи внутрішнього податкового контролю в компанії, а також результатів роботи залучених аудиторів і консультантів під час оцінки поданої податкової звітності на предмет її достовірності. Довіра до цих даних забезпечується, зокрема, і тим, що стандарти в області оцінки діяльності зовнішніх фахівців досить високі, а вимоги, що пред'являються до податкової та бухгалтерської звітності, - жорсткі [4, с. 70]. Однак, «спускаючись» на мікрорівень, не представляється можливим говорити про те, що організація системи внутрішнього податкового контролю в компанії, коли документообіг здійснюється належним чином, а можливість настання податкових ризиків скорочується або виключається зовсім, є обов'язком. Одна справа - притягати до відповідальності недобросовісних платників податків за невиконання покладених на них обов'язків, наприклад,зі сплати податків, надання достовірної звітності, і зовсім інше - накладати санкції за небажання підприємця оптимізувати свій бізнес таким чином, щоб скоротити витрати на виконання вимог податкового закону шляхом впровадження комплаєнс-функцій і механізмів. Якщо ж піти від зворотного і визнати податковий комплаєнс на мікрорівні обов'язком, то тоді неминучою стає ситуація протистояння між платником податків і податковим органом. Посилення механізмів контролю розглядати як найбільш дієвий спосіб досягнення належного виконання законодавчих установок [5, с. 3]. Тобто, оскільки еволюція і збільшення комплаєнсу в сфері оподаткування є основоположною метою функціонування податкового адміністрування, а досягнення цілей і завдань податкової системи загалом можливо лише в ситуації всеосяжного дотримання законодавства всіма учасниками податкових правовідносин, то покладати обов'язки з організації системи податкового комплаєнсу на податковий орган як суб'єкт адміністрування є обґрунтованим і дозволяє говорити про те, що податковий комплаєнс на макрорівні є обов'язком. Аналізуючи ж комплаєнс у сфері оподаткування через призму моральної норми, слід пам'ятати про те, що право і мораль знаходяться в тісному взаємозв'язку, визначаючи і доповнюючи один одного. Так, мораль, охоплюючи ширшу сферу суспільних відносин, ніж право, і будучи його предтечею, формує найбільш загальні базисні уявлення індивіда про добро і зло, загальнолюдських цінностях, служить фундаментом суспільного порядку і розвитку права. Своєю чергою держава, використовуючи правові механізми, ґрунтуючись на вже існуючих у суспільстві моральних поглядах і переконаннях, впливає на свідомість громадян з метою розвитку норм моралі в сучасному контексті, формує особисту переконаність, звички, виробляє стереотип моральної поведінки і моральні норми.

Наприкінці 2020 року з метою створення в ДПС аналітичного центру з розроблення та впровадження стратегій і програм для забезпечення добровільного дотримання вимог податкового законодавства, законодавства зі сплати ЄСВ та стимулювання добровільної сплати податків, зборів, платежів в структурі ДПС було утворено відділ реалізації стратегії комплаєнсу, який у 2023 році розширено до управління відповідального за впровадження податкового комплаєнсу, який складається вже з чотирьох відділів:

методології податкового комплаєнсу;

забезпечення функціонування інформаційної системи управління податковими ризиками;

планування та реалізації податкового комплаєнсу;

інформаційної підтримки та технічного забезпечення.

Робота цього підрозділу має бути посилена шляхом комплектування висококваліфікованими аналітиками, IT-фахівцями для забезпечення безперебійного функціонування системи управління податковими ризиками. Управління податковими ризиками запроваджується та діє в ДПС, як інструмент керування податковими ризиками, щоб встановлювати стан податкової дисципліни платників податків, забезпечувати збільшення надходжень до бюджетів, обирати найбільш ефективний спосіб реагування на податковий ризик, оптимізувати витрати людського, технічного, адміністративного ресурсу.

Проте можемо зазначити, що примусових заходів недостатньо для формування системи податкового комплаєнса, в сучасних умовах виконання закону «з-під палки», винятково зі страху відповідальності не може бути розцінено як ефективну стратегію. Навпаки, значну роль відіграє правильно побудована взаємодія, вплив на такі складники категорії податкового комплаєнсу, як податковий менталітет, податкова мораль, культура, що врешті решт дозволить правосвідомості громадян дійти до такого рівня, коли податковий комплаєнс буде сприйматися як моральна норма. У ситуації, коли платники податків усвідомлюють всі плюси і блага від надання їм права на побудову системи податкового комплаєнсу, активно його використовують, коли взаємодія з податковими органами будується на основі довірчих відносин, готовності до сприяння і співпраці, прагнення до мінімінімізації примусового втручання в здійснювану особою діяльність і згортання практики повсюдного застосування санкцій, - тоді зловживання наданим правом буде засуджуватися суспільством, критерієм оцінки будуть моральні переконання. Так, наявність прогалини в податковому законі не повинно бути приводом для пошуку способів обходу його вимог, а застосування принципу «все, що не заборонено законом - дозволено» не повинно ставати девізом життя. Такі моральні категорії, як справедливість, обов'язок, відповідальність, совість, проникаючи в правосвідомість людини, повинні керувати нею, спрямовувати та коректувати її поведінку [6].

Висновки

Плани покращення, розвитку комплаєнсу- це інструмент, який використовується для документування здійсненого аналізу ризику та стратегії обробки конкретного комплаєнс-ризику. Вони мають містити найвищі ризики для бази оподаткування країни або ризики, які потребують обробки через їх системний характер, наприклад, неформальна економіка. Compliance Improvement Plans (планом покращення комплаєнсу) -зазвичай націлені на сегмент платників податків або галузь. Ризики за всіма основними компонентами (стовпами) комплаєнсу оцінюються як високі, середні або низькі, і для кожного основного компоненту (стовпу) розробляються індивідуальні стратегії лікування на основі рівня (ступеня) ризику. Методи мають варіюватися від профілактичних до полегшуючих (сприяючих) і примушуючих до комплаєнсу. Перевага полягає в тому, що він допомагає подолати можливий ізольований підхід, коли кожне із ключових зобов'язань платника податків керується податковою адміністрацією окремо без урахування можливого взаємозалежного впливу на інші зобов'язання платника податків.

В цілому робота ДПС України над впровадженням системи управління податковими ризиками, враховуючи істотні для платників податків потенційні наслідки її функціонування, незважаючи на її повільність у минулі роки та деяку втаємниченість, заслуговує окремої постійної пильної уваги з боку платників податків та експертів, глибоких та детальних публічних дискусій та розробки й оприлюднення ДПС України відповідних проєктів наказів та додаткових аналітичних матеріалів (обґрунтувань) з порушеного питання, оскільки в ході та за наслідками впровадження системи управління податковими ризиками платників податків може очікувати багато незрозумілого та несподіваного.

Загалом не слід недооцінювати спроби Мінфіну та ДПС України використовувати податковий комплаєнс та запровадити відповідну системи управління податковими ризиками, які будуть мати довготривалі наслідки для платників податків. Наскільки вдалими чи ні будуть такі спроби покаже майбутнє. Але експертним колам та вітчизняним бізнес-асоціаціям вже сьогодні необхідно досліджувати порушене питання та вживати заходів, щоб вказані спроби були відкритими та не нашкодили добросовісним платникам податків, «платникам податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства», «сумлінним платникам податків», «платникам податків із позитивною податковою історією» - в Україні жонглювання подібними термінами здійснювалось десятиліттями.

Як висновок, всі проаналізовані аспекти, що податкові ризики держави - складна правова категорія, що містить в тому числі ризики, ефективне управління якими з боку контролюючих органів ускладнено. Правовий статус інформації є критично важливим для забезпечення ефективного податкового комплаєнсу. Чітке законодавче регулювання збору, обробки, зберігання та використання податкової інформації дозволяє зменшити податкові ризики для підприємств. Уникнення або усунення податкових ризиків потребує формування та застосування виваженої податкової політики і запровадження дієвих заходів щодо зменшення їх негативного впливу, що дасть змогу максимізувати прибуток чи мінімізувати збитки у разі їх виникнення.

Використання сучасних інформаційних технологій для управління податковими ризиками та забезпечення податкового комплаєнсу є перспективним напрямом. Це включає автоматизацію процесів, використання великих даних та штучного інтелекту для аналізу та прогнозування податкових ризиків.

Таким чином, правовий статус інформації є ключовим фактором у забезпеченні ефективного податкового комплаєнсу та мінімізації податкових ризиків, що вимагає систематичного підходу, постійного моніторингу змін та використання сучасних технологій.

Література

Про схвалення Національної стратегії доходів до 2030 року: затв. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.12.2023 р. № 1218-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/1218-2023 -%D 1%80#Text

Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства: Проект Закону України від 24.04.2024 № 11084. (Прийнятий в 1-му читанні). URL:https://ips.ligazakon.net/document/ JI10795I?utm_source=biz.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=bizpress01&_ga=2. 173944165.738093090.1717420336-1203640616.1708946661#_gl=1*15lhjck*_gcl_au*NDc2N DYxOTUuMTcxNzQyMDMzNg.

Вітлінський В. В., Тимченко О.М. Джерела і види податкових ризиків, їх взаємозв'язок. Фінанси України. 2007. № 3. С. 132-139.

Колісниченко К.В. Основні характеристики податкових ризиків. Актуальні проблеми розвитку економіки регіону. 2011. №7. Ч. 2. С. 325-328.

Про затвердження Методичних рекомендацій щодо складання плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання URL https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0553837-12#Text

Нерсесян Г.А. Фінансові комплаєнс-стратегії як універсальні моделі для стратегічного менеджменту у інших галузях бізнесу. Міжнародний науковий журнал «Інтернаука». 2017. № 15 (2). С. 16-20.

Євтушенко Н.О. Податкові ризики та система управління ними. Вісник Дніпропетровського університету. Серія «Менеджмент інновацій». Дніпропетровськ: ДНУ ім. О. Гончара. 2016. № 6. Т. 24. С. 68-77.

Цимбалюк І.О. Податкова безпека в системі фінансової безпеки держави. Стратегічне управління національним економічним розвитком : монографія: в 2 т. / ред. О.В. Кендюхова. Донецьк : ДВНЗ «ДонНТУ», 2013. Т. 2. С. 13-23.

Марченко А. М. Роль корпоративного податкового менеджменту в системі управління підприємством. Актуальні проблеми та перспективи розвитку України в галузі управління та адміністрування: ініціативи молоді: мат. ІІІ міжн. наук.-практ. інтернет- конф. (м. Харків, 22 жовтня 2021 року). Харків: ДБТУ, 2021. С. 198-199. URL https://repo.btu.kharkov.ua//handle/123456789/633

References

Rozporiadzhenniam Kabinetu Ministriv Ukrainy «Pro skhvalennia Natsionalnoi stratehii dokhodiv do 2030 roku» [order of the Cabinet of Ministers of Ukraine On the approval of the National Income Strategy until 2030] zatv. vid 27.12.2023 r. № 1218-r. https://zakon.rada.gov.ua Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1218-2023-%D1%80#Text [in Ukrainian]

Proekt Zakonu Ukrainy vid 24.04.2024 № 11084. (Pryiniatyi v 1-mu chytanni) Pro vnesennia zmin do Podatkovoho kodeksu Ukrainy shchodo osoblyvostei podatkovoho administruvannia pid chas voiennoho stanu dlia platnykiv podatkiv z vysokym rivnem dobrovilnoho dotrymannia podatkovoho zakonodavstva [On amendments to the Tax Code of Ukraine regarding the peculiarities of tax administration during martial law for taxpayers with a high level of voluntary compliance with tax legislation: Draft Law of Ukraine dated 04/24/2024 No. 11084. (Adopted in the 1st reading)] Retrieved from https://ips.ligazakon.net/document/ JI10795I?utm_source=biz.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=bizpress01&_ga=2. 173944165.738093090.1717420336-1203640616.1708946661#_gl=1*15lhjck*_gcl_au*NDc2N DYxOTUuMTcxNzQyMDMzNg. [in Ukrainian]

Vitlinsky^ V. V., Тут^епкоб O.M. (2007) Dzherela i vydy podatkovykh ryzykiv, yikh vzaiemozviazok [Sources and types of tax risks, their relationship]. Finansy Ukrainy - Finances of Ukraine. № 3. S. 132-139. [in Ukrainian]

Kolisnychenko, K.V. (2011) Osnovni kharakterystyky podatkovykh ryzykiv. Aktualni problemy rozvytku ekonomiky rehionu [Main characteristics of tax risks. Actual problems of the economic development of the region]. №7. Ch. 2. S. 325-328. [in Ukrainian]

Pro zatverdzhennia Metodychnykh rekomendatsii shchodo skladannia planu-hrafika provedennia dokumentalnykh planovykh perevirok subiektiv hospodariuvannia [On the approval of the Methodological recommendations for drawing up a plan-schedule for conducting documentary scheduled inspections of business entities] Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/ rada/show/v0553837-12#Text [in Ukrainian]

Nersesian, H.A. (2017) Finansovi komplaiens-stratehii yak universalni modeli dlia stratehichnoho menedzhmentu u inshykh haluziakh biznesu [Financial compliance strategies as universal models for strategic management in other areas of business]. Mizhnarodnyi naukovyi zhurnal «Internauka» - International scientific journal "Internauka". 2017. № 15 (2). S. 16-20. [in Ukrainian]

Yevtushenko, N.O. (2016) Podatkovi ryzyky ta systema upravlinnia nymy [Tax risks and their management system]. Visnyk Dnipropetrovskoho universytetu. Seriia «Menedzhment innovatsii» - Bulletin of Dnipropetrovsk University. "Innovation Management" series. Dnipropetrovsk: DNU im. O. Honchara. 2016. № 6. T. 24. S. 68-77. [in Ukrainian]

Tsymbaliuk, I.O. (2013) Podatkova bezpeka v systemi finansovoi bezpeky derzhavy. Stratehichne upravlinnia natsionalnym ekonomichnym rozvytkom [Tax security in the system of financial security of the state. Strategic management of national economic development]: monohrafiia: v 2 t. / red. O.V. Kendiukhova. Donetsk : DVNZ «DonNTU», 2013. T. 2. S. 13-23. [in Ukrainian]

Marchenko, A. M. (2021) Rol korporatyvnoho podatkovoho menedzhmentu v systemi upravlinnia pidpryiemstvom [The role of corporate tax management in the enterprise management system]. Aktualni problemy ta perspektyvy rozvytku Ukrainy v haluzi upravlinnia ta administru- vannia [Actual problems and prospects of Ukraine's development in the field of management and administration: youth initiatives]: initsiatyvy molodi: mat. III mizhn. nauk.-prakt. internet-konf. (m. Kharkiv, 22 zhovtnia 2021 roku). Kharkiv: DBTU, 2021. S. 198-199. Retrieved from https://repo.btu.kharkov.ua//handle/123456789/633 [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru