Фінансування бізнес-проєктів через залучення інвестиційного та кредитного інструментарію

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний біотехнологічний університет

Сумський національний аграрний університет

Луганський національний аграрний університет

Фінансування бізнес-проєктів через залучення інвестиційного та кредитного інструментарію

Олександра Валеріївна Мандич,

Артем Олександрович Науменко,

доктор наук з державного регулювання, професор, професор кафедри менеджменту, бізнесу і адміністрування

Тетяна Володимирівна Устік,

Інна Вікторівна Науменко,

кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри економіки підприємства, маркетингу та економічної теорії

Анотація

Стаття присвячена дослідженню питань формування моделей фінансового забезпечення бізнес-проєктів та визначенню ключових факторів успіху при створенні інвестиційної привабливості для різних груп учасників. Доведено, що теоретичний базис дослідження дозволяє розширювати предметну область та залучати ефект синергії, інтеграційні моделі та блокові алгоритми взаємодії між окремими учасниками формування фінансового ресурсу для бізнес-проєктів (інвестиційного, кредитного) з одночасним розширенням застосування фінансових агрегатів. Представлено чинники впливу на побудову фінансових механізмів для бізнес-проєктів, наведено фактори в розрізі позитивних та негативних наслідків, запропоновано окремі шляхи розвитку фінансових інструментів залучення ресурсів та можливостей нівелювання визначених ризиків та загроз. Окреслено важелі фінансування за різними групами, зокрема, в залежності від терміновості проєкту, від галузевої приналежності та сфери бізнесу, від причетності учасників до державних чи комерційних організацій, від рівня конкурентоспроможності проєкту, спроможності результативного освоєння фінансових ресурсів та рівня соціальної відповідальності бізнесу загалом. Результати дослідження представляють сутнісне наповнення та можливості прикладного використання базового інструментарію фінансових механізмів: проєктного фінансування, банківського кредитування, інвестування та їх підвидів. Запропоновано механізми та алгоритми поєднання окремих інструментів з урахуванням стадій життєвого циклу та з можливостями долучення інвестицій в процесі провадження бізнес-проєктів. Представлено на реальних прикладах більш інвестиційно привабливі сфери залучення фінансових інвестицій для вирішення нагальних питань виходу з кризи та забезпечення розвитку економічної системи країни й регіонів в існуючих умовах. Приділено увагу опрацюванню особливостей залучення фінансової підтримки через програми державної підтримки, грантові програми від вітчизняних та закордонних організацій з розумінням їх актуалізації в сучасних умовах невизначеності та важливості розвитку соціально-орієнтованого підприємництва.

Ключові слова: бізнес-проєкт, фінансова система, проєктне фінансування, інвестиційна привабливість, кредитний менеджмент, інтеграційні механізми, ресурсне забезпечення, результативність.

Abstract

Основна частина

Існуючі механізми фінансового забезпечення бізнесу мають розширений перелік інструментів та напрямів отримання відповідних ресурсів. Однак в сучасних умовах невизначеності постає низка питань щодо процедур та визначення ресурсного наповнення. Більш того, кризова ситуація найближчого року в економічній системі країни формує окремі передумови для пролонгації бізнес-процесів для забезпечення довгострокових перспектив розвитку, з розумінням, що сформовані фінансові ресурси для бізнесу в короткостроковому періоді є вичерпними і не завжди поповнюватимуться за визначеним графіком. Крім того, особливості сучасного бізнесу мають при визначенні необхідної ресурсної бази враховувати загальну економічну ситуацію в країні, рівень інфляції, рівень державної підтримки та можливості залучення закордонної підтримки, рівень конкурентоспроможності бізнесу загалом, як в межах локального чи національного ринків, так і з перспективами виходу компаній на міжнародні ринки. Таким чином, створення інтегрованих моделей та можливих алгоритмів реалізації процедур залучення фінансових інструментів для забезпечення розвитку бізнес-проєктів та компаній із урахуванням окремих можливих сценаріїв актуалізує необхідність проведення аналітичних досліджень в даній площині.

Проблемам фінансового забезпечення різних сфер та окремих об'єктових ринків в межах вітчизняної економічної системи присвячено багато праць провідних вчених, аналітиків. Крім того, залучення фінансового інструментарію та його компонентів зі сфери фінансового забезпечення до сфери окреслення напрямів розвитку бізнес-процесів розширює не лише завдання, які постають перед дослідниками, а и предметну область, що дозволяє більшою мірою спиратись на результати наукових досліджень в різних сферах з метою опрацювання інтегрованих моделей та впровадження агрегативних механізмів впливу різних компонентів, складових, блоків при створенні процедур реалізації бізнес-проєктів.

Підвищення актуальності фінансування з використанням різного процедурного забезпечення створює низку окремих напрямів розвитку фінансових систем в частині моделювання механізмів та окреслення архітектурної побудови їх структур. Використання традиціиного чи інноваціиного інструментарію фінансового забезпечення бізнес-процесів в першу чергу вимагає визначення не лише ефекту впроваджених ринкових активностеи, а більшою мірою наявності аналітичних результатів спроможності компанії до ефективного залучення інвестиційних ресурсів у виробничо-комерційній діяльності [1]. Особлива увага в існуючих наукових джерелах приділяється дослідженням компонентів фінансового інструментарію, зокрема: державному та банківському кредитуванню як базових компонентів традиційних можливостей залучення капіталу, та окремим інноваційним можливостям інвестування - залученню венчурного фінансування (венчурні фонди), мезонінне інвестування, краудфандинг, модель 3F, ІРО (первинне публічне розміщення акціи) тощо. Представлені моделі мають спільну окрему мету - фінансування бізнес-проєктів різних галузей, але мають також певні відмінності у механізмах залучення коштів та певні особливості при залученні на різних етапах життєвого циклу бізнес-проєкту [2-4]. Залучення фінансового інструментарію також вимагає проведення досліджень не лише на рівні вітчизняного забезпечення, а и пошуку альтернатив та програм в рамках міжнародного співробітництва на засадах вже існуючих практик грантових донорських програм, долучення до міжнародних фінансово-кредитних програм та інших альтернативних інструментів міжнародного фінансування та успішних результатів функціонування міжнародних фінансових центрів [5].

Оформлення комбінованих моделей фінансового забезпечення бізнесу крізь призму необхідності підвищення інвестиційної привабливості проєктів и залучення кредитних механізмів підтримки та створення архітектоніки взаємодії складових фінансового механізму компанії в умовах різного фінансового забезпечення вимагає подальших досліджень та пошуку нових фінансових рішень з метою прикладного використання в різних сферах, з різними ринковими активностями та різними комерційними можливостями.

Окреслення фінансових важелів за традиційною та інноваційною методикою створення моделей підвищення інвестиційної привабливості компаній вимагає змістовного дослідження з опрацюванням методами стратегічного аналізу можливостей залучення окремих фінансових інструментів до бізнес-проєктів. Одночасно слід зазначити, що існують можливості комбінованого використання різних фінансових інструментів в якості інтегрованого механізму фінансової підтримки бізнесу. Результатом запровадження комбінованих механізмів є синергічна модель розвитку компанії. Забезпечення синергії має відбуватись одночасно в розрізі не лише моделювання фінансового інструментарію, а и налагодження системи розвитку корпоративного управління через фінансові аспекти [6]. Крім того ефект синергії при залученні фінансових механізмів зовнішнього забезпечення має нівелювати існуючі загрози та ризики у недопущенні втрати бізнес-незалежності проєкту чи втрати бізнесу, загалом. Тому актуалізація інтересів всіх залучених стеикхолдерів є первинною ланкою при побудові архітектури фінансового механізму бізнес-проєкту, яка одночасно даватиме змогу створити комбінації для розгалуження фінансової моделі з наявними багатовекторними цілями учасників та зосередити увагу на базовому інституційному забезпеченні фінансової моделі.

Інституційне забезпечення фінансового сектору в існуючих умовах невизначеності останніх років (світова пандемія, військовий стан тощо) одночасно викликає необхідність не лише створення оновлених моделей фінансового забезпечення проєктів, а и врахування особливостей інших чинників соціально - економічного характеру. Розуміння розвитку бізнес-проєкту має зосереджуватись не лише на формуванні конкурентних переваг, а и на залученні регулюючих інструментів. Крім того, виокремлення процедур створення фінансових моделей для проєкту безперечно є пов'язаним з базовими параметрами інституційного забезпечення. Останнє, в свою чергу, являє собою компоненту взаємозв'язків з інвестиційним кліматом, корпоративним управлінням та економічним зростанням [7]. При чому варто зазначити, що основні орієнтири впровадження новітніх стандартів корпоративного управління в сфері фінансів знаходяться у площині механізмів функціонування фінансового ринку. Запровадження результативного корпоративного управління в сфері фінансів при опрацюванні бізнес-проєктів здійснюється за умов розвитку надійного управлінського механізму на засадах створення збалансованої реалістичної стратегії забезпечення конкурентоспроможного розвитку проєкту, відкритість та прозорість в компанії, хеджування ризиків та нівелювання конфлікту інтересів всіх учасників та ін. [8]. Фінансові механізми в такому розумінні створюють ширше розуміння фінансового інструментарію при формуванні бізнес-проєктів і таким чином забезпечує інтеграційну складову між окремими функціональними системами компанії.

Функціонал фінансового забезпечення бізнес-проєктів на засадах синергії з системами корпоративного управління будується на компонентному підході з точки зору механізмів стратегічного управління. Крім того, одним з видів розвитку даного підходу є можливим залучення інструментів проєктного фінансування, зокрема, через створення окремої організації - ініціатора фінансування для формування інвестиційного портфелю з окресленням ризиків, витрат та доходів самого бізнес - проєкту та економічних результатів для новоствореної підприємницької структури. Така структура створюється з метою залучення фінансових інвестицій та кредитних ресурсів на вигідних умовах для кожного учасника бізнес-проєкту [9].

Залучення до проєктного фінансування банківського сектору створює можливості для розширення фінансових джерел банківського (інвестиційного) кредитування, банківського проєктного фінансування, дольової участі потенційних партнерів у вигляді прямих інвестицій, облігаційна діяльність, механізми первинного публічного розміщення акцій. Наразі найбільша увага приділяється трьом першим напрямам [10]. Якщо розглядати банківське кредитування з метою фінансування бізнес-проєктів, слід зазначити, що ринкові переваги передбачають простоту технологій та можливості схематичного отримання фінансів, тобто чітко визначені фінансові обсяги и терміни фінансування. Таким чином, архітектура створеного бізнес-проєкту матиме повноцінне заплановане фінансове забезпечення и одночасне фінансове втручання в управлінський функціонал від банківської установи (за рахунок банківського відстеження принципів цільового використання вкладених ресурсів та, зазвичай, наявного контролю за процесом комерційної діяльності). Умовами залучення банківського кредитування неможливим є також нівелювання тиску від регулюючої функції кредиторів з урахуванням функціонального навантаження механізмів проєктного фінансування в частині приєднання представника банку до організаційної структури управління компанією.

Наявні недоліки та переваги такого кредитування мають стати вирішальними при алгоритмізації діяльності бізнес-проєкту з окресленням сильних та слабких сторін, можливостей та загроз, а також розширенням методики SWOT-аналізу доповненням компонентами результативності залучення даного інструментарію, тобто окреслення кінцевого впливу та опрацювання позиції щодо залучення кредитних ресурсів чи відмову від банківського кредитування.

Іншим базовим традиційним напрямом фінансового забезпечення бізнес-проєктів є залучення інвестиційного інструментарію [11-13]. Особливості створення інвестиційних портфелів та підвищення інвестиційної привабливості бізнес-проєкту, на відміну від процедур створення проєкту під фінансування на засадах банківського кредитування, має на меті не лише проведення аналітичних досліджень і презентацію економічних результатів з прорахунком основних фінансових показників, а вимагає більшої демонстрації ринкової вагомості проєкту.

Залучення інноваційних підходів до інвестиційного забезпечення бізнес-проєктів відбувається на основі різних моделей. Більшою мірою серед них є можливим застосування такої моделі, як 3F, яка забезпечує передумови залучення венчурного капіталу, формування мезонінного моделювання, краудфандингові проєкти тощо. Змістовне наповнення моделювання на засадах 3F являє собою первинні можливості залучення інвестицій до бізнес-проєкту, основними інвесторами в даній моделі виступатимуть члени родини та друзі. Слід розуміти, що не лише з теоретичної приналежності, а и з можливостеи практичного використання дана модель має більше можливостеи для забезпечення первинної стадії створення проєкту з ідейним розумінням його подальшого розвитку та посилення наступних інвестицій вже від професіиних інвесторів. Маючи свої переваги, зокрема лояльність перших інвесторів, відсутність чітких презентацій чи звітів, полегшена процедура отримання фінансування з наявним превалюючим людським фактором, довіра інвесторів та відсутність контролю за процесами провадження виробничо-комерційної діяльності та ін., необхідно зазначити и недоліки у залученні таких інвестицій. По-перше, це відсутність спорідненості у поглядах на бізнес між учасниками, що може впливати не лише на рівень чи терміни фінансування, а и на можливості подальшого розвитку та поповнення необхідними фінансовими ресурсами в процесі провадження діяльності. По-друге, варто розуміти можливий вплив на проєкт людського фактору при втраті позитивних відносин з інвестором, що може проявитись у проблемах фінансування та призвести до елімінації самого проєкту повністю. По-третє, проведення аналітичних досліджень можливих ризиків та загроз для результативного провадження проєкту із залученням даної моделі фінансування має сприйматись більш відповідально, з розумінням того, що такі інвестори не є повноцінними бізнес-партнерами, тому не завжди розумітимуть отримані негативні наслідки від проєкту та, таким чином, досить негативним фактором

даної моделі виступатиме відмова від традиційної чіткої стратегії ведення бізнесу і послаблення необхідних імператив бізнес-процесів. Слід також враховувати прерогативи фінансування короткотермінових бізнес-проєктів з метою нівелюванням часових чинників впливу умов невизначеності та інших пов'язаних чинників.

Розуміння даної моделі дозволяє стверджувати, що залучення інвестицій є необхідним лише для початкової стадії створення бізнес-проєкту, при подальшій діяльності слід використовувати стандартизовані та обґрунтовані моделі інвестування в форматі «бізнес-бізнес». Останні окреслюватимуть чіткій бізнес-план, терміни фінансування, враховуватимуть всі можливі ризики та загрози, а також своєчасно попереджуватимуть про всі наслідки та розподілятимуть відповідальність за окресленими форматами та нормами.

Можливості залучення фінансових ресурсів збільшуються відповідно до вагомості проєкту - за соціальною складовою для розвитку окремих ринкових сегментів, окремих територій, окремих верств населення тощо.

Так, наприклад, кризова ситуація 2020 року, спричинена світовою пандемією, створила більш привабливий інвестиційний профіль для фінансової підтримки бізнес-проєктів за моделлю 3F через соціальну складову. Кризова ситуація 2022 року в Україні привернула увагу до вирішення першочергових завдань - обороноздатність, продовольча безпека, енергозабезпечення, соціальна відповідальність. Таким чином, за таких умов більш інвестиціино привабливими бізнес-проєктами будуть за програмами фінансування, чи вітчизняними, чи закордонними, саме ті, які спрямовані на вирішення питань актуальних сфер. Крім того, постійний динамічний розвиток соціально - економічних систем різних краї н все більшою мірою переводить акценти у балансі «економічна ефективність - соціальна відповідальність бізнесу» в бік останнього. Хоча и важливість залучення економіко-математичних моделей при визначенні показників економічної ефективності вкладення інвестицій має місце, наразі більшої уваги заслуговують методи сценарії в чи експертних оцінок при визначенні результативних важелів доцільності фінансування бізнес-проєктів.

Побудова дієвих фінансових моделей створює платформу для залучення інтеграційних інструментів. В такому форматі презентація бізнес-проєкту створюється для різноспрямованої цільової аудиторії, зокрема застосовуються механізми поділу на блоки, в яких фінансова складова більшою мірою стосуватиметься банківського кредитування з розумінням результуючих фінансових показників, які мають інтерес для банків, та соціальна складова - в якості одночасного залучення спеціалізованих програм підтримки для бізнесу. Слід розуміти, що саме дієвість представленої інтеграційної моделі залучення фінансових ресурсів через одночасне формування стратегій кредитного менеджменту та інвестиційного портфелю підтримки розвитку за алгоритмом запровадження до проєкту матиме можливості продовження терміну функціонування бізнес-проєкту від коротко - до довгострокового. Більш того, фінансова ідея поєднання інструментів кредитування та подальшого інвестування (чи навпаки) забезпечуватиме перший етап життєвого циклу розвитку бізнес-проєкту з метою представлення первинних (пілотних) результатів для залучення додаткового розширеного фінансування проєкту.

Інвестиційна привабливість та фінансове забезпечення бізнес-проєктів має першочергове значення при створенні нових моделей поєднання існуючих фінансових практик з розвитком відповідальності бізнесу. Слід розуміти, що інвестиційна привабливість в переважній більшості бізнес-проєктів створюється не фінансовими показниками, а саме інноваційністю бізнес-ідеї та її соціальною значимістю. В останні роки фінансовий ринок в частині інвестування проєктів має найбільше перенасичення через посилення стартап-руху в Україні та закордоном. Одночасно фінансові можливості програм та фондів (державних та комерційних), які є основними інвесторами для проєктів малого та середнього бізнесу, мають повільніші темпи зростання обсягів вкладення інвестицій порівняно з темпами росту рівня інфляції і, таким чином, рівня витрат для провадження виробничо-комерційної діяльності за проєктом. Тому при розробці економічної складової доцільним є запровадження блокової системи з можливістю залучення різних асигнувань від різних потенцшних партнерів та учасників на різних етапах життєвого циклу бізнес-проєкту.

Зосередження уваги на визначених інструментах інвестиційної та кредитної системи є потенційно можливими, але їх використання має свої переваги и недоліки в бізнес-процесах. Запровадження результуючого рішення про залучення того чи іншого фінансового інструменту до бізнес-проєкту має мати аналітичне підґрунтя та повною мірою стратегію управління, враховуючи фінансові показники, всі сильні та слабкі сторони, а також окреслені шляхи подолання потенційних загроз та ризиків. Крім того, моделювання фінансового забезпечення бізнес-проєкту має враховувати можливості інтеграції та синергії залучення окремих інструментів та оцінювати ефект від поєднання для умов коротко - чи довгострокового кредитування. Таким чином, визначення алгоритмів фінансування бізнес-проєктів має включати повний спектр аналітичних моделей з визначеними компонентами кожного залученого фінансового інструмента.

Список літератури