Як держави ділять доходи або податкове резидентство (на прикладі України)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Як держави ділять доходи або податкове резидентство (на прикладі України)

Катерина Сергіївна Звєрєва

аспірантка, Державний торговельно-економічний університет

Міжнародне співробітництво держав в нестабільних умовах пандемій та воєн допомагає підтримувати міжнародну безпеку, забезпечує розвиток міжнародної торгівлі. У статті проаналізовано особливості умов уникнення подвійного оподаткування та визначення країни резидентства. Висвітлено особливості міждержавних домовленостей, які гарантують можливість займатися підприємництвом. Укладення угод стосовно уникнення подвійного оподаткування є актом відображення політичної зацікавленості країн у тривалій торговельній співпраці та стимулом виконання зобов 'язань країн за торговельними угодами.

Ключові слова: уникнення подвійного оподаткування, резидент, торговельні відносини, множинне оподаткування, правове регулювання, міжнародна валютна система, право міжнародного співробітництва, міжнародна торгівля, міжнародний договір

Kateryna ZVIERIEVA

HOW THE STATES DIVIDE INCOME OR TAX RESIDENCE (ON THE EXAMPLE OF UKRAINE)

Introduction. The past years have once again emphasized the relevance offriendly interstate relations, which create the basis for trade cooperation. International cooperation of states in the unstable conditions of pandemics and wars helps not only to maintain international security, but also provides the development of international trade. The paper analyzes the features of the conditions for avoiding double taxation and determining the country of residence. The publication reveals the problems faced by residents of Ukraine in 2022, namely: multiple taxation and avoidance of double taxation. Features of interstate agreements that guarantee, in particular, to Ukrainian residents, the opportunity to engage in entrepreneurship are highlighted. In our opinion, the conclusion of international treaties by states on the avoidance of double taxation is an act that reflects the political interest of countries in longterm trade cooperation and stimulates the fulfillment of the obligations of countries under treaties in the field of international trade.

The purpose of the paper is to study the nature of multiple taxation and the conclusion of agreements on the avoidance of double taxation, its expediency, as well as regulatory consolidation.

Results. The research analyzed the regulatory basis of income taxation of Ukrainian business entities, established who is considered a resident. Considered a fairly new category - e-residency, also attention was paid to modern international unilateral acts, normalizing the support of Ukrainian entrepreneurs.

Conclusions. Modernity poses new challenges to the world community that the states are forced to cope with. International law is, first of all, partnership, commonwealth, and guarantee of mutual security, including economic security. There is establishment of normative regulation of resident taxation processes and consideration of e-residency as the next stage of development of relations between the state and the resident.

Keywords: avoidance of double taxation, resident, trade relations, multiple taxation, legal regulation, international currency system, law of international cooperation, international trade, international agreement

ВСТУП

подвійне оподаткування міждержавні домовленості

Основною статтею доходів будь-якої держави зазвичай є податки та збори. Саме тому кожна країна зацікавлена в тому, аби податки сплачувалися. Куди і за якими правилами платити, в цивілізованому світі прийнято домовлятися шляхом укладення відповідних міжнародних договорів, які встановлюють конкретні умови.

Податкове резидентство визначає право держави оподатковувати тих осіб, які є її резидентами. Важливо розуміти, що фізична особа (людина) може мати резидентство в одній країні та в кількох країнах одночасно або не бути резидентом жодної з країн. Резидентство та громадянство не є тотожними поняттями.

Зокрема, сьогодні перебування українців на території іноземної держави є вимушеним. Відповідно недоречно говорити про вільне обрання українцями їх місця перебування. У зв'язку з цим вірогідно, що OECD (Організація економічного співробітництва та розвитку), а також податкові органи іноземних держав актуалізують інформацію з оподаткування громадян України в період воєнного стану. У період пандемії COVID-19 OECD [1] пояснила, що карантин, який обмежував переміщення фізичних осіб, призвів до вимушеного перебування в іноземній державі понад 183 дні. Зазначене є надзвичайною ситуацією і не повинно впливати на зміну їхньої податкової резиденції. Більшість держав також адаптували власні рекомендації з цього приводу, зокрема Австралія, Австрія, Канада, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Індія, США, Велика Британія, Сінгапур тощо.

Дослідженням питання подвійного оподаткування займалися: Д.В. Коломієць та О.В. Сударенко [2], С.Г. Пе- пеляєв [6] та багато інших. Зважаючи на загальний підвищений інтерес громадськості до цього питання, враховуючи його актуальність в передчас подачі річних декларацій українцями, вважаємо, що актуальність цього питання залишається і ця стаття буде корисною не лише у науковій спільності.

МЕТОДИ

Методологічною базою статті є поєднання загально- наукових та спеціальних методів пізнання. Теоретичною основою дослідження слугували праці вітчизняних вчених, інформаційною базою дослідження стало національне й міжнародне законодавство. Авторкою у написанні статті застосовано порівняльно-правовий метод, який дав можливість вивчення системи подвійного оподаткування, метод реконструкції і порівняльний допомогли, що допомогли у відображенні рекомендацій для врегулювання ситуації, що досліджувалася.

ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ: дослідити і проаналізувати ознаки резидентства держави та наслідки цього. Визначити практичну проблематику зміни резидентства та сучасні тенденції у цій сфері. Зазначити сучасні тенденції серед держав у цьому питанні.

РЕЗУЛЬТАТИ

У час безвізу та транскордонності фізичні особи можуть вільно переміщуватися та надавати онлайн послуги з будь-якого куточка світу, а юридичні особи - відкривати філії, представництва, виробляти продукції в одній країні, а керувати виробництвом з іншої. Виникає цілком логічне питання: а чим керуватися під час сплати податків? Економічна необгрунтованість подвійного оподаткування в тому, що надмірне податкове навантаження на платника податків створює перешкоди для руху капіталу з однієї країни в іншу. Іншою стороною є ухилення від оподаткування взагалі, що суперечить інтересам держави та є потенційною загрозою для відповідних бюджетів. Розуміючи незадоволеність фізичних та юридичних осіб в зобов'язанні сплачувати податки двічі та з метою стимулювання сплачувати податки як такі, введено поняття резидентства. Таку думку підтримував і Дж.Ф.А. Джонсон, зазначивши, що в сучасних умовах транскордонної торгівлі та інвестицій «платники податків стають глобальними» [3, с. 1].

С.Г. Пепеляєв, на наш погляд, застосовує найбільш вдале визначення окресленого явища - «множинне оподаткування» (обкладання податками від двох і більше разів одну і ту саму базу оподаткування). Дослідник це поняття розглядав з юридичного та економічного погляду. Так, перша позиція має під собою «обкладення суміжними загальнообов'язковими платежами податкового характеру в двох і більше державах тотожного зобов'язаного учасника податкових відносин (платника податків) стосовно одного й того ж об'єкта за один і той же тем- поральний (часовий) відрізок». Науковець виділяє також множинне економічне оподаткування, тобто «обкладення однієї й тієї ж бази оподаткування різних суб'єктів за допомогою застосування співставних податків». Наприклад, стягнення загальнообов'язкових податків з розподіленої частини прибутку конкретного суб'єкта господарювання. За такої ситуації першочергово прибутковим податком обкладається суб'єкт господарювання, а в подальшому прибутковим податком з фізик- них осіб обкладаються акціонери, які отримують дивіденди. С.Г. Пепеляєв досить точно висловив думку, що міжнародне податкове право не спрямоване на пошук механізмів вирішення проблематики множинного оподаткування, адже таке завдання наявне на рівні національних правопорядків [6, с. 52].

Подвійне оподаткування є додатковим фінансовим тягарем, проте звільнення від оподаткування - більш негативне явище, що створює неправомірні конкурентні переваги для суб'єктів господарювання через ухилення їх від сплати податків. Збалансувати зазначене протиріччя покликано конвенції про уникнення подвійного оподаткування (КпУПО). Україна також зацікавлена в прозорості підприємницької діяльності її резидентами та отриманні податків саме до свого бюджету. Проте варто чітко розуміти, що КпУПО є актом міжнародного права і мають на меті попередження податкової диски- мінації та обмін інформацією між податковими органами різних країн.

Метою КпУПО є:

1) гарантування громадянам та юридичним особам, що з їх доходів податки стягуватимуться один раз;

2) надання можливості податковим органам здійснювати контроль над своїми резидентами;

3) договірне закріплення між державами своїх прав на отримання належних їм податків з власних резидентів, що отримують доходи в інших країнах.

Відповідно до даних Міністерства фінансів України між Україною та іншими державами діють понад сімдесят двосторонніх міжурядових угод про уникнення подвійного оподаткування [9]. Так, Державною податковою службою України навіть розроблено відповідні рекомендації із застосування положень КпУПО [10], які роз'яснюють лише загальні принципи, та акцентують увагу, що в кожному конкретному випадку слід керуватися відповідною конвенцією.

По-друге, є Багатостороння конвенція про виконання заходів, які стосуються угод про оподаткування, з метою протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування [4] (складник плану дій BEPS). За цією конвенцією вносяться зміни до всіх міжнародних угод про оподаткування, які укладалися Україною або іншими країнами, за умови, що такі країни:

1) підписали Багатосторонню конвенцію;

2) внесли угоду з Україною до свого Протоколу про приєднання до Багатосторонньої конвенції.

Протоколи приєднання до Багатосторонньої конвенції можна знайти на сайті ОЕСР (серед останніх - Монголія Болгарія, Південна Африка) [5].

Авторка розділяє позицію І.Ю. Думанської, що головну роль у розв'язанні проблеми подвійного оподаткування відіграє Податковий кодекс України (ПКУ). Дослідниця підкреслює важливість дотримання норм і правил саме на національному рівні, оскільки це сприятиме ефективнішому міжнародному співробітництву [7]. До речі, безпосередньо поняття «подвійне оподаткування» у ст. 14 ПКУ не закріплено. Нагадаємо, що відповідно до п. 103.1 ст. 103 ПКУ «застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів з джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України» [12].

Податковий агент може під час виплати нерезиденту доходу (якщо такий нерезидент є бенефіціарним отримувачем доходу і є податковим резидентом країни, з якою Україною укладено міжнародну домовленість) сам зменшити податкову ставку, визначену міжнародним правочином, чи звільнити від оподаткування . Зазначене у цьому абзаці регламентовано п. 103.2 ст. 103 ПКУ, який також передбачає обов'язковість надання особою податковому агенту документу, який підтверджує статус податкового резидентства.

Податкове резидентство є центральною концепцією сучасної теорії міжнародного оподаткування та важливе тим, що визначає право держави оподатковувати тих осіб, які є резидентами цієї держави. Важливо розуміти, що фізична особа може мати резидентство в одній країні та в кількох країнах одночасно або не бути резидентом жодної з цих країн. Резидентство та громадянство не є тотожними поняттями.

Пп. 14.1.213 ПКУ дає чітке визначення того, хто є резидентом для України. «Резиденти - це: (а) юридичні особи та їх відокремлені особи, які утворені та провадять свою діяльність відповідно до законодавства України з місцезнаходженням як на її території, так і за її межами; (б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва України за кордоном, які мають дипломатичні привілеї та імунітет; (в) фізична особа-резидент - фізична особа, яка має місце проживання в Україні» [12].

Водночас вищезазначений перелік в контексті фізичної особи слід конкретизувати. Фізична особа вважається резидентом України, якщо:

- проживає як в Україні, так і закордоном, проте її постійне місце проживання саме в Україні;

- проживає як в Україні, так і закордоном, але її центр життєвих інтересів знаходиться в Україні.

- дві попередні умови не визначаються, а людина перебуває в Україні від 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом податкового року.

Відповідаючи на питання, що саме вважається центром життєвих інтересів слід вказати, що такою умовою може бути місце постійного проживання членів родини та/або реєстрація суб'єктом господарювання. Проте необхідно бути уважним зважаючи на те, що податківець вважає, що у разі неможливості встановлення резидентського статусу фізичної особи, фізична особа вражається резидентом за наявності громадянства України. Загальновідомо, що наявність подвійного громадянства суперечить нормам національного права. Проте, якщо громадянин України одночасно є громадянином іншої країни, то він не має права на залік податків, сплачених закордоном.

Питання резидентства сьогодні стоїть надзвичайно гостро передусім серед фізичних осіб-підприємців. Зважаючи на вимушене залишення частиною українців своїх домівок у зв'язку з військовим вторгненням та анексією частини наших територій. Зараз очікується позиція податкових органів іноземних держав та OECD стосовно можливого застосування аналогу «ковідного прецеденту» [1], який усуне ризик визнання особи податковим резидентом іноземної держави. можливо це буде вирішено найближчим часом. Так, Польща надала такі роз'яснення та передбачила можливість українцям, що перебувають в Польщі і працюють на українських роботодавців/надають послуги українським компаніям не набувати статус податкового резидента Польщі, тобто сплачувати податки виключно в Україні. Українські представники працюють над подібними роз'ясненнями і від інших країн.

Зокрема, з метою отримання права на залік податків, зборів та податкових платежів, сплачених закордоном, слід отримати від уповноваженого органу держави, де отримано дохід, довідку про суму сплачених податків, зборів та податкових платежів, а також про базу та/або об'єкт оподаткування. Вказаний документ потрібно легалізувати у відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено міжнародними угодами.

Так, залишаться небайдужі, яких хвилюватиме питання як поєднуватимуться виплати грошової допомоги резидентам на територіях країн, де вони знайшли прихисток, з веденням підприємницької діяльності в Україні. З 17.06.2022 р. діє Наказ «Про затвердження Порядку обміну податковою інформацією з компетентними органами іноземних країн» від 16.04.2022 р. № 118 [11]. Документ має на меті визначити порядок обміну податковою інформацією з компетентними органами іноземних країн за спеціальними запитами про надання податкової інформації, а також в межах спонтанного обміну податковою інформацією, що є необхідною або передбачувано доречною для виконання чи застосування законодавства України та/або інших країн стосовно податків, на які поширюється дія Конвенції про взаємну адміністративну допомогу у податкових справах, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах» [13] та/або міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування, а також інших чинних міжнародних договорів України, що передбачають обмін податковою інформацією. І рекомендую орієнтуватися на просте правило: заплатити податки в тій країні, де отримано відповідні доходи.

Також слід мати на увазі, що Україна приєдналася до системи автоматичного обміну податковою інформацією між країнами за єдиним стандартом звітності (CRS) починаючи з 2023 р. Відповідно до Загального стандарту звітності CRS фінансові установи країни-учасниці зобов'язані здійснювати належну комплексну перевірку (due diligence) фінансових рахунків та серед власників рахунків (у певних випадках і серед їх контролюючих осіб) виявляти осіб, які є податковими резидентами інших юрисдикцій-партнерів з обміну інформацією. Інформація про такі рахунки подається фінансовими установами до компетентного органу країни-учасниці, який надалі надсилає відомості про фінансові рахунки юрисдикціям, резидентами яких є власники та контролюючі особи власників фінансових рахунків. Очікується, що з 2024 р. вказаний автоматичний обмін запрацює.

Неможна оминути увагою е-резидентство як новацію сучасності. Воно створюється державами для надання можливості іноземним підприємцям вести бізнес у певній країні за її правилами та сплачувати у цій країні податки. На сьогодні Україна є однією з найпрогресив- ніших держав, яка, маючи відповідну нормативну базу [14], завершує технічне оснащення цього процесу. Це явище є надзвичайно цікавим та інноваційним. Електронний резидент не є резидентом держави у розумінні, наведеному на початку статті. Також цікавим тут є вирішення питання з місцезнаходженням суб'єкта підприємницької діяльності. Воно буде відповідати місцезнаходженню адміністратора, тобто в Україні - державного підприємства «ДІЯ». Підписання відповідних договорів буде здійснюватися за допомогою кваліфікованих електронних підписів, що стане значним кроком для вирішення проблем [8, с. 243] у сфері визнання електронних підписів у різних країнах.

ВИСНОВОК

Так, питання податкового резидентства безумовно є актуальним. Науковці з року в рік розглядають його, надаючи власні рекомендації. Проте світ постійно стикається з новими викликами, які провокують вдосконалення нормативно-правової бази з цього питання.

У контексті співпраці між країнами це питання носить не лише торговельно-політичний аспект, відображаючи зацікавленість у співпраці між країнами, а й практичний - створює умови для вільного переміщення підприємців. Врегулювання питання уникнення подвійного оподаткування допомагає світовій безпеці і усуває обов'язок множинної оплати однакового податку, заохочує та стимулює підприємництво.

Підсумовуючи, необхідно зазначити, що кожна країна зацікавлена в інноваціях. Сьогодні світ змінюється настільки стрімко, що осторонь залишитися неможливо. Саме тому держави просто змушені адаптуватися аби не ризикувати власними фінансовими інтересами та створювати додаткові можливості для резидентства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. OECD Secretariat analysis of tax treaties and the impact of the COVID-19 crisis. URL: https://www.oecd.org/coronavirus/policy-responses/oecd-secretariat-analysis-of-tax-treaties-and-the-%20impact-of-the-covid- 19-crisis-947dcb01/

2. Коломієць Д.В., Сударенко О.В. Методи усунення подвійного оподаткування. Українське сьогодення - 2022: реалії війни та перспективи відновлення країни: всеукраїнська наукова конференція. Луцьк, 2022. С. 80-82.

3. Avery Jones J.F. Are tax treaties necessary? Tax law review. 1999. № 53. URL: https://www.econbiz.de/Record/are-tax- treaties-necessary-jones-john-avery/10001483245

4. Багатостороння конвенція про виконання заходів, які стосуються угод про оподаткування, з метою протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування: Конвенція Держава Ізраїль від 24.11.2016 р.: станом на 28 лют. 2019 р. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/376_001-16#Text

5. Multilateral Convention to Implement Tax Treaty Related Measures to Prevent BEPS. OECD.

6. Браславський Р.Г. Конвенції про уникнення подвійного оподаткування як джерела закріплення принципів податкового права. Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. 2017. № 4. С. 51-55. URL: http://apnl.dnu.in.ua/4_2017/14.pdf

7. Думанська І.Ю. Подвійне оподаткування в міжнародних економічних відносинах: аспект вітчизняного законодавства.

Вісник Хмельницького національного університету. 2013. Т. 1. № 5. С. 275-278.

8. Зверева К.С. Електронна демократія, як форма безпосереднього волевиявлення народу. European Scientific Discussions: Proceedings of XI International Scientific and Practical Conference, (Римє, 13 верес. 2021 р.). Рим, 2021. С. 240-245. URL: https://sci-conf.com.ua/wp-content/uploads/2021/09/EUROPEAN-SCIENTIFIC-DISCUSSIONS-12-14.09.21.pdf

9. Міжнародні договори України про уникнення подвійного оподаткування. Міністерство фінансів України. URL: https://mof.gov.ua/uk/international_agreements_of_ukraine_on_avoidance_double_taxation-543

10. Про рекомендації щодо застосування конвенцій про уникнення подвійного оподаткування: Лист від 27.12.2012 р. № 12744/0/71-12/12-1017. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1274810-12#n12

11. Про затвердження Порядку обміну податковою інформацією з компетентними органами іноземних країн: Наказ Міністерства фінансів України від 16.04.2022 р. № 118. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0606-22#Text

12. Податковий кодекс України: Кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI: станом на 1 берез. 2024 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text

13. Про ратифікацію Конвенції про взаемну адміністративну допомогу в податкових справах : Закон України від 17.12.2008 р. № 677-VI : станом на 28 квіт. 2023 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/677-17#Text

14. Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування підприемницької діяльності електронних резидентів: Проект Закону від 21.03.2021 р. № 5270. URL: https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=71471

References

1. OECD Secretariat analysis of tax treaties and the impact of the COVID-19 crisis. URL: https://www.oecd.org/coronavirus/policy-responses/oecd-secretariat-analysis-of-tax-treaties-and-the-%20impact-of-the-covid- 19-crisis-947dcb01/

2. Kolomiiets D.V., Sudarenko O.V. Methods of eliminating double taxation. Ukrainian present - 2022: realities of war and prospects for the country's recovery: All-Ukrainian scientific conference. Lutsk, 2022. pp. 80-82. (in Ukrainian).

3. Avery Jones J.F. Are tax treaties necessary? Tax law review. 1999. № 53. URL: https://www.econbiz.de/Record/are-tax- treaties-necessary-jones-john-avery/10001483245

4. Multilateral convention on the implementation of measures related to tax agreements, with the aim of countering the erosion of the tax base and the withdrawal of income from taxation: Konventsiia Derzhava Izrail of 24.11.2016: as of 28 February 2019. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/376_001-16#Text (in Ukrainian).

5. Multilateral Convention to Implement Tax Treaty Related Measures to Prevent BEPS. OECD.

6. Braslavskyi R.H. Conventions on the avoidance of double taxation as a source of consolidation of the principles of tax law. Actual problems of domestic jurisprudence. 2017. No. 4. pp. 51-55. URL: http://apnl.dnu.in.ua/4_2017/14.pdf (in Ukrainian).

7. Double taxation in international economic relations: the aspect of domestic legislation. Bulletin of the Khmelnytskyi National University. 2013. Vol. 1. № 5. pp. 275-278. URL: https://elar.khmnu.edu.ua/server/api/core/bitstreams/29ec73e1-ec66-4b7d-8de2- f65ca46058be/content (in Ukrainian).

8. Zvierieva K.S. Electronic democracy as a form of direct manifestation of the will of the people. European Scientific Discussions: Proceedings of XI International Scientific and Practical Conference (Rome, 13 September 2021). Rome, 2021. pp. 240245. URL: https://sci-conf.com.ua/wp-content/uploads/2021/09/EUROPEAN-SCIENTIFIC-DISCUSSIONS-12-14.09.21 .pdf (in Ukrainian).

9. International treaties of Ukraine on the avoidance of double taxation. Ministry of Finance of Ukraine. URL: https://mof.gov.ua/uk/international_agreements_of_ukraine_on_avoidance_double_taxation-543 (in Ukrainian).

10. On recommendations regarding the application of conventions on the avoidance of double taxation: Letter of 27.12.2012 no. 1017. 12/12URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1274810-12#n12 (in Ukrainian).

11. On the approval of the Procedure for exchanging tax information with the competent authorities of foreign countries: Order of the Ministry of Finance of Ukraine of 16.04.2022 № 118. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0606-22#Text (in Ukrainian).

12. Tax Code of Ukraine: Code of Ukraine of 02.12.2010 no. 2755-VI : as of 1 March 2024. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text (in Ukrainian).

13. On the ratification of the Convention on Mutual Administrative Assistance in Tax Matters: Law of Ukraine 17.12.2008 no. 677-VI : as of 28 April 2023. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/677-17#Text (in Ukrainian).

14. On amendments to the Tax Code of Ukraine and some other legislative acts of Ukraine regarding the specifics of taxation of business activities of electronic residents: Draft Law of 21.03.2021 № 5270. URL: https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=71471 (in Ukrainian).

Размещено на Allbest.ru