Сучасний стан адміністрування митних платежів в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сучасний стан адміністрування митних платежів в Україні

Бороденко Тетяна Миколаївна

канд. екон. наук, доцент кафедри фінансів імені Віктора Федосова Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, Україна

Анотація

В умовах геополітичної напруженості та нестабільності світової' економіки метою національних урядів є реалізація політики, спрямованої на збереження та збільшення доходів бюджету. Метою даного дослідження є виявлення можливостей збільшення надходжень до державного бюджету за рахунок підвищення ефективності адміністрування митних платежів. Розглянуто сутність терміну "адміністрування митних платежів", спираючись на дослідження науковців. Проаналізовано стан адміністрування митних платежів на сучасному етапі. Визначено місце та роль митних платежів у структурі доходів Державного бюджету, основні фактори, що впливають на рівень їх надходження до бюджету. Визначено необхідність формування наднаціональної системи міжвідомчої електронної взаємодії для протидії ухиленням від сплати митних платежів. митний платіж адміністрування

Ключові слова: адміністрування митних платежів, митні платежі, державний бюджет, доходи державного бюджету, фактори впливу на адміністрування митних платежів.

Основним завданням, поставленим перед державою, є забезпечення гідного життя громадян, які проживають на території країни. Вирішення цієї мети забезпечується наявністю стабільних і постійних джерел фінансування, які дозволяють покривати всі видаткові зобов'язання держави, спрямовані на задоволення суспільних потреб. Формування таких ресурсів відбувається в ході реалізації бюджетної політики уряду, яка являє собою розробку та реалізацію підходів щодо визначення основних пріоритетів у фінансуванні державних видатків та регулюванні дефіциту бюджету, і виявляється переважно в процесі мобілізації коштів. до бюджетів та їх використання в бюджетному процесі. В умовах геополітичної напруженості та нестабільності світової економіки, викликаної, в тому числі, кризою в економіках провідних країн у зв'язку з пандемією Covid-19 та військовим вторгненням, найважливішим завданням для урядів країн є реалізація політики, спрямованої на збереження та, по можливості, до збільшення надходжень до бюджету, до виявлення та використання додаткових фінансових ресурсів. Однією з основних складових доходів державного бюджету є митні платежі. На них припадає значна частина доходів державного бюджету України. Досвід країн з розвиненим бюджетним механізмом показує, що для підвищення ефективності адміністрування митних платежів необхідна ефективна система взаємодії митних і податкових органів країни для протидії ухиленням від сплати митних платежів.

Якщо говорити про сутність адміністрування митних платежів, то спираючись на дослідження таких науковців як, О Запорожець [1, с. 106], Ю. Є. Петруня та М.О. Губа [2, с. 33], С.О. Баранов [3, с. 115], Л.О. Батанова [4, с.116], О. Годованець [5, с. 148], Л. І. Прокіпчук [6, с. 117] та інших можемо зазначити, що адміністрування митних платежів це організаційно-управлінська діяльність, що включає сукупність методів, прийомів і засобів у сфері сплати митних платежів з що здійснюється митними органами України та включає справляння митних платежів (у тому числі їх примусове стягнення) і контроль за правильністю їх обчислення та своєчасністю сплати з метою поповнення доходної частини державного бюджету України.

Адміністрування митних платежів це важливий напрям діяльності Державної митної служби, що спрямовується на забезпечення своєчасного та правильного надходження митних платежів до Державного бюджету України. Усі заходи, що відбуваються в процесі адміністрування митних платежів, повинні забезпечувати не лише дохідну частину бюджету, але й на попереджувати митні правопорушення та створювати сприятливі умови для ведення зовнішньоекономічної діяльності суб'єктами господарювання. Важливість адміністрування митних платежів визначено їх вагомою частиною та роллю у формуванні як податкових надходжень зокрема, так загальних доходів Державного бюджету України. Хоча останнім часом простежується негативна тенденція, що ми можемо побачити на рис.1.

Податкові надходження державного бюджету відповідно до Митного кодексу в розрізі митних платежів включають: мито, податок на додану вартість, акцизи з ввезених на митну територію України товарів [7]. Можемо простежити, що в останні роки відбулося зниження обсягів надходжень до державного бюджету від митних платежів, що обумовлено ускладненням економічної та політичної ситуації як в Україні, так і на міжнародній арені.

Рис. 1. Динаміка надходжень митних платежів, їх питомої ваги у податкових надходженнях та доходах Державного бюджету України, 2017--2022 рр. [8]

Як бачимо в Україні роль митниці у наповненні державного бюджету досить значна. За досліджуваний період частка митних платежів у доходах бюджету сягала 40% (у 2017, 2018, 2021 роках), що є майже половиною всіх податкових надходжень ДБУ. Аналіз обсягу надходжень митних платежів у 2022 р. демонструє, що в структурі податкових платежів за цей період найбільшою є питома вага ПДВ з ввезених на митну територію України товарів (223,7 млрд грн), на другому місті - акцизний податок з ввезених на територію України товарів (36,2 млрд грн), на третьому місті -мито (23,1 млрд грн).

Значне сповільнення динаміки, а потім і стрімке зниження рівня митних надходжень в Україні протягом 2019 - 2020 рр. зумовлено не лише падінням обсягів імпорту, а й високим рівнем корупції, неефективністю реформ в митній сфері, невиваженою фіскальною та монетарною політикою уряду. Разом з тим, потрібно зауважити, що на динаміку надходжень в 2022 році від оподаткування зовнішньоекономічної діяльності, окрім втрат внаслідок військових дій, впливає ефективність роботи митних органів.

Оскільки, близько 25 - 30% всіх доходів Державного бюджету України займає ПДВ з імпортних товарів, то саме його надходження (відносно інших митних платежів) мають визначальний вплив на наповнення бюджету. Експерти Рахункової палати України пояснюють невиконання плану імпортного ПДВ як зниженням імпорту, так і неефективним макроекономічним прогнозуванням та недоліками у плануванні доходів при складанні проєкту закону про Державний бюджет України.

Разом зі зменшенням питомої ваги митних платежів у 2022 році у податкових надходженнях та доходах Державного бюджету України, дані рис. 1 в абсолютному вираженні демонструють і негативну динаміку щодо надходження митних платежів до Державного бюджету України. Протягом же 2017-2020 років простежується позитивна динаміка зростання надходжень митних платежів до бюджету з 317 млрд. грн у 2017 році до 373 млрд. грн у 2019 році. Проте у 2021 р., відбулося збільшення обсягів оподаткованого імпорту, що призвело до збільшення надходжень податку на додану вартість, і як наслідок, до збільшення загального обсягу митних платежів, оскільки саме податок на додану вартість є основним їх джерелом, питома вага якого за останні п'ять років в середньому складала 79% у загальній сумі митних платежів.

Цілком зрозуміло, що у часи повномасштабної війни для підтримки платників податків та максимального забезпечення військових всім необхідним, Верховна Рада України змушена була прийняти низку законодавчих змін з щодо пільгового оподаткування товарів, які ввозяться в Україну в умовах воєнного стану, що також відчутно вплинуло на надходження.

Основними з них є:

• надання пільг зі сплати податків при імпорті товарів, не пов'язаних із протидією збройній агресії країни-окупанта, надані у квітні - червні 2022 року склали 42,1 млрд грн (зокрема пільги, надані при ввезенні автомобілів громадянами - 26,2 млрд грн; пільги "спрощенцям" - 13,3 млрд грн; пільги зі сплати мита надані підприємствам - 2,6 млрд грн);

• надання пільг при імпорті продукції оборонного призначення - 31,4 млрд грн, зокрема з них 4 млрд грн - відстрочення сплати митних платежів під час ввезення на митну територію України товарів, кінцевим отримувачем яких згідно з умовами договору визначено Міноборони, ЗСУ;

• пільги зі сплати акцизного податку при ввезенні сировини для виробництва інших підакцизних товарів (переважно тютюну) - 28,1 млрд грн;

• нові пільги, спрямовані на відновлення енергосистем та забезпечення громадян електроенергією - лише протягом листопада - грудня 2022 року обсяги наданих пільг склали 4,8 млрд грн, у тому числі з імпорту електрогенераторів - 3,8 млрд грн.

Крім того, встановлення 7% ставки оподаткування ПДВ та нульової ставки акцизного податку на пальне призвело до зменшення надходжень цих податків з імпорту пального на 60 млрд грн [9].

Запровадження в Україні воєнного стану, тимчасове вимушене призупинення діяльності окремих митниць, зменшення ділової активності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, обсягів виробництва, зміна логістичних маршрутів, блокування морських торгівельних портів, закриття повітряного простору - це все негативно відображається на обсягах оподаткованого імпорту товарів.

Зокрема, обсяги оподаткованого імпорту товарів у 2022 році, у порівнянні з 2021 роком, скоротились на більш ніж у 2,7 рази (з 68,2 млн тонн у 2021 році до 25,8 млн тонн у 2022 році). (рис.2, рис.3) Значне зменшення обсягів оподатковуваного імпорту разом зі змінами правил в оподаткуванні, прийнятих в період збройної агресії, зумовили зменшення обсягу сплачених платежів з імпорту на 49% у 2022 році та відповідно їх частки в загальних обсягах надходжень митних платежів [9].

Так, суттєве зменшення надходжень митних платежів у 2022 році, у порівнянні з 2021 роком, відбулось при імпорті:

• нафти та нафтопродуктів - на 52,8 млрд грн;

• легкових автомобілів - на 31,9 млрд грн;

• газів нафтових - на 20,5 млрд грн;

• вугілля кам'яного, коксу - на 9,8 млрд грн.

Проте, завдяки стійкості та незламності бізнесу, який продовжив роботу попри надскладні умови, Державна митна служба України у 2022 році забезпечила виконання індикативного показника надходжень митних платежів до державного бюджету на 56,9%.

Загалом на рівень надходження митних платежів до бюджету впливає значна сукупність факторів. Провідною складовою адміністрування митних платежів є митна вартість, а також її правильне обчислення й законодавче трактування. Саме вона, є базою нарахування абсолютної більшості митних платежів. Чіткі норми і правила щодо визначення митної вартості товарів дозволяють здійснити ефективну систему контролю за їхнім дотриманням, що, може забезпечити повноту надходжень митних платежів до бюджету. Недооцінювання митної вартості призводить до ухилення від сплати податків суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності. До того ж, разом із заниженням митної вартості товарів, на надходження митних платежів до бюджету впливає правильність визначення країни походження товару та ідентифікація коду при переміщенні товарів, інших предметів через митний кордон. Серед решти факторів, які чинять вплив можемо виокремити структуру зовнішньоторговельного обігу, рівень податкових ставок, митні пільги, валютні курси, ефективність організації митного контролю.

На даному етапі на обсяг митних платежів в доходах бюджету вплинуло і багато додаткових факторів: військове вторгнення, зростання курсу долара, уповільнення економічного зростання, ризики та загрози, пов'язані з використанням інформаційних технологій, корупція та нецільове використання коштів бюджету, призначених на розвиток митної справи та митної інфраструктури, ухилення від сплати митних платежів.

Однією з найбільш вагомих передумов ефективного адміністрування є вибудована взаємодія між різними ланками та органами державного контролю у цій сфері. Тож фактором, що сприятиме підвищенню ефективності роботи з адміністрування митних платежів і ускладнюватиме можливість ухилення від сплати митних платежів за зловживання учасників міжнародної торгівлі є усталена система обміну інформацією та спільна перевірки завдяки взаємодії податкових і митних органів.

Світова практика показує, що вдосконалення механізму взаємодії митних і податкових органів призводить до постійного зростання ефективності фіскальних функцій. Міжнародний досвід свідчить про ефективність міжвідомчих взаємодій митних і податкових органів, яка виражається у збільшенні дохідної частини державного бюджету за рахунок зменшення кількості економічних злочинів, у т.ч фіскальних. Водночас така співпраця стимулює добросовісних учасників зовнішньої торгівлі та загалом призводить до покращення макроекономічних показників національної економіки та умов міжнародної торгівлі між країнами. Така співпраця може сприяти розширенню зовнішньоторговельних зв'язків країни та покращити умови торгівлі через заохочення добросовісної зовнішньої торгівлі учасників шляхом спрощення для них експортно-імпортних операцій.

Взаємодія митних і податкових органів також може включати широкий спектр заходів для запобігання фіскальним злочинам, у тому числі пов'язані з відмиванням незаконно одержаних доходів: ухилення від сплати митних платежів, незаконний переказ готівки валютні активи, недекларування або неправдиве декларування товарів, транспортних засобів

Інформація, якою володіють митні та податкові органи, є взаємодоповнюючою. Митні органи накопичують інформацію про зовнішньоторговельні операції та відомості про закупівлю і реалізацію товарів на внутрішньому ринку. Можна досягти високої ефективності митного адміністрування за рахунок глобальної інформаційної хмари, яка об'єднує інформацію ресурсів країн-партнерів, тобто системи міжвідомчої електронної взаємодії на наддержавному рівні.

Всесвітня митна організація (WCO) також підкреслює необхідність для такого міжвідомчого співробітництва в контексті забезпечення справедливого та ефективного збирання державних доходів. Україна вже зробила перші кроки, приєднавшись до Конвенції про процедуру спільного транзиту, яка є основою для переміщення товарів між 36 країнами. В основі Конвенції лежить ІТ система NCTS (New Computerized Transit System). Вона допомагає обмінюватися митною інформацією з іншими 35-ма країнами. Митниці країн-учасниць Конвенції мають в системі один транзитний документ. Це дозволяє їм забезпечувати належний контроль за транзитними переміщеннями товарів на кожному етапі перевезення. Положення Конвенції сприяють запобіганню шахрайству із супровідними документами, підвищенню безпеки митних перевезень.

Висновки

Враховуючи складність зазначеної сфери відносин, основні напрями вдосконалення системи повинні бути зосереджені на вивченні й аналізі митних відносин у сучасних умовах, усіх механізмів існування та вдосконалення систем адміністрування митних платежів.

Цього можна досягти, якщо впроваджувати відповідні норми національного законодавства із врахуванням загальноприйнятних міжнародних норм, стандартів та досвіду визначення і контролю митної вартості товарів, що визначені у міжнародних угодах.

Підсумовуючи можна виділити основні шляхи реформування системи адміністрування митних платежів: удосконалити організаційно-правове та інформаційне забезпечення діяльності митних органів; посилити контроль митних органів за правильністю класифікації та визначенням країни походження товарів; спростити оформлення митних процедур і регулювання діяльності; запровадити повне електронне декларування; розробити ефективний механізм імплементації норм законодавства ЄС у сфері адміністрування митних платежів та повноцінно інтегрувати інформаційні системи у міжнародну систему транзиту і систему аналізу та управління ризиками; упровадження ефективних загальних і галузевих методів протидії корупції; підвищити ефективність пост-митного контролю; застосовувати новітні організаційні підходи, у тому числі утворити центри фінансових розслідувань; проводити роботу в оперативних групах митних і податкових органів, спільні навчальні програми; вдосконалити Міністерством фінансів методики прогнозування надходжень митних платежів для підвищення якості індикативних показників.

Вищезазначені інструменти здаються досить перспективними в умовах цифровізації економіки, яка призводить до трансформації парадигми митного управління в умовах загальної електронної комерції, електронного банкінгу та іншої інформації та комунікації технології.

Загалом, для підвищення рівня надходжень митних платежів до Державного бюджету необхідно реформувати митне законодавство та забезпечити комплексний контроль за дотриманням митних правил суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та громадянами, вдосконалити контрольні процедури за нарахуванням і сплатою митних платежів і, взагалі, впровадити спрощені та модернізовані митні процедури на кордоні й всередині держави, що, в свою чергу, має вплинути на конкурентоспроможність національної економіки та її стратегічне майбутнє, а відтак і на добробут населення та рівень життя суспільства.

Список використаних джерел

1. Запорожець О. (2012). Система адміністрування митних платежів в Україні. Вісник КНТЕУ,(2), 104-111.

2. Петруня Ю. Є. (2012) Адміністрування митних платежів: стан і перспективи. Вісник Академії митної служби України. Сер.: Економіка, (1), 32-37.

3. Баранов С.О. (2015). Актуальні проблеми адміністрування митних платежів в Україні. Південноукраїнський правничий часопис. (3), 117-119.

4. Батанова Л. (2016). О. Поняття, сутність та особливості адміністрування митних платежів. Lex Portus. (2), 114-123.

5. Годованець О. (2008) Проблемні аспекти адміністрування митних платежів і напрямки їх усунення. Світ фінансів, (17), 147-153.

6. Прокіпчук Л. І. (2016). Система адміністрування митних платежів: теоретичні основи та інституційні засади розвитку. Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України, (121)116-120.

7. Митний кодекс України (Закон України) №4495 (2023). Вилучено із http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/4495-17

8. Державний веб-портал бюджету для громадян. Вилучено із https://openbudget.gov.ua/?month=11 &year=2022&budgetType=NATIONAL

9. Основні показники діяльності митних органів у напрямку адміністрування митних платежів у 2022 році. Вилучено із https://customs.gov.ua/news/zagalne-20/post/u- 2022-rotsi-derzhmitsluzhba-pererakhuvala-do-derzhbiudzhetu-3008-mlrd-grn-chomu- ne-bilshe-1062

Размещено на Allbest.ru