Реформа оподаткування в Україні: огляд податкової реформи "10:10:10"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний університет імені Івана Франка

Реформа оподаткування в Україні: огляд податкової реформи «10:10:10»

Івахів Анастасія Борисівна аспірант

м. Львів

Анотація

Внаслідок агресії Росії, українська економіка виявилася на грані кризи, патячи найбільших втрат за часів незалежності. За оцінкою Міністерства економіки, у 2023 році ВВП України скоротився на 29,2% при відносно помірній інфляції, свідчать попередні дані від цього відомства. Дана ситуація свідчить про серйозні виклики для української економіки. Також, ця проблема справила вплив на міжнародний ринок, де спостерігається рекордна інфляція та зниження економічних показників, що свідчить про глобальні наслідки воєнно-політичних конфліктів. Ця наукова стаття досліджує податкову реформу «10:10:10», яка вводить податок на прибуток, податок на доходи фізичних осіб та податок на додану вартість у розмірі 10%. Реформа спрямована на спрощення податкової системи, стимулювання економічного зростання та збільшення соціальної справедливості. У статті проводиться аналіз ключових аспектів податкової реформи «10:10:10», включаючи порівняльний аналіз із актуальною системою оподаткування в Україні. Автори вивчають передбачувані переваги та можливі ризики, пов'язані з впровадженням «10:10:10». Важливий акцент робиться на впливі цієї реформи на економічний розвиток, фінансову стабільність та соціальну справедливість в Україні. Визначаються переваги та можливі недоліки цієї реформи, а також її відповідність загальним цілям економічної та фінансової стабільності країни.

Висновки статті допомагають розуміти перспективи та можливі наслідки податкової реформи «10:10:10» для економіки та суспільства в цілому. Дослідження спрямоване на вдосконалення розуміння податкових систем і їх впливу на економіку та суспільство, а також на визначення шляхів досягнення фінансової стабільності та сталого розвитку. Тому, дана стаття становить важливий внесок у розуміння потенційних наслідків нової податкової реформи та сприяє обґрунтованому обговоренню її переваг та викликів.

Ключові слова. Податкова реформа «10:10:10», податок на прибуток, податок на доходи фізичних осіб, податок на додану вартість, податкові ставки, об'єкт оподаткування, прибуток, податок на виведений капітал.

Abstract

Ivakhiv Anastasia Borysivna Ph.D. student, Ivan Franko National University of Lviv, Lviv

TAX REFORM IN UKRAINE: AN OVERVIEW OF THE ”10:10:10” TAX REFORM

Due to Russia's aggression, the Ukrainian economy has suffered its most significant losses since gaining independence. According to the Ministry of Economy's estimation, Ukraine's GDP decreased by 29.2% in 2023, with relatively moderate inflation, as indicated by the ministry's preliminary data. This situation signifies severe challenges for the Ukrainian economy. Furthermore, it has also impacted the international market, where record-breaking inflation and economic decline are observed globally, emphasizing the global consequences of armed conflicts. This scientific article explores the «10:10:10» tax reform, which introduces a 10% corporate income tax, a 10% personal income tax, and a 10% value-added tax. The reform aims to simplify the tax system, stimulate economic growth, and enhance social justice. The article conducts an analysis of key aspects of the «10:10:10» tax reform, including a comparative analysis with Ukraine's current taxation system. The authors examine the anticipated benefits and potential risks associated with the implementation of «10:10:10». Significant emphasis is placed on the reform's impact on economic development, financial stability, and social justice in Ukraine. The article identifies the advantages and possible drawbacks of this reform, as well as its alignment with the overarching goals of economic and financial stability in the country.

The conclusions of this article contribute to a better understanding of tax systems and their influence on the economy and society. It also helps determine ways to achieve financial stability and sustainable development. Therefore, this article represents a significant contribution to understanding the potential consequences of the new tax reform and promotes a well-founded discussion of its advantages and challenges.

Keywords: Tax reform «10:10:10», corporate income tax, personal income tax, value-added tax, tax rates, taxable object, income, tax on withdrawn capital.

Постановка проблеми

Через агресію Росії, українська економіка зазнала найбільших втрат за часів своєї незалежності. За оцінкою Міністерства економіки, ВВП України у 2023 році скоротився на 29,2% при відносно помірній інфляції, свідчать попередні дані Міністерства економіки. Дана проблема не лише українська -- в багатьох країнах світу цього року спостерігається рекордна інфляція та зниження економічних показників. Це свідчить про те, що війна впливає на міжнародний ринок, який теж зазнає збитків. Частина територій була окупована. Підприємства в інших регіонах зазнали значних втрат через руйнування та пошкодження потужностей або ж просто зіткнулися з перебоями в роботі та складнощами зі збутом продукції. Зокрема, експортери втратили частину виручки через обмежене судноплавство Чорним морем. Підприємства, які орієнтуються на внутрішній ринок, постраждали через падіння попиту на свою продукцію, порушення виробничих процесів та ланцюгів постачання. Попит на товари та послуги знизився, у тому числі, внаслідок вимушеної міграції мільйонів українців у сусідні країни. І все ж український бізнес та українці продемонстрували вражаючу здатність адаптуватися до складних умов. Більшість підприємств і далі працює під час широкомасштабної війни, нехай і на нижчих потужностях. Аграрії провели чергову посівну, енергетики роблять неможливе для збереження стійкості енергосистеми, доволі стабільно працює IT-сектор, а торгівля та сектор послуг швидко пристосувалися до роботи в умовах постійних обстрілів і повітряних тривог. Масштабний енергетичний терор, влаштований росією під кінець року, хоча і завдав додаткових втрат українській економіці, але зупинити її не зміг.

Перед нами гостро постають ряд економічних проблем:

Матеріальні активи: країна опиниться зі зруйнованою інфраструктурою та виробничими засобами (за оцінками українського KSE Institute, тільки прямі збитки вже суттєво перевершують цифру у 100 мільярдів доларів, сукупні втрати набагато більші).

Оборонний сектор: нікуди не зникне потреба його значного та довгострокового фінансування (мова про відчутно більше ніж рекомендовані у країнах НАТО 2% від ВВП).

Державні витрати: зростатимуть такі витратні категорії як пенсійні виплати (уже зараз 1 працівник утримує 1 пенсіонера), реабілітація ветеранів (сотні тисяч людей), повернення офіційних боргів (на поточний момент вони перевищують 80% ВВП і продовжують стрімко накопичуватися).

Демографічні виклики: до довгострокового тренду зі зменшення та старіння населення додадуться такі нові проблеми як втрачені життя і здоров'я (зараз ми маємо дуже приблизне розуміння відповідних цифр), військові потреби (утримання значної професійного війська і дуже ймовірно підготовка у рази більшого військового резерву із регулярними зборами), еміграція (понад 8 мільйонів людей виїхало з 2022 року, далеко не всі повернуться). податковий реформа прибуток вартість

Крім відновлення інфраструктурних та виробничих можливостей (відбудова), країна потребуватиме величезних щорічних вкладень у капітальні засоби та технології не тільки для зростання добробуту, а й щоб наздогнати європейських сусідів ще у цьому столітті (розбудова), але також і для заміщення більш дефіцитних тепер людських ресурсів та відповідної структурної трансформації економіки (перебудова).

В умовах сьогодення, вітчизняна економіка вимушено стає флексибі- льною у будь-яких проявах. Головною метою, яка збереже стабільність, є - наповнення державного бюджету. Який у свою чергу фінансує армію та наближає нас до перемоги. Тому, питання податків, які впливають на формування фінансової подушки, сьогодні постає не менш гостро.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спираються автори. Особливо такі дослідження актуалізувалися у другій половині ХХ ст. через інтенсифікацію процесу запровадження податку на додану вартість (далі - ПДВ) та соціальну орієнтацію ринкової економіки, а досягли свого піку у період воєнних дій. Над проблемами оподаткування та стабілізації економіки України працювало чимало вітчизняних та зарубіжних вчених: В.М. Андрущенко, О.М. Бандурка, В.В. Буряковський, О.Д. Василик, М.І. Вдовиченко, В.П. Вишневський, Т.А. Власенко, М.Я. Дем'яненко, В.С. Загорський, А.І. Крисоватий, М.П. Кучерявенко, В.В. Макаренко, В.М. Опарін, Д. Рікардо, А. Сміта, П. Семюельсона, Л. Штейна та ін.

Мета статті - дослідження сутності податкової реформи «10:10:10», аналіз її ключових аспектів та відповідність загальним цілям економічної та фінансової стабільності в Україні.

Виклад основного матеріалу

Задля стабілізації економічних процесів, український політик, топ-менеджер, економіст, заступник Керівника Офісу Президента України з 23 листопада 2021 року, - Ростислав Ігорович Шурма висунув пропозицію нової моделі оподаткування, яка згодом отримала назву «10:10:10». Головна мета цієї реформи -- зменшення податкового тягаря на бізнес та громадян, що в свою чергу може вплинути на зростання економіки, збільшення інвестицій та створення нових робочих місць.

Податкова реформа «10:10:10», своєю назвою коротко виражає зміст інновацій, які планується ввести. Основні зміни, які можуть бути запроваджені, вказані у порівняльній таблиці 1.

Таблиця 1. «Основні зміни, які можуть бути запровадженні з прийняттям податкової реформи” 10:10:10”»

Джерело: розроблено автором.

Розглянемо детальніше перелічені у таблиці податки. Особливу увагу хочемо звернути на Податок на виведений капітал, який в даний час заміняють: податок на прибуток підприємств, ПДФО та ПДВ. Прибуток є основним чинником, який впливає на можливість забезпечення фінансування багатьох програм підприємства, пов'язаних як із розширенням потужностей чи поліпшенням якості продукції, так і зміцненням конкурентної позиції, виходом на нові ринки тощо. Неефективна система оподаткування прибутку, яка існує в державі може провокувати суб`єктів господарювання до «тінізації» своїх доходів з подальшим ухиленням від сплати цього податку та відтоку капіталу за кордон. Адже, ще у XIV столітті видатний економіст та філософ Адам Сміт зазначав, що податок жахливий, якщо він заважає людині займатися справою, а для його збору використовується велика бюрократична машина. Хороший податок ніколи не змушує людину від нього ухилятися [2].

Прибуток є частиною доданої вартості продукту, яка залишається після покриття витрат виробництва. Він є об'єктивною економічною категорією і на нього впливають різні об'єктивні процеси: у суспільстві, у сфері виробництва, у розмірі валового внутрішнього продукту тощо. Загалом прибуток характеризує результати фінансово-господарської діяльності підприємства і є узагальнюючим показником ефективності господарювання. Звичним є розуміння прибутку як різниці між доходами та витратами, тому зрозуміло, що на його формування впливають такі чинники як: методика обчислення собівартості продукції, робіт, послуг; система визначення розподілу прямих і непрямих (загальновиробничих) витрат; методика визначення фінансових результатів діяльності; визначення прибутків від фінансової та інвестиційної діяльності та інші.

Відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», прибуток - це сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ним витрати [3]. В Україні обрано курс на європейську модель оподаткування прибутку, з подальшим впровадження плану OECP/G20 щодо протидії розмивання податкової бази та виведення прибутку з- під оподаткування.

Якщо розглядати ставки та розміри податку на прибуток підприємств у зарубіжних країнах, то його питома вага в доходах бюджетів цих країн різна, наприклад: в США коливається від 8% до 11% [4], до 5,5% у Франції та Німеччині, до 11% у Великобританії [5]. Ставки податку також коливаються в різних країнах (рис.1).

Рис. 1. Ставки податку на прибуток в окремих країнах ЄС станом на 19.06.2023 року

Джерело: розроблено автором на основі даних з сайту Державної податкової служби України

Дослідивши особливості систем оподаткування розвинених країн можемо стверджувати, що в Україні регулюючий ефект податку на прибуток є доволі низьким та характеризується практичною відсутністю інвестиційного стимулювання, неповним використанням потенціалу амортизаційної податкової політики, проте прийнятним розміром податкової ставки в порівнянні з рядом зарубіжних країн. Тому, механізм оподаткування прибутку підприємств в нашій країні потребує вдосконалення з метою підвищення саме регулюючої ролі цього податку, адже податок на прибуток підприємств в нашій країні спрямований лише на досягнення фіскальної достатності Державного бюджету. Зрозумілим є той факт, що вітчизняні підприємства зацікавлені в мінімізації прибутку з метою зменшення податкового тягаря, або взагалі обирають шлях до тіньової економіки, що ще більше поглиблює кризу. Тому, нова податкова реформа «10:10:10» пропонує замінити податок на прибуток підприємств, податком на виведений капітал.

Основна перспектива реформування податку на прибуток вбачається у переході до моделі оподаткування виведеного капіталу, згідно з якою оподатковується лише те, що виводиться із бізнесу (у вигляді дивідендів та іншого розподілу прибутку, операцій та платежів, що використовуються з метою оптимізації цього податку). Лише кардинальна зміна правил оподаткування прибутку підприємств зможе, на нашу думку, дозволить вирішити основні існуючі на сьогодні проблеми. Варто зазначити, що таке реформування податку на прибуток в Україні вже активно обговорюється і навіть у 2017 році було розроблено проект закону «Про введення змін до Податкового кодексу України щодо податку на виведений капітал», яким пропонується максимально наблизити процедуру оподаткування прибутку до «естонської моделі» з урахуванням специфіки діяльності вітчизняних підприємств.

Особливостями пропонованої моделі оподаткування прибутку є відсутність таких понять, як доходи/витрати та необхідність підтвердження витрат первинними документами. Об`єктом оподаткування стають операції та платежі, що сьогодні використовуються з метою виведення прибутку, а накопичені збитки минулих періодів (сформованих переважно за рахунок збитків від курсових різниць) не впливають на його розрахунок. При цьому, виникнення об'єктів оподаткування та необхідність сплати податку напряму залежить від рішення платника податків про виведення капіталу в той чи іншій спосіб, а не від закінчення звітного періоду. В результаті встановлення простих і прозорих правил розрахунку об'єкта оподаткування дискретність податку зменшується, адміністрування податку спрощується (в тому числі у зв'язку із зменшенням кількості первинних документів, які постійно треба оформлювати при класичній моделі оподаткування) необхідність в постійному роз'ясненні правил застосування податкової норми відпадає, практика встановлення планів з надходжень в бюджет втрачає сенс.

Передбачається , що в перші роки існування нової моделі оподаткування виведеного капіталу фіскальна ефективність його може знизитися, проте не набагато. Це пов'язано із тим, що при новій моделі податок починають сплачувати й «збиткові» підприємства. Адже окремі операції, які сьогодні часто використовуються для цілей так званої «оптимізації», стають прямим об'єктом оподаткування.

Як зазначають експерти [6] така модель спрямована на встановлення простих і прозорих правил оподаткування, що дозволить:

спростити адміністрування податку, зробивши розрахунок податку та правила звітування прогнозованими та простими;

зменшити кількість податкових перевірок та пов'язаних із цим податкових спорів;

підвищити ліквідність активів підприємств (завдяки стимулюванню реінв естув ання);

створити сприятливі умови для залучення іноземних інвестицій та зупинити відтік капіталу з України;

змінити філософію взаємовідносин платника податку з податковим органом, звести це спілкування до мінімуму;

відновити справедливість в оподаткуванні шляхом вирівнювання податкового навантаження між середнім та великим бізнесом.

Підсумуємо, що головною відмінністю від податку на прибуток є те, що за 10-відсотковою ставкою оподатковують лише кошти, які суб'єкт господарювання виводить зі свого загального обороту у вигляді дивідендів від своєї діяльності, а від податку на виведений капітал, податок на прибуток сплачується з суми, яка є різницею між доходами та витратами.

Що стосується податку на додану вартість (далі ПДВ), то окрім зниження базової ставки оподаткування, ініціаторами реформи пропонується ввести спеціальний рахунок, з якого буде здійснюватися його відшкодування підприємцям. А в разі затримки у виплаті відшкодування на суму боргу будуть нараховуватися відсотки за несвоєчасно виплачені кошти.

Єдиний соціальний внесок (далі ЄСВ) скасовується. Однією з головних причин такого рішення є те, що кожен громадянин повинен мати можливість самостійно вирішувати, у якому розмірі зберігати кошти для забезпечення пенсії та вибирати, чи хоче він відкладати гроші до державного фонду, чи до приватного.

Відомо, що Пенсійний фонд України є дотаційним органом та потребує додаткового фінансування з державного бюджету. Більшість коштів, що надходять до нього, складає ЄСВ з зарплат державних службовців, тоді як бізнес зазвичай оформлює своїх працівників на мінімальну зарплату, щоб зменшити податкові зобов'язання. Таким чином, авторами нової реформи пропонується об'єднати податок на доходи фізичних осіб та єдиний соціальний внесок, запровадивши лише 10% ставку на доходи фізичних осіб.

Ще одним з податків, який обговорюється ініціаторами реформи, є податок на зняття готівки. Наразі невідомо, чи буде він запроваджений і яка буде ставка оподаткування, проте такі обговорення ведуться. Основною метою цього податку називають обмеження готівкових операцій та боротьба з тіньовою економікою. Крім цього, податок на зняття готівки ускладнить схеми незаконного відшкодування ПДВ, зробивши їх менш вигідними. Відповідно до умов нової податкової реформи, запропоновано надати Державній податковій службі України доступ до інформації про рух коштів на банківських рахунках платників податків. Що у свою чергу допоможе запобігти приховуванню прибутків та ухиленню від сплати податків. Одночасно, передбачається збільшити відповідальність за порушення податкового законодавства, а це може включати блокування рахунків або зниження порогу несплати податків, за яким настає відповідальність згідно зі статтею 212 Кримінального кодексу України (Ухилення від сплати податків, зборів, обов'язкових платежів).

Для платників єдиного податку пропонується скасування 2% ставки введеної під час воєнного стану, заборону знімати з рахунку в якості прибутку більше 2% від загально місячного обороту.

Що стосується ренти на видобуток сировини та екологічного податку, то вони будуть збільшені. Так, екологічний податок буде приведений до рівня встановленого в європейських країнах, а розмір рентних платежів буде залежати від світових цін на копалини. Наприклад, при збільшені на світовому ринку цін на нафту, золото тощо, відповідні рентні платежі також будуть збільшені. Реформою передбачено також збільшення ставки військово збору на період дії воєнного стану з 1,5% до 3%.

Аналізуючи ті зміни, які будуть внесені в податкову систему, можна з упевненістю сказати, що запропонована реформа торкнеться всіх суб'єктів господарської діяльності -- як представників малого, середнього так і великого бізнесу, включаючи фізичних осіб-підприємців (ФОП).

Для держави та бізнесу, як і будь-яка інша реформа, податкова реформа «10:10:10» має низку своїх недоліків та переваг. Основними перевагами від зниження податків до 10% як для суб'єктів підприємницької діяльності, так і для держави є такі:

> виведення з тіні значних обсягів економіки (при здоровому функціонуванні податкової системи податки вигідніше буде саме сплачувати, а не приховувати чи оптимізувати);

P зниження рівня податків поступово призведе до збільшення самої бази оподаткування (цей процес є прямим наслідком виводу економіки з тіні);

P зменшення податків вивільняє обігові кошти (це дасть змогу покращити фінансовий стан підприємства та (як приклад) збільшити заробітну плату).

Варто відзначити, що позитивні наслідки реформи можуть відчути й пересічні громадяни, оскільки зниження ставки ПДВ на 10% призведе до зменшення вартості продуктів харчування та інших товарів, оскільки, як відомо, ПДВ сплачується саме покупцем.

Як і у кожного бюджетного та фінансово-економічного процесу, у податковій реформі криються ризики. Певна частина таких ризиків є прямим наслідком воєнних дій, які ведуться на території України. Попри допомогу окремих країн, значна частка витрат на оборону здійснюється за рахунок державного бюджету. Спрогнозувати, коли припиняться такі витрати, або яку форму вони матимуть найближчим часом, неможливо. Отже, і запровадження податкової реформи, яка передбачає перш за все, зниження податків, наразі доволі ризиковий крок. Під прямою загрозою -- видатки бюджету. Серед ризиків різкого зменшення податкових надходжень до бюджету є:

P затримка фінансування соціальних виплат населенню (пенсії, допомога багатодітним сім'ям, інші види допомог та виплат населенню);

P скорочення витрат на утримання працівників бюджетної сфери (невиплата надбавок та премій, затримка фінансування господарських витрат);

P скорочення штату бюджетних установ тощо.

Значний ризик запровадження даної реформи полягає й у неминучості дефіциту державного бюджету, оскільки, компенсаторів всього два: внутрішня емісія української економіки та міжнародна фінансова допомога. Емісія забезпечує швидку користь, але в повній мірі корисною бути не може. Емісія - установлена законодавством послідовність дій емітента щодо випуску та розміщення емісійних цінних паперів [7]. У віддаленому майбутньому емісія спричиняє інфляцію, підвищення цін та здешевлення національної валюти. Масштабовано, для економіки такий компенсатор є руйнівним. Міжнародна фінансова допомога провокує ще більшу залежність економіки України від іноземних донорів. Адже, практично будь-яка допомога базується і на певних умовах для її отримання.

В умовах великої війни, державний бюджет України має критичний дефіцит, який зараз фінансується за рахунок внутрішніх та зовнішніх запозичень. Однак, воєнні потреби та видатки армії держава фінансує власними силами.

Саме тому, податкова інноваційна реформа все по 10 має бути запроваджена лише тоді, коли будуть чітко визначені всі джерела-компенсатори. І потрібен не тільки їх перелік, але й конкретний розрахунок -- в розрізі сум та періодів.

Висновки

Діюча система оподаткування прибутку потребує реформування. Основною проблемою при цьому, є адміністративне навантаження даного податку, яке проявляється в недосконалості податкових перевірок, можливості перенесення збитків минулих періодів на майбутні та різного роду застосування податкових схем, які пов'язані з наданням кредитів, фінансової допомоги пов'язаним особам та ін. Значною мірою, усунути дані недоліки може запровадження нової податкової моделі «10:10:10», яка дозволить спростити розрахунок об'єктів оподаткування, проведення податкового контролю та зменшити адміністративний тягар як для самих компаній, так і для податкових органів.

Заміна податку на прибуток податком на виведений капітал, дозволить певним чином знизити адміністративне навантаження. Фіскальний ефект від запровадження податку на виведений капітал, найвірогідніше, може бути відчутний лише в довгостроковій перспективі, адже зміна бази оподаткування із загального прибутку на розподілений прибуток є формою податкового відтермінування: прибутки оподатковуватиму пізніше, при їх розподілені. Це, в свою чергу, негативно вплине на доходи бюджету в короткостроковому періоді. Разом з тим, усунення можливості застосування податкових схем при оподаткуванні прибутку та виведенні капіталу за кордон, спрощеному контролі за дотриманням законодавства та відсутності перенесення збитків підприємств на майбутні періоди дозволить в подальшому збільшити надходження до бюджету і посилити фіскальний ефект.

Доки український бюджет несе тягар фінансування військових та соціальних потреб, прийняття таких кардинальних змін створить колапс і жодні компенсатори не зможуть заповнити дефіцит бюджету. Тому в умовах війни впровадження такої реформи має бути як мінімум поступове.

Література

1. Сайт Міністерства економіки України [Електронний ресурс].

2. Андрущенко В.Л., Тучак Т.В. Ризики-сигнали тривоги в оподаткуванні. Науковий вісник Національного університету ДПС України (економіка, право), 2010. T-2(49), с.74-83.

3. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затверджене Наказом Міністерства фінансів України № 73 від 07.02.2013 р. [Електронний ресурс].

4. "Доходи Федерального, Державного і Місцевого Уряду Сполучених Штатів" [Електронний ресурс].

5. Сторожук О.В., Панура Ю.В. Податок на прибуток підприємств: вітчизняний та зарубіжний досвід. Науковий вісник Національного університету державної податкової служби України (економіка, право). [Електронний ресурс].

6. Таптунова І. Трансформація податку на прибуток підприємств у податок на виведений капітал (Policy Paper) [Електронний ресурс].

7. Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» [Електронний ресурс].

References

1. Sait Ministerstva ekonomiky Ukrainy [Website of the Ministry of Economy of Ukraine].

2. Andrushchenko V.L., Tuchak T.V. (2010). Ryziky-syhunaly tryvohy v opodatkuvanni [Tax Risks Alert]. Naukovyi visnyk Natsionalnoho universytetu DPS Ukrainy (ekonomika, pravo), 2(49), 74-83 [in Ukrainian].

3. Natsionalne polozhennya (standart) bukhhalterskoho obliku 1 "Zahalni vymohy do finansovoyi zvitnosti," zatverdzhene Nakazom Ministerstva finansiv Ukrainy No. 73 vid 07.02.2013 r. [National Regulation (Standard) of Accounting 1 "General Requirements for Financial Reporting"]

4. "Dokhody Federalnoho, Derzhavnoho i Mistsevoho Uryadu Spoluchenykh Shtativ" [United States Federal State and Local Government Revenue]

5. Storozhuk O.V., Panura Yu.V. (2013). Podatok na prybutok pidpryyemstv: vitchyznyanyy ta zarubizhnyy dosvid [Corporate Income Tax: Domestic and Foreign Experience]. Naukovyy visnyk Natsionalnoho universytetu derzhavnoyi podatkovoyi sluzhby Ukrainy (ekonomika, pravo)

6. Taptunova I. Transformatsiya podatku na prybutok pidpryyemstv u podatok na vyvedenyy kapital (Policy Paper) [Transformation of Corporate Income Tax into Exit Capital Tax]

7. Zakon Ukrainy «Pro tsilni papery ta fondovyy rynok» [Law of Ukraine "On Securities and Stock Market"]

Размещено на Allbest.ru