Проектний підхід до розбудови "розумних міст" (smart-city) як перспективний напрямок повоєнної відбудови України

Размещено на http://www.allbest.ru

Проектний підхід до розбудови "розумних міст” (smart-city) як перспективний напрямок повоєнної відбудови України

Радченко Олександр Віталійович доктор наук з державного управління, професор, Заслужений працівник освіти України, професор кафедри публічного управління та адміністрування Навчально-наукового інституту прикладної економіки і менеджменту ім. Г. Е. Вейнштейна, Одеський національний технологічний університет, м. Одеса

Шандрик В'ячеслав Іванович кандидат наук з державного управління, докторант кафедри публічного управління та адміністрування, Національний авіаційний університет, м. Київ

Анотація

У статті здійснено аналіз та узагальнення наукових підходів до концепції "Розумних міст" (SMART-CITY) як перспективного напрямку повоєнної відбудови України.

Визначено, що "Розумне місто" визначено як місто, що намагається розв'язувати суспільні проблеми за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій та на основі партнерських відносин з іншими організаціями та адміністративними одиницями, а також розвиває свої ініціативи у вигляді мережі заходів, що перетинаються між собою. Розумне місто прагне інтегрувати розосереджені системи, що використовуються до цього часу в містах, і їх розвиток за рахунок впровадження передових технологій.

З'ясовано, що стратегії розумного міста зазнають глибоких змін. Основний принцип, полягає в тому, що якщо міста хочуть бути розумнішими, вони мають бути менш технологічно та більш орієнтованими на людину. Розумні ініціативи зосереджені на людях та їх життєдіяльності, управлінні, мобільності, економіці та навколишньому середовищі.

Зроблено висновок, що можливості підвищення ефективності управління містом, в тому числі в період повоєнної відбудови, в результаті впровадження рішень Smart City незаперечні. Розвиток технологій створює багато перспектив, які можуть здатися поки що недосяжними, проте рішення, які використовуються в рамках "розумних міст", можуть допомогти зупинити несприятливі тенденції міського розвитку, зменшити виникнення та вплив загроз на фізичні, екологічні та соціальні системи та навіть зменшити

споживання енергії та зміцнити технічну інфраструктуру. Стійкість в публічному управлінні повоєнними містами базується на трьох вимірах: технічний (насамперед, стійкість критичної інфраструктури), організаційний (зокрема, стійкість організаційних систем державного управління) і соціальний (стійкість громадян). Це ключові детермінанти розбудови сучасних розумних міст.

Ключові слова: публічне управління, "Розумне місто", цифрова трансформація, будівельна галузь.

Radchenko Oleksandr Vitaliyovych D.Sc. of Public Administration, Professor, Honored Education Worker of Ukraine, professor of the Department of Public Management and Administration of the Educational and Scientific Institute of Applied Economics and Management named after G. E. Weinstein, Odessa National Technological University, Odessa,

Shandryk Viacheslav Ivanovych PhD in Public Administration, Doctoral candidate of the Department of Public Management and Administration, National Aviation University, Kyiv,

PROJECT APPROACH TO THE DEVELOPMENT OF SMART CITIES AS A PROSPECTIVE DIRECTION OF POST-WAR RECONSTRUCTION OF UKRAINE

Abstract

The article analyzes and generalizes scientific approaches to the concept of "Smart Cities" (SMART-CITY) as a promising direction of post-war reconstruction of Ukraine.

It is determined that "Smart City" is defined as a city that tries to solve social problems with the help of information and communication technologies and on the basis of partnership relations with other organizations and administrative units, and also develops its initiatives in the form of a network of activities that intersect with each other. A smart city seeks to integrate the decentralized systems used in cities so far and their development through the introduction of advanced technologies.

It It was found that smart city strategies are undergoing profound changes. The basic principle is that if cities want to be smarter, they need to be less technological and more human-oriented. Smart initiatives focus on people and their livelihoods, governance, mobility, economy and environment.

It was concluded that the possibilities of increasing the efficiency of city management, including in the period of post-war reconstruction, because of the implementation of Smart City solutions are undeniable. The development of technology creates many prospects that may seem unattainable for now, but the solutions used in the framework of "smart cities" can help to stop the unfavourable trends of urban development, reduce the occurrence and impact of threats to

physical, ecological, and social systems and even reduce energy consumption and strengthen the technical infrastructure. Sustainability in public management of post¬war cities is based on three dimensions: technical (primarily, sustainability of critical infrastructure), organizational (in particular, sustainability of organizational systems of state administration) and social (sustainability of citizens). These are the key determinants of the development of modern smart cities.

Keywords: public administration, Smart City, digital transformation, construction industry.

Постановка проблеми. Теорія антикризового менеджменту твердить, що кожна криза як містить в собі загрози й ризики, так і розкриває нові можливості. Цей постулат повною мірою відповідає сучасному стану містобудування в Україні. Війна руйнує наші міста, їх інфраструктуру, виводить з ладу інженерні комунікації, які й без того знаходилися в критичному стані внаслідок вичерпання усіх термінів можливої експлуатації. Вже є очевидним, що повоєнна відбудова України почнеться саме з відбудови міст, що обумовлює ключову роль будівельної сфери в повоєнній Україні та накладає особливі вимоги до публічного регулювання й управління діяльністю будівельних організації, яка набуває стратегічного характеру. Як зазначають В. В. Воробйов та О. С. Шило, "міста, що потрапили під ракетні удари, під артобстріли, міста, на території яких відбуваються інтенсивні бойові дії, тією чи іншою мірою, на більших чи менших площах зруйновані. І тут, як колись після Другої світової війни у країнах Західної Європи, чекає робота з відтворення втраченого фонду будівель та споруд. Нараз ще не створено розуміння теоретично обґрунтованих підходів до такого відродження. А будувати доведеться багато і дуже швидко" [2, с. 16].

За таких умов на початок повоєнного відновлення нашої держави необхідно чітке розуміння стратегії відбудови українських міст, насамперед вирішення найголовнішої дилеми: чи то буде намагання "повернутися в минуле" - спробувати "підлатати" руйнування та відбудувати міста в до рівня довоєнного стану, чи то буде амбітне завдання зробити "стрибок в майбутнє" - одразу розбудовувати міста інноваційного типу, насамперед відповідно до концепції SMART-city (Розумне місто), яка в довоєнний час доволі успішно почала розвиватися в окремих великих містах нашої держави (Київ, Івано- Франківськ, Луцьк, Запоріжжя та ін.). Це означає, що як з наукової, так і з практично-політичної точки зору для нас важливим є аналіз та узагальнення світових підходів до розбудови "Розумних міст", запровадження відповідних містобудівних рішень та технологій в будівельній індустрії України як важливого чинника наближення нашої держави до європейської інтеграції.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Стан та проблематику розбудови та функціонування міст SMART-city в українському науковому дискурсі можна охарактеризувати як відносно новий але доволі жвавий та

динамічній напрямок, представниками якого є переважно представники будівельної індустрії, економіки та державного й публічного управління. Зокрема, дану проблематику розкривають у своїх публікаціях такі українські дослідники як: І. Антонюк та С. Кошова, які описують вітчизняний та зарубіжний досвід запровадження програм smart-city у великих містах [1], В. Воробйов та О. Шило, які розглядають особливості стильового поєднання старої та нової архітектури в умовах післявоєнного відновлення міст України [2], Л. Жилінська, Г. Кучерова та О. Тарасевич, що концентрують увагу на проблематиці застосування концепції Smart-city до вирішення завдань відновлення та розвитку сфер життєдіяльності міст на постконфліктних територіях України [3],

О. Захарова та Д. Козирєв, котрі в концепції "Розумного міста" вбачають альтернативний підхід до відновлення міської інфраструктури України в повоєнний період [4], Т. Паламарчук, який розглядає особливості розвитку Смарт-міст під впливом процесів глобалізації [5], О. Паливода та О. Бондаренко, які зосереджуються на європейських підходах до маркетингу розумних міст [6], Н. Процюк, що розкриває концептуальні основи трактування сутності SMART-інфраструктури міст в контексті сталого розвитку [67], К. Радченко, який опрацьовує категоріально-понятійний апарат концепції Smart-city [8], Р. Севастьянов, який окреслює актуальні проблеми розвитку "Розумних міст" [9], І. Дунаєв та Н. Гавкалова, котрі розробляють платформну модель громадянської участі в рамках концепції smart-city для міст післявоєнної України [10], М. Грамчук та В. Нікітенко, які окреслюють сучасні тенденції та перспективи розвитку розумного міста [11]. На творчий доробок цих дослідників ми й спиратимемося в даній науковій розвідці.

Мета статті. Метою дослідження є огляд та узагальнення наукових підходів до концепції "Розумних міст" (SMART-CITY) як перспективного напрямку повоєнної відбудови України.

Виклад основного матеріалу. Сучасний світ етапу переходу до четвертого економічного укладу "Індустрія 4.0" епохи інформаційного суспільства є наслідком двох паралельних але взаємопов'язаних процесів планетарного масштабу: економічної й соціально-політичної глобалізації, що проявляється, зокрема в позитивній динаміці урбанізації та розвитку інформаційних технологій - цифровізації, що від виникнення й розповсюдження інтернету також став всесвітнім феноменом. Так складається, що всі ці процеси найбільш яскраво проявляються в одному фізичному й географічному вимірі - у великих містах та мегаполісах. Будучи ключовими економічними (а доволі часто й - соціально-політичними) суб'єктами в своїх державах такі місця притягують до себе все більше пасіонарних людей, політиків і підприємців, фахівців інноваційних сфер і технологій. В містах народжується більшість інноваційних проектів і стартапів, саме тут перш за все поширюються передові технології, муніципальні влади мають вплив і бюджет, спроможний зробити міські

послуги більш оперативними та доступними, зробити громадські простори безпечнішими, покращити транспортне обслуговування, тощо. Таким чином "стрімке зростання міст породжує нові виклики, які вирішуються шляхом переходу до “розумної” урбанізації, де впровадження цифрових технологій стає необхідністю. Урбанізація та цифровізація сприяють концепції Smart City, яку все більше міст реалізовують, розробляючи нові ініціативи та стратегії розвитку smart-міст. Останні створюються завдяки цифровим технологіям та рішенням, які дозволяють “з'єднати” населення з оточуючим середовищем" [5].

Міста стають "розумними", впроваджуючи інноваційні технології, встановлюючи нові бізнес-моделі, новітні політико-управлінські практики та стратегії розвитку, а також широко запроваджуючи цифрові технології й системи управління процесами життєдіяльності міста. Як зазначають О. Паливода та О. Бондаренко, "загалом розвиток "розумних" міст зумовлений низкою наступних причин:

По перше, потреби розвитку інноваційних технологій зумовлюють необхідність зосередження в певних центрах (зокрема, містах) значної кількості кваліфікованих та креативних спеціалістів.

По друге, сучасна економіка все більше стає економікою послуг (фінансових, технологічних, консультативних, культурних тощо). Її ефективне функціонування можливе передусім у містах, де для послуг є достатній ринок з відповідним попитом і пропозицією.

По третє, сучасні "розумні" міста є центрами транспортних та логістичних послуг, що також притягує до них значні як вантажні, так і людські потоки.

По четверте, "розумні" міста часто є центрами розвитку промислових та інноваційних кластерів, що сприяє формуванню мереж співпраці між компаніями й фізичними особами та підвищує локальну конкурентоспро¬можність.

По п'яте, "розумні" міста є часто більш ефективнішими в управлінні ресурсами завдяки своїй компактності, що створює можливості для ефективного використання ресурсозберігаючих технологій" [6].

На наше переконання саме великі й середні міста стануть основними осередками повоєнного відновлення України, оскільки саме тут існують всі передумови виходу на сучасний європейський та світовий рівень містобудування В цьому ми погоджуємося з Н. Є. Скоробогатовою, яка на підставі аналізу досвіду європейських країн та нормативно-правової бази ЄС пропонує в основу моделі післявоєнного відновлення українських міст закладати стратегію розвитку міст на засадах проектного підходу Smart city з використанням технологій Індустрії 4.0. При цьому дослідниця наголошує, що на сьогодні Київ та інші міста України впроваджують елементи концепції smart-city, що дозволяє покращити рівень та якість життя населення, дослідниця вважає, що адаптація кращих практик країн ЄС щодо переходу до

міської зеленої економіки сприятиме післявоєнному відновленню українських міст, зокрема, на основі концепції smart-city [9, с. 101]. Близьку точку зору відстоюють також Л. О. Жилінська, Г. Ю. Кучерова та О. В. Тарасевич, які вважають, що для відновлення умов життєдіяльності в повоєнній Україні "найперспективнішим є сценарій залучення інвестиційних ресурсів на новій інноваційній основі шляхом покрокового упровадження моделі управління містом SMART-city. Оскільки застосування класичних антикризових підходів не забезпечить нагального результату і стрибку у соціально-економічному зростанні. Досвід країн, що успішно розвиваються, свідчить саме про ефективність SMART підходу до місцевого управління та сприяння динамічному розвитку конкурентоспроможних, бюджетоформувальних підприємств міста. Немає сенсу вкладати кошти у відновлення потенціалу міст довоєнного періоду, оскільки за цей час стрімко розвиваються технології в усіх сферах, складність питання полягає у реалізації стратегії швидкого, повномасштабного відновлення розвитку стрімкого типу. Точками зростання виступатимуть упровадження структурних елементів концепції SMART-city у сфери життєдіяльності постраждалих територій" [3, с. 52].

Слід зазначити, що концепція та практика проектної реалізації SMART- city від початку ХХІ століття доволі успішно реалізується по всьому світі. Найбільш значимі результати демонструють такі міста як Цюрих, Осло, Канберра, Копенгаген, Хельсинки, Женева, Барселона, Амстердам і цей досвід поширюється прискореними темпами серед інших міст Європи та світу, в той час як в Україні "реалізація концепції "розумних міст" відбувається точково на основі бюджетних програм та проєктів [1, с. 103]. Україна поки що не входить до грона країн, що активно працюють над розробками для "Розумних міст". М. Грамчук та В. Микитенко вважають, що таких країн в сучасному світі не більше двадцяти. Зокрема, "Китай лідирує за кількістю власних винаходів. Але США мають найбільше територіальне охоплення: патентні документи американських винахідників включають 24 різні юрисдикції. За ними йдуть Великобританія, Південна Корея, Норвегія, Індія і Японія. Телекомунікаційні гіганти взяли на себе технологічне лідерство в розумних містах більшості країн. У некитайському сегменті Samsung знаходиться на першому місці за кількістю патентних сімейств (група публікацій, пов'язаних з одним винаходом). За нею йде американська Cisco, яка спеціалізується на розробці мережевого обладнання. Серед китайських компаній виділяються Huawei і Xiaomi" [11, с. 34-35].

Варто зазначити, що власне концепція "розумного міста" - SMART- CITY полягає в тому, що в такому місті більшість процесів життєдіяльності підкорені "розумному началу" - тобто управляються за допомогою цифрових технологій та є тим чи іншим чином взаємопов'язаними між собою. Знаний експерт в цій сфері Нікос Комнінос наголошує, що "місто можна вважати "розумним", якщо воно інвестує в людський і соціальний капітал та

комунікаційну інфраструктуру для активного сприяння сталому економічному розвитку та високій якості життя, включаючи розумне управління природними ресурсами, через громадську участь [13, с. 48]. Експерт цифрових технологій Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова Н. Ю. Процюк серед концептуальних основ трактування сутності "Розумного міста" називає наявність SMART-інфраструктури, яка, на думку дослідниці, "може бути визначена як інфраструктура, яка об'єднує цифрові технології та забезпечує самоконтроль і точність у прийнятті рішень; ефективність та економію коштів; надійність; безпеку та стабільність; взаємодію з користувачами та розширення можливостей; стійкість; оптимальне викорис¬тання ресурсів; реактивність; низький вуглецевий слід; та високу якість інфраструктурних послуг; функції, засновані на принципах збору даних, аналізу даних, підтримки циклу зворотного зв'язку та проектування для адаптивності" [7, с. 123].

У свою чергу К. В. Радченко визначає "Розумне місто" як "місто, що використовує інноваційні технології для покращення якості життя громадян, зменшення негативного впливу на довкілля та забезпечення сталого розвитку" та становить собою "інноваційну модель акселерації досягнення Цілей сталого розвитку на місцевому та регіональному рівнях, яке реалізується за допомогою ефективного людиноцентричного механізму публічно-приватного партнерства та з урахуванням принципу смарт-спеціалізації" [8, с. 184].

І. Дунаєв, Н. Гавкалова та А. Куд підкреслюють, що "концепція розумного міста не передбачає простої заміни суспільного розвитку технологічним переоснащенням міського простору. Ключовою особливістю концепції є безпосередня участь людей у процесах управління містом і, зокрема, міського розвитку. Ще однією особливістю концепції є підвищення ефективності за рахунок спільного використання майна, що стало предметом уваги бізнесу. Власники успішних стартапів переконані, що основним споживачем розумних міст є громадяни, до потреб яких входить проживання в екологічно чистих та безпечних районах, енергоефективні будинки, користування доступним та швидким транспортом" [10, с. 47].

Технологічно SMART-CITY розбудовується як певного роду касетний проект, що складається з низки взаємопов'язаних але певною мірою автономних проектних рішень для розумних міст, найбільш розповсюджені з яких представлено на Рис. 1.

українських міст на принципах SMART-CITY та з урахуванням геополітичної специфіки, зокрема:

1. Безпека. При цьому має бути виконано правило: кожний мешканець міста має бути забезпеченим можливістю зберегти своє життя, де б він не знаходився під час небезпеки - вдома, на роботі, на вулиці, у громадському транспорті, під час навчання чи купівлі-продажу тощо.

2. Інфраструктура. Побудова безпечної та надійної енергетичної інфраструктури міста, включаючи створення розумних мереж та інтенсивне використання альтернативних видів енергії. Поєднання міських інфраструктур і систем управління життєдіяльністю міста на основі використання технологій типу Інтернет речей та блокчейн.

3. Мобільність. Створення безпечної міської транспортної системи, включаючи запровадження автоматизованих доріг, автономних автомобілів і засобів подорожей. Забезпечення пріоритетної прохідності шляхів для пішоходів та велосипедистів, їх безпеки. Створення мережі smart-стоянок та місць паркування для уникнення заторів та аварій на дорогах.

4. Здорове життя. Відновлення медичної системи з її забезпеченням новітніми ІТ та сучасною медичною технікою, залучення і навчання високо¬кваліфікованих фахівців. Запровадження потужних програм профілактики основних груп захворювань. Запровадження мережі спортивних закладів та місць активного відпочинку містян.

5. Інформація. Забезпечення легкого доступу людини до всієї сукупності необхідної інформації і знань щодо функціонування міста за допомогою технологій 5G, Big Data та аналізу даних. Створення освітньо-культурного простору, який дозволить забезпечити ефективне виконання принципу навчання протягом життя.

6. Екологія. Зниження рівня забруднення та споживання води, використо¬вуючи інфраструктуру для ресурсоефективності, її зворотне використання в системі замкнутого циклу. Створення розумних платформ для управління потоками сміття на основі його повторного використання й екологічно безпечної переробки [4, с. 11].

Висновки

Таким чином, проведене в даному підрозділі дослідження надає можливість зробити узагальнення, що "Розумне місто" - це місто, яке намагається вирішувати суспільні проблеми за допомогою інформаційно- комунікаційних технологій та на основі партнерських відносин з іншими організаціями та адміністративними одиницями, а також розвиває свої ініціативи у вигляді мережі заходів, що перетинаються. Smart City займається оперуванням великими базами даних, інформації та інформаційних технологій для забезпечення мешканців ефективним та результативним наданням публічних послуг - соціальних, технічних та адміністративних. Розумне місто прагне інтегрувати розосереджені системи, що використовуються до цього часу в містах, і їх розвиток за рахунок впровадження передових технологій.

Стратегії розумного міста зазнають глибоких змін. Основний принцип, полягає в тому, що якщо міста хочуть бути розумнішими, вони мають бути менш технологічно та більш орієнтованими на людину. Розумні ініціативи зосереджені на людях та їх життєдіяльності, управлінні, мобільності, економіці та навколишньому середовищі.

Можливості підвищення ефективності управління містом, в тому числі в період повоєнної відбудови, в результаті впровадження рішень Smart City незаперечні. Розвиток технологій створює багато перспектив, які можуть здатися поки що недосяжними, проте рішення, які використовуються в рамках "розумних міст", можуть допомогти зупинити несприятливі тенденції міського розвитку, зменшити виникнення та вплив загроз на фізичні, екологічні та соціальні системи та навіть зменшити споживання енергії та зміцнити технічну інфраструктуру. У повоєнних містах розбудова стійкості передбачає не лише дії, спрямовані на підвищення стійкості технічної інфраструктури, а й: формування стійкості місцевих громад; інтенсифікацію процесів комунікації та передачі інформації; підвищення рівня участі громадськості; інтенсифікацію процесів навчання; сприяння різноманітності, а також створення можливостей для самоорганізації та співпраці в рамках міжорганізаційних мереж. Стійкість в публічному управлінні повоєнними містами базується на трьох вимірах: технічний (насамперед, стійкість критичної інфраструктури), організаційний (зокрема, стійкість організаційних систем державного управління) і соціальний (стійкість громадян). Це ключові детермінанти розбудови сучасних розумних міст.

smart city розумне місто

Література

1. Антонюк І. В., Кошова С. П. Запровадження програм smart-city у великих містах: вітчизняний та зарубіжний досвід. Інвестиції: практика та досвід. 2021. № 18. 99 - 107.

2. Воробйов В. В., Шило О. С. Особливості стильового поєднання старої та нової архітектури в умовах післявоєнного відновлення міст України. Український журнал будівництва та архітектури. 2022. № 2. С.

3. Жилінська Л. О., Кучерова Г. Ю., Тарасевич О. В. Застосування концепції Smart- city до вирішення завдань відновлення та розвитку сфер життєдіяльності міст на постконфліктних територіях України. Економіка та право. 2020. № 4. С. 51 - 58.

4. Захарова О. В., Козирєв Д. М. Концепція розумного міста як альтернативний підхід до відновлення міської інфраструктури України в повоєнний період. Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. 2022. Вип. 67. С. 5 - 14.

5. Паламарчук Т. П. Вплив глобалізаційних процесів на муніципальні трансформації: розвиток Смарт-міст. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2024. № 1. DOI: http://doi.Org/10.32702/2307-2156.2024.1.12

6. Паливода О. М., Бондаренко О. С. Європейські підходи до маркетингу розумних міст. Ефективна економіка. 2024. № 1. DOI: https://doi.Org/10.32702/23072105.2024.1.1

7. Процюк Н. Ю. Концептуальні основи трактування сутності SMART-інфраструк¬тури міст в контексті сталого розвитку. Наукові інновації та передові технології. 2024. № 1(29). С. 116 - 127.

9. Радченко К. В. Сучасні зарубіжні підходи до визначення поняття "розумне місто (smart city)". Управління економікою: теорія та практика. 2022. № 14. С. 184 - 185.

10. Скоробогатова Н. Є. Імплементація досвіду ЄС щодо переходу до міської зеленої економіки як модель післявоєнного відновлення українських міст. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія : Міжнародні економічні відносини та світове господарство. 2022. Вип. 44. С. 96 - 102.

11. Dunayev I., Gavkalova N., A. Kud Designing a platform-based model of civic participation within the smart-city concept for post-war Ukrainian cities. Eastern-European journal of enterprise technologies. 2023. Vol. 4(13). С. 46 - 56.

12. Gramchuk M., Nikitenko V. Present trends and prospects of smart city development. Humanities studies. 2023. Vol. 14. Рр. 35 - 41.

13. Smart cities. Tangible solutions, but fragmentation challenges their wider adoption: ECA special report. European Court of Auditors. URL : https://www.eca.europa.eu/en/publications/ sr-2023-24

14. Komninos Nicos. The Age of Intelligent Cities: Smart Environments and Innovation- for-all Strategies. London: Taylor & Francis Group, 2018. 298 р.

References

1. Antonyuk I. V., Koshova S. P. (2021). Zaprovadzhennya prohram smart-city u velykykh mistakh: vitchyznyanyy ta zarubizhnyy dosvid [Ka]. Investytsiyi: praktyka ta dosvid - Investments: practice and experience. Vol. 18. Рр. 99 - 107. (in Ukrainian)

2. Vorobyov V. V., Shylo O. S. (2022). Osoblyvosti styl'ovoho poyednannya staroyi ta novoyi arkhitektury v umovakh pislyavoyennoho vidnovlennya mist Ukrayiny [Peculiarities of the stylistic combination of old and new architecture in the conditions of the post-war reconstruction of the cities of Ukraine]. Ukrayins'kyy zhurnal budivnytstva ta arkhitektury - Ukrainian Journal of Construction and Architecture. Vol. 2. Рр. 15 - 28. (in Ukrainian)

3. Zhylins'ka L. O., Kucherova H. YU., Tarasevych O. V. (2020). Zastosuvannya kontseptsiyi Smart-city do vyrishennya zavdan' vidnovlennya ta rozvytku sfer zhyttyediyal'nosti mist na postkonfliktnykh terytoriyakh Ukrayiny [Application of the Smart-city concept to solving the tasks of restoration and development of spheres of urban life in the post-conflict territories of Ukraine]. Ekonomika tapravo - Economy and law. Vol. 4. Рр. 51 - 58. (in Ukrainian)

4. Zakharova O. V., Kozyryev D. M. (2022). Kontseptsiya rozumnoho mista yak al'ternatyvnyy pidkhid do vidnovlennya mis'koyi infrastruktury Ukrayiny v povoyennyy period [The concept of a smart city as an alternative approach to the restoration of the urban infrastructure of Ukraine in the post-war period]. Zbirnyk naukovykh prats' Cherkaskoho derzhavnoho tekhnolohichnoho universytetu. Seriya : Ekonomichni nauky - Collection of scientific works of the Cherkasy State University of Technology. Series: Economic sciences. Vol. 67. Рр. 5 - 14. (in Ukrainian)

5. Palamarchuk T. P. (2024). Vplyv hlobalizatsiynykh protsesiv na munitsypal'ni transformatsiyi: rozvytok Smart-mist [Impact of globalization processes on municipal transformations: development of Smart cities]. Derzhavne upravlinnya: udoskonalennya ta rozvytok - Public administration: improvement and development. Vol. 1. DOI: http://doi.org/10.32702/2307-2156. 2024.1.12 (in Ukrainian)

6. Palyvoda O. M., Bondarenko O. S. (2024). Yevropeys'ki pidkhody do marketynhu rozumnykh mist [European approaches to the marketing of smart cities]. Efektyvna ekonomika - Efficient economy. Vol. 1. DOI: https://doi.org/10.32702/23072105.2024.E1 (in Ukrainian)

7. Protsyuk N. YU. (2024). Kontseptual'ni osnovy traktuvannya sutnosti SMART-infrastruktury mist v konteksti staloho rozvytku [Conceptual bases of interpretation of the essence of SMART- infrastructure of cities in the context of sustainable development]. Naukovi innovatsiyi taperedovi tekhnolohiyi - Scientific innovations and advanced technologies. Vol. 1(29). Рр. 116 - 127. (in Ukrainian)

9. Radchenko K. V. (2022). Suchasni zarubizhni pidkhody do vyznachennya ponyattya "rozumne misto (smart city)" [Modern foreign approaches to the definition of the concept of "smart city"]. Upravlinnya ekonomikoyu: teoriya ta praktyka - Economic management: theory and practice. Vol. 14. Рр. 174 - 188. (in Ukrainian)

10. Skorobogatova N.E. (2022). Implementatsiya dosvidu YES shchodo perekhodu do mis'koyi zelenoyi ekonomiky yak model' pislyavoyennoho vidnovlennya ukrayins'kykh mist [Implementatsiya dosvidu YES shchodo perekhodu do mis'koyi zelenoyi ekonomiky yak model' pislyavoyennoho vidnovlennya ukrayins'kykh mist]. Naukovyy visnyk Uzhhorods'koho natsional'noho universytetu. Seriya : Mizhnarodni ekonomichni vidnosyny ta svitove hospodarstvo - Scientific Bulletin of the Uzhhorod National University. Series: International economic relations and world economy. Vol. 2. Рр. 96 - 102. (in Ukrainian)

11. Dunayev I., Gavkalova N., A. (2023). Kud Designing a platform-based model of civic participation within the smart-city concept for post-war Ukrainian cities. Eastern-European journal of enterprise technologies. Vol. 4(13). Рр. 46 - 56. (in England)

12. Gramchuk M., Nikitenko V. (2023). Present trends and prospects of smart city development. Humanities studies. Vol. 14. Рр. 35 - 41(in England)

13. Smart cities. Tangible solutions, but fragmentation challenges their wider adoption: ECA special report. European Court of Auditors. URL : https://www.eca.europa.eu/en/publications/ sr-2023-24 (in England)

14. Komninos Nicos. The Age of Intelligent Cities: Smart Environments and Innovation- for-all Strategies. London: Taylor & Francis Group, 2018. 298 р. (in England)

Размещено на Allbest.ru