Правове регулювання обігу криптовалют у світі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ліщинська В.О.,

У статті проаналізовано популярність обігу цифрових активів у світі, яка зумовлена стрімким розвитком технологій, глобалізацією, поваленням економічних бар'єрів і недовірою суспільства до фінансових установ. Розкрито історію та причини створення криптовалю- ти, пов'язані з бажанням виключити зовнішнього регулятора з процесу здійснення електронних платежів. Описано наявні у світовій і вітчизняній практиці підходи до визначення сутності криптовалют, оскільки поняття «криптовалюта» не набуло сталого визначення, тому неможливо говорити і про однозначне сприйняття цього феномену. Наведено різновиди цифрових активів, адже, окрім біткоїна, існує безліч інших цифрових валют, які відрізняються за способом криптографії, тобто власного унікального шифрування даних, зокрема смарткоїн (BitAsset), стейблкоїн (Tetherабо USDT) та ін. Розкрито суть технології, на якій побудована та функціонує система крипто- валюти -Blockchain, з'ясовано зміст поняття «майнінг» як процесу видобування криптовалюти. У статті проаналізовано ситуацію щодо правового регулювання обігу криптовалюти в різних країнах світу. Розглянуто питання щодо оподаткування криптовалютних операцій. Приділено значну увагу проблемі правового регулювання обігу цифрових активів в Україні, адже вона входить до Топ-10 країн світу за кількістю користувачів Bitcoin. Саме в Україні здійснює свою діяльність найбільше біткоїн-агентство у країнах СНД Kuna. У статті проаналізовано еволюцію ставлення Національного Банку України до криптовалют. Здійснено порівняльну характеристику криптовалюти та фінансової піраміди, виокремлено основні відмінності цих двох інститутів. Звернена увага на те, що юридична заборона на використання криптовалют не стримає процеси її застосування, а лише не дозволить державам брати участь у регулюванні процесів застосування такої валюти. Якщо держава лише заборонятиме використання криптовалют, вона виключить себе з процесу їх обігу. Автор статті надає рекомендації щодо необхідності встановлення правового регулювання в тих країнах, де значно поширений обіг криптовалют.

Ключові слова: цифрові активи, криптовалюта, біткоін, майнінг, блокчейн.

LEGAL REGuLATION OF CRYPTOCuRRENCY CIRCuLATION IN THE wORLD криптовалюта національний банк фінансовий

This article analyzes the popularity of digital asset circulation in the world, driven by the rapid development of technology, globalization, the collapse of economic barriers and the public's distrust of financial institutions. The history and reasons of creation of cryptocurrency that were associated with the desire to exclude an external regulator from the electronic payment process are disclosed. The approaches to the definition of the essence of cryptocurrencies are described in the world and domestic practice, since the concept of “cryptocurrency” has not acquired a permanent definition, so it is impossible to speak about the unambiguous perception of this phenomenon. There are various types of digital assets, because in addition to bitcoin, there are many other digital currencies that differ in the way cryptography, that is, their own unique data encryption, such as smartphone (BitAsset), stem lock (Tetheror USDT) and others. The essence of the technology on which the cryptocurrency system - Blockchain - is constructed and the essence of the concept of “mining” as a process of extracting cryptocurrency is revealed. The article analyzes the situation regarding the legal regulation of cryptocurrency circulation in different countries of the world. The issue of taxation of cryptocurrency transaction sis considered. Considerable attention is paid to the problem of legal regulation of the circulation of digital assets in Ukraine, as it is among the Top 10 countries in the number of Bitcoin users. It is in Ukraine that the largest bitcoin agency in the CIS countries operates. The evolution of the National Bank of Ukraine's attitude to cryptocurrencies is analyzed in the article. The comparative characterization of the cryptocurrency and the financial pyramid is made, the main differences between these two institutions are highlighted. Attention is drawn to the fact that the legal ban on the use of cryptocurrencies does not hinder the processes of its use, but simply will not allow states to participate in regulating the processes of using such currency. If the state only forbids the use of cryptocurrencies, it will exclude itself from the process of their circulation. The author of the article provides recommendations on the need for legal regulation in countries where cryptocurrency circulation is wide spread.

Key words: digital activate, crypto currency, bitcoin, mining, blockchain.

Постановка проблеми й актуальність теми

Варто вказати на той факт, що питанню дослідження правового регулювання обігу криптовалют в Україні приділено значно менше уваги, ніж у зарубіжних країнах. Аналізу проблем, пов'язаних з економіко-правовим дослідженням сутності криптовалют, присвячено роботи таких іноземних і вітчизняних правників та економістів, як А. Грінспен, Р. Коен, Е. Мак, Д.С. Вахрушев, О.В. Железов, К.С. Пащенко, Н. Поливка.

Мета статті полягає в тому, щоб на основі вітчизняних і зарубіжних наукових досліджень, чинного законодавства України та зарубіжних країн розкрити фінансово-правову сутність криптовалюти та визначити поточний стан і проблеми її правового регулювання у світі.

Виклад основного матеріалу

ХХІ ст. є часом стрімкого розвитку технологій, глобалізації, повалення економічних бар'єрів, нестабільності світової економіки та недовіри до фінансових установ. У зв'язку з цим зростає інтерес до автономних інноваційних фінансових систем. Йдеться про криптовалюти, створені для виключення зовнішнього регулятора з процесу здійснення електронних платежів. Історія криптовалют розпочалася у 2008 р. після публікації WhitepaperСатоші Накамото, в якій було представлено опис протоколу і принцип роботи унікальної платіжної системи - Bitcoin. Тоді почала формуватися пірингова платіжна система біткоїна, а у 2009 р. були проведені перші транзакції та вперше здійснено обмін крип- товалюти на фіатні гроші [1]. Поява і стрімке зростання популярності біткоїна сприяли й розповсюдженню технології, на якій побудована та функціонує система крип- товалюти. Метод зберігання даних або цифровий реєстр будь-яких операцій, упорядкованих у блоки за ланцюговим принципом, отримав назву Blockchain(англійською «block» - блок, «chain» - ланцюг). Вираховувати код шифрування для заповненого блоку-сторінки розпочинають усі учасники, і перший, кому це вдається, отримує винагороду за свої зусилля у вигляді біткоїнів. Таким чином і відбувається процес видобування криптовалюти - «май- нінг». Для створеннях перших біткоїнів достатньо було звичайного комп'ютера, однак надалі постійно зростала необхідність збільшити потужність системи за рахунок коштовного комп'ютерного устаткування. Саме тому цей процес отримав назву «майнінг» (англійською «mining» - видобуток корисних копалин), а програмістів-добувачів стали називати «майнерами».

Взагалі у світі досі немає єдиного поняття криптова- люти. В.Г. Сословський визначає криптовалюту як засіб розрахунків, який не має матеріальної форми, а існує у вигляді програмного коду, із застосуванням криптографічних методів захисту, випуск та облік якого частіше децентралізований і відомий учасникам розрахунків; а також системою платежів, яку утворюють одиниця розрахунку й операції з нею [2]. У свою чергу, Е. Молчанова та Ю. Солодковський розуміють криптовалюту як фідуці- арну цифрову валюту, валютний курс якої встановлюється на підставі режиму вільного плавання як результат попиту і пропозиції на валютному ринку з повною відсутністю контролю з боку Центробанків [3].

Офіційний сайт Bitcoinнадає своє визначення: криптовалюта - це цифрова валюта, яка використовує криптографію для забезпечення безпеки та перевірки транзакцій у своїй мережі. На відміну від традиційних валютних, криптовалюта не вимагає центрального банку чи будь-якого іншого централізованого органу влади забезпечення безпеки або підтримки контролю над грошовою пропозицією [4].

Аналізуючи викладені підходи до визначення сутності криптовалюти, можна зробити висновок, що автори досліджень на зазначену тематику загалом трактують криптовалюту як цифрову чи електронну валюту.

Окрім біткоїна, існує безліч інших цифрових валют, які відрізняються за способом криптографії, тобто власного унікального шифрування даних. Найпопулярнішізних - Ethereum, Dash, Bitcoin Cash Litecoin, Bit Asset. Наприклад, смарткоїн (BitAsset) - це вид цифрового активу на блокчейні, «прив'язаний» певним чином до відповідного активу (не обов'язково фінансового), випускається під завдаток іншого активу. Прикладом можуть слугувати: bitJPY- прив'язаний до ціни на JPY(японська єна), BitBTC- прив'язаний до ціни на BTC(біткоїн), bitGold, прив'язаний до спотової ціни на GOLD(золото), BRENT- прив'язаний до ціни нафти марки «BRENT», APPLECOM- прив'язаний до ціни акцій APPLE. Також є стейблкоїн - вид цифрового активу, забезпечений якимось, здебільшого реальним активом, звичайними USD, а це приблизно те саме, що і кошти у системі віртуального банкінгу, наприклад, Приват 24. Прикладом можуть слугувати open.USD(випущені Openledger), Tetherабо USDT(випущені TetherLimited).

Сьогодні в міжнародній регулятивній практиці не існує єдиного універсального документа, який би регламентував використання цифрових активів. Міжнародним форумом роздрібних платежів, Світовим банком, Комітетом із платежів і ринкової інфраструктури, Банком міжнародних розрахунків, Європейським центральним банком акцентується увага на необхідності введення державного моніторингу за використання віртуальних грошей, який має проводитися центральними банками. У цьому контексті підтримується ліберально-монетарна концепція використання криптовалют. 22 жовтня 2015 р. Європейський суд ЄС з метою підтримки проведення операцій із криптовалютою прийняв рішення, яке має рекомендаційний характер для країн-членів ЄС, що операції з обміну криптовалют на фіатні валюти мають бути звільнені від оподаткування [5].

Незважаючи на успішні спроби врегулювати діяльність суб'єктів у сфері обігу криптовалюти, європейські регулятори досі не уніфікували своє ставлення щодо фінансово- правової природи криптовалюти. Говорячи про реальне використання криптовалюти та ставлення кожної країни- члена ЄС окремо, потрібно зазначити, що такі цифрові активи займають дедалі більший простір. У багатьох країнах Європи (Іспанії, Португалії, Швейцарії тощо) легально існують Bitcoin-банкомати (біткоїномати) - банкомати, в яких можна обміняти ВТС на фіатні гроші [6, с. 1].

У Нідерландах нормативно закріплено правовий статус криптовалют як електронних грошей [7, с. 4].

У Німеччині у 2013 р. Федеральне управління фінансового контролю визначило криптовалюти як «приватні кошти», які можуть використовуватися як оплата і замінювати традиційну валюту в цивільно-правових договорах [8, с. 17]. Так, Міністерство фінансів прийняло рішення про визнання криптовалюти біткоїн офіціальним засобом розрахунку. У комерційних цілях діяльність із зазначеною криптовалютою потребує на отримання спеціального дозволу (ліцензії), такі організації стають підконтрольними Федеральному управлінню з фінансового нагляду

Швейцарія є тією країною, де прийняті найбільш сприятливі закони для обігу криптовалют. Швейцарська біржа криптовалют ECUREXGmbHнині є першою у світі обмінною платформою криптовалют на фіатні гроші, що повністю відповідає нормативним вимогам Закону Швейцарії «Про банківську діяльність» [9, с. 1]. Криптовалюти у Швейцарії визнано рухомим майном у цілях оподаткування, оскільки воно може бути реалізоване на біржі з отриманням за нього грошових коштів.

Використання криптовалют у Хорватії є легальним, але вони не визнаються електронними грошима і не прирівнюються до законних платіжних засобів, тобто криптова- люти можуть бути прийняті продавцями як спосіб оплати, проте продавці не зобов'язані приймати їх [10, с. 1].

У гібралтарі відсутнє спеціальне законодавство, що регулює статус криптовалюти, але створено спеціальний режим для операторів розподілення криптовалют (DLT). Після отримання статусу DLTкомпанії не підлягають додатковому податковому навантаженню та сплачують корпоративний податок 10%.

У Великій Британії, Бельгії та ПАР криптовалютний ринок з огляду на обсяги торгівлі на ньому не вважається таким, що потребує окремого правового регулювання чи установлення певних обмежень.

У США криптовалюта належить до інвестиційного активу. У 2014 р. Служба внутрішніх доходів США випустила директиву про оподаткування операцій із криптовалютою як віртуальною валютою, а біткоїни занесені Міністерством фінансів США в національний реєстр децентралізованих віртуальних валют. Комісія з торгівлі товарними ф'ючерсами (CFTC) у 2015 р. прийняла рішення про те, що криптовалюта є біржовим товаром із цінністю золота та срібла.

У Венесуелі, Мексиці відбувається розвиток власних криптовалютних систем. Криптовалюти застосовуються як платіжні засоби поряд із національними валютами.

Білорусь стала фактично першою в світі державою, яка відкрила широкі можливості для використання технології блокчейн. Фізичні особи в цій країні мають право володіти токенами та здійснювати з ними такі операції: майнінг, зберігання, обмін, їхнє придбання, відчуження за білоруські рублі, іноземну валюту, електронні гроші, а також дарувати та залишати їх у спадок. Суб'єкти економіки звільнені від оподаткування діяльності, пов'язаної з криптовалютами та токенами, зокрема з майном. Звільнення розповсюджується на податок на прибуток, ПДВ, податок за спрощення.

У Японії з квітня 2017 р. цифрова валюта стала офіційним платіжним засобом, отримавши статус валюти. У цій країні оподатковуються прибутки не лише від продажу криптовалют, а також і від обміну однієї криптовалюти на іншу; ставки податку від 15% до 55% (якщо прибутки більше 40 млн йєн).

Однак є країни, що забороняють обіг криптовалюти або закріплюють право на емісію криптовалюти за державою. Деякі країни забороняють використання криптовалюти, передбачаючи кримінальну відповідальність. Зокрема, в Китаї, Колумбії, Індонезії, Ірані існує заборона на операції з криптовалютами на внутрішньому ринку, а також наявні непрямі обмеження на операції фінансових установ, що можуть бути пов'язані з криптовалютами. Однак Китай, незважаючи на директиву Народного банку від 05 грудня 2013 р. про заборону використання криптовалюти для офіційних трансакцій, став світовим лідером у майнінгу криптовалют. Цьому сприяла розвинута інформаційна інфраструктура, наявність недорогого програмного забезпечення.

В Алжирі, Марокко, Пакистані заборонена будь-яка діяльність та операції з криптовалютами.

У багатьох країнах світу немає офіційних заборон на здійснення операцій із криптовалютами, проте на законодавчому рівні правила їх здійснення не визначені. До таких країн належить і Україна.

Україна входить до Топ-10 країн світу за кількістю користувачів Віїсоіп. Саме в Україні здійснює свою діяльність найбільше біткоїн-агентство у країнах СНД Кипа. На зростання обсягів операцій суттєво вплинуло стрімке зростання курсів криптовалют наприкінці 2017 - на початку 2018 рр., проте подальше падіння ринку дещо пригальмувало цей процес. У нашій країні проблематично використовувати криптовалюти в повсякденній діяльності, оскільки неможливо оплачувати ними товари чи послуги. Лише одиниці українських онлайн-магазинів і підприємств вказують на своїх сайтах про те, що приймають криптовалюту як форму оплати, та більшою мірою це варто розцінювати як маркетинговий хід.

У 2014 р. НБУ дав визначення криптовалюті певного грошового сурогату, який не має забезпечення реальною вартістю і не може використовуватися фізичними та юридичними особами, а також порівняв криптовалюту із фінансовою пірамідою [11]. Однак таке твердження було зовсім необгрунтованим. Прибутковість у фінансових пірамідах забезпечують лише гроші нових вкладників. У біткоїна ж взагалі немає такого поняття, як вкладники і дивіденди, а є користувачі, котрі здійснюють грошові перекази між своїми рахунками, а також майнери, які забезпечують працездатність системи й отримують за це винагороду від тієї ж системи. Крім того, у будь-якої фінансової піраміди є кінцевий бенефенціар, що чекає певного періоду, і потім може усі кошти, які є в цій системі, забрати собі. У криптовалюти ж немає кінцевого бенефенціару. Всі гроші учасників системи не надходять на рахунок однієї людини чи організації.

Після тривалого мовчання і навіть спроби кримінального переслідування майнерів, державні органи України активізувалися у питанні визначення правового статусу криптовалюти. У Верховній Раді було зареєстровано декілька проектів законів, зокрема «Про обіг криптовалюти в Україні», «Про стимулювання ринку криптовалют та їх похідних в Україні», які так і не були прийняті. Доцільно зазначити, що всі законопроекти є недосконалими, адже не врегульованим залишаються питання можливості придбання криптовалюти юридичними особами. Наявні обмеження щодо придбання криптовалюти суб'єктами відносин. Також передбачено, що цифрова валюта може бути придбана лише за допомогою спеціальних фінансових установ. Крім того, залишається не визначеним питання щодо долі наявних криптоактивів у населення [12].

Саме відсутність залучених фахівців зазначеної сфери призвели до прогалин і плутанини у формулюваннях термінів та категорій у законопроектах.

Нині правовий статус криптовалют і відносин, які виникають внаслідок їх використання, досі не визначений. Незважаючи на це, Національний банк України продовжує досліджувати досвід інших країн з метою врегулювання цих відносин у європейському та світовому контексті. Невирішеним залишається питання щодо оподаткування криптовалютних операцій. Через відсутність будь-яких спеціальних норм до таких операцій застосовуються стандартні правила оподаткування.

Висновок

Тому значно кращим є встановлення правового регулювання криптовалют. Значна частка країн світу вже виробили власне ставлення до визнання віртуальної валюти - від абсолютної заборони будь-яких операцій до стимулювання майнінгу та розрахунків за допомогою криптовалют. Для України сьогодні оптимальним є шлях надання криптовалютам статусу цифрових валют, запровадження сприятливого режиму регулювання ринку криптовалют, що дозволить збільшити обсяги інвестицій на фінансовому ринку, а також розробки гнучких підходів до оподаткування доходів від операцій на цьому ринку. Оскільки чисельність інвесторів і майнерів в Україні збільшується, створення ефективної законодавчо-нормативної бази сприятиме зниженню ризиків учасників ринку та підвищенню рівня його прозорості.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Волосович С.В. Віртуальна валюта: глобалізаційні виклики і перспективи розвитку. Економіка України. 2016. № 4. С. 68-87.

2. Сословський В.Г., Косовський І.О. Ринок криптовалют як система. Financial and credit activity: problems of theory and practice. 2016. С. 236-246.

3. Молчанова Е., Солодковський Ю. Глобальна сервісна природа сучасних криптовалют. Міжнародна економічна політика. 2014. № 1 (20). С. 60-79.

4. ОфіційнийсайтBitcoin. URL: https://www.bitcoin.com/info/ bitcoinglossary.

5. Clayes, G., Demetris, M., Efstathiou, K. (2018) Cryptocurrencies and monetary policy / European parliament. Policy Department for Economic, Scientific and Quality of Life Policies. June 2018. URL: http://bruegel.org/2018/06/cryptocurrencies-and-monetary-policy/.

6. Федеральная налоговая служба Швейцарии (ESTV) обрадовала всех пользователей криптовалют в этой стране: к операциям с Bitcoinв Швейцарии не будет применяться НДС (VAT). URL: http://bits.media/news/operatsii-s-bitcoin-v-shveytsarii-ne-budut-oblagatsyands/.

7. Netherlands: Local Court Ruling on Bitcoin Transaction. URL: http://www.loc.gov/law/foreign-news/article/netherlands-local-court-ruling- onbitcoin-transaction/.

8. The federal ministry of finance recognized Bitcoins as “units of account”. URL: https://www.welt.de/finanzen/geldanlage/article119086297/ Deutschlanderkennt-Bitcoin-als-privates-Geld-an.html.

9. Federal act on banks and savings banks. URL: https://www.admin.ch/opc/de/classified-compilation/19340083/index.html.

10. Croatia considers Bitcoin legal; 45 members of the Swiss parliament want the same. BitCoin Examiner. URL: https://99bitcoins.com/ croatia-considersbitcoin-legal-45-members-of-the-swiss-parliament-want-the-same/.

11. ЛистНаціональногобанкуУкраїни «Щодовіднесенняопераційз «віртуальноювалютою / криптовалютою«Bitcoin» доопераційз [...] від 08 грудня 2014 р. № 29-208/72889. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/v2889500-14.

12. Правове регулювання криптовалюти в країнах ЄС. URL: http://dspace.onua.edu.ua/bitstream/handle/11300/9765/%20%20%20%20 %20%20%20%20%20%20%20%20.pdf?sequence=1.

Размещено на Allbest.ru