Екоподатки як стимулятор зменшення шкідливих викидів від теплової енергії (на прикладі Комунального підприємства "Київтеплоенерго")

Размещено на http://allbest.ru

Київський електромеханічний фаховий коледж

Екоподатки як стимулятор зменшення шкідливих викидів від теплової енергії (на прикладі комунального підприємства «Київтеплоенерго»)

Малишкін Олександр Іванович доктор економічних наук, професор

Єлизаров Дмитро здобувач освіти відділення бакалаврату,

м. Київ



Анотація

Сучасний тренд економіки суспільства має тенденцію на перехід від економіки споживання до економіки збереження ресурсів. Розмір витрат вітчизняних енергетичних компаній на прикладі КП «Київпелоенерго», на сплату екоподатку, свідчить про незначну стимулюючу складову існуючої системи оподаткування.

Варто запровадити зменшення ставок екоподатку для тих компаній, які реалізують природоохоронні заходи національного масштабу, що призводять до значних зменшень викидів в атмосферу.

Розглянуто вплив екоподатку на діяльність компанії «КП Київтеплоенерго» як основного виробника теплоенергії у м. Києві, так і на прикладі його окремого структурного підрозділу - районної котельні «Веркон». екологічний оподаткування природоохоронний енергетичний

В періоді, що аналізується, виявлено незначну частку екоподатку у собівартості реалізації (0,11 % та 0,14 %) та до чистого доходу компанії (0,12 % та 0,13), що свідчить про незначне податкове навантаження на собівартість і дохід компанії від екологічного оподаткування.

Враховуючі зростання податку в абсолютній сумі у 2022 на 40 % та у 2023 р на 60 % можна передбачити абсолютне зростання у 2023 р порівняно з 2020 р на 100 %, тобто у два рази. Якщо у 2020 р. він становив по компанії 22, 434 млн.грн, то на 2023 рік можна спрогнозувати сумарно 44 млн грн. екоподатку. Відносно собівартості частка може зрости удвічі і вийти на позначку 0,22 - 0,24 %. За умови, що зростання собівартості не буде стрімким.

Згідно з рішенням Кабінету Міністрів України з 2024 року підприємства-забруднювачі мають оприлюднювати дані про викиди в атмосферне повітря та заходи, які вони здійснюють для їх поступового зменшення. Інформація публікуватиметься на екологічній платформі Міндовкілля «ЕкоСистема»

Проте, у складі цієї інформації знову не передбачено даних про суми екоподатку.

Реформа в ЄС передбачає зменшення концентрації забруднюючих речовин у димових газах у середньому у два рази. Якщо вітчизняні котельні станції відповідатимуть таким вимогам, це сприятиме чистоті повітря у містах України та вступу до ЄС на правах члена. Крім того, зменшення викидів у переводі на питому масу призводить до зменшення бази оподаткування і відповідно, суми екоподатку. Таким чином, євронорми екології сприяють одночасно як чистоті повітря, так і економії коштів на сплату податку.

Ключові слова: екологічний податок, забруднення повітря, енергетичні підприємства Києва, вимоги ЄС до екології.



Abstract

Eco taxes as a stimulator for reducing harmful emissions from heat energy (on the example of the municipal enterprise "Kyivteploenergo”)

Malyshkin Oleksandr Ivanovych Doctor of economics, professor, Kyiv Electromechanical Vocational College, Povitroflotskyi Ave., 45, Kyiv,

Yelizarov Dmytro Student of the bachelor's department, Kyiv Electromechanical Vocational College, Povitroflotskyi Ave., 45, Kyiv

The modern trend of society's economy tends to transition from a consumption economy to a resource conservation economy. The size of the expenses of domestic energy companies, for example, KP "Kyivpeloenergo", for the payment of eco-tax, shows that the incentive component of the existing taxation system is insignificant. It is worth introducing a reduction in eco-tax rates for those companies that implement environmental protection measures on a national scale, which lead to significant reductions in emissions into the atmosphere.

The impact of the eco-tax on the activities of the company "KP Kyivteploenergo" as the main producer of heat energy in the city of Kyiv, as well as on the example of its separate structural subdivision - district boiler house "Verkon" was considered.

In the analyzed period, an insignificant share of eco-tax was found in the cost of sales (0.11% and 0.14%) and to the net income of the company (0.12% and 0.13), which indicates a small tax burden on the cost and income companies from environmental taxation. Taking into account the increase of the tax in the absolute amount in 2022 by 40% and in 2023 by 60%, it is possible to predict an absolute increase in 2023 compared to 2020 by 100%, i.e. twice. If in 2020 it amounted to 22,434 million hryvnias for the company, then for 2023 it is possible to forecast a total of 44 million hryvnias. eco tax Relative to the cost price, the share may double and reach the mark of 0.22 - 0.24%. Provided that the increase in the cost price will not be rapid.

According to the decision of the Cabinet of Ministers of Ukraine, from 2024, polluting enterprises must publish data on emissions into the atmosphere and the measures they take to gradually reduce them. The information will be published on the ecological platform of the Ministry of the Environment "EkoSistema". However, this information again does not include data on the amount of eco-tax.

The reform in the EU envisages reducing the concentration of pollutants in flue gases by an average of two times. If domestic boiler plants meet such requirements, it will contribute to clean air in Ukrainian cities and to joining the EU with the rights of a member. In addition, the reduction of emissions in terms of specific mass leads to a reduction of the tax base and, accordingly, the amount of eco-tax. Thus, the European standards of ecology contribute simultaneously to both air cleanliness and tax savings.

Keywords: ecological tax, air pollution, energy enterprises of Kyiv, EU environmental requirements.



Вступ

Постановка проблеми. Україна прагне входження до Європейського союзу, де питанням екології приділяється значна увага. В напрямку євроінтеграції 2018 року в Україні прийнятий Національний план скорочення викидів від великих паливних установок, за яким частина ТЕС до 2033 року повинна бути модернізована, а частина, яку не можна модернізувати - підлягає закриттю [1].

Якісного палива для ТЕС не завжди вистачає, тому більшість з них змушені працювати на паливі низької якості, при згорянні якого в атмосферу разом з димом надходить ще більша кількість шкідливих для людини і довкілля сполук. При спалюванні палива на ТЕС утворюються продукти згоряння, які містять тверді частинки, летючу золу, газоподібні продукти неповного згоряння палива, оксиди азоту, сірчаний і сірчистий ангідрид, оксид сірки, оксиди металів тощо. Викиди від роботи цієї галузі складають близько 30% усіх твердих частинок, 63% сірчаного ангідриду, 53% оксидів азоту, що надходять в атмосферу внаслідок господарської діяльності людини в Україні. [2].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина аналізують теплове забруднення - один із видів фізичного забруднення довкілля, що являє собою довгострокове або періодичне збільшення температури вище звичайного рівня. Для урбанізованих територій характерна поява «теплової шапки» над ними, так званого «острова тепла», який має кулеподібну форму. Основними джерелами теплового забруднення довкілля є викиди в атмосферу нагрітих оброблених газів [3].

Саймон Купер (Simon Kuper) 2011 року у зв'язку з конференцією ООН зі зміни клімату в Дурбані писав, що відсутність готовності до дій світової спільноти навряд чи пов'язана з нечисленними голосами кліматичних скептиків. Було б великою помилкою вважати, що політичні рішення, зокрема й пов'язані зі ставленням до зміни клімату, дійсно пов'язані з науковими уявленнями про цей феномен [4].

Даніель Заревіца (Daniel Sarewitz) пов»язує бажання перетворень в екологічних питаннях з політичними інтересами. У царині кліматичної політики тривалий час (70-і - 2000-і роки ХХ ст.) більш наявними були політичні інтереси, ніж наукові дослідження. Саме тому політичні конфлікти інтересів на той час мали бути винесені на громадське обговорення [5].

Майк Г алм також пов'язує ставлення до кліматичних змін і кліматичний скептицизм не стільки з наукою, скільки з різним світоглядом і переконаннями, через що можливість переконати опонентів у таких суперечках обмежена [6].

С. Сучек аналізує роль екооподаткування на рівні місцевих бюджетів України, достатність його ресурсів для фінансування природоохоронних заходів [7]. Разом з тим, недостатньо публікацій щодо впливу екоподатків на діяльність підприємств як стимулятора зменшення викидів.

Метою статті є аналіз впливу розміру екоподатку як стимулятора зменшення викидів на діяльність підприємства системи теплопостачання на прикладі м. Києва.



Виклад основного матеріалу

Будь-яка теплова машина характеризується величиною ККД, що показує відношення корисної роботи до затраченої енергії. ККД на сучасних АЕС становить приблизно 30-35 %, а на ТЕЦ -- 35-40 %. Це означає, що більша частина теплової енергії (60-70 %) викидається в навколишнє середовище [3]. Стан повітря у м. Києві турбує її мешканців. Для оцінки якості повітря екології використовують загальний індекс якості повітря (CAQI, Common Air Quality Index), який прийнятий в розвинутих країнах. Індекс формується автоматично на основі показників кількох основних забруднювачів: частки пилу, діоксид сірки, діоксид азоту, приземний озон та оксид вуглецю. Чим нижчий показник CAQI, тим краща якість повітря. Безпечним для здоров'я людини вважається величина не більше 10 пунктів [8]. Так, за даними пунктів моніторингу у м. Києві вранці 20.01.23 року визначено наступні показники CAQI: лівий берег - Харківське шосе - 26, вул. Архітектора Вербицького - 23. На правому березі - на вул. Турівській - 21, на вул. Щусєва - 23, на пр. Перемоги - 24, на вул. Китаївській - 26 пунктів [8].

Отже, стан повітря у м. Києві у двічі перевищує норматив, що можна назвати незадовільним результатом. Вихід з цієї ситуації - зниження теплового забруднення через поступову відмову від викопного палива і перехід на відновлювану енергію сонця, вітру, води.

Разом з тим, місія стимулятора зменшення викидів забруднюючих речовин, відведена екологічному податку. Чим більше підприємство- забруднювач нараховує і сплачує екоподатку, тим більшим має бути стимул до його зменшення. Для цього потрібно впроваджувати засоби зменшення обсягів викидів. З іншого боку, екоподаток відіграє фіскальну функцію, виступаючі джерелом надходжень до зведеного державного бюджету України (табл. 1).



Таблиця 1

Надходження екоподатків до зведеного бюджету України

за 2017-2021	рр., млрд.грн.
Вид екоподатку	Роки:
	2017	2018	2019	2020	2021
1. За викиди в атмосферне повітря	2,41	2,40	2,47	1,92	2,07
2.За викиди у водні об»єкти	0,14	0,15	0,15	0,15	0,15
3.За розміщення відходів	0,86	1,06	1,02	1,05	1,13
4. За утворення та/або зберігання радіоактивних відходів	0,98	1,02	1,07	1,02	1,04
5.За викиди в атмосферу двоокису вуглецю	0,00	0,00	0,84	1,04	1,05
Разом:	4,39	4,65	5,54	5,16	5,43

Джерело: власна розробка на підставі [9].

При цьому на утримання Міндовкілля на 2022 рік було виділено 11,4 млрд грн [9], що на 360 млн грн більше, ніж 2021року. Тобто, збір від екоподатку покриває фінансування установи, яка займається екологічними питаннями лише частково (за 2021 рік - на 48 %).

Таким чином, в аналізованому періоді екоподаток є доволі стабільним і має тенденцію на невеличке зростання за рахунок, переважно, збільшення ставок податків.

За такої ситуації він слабо виконує свою місію - спонукати підприємства до зменшення обсягів викидів.

Розглянемо вплив екоподатку на діяльність компанії «КП Київтеплоенерго» (далі - «КП КТЕ» або компанія), як основного виробника теплоенергії у м. Києві, так і на прикладі його окремого структурного підрозділу - районної котельні «Веркон» (РК «Веркон»).

РК «Веркон» має встановлену потужність водогрійних котлів у 90 Гкал/год (об'єкт першої групи), щорічний обсяг виробленої теплової енергії у середньому становить 35 тис. Гкал.

Викиди забруднюючих речовин, що утворюються при спалюванні природного газу в котельних агрегатах відводяться в атмосферу через димар, висотою 58 м над рівнем землі з діаметр гирла - 3,1 м.

Обсяг викидів забруднюючих речовин (газів) в атмосферу м. Києва становить: діоксиду вуглецю (СО2) - 11820 т/рік, оксид азоту (NO2), метану - 12,796 т/рік, механічні утворення стаціонарних джерел - 1,820 т/рік. [10].

Застосовуючі ставки екоподатку, передбачені ст. 243 Податкового кодексу України (ПКУ) ми визначили розмір екоподатку РК «Веркон» в атмосферу м. Києва за обсяги викидів забруднюючих речовин за 2021 рік у таких розмірах (табл. 2).

Таблиця 2

Розмір екоподатку за викиди забруднюючих речовин РК «Веркон» в атмосферу м. Києва за 2021 рік

Найменування і кількість викидів, тон, пункт ПКУ	Ставка податку за тону, грн	Сума податку, грн
Парникові гази
Оксид азоту (NO2), 12,796 т. (п. 243.1 ПКУ)	1553,79	19 882
Діоксид вуглецю (СО2), 11820 т. (п. 243.4 ПКУ)	0,26	3 073
Забруднюючі речовини (сполуки), клас небезпечності ІІ
Механічні утворення стаціонарних джерел, 1,820 т. (п. 243.2 ПКУ, ІІІ клас небезпечності)	379,22	690
Разом:		23645

Джерело: власна розробка.

Отже, сума екоподатку РК за рік становила 23 645 грн. Для визначення суттєвості такого розміру витрат на зниження викидів необхідно визначити частку екоподатку в доходах компанії.

Виходячи з того, що щорічний обсяг виробленої теплової енергії РК у середньому становить 35 тис. Гкал., приймає його за обсяг реалізації послуг споживачам.

Ціна (тариф) 1 Гкал тепла у м. Києві у 2021-22 рр. становила 1654,41 грн із ПДВ або 1323,53 без ПДВ. Тоді виручка без ПДВ від продажу теплоенергії за рік - 46 323 480 (35000 кал х 1323,53) грн. Отже, частка екоподатку у чистому доході РК за 2021 р. становить 0,05 % (23 645 / 46 323 480). Аналогічну методику розрахунків застосовано для компанії в цілому у період 2022 та 2023 років.

За базу розрахунків приймаємо інформацію про обсяги викидів в атмосферу з офіційного документу - Схеми теплопостачання м. Києва на період до 2030 р, що затверджена КМДА від 2020 року [11] (табл. 3) та ставок екоподатку відповідно до п. 243.1, п. 243.2, п. 243.4 ПКУ (табл. 4).

Таблиця 3

Прогнозні обсяги шкідливих викидів в атмосферу теплокотельнями м. Києва

Виробник	Наявна потужність, на відпуск теплоенергії Гкал/год	Оксид азоту (NOx), т	Оксиду вуглецю (СО), т	Діоксид сірки (SO2), т	Діоксид вуглецю (СО2), т
2022 рік (дод. 3.6 Схеми теплопостачання м. Києва)
КП Київтеплоенерго	4328	4934	357	4700	4 664430
Інші виробники	4437	1742	1220	10	789532
Разом:	8765	6676	1577	4710	5 433 833
2025 рік (дод. 3.8 Схеми теплопостачання м. Києва)
КП Київтеплоенерго	5330	1419	1590	3
Інші виробники	4566	5306	203	3265
Разом:	9896	6725	1793	3268	5 947 738
2030 рік (дод. 3.9 Схеми теплопостачання м. Києва)
КП Київтеплоенерго			1779
Інші виробники	4876	3689	1454	1,32
Разом:	11281	6434	3233	7,53	7 087 336
Після впровадження заходів нової схеми теплопостачання	12623	7550	3782	7,53	8 408 233

Джерело: власна розробка на підставі [11].

Отже, при збільшенні виробничих потужностей теплогенерації у 2030 р проти 2022 р на 128 %, викиди оксид азоту (NOx) зменшуються на 4 %, діоксиду сірки (SO2) у 324 рази.

Проте, зростатимуть викиди оксиду вуглецю та діоксиду вуглецю. Після впровадження заходів нової схеми теплопостачання обсяги викидів зростатимуть пропорційно збільшенню потужності генерації - приблизно на 18 %.

Таблиця 4

Прогнозні витрати з екоподатку за викиди в атмосферне повітря КП КТЕ за 2022 та 2023 рр.

Показник	Річні обсяги викидів, тон
	Оксидів азоту (NOx)	Оксиду вуглецю (СО)	Діоксину сірки (S02)	Діоксину вуглецю (С02)	тверді частинки (3 клас небезпеки)	Разом:
Кількість викидів, тон	6676	1577	4710	5 433 833	2 985	5449748
Ставка податку, грн/тону на 2022 р.	1553,79	58,54	1553,79	30,00	379,22	х
Сума податку на 2022 р., грн	10 372501	92317	7 318351	163 014 990	1 131 972	181 930 130
Ставка податку, грн/тону на 2023 р.	2574,43	96,99	2574,43	30,00	628,22	х
Сума податку на 2023 р., грн	17 186694	152953	12 125565	163 014 990	1 875 142	194355438
Зростання податку, %	170	165	171	-	165	168

Джерело: власна розробка на підставі [11].

Отже, за 2023 рік у порівнянні з 2022 роком відбудеться зростання податку в абсолютній сумі - 12,4 млн.грн або у середньому на 168 %.

Для з'ясування суттєвості впливу екоподатку на діяльність компанії проведено розрахунок частки екоподатку у складі чистого доходу та собівартості реалізації компанії (табл. 5).



Таблиця 5

Частка екологічного податку у сумі собівартості та чистого доходу КП КТЕ за 2019 та 2020 рр.

№	Показник	за 2019 р.	за 2020 р.
1	Екоподаток за викиди, тис. грн	18172	22 434
2	Екоподаток за розміщення відходів, тис. грн	18	32
3	Всього екоподатків, тис. грн	54808	76956
4	Собівартість реалізації	16 025 621	15 960 201
5	Чистий дохід	14 866 617	16 284 533
6	Частка екоподатку у собівартості, %, (р.1+р.2/р.4)	0,11	0,14
7	Частка екоподатку у чистому доході, % (р.1+р.2/р.5)	0,12	0,13

Джерело: власна розробка на підставі [11, 12].

Отже, частка екоподатку у собівартості реалізації (0,11 % та 0,14 %) та чистого доходу компанії (0,12 % та 0,13 %) є незначною. Ці частки є дещо вищими за показник структурного підрозділу компанії (РК «Веркон» - 0,05 %).

У будь-якому випадку вона не перевищує 0,2 % пунктів, що свідчить про незначне податкове навантаження на собівартість і дохід компанії від екологічного оподаткування.

Екоподаток входить до складу ресурсних податків підприємства- платника податків, які відображають у фінансовій звітності у складі адміністративних витрат [13, с. 99].

До складу ресурсних податків окрім екоподатку згідно ПКУ включають рентну плату (за використання води, лісових ресурсів, раіочастот тощо ), податки на майно (за землю, нерухомість, авторанспорт).

У цьому зв'язку важливо проаналізувати частку ресурсних податків податків у собівартості реалізації компанії (табл. 6).



Таблиця 6

Частка ресурсних податків у собівартості реалізації КП КТЕ

№	Показник	за 2019 р.	за 2020 р.
1	Податки, що включені до собівартості продукції, тис. грн	135 676	130 241
2	Собівартість реалізації, тис. грн	16 025 621	15 960 201
3	Частка податків у собівартості, %, (р.1/р.2)	0,84	0,81

Джерело: власна розробка на підставі [12].

Отримані величини (0,84 % і 0,81 %) корелюють із частками екоподатків та не перевищують 1 %, що свідчить про незначне податкове навантаження на собівартість реалізації компанії від ресурсного оподаткування. На відміну від екоподатку, плати за ресурси виробничому підприємству практично не можливо уникнути. Тому можливим резервом зменшення цієї групи податків може бути лише екоподаток. Незначні частки податків у собівартості КП пояснюються великими сумами витрат, які несе компанія у ході виробничого процесу, левову частку яких складає вартість палива (газу природнього) для виробництва тепла (близько 75-80 % собівартості тепла). Аналіз динаміки витрат компанії з екоподатку свідчить про незначне його зростання в абсолютних сумах (табл. 7).

Таблиця 7

Динаміка витрат з екоподатку за забрудення повітря КП КТЕ

Показник	2019 р.	2020 р	2022 р.	2023 р., прогноз за ставками податку	2024 р., прогоноз + 40 % від кол. 3	Зростання, %
						2023 р. проти 2020 р.	2024 р. проти 2020 р.
х		1	2	3	4	5	6
Витрати з екоподатку за забрудення повітря, тис. грн.	18172	22434	22506	31 234	43727	139,3	194,9

Джерело: власна розробка на підставі [12] та прогнозних даних.



Відповідно до змін до Податкового кодексу України (ПКУ), суттєво зростають ставки екоподатку у 2023 та 2024 рр. - відповідно на 40 і 60 %.

Тому зростання витрат з екоподатку по КП КТЕ у 2023 р. та 2024 р. проти 2020 р відповідно 139,3 та 194,9 % мають своє обгрунтування. Податківці плекають надію, що це призведе до збільшення надходжень до бюджету та більше стимулюватиме підприємства до вжиття заходів природоохоронної діяльності [14].

З іншого боку, кожен податок доцільно аналізувати у складі податкових платежів підприємства, які утворюють станом на кінець року певну суму його боргу (кредиторської заборгованості) перед бюджетом (табл. 8).

Таблиця 8

Частка екологічного податку КП КТЕ у сумі боргу за податками до бюджету

№	Показник	за 2019 р.	за 2020 р.
1	Екоподаток за викиди, тис. грн	18172	22434
2	Екоподаток за розміщення відходів, тис. грн	18	32
3	Податок на доходи фізичних осіб, тис. грн	14250	19296
4	Інші податки, тис. грн	22368	35194
5	Всього податків, тис. грн	54808	76956
6	Частка екоподатку у загальній сумі боргу за податків, %, (рЛ+р.2/р.5)	33,201	29,158

Джерело: власна розробка на підставі [12].

Отже, наявна значна частка екоподатку у сукупній податкової заборгованості компанії - 29 - 33 %.

Аналогічно по 1/3 займають податок на доходи фізичних осіб та інші (переважно, ресурсні) платежі.

Така ситуація є характерною для комунальних підприємств, які мають збитки і не нараховують податку на прибуток.



Щодо оприлюднення інформації про екоподатки та природоохоронні заходи. Інформація про екоподатки та природоохоронні заходи наводиться у різних формах звітності, проте, в урізаному вигляді:

Вид звітності	Форми звітності	Показники до відображення
Податкова звітність	Податкова декларація з екоподатку	Обсяги викидів, ставки податку, сума податку до сплати.
Фінансова звітність	Баланс (звіт про фінансовий стан) та інші форми	Відображається заборгованість бюджету у складі загальної заборгованості.
Статистична звітність	ф. № 1-екологічні витрати (річна)"; ф. № 2-ТП (повітря) (річна) та інші форми	Природоохоронні заходи: витрати на охорону навколишнього природного середовища тощо. Суми податку не наводяться.

Отже, суми нарахованого екоподатку наводять лише у податкові декларації, які не оприлюднюються. Форми статистичної звітності також не є публічними. Жодна форма звіту підприємства не надає інформації про фактичну сплату податку до бюджету. По суми надходжень екопо датків до центрального та місцевих бюджетів можливо дізнатися лише з публікацій Держказначейства України. Як відомо, відкритою за законодавством є лише фінансова звітність підприємства, яка не містить ніякої інформації про екоподатки. Зрозуміло,що на такому інформаційному ґрунті зібрати детальну інформацію з доступних джерел аналітикам дуже важко. Це - одна з причин малої кількості вітчизняних публікацій на тему екооподаткування.

Доречним виявилося рішення Кабінету Міністрів України, згідно з яким вже з 2024 року підприємства-забруднювачі мають оприлюднювати дані про викиди в атмосферне повітря та заходи, які вони здійснюють для їх поступового зменшення. Інформація публікуватиметься на екологічній платформі Міндовкілля «ЕкоСистема» [15]. Проте, у складі цієї інформації знову не передбачено даних про суми екоподатку.

Вимоги ЄС. Згідно з оцінкою Єврокомісії станом на кінець червня 2022 року, законодавство України в питаннях захисту довкілля та клімату перебуває на початковому рівні відповідності стандартам Євросоюзу [16]. Окрім законодавчого підґрунтя, необхідно забезпечити технічні параметри відходів. Орієнтиром вимог ЄС можуть слугувати наступні граничні величини (норми) концентрації забруднюючих речовин в димових газах, затверджені Директивою ЄС 2015/2193 (табл. 9).

Таблиця 9

Граничні величини (норми) концентрації забруднюючих речовинув димових газах середніх спалювальних установок в ЄС, мг/нм3

Забруднююча речовина	Природній газ	Газоподібне паливо	Вугілля
	до 2018 р	після 2018 р.	до 2018 р	після 2018 р.	до 2018 р	після 2018р.
NOx	250	100	250	200	650	300
SO2	-	-	35	35	1100	400
тверді частинки					30	20

Джерело: дод. 3.7 до Схеми теплопостачання м. Києва на період до 2030 [11].

Отже, реформа в ЄС передбачає зменшенняя концентрації забруднюючих речовин у димових газах у середньому у два рази. Якщо вітчизняні котельні станції відповідатимуть таким вимогам, це сприятиме чистоті повітря у містах України та вступу до ЄС на правах члена. Крім того, зменшення викидів у переводі на питому масу призводить до зменшення бази оподаткування і відповідно, суми екоподатку. Таким чином, євронорми екології сприяють одночасно як чистоті повітря, так і економії коштів на сплату податку. Більш високими в країнах ЄС є і частки екоподатків у структурі податків до місцевих і центральних бюджетів.



Висновки

Сучасний тренд економіки суспільства має тенденцію на перехід від економіки споживання до економіки збереження ресурсів. Розмір витрат вітчизняних енергетичних компаній на прикладі КП «Київпелоенерго» на екоподаток, свідчить про незначну стимулюючу складову існуючої системи оподаткування. Варто запровадити зменшення ставок екоподатку для тих компаній, які реалізують природоохоронні заходи національного масштабу, що призводять до значних зменшень викидів в атмосферу, землю і водні ресурси.



Література

1. Ел. ресурс: [https://mepr.gov.ua/timeline/Nacionalniy-plan-skorochennya-vikidiv-vid- velikih-spalyuvalnih-ustanovok-NPSV.htm ?].

2. Ел. ресурс: https://ecomonitoring.info/2019/08/15/434/

3. Теплове забруднення//Словник-довідник з екології: навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. -- Херсон : 1111 Вишемирський В. С., 2013. -- С. 173].

4. Simon Kuper: Squabbling while the world burns. [Архівовано 8 березня 2016 у Wayback Machine.] FT, 25. November 2011.

5. Daniel Sarewitz: The Trouble With Climate Science: More research makes the controversy worse. [Архівовано 29 серпня 2018 у Wayback Machine.] Slate, 10. Marz 2010).

6. Mike Hulme: Why We Disagree About Climate Change, Understanding Controversy, Inaction and Opportunity. Cambridge University Press, 2009, ISBN 978-0-521-72732-7).

7. Сучек С. Екологічний податок та екологічні видатки місцевих бюджетів України. Економіка та суспільство, № 30/2021.

8. Ел. ресурс: https://bigkyiv.com.ua/kyyan-poperedzhayut-na-livomu-berezi-stolyczi- perevishhena-konczentracziya-sirkovodnyu-u-povitri/)

9. Ел. ресурс: https://www.saveecobot.com/analytics/ecotaxes

10. Ел. ресурс: https://kte.kmda.gov.ua/ >pidgotovka-do-zymy-kyi-vteploenergo-vidremontuvalo...

11. Схеми теплопостачання м. Києва на період до 2030 р. https://dzki.kyivcity.gov.ua/ content/shema-teplopostachannya-m-kyieva-do-2030-roku.html

12. Фінансова звітність КП «Київтеплоенерго» за 2020 рік. https://zvitnist.com/ 40538421_ KOMUNALNE_PIDPRYYEMSTVO_VYKONAVCHOHO_ORHANU_KYYIV#zvit

13. Малишкін О.І. Економіка виробництва. Посібник. К.: ТРОПЕА, 2022.- 128 с.

14. Ел. ресурс: https://news.dtkt.ua/taxation/other/81014-stavki-ekopodatku-za-zabrudnennya

15. Ел. ресурс: https://mepr.gov.ua/news/41179.html

16. Єврокомісія оприлюднила звіт про відповідність України законодавству ЄС. https://interfax.com.ua/news/political/888902.html).



References

1. Mepr.gov.ua Retrieved from https://mepr.gov.ua/timeline/Nacionalniy-plan-skorochennya- vikidiv-vid-velikih-spalyuvalnih-ustanovok-NPSV.htm ? [in Ukrainian].

2. Ecomonitoring.info Retrieved from https://ecomonitoring.info/2019/08/15/434/ [in Ukrainian].

3. Lanovenko, O. G. , ostapnhina, O. O. (2013). Teplove zabrudnennja [Thermal pollution]. Herson : PP Vishemirs'kij V. S. [in Ukrainian].

4. Simon, Kuper (2011). Squabbling while the world burns. [arhaovano 8 bereznja 2016 u Wayback Machine.] FT, 25 [in English].

5. Daniel, Sarewitz (2010). The Trouble With Climate Science: More research makes the controversy worse. [arhaovano 29 serpnja 2018 u Wayback Machine.] [in English].

6. Mike, Hulme (2009). Why We Disagree About Climate Change, Understanding Controversy, Inaction and Opportunity. Cambridge University Press [in English].

7. Suchek, S. (2021). E^log^m] podatok ta ekologmhrn vidatki mncevih bjudzhetiv Ukrami [Environmental tax and environmental expenditures of local budgets of Ukraine]. Ekonomika ta suspil'stvo - Economy and society, 30/2021 [in Ukrainian].

8. Bigkyiv.com.ua Retrieved from https://bigkyiv.com.ua/kyyan-poperedzhayut-na-livomu- berezi-stolyczi-perevishhena-konczentracziya-sirkovodnyu-u-povitri/ [in Ukrainian].

9. Www.saveecobot.com Retrieved from https://www.saveecobot.com/analytics/ecotaxes [in Ukrainian].

10. Kte.kmda.gov.ua Retrieved from https://kte.kmda.gov.ua/ >pidgotovka-do-zymy-kyi- vteploenergo-vidremontuvalo... [in Ukrainian].

11. Shemi teplopostachannja m. Kwva na period do 2030 r. [Heat supply schemes of the city of Kyiv for the period until 2030]. Retrieved from https://dzki.kyivcity.gov.ua/content/shema- teplopostachannya-m-kyieva-do-2030-roku.html [in Ukrainian].

12. Finansova zvitnist' KP «Kiivteploenergo» za 2020 rik. [Financial reporting of KP "Kyivteploenergo" for 2020]. Zvitnist.com Retrieved from https://zvitnist.com/40538421_ KOMUNALNE_PIDPRYYEMSTVO_VYKONAVCHOHO_ORHANU_KYYIV#zvit [in Ukrainian].

13. Malishkin, O.I. (2022). Ekonomika virobnictva [Economy of production]. K.: TROPEA [in Ukrainian].

14. News.dtkt.ua Retrieved from https://news.dtkt.ua/taxation/other/81014-stavki- ekopodatku-za-zabrudnennya [in Ukrainian].

15. Mepr.gov.ua Retrieved from https://mepr.gov.ua/news/41179.html [in Ukrainian].

16. Єvrokomisija opriljudnila zvit pro vidpovidnist' Ukraini zakonodavstvu ЄS [The European Commission published a report on Ukraine's compliance with EU legislation]. Interfax.com.ua Retrieved from https://interfax.com.ua/news/political/888902.html [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru