Ефективність фіскального регулювання в умовах повоєнного відновлення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ефективність фіскального регулювання в умовах повоєнного відновлення

Шулик В.О.,

аспірант кафедри управління та адміністрування ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет»

Після завершення бойових дій Україна неминуче стикнеться із проблемою вибору конфігурації фіскальних і монетарних інструментів регулювання економіки. При цьому, якщо останні мають пряму залежність від ефективності трансмісійних механізмів, спроможності і бажання державних органів вливати кошти в економіку, то фіскальні - здебільшого визначають бізнес-клімат на довгострокову перспективу.

Варто враховувати, що податкове законодавство України є досить мінливе. З одного боку, це формує певний імунітет у платників податків (особливо, серед великих платників через використання легальних інструментів податкової оптимізації), а з іншого боку, продукує додаткові ризики для суб'єктів податкових відносин, навіть при дотриманні суб'єктами законодавчої ініціативи процедурних аспектів щодо коригування фіскальної політики. Особливості фіскального регулювання під час війни досить детально розглянуто у наукових працях О. Білоус, Т. Богдан, С. Гасанова, Т. Єфименко, Т. Кощук, К. Клименко, К. Швабія та ін. Крім того, проблеми системи встановлення та адміністрування податків на місцевому рівні визначені в аналітичному дослідженні «Діагностика системи місцевого оподаткування» (автори - К. Швабій, Т. Богдан, М. Джус, Т. Кощук, Н. Новицька, М. Пасічний, І. Онищук, Ю. Остріщенко) [1].

Маючи обмежені бюджетні можливості та перебуваючи в жорстких рамках зобов'язань перед міжнародними партнерами щодо параметрів грошової і бюджетної політики [2], влада України, швидше за все, сконцентрується на роботі з фіскальними інструментами. Не виключено, що буде підвищення ставок окремих податків, зниження податкових пільг та розширення податкової бази. Окремі заходи з перерахованого вже закріплено у «Національній стратегії доходів до 2030 року» [3] із визначеними часовими рамками впровадження, проте вони все ще потребують належної легалізації через зміни до Податкового кодексу України та інших законів та підзаконних актів. Загальновідомим є факт, що часті зміни фіскальної політики негативно впливають на ділове середовище. Особливо це стосується зростання податкового тиску та змін у системі адміністрування шляхом надання додаткового функціоналу (зобов'язань) органам місцевого самоврядування без належного кадрового, інформаційного та юридичного забезпечення останніх.

За даними аналітичної системи «TRADING ECONOMICS» за більшістю податків та зборів Україна відноситься до країн із помірним фіскальним навантаженням на бізнес та працівників [4]. Роль податків на майно та ренти взагалі мінімальна, якщо оцінювати відносно потенціалу (потенційної бази оподаткування) та надходжень до бюджету. При цьому великі компанії-експортери з агросектору і ГМК, зазвичай, мають низьке загальне фіскальне навантаження, про що свідчать дані їх офіційної звітності. Не маючи можливості маневрувати між різними податковими юрисдикціями, локальні платники податків - здебільшого середні та малі виробничі підприємства, першими відчують на собі ймовірне зростання податкового навантаження після реалізації заходів, передбачених Національною стратегією доходів України до 2030 року. Враховуючи обмежені кадрові можливості місцевої влади щодо адміністрування навіть місцевих податків за адміністративної та інформаційної підтримки ДПС, повне делегування у громади функцій адміністрування податків за одночасного скорочення ролі єдиного податку може мати зворотній ефект від очікуваного - а саме призведе до скорочення податкових надходжень до місцевих бюджетів за одночасного зростання витрат на їх адміністрування.

Таким чином, аналізуючи запропоновані КМУ фіскальні зміни, можна очікувати що збільшення податкового навантаження призведе до непропорційного зростання надходжень до бюджетів через доступні великим підприємствам інструменти податкової оптимізації, ризики зростання тіньового сектору економіки, зниження ділової активності та адміністративного навантаження на працівників ОМС. У будь-якому випадку, недостатньо зважений підхід до встановлення чи адміністрування податків формує додаткові виклики не лише для платників податків, а й до дотичних суб'єктів - суб'єктів адміністрування у вигляді спеціалізованих державних органів, а на майбутнє - у органів місцевої влади та фінансових установ (в окремих випадках).

Рішенням проблеми формування ресурсної бази бюджетів за одночасного справедливого оподаткування може бути:

• Для адміністраторів податків (ОМС, ДПС тощо) - створення централізованої бази даних із розмежованими режимами доступу шляхом об'єднання реєстрів майна та господарських операцій; забезпечення інформаційно-аналітичної підтримки (визначення податкових зобов'язань та перегляд; автоматизована система ідентифікації податкових ризиків; формування актуальних даних про стан майна та господарські операції на основі автоматизованого збору).

• Для держави в цілому - перегляд принципів оподаткування в бік зміщення ролі майнових податків і ренти, яка сплачуватиметься великими платниками податків за одночасного скорочення можливостей оптимізації бази оподаткування, встановлення стимулюючих ставок оподаткування за прямими і непрямими податками, залежно від глибини переділу продукції (для виробничих підприємств) та видатків на поліпшення матеріально- технічної бази (інвестування у розвиток).

• Для платників податків фізичних осіб/економіки в цілому - перегляд принципів вирахування довгострокових вкладень та сумарного податкового результату домогосподарств, який також має враховувати видатки на забезпечення соціальних потреб платників і непрацездатних членів родини.

• Для місцевих бюджетів - на етапі відновлення - посилення ролі централізованого фінансування шляхом фінансування цільових заходів і проєктів розвитку через спеціалізовані трансферти за умови узгодженості їх із цільовими програмами розвитку (ДСРР, Регіональні плани відновлення та розвитку).

Список використаних джерел

фіскальне регулювання податкове законодавство

1. Діагностика системи місцевого оподаткування : аналітичний звіт / К. Швабій та ін. 2023. URL: https://www.growford.org.ua/research/diagnostyka-systemy-mistsevogo-opodatkuvannya. (дата звернення:

19.04.2024) .

2. Меморандум про економічну та фінансову політику. URL: file:///C:/Users/%D0%A2%D0%B0%D0%BD%D1%8F/Downloads/Lol MEFP Ukraine 2024-03-11.pdf (дата звернення: 19.04.2024).

3. Національна стратегія доходів до 2030 року : Розпорядження КМУ від 27 грудня 2023 р. № 1218-р. URL: https://mof.gov.ua/storage/files/ National%20Revenue%20Strategy 2030 .pdf (дата звернення: 19.04.2024).

4. TRADING ECONOMICS. URL: https://ru.tradingeconomics.com/ country-list/social-security-rate (дата звернення: 19.04.2024).

Размещено на Allbest.ru