Впровадження принципів ESG небанківськими фінансовими інститутами: тенденції та перспективи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Впровадження принципів ESG небанківськими фінансовими інститутами: тенденції та перспективи

Приказюк Наталія Валентинівна доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри

Анотація

Стаття присвячена проблематиці використання підходів ESG у контексті майбутнього розвитку фінансових інститутів загалом та небанківських фінансових інститутів зокрема. Обґрунтовано, що зростаюча значущість ESG для небанківських фінансових інститутів пов'язана з: посиленням інтересу до небанківських фінансових продуктів, зосереджених навколо принципів ESG; розширеним включенням елементів ESG в інвестиційні підходи; співпрацею та альянсами; зростаючим регуляторним впливом. Розглянуто підходи різноманітних державних та наднаціональних регуляторів, установ та організацій до проблематики впровадження підходів ESG у практику небанківських фінансових інститутів. Окреслено конкурентні переваги, що виникають у фінансових інститутах при запровадженні підходів ESG у їх діяльність, які відкривають можливості для впровадження інновацій, визначення нових ринків і запуску диференційованих продуктів і політик.

Ключові слова: фінансові інститути, небанківські фінансові інститути, принципи ESG, сталий розвиток, фінансові послуги.

Abstract

IMPLEMENTATION OF ESG PRINCIPLES BY NON-BANK FINANCIAL INSTITUTIONS: TRENDS AND PERSPECTIVES

Prykaziuk Nataliia

Taras Shevchenko National University of Kyiv

The article is devoted to the issues surrounding the utilization of ESG principles within the framework of future development of financial institutions, encompassing non-banking financial institutions. The objective prerequisites for introducing ESG principles at various management levels, given the backdrop of escalating global challenges that will also impact financial institutions, have been outlined. Among the main threats, the probability of (geo) political heterogeneity, large-scale cyber threats, quantum breakthroughs, organic or synthetic biothreats, global depression, deterioration of the climate situation, have been highlighted. It has been established that in developed countries, society increasingly demands that financial institutions be socially and environmentally responsible, primarily associated with the necessity for a more refined selection of investment objects. It has been substantiated that the growing significance of ESG for non-banking financial institutions is associated with: increasing interest in non-banking financial products centered around ESG principles; expanding incorporation of ESG elements into investment approaches; existing collaboration and alliances with other institutions and organizations; growing regulatory influence. The approaches of various state and supranational regulators and institutions to implementing ESG practices in the operations of non-banking financial institutions have been examined. It has been clarified that a specific foundation and guideline for insurers are the Principles for Sustainable Insurance (PSI) - a financing initiative of the UN Environment Programme (UNEP FI). The approaches to implementing ESG principles at different stages of the value chain of financial product creation have been analyzed. The competitive advantages that open up to financial institutions when implementing ESG principles in their activities have been outlined. It also has been found that some forward-thinking non-banking financial institutions are using ESG to achieve the broader goals of innovating, identifying new markets and launching differentiated products.

Keywords: financial institutions, non-banking financial institutions, ESG principles, sustainable development, financial services.

Постановка проблеми

Однією з найважливіших тенденцій на фінансових ринках розвинених країн протягом останнього десятиліття є зосередження на проблематиці сталого розвитку. Цьому сприяють різноманітні ініціативи та документи, що приймаються, на найвищих державних та наднаціональних рівнях. Наявність різноманітних структур та оформлених рішень, а також реальних практичних ініціатив, у тому числі регуляторного характеру, підтверджують широке занепокоєння світу щодо питання сталого розвитку.

Попри невизначеність та нестабільність, що супроводжують діяльність вітчизняних фінансових інститутів за умов масштабних військових дій в Україні, неможливо не враховувати світові тенденції, які вже досить чітко окреслили вигляд майбутніх фінансових інститутів, як соціально та екологічно орієнтованих. Отже, незважаючи на всі наявні складнощі, трансформація вітчизняних фінансових інститутів у відповідності до принципів ESG неминуча. При цьому слід враховувати особливості такої трансформації для банків та небанківських фінансових інститутів.

Небанківські фінансові інститути в Україні мають надзвичайно потужний нерозкритий потенціал майбутнього зростання. Крім того, все більш актуальним є розвиток небанків- ських фінансових інститутів у контексті їх потенціального впливу на соціальне забезпечення громадян, зокрема пенсійне. При цьому саме страхові компанії, як основні серед небанківських фінансових інститутів, будучи одночасно ризик-менеджерами, страховиками та інвесторами, можуть відігравати важливу роль у просуванні екологічних, соціальних та управлінських заходів (ESG).

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Рушійними силами впровадження принципів ESG є різноманітні наднаціональні організації та ініціативи, серед яких основними є: Глобальний договір ООН, Принципи відповідального інвестування (UN PRI), Глобальні ініціативи звітності (GRI), проект розкриття інформації про викиди вуглецю (CDP), Рада стандартів бухгалтерського обліку сталого розвитку (SASB), Американський форум сталого та відповідального інвестування (US SIF), Європейський форум сталого інвестування (EUROSIF) тощо [1].

На теперішній час принципи ESG мають реальну площину впровадження. Так Рада з міжнародних стандартів сталого розвитку (ISSB), Комісія з цінних паперів і бірж США (SEC) і Європейська консультативна група з фінансової звітності (EFRAG) визначають правила, за якими фінансові інститути мають звітувати та розкривати інформацію щодо нефінансової інформації [2, c. 6]. Кількість та напрями такого звітування є різними для окремих країн.

У контексті останніх досліджень проблематики впровадження принципів ESG у практику фінансових інститутів заслуговують на увагу праці Баккена Р [3], в яких обґрунтовується загальне значення використання підходів ESG фінансовими інститутами. У контексті застосування принципів ESG у небанків- ських фінансових інститутах, то М. Брогі та А. Каппієлло [4] шляхом використання методів математичного моделювання обґрунтовують висновок, що великі за розміром, більш прибуткові та платоспроможні страхові компанії демонструють найвищий рівень обізнаності щодо ESG. Багаточисленними також є дослідження щодо впливу регуляторних вимог, зокрема ЄС, на небанківські фінансові інститути, у тому числі страхові компанії. Одним з авторів, який розглядає ці питання є П. К. Саркар [5].

Щодо вітчизняних досліджень, то окремі аспекти сталого страхування знайшли відображення в працях таких науковців як І. К. Бистряков та Д. В. Клиновий [6], а також Л. Волохова та О. Євсєєнко [7]. Однак, здебільшого вітчизняні автори зосереджують увагу на питаннях місця страхування у забезпеченні сталого економічного розвитку, при цьому досить обмежено досліджуються переваги та недоліки впровадження принципів ESG для самих небанківських фінансових інститутів.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Впровадження ESG у практику фінансових інститутів, зокрема небанківських фінансових інститутів, здебільшого розглядається крізь призму ролі таких перетворень для суспільства або через ризики пов'язані з даними процесами для самих установ. При цьому малодослідженими залишаються переваги від запровадження принципів ESG, що можуть виникати у таких фінансових інститутів. Крім того, потребують більш глибокого вивчення передумови широкомасштабного впровадження принципів ESG у практику фінансових інститутів, як об'єктивно обумовленого процесу змін у суспільстві та зростаючих викликів економічного, політичного, техногенного та екологічного характеру.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Мета статті полягає у виявленні сучасних тенденцій та окресленні перспектив впровадження підходів ESG небанківськими фінансовими інститутами. Основними цілями статті є: фінансовий конкурентний небанківський

визначити передумови поширення принципів ESG і необхідність їх впровадження у фінансових інститутах загалом та небанків- ських фінансових інститутах, зокрема;

проаналізувати наявні на теперішній час фактори, що впливають на зростаючу значущість ESG для небанківських фінансових інститутів;

розглянути існуючі вимоги до небанків- ських фінансових інститутів у контексті запровадження принципів ESG на рівні наднаціональних організацій;

окреслити конкурентні переваги, що відкриваються перед фінансовими інститутами при запровадженні підходів ESG у їх діяльність.

Виклад основного матеріалу дослідження

Поширеність запровадження підходів ESG насамперед обумовлена розповсюдженням різноманітних ризиків та загроз, реальність яких після пандемії COVID-19 та широкомасштабних військових дій в Україні є очевидною для всього світу. Найбільші виклики та загрози, до яких доведеться адаптуватися в найближчі десятиріччя всім, у тому числі і фінансовим інститутам, наведено у таблиці 1.

Наявність таких суттєвих викликів та загроз спричинили необхідність перебудови сутнісних підходів бізнесу загалом та фінансових інститутів зокрема до питань суспільно- екологічного характеру. Таким чином, з часом ESG у розвинених країнах набуває все більшого значення для всіх секторів економіки і вимагає більшого, ніж дотримання мінімальних вимог до розкриття інформації. Світові тенденції вказують на те, що далекоглядні фінансові інститути працюють над стратегіями ESG, які можна впровадити у всі аспекти їхньої організації. До цього тиску додаються зростаючі очікування клієнтів, інвесторів, рад директорів, співробітників та інших зацікавлених сторін екосистеми щодо твердої позиції відносно того, наскільки значущими і послідовними будуть їх дії.

Оскільки усвідомлення сталого розвитку дедалі більше впливає на попит клієнтів, а регуляторна увага до цієї сфери зростає, небанківські фінансові інститути загалом та страхові компанії зокрема повинні переконатися, що їхня позиція щодо питань ESG є чіткою, а стратегії, дизайн продуктів і повсякденне управління бізнесом відповідними. Це ставатиме дедалі важливішим не лише для підтримки бренду та репутації, але й для збереження конкурентоспроможності в міру того, як зростатиме попит споживачів.

Іншим аспектом даного питання є залучення інвестицій. Принципи ESG надають інвесторам основу для оцінки компаній, в яку вони потенційно матимуть бажання інвестувати. Оскільки інвестори все частіше вимагають інформації щодо екологічної та соціальної відповідальності їхніх інвестицій, постачальники інвестиційних продуктів на основі страхування стикаються з необхідністю гарантувати, що їхні продукти та розкриття інформації про продукти відповідають всім вимогам. У більш широкому сенсі страховики прагнуть забезпечити, щоб їхня власна практика була етично обґрунтованою з погляду ESG, щоб мати підтримку з боку інвесторів та клієнтів [9].

Оскільки інвестори та споживачі все більше вивчають питання ESG, важливо, щоб небан- ківські фінансові інститути загалом і страховики зокрема вирішували їх у своєму бізнесі, що дозволить зробити внесок у сталий економічний та соціальний розвиток держави, а також зберегти власну репутацію.

Таблиця 1 Найбільш ймовірні для наступного десятиріччя виклики та їх потенційний вплив на фінансові інститути

Джерело: складено за матеріалами [8, с. 4]

Зростаюча значущість запровадження принципів ESG для небанківських фінансових інститутів підкреслюється наступними факторами:

Посиленням інтересу до небанків- ських фінансових продуктів, зосереджених навколо принципів ESG. Так клієнти демонструють зростаючий попит на фінансові послуги, які відповідають їхнім цінностями та розширюють охоплення ризиків, пов'язаних із ESG, включаючи зміну клімату та соціальні заворушення.

Розширеним включенням елементів ESG в інвестиційні підходи. Так інвестиційні небанківські фінансові інститути включають підходи ESG у свої інвестиційні стратегії, що дозволяє підвищити прибутки та ефективно керувати ризиками. Такі ініціативи можуть включати відмову від інвестування компаній, що займаються викопним паливом, натомість їх спрямування на проекти з відновлюваної енергетики [10, с. 2].

Зростаючим регуляторним впливом. Зокрема, страховики стикаються зі зростаючим попитом регуляторів на врахування ризиків і можливостей ESG у своїй діяльності. Ілюстрацією цього є Регламент Європейського Союзу про розкриття інформації щодо фінансування сталого розвитку (SFDR), який зобов'язує страховиків розкривати інформацію про врахування ризиків сталого розвитку в своїх інвестиційних рішеннях [11].

- Співпраця та альянси. Небанківські фінансові інститути вступають у партнерство з різними зацікавленими сторонами, включаючи уряди, неурядові організації та підприємства, задля подолання ризиків та використання можливостей пов'язаних з ESG. Ця співпраця охоплює спроби створити фінансові послуги, які будуть відповідати вимогам ESG.

Розглядаючи особливості впровадження підходів ESG у практику страхових компаній, слід звернути увагу на те, що базисом, зокрема для вітчизняних страховиків, можуть стати Принципи сталого страхування (PSI) - ініціатива фінансування програми ООН з навколишнього середовища (UNEP Fl). У ній стверджується, що нові ризики та можливості, створені факторами ESG, означають, що для страховиків розумно змінювати фактори ризику, які вони враховують під час управління своїм бізнесом. PSI мотивується тим фактом, що, як менеджери ризиків, носії ризиків та інвестори страховики можуть відігравати важливу роль у заохоченні сталого економічного розвитку. При цього пропонуються наступні 4 принципи, які передбачають:

Врахування страховиками у процесі прийняття рішень екологічних, соціальних та управлінських питання, що мають відношення до страхового бізнесу;

Співробітництво з клієнтами та діловими партнерами у контексті підвищення обізнаності щодо екологічних, соціальних та управлінських проблеми. Управління ризиками та розробку рішень;

Співпрацю разом з урядами, регуляторними органами та іншими ключовими зацікавленими сторонами у контексті сприяння поширення дій у суспільстві щодо екологічних, соціальних та управлінських питань;

Регулярне оприлюднення звітів щодо прозорості та публічна демонстрація прогресу щодо реалізації Принципів [12, с. 4-5].

Посилення тиску суспільства на небанків- ські фінансові інститути, у тому числі страхові компанії, у розвинених країнах є закономірним результатом швидкого зростання останніх. Це пов'язано зі змінами в технологіях, новими напрямками бізнесу і підвищенням рівня життя людей з різних верств суспільства. Все це призвело до більшого проникнення страхової галузі в нові сфери, а також наражання на нові та модифіковані існуючі ризики [13]. У зв'язку зі зміною вимог у страховому секторі регулятори та уряди у перспективі встановлюватимуть більш жорсткі норми для ефективної та етичної діяльності компаній, причому даний процес у розвинених країнах вже розпочався.

Нормативна база для страхових компаній різниться залежно від країни, але загалом на страховиків поширюються суворі нормативні вимоги, спрямовані на захист страхувальників і забезпечення фінансової стабільності галузі. Страхові регулятори здійснюють нагляд за діяльністю страховиків і забезпечують дотримання правил і норм [14].

Поряд з тим, останніми роками страхові регулятори почали включати аспекти ESG у свої нормативні рамки. Зокрема, окремі регулятори запровадили вказівки, або вимоги до страховиків щодо розкриття своєї політики щодо ESG, а деякі - навіть вимагали від страховиків включати фактори ESG у процеси управління ризиками:

- Вимоги до розкриття інформації. Задля просування політики ESG, страхові регулятори впроваджують вимоги щодо розкриття інформації, зобов'язуючи страховиків звітувати відносно впровадження принципів ESG та кількісно оцінювати прогрес у даному напрямі. Директива Європейського Союзу «Платоспроможність II» та Принципи відповідального інвестування ООН (PRI) вимагають від страховиків розкривати інформацію про екологічні, соціальні та управлінські ризики, описуючи, як вони керують цими ризиками. Директива також зобов'язує страховиків розкривати інформацію про інтеграцію факторів ESG в інвестиційні рішення [15].

Вимоги до управління ризиками. Страховики мають повноваження від регуляторів інтегрувати фактори ESG у процеси управління ризиками. Це означає, що страховики проводять самооцінку свого впливу на кліматичні ризики та розробляють план управління відповідними ризиками. Управління пруден- ційного регулювання Банку Англії, зобов'язує страховиків оцінювати вплив зміни клімату на андерайтинг та інвестиційні рішення, вимагаючи від них звітувати про пов'язані з кліматом фінансові ризики.

Інвестиційні вимоги. Регулятори все більше наголошують на інвестиційній діяльності страховиків і ролі аспектів ESG у цій діяльності. Страховиків заохочують інвестувати в активи, які відповідають принципам ESG. Це відображає узгоджені зусилля регуляторів щодо інтеграції стійкості та етичних міркувань у основні інвестиційні стратегії страхових компаній [16].

Попри безперечність факту наявності деякого суспільного тиску на фінансові інститути загалом та небанківські фінансові інститути зокрема щодо відповідності параметрам ESG, слід відміти, що у довгостроковій перспективі це може мати позитивні наслідки для них самих. Такі фінансові установи набуватимуть суттєву конкурентну перевагу перед тими компаніями, які не враховують у своїй діяльності принципи ESG.

Аналіз конкурентних переваг небанків- ських фінансових інститутів на основі ESG починається з наскрізного огляду ланцюжка створення вартості для визначення напрямів, за якими вони можуть бути реалізовані. У Таблиці 2 наведено приклади можливостей ESG на кожному етапі страхового ланцюжка створення вартості.

Багато страховиків в даний час перебувають на ранніх стадіях перегляду та покращення поточного портфеля та інвестицій, з метою інтеграції принципів ESG або принаймні орієнтації на них. Однак у міру поглиблення інтеграції з принципами ESG у різноманітні процеси, досвід використання переваг у цій сфері розвивається, що відповідно призводить до зростання потенціалу провідних страховиків відносно розробки нових біз- нес-моделей. Прийняття цих стратегій може посилити позиції фінансових інститутів на ринку, що відповідно вплине на створення нових потоків доходів та диверсифікації їхньої вартості.

Таблиця 2. Можливості використання принципів ESG на різних етапах страхового ланцюжка створення вартості

Джерело: складено за матеріалами [17, с. 4]

Твердження щодо отримання конкурентних переваг при впровадженні принципів ESG ґрунтуються на окремих кейсах фінансових інститутів, зокрема страховиків, які безпосередньо зазнають втрат через кліматичні зміни. За умов впровадження принципів ESG, страховик може отримати додаткову інформацію, у тому числі, панораму екологічних ризиків для клієнта. Вимагаючи відповідних екологічних перевірок або оцінок, як від поточних так і потенційних клієнтів, страховики можуть отримати конкурентну перевагу, що відповідно дозволить приймати більш зважені щодо ризиків рішення. Це лише один з можливих напрямів, проте їх перелік є досить широким і постійно розширюється. Так деякі страховики використовують ESG для досягнення розширених цілей - впровадження інновацій, визначення нових ринків і запуску диференційованих продуктів і послуг [18, с. 16]. Провідні організації визнають такі плюси і погоджуються, що при послідовній і ефективній політиці впровадження принципів ESG, фінансові інститути можуть покращувати власні фінансові результати, при цьому досягаючи соціально значущих результатів від власної діяльності.

Висновки. Зростання інтересу до ESG природно змушує фінансові інститути загалом та небанківські зокрема, поступово запроваджувати їх у власній діяльності, адже на теперішній час очевидно, що існує репу- таційний ризик щодо сприйняття компанії як екологічно чи соціально несвідомої. З цією метою інтеграція принципів ESG у фінансові інститути може вимагати широкомасштабних змін у культурі в рамках зусиль, зосереджених на спрямування інвестицій у сталий розвиток. Незважаючи на те, що принципи ESG збільшать нормативний тягар для небанківських фінансових інститутів і неминуче призведуть до зростання ризиків, при правильному їх використанні в управлінських цілях та ефективному впровадженні на різних етапах ланцюжку створення вартості, вони можуть відкрити і значні можливості, зокрема посилити конкурентні переваги на ринку.

Список використаних джерел

1. Kai-Uwe Schanz. (2022). The Role of Insurance in Promoting Social Sustainability. Research summary. The Geneva Association. № 11. 4 p.

2. ESG in insurance: Strategy and transformation. (2023). KPMG. 20 p.

3. Bakken R. (2021). What is sustainable finance and why is it important. Harvard Extension school.

4. Brogi M., Cappiello A., Lagasio V., Santoboni F (2022). Determinants of insurance companies' environmental, social, and governance awareness. Corporate Social Responsibility and Environmental Management. 29 (5), pp.1357-1369.

5. Sarkar P. K., Nayak P. (2023). Trends in ESG: an insurance perspective. Eur. Chem. Bull. 12 (Special Issue 1, Part-B), pp. 2474-2481.

6. Бистряков І. К., Клиновий Д. В. Проблематика імплементації європейських публічно-приватних форматів сталого господарювання в Україні. Економіка природокористування і сталий розвиток. 2019. № 5(24). С. 14-20.

7. Волохова Л., Євсєєнко О. Стале страхування як ключовий фактор підтримки сталого розвитку суспільства. Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Економіка. Київ : КНУ ім. Тараса Шевченка. 2015. Вип. 3. С. 18-25.

8. How financial services can use ESG initiatives to help build a brighter future for all. (2021). A report from the Deloitte Center for Financial Services. Deloitte. 12 p.

9. ESG: Fast-emerging challenges for financial institutions. (2021). A 2021 special report by Thomson Reuters Regulatory Intelligence. Thomson Reuters.

10. Booth C., Nicholson A., Singhal N. (2020). ESG considerations in the insurance industry. Milliman white paper. Milliman. 8 p.

11. Regulation (EU) 2019/2088 of the European Parliament and of the Council of 27 November 2019 on sustainability-related disclosures in the financial services sector (Text with EEA relevance). PE/87/2019/REV/1OJ L 317, 9.12.2019, p. 1-16 (BG, ES, CS, DA, DE, ET, EL, EN, FR, GA, HR, IT, LV, LT, HU, MT, NL, PL, PT, RO, SK, SL, FI, SV).

12. PSI Principles for Sustainable Insurance. (2012). UNEP FI.

13. Prykaziuk N., Sholoiko A., Motashko T (2024). ESG risks for non-banking financial institutions. Sustainable development and circular economy: trends, innovations, prospects: scientific monograph. Eds. R. Diakon, A. Kucher, M. Heldak. Riga, Latvia : Baltija Publishing, 384 p

14. Приказюк Н. В., Ткаченко А. С. (2022). Накопичувальне страхування життя у забезпеченні соціально- економічного розвитку держави та зростання добробуту громадян: монографія. Київ : Компрінт, 312 с.

15. Environmental, social and governance (ESG) in insurance industry. (2024). Series 1: Environment. Grant Thornton Bharat LLP. 25 p.

16. Pierchon F ESG and the future of finance in insurance. (2022). EYGM Limited. 11 p.

17. The insurance industry's path to ESG impact. Financial Services. (2023). Deloitte. 14 p.

18. Embracing ESG: How insurers turn ambition into action. (2022). PricewaterhouseCoopers GmbH Wirtschaftsprufungsgesellschaft. 96 p.

References

1. Kai-Uwe Schanz. (2022). The Role of Insurance in Promoting Social Sustainability. Research summary. The Geneva Association. Vol 11. 4 p.

2. ESG in insurance: Strategy and transformation. (2023). KPMG. 20 p.

3. Bakken R. (2021). What is sustainable finance and why is it important. Harvard Extension school.

4. Brogi M. (2022). Determinants of insurance companies' environmental, social, and governance awareness. In: Cappiello A., Lagasio V., Santoboni F Corporate Social Responsibility and Environmental Management. 29(5), pp. 1357-1369.

5. Sarkar P. K. & Nayak P. (2023). Trends in ESG: an insurance perspective. Eur. Chem. Bull. 12 (Special Issue 1, Part-B), pp. 2474-2481.

6. Bystriakov I. K. & Klynovyi D. V. (2019). Problematyka implementatsii yevropeiskykh publichno-pryvatnykh formativ staloho hospodariuvannia v Ukraini [Problems of implementation of European public-private form of sustainable entrepreneurship in Ukraine]. Ekonomika pryrodokorystuvannia i stalyi rozvytok, 5 (24), рр. 14-20. (in Ukrainian)

7. Volokhova L. & Evseenko O. (2015). Stale strakhuvannya yak klyuchovyy faktor pidtrymky staloho rozvytku suspil'stva [Sustainable insurance as a key factor of sustainable development support]. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics. Vol. 3(168), pp. 18-25. (in Ukrainian)

8. How financial services can use ESG initiatives to help build a brighter future for all. (2021). A report from the Deloitte Center for Financial Services. Deloitte. 12 p.

9. ESG: Fast-emerging challenges for financial institutions. (2021). A 2021 special report by Thomson Reuters Regulatory Intelligence. Thomson Reuters.

10. Booth C. (2020). ESG considerations in the insurance industry. In: Nicholson A., Singhal N. Milliman white paper. Milliman. 8 p.

11. Regulation (EU) 2019/2088 of the European Parliament and of the Council of 27 November 2019 on sustainability-related disclosures in the financial services sector (Text with EEA relevance). PE/87/2019/REV/1OJ L 317, 9.12.2019. p. 1-16. (BG, ES, CS, DA, DE, ET, EL, EN, FR, GA, HR, IT, LV, LT, HU, MT, NL, PL, PT, RO, SK, SL, FI, SV).

12. PSI Principles for Sustainable Insurance. (2012). UNEP FI.

13. Prykaziuk N., Sholoiko A., Motashko T (2024). ESG risks for non-banking financial institutions. Sustainable development and circular economy: trends, innovations, prospects: scientific monograph. Eds. R. Diakon, A. Kucher, M. Heldak. Riga. Latvia : Baltija Publishing. 384 p.

14. Prykaziuk N., Tkachenko A. S. (2022). Nakopychuval'ne strakhuvannya zhyttya u zabezpechenni sotsial'- no-ekonomichnoho rozvytku derzhavy ta zrostannya dobrobutu hromadyan [Cash-value life insurance in ensuring the socio-economic development of the state and increasing the welfare of citizens]. Monograph. K.: Komprint, 312 p. (in Ukrainian)

15. Environmental, social and governance (ESG) in insurance industry. (2024). Series 1: Environment. Grant Thornton Bharat LLP. 25 p.

16. Pierchon F ESG and the future of finance in insurance. (2022). EYGM Limited. 11 p.

17. The insurance industry's path to ESG impact. Financial Services. (2023). Deloitte. 14 p.

18. Embracing ESG: How insurers turn ambition into action. (2022). PricewaterhouseCoopers GmbH Wirtschaftsprufungsgesellschaft. 96 p.

Размещено на Allbest.ru