Міжнародне оподаткування доходів, що виплачуються нерезидентам: застосування ставок податку та облікові аспекти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міжнародне оподаткування доходів, що виплачуються нерезидентам:

застосування ставок податку та облікові аспекти

International taxation of income paid to non-residents: application of tax rates and accounting aspects

оподаткування дохід резидент

У статті розглянуто основні аспекти міжнародного оподаткування доходів, що виплачуються з джерелом походження з України юридичними особами - резидентами на користь юридичних осіб - нерезидентів. До таких доходів відносяться дивіденди, проценти, фрахт, роялті, доходи від інжинірингу тощо. Юридична особа - резидент може бути зобов'язана на виконання приписів податкового законодавства оподаткувати такі доходи податком на прибуток підприємств, який називають також «податок на доходи нерезидента» або «податок на репатріацію». Проведено аналіз норм Податкового кодексу України, які регулюють порядок справляння податку на доходи нерезидента. Досліджено умови, при дотриманні яких юридичні особи - резиденти можуть зменшити суму податку на доходи нерезидента, яка сплачується до бюджету, або зовсім уникнути сплати цього податку.

Ключові слова: бухгалтерський облік, міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування, податок на доходи нерезидента, юридичні особи - нерезиденти, юридичні особи - резиденти.

Занько Б.М.

к.е.н., доцент,

доцент кафедри обліку та консалтингу,

Державний податковий університет

Zanko Borys

State Tax University

The article examines the main aspects of international taxation of incomes paid with a source of origin in Ukraine by legal entities - residents for the benefit of legal entities - non-residents. Such income includes dividends, interest, freight, royalties, engineering income, etc. A legal entity - resident may be obliged to comply with the provisions of tax legislation to tax such income with corporate income tax, which is also called "non-resident income tax" or "repatriation tax". An analysis of the norms of the Tax Code of Ukraine, which regulate the procedure for payment of non-resident income tax, was carried out. The composition of residents who must act as tax agents when paying income to non-residents and withholding non-resident income tax was studied. Attention is paid to the rates that should be applied by legal entities - residents when taxing incomes paid from Ukraine to legal entities - non-resident. The term is specified when legal entities - residents, which have withheld tax from the income of non-residents, must transfer this tax to the budget. An analysis of tax legislation was carried out in terms of the application of international treaties for the avoidance of double taxation. Cases were considered when legal entities - residents, when paying income to legal entities - non-residents, should not withhold non-resident income tax at the source of the payment. The conditions under which legal entities - residents can reduce the amount of non-resident income tax paid to the budget or avoid paying this tax have been studied. Attention is focused on the document that confirms that the non-resident is a tax resident of the relevant country, which means that he can claim tax benefits (for example, claim a reduced tax rate on his income). The conditions under which the controlling body can refuse to grant tax benefits regarding the exemption of income from taxation or the application of a reduced rate on non-resident income tax to these incomes are considered. Attention is paid to the peculiarities of the reflection in the accounting of the legal entity - resident of the operation of payment of income from Ukraine in favor of the legal entity - non-resident and the accounting of withheld nonresident income tax.

Key words: accounting, international treaties for the avoidance of double taxation, non-resident income tax, legal entities - non-residents, legal entities - residents.

Постановка проблеми. Підприємства, які є резидентами України, можуть здійснювати зовнішньоекономічну діяльність та бути безпосередньо задіяними в механізмі міжнародного оподаткування доходів, що виплачуються нерезидентам. У певних випадках вітчизняні підприємства виплачують на користь підприємств-нерезидентів різні види доходів - дивіденди, проценти, фрахт тощо. Підприємство-резидент повинне не лише виплатити доходи із джерелом походження з України, воно може бути зобов'язане оподаткувати такі доходи податком на прибуток підприємств, який називають також «податок на доходи нерезидента» або «податок на репатріацію». Враховуючи складність податкового законодавства, інколи буває досить важко зрозуміти, яку ставку податку на доходи нерезидента повинен застосувати резидент, який виплачує доходи із джерелом походження з України. Питання також можуть виникати при відображенні такої операції у бухгалтерському обліку.

Таким чином, актуальним є дослідження податкового законодавства України стосовно оподаткування податком на доходи нерезидента доходів із джерелом походження з України, які юридичні особи - резиденти виплачують на користь юридичних осіб - нерезидентів, та порядку відображення таких операцій у бухгалтерському обліку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Основні аспекти міжнародного оподаткування, у тому числі податком на прибуток підприємств (податком на доходи нерезидентів), а також відображення у бухгалтерському обліку цього податку були розглянуті протягом останніх років у значній кількості публікацій. Серед них доцільно виділити праці, у яких розглядаються теоретичні, методологічні та практичні питання такими авторами, як Я.В. Белінська, І.О. Календюк, К.Ф. Ковальчук, В.І. Король, Л.В. Петрова, П.В. Пузирьова.

Віддаючи належне науковим напрацюванням цих вчених, слід відзначити, що питання міжнародного оподаткування податком на прибуток підприємств (податком на доходи нерезидента), а також відображення у бухгалтерському обліку цього податку потребують подальшого наукового дослідження. Подальшого наукового дослідження потребує питання визначення у Податковому кодексі України чітких і зрозумілих критеріїв, якими мають керуватися контролюючі органи у випадку, коли вони прийматимуть рішення про законність чи незаконність використання суб'єктами господарювання податкових вигід, передбачених міжнародними договорами.

Формулювання цілей статті. Метою статті є дослідження питань, які стосуються міжнародного оподаткування податком на прибуток підприємств (податком на доходи нерезидента), використання суб'єктами господарювання податкових вигід, передбачених міжнародними договорами, а також відображення у бухгалтерському обліку цього податку.

Виклад основного матеріалу дослідження. Те, що частина платників намагається ухилятися від сплати податків з отриманих доходів, відомо компетентним органам як в Україні, так і в інших країнах. При побудові податкової політики різні держави намагаються співпрацювати таким чином, щоб зменшити можливі втрати національних бюджетів, зумовлені небажанням окремих осіб повністю сплачувати ті податки, платниками яких вони є.

Як справедливо зауважує В.І. Король, до однієї з пріоритетних цілей податкової політики Європейського Союзу та його держав-членів належить підвищення рівня дієвості правових механізмів протидії уникненню оподаткування [1, с. 36].

У сучасному світі формування податкової політики та побудова міжнародного оподаткування повинні мінімізувати можливості юридичних та фізичних осіб щодо уникнення оподаткування. У той же час раціонально побудована система міжнародного оподаткування в ідеалі повинна запобігати подвійному оподаткуванню у різних країнах одного є того ж доходу, який заробив платник податку.

З цього приводу П.В. Пузирьова та І.О. Календюк відзначають, що в Україні спрямованістю міжнародного оподаткування є уникнення подвійного оподаткування, для чого наша держава уклала багато міжнародних договорів [2, с. 61].

З плином часу виникає потреба у внесенні змін до правил міжнародного оподаткування, оскільки перед країнами постають нові виклики. Міжнародна спільнота намагається також удосконалити правила, які стосуються оподаткування транснаціональних корпорацій.

Я.В. Белінська звертає увагу на те, що розроблення модифікованих підходів, які спрямовані на оподаткування транснаціональних корпорацій, свідчить про нову тенденцію міжнародної податкової політики, яка пов'язана з визнанням Організацію економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) переваг формульних методів розподілу прибутку транснаціональних корпорацій між країнами [3, с. 95].

К.Ф. Ковальчук та Л.В. Петрова виділяють два головних принципи, яких додержуються у чинних податкових угодах держави, в яких платники податків є резидентами. По-перше, це принцип податкового звільнення, відповідно до якого держава резиденції не оподатковує дохід, який згідно з конвенцією може бути оподаткований у іншій державі. По-друге, це принцип податкового кредиту, згідно з яким сплачені за кордоном податки зараховуються в рахунок внутрішніх податкових зобов'язань [4, с. 265].

Перелік доходів із джерелом походження з України, при виплаті яких на користь юридичних осіб - нерезидентів підприємства - резиденти повинні утримувати податок на доходи нерезидента в порядку і за ставками, визначеними ст. 141 Податкового кодексу України, наведено у пп. 141.4.1 цієї статті. До них відносяться, зокрема, проценти та дисконтні доходи, які сплачуються на користь нерезидентів, дивіденди, що сплачуються резидентами, роялті, фрахт і доходи від інжинірингу, лізингова плата, яка виплачується резидентами на користь нерезидентів - лізингодавців за договорами оперативного лізингу.

Відзначимо, що у пп. «к» пп. 141.4.1 ст. 141 Податкового кодексу України установлено, що, як виняток, з доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, що передані, виконані, надані резиденту від нерезидента (у т. ч. з вартості послуг з міжнародного зв'язку або міжнародного інформаційного забезпечення) резидентам не потрібно утримувати у джерела виплати податок на доходи нерезидента [5].

Інколи буває складно визначитися, чи слід юридичній особі - резиденту утримувати податок на доходи нерезидента при виплаті доходу із джерелом походження з України на користь юридичної особи - нерезидента.

З цього приводу звернемо увагу на коментар фірми «Делойт» щодо Індивідуальної податкової консультації № 3274/ІПК/99-00-21-02-02-06 від 03.09.2021 р., яка стосується оподаткування доходу нерезидента із джерелом походження з України за договором транспортування товару. Фірма «Делойт» акцентує увагу на тому, що якщо дохід нерезидента не можна кваліфікувати відповідно до пп. «а» - «й» пп. 141.4.1 ст. 141 Податкового кодексу України, то доцільно кваліфікувати такий дохід за пп. «к» пп. 141.4.1 цієї статті. І якщо дохід нерезидента можна вважати активним, тобто доходом у вигляді виручки чи інших видів компенсації вартості товарів, робіт або послуг, то такий дохід не буде оподатковуватися в Україні, а буде підлягати оподаткуванню тільки в країні, в якій отримувач цього доходу є резидентом [6].

Розглянемо докладніше окремі аспекти оподаткування податком на доходи нерезидента доходів, які виплачуються із джерелом походження з України. Відповідно до пп. 141.4.2 ст. 141 Податкового кодексу України:

податок на доходи нерезидента повинні утримувати юридичні особи - резиденти, які перебувають як на загальній, так і на спрощеній системі оподаткування. Крім того, податок на доходи нерезидента у випадках, установлених законодавством, повинні утримувати й такі резиденти, як фізичні особи - підприємці, а також фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність;

утримувати податок на доходи нерезидента треба незалежно від виду рахунків (в іноземній валюті чи у національній валюті), на які виплачуються на користь нерезидента доходи з джерелом походження з України;

у загальному випадку резидент, який виплачує на користь нерезидента зазначені доходи, оподатковує їх за ставкою в розмірі 15% (крім доходів, зазначених у пп. 141.4.4-141.4.5 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України). Такий резидент як податковий агент повинен утримати податок на доходи нерезидента з суми доходів, які він виплачує, при цьому утриманий податок резидент має сплатити до бюджету під час такої виплати [5].

Підприємство-резидент за певних обставин може зменшити суму податку на доходи нерезидента, яка сплачується до бюджету, або зовсім уникнути сплати цього податку. Це можливо, якщо Україна та країна нерезидента уклали міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування, і згода на обов'язковість застосування цього договору надана Верховною Радою України.

Якщо певним міжнародним договором, згода на обов'язковість застосування якого надана Верховною Радою, встановлено правила інші, ніж ті, які передбачені Податковим кодексом України, то відповідно до п. 3.2 ст. 3 Податкового кодексу України застосовувати слід правила міжнародного договору [5].

Слід відзначити, що при справлянні податку на доходи нерезидента резидент до доходу, який він виплачує, може застосовувати не лише ставку 15%, але й інші ставки, а саме:

якщо резидент сплачує на користь нерезидента суму фрахту, то такий дохід оподатковується у джерела виплати за ставкою 6%, і податок утримується з доходу, що виплачується нерезиденту (пп. 141.4.4 ст. 141 Податкового кодексу України);

якщо страховики або інші резиденти здійснюють страхові платежі (страхові внески або премії) та страхові виплати у межах договорів страхування чи перестрахування ризиків, то вони зобов'язані оподатковувати суми, що перераховуються, у порядку, установленому пп. 141.4.5 ст. 141 Податкового кодексу України. Згідно з цим підпунктом у певних випадках повинні застосовуватися ставки 0%, 4% та 12%, при цьому податок на доходи нерезидента не утримується з доходів нерезидентів, а сплачується резидентом за власний рахунок у момент здійснення перерахування такої суми на користь нерезидента [5].

Підприємство-резидент (податковий агент) відповідно до п. 103.2 ст. 103 Податкового кодексу України має право самостійно:

або застосувати звільнення від оподаткування;

або застосувати зменшену ставку податку на доходи нерезидента, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту [5].

Проте для цього має бути дотримано наступні умови: по-перше, такий нерезидент повинен бути бенефіціарним, тобто фактичним отримувачем (власником) відповідного доходу (якщо відповідна умова передбачена міжнародним договором); по-друге, нерезидент повинен бути резидентом країни, з якою Україна уклала міжнародний договір. Якщо особа, яка отримує дохід із джерелом його походження з України, є лише агентом, номінальним утримувачем чи виконує лише посередницькі функції відносно цього доходу, то така особа не може вважатися бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу [5].

Акцентуємо увагу ще на нормах абзацу другого п. 103.2 ст. 103 Податкового кодексу України, згідно з якими застосування норм міжнародного договору України (в частині, що стосується звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку) дозволено лише за умови надання нерезидентом особі (резиденту, який є податковим агентом) документа, що підтверджує статус цього нерезидента як податкового резидента відповідної країни згідно з вимогами п. 103.4 ст. 103 цього Кодексу [5].

Відповідно до п. 103.4 ст. 103 Податкового кодексу України підставою для звільнення від оподаткування або зменшення ставки податку щодо доходів із джерелом походження з України є подання нерезидентом відповідній особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки чи її нотаріально засвідченої копії, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою Україна уклала міжнародний договір, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України [5].

Згідно з абзацом третім п. 103.2 ст. 103 Податкового кодексу України податкові вигоди у вигляді звільнення доходів від оподаткування чи застосування до цих доходів пониженої ставки податку, що передбачені міжнародним договором, не надаються щодо відповідного виду доходу, якщо головною або переважною метою здійснення відповідної господарської операції нерезидента з резидентом України було безпосереднє (чи опосередковане) отримання переваг міжнародного договору у вигляді звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки. Проте ця норма не застосовується, якщо буде встановлено, що отримання таких переваг відповідає об'єкту та цілям міжнародного договору України [5].

Уявимо, що нерезидент і резидент, які здійснюють господарську операцію, як дбайливі суб'єкти господарювання, що хочуть максимізувати свій прибуток, скористалися пониженою ставкою податку, передбаченою міжнародним договором. Для бізнесменів це цілком логічні дії.

Чому вони повинні хвилюватися, що контролюючі органи пізніше можуть розглядати цю ситуацію під іншим (фіскальним) кутом зору? Адже представники Державної податкової служби можуть пізніше зробити висновок, що головною метою господарської операції було чи то безпосереднє, чи то опосередковане отримання переваг відповідного міжнародного договору, а значить суб'єкти господарювання неправомірно отримали податкові вигоди.

На нашу думку, норма абзацу третього п. 103.2 ст. 103 Податкового кодексу України суб'єктивна та поверхова, а тому вона потребує доопрацювання і деталізації. У Податковому кодексі України необхідно навести чіткі й зрозумілі критерії, якими мають керуватися контролюючі органи у випадку, коли вони прийматимуть рішення про законність чи незаконність використання суб'єктами господарювання податкових вигід, передбачених міжнародним договором.

Юридичні особи - резиденти, які виплатили доходи із джерелом походження з України на користь юридичних осіб - нерезидентів, відображають суму податкових зобов'язань таких нерезидентів у додатку ПН до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897, зі змінами та доповненнями. Додаток заповнюється окремо по кожному нерезиденту, якому виплачено такі доходи. Сума податку, що підлягає сплаті, переноситься до рядка 23 ПН цієї декларації.

Відзначимо, що в бухгалтерському обліку нарахування до сплати податку на доходи нерезидента відображається за кредитом субрахунку 641 «Розрахунки за податками» до рахунку 64 «Розрахунки за податками й платежами», а сплата цього податку - за дебетом субрахунку 641.

Варто також звернути увагу на роз'яснення, надане Державною податковою службою України стосовно сплати резидентом доходів у вигляді дивідендів на користь юридичної особи-нерезидента із джерелом походження з України. У цьому випадку резидент повинен відповідно до пп. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України утримати з таких доходів податок на доходи нерезидента за ставкою 15% або іншою ставкою, якщо це передбачено міжнародним договором (наприклад, за ставкою 5%); крім того, цей резидент повинен також перерахувати до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток підприємств, який сплачується при виплаті дивідендів відповідно до п. 57.11 ст. 57 Податкового кодексу України за базовою (основною) ставкою, встановленою статтею 136 цього Кодексу (тобто ставкою 18%) [7].

Якщо дивіденди нараховуються на користь юридичної особи - нерезидента, і з них юридична особа - резидент утримує податок на доходи нерезидента за ставкою 15% та перераховує його до бюджету, то це відображається такими бухгалтерськими записами:

дебет 443 «Прибуток, використаний у звітному періоді» кредит 671 «Розрахунки за нарахованими дивідендами» - нараховано дивіденди;

дебет 671 «Розрахунки за нарахованими дивідендами» кредит 641 «Розрахунки за податками» - утримано податок на доходи нерезидента за ставкою 15%;

дебет 641 «Розрахунки за податками» кредит 311 «Поточні рахунки в національній валюті» - перераховано до бюджету податок на доходи нерезидента за ставкою 15%;

дебет 641 «Розрахунки за податками» кредит 311 «Поточні рахунки в національній валюті» - перераховано до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток підприємств, який нараховується і сплачується відповідно до п. 57.11 ст. 57 Податкового кодексу України при виплаті дивідендів за базовою (основною) ставкою, встановленою статтею 136 цього Кодексу (тобто за ставкою 18%);

дебет 671 «Розрахунки за нарахованими дивідендами» кредит 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті» - перераховано дивіденди на користь нерезидента (за вирахуванням утриманого з цих дивідендів податку).

Таким чином, утриманий за ставкою 15% податок на доходи нерезидента перераховується до українського бюджету не пізніше моменту виплати доходів на користь нерезидента, при цьому на рахунок нерезидента з України буде перераховано лише 85% (100% - 15%) від суми нарахованого на його користь доходу.

Звернемо увагу на курс Національного банку України, який слід застосовувати при утриманні податку на доходи нерезидента із суми доходів нерезидента.

Головне управління Державної податкової служби в Закарпатській області роз'яснює, що сума доходів, з якої утримується та сплачується податок, визначається за офіційним курсом Національного банку України на 0 годин дня виплати таких доходів [8].

Висновки з проведеного дослідження

Юридичні особи, які є резидентами України, можуть здійснювати зовнішньоекономічну діяльність і виплачувати на користь юридичних осіб - нерезидентів різні види доходів. При цьому такі резиденти можуть бути зобов'язані на виконання приписів податкового законодавства оподаткувати такі доходи податком на доходи нерезидента. Виконуючи обов'язки податкових агентів, резиденти можуть скористатися податковими вигодами у вигляді звільнення доходів від оподаткування чи застосування до цих доходів пониженої ставки податку, якщо такі норми передбачені відповідним міжнародним договором.

Разом з тим контролюючі органи при перевірці можуть відмовити резидентам у застосуванні податкових вигід, посилаючись на норми абзацу третього п. 103.2 ст. 103 Податкового кодексу України і стверджуючи, наприклад, що головною метою здійснення нерезидентом та резидентом господарської операції було отримання переваг міжнародного договору, які полягають у застосуванні пониженої ставки податку.

На нашу думку, норма норми абзацу третього п. 103.2 ст. 103 Податкового кодексу України суб'єктивна та поверхова, а тому вона потребує доопрацювання і деталізації. У Податковому кодексі України необхідно навести чіткі й зрозумілі критерії, якими мають керуватися контролюючі органи у випадку, коли вони прийматимуть рішення про законність чи незаконність використання суб'єктами господарювання податкових вигід, передбачених міжнародним договором.

Враховуючи викладене, перспективи наших подальших досліджень будуть спрямовані на удосконалення порядку міжнародного оподаткування доходів, що виплачуються нерезидентам.

Бібліографічний список

Король В.І. Гармонізація законодавств держав - членів ЄС щодо контрольованих іноземних компаній у сфері протидії уникненню оподаткування. Юридична Україна. 2020. № 7. С. 36-46.

Пузирьова П.В., Календюк І.О. Сутність міжнародного оподаткування в Україні. Управління ресурсним забезпеченням господарської діяльності підприємств реального сектору економіки : матеріали VI Всеукраїнської науково-практичної інтернет- конференції з міжнародною участю, 17 листопада 2021 р. Полтава : ПДАУ, 2021. С. 59-62.

Белінська Я.В. Щодо методів міжнародного оподаткування в умовах глобальної цифровіза- ції. Підприємництво в умовах сучасних викликів : загрози, обмеження та можливості : збірник матеріалів V Міжнародної науково-практичної конференції «Економічні перспективи підприємництва», 18-19 лютого 2022 р., м. Ірпінь : Державний податковий університет, 2022. С. 94-95.

Ковальчук К.Ф., Петрова Л.В. Дослідження сучасних проблем у сфері уникнення подвійного оподаткування. Проблеми економіки та політичної економії. 2018. № 1. С. 260-270.

Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 р.

№ 2755-IV (із змінами) / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17

(дата звернення: 04.02.2024).

Коментар фірми «Делойт» щодо Індивідуальної податкової консультації № 3274/ІПК/ 99-00-21-02-02-06 від 3 вересня 2021 року. Deloitte : веб-сайт. URL: https://www2.deloitte.com/ua/uk/pages/ press-room/tax-and-legal-alerts/2021/international-tax- clarifications/03-12.html (дата звернення: 04.02.2024).

Щодо порядку оподаткування дивідендів, сплачених на користь засновника - нерезидента. Державна податкова служба України : офіційний портал. URL: https://dp.tax.gov.ua/baner/podatkovi-konsultatsii/ konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/print-70676.html (дата звернення: 04.02.2024).

За яким курсом визначається сума доходів для утримання та сплати податку на доходи нерезидента, у разі укладання договору в іноземній валюті? Головне управління ДПС у Закарпатській області : веб-сайт. URL: https://zak.tax.gov.ua/media-ark/news- ark/522126.html (дата звернення: 04.02.2024).

References

Korol V.I. (2020) Harmonizatsiia zakonodavstv derzhav - chleniv YeS shchodo kontrolovanykh inozem- nykh kompanii u sferi protydii unyknenniu opodatkuvan- nia [Harmonization of legislation of EU member states regarding controlled foreign companies in the field of combating tax evasion]. Yurydychna Ukraina, vol. 7, pp. 36-46.

Puzyrova P.V., Kalendiuk I.O. (2021) Sut- nist mizhnarodnoho opodatkuvannia v Ukraini [The essence of international taxation in Ukraine]. Uprav- linnia resursnym zabezpechenniam hospodarskoi diialnosti pidpryiemstv realnoho sektoru ekonomiky: VI Vseukrainska naukovo-praktychna internet-konferen- tsiia z mizhnarodnoiu uchastiu (November 17th, 2021, Poltava). Poltava: PDAU (in Ukrainian)

Belinska Ya.V. (2022) Shchodo metodiv mizhn- arodnoho opodatkuvannia v umovakh hlobalnoi tsy- frovizatsii [Regarding the methods of international taxation in the conditions of global digitalization]. Pid- pryiemnytstvo v umovakh suchasnykh vyklykiv: zahrozy, obmezhennia ta mozhlyvosti: V Mizhnarodna naukovo- praktychna konferentsiia «Ekonomichni perspektyvy pidpryiemnytstva» (February 18th-19th, 2022, Irpin). Irpin: Derzhavnyi podatkovyi universytet. (in Ukrainian)

Kovalchuk K.F., Petrova L.V. (2018) Doslidzhen- nia suchasnykh problem u sferi unyknennia podviinoho opodatkuvannia [Study of modern problems in the field of double taxation avoidance]. Problemy ekonomiky ta politychnoi ekonomii, vol. 1, pp. 260-270.

Podatkovyi kodeks Ukrainy vid 2 hrudnia 2010 r. No. 2755-IV (iz zminamy) / Verkhovna Rada Ukrainy. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/2755-17 (accessed February 4, 2024)

Komentar firmy «Deloit» shchodo Indyvidualnoi podatkovoi konsultatsii №3274/IPK/99-00-21-02-02-06 vid 3 veresnia 2021 roku [Deloitte firm's comment on Individual tax consultation No. 3274IPK/99-00- 21-02-02-06 dated September 3, 2021]. Available at: https://www2.deloitte.com/ua/uk/pages/press-room/tax- and-legal-alerts/2021/international-tax-clarifications/ 03-12.html (accessed February 4, 2024)

Shchodo poriadku opodatkuvannia dyvi- dendiv, splachenykh na koryst zasnovnyka - nerezy- denta [Regarding the procedure for taxation of dividends paid to a non-resident founder]. Available at: https://dp.tax.gov.ua/baner/podatkovi-konsultatsii/kon- sultatsii-dlya-yuridichnih-osib/print-70676.html (accessed February 4, 2024)

Za yakym kursom vyznachaietsia suma dok- hodiv dlia utrymannia ta splaty podatku na dokhody nerezydenta, u razi ukladannia dohovoru v inozem- nii valiuti? [At what rate is the amount of income for withholding and payment of non-resident income tax determined, in case of concluding a contract in foreign currency?]. Available at: https://zak.tax.gov.ua/ media-ark/news-ark/522126.html (дата звернення: 04.02.2024).

Размещено на Allbest.Ru/