Наукова інтерпретація економічної природи цифрових цінних паперів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАУКОВА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ПРИРОДИ ЦИФРОВИХ ЦІННИХ ПАПЕРІВ

Ткаченко Наталія Володимирівна,

доктор економічних наук, професор, заступник директора з навчальної роботи,

Луцкевич Олександр Володимирович,

здобувач, Чернігівський національний технологічний університет

У статті розглянуто існуючі погляди науковців у контексті сформованих підходів щодо трактування та змістовного навантаження сутності дефініції «цінний папір», а саме: особливої форми існування капіталу, специфічного інвестиційного товару, фінансового інструменту та сукупності прав на ресурси. Визначено переваги та недоліки представлених підходів. Наведено авторську систематизацію властивостей цінних паперів: оборотність, ринковість, участь у суспільному обігу, документальність, стандартність, урегульованість і визнання державою, ліквідність, ризикованість та доходність. Обґрунтовано, що розвиток цифрових технологій призвів до створення цифрових цінних паперів. Представлено авторське розуміння сутності цифрових цінних паперів. На відміну від інших, таке визначення враховує сучасні тенденції діджиталізації фінансово-економічних відносин в сфері обігу цінних паперів.

Ключові слова: цінний папір, властивості цінних паперів, цифрові технології, цифрові цінні папери, оцифровані цінні папери, блокчейн-токени, бездокументарні цінні папери.

Ткаченко Наталия Владимировна,

доктор экономических наук, профессор, заместитель директора по учебной работе,

Луцкевич Александр Владимирович,

соискатель, Черниговский национальный технологический университет

НАУЧНАЯ ИНТЕРПРЕТАЦИЯ ЭКОНОМИЧЕСКОЙ ПРИРОДЫ ЦИФРОВЫХ ЦЕННЫХ БУМАГ

В статье рассмотрены существующие взгляды ученых в контексте сложившихся подходов к трактовке и смысловой нагрузки сущности дефиниции «ценная бумага», а именно как: особой формы существования капитала, специфического инвестиционного товара, финансового инструмента и совокупности прав на ресурсы. Определены преимущества и недостатки представленных подходов. Приведена авторская классификация свойств ценных бумаг: оборачиваемость, рыночность, участие в общественном обращении, документальность, стандартность, урегулированность и признание государством, ликвидность, рискованность и доходность. Обосновано, что развитие цифровых технологий привело к появлению цифровых ценных бумаг. Представлено авторское понимание сущности цифровых ценных бумаг. В отличие от других, такое определение учитывает современные тенденции диджитализации финансово-экономических отношений в сфере обращения ценных бумаг.

Ключевые слова: ценная бумага, свойства ценных бумаг, цифровые технологии, цифровые ценные бумаги, оцифрованные ценные бумаги, блокчейн-токены, бездокументарные ценные бумаги.

Nataliia Tkachenko,

Doctor of Economics, Professor, deputy director of educational work, Institute of Postgraduate Education

Olexander Lutskevych,

competitor of a scientific degree, Chernihiv National Technological University

THE SCIENTIFIC INTERPRETATION OF THE ECONOMIC

Modern trends in the development of new technologies, especially digital ones, are characterized by systemic transformations in all spheres of business, society and politics. The rapid introduction of digital technologies is taking place in all areas of economic activity, including securities circulation. As a result, there is a need for an in-depth study of the economic nature of digital securities.

2) the nature of the relationships that arise between the entities in the securities transactions (property or loan relationships);

3) appointment of securities.

Keywords: securities, securities properties, digital technologies, digital securities, digitized securities, blockchain tokens, undocumented securities.

Постановка проблеми

Сучасні тенденції розвитку нових технологій, насамперед, цифрових, характеризуються системними трансформаціями в усіх сферах бізнесу, суспільства та політики. Як наслідок, це зумовлює процес формування економіки нового типу - цифрової економіки. При цьому радше впровадження цифрових технологій відбувається у всіх сферах економічної діяльності, зокрема й у сфері обігу цінних паперів, що призводить до їх діджиталізації. Завдяки цьому виникає необхідність у поглибленому дослідженні економічної природи цифрових цінних паперів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питання сутності, функційності, видового представлення та підходів до оцінки цінних паперів ґрунтовно досліджені у працях вітчизняних і зарубіжних учених: О. Баула, З. Ватаманюк, В. Галанов, І. Івахненко, Ю. Конопльова, О. Ларіонова, Г. Лацик, А. Мішарєв, Я. Міркін, О. Мозковий, С. Нортон, Г. Пальчевич, Д. Пєнцов, В. Подплєтній, В. Шелудько, У. Хінман, В. Чесноков, В. Цибульникова та ін. Однак науково-теоретичні засади аналізу цінних паперів з урахуванням бурхливого розвитку технології розподіленого реєстру та блокчейн-технології потребують глибших наукових пошуків. Через те, що дефініція «цифровий цінній папір» є похідним від поняття «цінний папір», розглянемо більш детально підходи вчених до визначення економічної сутності традиційного понятійного підґрунтя до тлумачення такого поняття.

Метою статті є здійснення критичного аналізу сутності дефініції «цінний папір», систематизація їх властивостей та дослідження особливостей трансформації змістовності досліджуваного поняття з огляду на розвиток цифрових технологій, зокрема представлення авторського трактування цифрових цінних паперів.

Виклад основного матеріалу дослідження

В економічній теорії відсутня усталена думку щодо трактування та змістовного навантаження сутності дефініції «цінний папір». Тому розглянемо існуючі погляди та твердження науковців у контексті сформованих підходів.

Цінний папір як особлива форма існування капіталу. Окремі вчені переконані, що цінні папери є самостійним видом капіталу, оскільки, обертаючись на ринку, вони можуть приносити дохід її власнику. Дослідники, які притримуються такої наукової позиції, зазвичай виходять з класичного визначення капіталу як вартості, що здатна до зростання.

Слід зазначити, що в свій час ще К. Маркс [1] ототожнював поняття цінного паперу та фіктивного капіталу. За його переконаннями, фіктивний капітал уособлюється в формі цінних паперів, регулярно генерує дохід їх власникам у вигляді дивідендів або процентів та здійснює самостійний рух на ринку цінних паперів.

Такій підхід розвиває В. М. Шелудько [2], яка переконана, що цінний папір є специфічною фіктивною формою існування капіталу, що відрізняється від його товарної, виробничої та грошової форм. Зазначена форма характеризується тим, що може вноситися до статутного капіталу акціонерного товариства, надаватися в заставу, обертатися на ринку як товар та приносити дохід, а в окремих випадках навіть й замінювати гроші. Натомість деякі інші вчені вважають, що цінні папери є різновидом грошового капіталу.

Справді, не можна не визнавати того факту, що цінні папери приносять дохід, і це, відповідно, робить їх капіталом для власників. Однак такий капітал, на нашу думку, значно відрізняється від реального капіталу, оскільки не функціює в процесі виробництва.

Дещо по-іншому вважають інші вчені. За ними цінні папери є особливою формою існування капіталу, за якої її власник наділений правами на капітал, а не самим капіталом. Так, О. М. Мозковий [3] та В. А. Галанов [4] впевнені, що цінний папір є лише представником реально функціонуючого капіталу в економіці. На переконання вченого, цінний папір - це особлива форма існування капіталу поряд з його реалізацією в грошовій, виробничій та товарній формах. За такої особливої форми у власника капіталу капітал безпосередньо відсутній, але є майнові права на нього, які й фіксуються у формі цінного паперу.

Отже, зазначені вище автори зазначають, що цінні папери лише символізують капітал. Цінний папір, хоча і є однією з форм існування капіталу, але все ж таки відрізняється від нього. Тому, на переконання досліджених позицій окремих теоретиків, логічним є розуміння під цінним папером особливої форми прояву капіталу-власності, що можливий до переуступлення. Беззаперечно, що для власника цінного паперу він не завжди є капіталом. Як правило, це ті випадки, коли цінний папір не приносить дохід (наприклад, власник складського свідоцтва отримує відповідний товар зі складу тощо).

Варто зазначити, що в економічній літературі зустрічається ще й змішаний підхід, коли сутність цінного паперу розкривається в тому, що він, з одного боку, є представником капіталу, а з іншого - капіталом самим по собі. Погоджуємось з таким підходом, адже всі цінні папери в кінцевому підсумку є уособленням певних видів функціонуючого капіталу (товарного, грошового або виробничого) залежно від напрямків використання капіталу, отриманого замість цінного паперу, а також з тим, що цінний папір є фіктивним капіталом.

Цінний папір як специфічний інвестиційний товар. Друга група вчених трактує поняття цінного паперу як специфічного товару з певними характеристиками. Оскільки в широкому розумінні під товарами уявляють все, що може бути предметом торгових угод, тобто має мінову вартість, то з точки зору такого підходу, цінні папери підпадають під визначення товару. Але варто відмітити, що такий товар є специфічним, оскільки цінний папір не є ні фізичним товаром, а ні послугою.

Так, на думку А. А. Мішарєва, цінний папір - це специфічний товар, що обертається на ринку, який має специфічну корисність та спеціальні способи її грошової оцінки [5, с. 35]. Схожу позицію займає і В. Ю. Цибульникова [6, с. 10], за якою цінні папери - це товар особливого роду, що не має власної вартості (вартість цінного паперу як такого є незначною), але здатний продаватися за високою ринковою ціною. Пояснення такого підходу полягає в обґрунтуванні того, що цінний папір, насамперед, наділений номіналом, являє собою певну величину реального капіталу, вкладеного в підприємство. Якщо ринковий попит на цінні папери виявиться вищим за пропозицію, то їх ціна перевищить номінал.

Як досить влучно відзначає В. М. Шелудько [2], цінний папір як товар відрізняється своїм розмаїттям форм, видів та типологією, залежністю від конкретних умов та цільовою спрямованістю обігу. Зазначимо, що цінний папір як товар характеризується яскравим проявом двох властивостей: по-перше, суспільною корисністю або споживчою вартістю; по-друге, міновою вартістю, тобто здатністю обмінюватися відповідно до певних кількісних пропорцій на інші цінні папери, товари, гроші.

З нашої точки зору, важко не погодитись з тим, що цінні папери є специфічним товаром, адже їх можна передавати, купувати, продавати, обмінювати, дарувати тощо, тобто проваджувати дії та операції, які є характерними для товарних відносин. При цьому особливість цінних паперів як товару полягає в тому, що вони наділені більш високим ступенем універсальності відносно до інших товарів.

На увагу заслуговує думка З. Г. Ватаманюка [7], який розглядає цінні папери як інвестиційний товар. На переконання вченого, для інвестора всі цінні папери розрізняються лише за величиною отримуваного доходу. В той час, як інші властивості таких паперів, окрім здатності приносити дохід, є вторинними. Деякі автори [8; 9], підтримуючи таку позицію, вважають, що цінні папери виступають в якості документів, які є свідченням щодо інвестування капіталу.

Отже, на наше переконання, відмінною характеристикою товару є здатність задоволення будь-яких потреб покупців. Говорячи про цінні папери, мова йде про їх спроможність реалізувати цілі інвестора, насамперед, збереженість капіталу, отримання доходу від нього, приріст початкової величини капіталу, участь в управлінні капіталом та ін. Реалізація наведених цілей, на наше переконання, і характеризує задоволення специфічних потреб покупця цінних паперів. Справді, неправильним є ігнорування такої характеристики товарів, як їх вартість. В такому разі, коли мова йде про цінні папери, то це їх номінальна вартість, що визначається через вартість ресурсів, які передаються інвестором емітенту цінного паперу. Тож повністю погоджуємося з тим, що цінний папір можна визнати специфічним інвестиційним товаром, однак таке визначення не розкриває економічний зміст поняття цінного паперу в повному обсязі.

Цінний папір як фінансовий інструмент, що наділений певною грошовою характеристикою. Третя група вчених розтлумачує сутність поняття цінного паперу як фінансового інструменту з певною грошовою характеристикою. Так, В. М. Шелудько [2] визначає цінні папери через фінансові інструменти, за допомогою яких вирішуються інвестиційні, платіжні, розрахункові, організаційні та інші питання. Дослідниця звертає увагу на практичне застосування цінних паперів, а саме: яким чином фінансовий інструмент, тобто цінні папери, використовуються для залучення інвестицій та вкладень фінансових ресурсів, покриття бюджетного дефіциту, здійснення платежів та застави, кредиту та його забезпечення, активізації товарного обороту, формування та зміни статутного капіталу, трансформації власності, реструктуризації та інших фінансово-господарських операцій.

Цікавим є наукове бачення Г. Лацик [10]. Вона визначає цінні папери як інструменти фінансування інвестицій. Свою позицію дослідниця обґрунтовує тим, що за умови придбання цінних паперів постачальник капіталу, тобто інвестор, та споживач капіталу (іншими словами емітент цінних паперів) вступають до цивільно-правових, фінансово-економічних відносин, які регламентуються умовами випуску цінних паперів. При цьому носіями таких умов виступають безпосередньо самі цінні папери.

Звернемося до Міжнародних стандартів фінансової звітності (IAS 32 [11]). В них чітко зазначається, що фінансові інструменти - будь-який договір, в результаті реалізації якого одночасно виникає фінансовий актив у однієї організації та фінансове зобов'язання або дольовий інструмент - в іншої.

Таку позицію підтримують й українські вчені-науковці. Так, Г. Т. Пальчевич та В. В. Подплєтній [12] стверджують, що цінні папери - це документи, в яких наводяться вимоги до реальних активів (акцій, чеків, приватизаційних документів, коносаментів, житлових сертифікатів та ін.) та до безпосередньо самих цінних паперів (похідних цінних паперів). Позицію автора також поділяє В. Ю. Цибульникова [6, с. 11]. Відповідно до її наукового переконання, цінний папір є свідоцтвом, що засвідчує право його власника вимагати виконання зафіксованих зобов'язань з боку економічного суб'єкта (юридичної особи), який здійснив імітування такого паперу.

В. А. Галанов [4], розглядаючи цінний папір як актив, що приносить дохід, наголошує на тому, що саме капіталізація такого доходу призводить до набуття цінним папером грошової оцінки або ринкової ціни. Натомість А. А. Мішарєв [5] визначає цінний папір як фондову цінність, а І. Івахненко - як особливу форму альтернативних (інвестиційних) грошей [13].

Погоджуємось з тим, що цінні папери є фінансовими інструментами. Так, для інвесторів цінні папери - це короткострокові або довгострокові фінансові вкладення, які здійснюються взамін отримання грошових, товарних, боргових, майнових або інших прав до настання терміну погашення або перепродажу на вторинному ринку. Для емітента цінні папери є короткостроковим або довгостроковим фінансовим зобов'язанням.

Цінний папір як сукупність прав на ресурси. Деякі вчені подають тлумачення сутності цінного паперу на основі правового підходу, адже обіг цінних паперів регламентується законодавством. Своєю чергою, Я. М. Міркін [14] уточнює поняття цінних паперів як прав на ресурси. При цьому, кожному виду ресурсів відповідають свої цінні папери.

Цікавою є позиція Я. М. Міркіна [14], який визначає цінні папери як «дублікат реальних грошових коштів», своєрідний «титул власності». Погоджуємось з дослідником у тому, що в руках власника цінного паперу залишається титул власності, а реальне розпорядження капіталом передається до суб'єкта господарювання.

Вчені-дослідники також приділяють окрему увагу визначенню властивостей цінних паперів, оскільки саме завдяки ним проявляється сутність цінних паперів. Більшість вчених відзначають такі властивості цінних паперів: оборотність, ринковість, участь у цивільному обігу, документальність, стандартність, урегульованість та визнання державою, ліквідність, ризикованість, доходність.

Слід зазначити, що окремі автори також виділяють додаткові, до вище зазначених, якості цінних паперів. Наприклад, Г. Т. Пальчевич та В. В. Подплєтній [12] зараховують до властивостей цінних паперів надійність, під якою розуміють спроможність виконувати закріплені за конкретним цінним папером функції впродовж тривалого періоду часу, а В. Чесноков [15] - безпечність та інвестиційний потенціал. Однак, на наш погляд, визнання надійності та безпечності властивостями цінних паперів, що виражають сутність останніх, суперечитиме існуванню іншої властивості цінних паперів - їх ризикованості. Також не погоджуємось з позицією Ю. А. Конопльової [16] стосовно трактування в якості властивості цінних паперів їх серійності, оскільки такий підхід звужує трактування цінних паперів до їх емісійного виду. Тож вважаємо перелік властивостей цінних паперів, представлений у табл. 1.1, вичерпним.

Отже, в сучасній економічній літературі представлені різноманітні наукові підходи до трактування сутності поняття цінного паперу, кожен з яких має свої переваги та недоліки (табл. 1). Таке різноманіття пояснюється тим, що вчені опрацьовують різні аспекти поняття цінного паперу залежно від мети та завдань дослідження.

Таблиця 1 Систематизація наукових підходів до визначення поняття цінного паперу