Сучасний стан непрямого оподаткування в Україні

Размещено на http://allbest.ru

Сучасний стан непрямого оподаткування в Україні

Сотніченко О. А.

Анотація

Актуальність дослідження. Питання регулювання економіки країни, яке спричинене одномоментним відкриттям кордонів України, лібералізацією цін та відсутністю повноцінної системи регулювання товарних потоків. Саме зазначений аспект, на наш погляд, має бути визначальним при розгляді сучасного непрямого оподаткування як інструменту регулювання економіки України.

Постановка проблеми. Сучасна економічна ситуація у країні зумовлює необхідність наповнення бюджету, що можна зробити шляхом оподаткування. Саме непрямі податки цілком і повністю лягають тягарем на плечі покупців, адже компанії включають дані податки у вартість своєї продукції. Тому важливо оцінити сучасний стан непрямого оподаткування з метою розробки ефективної фіскальної політики.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Провівши аналіз наукових праць з проблем дослідження, можна зробити висновок, що вчені зробили значний внесок в її розв'язання. Зокрема, визначили зміст поняття «непрямі податки» та запропонували моделі визначення даного поняття. Значний вклад в дослідження податкової системи та непрямих податків зокрема внесли: В. О. Подольська, В. Л. Андрущенко, А. І. Крисоватий, Ю. Б. Іванов, О. М. Десятнюк, Л. С. Захаркіна, О. В. Озерчук та інші.

Виділення недослідженої частини загальної проблеми. На сьогоднішньому етапі розвитку економіки України, аспекти непрямого оподаткування недостатньо розроблені, викладення їх має суперечливий характер, існує немало розбіжностей серед науковців у розумінні самої суті непрямих податків. Немає чітких напрямків та програм розробки непрямого оподаткування з метою забезпечення досконалої фіскальної політики держави.

Методи дослідження. У процесі дослідження були застосовані такі загальні та конкретні наукові методи дослідження: системний підхід, методи логічного узагальнення та порівняння, наукової абстракції, методи синтезу, логічного узагальнення та аналогій. Методологічну базу дослідження склали наукові праці вітчизняних та зарубіжних учених та провідних фахівців, аналітичні матеріали з проблеми дослідження.

Мета дослідження. Розглянути поняття «непрямі податки». Розкрити реальний стан з даної проблематики. Вказати на шляхи покращення ситуації з метою забезпечення максимальної ефективності фіскальної політики держави. Показати, яким чином непрямі податки впливають на ціни та витрати покупців. Навести класифікацію непрямих податків. Розкрити позитивні та негативні сторони непрямого оподаткування.

Виклад основного матеріалу дослідження. Непрямі податки, по суті, виконують і забезпечують формування доходів Державного бюджету. При проведенні гармонізації податкового законодавства України з законодавством ЄС щодо непрямого оподаткування, безумовно, важливо враховувати особливості українських правових звичаїв у порівнянні із західною традицією права, хоча на відміну від інших галузей права податкове право різних правових систем є близьким щодо методу правового регулювання. Постійного регулювання та контролю з боку держави потребує фіскальна роль непрямих податків та стимулююча на макрорівні (запровадження пільг).

Висновки. В дослідженні розкрито реальний стан з даної проблематики, вказано на шляхи покращення ситуації з метою забезпечення ефективної фіскальної політики держави та наповнення державного бюджету України.

Ключові слова: непрямі податки, класифікація, державний бюджет, фіскальна служба, мито, акцизний збір, харчова промисловість, податок на додану вартість (ПДВ).

Аннотация

Современное состояние косвенного налогообложения в украине

Сотниченко Е. А.

Актуальность исследования. Вопрос регулирования экономики страны, вызванный одномоментным открытием границ Украины, либерализацией цен и отсутствием полноценной системы регулирования товарных потоков.

Abstract

Current state of indirect taxation in ukraine

Sotnichenko O. A.

Relevance of the study. The issue of regulation of the country's economy caused by the simultaneous opening of the borders of Ukraine, liberalization of prices and the lack of a full-fledged system of regulation of commodity flows. It is this aspect, in our opinion, should be decisive when considering the modern indirect taxation as a tool for regulating the economy of Ukraine.

Актуальність дослідження. Впродовж останніх двадцяти років перед Україною гостро стоїть проблема забезпечення економічного розвитку. Остання є надзвичайно складним явищем внаслідок свого комплексного характеру, що потребує належної уваги і до окремих його складових. Однією з таких складових є питання регулювання економіки країни, яке спричинене одномоментним відкриттям кордонів України, лібералізацією цін та відсутністю повноцінної системи регулювання товарних потоків. Пізніше воно стало однією з причин занепаду вітчизняної економіки та повільного відновлення її конкурентоспроможності. Саме зазначений аспект, на наш погляд, має бути визначальним при розгляді сучасного непрямого оподаткування як інструменту регулювання економіки України, оскільки його наявність ускладнює адаптацію досвіду тих країн, де подібні проблеми були відсутні.

Постановка проблеми. Сучасна економічна ситуація у країні зумовлює необхідність наповнення бюджету, що можна зробити шляхом оподаткування. Саме непрямі податки цілком і повністю лягають тягарем на плечі покупців, адже компанії включають дані податки у вартість своєї продукції.

У залежності від розмірів непрямих податків відбувається стимулювання або ж гальмування розвитку певних галузей, певних підприємств. Акцизний збір має великий вплив на харчову промисловість і, як ми можемо спостерігати, останніми роками тиск на дану галузь збільшується. податковий фіскальний непрямий бюджет

Регулюванням доходів і витрат держави займається фіскальна служба. Заходи фіскальної політики визначаються поставленою метою (боротьба з інфляцією, згладжування циклічних коливань економіки, зниження рівня безробіття).

Саме фіскальна політика може бути стимулюючою або стримуючою. Повсякчасне підвищення акцизного збору на тютюнові та алкогольні вироби спрямоване на те, щоб зменшити попит населення на дану продукцію. Однак через те, що дана політика є загальною, застосовується до всіх напрямків діяльності підприємств, не має ніякої диференціації - саме тому підприємства харчової промисловості зазнають негативного впливу.

Також останніми роками держава проводить агресивну фіскальну політику, при чому не здійснюючи прогнозу впливу такої політики на мікро- і макропоказники економіки. Непряме оподаткування в сучасних умовах повинно стимулювати економічний розвиток країни, сприяти створенню умов для залучення інвестицій, розвитку приватного бізнесу, сприяти зниженню податкового тягаря, отриманню сталих доходів до Державного бюджету України.

Тому важливо оцінити сучасний стан непрямого оподаткування з метою розробки ефективної фіскальної політики. Сформульовано чітку проблематику і в даній статті буде розглянуто шляхи її вирішення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Провівши аналіз наукових праць з проблеми статті, можна зробити висновок, що вчені зробили значний внесок в її розв'язання. Зокрема, визначили зміст поняття «непрямі податки» та запропонували моделі визначення даного поняття.

Однак, проведені дослідження більшою мірою відносяться до країн зі стабільною економічною ситуацією і не зовсім придатні до застосування в реаліях економіки України, яка постійно знаходиться в стресовому, мінливому стані.

Значний вклад в дослідження податкової системи та непрямих податків зокрема внесли: В. О. Подольська [13], В. Л. Андрущенко [1], А. І. Крисоватий [8], Ю. Б. Іванов [7], О. М. Десятнюк [8], Л. С. Захаркіна [6], О. В. Озерчук [10] та інші.

Тому важливо розглянути дане питання та визначити як досягти наповнення державного бюджету за допомогою непрямих податків та, водночас, врахувати інтереси покупців, тобто громадян держави.

Виділення недослідженої частини загальної проблеми. На сьогоднішньому етапі розвитку економіки України, аспекти непрямого оподаткування недостатньо розроблені, викладення їх має суперечливий характер, існує немало розбіжностей серед науковців у розумінні самої суті непрямих податків. Немає чітких напрямків та програм розробки непрямого оподаткування з метою забезпечення досконалої фіскальної політики держави.

Методи дослідження. У процесі дослідження були застосовані такі загальні та конкретні наукові методи дослідження: системний підхід, методи логічного узагальнення та порівняння, наукової абстракції, методи синтезу, логічного узагальнення та аналогій.

Методологічну базу дослідження склали наукові праці вітчизняних та зарубіжних учених та провідних фахівців, аналітичні матеріали з проблеми дослідження.

Мета дослідження. Розглянути поняття «непрямі податки». Розкрити реальний стан з даної проблематики. Вказати на шляхи покращення ситуації з метою забезпечення максимальної ефективності фіскальної політики держави. Показати, яким чином непрямі податки впливають на ціни та витрати покупців. Навести класифікацію непрямих податків. Розкрити позитивні та негативні сторони непрямого оподаткування.

Остаточною метою статті є розгляд непрямого оподаткування, його залежність від економічної ситуації в країні, та формулювання рекомендацій щодо розробки ефективної політики у сфері непрямого оподаткування.

Виклад основного матеріалу дослідження

Непрямі податки встановлюються на товари і послуги у вигляді надбавок до ціни товару чи послуги, оплачуються покупцями при купівлі товарів та отриманні послуг, а в бюджет вносяться продавцями цих товарів та послуг.

Непрямі податки відіграють важливу роль у формуванні доходів Державного бюджету. Надходження від них у Державний бюджет перевищують 45 % його доходів. Види непрямих податків, їх платники, розміри, порядок стягування і сплати в бюджет встановлюються в законодавчому порядку.

Нині в Україні стягуються такі види непрямих податків: ПДВ, акцизний податок та мито.

Непрямі податки мають ряд переваг:

- простота та швидкість сплати, вилучення таких податків не потребує участі податкового апарату;

- є регулярними доходами бюджету і відносно стабільними, повне надходження до бюджету;

- впливають на сукупне споживання і таким чином через непрямі податки держава може впливати на споживання та структуру попиту і регулювати його

- рівномірність територіального розподілу.

До недоліків непрямого оподаткування можна віднести:

- не залежать від доходу окремих осіб;

- мають вплив на загал процеси ціноутворення;

- обмежують розмір прибутку підприємств;

- необхідність правильного вибору товарів для оподаткування^].

Аналізуючи наявні концепції поділу податків на прямі і непрямі, можна зробити висновок про певну умовність такого поділу.

Однак це не є підставою для його ігнорування, оскільки і фіскальний, і регуляторний потенціали прямих і непрямих податків відрізняються. Тому як інструменти фіскального регулювання вони хоча й застосовуються одночасно, однак домінування тих чи інших податків залежить від рівня розвитку економіки, фази ділового циклу, цілей макроекономічного регулювання тощо.

Початком розвитку непрямого оподаткування можна вважати появу податків з обороту, які з часом трансформувалися у податок із продаж або податок на додану вартість. У світовій науці і практиці непрямі податки також називають акцизами або податками на споживання. Традиційно до їх складу включають податок на додану вартість (або податки з продажу), які називають універсальними акцизами, акцизні податки (специфічні акцизи) та мито. Необхідність використання податків на споживання представлена в теорії економіки добробуту з позицій порівняння економічної ефективності двох груп податків або з позицій їх відповідності критерію нейтральності.

Відповідно до цієї теорії, податок на доходи, який стягується за тією ж ставкою, що й універсальний податок на споживання (універсальний акциз) породжують однакове надлишкове навантаження, внаслідок чого вони є еквівалентними, а тому рівноцінними податками [7].

На даний час розвиток непрямого оподаткування пов'язаний з підвищенням мобільності таких факторів виробництва, як капітал і праця, що звужує базу оподаткування прямими податками. Натомість споживання характеризується нижчою мобільністю, тому його оподаткування є надійнішою базою формування доходів бюджету.

Доцільно розглянути місце кожного із непрямих податків у податковій системі країни. Перш за все дослідимо сутність та значення ПДВ, який, згідно чинного законодавства, додається до ціни товару та представляє собою частину приросту вартості, що утворюється на всіх стадіях їх просування - від виробництва до продажу або перепродажу.

Якщо порівнювати українську практику застосування ПДВ із країнами з розвинутою ринковою економікою, то доцільно зауважити, що Україна має приблизно середню ставку даного податку, однак його економічна суть у країнах Європи дуже відрізняються.

Якщо там ПДВ є справді податком на ту додану вартість, яку додає підприємство перепродуючи товар, то в Україні він фактично є податком на збут. Адже відвантажена, але неоплачена продукція вже обкладається ПДВ. У тому разі, коли розмір податкового кредиту перевищує суму податкових зобов'язань платника, держава не поспішає вертати сплачений ПДВ підприємствам, затримка з відшкодуванням ПДВ веде до «вимивання» реальних коштів у підприємств, що значно погіршує їх фінансовий стан і сприяє поглибленню кризи неплатежів[10].

Наступним непрямим податком, який необхідно розглянути, є акцизний податок.

На фінансовий стан суб'єктів підприємницької діяльності значний негативний вплив справляє сплата акцизного податок на імпортовані товари. Акцизний податок - це непрямий податок, що встановлюється на підакцизні товари та включається в їхню ціну.

Суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані сплатити акцизний податок під час митного очищення товару, а за алкогольні та тютюнові вироби - під час придбання марок акцизного податку. Відшкодування цих коштів буде тільки після реалізації товарів споживачам.

На фінансово-господарську діяльність суб'єктів господарювання, підприємств - платників акцизного податку негативний вплив також матиме місце тоді, коли встановлення або підвищення ставок податку призводить до підвищення цін, обмежуючи обсяг виробництва і реалізації продукції та створюючи затоварення.

Акцизний податок має негативний вплив на розвиток галузі харчової промисловості, адже нестійкість даного податку спричиняє загрозу для діяльності залежних від даного податку підприємств.

Сучасний рівень податкового навантаження на підприємства харчової промисловості, як у цілому по галузі, так і по окремих підприємствах, які виробляють алкогольні напої та тютюнові вироби, є значним і неоптимальним.

В Україні наявний суттєвий опосередкований податковий тиск, хоча його значення менше за відповідний показник у країнах ЄС. На підприємствах - виробниках алкогольних напоїв та тютюнових виробів - рівень акцизного оподаткування суттєво перевищує середньогалузевий показник внаслідок наявної значної специфічної акцизної складової.

Для вирішення цих проблем необхідно врахувати умови, що сприяють або перешкоджають перекладності акцизів у харчовій промисловості: тип або модель ринкової структури, розмір ставки податку, еластичність попиту та пропозиції, а також часовий фактор.

Третім непрямим податком є мито. Безперечно, мито займає своє особливе, окреме місце в системі обов'язкових платежів. Це, по суті, один із найдавніших обов'язкових платежів, що присутній у кожній без виключення національній системі фіскальних платежів.

Найбільший вплив мито має на внутрішні ціни в країні. У випадку знецінення національної валюти застосування мита є доцільним за наявності цінової конкуренції для національних виробників. При раціональному застосуванні мито дає змогу регулювати транскордонні потоки, ефективно впливати на внутрішню цінову політику країни.

Проведемо аналіз динаміки доходів Державного бюджету, податкових надходжень та питомої ваги податкових надходжень у доходах Державного бюджету за 2014-2017 роки (табл. 1) [12].

Згідно з даними, наведеними у таблиці 1, можемо підсумувати, що доходи державного бюджету з кожним роком зростають. Так, у 2017 році цей показник становив 627 млн. грн., що на 123 млн. грн. більше, ніж у 2016 році, та на 218 млн. грн. більше порівняно з 2015 роком. Аналогічна тенденція характерна для податкових надходжень.

Обсяг податкових надходжень у 2017 році становив 787 млн. грн., протягом 2015-2016 років це значення було меншим - 283 млн. грн. та 212 млн. грн. відповідно. Питома вага податкових надходжень у доходах державного бюджету у 2014 році становила 85,9%, у 2015 році - 81,1%, у 2016-му - 87,7%, у 2017-му - 71,5.

Таблиця 1. Аналіз структури доходів Державного бюджету України за 2014-2017 роки, млн. грн.

Проаналізуємо надходження непрямих податків до Державного бюджету України за 2014-2017 роки (таблиця 2) [12]. Аналізуючи дані таблиці 2, зазначимо, що надходження непрямих податків за останні 3 роки збільшилися. У 2017 році непрямих податків надійшло 659 млн. грн., що на 377 млн. грн. більше, ніж у 2015 році, та на 222 млн. грн. більше порівняно з 2016 роком.

Обсяг ПДВ у 2017 році значно зріс порівняно з 2015-2016 роками: на 323 млн. грн. та на 266 млн. грн. відповідно. Така сама ситуація спостерігається з акцизним податком, його значення зросло з 28 507,5 млн. грн. у 2014 році до 108 млн. грн. Нестійка тенденція присутня щодо надходжень мита. У 2017 році цей показник становив 49 млн. грн., що на 8млн. грн. більше, ніж у 2016 році, та на 28 млн. грн. менше порівняно з 2015 роком.

На надходження акцизного податку вплинули такі фактори, як збільшення обсягів виробництва виноробної продукції, у тому числі вин виноградних, шампанського та вин ігристих.

Ставки акцизного податку на 2016 рік на спирт, алкогольні напої (крім натурального вина) підвищуються на 50%, на пиво й ігристе вино - на 100%, специфічна ставка акцизного податку та мінімальне акцизне податкове зобов'язання для тютюнових виробів збільшується на 40%, акциз на паливо - на 13%.

Таблиця 2. Аналіз непрямих податків до Державного бюджету України за 2014-2017 роки, млн. грн.

Джерело: [11]

Для наочності зобразимо аналіз непрямих податків графічно (Рисунок 1).

Джерело: власні дослідження на основі даних [12]

Отже, враховуючи наведені дані, непрямі податки, по суті, виконують і забезпечують формування доходів Державного бюджету. Враховуючи перспективи інтеграції України до Європейського Союзу, потрібно гармонізувати національне податкове законодавство з законодавством ЄС, в тому числі й у сфері непрямого оподаткування. Потрібно зазначити важливість гармонізації національного законодавства для можливого подальшого вступу до ЄС.

Гармонізації податкового законодавства України з законодавством ЄС щодо непрямого оподаткування, має передувати фінансово-економічний аналіз таких змін. При проведенні гармонізації податкового законодавства України з законодавством ЄС щодо непрямого оподаткування, безумовно, важливо враховувати особливості українських правових звичаїв у порівнянні із західною традицією права, хоча на відміну від інших галузей права податкове право різних правових систем є близьким щодо методу правового регулювання [11].

З огляду на проведене дослідження, постійного регулювання та контролю з боку держави потребує фіскальна роль непрямих податків та стимулююча на макрорівні (запровадження пільг) [2].

Універсальність непрямих податків та розширення їх бази оподаткування стримує інвестиційний та споживчий попит у зв'язку з ростом цін, проте дана тенденція залежить від зміни податкових ставок та еластичності ринкового попиту.

На цінову складову найбільший вплив чинить ПДВ, який є універсальним щодо категорій товарів, а тому зміна його ставок відображається на обсягах виробництва, споживання та, відповідно, цінах оподатковуваних товарів.

Макроекономічна цінова ситуація може змінюватися під впливом акцизного податку та мита, які застосовуються до структуроутворюючих видів продукції і, таким чином, при підвищенні ставок даних непрямих податків, розповсюджують інфляційні процеси на всю економіку.

Висновки

У дослідженні було розглянуто поняття «непрямі податки». Розкрито реальний стан з даної проблематики. Вказано на шляхи покращення ситуації з метою забезпечення максимальної ефективності фіскальної політики держави. Показано, яким чином непрямі податки впливають на ціни та витрати покупців. Наведено класифікацію непрямих податків. Розкрито позитивні та негативні сторони непрямого оподаткування. Можемо стверджувати, що податкова система України є недосконалою, адже спостерігається нерівномірний та несправедливий розподіл податкового навантаження. Існуючі непрямі податки гальмують розвиток підприємств, сприяють зростанню ухилення від сплати податків, відтоку капіталу закордон. Також негативний вплив на розвиток компаній чинить нестабільність податкового законодавства.

Тому, щоб покращити податкову політику держави та непрямого оподаткування зокрема, сформулюємо рекомендації: диференціювати застосування непрямих податків по типам підприємств; звернутися до закордонного досвіду функціонування непрямих податків; вдосконалення акцизного оподаткування в залежності від типу підакцизного товару; стабілізувати податкову політику, зокрема зменшити кількість змін стосовно ПДВ; оптимізувати непрямі податки з метою зниження інфляційних процесів у державі.

Таким чином, можемо говорити, що в дослідженні розкрито реальний стан з даної проблематики, вказано на шляхи покращення ситуації з метою забезпечення ефективної фіскальної політики держави та наповнення державного бюджету України.

Список використаних джерел

1. Андрущенко В. Л. Податкова система: Навчальний посібник. Київ, 2009. URL: http://culonline.com.ua/Books/Podatkova%20sistema_Andrushenko.pdf (дата звернення: 09.03.2019).

2. Глухова В. І. Податкові пільги як інструмент податкової політики держави / Стратегічні пріоритети в ХХІ столітті. Київ: СПД-ФО Пшонківський О.В., 2017. С. 91-93.

3. Види непрямих податків. URL: https://studfiles.net/preview/5393918/page:3/ (дата звернення: 02.03.2019).

4. Законодавство України. Перелік термінів. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/term/17288 (дата звернення: 03.03.2019).

5. Зварич О. В. Податкові надходження: методологія прогнозування: монографія. Київ: КНТЕУ, 2013. 444 с

6. Захаркіна Л. С. Роль і місце податкових надходжень у структурі зведеного бюджету України. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. 2016. № 19. C. 125-129.

7. Іванов Ю. Б., Майбуров І. А., Гончаренко Л. І. Реформування податкових систем: нова якість обговорення. Фінанси України. 2012. № 6. С. 114-124.

8. Крисоватий А. І., Іванов Ю. Б., Десятнюк О. М. Податкова система: Навчальний посібник. Київ, 2011. URL: https://www.twirpx.com/file/405017/(дата звернення: 05.03.2019).

9. Непрямі податки та особливості їх впливу на фінансово-господарську діяльність підприємств. URL: https://pidruchniki.com/17190512/finansi/nepryami_podatki_osoblivosti_vplivu_finansovo-gospodarsku_ diyalnist_pidpriyemstv (дата звернення: 09.03.2019).

10. Озерчук О. В. Фіскальна ефективність непрямих податків в Україні. Наукові праці НДФІ. 2014. № 2 (67). С. 59-70.

11. Озерчук О. В., Райнова Л. Б. Фіскальна ефективність прямих податків в Україні та фактори, що на неї вплинули. Інвестиції: практика та досвід. 2014. № 8. С. 87-92.

12. Офіційний сайт Державної казначейської служби України. URL: http://www.treasury.gov.ua (дата звернення: 05.03.2019).

13. Офіційний сайт Державної фіскальної служби України. URL: http://sfs.gov.ua (дата звернення: 03.03.2019).

14. Подольська В. О. Фінансовий аналіз: Навчальний посібник. Київ : Центр навчальної літератури, 2007. 488 с.

15. Філімоненков О. С. Фінанси підприємств. URL: http://fingal.com.ua/content/view/624/54/1/1/ (дата звернення: 03.03.2019).

References

1. Andruschenko V. L. Tax system: textbook. Kyiv, 2009. URL: http://culonline.com.ua/Books/ Podatkova%20sistema_Andrushenko.pdf (date of treatment: 09.03.2009).

2. Glukhova, V. I. (2017) Tax benefits as a tool of state tax policy / Strategic priorities in the XXI century. Kyiv: SPD-FL Proscivsky O. V., P. 91-93.

3. The types of indirect taxes. URL: https://studfiles.net/preview/5393918/page:3/ (date of treatment: 02.03.2019).

4. Legislation of Ukraine. List of terms. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/term/17288 (date of treatment: 03.03.2019).

5. Zvarych, O. V. (2013) Tax revenues: forecasting methodology: monograph. Kyiv: KNTEU, 444 p.

6. Zaharkina, L. S. (2016) The role and place of tax revenues in the structure of the consolidated budget of Ukraine. Scientific Herald of International humanitarian University, 19. P. 125-129.

7. Ivanov, Y. B., Mayburov, I. A. & Goncharenko, L. I. (2012) Reforming tax systems: a new quality of discussion. Finance of Ukraine, 6. P. 114-124.

8. Krisowaty, A. I., Ivanov, Y. B. & Desyatnuyk, O. M. (2011) Tax system: textbook. Kiev. URL: https://www.twirpx.com/file/405017/ (date of treatment: 05.03.2009).

9. Indirect taxes and features of their influence on financial and economic activity of enterprises. URL: https://pidruchniki.com/17190512/finansi/nepryami_podatki_osoblivosti_vplivu_finansovo- gospodarsku_diyalnist_pidpriyemstv (date of treatment: 09.03.2019).

10. Oserchuk, O. V. (2014) Fiscal efficiency of indirect taxes in Ukraine. Scientific works of the financial research Institute, 2 (67). P. 59-70.

11. Oserchuk, O. V. & Rainova L. B. (2014) Fiscal efficiency of direct taxes in Ukraine and factors that influenced it. Investment: practice and experience, 8. P. 87-92.

12. Official site Of the state Treasury service of Ukraine. URL: http://www.treasury.gov.ua (date of treatment: 05.03.2009).

13. The official website of the State fiscal service of Ukraine. URL: http://sfs.gov.ua (date of treatment: 03.03.2009).

14. Podolska, V. O. (2007) Financial analysis: a Training manual. Kyiv: Center of educational literature, 488 p.

15. Filimonenkov, O. S. Enterprise Finance. URL: http://fingal.com.ua/content/view/624/54/1/1/ (date of treatment: 03.03.2009).

Размещено на Allbest.ru