Інноваційна активність підприємств України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет біоресурсів та природокористування України

Інноваційна активність підприємств України

Гуріч Альона Сергіївна, студентка

Анотація

Інновації є одним із основних джерел отримання конкурентної переваги в епоху нових технологій, засобів комунікації та економіки, заснованої на знаннях. Через певні перешкоди, в тому числі фінансові, інноваційна активність підприємств знаходиться на відносно низькому рівні по відношенню до країн ЄС.

Головною умовою для забезпечення інноваційного розвитку підприємства є наявність інноваційного потенціалу. Під поняттям «інноваційний потенціал підприємства» в економіці прийнято розуміти сукупність характеристик підприємства, які визначають його здатність здійснювати діяльність щодо створення і практичного використання нововведень.

Інноваційний потенціал підприємства - це сукупність соціально- економічних особливостей, сформованих у процесі розвитку даного підприємства, що є основою його інноваційної діяльності. Галузеве середовище, тобто клієнти, конкуренти чи кооператори, а також відносини між ними також мають сильний вплив на інноваційність підприємства. Оцінкою ступеня проведеної інноваційної діяльності є кількість реалізованих інновацій, тип інновації або отримані від інновацій цінності.

У статті досліджено загальні показники інноваційної активності промислових підприємств України. Проведено аналіз структури джерел фінансування інноваційної діяльності промислових підприємств в Україні за 2010-2020 рр. Визначено позиції України за витратами на виконання досліджень і розробок до ВВП країни порівняно з країнами ЄС-28. Визначено вплив витрат на виконання наукових досліджень і розробок на результативність інноваційної діяльності в Україні. Розглянуто основні проблеми та перешкоди для інноваційного розвитку підприємств України. Визначені основні напрями державної підтримки інноваційного підприємництва, позитивні зрушення та окремі кроки, спрямовані на розбудову економічного співробітництва між державою, бізнесом та науковим сектором.

Ключові слова: інновації, інноваційна активність, інноваційна діяльність, джерела фінансування, підприємство.

Hunch Alona Serhiivna Student of National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv

INNOVATIVE ACTIVITY OF UKRAINIAN ENTERPRISES

Abstract

Innovation is one of the main sources of competitive advantage in the era of new technologies, means of communication and knowledge-based economy. Due to certain obstacles, including financial ones, the innovative activity of enterprises is at a relatively low level in relation to EU countries.

The main condition for ensuring innovative development of the enterprise is the availability of innovative potential. Under the concept of "innovative potential of the enterprise" in economics, it is customary to understand the set of characteristics of the enterprise that determine its ability to carry out activities related to the creation and practical use of innovations.

The innovative potential of an enterprise is a set of socio-economic features formed during the development of this enterprise, which is the basis of its innovative activity. The industry environment, i.e. customers, competitors or cooperators, as well as the relations between them, also have a strong influence on the innovativeness of the enterprise. The assessment of the degree of innovative activity is the number of implemented innovations, the type of innovation, or the values obtained from innovations.

The article examines the general indicators of innovative activity of industrial enterprises of Ukraine. An analysis of the structure of the sources of financing of innovative activities of industrial enterprises in Ukraine for 2010-2020 was carried out. The position of Ukraine in terms of research and development costs to the country's GDP compared to the EU-28 countries was determined. The impact of research and development costs on the effectiveness of innovative activities in Ukraine is determined. The main problems and obstacles to the innovative development of Ukrainian enterprises are considered. The main directions of state support for innovative entrepreneurship, positive developments and individual steps aimed at building economic cooperation between the state, business and the scientific sector are defined.

Keywords: innovations, innovative activity, sources of financing, enterprise.

Вступ

Постановка проблеми Основною формою впровадження досягнень науки та прискорення продуктивності процесів є інновації. Знання стають основним ресурсом в сучасних умовах розвитку та функціонування підприємств. Рівень інноваційної діяльності є одним із чинників економічного зростання. Аналіз інноваційної активності підприємств та визначення напрямків її підвищення є досить актуальними питаннями на сьогодні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Різні аспекти інноваційної діяльності досліджували вчені: Гусєв В.О. проводив дослідження стану інноваційної діяльності та глобальних факторів впливу на національну економіку країни. Буняк Н.М. досліджувала сутність національної інноваційної системи. Теоретичні і практичні питання фінансування інноваційної діяльності у сфері малих форм бізнесу розглядали учені, серед яких Власова А.М., Ілляшенко С.М. Питання ролі інновацій в економічній системі досліджували Бажал Ю.М., Перерва П.Г. Над проблематикою підвищення інноваційної активності підприємств працюють вчені - Александрова В.П., Геєць В.М., Шовкун І.А.

Мета статті - дослідження рівня інноваційної активності підприємств України, визначення чинників, що впливають на інноваційний розвиток підприємств та напрямів його удосконалення.

Виклад основного матеріалу

Сучасна економічна практика свідчить, що високих результатів підприємства досягають лише при систематичному та цілеспрямованому впровадженні інновацій, спрямованих на пошук можливостей, які може дати економічне середовище. Це передбачає особливий інноваційний стиль управління, в основі якого лежить орієнтація на інновації, системна та цілеспрямована діяльність. Конкурентні переваги досягаються завдяки впровадженню інновацій - абсолютно нових методів і прийомів промислово-комерційної діяльності. Можливість створення та використання інновацій суб'єктами господарювання залежить від загального рівня науково-технічного прогресу країни та ресурсів.

інноваційна активність фінансування

Джерела фінансування інноваційної діяльності промислових підприємств України за період 2010-2020 рр. [12]

Дані таблиці 1 показують, що найбільшу частку у фінансуванні інноваційної діяльності займають власні кошти підприємств. На другому місці в структурі фінансування - «Інші джерела». Кошти державного бюджету, а також іноземних інвесторів, займають вкрай малу частину. Протягом усього досліджуваного періоду частка фінансування інноваційної діяльності за рахунок коштів державного бюджету не перевищила 5,2%, а середнє арифметичне становить 2,1%. З іноземними інвестиціями ситуація майже аналогічна. Винятком являється 2010 рік з рекордним показником в 30%. Якщо не враховувати дані за 2010 рік, то в середньому отримаємо - 2,8%, що являється досить негативним для розвитку інноваційної діяльності і свідчить про низький рівень інвестиційної привабливості.

Рис.1. Динаміка обсягів витрат на інновації промислових підприємств за 2010-2020рр.

Джерело: створено автором на основі даних [12]

Обсяги витрат на інновації промислових підприємств, що представлені на Рис.1., не мають сталої тенденції, їм характерні значні коливання та варіативна динаміка. Це вказує на чутливість до загальноекономічного середовища та недостатній рівень фінансування.

В 2010 році загальна сума витрат на інновації складала 8 045,5 млн. грн., а в 2011 майже вдвічі збільшилась до 14 333,9 млн. грн.. З 2011 по 2014 рік спостерігається скорочення витрат з 14 333,9 до 7 695,9 млн. грн. відповідно. Згодом стрімке зростання з 2014 до 2016 року. Найбільший обсяг фінансування загалом спостерігається в 2016 році - 23 229,5 млн. грн., після чого в 2017 році різко знижується. В період з 2017 по 2020 роки загальна сума витрат на інновації зросла з 9 117,5 млн. грн. до 14 406,7 млн. грн.

Отже, можемо визначити переважне фінансування інноваційної діяльності промислових підприємств в Україні за рахунок власних коштів, при цьому держава не приймає активної участі в процесі фінансування інноваційної діяльності підприємств промисловості України. Майже все фінансове питання лягає на плечі підприємств, що і сповільнює їх інноваційну активність. Така ситуація вимагає рішучих дій щодо зміни підходів в державному управлінні та регулюванні інноваційної діяльності в промисловому комплексі України.

Основними видами інноваційної діяльності є: науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи; розроблення технологій, розширення раніше освоєних виробництв на базі продуктивніших технологій; створення промислового зразка та проведення промислових випробувань; придбання патентів, ліцензій і ноу-хау; інвестиційна діяльність, необхідна для реалізації інноваційних проектів; сертифікація та стандартизація інноваційної продукції, а також матеріалів, необхідних для її виготовлення; маркетинг і організація ринків збуту інноваційної продукції; підготовка та перепідготовка кадрів для інноваційної діяльності. Економічне зростання ґрунтується, в першу чергу, на використанні нових знань і технологій, які в свою чергу залежать від фінансування наукових досліджень і розробок.

Рис. 2. Частка витрат на виконання наукових досліджень і розробок у ВВП, % за 2010-2019 рр.

Джерело: розроблено автором

З Рис.2. бачимо, що в Україні частка витрат на виконання наукових досліджень і розробок у ВВП протягом усього досліджуваного періоду зменшувалась. Фінансування інноваційної діяльності є складовою фінансової політики держави відповідно до законодавства. Такі дані свідчать про недостатній обсяг фінансування науки й інноваційної діяльності на державному рівні.

Згідно Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», держава забезпечує бюджетне фінансування науково-технічної діяльності (крім видатків на військові цілі) у розмірі не менше 1,7% валового внутрішнього продукту (ВВП) України. Видатки на науково-технічну діяльність є захищеними статтями видатків Державного бюджету України. Даний норматив бюджетного фінансування був висунутий в 90-х роках XX ст. виходячи з нагальної потреби в радикальній зміні державної науково-технічної політиці та за змістом носило революційний характер, оскільки не базувалося на аналізі емпіричних тенденцій інтенсивності бюджетної підтримки (в тому числі - й в розвинених країнах світу), тому у наступному підверглося інтенсивній критиці: фактичний рівень бюджетного фінансування на протязі всього часу незалежності країни за даними Держкомстату поступався нормативному майже в 4 рази, зокрема в останні роки його значення коливалося в діапазоні 0,43-0,48% ВВП. Попри багаточисельні редакції Закону норматив зберігся та кількісно залишився без змін, хоча в подібних умовах його не можна визнати реалістичним.

В той же час частка витрат на виконання наукових досліджень і розробок у ВВП в країнах ЄС зросла з 1,92% в 2010 до 2,14% в 2019 році. У розвинених країнах світу основним джерелом фінансування інноваційної діяльності являються кошти державного бюджету. Держава фінансує науково-технологічні витрати та фундаментальні дослідження, що значно полегшує роботу підприємствам і прискорює впровадження інновацій.

До напрямів державної підтримки з доведеною ефективністю, що застосовуються розвиненими країнами світу у розбудові інноваційно орієнтованої економічної політики, належать наступні: державна фінансова підтримка приватного інвестування у НДДКР; інноваційно орієнтовані державні закупівлі; розвиток публічно-приватного партнерства в інноваційних галузях.

Як видно з Рис.3. за останні 10 років частка кількості інноваційно активних підприємств у загальній кількості промислових підприємств коливалась в межах 13,8%-18,9%. Рекордним був показник 18,9% у 2016 році. Кількість підприємств, що займались інноваційною діяльністю скоротилась в період з 2014 по 2015 рік майже вдвічі. Частка обсягу реалізованої інноваційної продукції у загальному обсязі реалізованої продукції промислових підприємств не перевищила 2% протягом 2015-2020 років.

Досягнення успіху у реалізації започаткованих ініціатив вимагає значного прискорення темпів реформування, створення надійного інституційного фундаменту нової індустріалізації економіки та розбудови широкого публічно-приватного партнерства за перспективними напрямами з точки зору промислового розвитку.

Рис. 3. Показники інноваційної діяльності промислових підприємств 2010-2020 рр.

Джерело: складено автором на основі даних [12]

Європейська комісія оголосила про ініціативу в рамках програми Європейської інноваційної ради (EIC) на 2022 рік, яка передбачає надання підтримки українській інноваційній спільноті у розмірі 20 мільйонів євро грантів.

Про це йшлося під час спільного прес-брифінгу за участі Віце-прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольги Стефанішиної, Комісара ЄС з питань інновацій, науки, культури, освіти і молоді Марії Габрієль та члена правління EIC, співзасновника «Skeleton Technologies» Тааві Мадиберка.

Така ініціатива надасть пряму фінансову підтримку в розмірі до 60 тис. євро для щонайменше 200 українських технологічних стартапів, які залишилися та працюють в Україні, а також для тих, кого під час війни примусово переселили до ЄС. Це буде доповнено нефінансовою підтримкою, включаючи бізнес-консультації та допомогу в пошуку партнерів в ЄС. Така підтримка підвищить здатність українських інноваторів взаємодіяти з учасниками європейської інноваційної екосистеми, виходити на нові ринки та отримувати переваги від європейських інструментів фінансування [5].

Висновки

Впровадження інновацій, нових технологій, випуск наукомісткої продукції є ключовими факторами сталого економічного розвитку для більшості розвинених країн світу. Для відповідності України світовим технологічним тенденціям державна політика повинна бути направлена на інноваційний вектор розвитку економіки та підтримку суб'єктів господарювання.

До проблем інноваційного розвитку України можна віднести: недостатній розвиток інноваційної інфраструктури; низький рівень залучення іноземних інвестицій та трансферу технологій; недостатній рівень фінансування прикладних досліджень тощо.

Питання збільшення державної участі у фінансуванні інноваційної діяльності підприємств України, а також привернення уваги суспільства до рівня інноваційного розвитку в цілому і надалі залишається актуальним.

Література

1. Буняк Н.М. Інноваційний потенціал регіону: сутність та методика оцінки / Економіка та держава - 2011 - №11 - 38-40 С.

2. Власова А.М. Інноваційний менеджмент / А.М. Власова, М.В. Краснокутська: навч. Посібник. К.: КНЕУ 1997. - 92 С.

3. Геєць В.М., Семиноженко В.П. Інноваційні перспективи України: монографія. Харків: Константа, 2010. - 272 С.

4. Гусєв В.О. «Державна інноваційна політика: методологія формування і впровадження: монографія». - Д.: «Юго-Восток», 2011 - 624 с.

5. Євроінтеграційний портал. ЄС додатково підтримає українські інноваційні технологічні компанії та стартапи. ЦКЬ: https://eu-ua.kmu.gov.ua

6. Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій: Том 2 № 6 (2020). ЦКЬ: https://www.journal.eae.com.ua/index.php/journal/issue/view/7

7. Ілляшенко С.М., Біловодська О.М. Управління інноваційним розвитком промислових підприємств: монографія. Суми: Університет. кн., 2010. - 281 С.

8. Ілляшенко С.М. Управління інноваційним розвитком: Навчальний посібник. - 2- ге вид., перероб. і доп. - Суми: ВТД «Університетська книга». К.: Видавничий дім «Княгиня Ольга», 2005. - 324 С.

9. Інноваційна Україна 2020: національна доповідь / В.М. Геєць, І.Ю. Єгоров, Ю.М. Бажал Київ: НАН України 2015. - 336 С.

10. Механізм управління рівнем конкурентоспроможності продукції підприємства / П. Г. Перерва, Т. В. Романчик / Маркетинг і менеджмент інновацій 2012. - № 4. - 230-235 С.

11. Національна доповідь «Цілі Сталого Розвитку: Україна». Міністерство економічного розвитку і торгівлі України. ЦКЬ: https://menr.gov.ua/files/docs/2017ukr.pdf

12. Офіційний сайт Державної служби статистики України. ЦКЬ: http://www.ukrstat.gov.ua

13. Підходи до формування дієвої інноваційної стратегії України / Л.І. Федулова,

І.А. Шовкун // Наука та інновації. -- 2009. -- Т. 5, № 3. -- С. 5-15. -- Бібліогр.: 10 назв. -- укр.

14. Пріоритети науково-технічного розвитку та їх роль у визначенні стратегічних орієнтирів інноваційної політики / В.П. Александрова // Наука та наукознавство. -- 2006. -- № 4. -- С. 15-21. -- Бібліогр.: 5 назв. -- укр.

15. Розпорядження «Про затвердження плану заходів на 2021-2023 роки з реалізації Стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності на період до 2030 року». URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/1687-2021-%D1%80#Text

References

1. Buniak, N.M. (2011). Innovatsiinyi potentsial rehionu: sutnist ta metodyka otsinky [Innovative potential of the region: the essence and methodology of evaluation]. Ekonomika ta derzhava -- Economy and state, 11, 38-40. [in Ukrainian].

2. Vlasova, A.M. (1997/ Innovatsijnyj menedzhment [Innovation management]. Kyiv: KNEU [in Ukrainian].

3. Heyets', V.M., & Semynozhenko, V.P. (2010). Innovacijni perspektyvy Ukrajiny [Innovative prospects of Ukraine]. Kharkiv: Konstanta [in Ukrainian].

4. Gusev, V.O. (2011). Derzhavna innovaciyna polityka: metodolohiya formuvannya i vprovadzhennya [State innovation policy: methodology of formation and implementation]. D.: «Yugo-Vostok» [in Ukrainian].

5. Yevrointehratsiynyy portal. YES dodatkovo pidtrymaye ukrayins'ki innovatsiyni tekhnolohichni kompaniyi ta startapy [European integration portal. The EU will additionally support Ukrainian innovative technology companies and startups]. eu-ua.kmu.gov.ua. Retrieved from https://eu-ua.kmu.gov.ua [in Ukrainian].

6. Yevropeys'kyy naukovyy zhurnal Ekonomichnykh ta Finansovykh innovatsiy [European Scientific Journal of Economic and Financial Innovation] journal.eae.com.ua. Retrieved from https://www.journal.eae.com.ua/index.php/journal/issue/view/7 [in Ukrainian].

7. Illiashenko, S.M., & Bilovods'ka, O.M. (2010) Upravlinnya innovatsiynym rozvytkom promyslovykh pidpryyemstv [Management of innovative development of industrial enterprises]. Sumy: Universytet. kn. [in Ukrainian].

8. Illiashenko, S.M. (2005). Upravlinnia innovatsijnym rozvytkom [Management of innovation development] (2nd ed.). Sumy: Vydavnychyj dim «Kniahynia Ol'ha» [in Ukrainian].

9. Heyets', V.M., Yehorov, I.YU., & Bazhal, YU.M. (2015). Innovatsiyna Ukrayina 2020 [Innovative Ukraine 2020]. Kyiv: NAS of Ukraine [in Ukrainian].

10. Pererva, P.H., & Romanchyk, T.V. (2012). Mekhanizm upravlinnya rivnem konkurentospromozhnosti produktsiyi pidpryyemstva [The mechanism of managing the level of competitiveness of the company's products]. Marketynh i menedzhment innovatsiy -- Marketing and management of innovation, 4, 230-235 [in Ukrainian].

11. Natsional'na dopovid' «Tsili Staloho Rozvytku: Ukrayina» [National report "Sustainable Development Goals: Ukraine"]. menr.gov.ua. Retrieved from https://menr.gov.ua/ files/docs/2017ukr.pdf [in Ukrainian].

12. Ofitsiynyy sayt Derzhavnoyi sluzhby statystyky Ukrayiny [Official website of the State Statistics Service of Ukraine]. ukrstat.gov.ua. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua [in Ukrainian].

13. Fedulova, L.I., & Shovkun, I.A. (2009). Pidkhody do formuvannya diyevoyi innovatsiynoyi stratehiyi Ukrayiny [Approaches to the formation of an effective innovative strategy of Ukraine]. Nauka ta innovatsiyi -- Science and innovations, 3, 5-15 [in Ukrainian].

14. Aleksandrova, V.P. (2006). Priorytety naukovo-tekhnichnoho rozvytku ta yikh rol' u vyznachenni stratehichnykh oriyentyriv innovatsiynoyi polityky [Priorities of scientific and technical development and their role in determining strategic orientations of innovation policy]. Nauka ta naukoznavstvo -- Science and scientific knowledge, 4, 15-21 [in Ukrainian].

15. Rozporyadzhennya «Pro zatverdzhennya planu zakhodiv na 2021-2023 roky z realizatsiyi Stratehiyi rozvytku sfery innovatsiynoyi diyal'nosti na period do 2030 roku» [Order "On the approval of the plan of measures for 2021-2023 for the implementation of the Strategy for the development of the sphere of innovative activity for the period until 2030"] (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/1687-2021-%D 1%80#T ext [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru