Український досвід оподаткування електронних послуг

Размещено на http://www.allbest.ru/

Український досвід оподаткування електронних послуг

Мануйлова Юлія Олександрівна студентка IV курсу факультету міжнародного і європейського права, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, м. Харків

Шульга Тетяна Михайлівна кандидат юридичних наук, доцент кафедри податкового права, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, м. Харків

Анотація

У статті розглядається впровадження "цифрового податку" в Україні - оподаткування електронних послуг, наданих нерезидентами фізичним особам та зміни, які були внесені Законом України №1525-ІХ. Зокрема, у статті висвітлюються проблематика класичної системи оподаткування та визначення причини і передумов впровадження оподаткування цифрових послуг, переваги оновленого законодавства України у регулюванні податкових правовідносин між платниками податків та державою. Автори детально описують особливості цифрового податку як непрямого податку та порядок реєстрації нерезидентів як платників податку на додану вартість. Окрім цього, не тільки розглядаються особливості оподаткування електронних послуг, які є об'єктом оподаткування, але й деталізовано описуються виключення схожих за своєю суттю об'єктів, які не підпадають під стандартизовані правила оподаткування. Визначається місце постачання електронних послуг, що впливає на порядок їх оподаткування, аналізуються правила подання звітності компаніями-нерезидентами та відповідальність за несвоєчасне подання відомостей. Проводиться порівняльний аналіз українського законодавства про оподаткування електронних послуг з практикою інших країн. Автори обґрунтовують практичну цінність оподаткування електронних послуг у вигляді збільшення надходжень до Державного бюджету України. Зазначається, що за декілька років за час впровадження процесу оподаткування цифрових послуг до Державного бюджету надійшло більше 10 млрд грн. Загалом, автори наголошують, що оновлена податкова система є більш справедливою, ефективною і прозорою системою оподаткування, яка враховує специфіку роботи міжнародних компаній в інформаційному просторі.

Ключові слова: оподаткування, податкове регулювання, електронні послуги, нерезиденти, податок на додану вартість (ПДВ), цифровий податок.

Manuilova Yuliia Oleksandrivna four-year student of the faculty of International and European Law, Yaroslav the Wise National Law University, Kharkiv цифровий податок електронний послуга

UKRAINIAN EXPERIENCE OF TAXATION OF ELECTRONIC SERVICES

Abstract. The article examines the implementation of the "digital tax" in Ukraine - the taxation of electronic services provided by non-residents to individuals and the changes made by the Law of Ukraine No. 1525-IX. In particular, the article highlights the problems of the classical system of taxation and the determination of the reasons and prerequisites for the introduction of taxation of digital services, the advantages of the updated legislation of Ukraine in the regulation of tax relations between taxpayers and the state. The authors describe in detail the features of the digital tax as an indirect tax and the procedure for registering non-residents as value added tax payers. In addition, not only are the specifics of taxation of electronic services that are subject to taxation considered, but also the exclusion of similar objects that are not subject to standardized taxation rules are described in detail. The place of supply of electronic services is determined, which affects the procedure for their taxation, the rules of reporting by non-resident companies and responsibility for late submission of information are analyzed. A comparative analysis of the Ukrainian legislation on taxation of electronic services with the practice of other countries is carried out. The authors justify the practical value of taxation of electronic services in the form of increased revenues to the State Budget of Ukraine. It is noted that over UAH 10 billion have been received by the state budget during the implementation of the process of taxation of digital services in several years. In general, the authors emphasize that the updated tax system is a more fair, efficient and transparent taxation system that takes into account the specifics of the work of international companies in the information space.

Постановка проблеми. Питання введення цифрового податку стало актуальним в сучасному світі завдяки швидкому розвитку технологій та цифрових платформ. Один із основних аргументів, які підтримують ініціативу впровадження такого податку, полягає в тому, що багато корпорацій ведуть свою діяльність без належного оподаткування, що призводить до серйозних втрат для державних бюджетів та створює неконкурентне середовище для резидентів-платників податків. Цифрові технології дозволяють корпораціям здійснювати свою діяльність в різних країнах без фізичної присутності, що ускладнює можливість визначити точне місцезнаходження їх операцій для оподаткування. Це загалом призводить до ситуацій, коли корпорації отримують прибуток з різних ринків, але оподатковують його лише в тих країнах, де податковий тиск найнижчий. Як результат, багато країн втрачають значну частину свого потенційного податкового доходу. Таким чином, введення цифрового податку має своїм завданням забезпечити більшу прозорість та справедливість в системі оподаткування корпорацій і зменшити можливість податкових ухилень та втрат для державного бюджету. Із внесенням змін до Податкового Кодексу України було впроваджено цифровий податок для великих технологічних компаній-нерезидентів, які надають послуги для споживачів на території України. Як наслідок, за декілька років до Державного бюджету надійшло більше 10 млрд грн. Отже, виникає необхідність в ґрунтовному аналізі особливостей та значення такого виду оподаткування в системі податкового права України.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Загальну характеристику застосування податків на цифрові послуги можна знайти в працях Варшамяна Т.Г., Іванова С.В., Кощук Т.В., Разумової Г.В., Чекіної Д.В. та інших.

Мета статті полягає в аналізі важливих змін, внесених Законом України щодо удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам. Окрім того, у статті розглядається спрощення податкових процедур для іноземних компаній, що надають ці послуги в Україні та значення впровадження оподаткування електронних операцій для Державного бюджету України.

Виклад основного матеріалу. Завдяки постійному зростанню технологій і цифрового бізнесу, компанії можуть здійснювати діяльність в різних країнах без фізичної присутності, що ускладнює визначення їхнього місцезнаходження для цілей оподаткування. За відсутності ефективної системи оподаткування, багато корпорацій можуть уникати належного оподаткування. Введення цифрового податку стало важливим кроком для забезпечення більшої прозорості, справедливості в системі оподаткування корпорацій та зменшення можливостей податкових ухилень та втрат для державних бюджетів.

Цифровий податок (англ. - Digital service tax) є необхідним інструментом, щоб змусити корпорації інформаційно-технологічного сектору сплачувати податок у тій країні, де фактично генерується їхній прибуток. Так, один із пропонованих способів визначення країни, в якій генерується прибуток, полягає в обліку місця перебування користувача.

До прийнятих законодавчих змін для ведення бізнесу компанія мала відкривати постійне представництв. Наприклад, підрозділи певних компаній, як Apple в Ірландії чи Amazon у Люксембурзі, виплачували частини прибутків головному офісу, що дозволило погашати податкові зобов'язання за пільговими умовами. Тому, як виявилось в останнє десятиліття, що класична система оподаткування не встигає за цифровими технологіями. З одного боку, цифрова економіка створює нові об'єкти оподаткування та нові бізнес-моделі, а з іншого - багатонаціональні корпорації виводять прибуток через офшори з мінімальним оподаткуванням. [7, С. 428]

Сучасні податкові закони не врахували цей розвиток подій: вони потребують певних умов для визначення того, в якій юрисдикції повинно стягуватися оподаткування. Це дозволило цифровим гігантам, які отримують величезні прибутки від реклами та використання даних користувачів, часто мінімізувати оподатковуваний прибуток в країнах, де знаходяться їхні клієнти, та максимізувати його в країнах, де зареєстрована головна компанія або та, яка володіє авторськими правами. Так, міжнародні ІТ-компанії генерують величезні прибутки, працюючи у різних країнах через Інтернет-технології, уникаючи митних обмежень і сплачуючи мінімальні податки. Це породило ідеї про впровадження оподаткування електронних послуг, які надаються нерезидентами, для забезпечення економічної безпеки країни.[6, С. 75] Компанії, які не є резидентами та надають електронні послуги фізичним особам без статусу суб'єкта господарювання, ускладнюють ефективність застосування правил оподаткування податку на додану вартість. Це призводить до втрат у державному бюджеті та створює нерівні умови для резидентів-платників. Таке становище порушує основні принципи рівності та об'єктивності оподаткування платників податків. [4] Можемо зробити висновок, що "цифрові податки" переважно мають фіскальну мету, а не стимулюючу. Їх впровадження має полегшити процес стягнення податків, але не обов'язково змушує великі технологічні компанії сплачувати більше.

Станом на 2023 рік, 102 країни вже впровадили системи оподаткування, як і ПДВ, так і податок з продажу, які безпосередньо спрямовані на нерезидентів, які надають цифрові послуги своїм споживачам. [9] Це свідчить про широке поширення практики оподаткування цифрових послуг на міжнародному рівні, де країни шукають способи оподаткування цифрової економіки та регулювання доходів, отриманих через цифрові канали. У більшості випадків введення цифрових податків призвело до збільшення вартості послуг і продуктів, що було перенесено на великі технологічні компанії. Наприклад, у Франції та Великобританії "Google" та "Apple" швидко повідомили про збільшення цін на свої рекламні послуги на 3% та 2% відповідно, у зв'язку із введенням податку.

Тож для України стало актуальним створення сприятливих умов для оподаткування електронних послуг нерезидентів за місцем їхнього споживання, враховуючи внутрішнє законодавство та міжнародний досвід. [4] У 2021 році під час розгляду законопроекту щодо впровадження цифрового податку, Д. Гетманцев, голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, зробив оцінку, згідно з якою державний бюджет України не отримав 3 мільярди гривень лише від доходів, пов'язаних із рекламними послугами. [10]

Незважаючи на жваві дискусії, згідно з Законом України від 03.06.2021 року № 1525-IX (далі - Закон №1525-ІХ), який набрав чинності з 1 січня 2022 року, були внесені зміни до Податкового кодексу України (далі - ПКУ) щодо оподаткування доходів, отриманих нерезидентами від виробництва та/або розповсюдження реклами, а також до оподаткування податком на додану вартість операцій, здійснених нерезидентами щодо постачання електронних послуг фізичним особам. [3] У порівнянні із закордонними аналогами, вітчизняний законопроект має безумовні переваги, адже під оподаткування підпадають ті компанії, сумарний оборот яких електронних послуг на території нашої країни перевищує суму еквівалентну 1 млн грн та сплата податку може здійснюватися в іноземній валюті за офіційним курсом НБУ.

Відтак, Законом №1525-ІХ була визначена ставка податку на додану вартість операцій пов'язаних з наданням електронних послуг, що складає 20% від бази оподаткування і додається до вартості останніх, які не входять до списку операцій, звільнених від оподаткування ПДВ. Визначення бази оподаткування та суми податку проводиться в іноземній валюті (наприклад, євро або долар США). [3] Це нове законодавче закріплення ставки податку для електронних послуг відображає спробу адаптувати податкову систему до реалій сучасного цифрового середовища. Зазначений параметр, визначений в іноземній валюті, враховує глобальний характер цифрового бізнесу та забезпечують єдність підходів у податковій політиці, зокрема, у визначенні обсягів оподаткування електронних послуг.

У свою чергу, електронні послуги, які є об'єктом оподаткування, є невід'ємною частиною сучасного цифрового світу, що визначаються Податковим Кодексом України як послуги, надані через Інтернет, автоматизовано, за допомогою інформаційних технологій з обмеженою або навіть без значної участі людини. Це включає в себе широкий спектр послуг, які можуть бути надані за допомогою спеціальних додатків на різних цифрових пристроях, таких як смартфони, планшети, телевізійні приймачі та інші подібні пристрої. Закон №1525-ІХ визначив перелік електронних послуг, на які поширюються зміни оподаткування, серед них: надання доступу до зображень, текстів та інформації, надання доступу до інформаційних, комерційних, розважальних електронних ресурсів та інших, послуги з дистанційного навчання в мережі Інтернет, проведення та надання якого не потребує участі людини, у тому числі шляхом надання доступу до віртуальних класів, при цьому оцінки виставляються автоматично переважно без втручання людини (наприклад, освітні курси Coursera), постачання програмного забезпечення та оновлень до нього, надання рекламних послуг у мережі Інтернет, мобільних додатках та на інших електронних ресурсах, надання рекламного простору, у тому числі шляхом розміщення повідомлень веб-порталах (Google Ads) тощо [1]

Однак, виключенням є постачання товарів або послуг, замовлення яких здійснюється через мережу Інтернет, за допомогою мобільних додатків та інших електронних ресурсів, а фактичне постачання здійснюється без використання мережі Інтернет (зокрема, це послуги з розміщення - Airbnb, винаймання автомобілів - Uber, послуги закладів харчування з постачання продукції, послуги пасажирського транспорту та інші послуги схожі за призначенням); постачання товарів та/або інших послуг, відмінних від електронних послуг, у складі яких є електронні послуги, у разі якщо вартість електронних послуг включена до загальної; постачання послуг з дистанційного навчання в мережі Інтернет, у разі якщо мережа Інтернет використовується виключно як засіб комунікації між викладачем і слухачем (Skype, Google meet, Zoom); постачання примірників творів у галузі науки, літератури і мистецтва на матеріальних носіях; надання консультаційних послуг електронною поштою; надання послуг з доступу до мережі Інтернет.

Важливо розмежувати, що за умови, що послуги з дистанційного навчання, які постачаються в Інтернеті, не потребують участі людини, то в такому разі вони оподатковуються для осіб-нерезидентів податком на додану вартість, але якщо це стосується інформаційних ресурсів, на яких здійснюється підготовка з галузей знань і спеціальностей для здобувачів вищої освіти і є певний контроль або участь людини в освітньому процесі, то надання таких послуг не оподатковується.

Законом № 1525 було доповнено перелік осіб, які є платниками податку на додану вартість у контексті постачання електронних послуг в Україні. При цьому, варто зазначити, нерезидент реєструється як платник ПДВ тільки в тому випадку, якщо загальний обсяг коштів, отриманих від надання електронних послуг фізичним особам на митній території України, прирівнюється до 1 000 000 гривень. Законодавство розширило коло суб'єктів, які повинні сплачувати ПДВ, включаючи нерезидентів без постійного представництва. Це стосується випадків, коли нерезиденти надають електронні послуги фізичним особам, включаючи фізичних осіб - підприємців, які не є зареєстрованими платниками ПДВ.

Навіть якщо особа-нерезидент веде діяльність в Україні на підставі посередницького договору, він все одно зобов'язаний сплачувати ПДВ, якщо надає електронні послуги споживачам на території України. Важливо відзначити, що платники ПДВ повинні дотримуватися відповідних податкових обов'язків, включаючи реєстрацію, подання декларацій та сплату податку в Україні. [8] Отже, такі зміни спрямовані на підвищення доходів державного бюджету та на оптимізацію оподаткування нерезидентів, що надають ці послуги.

Відповідно, Законом № 1525 було урегульовано питання стосовно місця постачання електронних послуг. Так, статтею 186 розділу V ПКУ пунктом 186.3 прим. 1 зазначається, що місцем постачання електронних послуг вважається місцезнаходження отримувача послуг. Для визначення місцезнаходження отримувача електронних послуг враховується його реєстрація як суб'єкта господарювання, якщо він має такий статус. Якщо фізична особа не є зареєстрованим суб'єктом господарювання, місцезнаходження визначається за її фактичним місцем перебування. [1]

Щоб визначити, чи підлягає електронна послуга оподаткуванню в Україні, потрібно встановити місцезнаходження особи, яка її отримує. Для цього використовуються наступні критерії:

1. Якщо послуги надаються через фіксований зв'язок, то місцем отримання вважається місце розташування провайдера телекомунікацій, яким користувалася особа.

2. Якщо послуги надаються через мобільний зв'язок, то місцем отримання вважається країна, яку ідентифікують за мобільним кодом країни SIM-карти.

3. Якщо послуги надаються іншими засобами зв'язку, то місцем отримання вважається країна, де розміщені такі засоби зв'язку або куди надіслано карту доступу (включаючи місцезнаходження пристрою за IP- адресою).

При цьому, можуть враховуватися додаткові докази, що можуть допомогти у визначенні місцезнаходження, такі як: платіжна адреса, вказана для оплати послуг; банківські реквізити, що використовуються для оплати та інші документальні підтвердження. [1]

Вітчизняні вчені, зокрема, зазначають, що це є непрямий податок, що визначається розміром споживання, включається у вигляді надбавки до ціни реалізації товару (електронна послуга). Отже, в основу цифрового податку закладене не фізичне місцезнаходження компанії-нерезидента (її представництва), а саме місце споживання послуги. У разі непрямого оподаткування юридичним (формальним) платником є продавець товару (робіт, послуг), а споживач товару є платником реальним або фактичним. Отже, цифровий податок - це класичний непрямий податок, різновид податку на додану вартість. [5, С. 67]

Згідно з цим підходом, визначення статусу отримувача електронних послуг здійснюється через публічний договір або анкету, яку заповнює замовник. Основна мета - визначити, чи є отримувач платником ПДВ чи ні. Це допомагає особам-нерезидентам визначити, чи потрібно нараховувати ПДВ. Замовник вказує свій статус: юридична особа, фізична особа - підприємець з ПДВ, фізична особа - підприємець без ПДВ або фізична особа без підприємницької діяльності.

На підставі цієї інформації особи-нерезиденти визначають необхідність нарахування ПДВ для отримувача послуги. Якщо фізична особа - отримувач електронних послуг підтвердила свій статус суб'єкта господарювання та платника ПДВ, надавши індивідуальний податковий номер, то відповідно до договору, навіть якщо він укладений в електронній формі, ця особа вважається платником ПДВ. Однак, якщо договір не містить інформації про статус платника ПДВ, то послугу вважатимуть отриманою фізичною особою, включаючи фізичну особу - підприємця, яка не зареєстрована як платник ПДВ.

Законом № 1525 передбачено, що факт постачання електронних послуг нерезидентом може бути підтверджений будь-яким документом, що свідчить про оплату таких послуг, у тому числі надісланий в електронній формі засобами електронного зв'язку. [3]

Стосовно порядку подання звітності особою-нерезидентом, то така особа зобов'язана подавати спрощену податкову декларацію до центрального органу виконавчої влади, відповідального за реалізацію державної податкової політики. [1] Такий механізм дозволяє податковим органам контролювати податкові зобов'язання нерезидентів, які надають електронні послуги в Україні, забезпечуючи, що вони відповідають податковим правилам і законодавству на митній території України.

ПДВ, який нараховується за надання електронних послуг, нерезиденти повинні сплачувати протягом 30 днів після подання спрощеної декларації. Така сума підлягає сплаті в іноземній валюті (євро або долар США). [1]

Податковим законодавством визначено, що особи-нерезиденти, які надають електронні послуги фізичним особам без реєстрації платником ПДВ, ризикують отримати штраф. Відтак, величина штрафу складає 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. З 1 січня 2024 року цей показник в розрахунку на місяць складає 7 100 грн (тобто 30 розмірів мінімальної заробітної плати -213 000 грн) [2]

До того ж, податкові органи мають можливість надсилати запити особам-нерезидентам, які зареєстровані як платники ПДВ та надають електронні послуги. Особа-нерезидент, яка отримує такий запит, повинна надати відповідь у електронній формі також через це спеціальне портальне рішення. Така відповідь має надходити до податкової установи протягом 30 календарних днів з дня отримання запиту. Цей механізм дозволяє податковим органам збирати узагальнену інформацію від нерезидентів, які надають електронні послуги, для забезпечення відповідності вимогам податкового законодавства та здійснення контролю за оподаткуванням у сфері електронних послуг.

Розміри санкцій за неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. [3]

За час дії відповідних норм Податкового кодексу України станом на 01.10.2023 платниками ПДВ зареєструвалися 98 нерезидентів-надавачів цифрових послуг, якими до Державного бюджету сплачено еквівалент 10,2 млрд. грн, зокрема у 2022 році - 4,3 млрд. грн., а станом на жовтень 2023 року - 5,9 млрд. гривень. Такі цифри виправдали майже вдвічі очікуваний результат під час розгляду законопроекту. Перед тим як гіганти цифрової індустрії були залучені до оподаткування в Україні, проводилася систематична робота з роз'ясненням положень законодавства, які відповідають стандартам Європи та світовим практикам. Найбільшими платниками ПДВ з цифрових послуг наразі є Google, Google Play та Netflix, обсяги сплати яких демонструють позитивну динаміку. Їхні платежі в липні-вересні п.р. зросли в порівнянні з квітнем- червнем на 5 відсотків та склали 21 млн. євро. [11]

Додатково варто зазначити, що відповідно до Закону №2 1525 припинила свою дію норма щодо оподаткування рекламних послуг за підпунктом 141.4.6 статті 141 Податкового кодексу. Попередньо, нерезиденти, що отримували доходи за розповсюдження реклами в Україні, зобов'язані були сплачувати 20% податку на ці доходи. Такі зміни призвели до того, що оподаткування рекламних послуг, яке раніше було визначене спеціальними правилами, тепер підпадає під загальні правила оподаткування для нерезидентів. Згідно з підпунктами 141.4.1 та 141.4.2 статті 141 Податкового кодексу України, доходи, отримані нерезидентами в Україні від рекламних послуг, тепер оподатковуються відповідно до загальних ставок та правил, які застосовуються для цієї категорії доходів. [1]

Виплати нерезидентам за виробництво реклами можуть підпадати під визначення інших доходів від наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від нерезидента згідно зі ст. 141 ПКУ. У такому випадку (якщо виплата згідно з умовами договору не підпадає під визначення інших підпунктів підпункту 141.4.1 ст. 141 ПКУ), зазначені виплати не є об'єктом для утримання податку на доходи нерезидента. [8]

Висновки

Законом №1525, відомим як "податок на Google", визначено, міжнародні компанії, що працюють в інформаційному просторі України та надають електронні послуги тут, зобов'язуються сплачувати податки в Україні. Ставка ПДВ на електронні послуги становить 20%. Такі компанії повинні мають реєструватися як платники податку на додану вартість через спеціальний електронний сервіс, якщо їхні операції в Україні перевищують 1 млн гривень щорічно. Водночас звільняються від оподаткування деякі види послуг, замовлення яких здійснюється через Інтернет, а фактичне постачання - без його використання або послуги з дистанційного навчання, якщо мережа Інтернет використовується лише як засіб комунікації. Закон також встановлює спрощену процедуру для нерезидентів, які здійснюють електронні послуги, і визначає, що вони повинні подавати спрощену звітність в електронній формі. Місцем постачання електронних послуг вважається місцезнаходження отримувача послуг.

Головною метою Закону було збільшення доходів Державного бюджету за рахунок оподаткування нерезидентів, що надають електронні послуги українцям, що втілилося в реальність, адже очікуваний дохід до Державного бюджету за очікуваннями законодавців мав становити 3 млрд грн. в рік, однак станом на жовтень 2023 року ця сума перевищила вказану більше, ніж в 3 рази.

Загалом, прийняття Закону № 1525 створило рівні умови оподаткування для всіх компаній, які працюють в електронному просторі України і не лише забезпечило додаткові фінансові ресурси для Державного бюджету, але й створило систему оподаткування, яка враховує специфіку роботи міжнародних компаній в інформаційному просторі України.

Література

1. Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 р. // Відомості Верховної Ради (ВВР) Офіц. вид. - К. : Парлам. вид-во, 2011 - С. 556

2. Закон України "Про Державний бюджет України" : прийнятий 9 лип. 2023 року № 3460-IX URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/3460-20#Text

3. Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам" : прийнятий від 3 червня 2021 року №1525-IX. URL: https://zakon. rada .gov.ua/l aws/ show/ 1525-20#Text

4. Пояснювальна записка до проекту Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами... №4184 від 2 жовтня 2020 року URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/ webproc4_1?pf3511=70112

5. Варшамян Т.Г. Правове регулювання цифрового податку в Україні та Європейському Союзі / Варшамян Т.Г. // Ірпінський юридичний часопис. 2021. Вип. 3 (7). С. 62-75.

6. Кощук Т.В. Шляхи вдосконалення оподаткування цифрових компаній / Т.В. Кощук // Фінанси України. - 2019. - № 10. - С. 73-88

7. Іванов С.В. Чекіна В.Д. Разумова Г.В. Впровадження "цифрових податків": недоліки та переваги / Іванов С.В. Чекіна В.Д. Разумова Г.В. // Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції "Бізнес-аналітика: моделі, інструменти та технології" - 2023 - С. 427-434

8. Інформаційний лист № 26 "Щодо порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам" URL: https://tax.gov.ua/data/material/000/432/537580/InfoList26.pdf.

9. Глобальний ПДВ і податок на товари та послуги на цифрові послуги для споживачів VATCalc від 30 січня 2024 року URL: https://www.vatcalc.com/global/global-vat- and-gst-on-digital-services-to-consumers/

10. "Податок на Google": З початку року з українців зібрали до держбюджету понад 3 мільярди - 2023 - URL: https://minfin.com.ua/ua/2023/05/25/106412638/.

11. Податок на Google: Україна зібрала з гігантів цифрової індустрії 10,2 млрд грн URL: https://sud.ua/uk/news/ukraine/283730-nalog-na-google-ukraina-sobrala-s-gigantov-tsifrovoy- industrii-102-mlrd-grn#google_vignette.

12. References:

13. Podatkovyi kodeks Ukrainy [Tax Code of Ukraine] from 2 December, 2010. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy - Bulletin of Verkhovna Rada of Ukraine. Kyiv: Parlam. vyd-vo [in Ukrainian]

14. Zakon Ukrainy Pro Derzhavnyi biudzhet Ukrainy pryiniatyi 9 lyst. 2023 r. № 3460-IX [Law of Ukraine on the State Budget of Ukraine from July 9. in 2023] URL: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/3460-20#Text [in Ukrainian]

15. Zakon Ukrainy Pro vnesennia zmin do Podatkovoho kodeksu Ukrainy shchodo skasuvannia opodatkuvannia dokhodiv, otrymanykh nerezydentamy u vyhliadi vyplaty za vyrobnytstvo ta/abo rozpovsiudzhennia reklamy, ta udoskonalennia poriadku opodatkuvannia podatkom na dodanu vartist operatsii z postachannia nerezydentamy elektronnykh posluh fizychnym osobam pryiniatyi 03 ^er^nm 2021 r. №1525-IX. [Law of Ukraine on amendments to the Tax Code of Ukraine regarding the abolition of taxation of income received by non-residents in the form of payment for the production and/or distribution of advertising, and improvement of the procedure for taxation of value-added tax on transactions involving the supply of electronic services to individuals by non-residents from June 3 2021 No. 1525-IX.] URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1525-20#Text [in Ukrainian]

16. Poiasniuvalna zapyska do proektu Zakonu Ukrainy pro vnesennia zmin do Podatkovoho kodeksu Ukrainy shchodo skasuvannia opodatkuvannia dokhodiv, otrymanykh nerezydentamy №4184 vid 02 zhovtnia 2020 r. [Explanatory note to the draft Law of Ukraine on amendments to the Tax Code of Ukraine regarding the abolition of taxation of income received by non-residents No. 4184 from October 2, 2020] URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1? pf3511=70112 [in Ukrainian]

17. Varshamian T. H. (2021) Pravove rehulyuvannia tsyfrovoho podatku v Ukraini ta Yevropeyskomu Soiuzi [Legal regulation of digital tax in Ukraine and the European Union] Irpinskyi yurydychnyi chasopys - Irpin Legal Journal, 3 (7) . p. 62-75.

18. Koshchuk T.V. (2019) Shlyakhy vdoskonalennia opodatkuvannia tsyfrovykh kompanii [Ways to improve taxation of digital companies] Finansy Ukrainy - Finance of Ukraine, p. 73-88 [in Ukrainian]

19. Ivanov S.V. Chekina V.D. Razumova H.V. (2023) Vprovadzhennia "tsyfrovykh podatkiv": nedoliky ta perevahy [Implementation of "digital taxes": disadvantages and advantages] Biznes- analityka: modeli, instrumenty ta tekhnolohii - Business analytics: models, tools and technologies : Proceedings of the IV International Scientific and Practical Conference, p. 427-434 [in Ukrainian]

20. Informatsinyi lyst № 26 "Shchodo poriadku opodatkuvannia podatkom na dodanu vartist operatsiy z postachannia nerezydentamy elektronnykh posluh fizychnym osobam" [Information sheet No. 26 "Regarding the procedure for taxation of value added tax on transactions involving the supply of electronic services to individuals by non-residents"] URL: https://tax.gov.ua/data/material/000/432/537580/InfoList26.pdf. [in Ukrainian]

21. Hlobalnyi PDV i podatok na tovary ta posluhy na tsyfrovi posluhy dlia spozhyvachiv VAT Calc vid 30 sichnia 2024 roku [Global VAT and GST on Digital Services for Consumers VATCalc as of 30 January 2024] URL: https://www.vatcalc.com/global/global-vat-and-gst-on- digital-services-to-consumers/ [in Ukrainian]

22. "Podatok na Google": Z pochatku roku z ukraintsiv zibraly do derzhbyudzhetu ponad 3 miliardy [Google tax": Since the beginning of the year, more than 3 billion have been collected from Ukrainians for the state budget] URL: https://minfin.com.ua/ua/2023/05/25/106412638/.

23. Podatok na Google: Ukraina zibrala z hihantiv tsyfrovoi industrii 10,2 mlrd hrn [Tax on Google: Ukraine collected UAH 10.2 billion from the giants of the digital industry] URL: https://sud.ua/uk/news/ukraine/283730-nalog-na-google-ukraina-sobrala-s-gigantov-tsifrovoy- industrii-102-mlrd-grn#google_vignette. [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru