Інвестиційний клімат в Грузії як передумова створення українсько-грузинських сумісних підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru

Інвестиційний клімат в Грузії як передумова створення українсько-грузинських сумісних підприємств

Артюхіна М.В.

канд. екон. наук, доц., доц. кафедри менеджменту

У статті проведено аналіз факторів інвестиційної привабливості Грузії. Розглянуто перспективні напрямки створення та розвитку сумісних українсько- грузинських підприємств. Визначено сутність діяльності сумісних підприємств з іноземним капіталом.

Ключові слова: інвестиції, сумісні підприємства, спільні підприємства, іноземні інвестиції.

інвестиційний клімат грузія

Українсько-грузинське співробітництво останнім часом стало однією з актуальних тем багатьох періодичних видань не тільки України і Грузії, а й зацікавлених третіх сторін. Питання економічної співпраці між даними країнами майже не розроблялися науковцями. Більшість дослідників, як українських, так і закордонних, розглядають тему українсько-грузинських відносин здебільшого у рамках загальної політики Європейського Союзу. Питаннями українсько- грузинських відносин у різних сферах суспільного життя переймалися такі автори: М. Айдін, С. Бланк, Ф. Бордонаро, С. Єрьоменко, І. Корнілов, Л. Негель, Г. Перепелиця, Н. Попеску, Т. Якобашвілі тощо.

Мета дослідження - проаналізувати інвестиційний клімат в Грузії та його вплив на створення сумісних українсько-грузинських підприємств та дати оцінку перспективам такого співробітництва. У межах зазначеної теми здійснено спробу аналізу привабливості інвестиційного клімату Грузії та економічне, соціальне, енергетичне, транспортне, політичне співробітництво між двома державами.

Тандем Україна-Грузія є дуже перспективним у плані економічної співпраці. Дві держави з самого початку свого незалежного існування демонстрували добрий рівень взаємовідносин. Але після "кольорових" революцій відносини між двома державами не тільки наповнилися новою суттю, але й по праву вважаються стратегічними.

По-перше, офіційний Тбілісі цікавлять політичні контакти між країнами, адже грузинське керівництво має потребу в союзниках не лише для того, аби встояти перед тиском із боку Москви, а й відновити контроль над Південною Осетією та Абхазією, котрі поступово інтегруються в Росію [1].

По-друге, між Україною та Грузією з кожним роком збільшується товарообіг. Якщо у 2004 р. товарообіг між Україною та Грузією складав $158 млн., у 2006 р. вже - $384 млн. Обсяг торгівлі між Україною та Грузією за 10 місяців 2017 року склав майже $400 млн. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року товарообіг збільшився на 11% або $38 млн. [2; 3].

Основну групу товарів з України на ринку Грузії має продукція агропромислового комплексу (кондитерські вироби, цукор, молочні продук- ти, тваринні та рослинні жири, борошняні вироби, тютюн), чорної металургії та кольорової металургії (сталевий прокат, труби, прутки, вироби з вуглеводневої сталі), хімічної промисловості (лікарські засоби, фарби, лаки, шини) та машинобудування (холодильники, акумулятори). Має місце реалізація харчової солі, деревини і виробів з неї. Всього на грузинському ринку реалізується близько 100 найменувань української продукції. Грузинський товарний експорт в Україні представлено, в основному, продукцією агропромислового комплексу (горіхи, чай, цукор, вина, спирт етиловий), гірничо видобувної (руди та концентрати марганцеві) та хімічної промисловості (лікарські засоби) [2].

Основна частка експорту послуг з України припадає на морські перевезення, пасажирські авіаперевезення, транзит автотранспорту, страхові послуги - всього по двадцяти позиціях. Останнім часом активізувалися заходи українських компаній, працюючих у транспортній сфері щодо просування своїх інтересів на ринку Грузії. Збільшується кількість авіарейсів між Києвом та Тбілісі. Серед десяти основних торговельних партнерів Грузії Україна посідає п'яте місце після Росії, Туреччини, Азербайджану й Німеччини. При цьому зберігаються стійкі тенденції до збільшення кількості перевезених вантажів основною ділянкою транспортного коридору Європа - Кавказ - Азія - залізничній поромній переправі Іллічівськ - Поті/Батумі.

Досліджуючи розвиток україно-грузинських економічних відносин необхідно розглянути перспективи створення та формування сумісних або спільних підприємств. Поширеною формою здійснення іноземних інвестицій є створення підприємств з іноземними інвестиціями. Такі підприємства можуть повністю належати іноземним інвесторам, або останні можуть володіти часткою у підприємствах, створених спільно з національними фізичними або юридичними особами.

Чинне законодавство містить термін "спільні підприємства", а юридична та економічна література -- також термін "сумісні підприємства". Зокрема, С. Паламарчук обґрунтовує право на існування сумісних підприємств як типу організації промислових і торговельних підприємств, фінансово-кредитних установ. На думку автора, сумісні підприємства є однією з вищих форм міжнародного економічного співробітництва [4]. Водночас підкреслюється, що, хоча сумісні господарські організації є єдиним суб'єктом права, їх правовий стан може регулюватися нормами міжнародного публічного права.

Сумісні підприємства підпорядковуються закону країни їх створення. Зміст терміна "сумісне підприємство" тотожний змісту терміна "спільне підприємство". Основу терміна "сумісне підприємство" становить зміст договору про сумісну діяльність, згідно з яким сторони зобов'язані діяти для досягнення спільної господарської мети.

Передумовою створення українсько-грузинських сумісних підприємств є сприятливий інвестиційний клімат у Грузії. За даними всесвітнього банку на червень 2017 р. Грузія входить у десятку країн в рейтингу сприятливих умов ведення бізнесу і займає 9 позицію. Україна за цим показником займає 76 місце [5]. Для порівняння - загальне податкове навантаження (у відсотках від прибутку) в середньому у країнах Європи і Центральної Азії складає 34,8%, в Грузії - 16,4%, в Україні - 52,2%. Привабливий інвестиційний клімат сприяв створенню сумісних підприємств в Грузії представниками Азербайджану, Туреччини, Росії, Китаю. Найбільші інвестиції в Грузію йдуть з Азербайджану і складають більш ніж 35%. Привабливими для іноземних інвесторів в Грузії за даними статистики є транспорт і комунікації, фінансовий сектор, готельний та ресторанний бізнес, соціальна галузь [6].

Українсько-грузинські економічні відносини на сучасному етапі мають стратегічний характер, і це зумовлено, насамперед, збігом стратегічних завдань зовнішньої політики двох дружніх країн і їхніх пріоритетів. Це, передусім, європейська і євроатлантична інтеграція, проведення активної регіональної, добросусідської політики. Схожість основних зовнішньополітичних пріоритетів, високий рівень дружніх відносин позитивно впливають на розвиток співробітництва між нашими країнами. Саме такий характер відносин дає можливість обом сторонам вийти на новий рівень реалізації своїх інтересів у економічному вимірі.

Прискоренню інтенсифікації україно-грузинської економічної співпраці сприяють різного роду міжнародні заходи. Наприклад, 18 липня 2017 року у Тбілісі та 19 липня у Батумі пройшов українсько-грузинський бізнес-форум. Він відбувся згідно з дорученням віце-прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванни Клімпуш-Цинцадзе на виконання листа Глави Адміністрації Президента України від 29.05.17 р. № 02-01 /929. Співорганізаторами форуму виступили Торгова Промислова Палата (далі - ТИП) України та ТИП Грузії за активної підтримки Посольства України в Грузії й офіційного представника ТПП України у Грузії Давіда Іванішвілі. Метою форуму стала - активізація українсько-грузинського співробітництва та налагодження коопераційних зв'язків, насамперед у таких ключових сферах: машинобудування, кольорова та чорна металургія, авіаційна, легка та хімічна промисловість, туризм, логістика, постачання продуктів харчування та вин й ін. Уже протягом багатьох років Україна зберігає провідне місце серед основних торговельно-економічних партнерів Грузії і навпаки. На бізнес-форумі українські учасники змогли установити ділові контакти з потенційними грузинськими бізнесменами й отримати актуальну інформацію про попит та цінову ситуацію на цікавих для них грузинських ринках, домовитись про подальшу взаємовигідну співпрацю.

Спільність зовнішньополітичних орієнтирів, транзитний потенціал, ще не використаний повною мірою, підтримка демократичних цінностей та спільне бачення економічного та політичного розвитку двох країн дозволяють не тільки плідно співпрацювати у різних сферах, а й впливати на загальні процеси у Чорноморському регіоні [2]. Незважаючи на те, що сьогодні в українсько- грузинських відносинах політична складова превалює над економічною, з кожним роком з'являються нові проекти та перспективи для подальшої активізації економічного співробітництва, зокрема у транспортній та енергетичній сферах. Постійний розвиток двосторонніх відносин, активізація сторонніх впливових гравців у регіоні, реалізація нових інтеграційних та інвестиційних проектів надають впевненості у перспективах подальших розвідок у даній темі.

Список використаних джерел

Кравченко В. Україна-Грузія: майбутнє, сповнене невизначеності / В. Кравченко // Дзеркало тижня. - 2005. - № 11 (539).

Шелест Г.В. Українсько-грузинські відносини як фактор стабільності в Чорноморському басейні / Г.В. Шелест // Стратегічні пріоритети. - 2007. - № 2 (3), С. 51-57.

Товарообіг між Україною і Грузією зріс на 11% // Аграрне інформаційне

агенство. [Електронний ресурс.] Режим доступу:

http://agravery.com/uk/posts/show/tovaroobig-miz-ukrainou-ta-gruzieu-zris-na-11

Паламарчук С. Сумісні підприємства - вид юридичної особи / С. Паламарчук // Радянське право. - 1989. - № 2. - С. 62.

Оценка бизнес регулирования. Рейтинг стран. // Всемирный банк. [Електронний ресурс.] Режим доступу: http://russian.doingbusiness.org/rankings

Foreign Direct Investments // NATIONAL STATISTICS OFFICE OF GEORGIA (GEOSTAT). [Електронний ресурс.] Режим доступу: http://www. geostat. ge/cms/site_images/_files/english/bop/FDI_2015-ENG%20- %20with%20cover.pdf

Размещено на Allbest.ru