Залучення фінансово-інвестиційних ресурсів у Фінтех сектор фінансової системи України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Залучення фінансово-інвестиційних ресурсів у Фінтех сектор фінансової системи України

Дмитро Олександрович Бірюк докторант кафедри публічних фінансів Державний податковий університет (Ірпінь, Україна)

Анотація

У статті показано, що останніми роками стрімкий розвиток процесів цифровізації зумовив активне зростання інвестицій у фінансові технології насамперед у сектор Фінтех. Це сприяло активному розвитку фінансових систем країн світу та стимулювало економічний розвиток шляхом поширення платформних бізнес-моделей. Глобальний ринок Фінтех зазнав значних змін у 2023 році, зокрема через жорстку процентну політику центральних банків та війну в Україні. Загальні обсяги інвестицій у Фінтех-сектор знизилися до шестирічного мінімуму, проте в деяких сферах, таких як proptech (нерухомість), ESG-Фінтех (стале інвестування) та платежі, спостерігається зростання. В Україні ІТ-сектор, який має значну частку експорту, продовжує демонструвати стійкість та залучати інвестиції.

Ключові слова: фінтех сектор; фінансова система; інвестиції; війна; фінансування; Broptech; AI; Military Tech; Securit; Robotics; аутсорсинг; Software development; проєкти подвійного призначення.

Dmytro Biryuk

Doctoral Student of the Public Finance Department State Tax University (Irpin, Ukraine) цифровізація інвестиція фінансовий

ATTRACTION OF FINANCIAL AND INVESTMENT RESOURCES IN THE FINTECH SECTOR OF THE FINANCIAL SYSTEM OF UKRAINE

The rapid digitization of recent years has fueled a surge in investments in financial technologies, particularly in the fintech sector. This has driven the active development of financial systems worldwide and stimulated economic growth through the proliferation of platform-based business models. However, the global. fintech market underwent significant changes in 2023, impacted by central banks' tightening monetary policies and the war in Ukraine.

Overallfintech investment volumes declined to a six-year low. Yet, certain areas, such as proptech (real estate), ESG fintech (sustainable investing), and payments, continued to see growth. In Ukraine, the war negatively impacted the investment climate, leading to a substantial contraction in venture capital (VC) investments and mergers and acquisitions (M&A) deals. Nevertheless, the IT sector, a significant export earner, has demonstrated resilience and continued to attract investments.

Despite a 30 % decline in global fintech investments in 2023, proptech, ESG fintech, and payments remain attractive to investors. While the war in Ukraine has caused a significant drop in investments, particularly VC and M&A, Ukraine's IT sector continues to attract investments and generate revenue. Tech companies with development bases in Ukraine and headquarters in Europe and the US have shown better adaptability to wartime conditions. The export-oriented IT industry has provided much-needed foreign currency inflows to the Ukrainian economy during 2022-2023.

Investors are particularly interested in Ukrainian fintech areas such as AI, military tech, security, AI & robotics, outsourcing, software development companies (strategic marketing), dual-use projects (those that accelerate victory and have large civilian markets, making them less dependent on the political situation), and impact startups (understandable to European investors and users, with a positive impact on the economy, society, and the environment). This suggests a potential post-war M&A boom in Ukraine.

Despite the decline in business activity, investments in Ukrainian and Ukrainian-foundedforeign IT companies continue, as do investments by Ukrainian VC funds. This indicates the formation of a financial basis for future budget revenues and a strengthening of the financial system.

Keywords: Fintech sector; financial system; investments; war; financing; proptech; AI; military tech; security; robotics; outsourcing; software development; dual-use projects.

Постановка проблеми. У складні часи воєнного часу основним завданням держави є зміцнення фінансового базису розвитку вітчизняної економіки. Вирішення цього завдання лежить в розширеному фінансуванні інвестиційних процесів. Зависокі ризики воєнного періоду ускладнюють фінансування інвестицій з приватних джерел, та вимагають посилення ролі держави в цьому процесі. Проте труднощі наповнення бюджету під час війни та спрямування двох третин всіх бюджетних видатків на сферу безпеки й оборони (130-140 млрд на місяць, з яких приблизно 100 млрд грн на місяць надходять від сплати податків суб'єктами господарювання і населення, а 40 млрд грн - від продажу ОВДП, решта коштів - від зарубіжних партнерів [1]), залишають вельми обмежені кошти на цілі стимулювання інвестицій.

Обмеженість фінансових ресурсів в Україні обумовлює необхідність їх зосередження на найбільш перспективних напрямах інвестування, що дають високу віддачу. Цифрова трансформація фінансово-кредитної підсистеми забезпечує як інноваційні способи створення доданої вартості, так і відкриває нові сфери прибуткового інвестування коштів, що формує фінансове підґрунтя для збільшення надходжень до бюджету.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Розвитку Фінтех сектору фінансової системи України його фінансуванню присвячена низка праць вітчизняних та закордонних авторів. Тенденції та особливості становлення Фінтех та розвиток інвестування на цьому ринку проаналізували Ю. Вергелюк [2], І. Лук'яненко та Є. Рябцун [3]; М. Житар та В. Зелінська дослідили закордонний та вітчизняний досвід розвитку Фінтех [4], а роль Фінтех у розвитку суспільства та його фінансової системи всебічно обґрунтовано у статтях А. Мазаракі та С. Волосович [5], Р. Безпалого [6], Л. Дудинець [7] та багатьох інших. Особливості Fintech у діяльності і окремих фінансових установ досліджено в роботі Т. Князєвої та А. Марини [8].

Метою статті є аналіз динаміки, структури і джерел залучення фінансово-інвестиційних ресурсів у Фінтех-сектор фінансової системи України.

Виклад основного матеріалу. Останніми роками стрімкий розвиток процесів цифровізації зумовив активне зростання інвестицій у фінансові технології насамперед у сектор Фінтех. Це сприяло активному розвитку фінансових систем країн світу та стимулювало економічний розвиток за рахунок поширення платформних бізнес-моделей. Проте перехід світових центральних банків до жорсткої процентної політики загальмував поширення платформних бізнес-моделей у фінансовому секторі, які значною мірою залежать від обсягів транзакцій та витрат на залучення додаткових клієнтів. Так, у 2023 р. загальні обсяги інвестицій у Фінтех-сектор по всьому світу знизилися до шестирічного мінімуму, становивши 113,7 млрд дол. за 4547 угодами, порівняно з 196,6 млрд дол. за 7515 угодами у 2022 році [9] (таблиця 1). Темпи зростання доходів глобальних Фінтех-компанії знизилися з 39 % у 2022 році до 20 % у 2023 р.

Таблиця 1

Інвестиції в різні сегменти фінтех у 2023 р.

Джерело: [10].

Попри загальне зниження інвестування Фінтех, інвестиції в proptech (технології у сфері нерухомості) зросли до рекордного рівня - 13,4 млрд дол. у 2023 р., що демонструє зростаючий інтерес до цієї сфери [11]. Збільшилися інвестиції в ESG Фінтех (інвестування в екологічні та соціальні проєкти): 2,3 млрд дол. у 2023 р., що поступаються лише піковому показнику 2021 р. (3,7 млрд дол.). Це пов'язано з активною реалізацією політики сталого розвитку та відповідними регуляторними змінами.

Також на високому рівні лишилося фінансування інвестицій у сферу здійснення платежів (у 2023 р. обсяг інвестицій становив 20,7 млрд дол. порівняно з 58 млрд дол. у 2022 р.); insurtech (8,1 млрд дол.), криптовалюти та блокчейн (7,5 млрд дол.), regtech (2,6 млрд дол.), а також кібербезпеки (1,3 млрд дол.). На інвестиційному ринку зріс інтерес до штучного інтелекту (ШІ), тому у 2023 р. Фінтех-компанії, що працюють на основі ШІ, отримали інвестиції на суму 12,1 млрд дол. порівняно з 28,1 млрд дол. у попередньому 2022 р. Загалом, слід зазначити, що попри загальне скорочення обсягу інвестицій, активність у сфері запровадження ШІ у 2022-2023 рр. була високою, а зниження показників інвестування пов'язане з тим фактом, що багато фінансових установ та Фінтех-компаній впроваджувати ШІ через альянси та витрати на продукти, а не через прямі інвестиції.

В останні роки показники цифровізації Україна покращилися, що дозволило зберегти потенціал інвестиційної привабливості України навіть в умовах війни ¹. Найбільш привабливими для інвесторів є сфери IT, оборони та агробізнесу. За визначенням Мінекономіки ключовими секторами з інвестиційними можливостями на загальну суму 292 млрд дол. США є такі: енергетика, транспорт та логістика, сільське господарство, "зелена" металургія та критичні матеріали. Саме ці галузі роблять значний внесок в економіку України, мають глобальний потенціал зростання, а т акож потребують заміщення зруйнованих потужностей.

Проте відсутність перспектив пом'якшення глобального інвестиційного клімату у 2024 р. негативно позначиться на можливостях залучення Україною іноземних інвестицій. В Україні за 2022-2023 роки війни з Росією загальний обсяг міжнародних інвестицій становив 1,7 млрд дол. США, з яких 1,2 млрд дол. США - за 2023 рік. [13]. Прямі іноземні інвестиції у 2022 р. (після початку повномасштабного вторгнення) суттєво скоротилися. За даними Міністерства фінансів, за три квартали 2022 року в Україну надійшло 190 млн дол. прямих іноземних інвестицій, водночас із країни вивели $159 млн (позитивне сальдо інвестицій - близько 31 млн дол. США) [14]. Три глобальні компанії інвестували в Україну вже під час повномасштабного вторгнення, серед яких Bayer (65 млн дол. США), Carlsberg (40 млн дол. США) та CEMARK, що входить до групи компаній CRH (30 млн дол. США). Ще 12 компаній анонсували інвестиції, включаючи CRH, що є провідним виробником будівельних матеріалів у світі, та Baykar, виробника безпілотників Bayraktar, який планує вкласти 100 млн дол. США у будівництво заводу, сервісного центру та штаб-квартири в Києві.

Суттєво зменшилися венчурні інвестиції в Україну - на 74 % за 2022 р., що наслідує загальносвітову тенденцію: за 2021-2022 рр. у ЄС та США обсяг венчурних інвестицій зменшився на 20-30%. У першій половині 2023 р., згі-дно з даними PitchBook Data, обсяг фондів венчурного капіталу, інвестованих у Європу, скоротився на 61 %. На венчурні інвестиції негативно вплинула війна, яка практично зупинила наміри інвесторів щодо України - низка угод, що готувалися наприкінці 2021 р., була скасована або призупинена, оскільки у 2022 р. вітчизняні підприємства та фінансово-кредитні установи зосередилися на вирішенні поточних проблем, пов'язаних з війною.

Скорочення венчурних інвестицій особливо болісно для Фінтех-компаній, тому що в силу інноваційного характеру саме венчурні інвестиції є основним джерелом їх фінансування. Однак чи не єдиним сектором, який продовжував активно розвиватися в Україні, залучати фінансування і генерувати прибутки в умовах воєнного стану була ІТ-галузь: компанії з базою розробників в Україні та штаб-квартирами в Європі й США змогли краще адаптуватись до умов війни. Експортна ІТ-індустрія за 2022 р. забезпечила валютні надходження до української економіки у 7,3 млрд дол. США, за 2023 р. експорт українських ІТ-послуг знизився на 4,21% в порівнянні з аналогічним періодом у 2022 році [15] (рис. 1).

Рис. 1. Експорт ІТ послуг та їхня частка у структурі експорту України, щоквартальна динаміка, млрд дол. США

Джерело: [16].

Такий досить високий як для воєнного часу рівень активності та прибутковості сектору ІТ зумовлює його інвестиційну привабливість. Попри несприятливі загальні умови, в українському IT проводяться угоди private equity - завдяки як системним внутрішнім інвесторам (Horizon Capital, Intellias, Hypra Fund, InSoft.Partners та інших), так і інвесторам із сусідніх країн (як-от польської Euvic Group, яка останнім часом системно інвестує в український ІТ-бізнес) [17].

У 2022 р. український ринок отримав 98 інвестицій ("бізнес-ангели, early stage, later stage та private equity), оскільки більшість угод першої половини 2022 р. були узгоджені, а іноді й оформлені ще до повномасштабного вторгнення, за І півр. 2023 р. - усього 42 [16, 18] (рис. 2). Після 24 лютого 2022 р. інвестиції в український IT-ринок зменшилися не тільки від іноземних венчурних фондів. З 18 активних вітчизняних інвестиційних фондів (ІФ), що діяли понад одного року в Україні, продовжили діяльність тільки шість. При цьому виникло ще сім нових ІФ: три запустилися напередодні вторгнення, і ще чотири - у перші місяці після. Попри зниження ділової активності, певні інвестиції в українські та засновані українцями іноземні компанії продовжуються, так само як інвестиції українських венчурних фондів. Це свідчить про формування базису для майбутніх надходжень до бюджету.

Рис. 2. Інвестиції і гранти в ІТв Україні, кількість (права вісь, од.) та вартість (ліва вісь, млн дол. США).

Джерело: [16].

Слід зазначити, що сучасним драйвером світового ринку капіталів є ринок злиття та поглинань (M&A). Однак ризики, спричинені різким зростанням інфляції, підвищенням відсоткових ставок та невизначеністю економічних перспектив унаслідок повномасштабного вторгнення Росії, зумовили різке падіння активності ринку M&A у 2023 р. до одного з найнижчих рівнів за останні десять років за вартістю угод: загальна вартість угод на світовому ринку впала приблизно на 16 %, а кількість угод зменшилася на 18 %.

В Україні починаючи з 2016 р. інвестиції в ІТ також більш ніж наполовину забезпечувались великими угодами придбання компаній, переважна більшість яких займаються фінансовими інноваціями у різних сферах (табл. 2).

У період з 2000-2014 рр. кількість угод, у яких брали участь українські компанії, росли у геометричній прогресії (+1032 %). Після 2014 р. кількість угод постійно невпинно зменшується порівняно з попереднім роком. Середня вартість угод періоду 2000-2014 рр. сягала 33 млн євро. Найвищий результат був у 2013 р. - 464 угод, коли вітчизняний ринок M&A оцінювався у приблизно 15,3 млрд євро (рис. 3). Це справляло суттєвий позитивний вплив на розвиток вітчизняної фінансової системи. Війна з Росією призвела до різкого спаду - у 2022 р. укладено лише 39 угод на суму 46,8 млн євро, що сягає лише 1 % від результату 2013 р. Середня ціна угоди становила 1,29 млн євро і лише 2,5 % були угодами з низьким рівнем ризику.

Рис. 3. Кількість і вартість угод M&A у сфері ІТв Україні, млн дол. США Джерело: [16].

За оцінками Київського міжнародного економічного форуму (КМЕФ) у 2022 р. в Україні кількість M&A зменшилась майже вдвічі до 47 угод, вартість таких угод становила менше ніж 500 млн дол. США (для порівняння - у 2021 році вартість угод складала 1.9 млрд дол. США) [16]. При цьому лише близько третини угод мали розголошену вартість, що є найнижчим показником за останні п'ять років. Війна також суттєво вплинула на структуру українських M&A - якщо традиційно в Україні переважали внутрішні угоди за кількістю, то у 2022 р. вони склали лише третину від загальної кількості угод. Загалом, українські компанії є покупцями лише в 45 % угод M&A, об'єктом угоди - 90 %, а у 40 % випадків українські фірми є водночас і об'єктом, і покупцями. Це свідчить про те, що українські компанії є цікавим об'єктом інвестування не тільки для вітчизняних інвесторів, але й для міжнародних покупців - понад 30 угод у 2022 р. відбулися за участі іноземних інвесторів або компаній з іноземним капіталом. Тому попри поточну складну ситуацію післявоєнний бум в M&A діяльності досить вірогідний, що матиме позитивний мультиплікаційний вплив на розвиток вітчизняного ринку капіталу та на всю економічну систему.

Великий інтерес інвесторів викликають такі сфери фінтех в Україні, як AI, Military Tech, Securit, AI & Robotics, а також аутсорсинговий бізнес, software development компанії (стратегічний маркетинг), проєкти подвійного призначення (ті, які пришвидшують перемогу; мають великі цивільні ринки, зокрема менше залежать від політичної ситуації) та impact-стартапи (зрозумілі для європейських інвесторів і користувачів, що мають позитивний вплив на економіку, соціум та довкілля).

Висновки та пропозиції

Активний розвиток Фінтех зробив його одним з найбільш інвестиційно-привабливих секторів на напрямів вкладання інвестиційних коштів. Це сприяло стрімкому поширенню фінансових інновацій та розвитку фінансової системи насамперед банків та платіжної системи, що мало вагомий стимулюючий вплив на темпи економічного розвитку. Посилення монетарної політики для приборкання інфляційних тенденцій після пандемії та війна в Україні справили неоднозначний вплив на інвестиційну привабливість фінтех-сектору та стан фінансової системи загалом.

Серед глобальних тенденцій інвестування у Фінтех слід зазначити:

- зниження загальних інвестицій у фінтех на 30% у 2023 році;

- зростання інтересу до proptech, ESG-фінтех та платежів;

- різке падіння активності ринку M&A через інфляцію, відсоткові ставки та війну;

- значне скорочення венчурних інвестицій та M&A угод.

Водночас Фінтех сектор України навіть в умовах воєнного тану демонстрував позитивні темпи розвитку, хоча і набагато нижчі від очікуваних. Це засвідчило стійкість та високу інвестиційну привабливість ІТ-сектору, що дає підстав очікувати буму M&A діяльності після війни.

Найбільший інтерес інвесторів викликають такі сфери фінтех в Україні, як AI, Military Tech, Securit, AI & Robotics, аутсорсинг, Software development, проєкти подвійного призначення, Impact-стартапи.

Незважаючи на війну, Україна залишається цікавим ринком для інвесторів у фінтех-сектор. Завдяки стійкості ІТ-сектору, кваліфікованим кадрам та потенціалу для зростання, Україна має всі шанси стати одним із лідерів фінтех-інновацій у Європі після закінчення війни. Тому напрацювання державою системи стимулів у ці сфери лишається актуальним питанням і завданням для майбутніх досліджень. Важливо зазначити, що ситуація є динамічною і може змінюватися залежно від ходу війни та світової економічної кон'юнктури.

Список використаних джерел

1. Що чекає українську економіку у 2024 році: Амбіції держави, прагматизм бізнесу. Підсумки КМЕФ [Електронний ресурс]. - 2023. - Режим доступу: https://ain.ua/special/ ukrainian-economy-in-2024/

2. Вергелюк Ю. Інвестування на ринку / Ю. Вергелюк // Fintech. modeling the development of the economic systems. - 2023. - № 1. - С. 50-56. - Режим доступу: https://doi.org/10.31891/mdes/2023-7-7.

3. Лук'яненко І. Г. Глобальні інвестиційні тренди та сучасний стан розвитку фінтехгалузі / І. Г Лук'яненко, Є. І. Рябцун // Наукові записки НаУКМА. Економічні науки. - 2021. - Т 6, Вип. 1. - С.90-98. DOI: https://doi.org/10.18523/2519-4739.2021.6.1.90-98.

4. Житар М.О. Необанкінг: Зарубіжний досвід та українська перспектива [Електронний ресурс] / М.О. Житар, В.С. Зелінська // Збірник наукових праць Університету державної фіскальної служби України. - 2019. - № 2. - С. 81-95. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpnudps_2019_2_8.

5. Мазаракі А. Fintech у системі суспільних трансформацій [Електронний ресурс] / А. Мазаракі, С. Волосович // Вісник Київського національного торговельно-економічного університету. - 2018. - № 2. - С. 5-18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ Vknteu_2018_2_2.

6. Безпалий Р Фінтех-інновації: передумови становлення та сучасні тенденції / Р Безпалий // Економічна наука. - 2021. - № 2. - С. 44-49.

7. Дудинець Л. Розвиток фінансових технологій як фактор модернізації фінансової системи / Л. Дудинець // Гроші, фінанси і кредит. - 2018. - № 22. - С. 794-798.

8. Kniazieva Т FINTECH в інформаційно-аналітичному забезпеченні ухвалення рішень фінансових установ / Т. Kniazieva, A. Maryna // Scientific monograph. - Рр. 218-236. DOI: https://doi.org/10.30525/978-9934-26-268-5-12.

9. Pulse of Fintech H2'23. Global analysis of fintech funding. Звіт KPMG [Electronic recourse]. - February 2024. - Режим доступу: kpmg.com/fintechpulse.

10. Інвестиції у світові фінтех-компанії впали до шестирічного мінімуму. Звіт KPMG "Pulse of Fintech" [Електронний ресурс]. - 2023. - Режим доступу: https://ain.ua/2024/03/18/investycziyi-u-finteh-kompaniyi-svitu-vpaly-do-shestyrichnogominimumu.

11. Тарасовський Ю. Обсяг фінтех-інвестицій і кількість фінтех-угод у 2023 році показали найнижчі результати з 2017-го [Електронний ресурс] / KPMG. - Режим доступу: https://forbes.ua/news/obsyag-fintekh-investitsiy-i-kilkist-fintekh-ugod-u-2023-rotsipokazali-naynizhchi-rezultati-z-2017-go-kpmg-18032024-19924.

12. Київ-Пост. Жовтень 1, 2023 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.kyivpost.com/uk/post/22145.

13. Міжнародні інвестиції в Україну за два роки склали $1,7 млрд - які компанії вкладають кошти [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ain.ua/2024/03/20/ mizhnarodni-investycziyi-v-ukrayinu-za-dva-roky-zrosly-do-17-mlrd-u-shho-vkladayut.

14. ПІІ в Україну. FDI in Ukraine 2024 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://index.minfin.com.ua/ua/economy/fdi.

15. Що відбувається з українським експортом у 2022 і 2023 роках [Електронний ресурс] / AIN.UA. - 2023. - Режим доступу: https://ain.ua/2023/12/01/ukrayinskyi-iteksport-2022-ta-2023.

16. Book of Ukranian Tech. 2022H 2023 [Електронний ресурс] / AIN.UA. - Режим доступу: https://ain.capital/special/book-of-ukrainian-tech-2022-h1.

17. Чого чекати українському ринку інвестицій у 2024 році - прогнози експертів. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ain.ua/2024/01/01/chogo-chekatyukrayinskomu-rynku-investyczij-u-2024.

18. Молодковець М. Підсумки-2023. Головні інвестиції року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ain.ua/2023/12/31/golovni-investycziyi-2023.

19. References

20. Pidsumki KMEF (2023). Shcho chekaye ukrayins'ku ekonomiku u 2024 rotsi: Ambitsiyi derzhavi, prahmatizm biznesu. [What awaits the Ukrainian economy in 2024: State ambitions, business pragmatism]. Results of KMEF. https://ain.ua/special/ukrainian-economy-in-2024.

21. Verhelyuk Y. (2023) Investuvannya na rinku [Investing in the market]. Fintech. Modeling the development of the economic systems, 1, 50-56. https://doi.org/10.31891/mdes/2023-7-7.

22. Lukianenko, I.H., Ryabtsun, Ye.I. (2021). Hlobalni investitsiyni trendi ta suchasniy stan rozvitku fintekh-haluzi [Global investment trends and the current state of development of the fintech industry]. Economic sciences Naukovi zapiski NaUKMA - Scientific notes of NaUKMA. Economic sciences, d(1), 90-98. https://doi.org/10.18523/2519-4739.202L6.L90-98.

23. Zhytar, M.O., Zelinska, V.S. (2019). Neobankinh: Zarubizhnyy dosvid ta ukrayins'ka perspektyva. [Neobanking: Foreign experience and Ukrainian perspective]. Zbirnyk naukovykh prats Universytetu DFS Ukrayiny - Collection of scientific works of the State Fiscal Service University of Ukraine, 2, 81-95.

24. Mazaraki, A., Volosovich, S. (2018). Fintech u sistemi suspilnikh transformatsiy. [Fintech in the system of social transformations]. Visnik Kiyivskoho natsional'noho torhovel'no-ekonomichnoho universitetu - Bulletin of the Kyiv National University of Trade and Economics, (2), 5-18. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vknteu_2018_2_2.

25. Bezpaliy, R. (2021). Fintekh-innovatsiyi: peredumovi stanovlennya ta suchasni tendentsiyi. [Fintech innovations: prerequisites for development and current trend]. Ekonomichna nauka - Economics, (2), 44-49.

26. Dudinets, L. (2018). Rozvitok finansovikh tekhnolohiy yak faktor modernizatsiyi finansovoyi sistemi [The development of financial technologies as a factor in the modernization of the financial system]. Hroshi, finansi i kredit - Money, finance and credit, (22), 794-798.

27. Kniazieva, T., Maryna. A. (2020). FINTECH v informatsiyno-analitichnomu zabezpechenni ukhvalennya rishen' finansovikh ustanov [FINTECH in information and analytical support for financial institutions' decision-making]. Scientific monograph (p|T 218-236). https://doi.org/10.30525/978-9934-26-268-5-12.

28. Pulse of Fintech H2'23. (2024), Global analysis of fintech fundingyu zviti KPM Gyu. kpmg.com/fintechpulse.

29. Investitsiyi u svitovi fintekh-kompaniyi vpali do shestirichnoho minimumu [Investments in global fintech companies fell to a six-year low]. Zvit KPMG "Pulse of Fintech". (2023). https://ain.ua/2024/03/18/investycziyi-u-finteh-kompaniyi-svitu-vpaly-do-shestyrichnogo-minimumu.

30. Tarasovskiy, Yu. (2017). Obsyah fintekh-investitsiy i kil'kist' fintekh-uhod u 2023 rotsi pokazali naynizhchi rezul'tati z 2017-ho. [The volume of fintech investments and the number of fintech deals in 2023 showed the lowest results since 2017]. KPMG. https://forbes.ua/news/obsyag-fintekh-investitsiy-i-kilkist-fintekh-ugod-u-2023-rotsipokazali-naynizhchi -rezultati -z-2017-go-kpmg-18032024-19924.

31. Kiyiv-Post. [Kyiv-Post]. (2023). Zhovten. https://www.kyivpost.com/uk/post/22145.

32. Mizhnarodni investitsiyi v Ukrayinu za dva roki sklali $ 1,7 mlrd - yaki kompaniyi vkladayut' koshti [International investments in Ukraine in two years amounted to $1.7 billion - which companies are investing]. (2024). https://ain.ua/2024/03/20/mizhnarodni-investycziyi-vukrayinu-za-dva-roky-zrosly-do-17-mlrd-u-shho-vkladayut.

33. PII v Ukrainu (2024). https://index.minfin.com.ua/ua/economy/fdi.

34. AIN. UA. (2023). Shcho vidbuvayetsya z ukrayinskim eksportom u 2022 i 2023 rokakh [What will happen to Ukrainian exports in 2022 and 2023]. https://ain.ua/2023/12/01/ ukrayinskyi-it-eksport-2022-ta-2023.

35. AIN.UA. (2023). Book of Ukranian Tech. 2022-H 2023. https://ain.capital/special/book-of-ukrainian-tech-2022-h1.

36. Choho chekati ukrayins'komu rinku investitsiy u 2024 rotsi - prohnozi ekspertiv [What to expect from the Ukrainian investment market in 2024 - expert forecasts]. (2024). https://ain.ua/2024/01/01/chogo-chekaty-ukrayinskomu-rynku-investyczij-u-2024.

37. Molodkovets, M. (2023). Pidsumki-2023. Holovni investitsiyi roku [Results-2023. The main investments of the year]. https://ain.ua/2023/12/31/golovni-investycziyi-2023.

Размещено на Allbest.ru