Особливості оподаткування фізичних осіб в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОСОБЛИВОСТІ ОПОДАТКУВАННЯ ФІЗИЧНИХ ОСІБ В УКРАЇНІ

Головко С.О. к.пед.н., доц. кафедри обліку і аудиту ДДПУ

Гонтаренко Л.В. студентка I курсу

магістратури спец. 071 «Облік і оподаткування» ДДПУ

Анотація

У статті розглядаються особливості оподаткування фізичних осіб, проводиться обґрунтування податку на доходи фізичних осіб як важливої складової системи прямого оподаткування, визначення його економічної сутності та ролі у формуванні доходів бюджету. Проаналізовано законодавчу базу з напряму оподаткування фізичних осіб в Україні.

Ключові слова: податок з доходів фізичних осіб, елементи оподаткування, мінімальні та максимальні ставки, механізм оподаткування, податкові ставки, податкові знижки.

Постановка проблеми

Персональне оподаткування займає особливе місце в податковій системі будь-якої держави. Це зумовлено декількома факторами. По- перше, визнаною його фіскальною значущістю в більшості розвинених держав. Частка ПДФО у ВВП може досягати 10 % і більше. По-друге, здатністю бути ефективним фіскальним інструментом регулювання соціально-економічних процесів. По-третє, підвищенням ефективності адміністрування цього податку, що пов'язано із запровадженням електронних сервісів.

Елементи та механізм ПДФО зазнавали значних змін, що спричинило ряд проблем, серед яких: ухилення від сплати податку, труднощі оподаткування доходів, відмінних від трудових, штучна маніпуляція податковим статусом держави-джерела доходу та ін., що актуалізувало вибрану тему.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питання оподаткування, ефективності роботи податкової системи в європейських країнах та Україні розглядали у своїх працях такі вчені, як І.Я. Чугунов [1, 350 с.]; Л.М. Коцан [2, с. 88-91]; Я.В. Лебедзевич [3, с. 243-250]; В.П. Мартиненко [4, с. 70-71]; М.Д. Пасічний М.Д. [5, с. 116-130]; М.О. Сухорукова [7, с. 50-54], Волосович, А. Василенко, В. Чубаєвський [8, с. 5-15], І.Чугунов [с. 79-91].

У проаналізованих працях розглянуто досвід європейських країн та його використання з метою розбудови української податкової системи. Податкова система може працювати не тільки всередині країни, вона є важливим чинником зовнішнього зближення європейських країн, сприяє утворенню єдиної європейської цінності. Таким чином, дослідження сформованої проблеми є актуальним.

Виділення невирішених питань

Незважаючи на значну кількість наукових праць з цієї тематики, питання реформування податкової системи України з урахуванням сучасних викликів потребує подальших досліджень та впровадження досвіду провідних країн світу. Предметом численних дискусій науковців є визначення механізму оподаткування доходів громадян (прогресивний чи пропорційний); ставок, що мають при цьому застосовуватися (прогресивні, пропорційні, єдина), розміру неоподатковуваного мінімуму; бази оподаткування, пільг тощо. В умовах глобалізації розвиток економіки України має бути направлений на формування ефективної соціально справедливої системи оподаткування доходів фізичних осіб.

Метою статті є аналіз особливостей оподаткування фізичних осіб та їх ролі у формуванні доходів бюджету України.

Виклад основного матеріалу дослідження

Прибутковий податок в кожній країні має свої особливості, зумовлені історичними, політичними, економічними та іншими факторами.

Однак можна виділити загальні риси, характерні для більшості розвинених країн. В даний час в світі існує кілька способів стягування податку на доходи фізичних осіб [7]:

1) В залежності від сімейного статусу платника податків: індивідуальне оподаткування; сімейне оподаткування (податок стягується з загального доходу сім'ї);

2) В залежності від постійного або непостійного місцерозташування: доходи постійних резидентів оподатковуються незалежно від місця їх отримання; доходи непостійних резидентів, які виплачуються за межами країни, не обкладаються податком; доходи нерезидентів оподатковуються тільки в країні отримання цього доходу.

3) Залежно від ставок оподаткування: пропорційне оподаткування -- податкова ставка є фіксованою для будь-якої величини доходу; прогресивне оподаткування -- ставка податку на дохід фізичних осіб збільшується при збільшенні доходу.

Є країни, які повністю відмовилися від стягування прибуткового податку з своїх громадян. До таких країн належать Бермуди, Багами, Андорра, Монако, Бахрейн, Кувейт, Оман, які поповнюють свій бюджет за рахунок продажу нафти, а також доходів від туризму.

В Україні діє так званий пропорційний ПДФО [3, с.245]: кожен громадянин віддає державі однакову частку свого доходу, в розмірі 18%. На думку багатьох економістів, така шкала оподаткування характерна для країн з економікою, що розвивається. У той же час практично у всіх розвинених країнах ставки прибуткового податку прогресивні, завдяки чому податки забезпечених людей в сукупності перевищують податки малозабезпечених верств населення.

У кожній країні світу громадяни зобов'язані сплачувати відсоток від своїх доходів до державного бюджету. Кожна країна вдосконалює методи і форми, за якими відбувається процес отримання і перерахування цих коштів до державного бюджету; це свідчить про те, на якому рівні знаходиться розвиток держави та її економічні і правові інституції.

Сьогодні податок на доходи фізичних осіб є одним з основних джерел надходження до бюджету України.

Податок на доходи фізичних осіб є обов'язковий безеквівалентний платіж, що стягується з різних видів особистих доходів населення, що надходить в бюджетну систему держави для задоволення суспільних потреб і виражає економічні відносини перерозподільного характеру [4, с. 72-73].

При перерозподілі національного доходу податок з фізичних осіб забезпечує присвоєння державою частини нової вартості в грошовій формі, включаючи місцеві органи влади і управління. Ця частина національного доходу, мобілізована примусово, стає частиною фінансових ресурсів суспільства - основи його життєдіяльності. Податки забезпечують пріоритет громадських інтересів в розподільній політиці. Це означає, що використання податку на доходи фізичних осіб обумовлюється необхідністю певного регулювання рівня номінальних і реальних доходів населення [5, с. 120].

Перевагами податку на доходи фізичних осіб як інструмента регулювання є [1, с. 118]:

- обкладання платника податком відбувається відповідно до його платоспроможності;

- один з основних податків, який дозволяє в максимальному ступені реалізувати основні принципи оподаткування: справедливість і рівномірність розподілу податкового тягаря;

- у багатьох країнах застосовується прогресивна шкала оподаткування та неоподатковуваний мінімум, що є свідченням соціальної справедливості;

- дозволяє оподатковувати доходи з різних джерел походження;

- вважається однією з найбільш досконалих форм оподаткування, адже охоплює основне джерело, з якого повинні сплачуватися податки - чистий дохід суспільства;

- дозволяє змінювати розмір кінцевих доходів населення без зміни відповідності між результатами праці та її оплатою;

- впливає на структуру кінцевих доходів населення, а отже, і на структуру потреб населення.

Порядок нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб в Україні регулюється розділом IV Податкового кодексу України. Механізм нарахування і стягнення податку на доходи фізичних осіб повинен базуватися на складових елементах системи оподаткування та чинному податковому законодавстві [8, с.7].

Отже, відповідно до ст.162 Податкового кодексу України платниками. ПДФО вважаються [6]: фізична особа; резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; податковий агент.

Не є платником податку нерезидент, який отримує доходи з джерела їх походження в Україні і має дипломатичні привілеї та імунітет, встановлені чинним міжнародним договором України, щодо доходів, які він отримує безпосередньо від провадження дипломатичної чи прирівняної до неї таким міжнародним договором діяльності.

Об'єктом оподаткування резидента є:

- загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;

- доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);

- іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

В основному застосовується звичайна ставка податку - 18 % від доходу, але поряд з цим до деяких видів доходів застосовуються інші ставки.

Так перевищення суми пенсії, щомісячного довічного грошового утримання (якщо вони перевищують 3 мінімальних зарплати - 15 % від суми перевищення; «звичайні» дивіденди від: платника податку на прибуток - 5% а від неплатника, нерезидента, інституту спільного інвестування 9 %.

Дохід від продажу протягом звітного податкового року об'єкта рухомого майна, та продажу протягом звітного податкового року більше ніж одного з об'єктів нерухомості, у тому числі об'єкта незавершеного будівництва -- 5 %.

Особливістю застосування даного виду податку є можливість користування податковими соціальними пільгами. На їх застосування мають право ті, чий дохід не перевищує за місяць розрахункової суми: прожитковий мінімум на 1.01. х 1,4 (у 2020р. 2027 х 1,4 = 2840,00 грн.), ця сума скорочується до цілого десятку. Розмір пільги становить 50 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня звітного податкового року.

В Україні діє податок на доходи фізичних осіб, який з початку свого запровадження став вагомим фіскальним інструментом. Так, частка ПДФО у ВВП постійно збільшується. Проте у 2020 році станом на 1 червня доходи бюджету України становили 500,4 млрд. грн., видатки - 533,7 млрд. грн., а дефіцит кошторису за перші пів року дорівнював 32 млрд. грн. Кредитування зведеного бюджету становило -1,3 млрд. грн. Нагадаємо, 13.04.2020р. на 2020 рік у зв'язку з пандемією коронавірусу, які передбачають підвищення бюджетного дефіциту втричі - до 298 млрд. гривень. Після внесення змін доходи держбюджету заплановано на рівні 975,8 млрд. грн., витрати - 1 трлн. 266 млрд. грн., граничний обсяг дефіциту - 298,4 млрд. гривень [9].

Податок на доходи фізичних осіб є важливою складовою зведеного бюджету України. Якщо проаналізувати динаміку зростання частки доходу від оподаткування фізичних осіб в зведеному бюджеті України за 2017 -2020 роки, можна зробити висновок, що з кожним роком частка доходу від оподаткування фізичних осіб зростає. Основними причинами можуть бути зміни у законодавстві, які стимулюють бізнес до виходу з тіні та відповідно шляхом нарахування і сплати податків; зростання мінімального рівня заробітної плати.

Динаміка зросту частки ДФО в зведеному бюджеті за останні чотири роки свідчить про суттєвий фіскальний потенціал податку на доходи фізичних осіб [9].

Частина надходження ПДФО в доходну частину бюджету України за роками склала: 2017р. - 19,6 %; 2018р. - 20,4%; 2019р. - 25,7%; перше півріччя 2020р. - 27,5%. Тенденцію зростання частки ПДФО обумовлено тим, що частка надходжень від непрямого податку на додану вартість значно зменшилась у зв'язку зі зменшенням обсягів продаж під час впровадження періоду карантину.

Таблиця 1

Податкові надходження в доходну частину бюджету України за роками

Значущість ПДФО обумовлена тим, що він:

1) безпосередньо зачіпає інтереси всіх без винятку верств економічно активного населення країни;

2) один з основних податків, який дозволяє в максимальному ступені реалізувати основні принципи оподаткування: справедливість і рівномірність розподілу податкового тягаря;

3) дозволяє змінювати розмір кінцевих доходів населення без зміни відповідності між результатами праці та її оплатою;

4) впливає на структуру кінцевих доходів населення, а отже, і на структуру потреб населення;

5) дозволяє обкладати доходи, які отримуються з різних джерел.

Цей податок справляється в будь-якій країні. Розглянемо спільні й відмінні риси щодо сплати ПДФО в Україні та ЕС.

Спільні риси щодо сплати ПДФО в Україні та в ЄС:

--податок на доходи фізичних осіб застосовується в усіх країнах світу;

--декларування доходів громадян;

--передбачено застосування спрощених технологій оподаткування;

--існує знижка оподатковуваного доходу залежно від кількості дітей у сім'ї; --державний контроль та адміністрування;

--передбачена система податкових пільг;

--податок на доходи фізичних осіб є одним з основних джерел надходження до бюджету країни;

--однакова сутність та риси податкових систем України та країн ЄС; --податкові системи України та країн ЄС розвиваються під впливом економічних, соціальних і політичних процесів у тій чи іншій країні.

Відмінні риси щодо сплати ПДФО в ЄС:

--прозорість та відкритість оподаткування ПДФО;

--прогресивна шкала оподаткування доходів;

--існує нульова ставка оподаткування доходів громадян за низького рівня доходів;

--правила оподаткування ПДФО в ЄС встановлюються органами місцевого самоврядування, а не на загальнодержавному рівні;

--більшість країн Євросоюзу стягують податки на всі доходи, отримані в країні або за її межами;

--надання соціальних пільг у справлянні податку з доходів фізичних осіб не окремим фізичним особам, а сім'ям;

--в оподаткуванні заробітної плати, як правило, використовується прогресивна шкала, а в оподаткуванні інших доходів - пропорційні ставки;

--майже у всіх європейських країнах існує податок на розкіш.

Головною проблемою в системі справляння ПДФО в нашій країні є те, що вона не є соціально справедливою та нейтральною по відношенню до платників. Так, як встановлення єдиної ставки на рівні 18%, а ставки на оподаткування дивідендів значно нижчою - 5%, створює ситуацію, за якої частина населення з мінімальним чи середнім рівнями доходів, для яких основним, а часто і єдиним доходом є заробітна плата, сплачують значно більший обсяг податків у структурі власних витрат, ніж заможні верстви населення. Нерівномірне податкове навантаження, яке призводить до зростання розриву між бідними і багатими, свідчить про необхідність реформування механізму справляння ПДФО [2, с. 246].

Для вирішення проблем, що стосуються оподаткування доходів фізичних осіб в Україні необхідно вжити такі заходи:

1. Збільшення прозорості та відкритості справляння ПДФО.

2. Підвищення рівня податкового контролю.

3. Розроблення механізму переходу доходів громадян до легальних із тіньової економіки.

4. Запровадження прогресивної шкали оподаткування доходів.

5. Запровадження нульової ставки оподаткування для громадян із мінімальним рівнем доходів.

6. Призначення справедливих соціальних пільг громадянами, окремим сім'ям.

7. Розширення бази ПДФО за рахунок запровадження податку на розкіш, тобто оподаткування ювелірних виробів, виробів із хутра, картин та ін.

8. Підвищення рівня доходів фізичних осіб, шляхом створення додаткових робочих місць, інвестування економіки.

Таким чином, оподаткування фізичних осіб є ефективним важелем податкової системи, оскільки поєднує фіскальні та регулюючі механізми. Оподаткування доходів фізичних осіб впливає на рівень життя громадян, добробут населення, а також на соціально-економічний розвиток країни в загальному. Було б доцільним політику прогресивної ставки застосовувати і в Україні.

Список використаних джерел

1. Бюджетно-податкова політика у системі регулювання економіки: монографія; за ред. І. Я. Чугунова. Київ: Глобус-Пресс, 2018. 350 с.

2. Коцан Л. М. Соціально-регулююча роль оподаткування доходів. Серія Економічні науки, 2017. №22. Ч.2. С. 88-91.

3. Лебедзевич Я.В. Податкова реформа України: механізм реалізації та наслідки. ВісникЖДТУ, 2018. № 2(72). С. 243-250.

4. Мартиненко В.П. Основні напрями розвитку оподаткування доходів фізичних осіб. Формування ринкових відносин в Україні, 2008. № 5. С. 70-73.

5. Пасічний М.Д. Фіскальна результативність податкової системи України. Вісник Київського національного торговельно-економічного університету, 2018 № 3. С. 116-130. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vknteu_2018_3_11

6. Податковий кодекс України редакція № 821-IX від 21.07.2020, № 1910-УШ [Ел. ресурс]. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17.

7. Сухорукова М.О. Фіскальна політика в умовах глобальної інституалізації: Україна та досвід зарубіжних країн. Scientific Journal «ScienceRise», 2016. №7/1(24). С. 50-54.

8. Фінансові технології податкового адміністрування / Волосович С., Василенко А., Чубаєвський В., ВІСНИК КНТЕУ. 2019. № 4. С. 5-15.

9. Ціна держави -- проект CASE Україна [Електронний ресурс]. Режим доступу:http://www.cost.ua/budget/CASE Україна.

10. Чугунов І., Макогон В. Бюджетно-податкова політика в умовах інституційних перетворень. Вісник Київського національного торговельно - економічного університету, 2014. № 4. С. 79-91. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vknteu_2014_4_8.

Размещено на Allbest.ru