Аналіз системи фінансування охорони здоров’я в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

АНАЛІЗ СИСТЕМИ ФІНАНСУВАННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я В УКРАЇНІ

У статті досліджено поточну систему фінансування охорони здоров'я в Україні та її основних учасників. Систематизовано перелік нормативно-правових актів, які створюють політико-правову основу для формування механізмів фінансування охорони здоров'я. Особливу увагу приділено програмі медичних гарантій, сутність якої полягає в тому, що держава гарантує надання медичних послуг та лікарських засобів пацієнтам. Оплата послуг закладу охорони здоров'я відбувається у разі виконання таких умов: укладений договір між закладом охорони здоров'я та Національною службою охорони здоров'я України. Проте питання фінансування залишається відкритим, оскільки держава неспроможна забезпечити повністю безоплатне надання медичних послуг. Запропоновано умови та кроки залучення страхових компаній у систему фінансування охорони здоров'я України.

Ключові слова: охорона здоров'я; система; фінансування; система фінансування охорони здоров'я.

Постановка проблеми

В Україні відбувається реформування системнохороні здоров'я, і проблема організації фінансування закладів охорона здоров'я є дуже актуальною. Питання фінансування сьогодні дуже загострені, оскільки бюджетних коштів не вистачає для покриття всіх елементів системнохороні здоров'я, тому виникає потреба пошуку додаткових джерел фінансування та об'єднання фінансових потоків.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дослідженню та аналізу питань фінансування системнохорони здоров'я приділяється багато уваги, зокрема питання фінансового забезпечення досліджують такі вчені, як Т Сіташ [1], М. Клнменко [2], А. Бондар [3], К. Павлюк, В. Зеленевнч [4], С. Тернов та інші. Переважна кількість науковців розглядають медичне страхування як один із кращих варіантів удосконалення фінансування снстемнохороні здоров'я, також погоджуємось.

Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Незважаючи на чисельну кількість досліджень, питання фінансування системнохороні здоров'я потребує розробки нових підходів з урахуванням медичної реформи та появи COVID-19.

Мета статті. Головною метою статті є аналіз існуючої системи фінансування охорони здоров'я, виявлення її недоліків та розробка пропозицій щодо удосконалення.

Виклад основного матеріалу

Урядом України у 2015 році було ініційовано реформу системнохороні здоров'я, метою якої є покращання стану здоров'я населення та забезпечення захисту від надмірних фінансових витрат «з кишені», через підвищення ефективності, удосконалення застарілої системи надання послуг та спрощення доступу до якісного медичного обслуговування. Пріоритетними цілями стратегії було здійснення фінансової реформи системнохороні здоров'я (для прискорення перетворень у наданні медичних послуг), а також впровадження інформаційних технологій, як прискорювача. У жовтні 2017 року ухвалено новий Закон України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» (Закон № 2168), який регулює фінансування снстемнохороні здоров'я. Також пакет підзаконних нормативно-правових актів, який створив міцну політико-правову основу для впроваджування нових механізмів фінансування охорони здоров'я [5].

Таблиця 1. Законодавча та нормативно-правова база

На рис. 1 представлено систему фінансування охорони здоров'я.

Відповідно до Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» [8] основними джерелами фінансування охорони здоров'я є:

- кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів,

- кошти юридичних та фізичних осіб, інших осіб (не заборонених законом).

Підставою для розрахунку рівня фінансового забезпечення охорони здоров'я є науково обґрунтовані нормативи.

Відповідно до статті 49 Конституції України «Кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування. Охорона здоров'я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності» [9].

Рис. 1. Фінансування системи охорони здоров'я в Україні

Джерело: побудовано на основі [6; 7].

Призначені на охорону здоров'я кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів направлені на фінансування медичної допомоги для населення, державних цільових та місцевих програм ОЗ, а також фундаментальних наукових досліджень у цьому напрямку. Фінансування державних та комунальних закладів охорони здоров'я - бюджетних установ виконується відповідно до бюджетного законодавства. У закладах охорони здоров'я та у фізичних особах-підприємцях (якщо вони зареєстровані та отримали ліцензію на здійснення господарської діяльності з медичної практики, в порядку установленому законом, з якими укладені договори про надання медичних послуг населенню) медична допомога надається безоплатно за кошти бюджету [7].

Також слід зазначити, що договори про медичне обслуговування укладаються на певний бюджетний період, підставою для яких є обсяг та вартість послуг, замовником яких є державні та місцеві органи самоврядування. Вартість послуг, які надаються розраховується відповідно до структури витрат для надання послуги та з урахування галузевих стандартів. Кабінет Міністрів України затверджує порядок укладання договорів, типову форму договору, методику розрахунку вартості послуги та перелік платних послуг з медичного обслуговування. Для підвищення якості обслуговування заклади охорони здоров'я також можуть використовувати кошти юридичних та/або фізичних осіб. Заклади охорони здоров'я визначають плату за послуги з медичного обслуговування, у випадку коли такі знаходяться поза умовами договорів про медичне обслуговування, укладеними з ключовими розпорядниками бюджетних коштів [7; 10].

Що стосується державних фінансових гарантій, то тут держава гарантує надання медичних послуг та лікарських засобів. На рис. 2 можна побачити, що саме включає в себе названий елемент системи фінансування. Відповідно до інформації Міністерства фінансів України, вони співпрацюють із Міністерством охорони здоров'я та з громадянськими експертами з метою покращення надання медичних послуг.

Рис. 2. Державні фінансові гарантії та програми медичних гарантій Джерело: побудовано на основі [7].

Основними принципами програми медичних гарантій є відповідність законодавчим вимогам, різноманітні державні гарантії, якість медичних послуг, раціональне та цільове використання коштів, використання медичних послуг, передбачуваність медичних послуг, прозорість, відкритість, конкуренція. Надавачі медичних послуг мають дотримуватись умов та специфікацій на групи послуг або конкретні послуги [11]. У сфері охорони здоров'я було впроваджено новий термін «пакет медичних послуг», який «складається, з медичних послуг, до яких застосовується єдиний опис щодо специфікації послуг і до надання яких встановлюються єдині умови надання таких послуг» [11]. Оплата послуг відбувається згідно з єдиним типом тарифу, також розроблені вимоги до послуг, які надаватиме заклад охорони здоров'я (в разі укладання договору з Національною службою здоров'я України). Вимоги сформовані відповідно до галузевих стандартів, медичних протоколів, нормативно-правових актів, рекомендацій тощо [11]. На рис. З представлено систему взаємодії пацієнта із закладом охорони здоров'я та фінансування відповідно до програми медичних гарантій.

Рис. 3. Система взаємодії та фінансування надання послуг відповідно до програми надання медичних гарантій

Джерело: побудовано на основі [7; 11].

На сьогодні суттєвою проблемою є пандемія COVID-19, яка загострила ситуацію зі станом фінансування та функціонування системи охорони здоров'я України. Значна частина населення фінансово неспроможна забезпечити собі якісне лікування, а держава не в змозі забезпечити всім хворим, які потребують лікування, госпіталізацію та безоплатне надання послуг. Тому питання об'єднання зусиль та фінансових потоків для підтримки, розвитку та якісного функціонування системи охорони здоров'я є пріоритетним. Як згадувалось вище, одним з ефективних рішень є обов'язкове медичне страхування.

Аналіз фінансування системи охорони здоров'я показав, що система потребує розробка альтернативних рішень. Одним з ефективних та діючих способів удосконалення системи фінансування охорони здоров'я є активне залучення страхових компаній. Ми пропонуємо таку систему взаємодії зі страховими компаніями (рнс. 4).

Рис. 4. Страхові компанії в системі фінансування охорони здоров'я

Джерело: побудовано авторкою.

Пропонується залучення страхових компаній для покриття фінансування тарифів за надання послуг закладами охорони здоров'я. Для функціонування запропонованого рішення необхідно заходів:

1. Укладання договорів між страховими компаніями та закладами охорони здоров'я.

2. Укладання договорів між аптеками та страховими компаніями.

3. Реєстрація пацієнтів в електронній системі охорони здоров'я.

4. Реєстрація аптек, страхових компаній в електронній системі охорони здоров'я.

Пропонуємо варіанти страхового платежу:

1. Держава платить за пацієнта платіж в страхову компанію.

2. Пацієнт самостійно сплачує страховий платіж.

3. Можливо залучення роботодавців та профспілкн для працюючої категорії населення.

Для спрощення впровадження страхової медицини також можливо поділити населення за категоріям: діти, пенсіонері, працюючі, Люди з обмеженими можливостями і т. д. Проте є основна перешкода, яка буде заважати впровадженню та розвитку страхової медицини, - конфіденційність медичної інформації про пацієнтів та неможливість передачі даних третім особам або установам. У такому випадку пропонуємо впровадження унікального ідентифікатора, які буде присвоєно пацієнту при укладанні договору зі страховою компанією, який буде внкористовуватись для оплати послуг закладу охорони здоров'я. Схематично це можна представити так (рнс. 5):

Рис. 5. Взаємодія учасників при отриманні медичної послуги з використанням унікального ідентифікатора Джерело: побудовано авторкою.

Висновки і пропозиції

Проведене дослідження показало, що основними учасниками фінансування системи охорони здоров'я є державні та місцеві бюджети, пацієнти, доброчинні фонди, донорська допомога. Також працює програма медичних гарантій, відповідно до якої виплату отримує безпосередній надавач послуги. Запропоновано залучення страхових компаній з використанням персонального ідентифікатора для передачі інформації пацієнта при взаємодії учасників. Впровадження наданих пропозицій дозволить суттєво підвищити рівень охорони здоров'я в країні, зменшити навантаження на бюджет, підвищити доступність отримання медичних послуг та їх якість.

фінансування охорона здоров'я медичний

Список використаних джерел

1. Сіташ Т. Медичне страхування та фінансове забезпечення охорони здоров'я: вітчизняний та зарубіжний досвід. Науковий вісник Одеського національного економічного університету. 2014. № 10. С. 149-162.

2. Клименко М. О. Світовий досвід організації фінансування у сфері медичного обслуговування. Чернігівський науковий часопис Чернігівського державного інституту економіки і управління. Сер. 1: Економіка і управління. 2017. № 1. С. 104-112.

3. Бондар А. В. Фінансування галузі охорони здоров'я в Україні та у зарубіжних країнах. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». 2011. № 720 «Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку». С. 357-364.

4. Зеленевич В. О., Кузьмін А. І. Зарубіжний досвід фінансування охорони здоров'я. XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція «ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION».

5. Україна: огляд реформи фінансування системи охорони здоров'я 2016-2019. Спільний звіт ВООЗ та Світового банку.

6. ВаскесАбанто X. Э. Здравоохранение и вопросы его финансирования. Газета «Новостимедицины и формации». 2014. № 3(487).

7. Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення: Закон України від 19 жовтня 2017 року № 2168-19.

8. Основи законодавства України про охорону здоров'я. Закон України від 19 листопада 1992 року № 2801-ХІІ.

9. Конституція України від 28 червня 1996 року №254к/96-ВР.

10. Про затвердження Методики розрахунку вартості послуги з медичного обслуговування: Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 р. № 1075.

11. Вимоги ПМГ 2020. Єдиний веб-портал органів виконавчої влади України.

References

1. Sitash, Т. (2014 ). Medychn estrakhuvannia tafinansovezab ezpechenniaokh oronyzdorovia: vitchyznian yitazarubizhnyido svid [Healthinsur anceandf inancialse curityofhealthcare: domesticandfo reignexperience]. Naukovyivisnyk Odeskohonatsio nalnohoekono michnohouniversytetu - Scientific Bulletin of Odessa National Economic University, (10), pp. 149-162.

2. Klymenko, M. O. (2017). Svitovyido svidorhanizat siifinansuvannia u sferimed ychnohoobslu hovuvannia [Worldexperi enceinthe organizationo ffinancinginthefi eldofmedicalcare]. Chernihivs kyinaukovyi chasopys Chernihivs kohoderzh vnohoin stytutuek onomiky i upravlinnia. Ser. 1: Ekonomika i upravlinnia - Chernihiv Scientific Journalofthe Chernihiv StateInstitute of Economics and Management. Ser. 1: Economics andmanagement, (1), pp. 104-112.

3. Bondar, A. V. (2011). Finansuva nniahaluzio horonyzdorovia v Ukrainita u zarubizhnykhkrai nakh [Healthca refinancingin Ukraineandabroad]. Visnyk Natsionaln ohouniversytetu «Lvivskapo litekhnika» - Bulletinofthe National University «Lviv Polytechnic», (720), pp. 357-364.

4. Zelenevych, V. O., Kuzmin, A. I. (2018). Zarubizhny idosvidfin ansuvanniaokhor onyzdorovia [Foreignexperi enceinhealth carefinancing]. XIV Mizhnaro dnanaukova internet-konferentsiia «ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION».

5. Ukraina: ohliad re formyfinansuvan niasystemyo khorony zdorovia 2016-2019. Spilnyizvit VOOZ taSvitovohobanku.

6. VaskesAbanto, Kh. Э. (2014). Zdravookhranenye y voprosbiehofyn ansyrovanyia [Healthcar eanditsfina ncingissues]. Gazeta «Novostymeditsinyiyformatsii» - Newspaper «News of Medicine and Formation», (3(487)).

7. Proderzha vnifinansovihar antiimedychno hoobsluhovuvann ianaselennia [Onstatefinan cialguaran teesof medicalcare], Law of Ukraine № 2168-VIII (onOctober 19, 2017).

8. Osnovy zakon odavstva Ukrainyproo khoronuzdorovia [Fundamentals ofthe Legislation of Ukraineon Health Care], Law of Ukraine № 2801-XII (on November 19, 1992).

9. Konstytutsiia Ukrainy [The Constitution of Ukraine]. Law № 254к/96-ВР (onJune 28, 1996).

10. Prozatverdzh ennia Metodykyrozr akhunkuvarto stiposluhy z medychno hoobsluhovuvannia [Onappro valofthe Methodology forcalculatingtheco stofmedic alservices], Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine № 1075 (on December 27, 2017).

11. Vymohy PMH 2020. Yedynyi veb-portalorhan ivvykonavch oivlady Ukrainy [Requirementsof SGP 2020. The onlywebportalof theex ecutiveauthorities of Ukraine].

Размещено на Allbest.ru