Фінанси Міжнародного Валютного Фонду

Размещено на http://www.allbest.ru/

Фінанси Міжнародного Валютного Фонду

д. е. н., професор, завідувач кафедри фінансів Державного торговельно-економічного університету м. Київ, 02156, Україна

Кучер Галина,

д. е. н., доцент, професор кафедри фінансів Державного торговельно-економічного університету м. Київ, 02156, Україна

Вступ. Інституційна трансформація МВФ спрямована на забезпечення глобальної фінансової стабільності. Це потребує дослідження змін у підходах та механізмах формування та використання фінансових активів і показників, що визначають ефективність й результативність його діяльності.

Проблема. Інституційний розвиток МВФ потребує відповідного ресурсного забезпечення та поліпшення внутрішньої системи фінансових взаємозв 'язків, механізмів акумулювання та перерозподілу фінансово-кредитних потоків.

Метою статті є визначення змісту та впливу покращення функціонування фінансів МВФдля забезпечення стабільності світової фінансової системи.

Матеріал і методи. Для виявлення особливостей формування та використання фінансових ресурсів використовується системний метод, для визначення фінансової архітектури - наукова абстракція та узагальнення, для аналізу фінансових результатів МВФ- методи аналізу та синтезу.

Результати. Розвиток глобального фінансового середовища впливає на фінансову архітектуру та результати діяльності МВФ. Досліджено показники накопичення та використання власних та позикових коштів. Оцінено фінансові результати МВФ за 2019-2020 рр. Розкрито роль МВФ у забезпеченні стабільності світової фінансової системи.

Висновок. Інституційний розвиток МВФ спрямований на забезпечення стабільності світової фінансової системи та задоволення потреб світової спільноти в ресурсах.

Удосконалення фінансового менеджменту МВФ відображає зміцнення його фінансово-кредитної спроможності шляхом збільшення квот країн-членів, використання золотих резервів і запозичень, оптимізації витрат та забезпечення ефективності діяльності.

Ключові слова:фінанси МВФ, міжнародна фінансова допомога, глобальна фінансова нестабільність, кредитні програми, кредитні механізми.

CHUGUNOV Igor,

Doctor of Sciences (Economics), Professor, Head of the Department of Finance State University of Trade and Economics Kyiv, 02156, Ukraine

KUCHER Galyna,

Doctor of Sciences (Economics), Associate Professor, Professor of the Department of Finance State University of Trade and Economics Kyiv,

FINANCE OF THE INTERNATIONAL MONETARY FUND

Introduction.The institutional transformation of the IMF is aimed at ensuring global financial stability. This requires a study of changes in approaches and mechanisms for the formation and use of financial assets and indicators that determine the effectiveness and efficiency of its activities.

Problem.The institutional development of the IMF requires adequate resources and improvement of the internal system of financial relations, mechanisms of accumulation and redistribution of financial and credit flows. Understanding the features and consequences of such transformations is important for the development of both the global financial system as a whole and individual стабільність яких тривалий час залежить від співпраці з МВФ.

JEL Classification F33 sovereign countries, the stability of which has long depended on cooperation with the IMF.

The aim of the article is aimed at identifying the content and impact of improving the functioning of the IMF's finances to ensure the stability of the global financial system.

Methods.To reveal the peculiarities of the formation and use of financial resources, the systematic method is used, while scientific abstraction and generalization are used to determine the financial architecture, and methods of analysis and synthesis are used to analyse the IMF financial performance.

Results.The development of the global financial environment effects the IMF financial architecture and performance. Indicators of accumulation and use of own and borrowed funds are studied. The IMF financial performance for 20192020 is estimated. The role of the IMF in ensuring the stability of the world's financial system is revealed.

Conclusion.The institutional development of the IMF is aimed at ensuring the stability of the global financial system and meeting the needs of the world community for resources. Improving the IMF's financial management reflects the strengthening of its financial and credit capacity by increasing the member countries' quotas, using gold reserves and borrowing, optimizing costs, and ensuring the efficiency functioning.

Keywords:IMF's finances, international financial assistance, global financial instability, credit programs, credit mechanisms.

Вступ

фінанси міжнародний валютний фонд

Глобальні та регіональні кризи, фінансові трансформації детермінують ускладнення системи міжнародних інституцій, роль і місія яких змінюється відповідно до поточних викликів. Провідною глобальною інституцією, діяльність якої спрямована на забезпечення стабільності функціонування світової фінансової системи, є Міжнародний валютний фонд (МВФ). Визнаний міжнародною спільнотою Фонд удосконалює свою діяльність щодо розширення функцій, повноважень і підвищення ефективності функціонування. Його фінанси формують наддержавну систему перерозподілу фінансових ресурсів і передбачають акумулювання, перерозподіл і використання фінансових ресурсів з офіційних та приватних джерел.

Проблема

Інституційний розвиток МВФ потребує відповідного ресурсного забезпечення та поліпшення внутрішньої системи фінансових взаємозв'язків, механізмів акумулювання та перерозподілу фінансово-кредитних потоків. Розуміння особливостей та наслідків таких трансформацій є важливим для розвитку як світової фінансової системи загалом, так і окремих суверенних країн, стабільність яких тривалий час залежить від співпраці з МВФ.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Вітчизняні та закордонні науковці приділяють значну увагу дослідженню питань фінансово-кредитних взаємовідносин між суверенними країнами та міжнародними фінансовими організаціями, впливу останніх на незалежність і розвиток країн й національних економік в умовах світових трансформаційних процесів. Вагомими в контексті дослідження співробітництва з міжнародними фінансово-кредитними інституціями є праці вчених, як-от: Дж. Стігліц [1], Т. Богдан [2], В. Колосова [3], А. Мазаракі [4], Т. Мельник [4], М. Радієва [5] тощо.

Через світову фінансову нестабільність важливим є визначення особливостей інституційних трансформацій МВФ як глобальної фінансово- кредитної інституції, змін у підходах і механізмах формування та використання його фінансових активів і резервів, показників фінансових потоків, що визначають ефективність й результативність його діяльності.

Метою статті є виявлення змісту та впливу удосконалення функціонування фінансів МВФ на забезпечення стабільності світової фінансової системи.

Матеріали та методи

У ході дослідження застосовано систему наукових методів і підходів: системний - для розкриття підходів до формування й використання фондів фінансових ресурсів; наукового абстрагування та узагальнення - для визначення фінансової архітектоніки Фонду як системи перерозподілу фінансових активів, детермінант руху фінансових потоків у діяльності МВФ в умовах глобальної фінансової нестабільності; структурного аналізу та синтезу - під час дослідження фінансових показників результативності діяльності МВФ.

Результати дослідження

Це продовження вивчення розвитку суспільних фінансів країн під впливом інституційних трансформацій світового фінансового середовища [6; 7].

Створення МВФ як Бреттон-Вудської установи наприкінці ІІ світової війни сприяло забезпеченню відновлювальних процесів у валютно-фінансовій сфері, міжнародного співробітництва, збалансованості міжнародної торгівлі, розрахунків і платіжних балансів країн - членів МВФ. Взаємовідносини між 190 країнами - членами МВФ регламентуються Статутом МВФ, угодами про співробітництво, йоговнутрішніми документами й рішеннями, положеннями національного права країн-учасниць з цих питань. Удосконалення правового регламентування діяльності Фонду спрямовано на формування узгодженої державами-членами політики та здійснення заходів щодо її реалізації [8].

Важливими напрямами діяльності Фонду є вдосконалення державного управління, забезпечення макроекономічної стабільності та стійкого зростання у країнах-членах через надання консультацій і технічної допомоги, що відображено у відповідних документах і рішеннях [9]. У документах Фонду зауважено й на необхідності урахування провідного досвіду інших установ, зокрема Світового банку.

Організаційна структура МВФ має такі складові [10]:

• Рада керуючих;

• Міжнародний валютно-фінансовий комітет;

• Спільний комітет розвитку МВФ та Світового банку;

• Виконавча рада;

• Незалежний відділ оцінки;

• Директор-розпорядник, якому підпорядковуються структурні підрозділи з питань управління знаннями, пенсійного забезпечення персоналу, бюджету та планування, внутрішнього аудиту, управління ризиками, управління змінами та новаціями;

• Регіональні департаменти;

• Функціональні та спеціалізовані департаменти - опікуються питаннями: комунікацій, фінансів, бюджету, грошово-кредитних систем і ринків капіталу, юридичними, професійного та організаційного розвитку, дослідницькими розробками, статистики, стратегії, політики та аналізу;

• Служби підтримки забезпечують роботу департаментів з корпоративних послуг та управління об'єктами, кадрів, інформаційних технологій, секретаріату.

До головних сфер, де реалізується вплив МВФ на національне середовище країн-членів, належить управління державними ресурсами, що передбачає проведення інституційних реформ у державному секторі, спрямованих на удосконалення діяльності казначейства, центрального банку, державних підприємств тощо, «враховуючи адміністративні процедури (наприклад, контроль витрат, управління бюджетом і збирання доходів)». А також «підтримка розвитку, прозорого та стабільного економічного й нормативного середовища, що сприятиме ефективній діяльності приватного сектору (наприклад, системи цін, режимів обміну та торгівлі, банківських систем тощо» Всі цитати з іншомовних джерел наведено у перекладі авторів статті.) [9, ст. 4].

Зазначене передбачає зосередження уваги Фонду на питаннях інституційних реформ казначейства, процедурах підготовки та затвердження бюджету, податковому адмініструванні, механізмах бухгалтерського обліку та аудиту, операціях центрального банку.

Визначаючи вплив Фонду на світову спільноту, варто враховувати такі його функції [9]:

• спостереження за міжнародною валютною системою;

• моніторинг макроекономічної та фінансової політики країн - членів Фонду; здійснення досліджень, аналіз і прогнозування розвитку світової економіки та міжнародних фінансових ринків;

• кредитування країн - членів Фонду, які, відчуваючи валютну кризу або кризу платіжного балансу, згодні вживати погоджені з експертами Фонду заходи для покращення ситуації, що дасть змогу повернути кредитні ресурси МВФ;

• надання технічної допомоги та фінансових послуг.

Фінансові послуги, що надаються Фондом, спрямовані на підвищення потенціалу й передбачають надання та координацію технічної допомоги з питань монетарної політики, валютного та банківського регулювання, фіскальної політики, розробку, широке обговорення й запровадження міжнародних стандартів щодо валюто- обмінних операцій, грошової та фіскальної політики, статистики платіжного балансу.

Світова фінансова криза 2008-2009 рр. вплинула на сприйняття МВФ та світовою спільнотою основної мети діяльності Фонду: вона відтоді визначається як діяльність, спрямована на забезпечення стабільності міжнародної валютно-фінансової системи, системи обмінних курсів і міжнародних розрахунків.

У зазначений період розпочалася робота щодо удосконалення Фонду, спрямована на покращенні внутрішньої підзвітності, прозорості, кадрової роботи, заощадженні та посиленні фінансової бази його функціонування. Зміни дали змогу не лише забезпечити перегляд квот та прав голосу країн-членів, збільшити ресурсний потенціал МВФ, реформувати систему управління, кредитні механізми й інструменти, але й посилити змістовність, своєчасність та ефективність впроваджуваних заходів [11, с. 10-15].

Після уточнення мандату МВФ у 2009 р. передбачено розширення його повноважень стосовно: нагляду за міжнародною монетарною системою; забезпечення стабільності світової фінансової системи та забезпечення здатності боротися з системними кризами та в окремих країнах.

Інституційний розвиток Фонду націлений на удосконалення його діяльності адаптивно до змін світового фінансового середовища [10; 11]. На цьому етапі розвитку МВФ визначає три основні його функції: економічного нагляду, що передбачає формування рекомендацій для досягнення макроекономічної стабільності, прискорення економічного зростання та зменшення бідності; кредитування - надання фінансової допомоги країнам-членам з вирішення проблем платіжного балансу; забезпечення розвитку економічного потенціалу, зокрема завдяки наданню технічної допомоги та навчання [10].

Кризові явища у світовій економіці посилилися пандемією COVID-19,що потребувало розробки та впровадження відповідних надзвичайних заходів з боку Фонду. Серед них: надання додаткових позик, розподіл СПЗ серед країн-членів, допомога країнам з низькими доходами у вирішенні боргових проблем.

МВФ надає технічну допомогу та здійснює фахову підготовку кадрів для підвищення ефективності економічних інститутів країн- членів та збільшення їхнього потенціалу. Зазначене в сукупності передбачає проведення різних заходів, зокрема розробку та реалізацію більш ефективних політик у сфері оподаткування та адміністрування, управління видатками, грошово-кредитної й курсової політики, нагляд і регулювання банківської та фінансової систем, законодавчої бази й економічної статистики.

Фінансова архітектоніка МВФ (рисунок), що забезпечує досягнення цілей і розв'язання поставлених завдань, складається з чотирьох секторів.

Фінансовий апарат і фонди Міжнародного валютного фонду

Джерело: [8; 12].

Рухом фінансових потоків МВФ керують різні департаменти в межах їх повноважень шляхом проведення відповідних операцій з фінансовими активами, залученими Фондом. Водночас у країнах- членах в уповноважених на це інституціях (в Україні це Національний банк України) відкриваються спеціальні рахунки МВФ, через які проводяться операції з придбання та викупу валют, виплат внесків за підписками, погашення позик, здійснення адміністративних розрахунків тощо.

Джерелами формування фондів фінансових ресурсів МВФ є: власні ресурси - внески країн-членів у вигляді обігових коштів відповідно до встановленої квоти Квота країни-члена відображає його положення у світовій економіці, визначає його максимальне фінансове зобов'язання у МВФ та його право голосу в організації, а також впливає на обсяги фінансування з боку МВФ (держава-член може запозичувати до 200 % своєї квоти щорічно та до 600 % наростальним підсумком, у виняткових випадках обсяги можуть бути збільшені). Під час визначення квоти враховують групу економічних факторів, зокрема показники ВВП; обсяг операцій за поточними статтями платіжного балансу; мінливість обсягів поточних зовнішніх надходжень; офіційні золото-валютні резерви. Тож квоти країн-членів розподіляються нерівномірно. МВФ періодично переглядає квоти. Так, 14-й перегляд 2010 р. передбачав їх збільшення понад удвічі - до 477 млрд СПЗ (приблизно 661 млрд дол. США).Надалі у 2020 р. відбувся 15-й перегляд, але збільшення квот не передбачалося. Проведені заходи дали змогу МВФ сформувати фінансовий потенціал завдяки загальній сумі квот обсягом 477 млрд СПЗ (687 млрд дол. США) та сукупний обсяг позикових коштів розміром 492 млрд СПЗ (708 млрд дол. США) [8]., обсяг якої визначається місцем країни у світовій економіці та міжнародній торгівлі;

ресурси, залучені на міжнародних ринках капіталів шляхом випуску довірчими фондами цінних паперів;

позики МВФ за двосторонніми договорами з країнами-членами та міжнародними організаціями.

Фінансова складова діяльності МВФ передусім базується на випуску міжнародних резервних активів (СПЗ). За весь період застосування їхня роль значно посилилася, враховуючи вплив Фонду на світові фінанси: вони можуть доповнювати офіційні резерви країн - членів МВФ; країни-члени можуть їх добровільно обмінювати на інші валюти між собою.

СПЗ використовується як розрахункова одиниця для МВФ, а процентна ставка по СПЗ забезпечує основу для розрахунку процентних зборів за регулярним фінансуванням МВФ і процентної ставки, що виплачується членам, що є кредиторами МВФ. Вартість СПЗ визначається як сума показників окремих валют. З 01.10.2016 р. кошик валют для визначення вартості СПЗ закріплено в таких пропорціях: долар США - 0.58252; євро - 0.38671; китайський юань - 1.0174; японська ієна - 11.900; фунт стерлінгів - 0.085946 [11, ІІ.О-1].

Країни - члени МВФ у разі потреби в іноземній валюті можуть здійснювати її купівлю, запозичення або обмін СПЗ на еквівалентну кількість національної валюти, що зараховується на рахунок МВФ у центральному банку країни. Через те, що валютні кредити можуть надаватися під заставу неконвертованих національних валют, останні залишаються у Фонді до викупу їх емітентами.

Використання Рахунку загальних ресурсів Фонду дає йому змогу формувати операційний дохід завдяки базовим і додатковим зборам, надходженням відсотків за його авуарами, а також шляхом комісійних зборів під час придбання коштів звичайного рахунку, послуги тощо. Операційні витрати включають винагороди за компенсаційними позиціями, виплатами відсотків за непогашеними позиками і кредитами, відрахуваннями на виплати винагород за резервним траншем та інших адміністративних витрат. Чистий операційний дохід використовується для покриття адміністративних витрат Фонду. Збільшення ресурсів Рахунку загальних ресурсів МВФ відбувається завдяки зростанню квот, нерозподіленому доходу та накопиченню страхових резервів, що, своєю чергою, спрямоване на захист активів Фонду від знецінення, потенційних втрат за простроченими зобов'язаннями, на забезпечення надійного фінансового управління установою, а також на формування додаткової ліквідності тощо [13, с. 30-32].

Позики МВФ за двосторонніми договорами з країнами- членами та міжнародними організаціями стали новим джерелом формування ресурсів МВФ завдяки використанню механізмів кредитування Фонду країнами-членами та міжнародними організаціями, що визначені «Новими механізмами про запозичення» (NewArrangementstoBorrow - NAB)та які можуть бути застосовані в разі недостатності ресурсів від квот. Виконавча Рада МВФ внесла доповнення, що передбачили їхнє подвоєння у 2021-2025 рр. до 365 млрд СПЗ (526 млрд дол. США) [14].

Важливимінструментом формуванняфінансових ресурсів Фонду стало такожфінансування, отримане від країн-членів за двосторонніми домовленостями про позики, «bilateralborrowingagreements» (BBAs).За результатами домовленостей 2020 р., протягом 2021-2023 рр. 40 кредиторів зобов'язались надати Фонду кредит майже на 135 млрд СПЗ, у випадку скорочення інших доступних джерел фінансування [10, с. 59].

Використання різних джерел формування фінансових ресурсів МВФ дає змогу акумулювати необхідні кошти на Рахунку загальних ресурсів й спеціальних рахунках та в цільових трастових фондах. Окрім надходжень за підписними квотами, які країни-члени сплачують до МВФ, а також платежів за кредитними угодами, МВФ за потреби може застосовувати кошти інших офіційних організацій і резерви у вигляді золотого запасу.

МВФ є одним з найбільших власників золота у світі. За звітними даними, станом на 31 липня 2021 р. золоті запаси (авуари) МВФ становлять 115.6 млрд СПЗ [15, с. 4]. Фонд сформував поточні золоті авуари через те, що:

• на етапі його створення дозволялося 25 % початкових внесків у рахунок квоти й подальші збільшення квот виплачувати золотом;

• виплати відсотків за використання кредитів МВФ державами- членами на початковому етапі зазвичай здійснювалися золотом;

• країна-член, що бажала придбати валюту іншої держави-члена, могла отримати її шляхом продажу золота МВФ, що використано під час продажу золота МВФ Південною Африкою у 1970-1971 рр.;

• країни-члени могли також використовувати золото для погашення раніше наданих їм кредитів МВФ [13, с. 108-124].

Згідно з правовими документами організації золоті запаси МВФ розміщуються в депозитарних установах США, Великобританії, Франції та Індії [16, H.F-1]. Відповідно до Другої поправки до Статей угоди з 1978 р. золото відображається на балансі та в річній звітності як актив, що не використовується Фондом у звичайних операціях, але він може приймати золото від країн-членів як плату за операціями. Утім відповідно до рішення Виконавчої ради Фонд може продавати золото за ринковими цінами та «повертати» його вкладникам пропорційно до їхньої квоти та в обмін на їхню валюту за «історичною ціною» (35 СПЗ за унцію чистого золота) [13, с. 111-118].

Відповідно до нової моделі формування доходів Фонду, що застосовується з 2008 р., прибуток від обмеженого продажу золота використовується для створення забезпечувального фонду та збільшення потенціалу МВФ для пільгового кредитування країн з низькими доходами, які відповідають критеріям отримання такої допомоги. Виконавча рада Фонду 18 вересня 2009 р. затвердила продаж золота обсягом у 403.3 метричної тонни (12.97 млн унцій), що тоді становило одну восьму всіх золотих авуарів Фонду. Це збільшило фінансовий потенціал МВФ на довгостроковий період. За даними МВФ, загальна сума надходжень після продажу золота становила 9.5 млрд СПЗ (приблизно 14.4 млрд дол. США), з яких 6.85 млрд СПЗ - прибуток порівняно з балансовою вартістю золота, водночас 4.4 млрд СПЗ з цієї суми використано для створення забезпечувального фонду. Однак, як передбачалося новою моделлю доходу, не менше ніж 90 % цієї суми спрямовано на фінансування Трастового фонду на цілі скорочення бідності та сприяння економічному зростанню (PRG)та гарантування потенціалу щорічного кредитування його коштом в обсязі майже 1.25 млрд СПЗ на постійній основі [17].

Фінансовий рік МВФ починається 1 травня та завершується 30 квітня наступного року [16, П./-9]. Річний адміністративний бюджет Фонду - це документ, що затверджується Виконавчою радою за поданням директора-розпорядника щороку не пізніше ніж 1 квітня.

Річний адміністративний бюджет відображає прогноз доходів Фонду та його витрат на власну діяльність і відшкодування видатків Рахунку загальних ресурсів на управління Спеціальним страховим рахунком, департаментом СПЗ та рахунками Фонду. Річний звіт подається директором-розпорядником на розгляд Виконавчої ради щорічно не пізніше за 31 травня [16, П./-4, П./-5].

Виконання завдань та функцій МВФ базується на його фінансовому потенціалі та передбачає щорічне формування фінансових звітів та проведення аудиту щодо результативності використання його фінансових ресурсів. Аналіз звітних документів Фонду дав змогу зробити певні висновки щодо руху фінансових потоків (табл. 1).

Таблиця 1Показники діяльності МВФ за 2019-2020 фінансові роки, млн СПЗ