Оцінка сучасного стану та перспектив модернізації туристичної інфраструктури в умовах розвитку окремих об’єднаних територіальних громад Турійського району Волинської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Оцінка сучасного стану та перспектив модернізації туристичної інфраструктури в умовах розвитку окремих об'єднаних територіальних громад Турійського району Волинської області

Здійснено комплексну оцінку сучасного стану та перспектив модернізації туристичної інфраструктури в умовах розвитку окремих об'єднаних територіальних громад Турійського району Волинської області (на прикладі Луківської та Турійської селищних ОТГ) за окремими підсистемами: заклади розміщення, заклади харчування, дозвілля й побутового обслуговування, транспортна інфраструктура, зв'язок та інформаційне забезпечення, людський потенціал. Визначено основні проблеми структурних елементів туристичної інфраструктури, запропоновано можливі способи їх розв'язання. Подано пропозиції першочергових заходів оптимізації туристичної інфраструктури.

Ключові слова: туристично-рекреаційний потенціал, туристична інфраструктура, об'єднана територіальна громада, Волинська область, Турійський район, Луківська ОТГ, Турійська ОТГ.

Чир Надежда, Качаровский Роман, Павлушенко Николай. Оценка современного состояния и перспектив модернизации туристической инфраструктуры в условиях развития отдельных объединенных территориальных общин Турийского района Волынской области. Осуществляется комплексная оценка современного состояния и перспектив модернизации туристической инфраструктуры в условиях развития отдельных объединенных территориальных общин Турийского района Волынской области (на примере Луковской и

Chyr Nadia, Kacharovsky Roman, Pavlushenko Mykola. The Assessment of the Current State and the Prospects of the Tourist Infrastructure Мodernization in the Conditions of Development of Separate United Territorial Communities of the Turiysk district of Volyn Region. The integrated assessment of the current state and the prospects of modernization of the tourist infrastructure in the conditions of development of separate united territorial communities of the Turiysky district of the Volyn region (on the example of Lukivsk and Turiysk settlements UTC) has been carried out. Such an assessment is carried out on separate subsystems: accommodation facilities, food establishments, leisure establishments and consumer service, transport infrastructure, communication and information provision, human potential. The basic problems of structural elements of tourist infrastructure are determined; possible ways of their solution are suggested. The priority measures for optimization of tourism infrastructure are presented.

Key words: tourist and recreational potential, tourist infrastructure, united territorial community, Volyn region, Turiysk district, Lukivsk UTC, Turiysk uTc.

Для виконання поставлених завдань здійснено комплексний аналіз даних статистичної звітності Головного управління статистики, Служби автомобільних доріг у Волинській області, Департаменту економічного розвитку, Управлінь культури, охорони здоров'я та екології і охорони навколишнього природного середовища Волинської обласної державної адміністрації. Крім того, у процесі дослідження застосовували аналітичний, порівняльно-географічний, математичний, статистичний методи, методи узагальнення та систематизації.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження

Сучасні умови розбудови економічного комплексу України, особливо в галузі туризму, спонукають до розширення ролі окремих адміністративних територій, зокрема територіальних громад як окремих туристичних комплексів, що містять значний природно-ресурсний та історико-культурний рекреаційний потенціал, а також забезпечені повним спектром інфраструктурних об'єктів. Норми Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» (зі змінами) регулюють відносини, що виникають у процесі добровільного об'єднання територіальних громад сіл, селищ, міст, а також добровільного приєднання до об'єднаних територіальних громад [1, 5].

На території Волинської області станом на 01.05.2017 р. утворено 20 ОТГ, у перспективі - створення ще понад 30. У Турійському районі вже функціонує дві селищні об'єднані територальні громади - Луківська й Турійська. Турійська селищна об'єднана територіальна громада розміщена в центральній частині Турійського району Волинської області. Утворена у 2016 р. за допомогою об'єднання Турійської селищної (населення 5711 ос.) і Дольської (480 ос.), Кульчинської (532 ос.) та Перевальської (373 ос.) сільських рад. До складу громади входять одне селище (Турійськ) і дев'ять сіл. Села Дольської ради - Растів (243 ос.); Кульчинської - Мировичі (76 ос.), Ставок (126 ос.) Перевальської - Осереби (161 ос.), Охотники (122 ос.), Торговище (192 ос.) [4].

Адміністративний центр громади - смт Турійськ. Площа - 154,7 км², кількість населення станом на 2016 р. - 8 тис. мешканців. При цьому міське населення становить 71,4 % (5710 ос.) і сільське - відповідно, 28,6 % (2290 ос.). Середня густота населення - 51,7 осіб/км² [4].

Луківська селищна об'єднана територіальна громада розміщена в північного-західній частині Турійського району, територіально межує з Ковельським і Любомльським районами. Адміністративний центр - у смт Луків. Площа ОТГ - 111,7 км2, населення - 5345 мешканців. Для ОТГ також характерне переважання міського населення - 57,8 %. Середня густота населення дещо менша, ніж у Турійській ОТГ, і нараховує 47,8 осіб/км². Утворена у 2016 р. за допомогою об'єднання Луківської селищної (населення 3088 ос.), Миляновичівської (1011 ос.) та Соминської (252 ос.) сільских рад. До складу громади входять одне селище (Луків) і 10 сіл. Села Миляновичівської сільської ради - Годовичі (240 ос.), Залісці (65 ос.), Зілове (60 ос.), Кличковичі (41 ос.), Перевісся (136 ос.), Тупали (187 ос.), Туровичі (131 ос.); Соминської сільської ради - Відути (134 ос.) [4].

Громади мають значний туристично-рекреаційний потенціал для організації рекреаційної діяльності. Кліматичні умови й ресурси сприятливі для реалізації рекреації й туризму протягом року, проте період літньої рекреації дещо менший, ніж на решті території України. Він характеризується помірно теплою вологою зимою з нестійкими морозами й частими відлигами, теплим літом, значною кількістю опадів, затяжною весною та осінню. Рекреаційне значення мають водні ресурси. Турійська громада розміщена в басейні двох рік (Турії та Серебряниці), які можуть використовуватися для сплавів на каное й байдарках. Крім того, тут нараховується кілька ставків і невеликих озер: Дольське (площа - 22,2 га, максимальна глибина - 32 м), Турійське (4,5 га, максимальна глибина - 6,5 м), Рудно (5,7 га, максимальна глибина - 6,0 м). За своїми морфометричними характеристиками вони можуть використовуватися виключно для купання. На території Луківської ОТГ лежить озеро Сомин (площа - 124 га, максимальна глибина - 56 м) [2]. Параметри його акваторії сприятливі для організації різних видів спортивно-оздоровчих занять, зокрема для веслування, академічної греблі, сплавів на байдарках і каное, водних лиж, моторного спорту тощо. Привабливим в інвестиційному плані є довгострокова оренда водних плес із метою вирощування риби, раків та організації відпочинку, зокрема турів вихідного дня.

Об'єднані громади розміщені в межах Турійського й Перевалівського лісництв Державного підприємства «Турійське лісове господарство». Лісові рекреаційні ресурси представлено переважно хвойними (сосна) породами з домішкою дуба, берези, вільхи, які є найбільш цінними в рекреаційному відношенні. Потенціал флористичних і фауністичних ресурсів території визначається наявністю цінних видів лікувальних трав та дикорослих ягід і збереженням місць мешкання й розмноження диких тварин і птахів, зокрема лелеки чорного, журавля сірого, занесених до Червоної книги України, що в перспективі може використовуватися для організації інноваційного для України виду туризму - орнітологічного.

За даними Управління екології та охорони навколишнього природного середовища Волинської ОДА, у Турійській громаді функціонують три об'єкти природо-заповідного фонду місцевого значення. Серед них - три заказники: загальнозоологічний «Соловичівський» (1326,0 га), лісовий «Кульчинська соснина» (51,7 га) та гідрологічний «Озеро Святе» (19,2 га). У Луківській ОТГ - парк- пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Здоров'я» (13,6 га) [4].

За даними Управління культури Волинської ОДА, історико-культурні туристичні ресурси Турійської ОТГ представлено 10 пам'ятками історії та культури й однією пам'яткою архітектури та містобудування - Успенською дерев'яною церквою (1767-1881 рр.) у с. Перевали [2-3]. Візитна картка обох ОТГ - різьба по дереву, що репрезентована в с. Перевали.

Історико-культурні ресурси Луківської ОТГ нараховують дев'ять пам'яток історії та культури, чотири пам'ятки архітектури й містобудування (церква Святої Параскеви із дзвіницею (1723 р.), Костел Анни (УІ ст.) у смт Луків; Михайлівська церква (1889 р.) у с. Тупали) [2-3, 7]. Нещодавно вчені зробили сенсаційне припущення: у селищі Луків нібито виявлено сліди лицарів-тамплієрів. Опис замку тамплієрів знайшли в одному англійському історичному джерелі. Згідно з ним, тамплієри поселилися тут у 1231 р. Замок був дерев'яним, однак він не зберігся. Зараз на його місці - туберкульозна лікарня. Як припускають учені, тамплієри могли осісти на Волині, повертаючись із хрестового походу до Єрусалиму.

Туристичну інфраструктуру досліджуваних громад слід розглядати як систему елементів (підсистем): заклади розміщення, харчування, дозвілля й побутового обслуговування, транспортна інфраструктура, зв'язок та інформаційне забезпечення [8]. Громади розміщені в межах Центрального туристично -інфраструктурного району, де виділяють Турійський і Соминський туристично-інформаційні пункти [6].

Коефіцієнт забезпеченості засобами тимчасового розміщення територіальних громад досить низький, порівняно із середнім показником в області, та становить 0,036-0,039 од./км². За даними Департаменту економічного розвитку Волинської ОДА, інфраструктуру Турійської ОТГ представлено такими засобами тимчасового розміщення, як готельно-ресторанний комплекс «АнДеМакс» (смт Турійськ), туристичний комплекс (с. Дольськ) і чотири агросадиби. У Луківській ОТГ розміщено три бази відпочинку та агросадибу в с. Сомин. Санаторії, санаторії-профілакторії та пансіонати відсутні [4].

Для покращення такої підсистеми туристичної інфраструктури варто збільшити кількість закладів готельного господарства з невеликою кількістю номерів і мінімальним набором послуг, що будуть більш доступними для соціального сегменту туристів, особливо іноземних. Одним із дієвих заходів може стати створення додаткових засобів розміщення (особливо поблизу шляхів сполучення й у лісовій зоні), на зразок кемпінгів, молодіжних таборів, туристичних сіл, що працюють сезонно.

Коефіцієнт забезпеченості закладами харчування становить близько 0,053 од./км2 в обох громадах. Ресторанне господарство Турійської ОТГ представлене вісьмома одиницями, із яких - два ресторани, два кафе, один бар та три їдальні. У Луківській ОТГ нараховується одне кафе, один бар та чотири їдальні. Для об'єднаних громад властива тенденція до скорочення мережі підприємств ресторанного господарства через низьку їх конкурентоспроможність у сільській місцевості, застарілість матеріально-технічної бази. Для оптимізації підсистеми «заклади харчування» потрібно орієнтуватися на загальнообласну тенденцію до ребрендингу нерентабельних закладів ресторанного господарства (їдалень, буфетів, закусочних) в альтернативні заклади (паби, фаст-фуди, піцерії, нічні клуби тощо).

Заклади розваг досліджуваного регіону представлено 12 будинками культури, дев'ятьма клубами, бібліотеками. Це підсистема - найслабша ланка. За наявності низки історику-культурних об'єктів простежено відсутність функціонуючих музейних установ. У цьому контексті важливі збереження традицій національних видів і форм дозвіллєвої діяльності, уведення нових інноваційних для сільської місцевості форм, що дасть змогу адаптуватися до нових умов соціального середовища. Водночас доцільним є створення музеїв на території громад, що уможливило б розширення туристичного потенціалу території.

Коефіцієнт забезпеченості торговельними закладами становить у середньому 0,10-0,12 од./км2 в обох громадах. При цьому обслуговування здійснює 20 торговельних підприємств у Турійській та 11 - у Луківській громадах. Надання побутових послуг забезпечує шість підприємств. Сферу побуту представлено комбінатами побутового обслуговування (смт Турійськ, Луків), майстернями з ремонту взуття, перукарнями, ательє з пошиття одягу, фотоательє й ін. Коефіцієнт забезпеченості закладами побутового обслуговування становить 0,026 та 0,018 од./км2 відповідно в Турійській і Луківській ОТГ.

Мережу фінансових установ представлено такими суб'єктами підприємницької діяльності: ПАТ «Державний ощадний банк України», ПАТ КБ «Приватбанк». У смт Турійськ функціонує одна філія страхової компанії НАСК «Оранта» [6]. Транспортна мережа має розгалужену сітку автодоріг та залізниці. За даними Служби автомобільних доріг у Волинській області, по території Луківської ОТГ проходить дорога міжнародного державного значення М-07 (Київ - Ковель - Ягодин (на Люблін)), загальною протяжністю 155,2 км. У межах Турійської ОТГ дорога регіонального державного значення Р-15 (Ковель - Володимир-Волинський - Червоноград - Жовква), загальною протяжністю 87,3 км; регіонального значення Ковель - Володимир-Волинський - Червоноград - Жовква - 87,3 км. У межах громад діють чотири автозаправні та дві станції технічного обслуговування автомобілів. Залізничний транспорт представлено залізничними вітками в Луківській ОТГ сполученням Київ - Ковель - Варшава, у Турійській ОТГ - Львів - Червоноград - Володимир-Волинський - Турійськ - Ковель - Камінь-Каширський. Залізничні станції є в смт Турійськ і ст Мацеїв поблизу смт Луків. Елементами туристичної інфраструктури досліджуваних ОТГ уважається наявна мережа з трьох автомобільних туристичних маршрутів: «Турійськ - Клюськ - Радовичі - Купичів - Озеряни - Турійськ»; «Турійськ - Радовичі - Купичів - Чорніїв - Осекрів - Свинарин - Оса - Обенижі - Соловичі - Турійськ»; «Турійськ - Перевали - Новосілки - Сомин - Луків - Тупали - Ружин - Турійськ». Зв'язок забезпечується за допомогою чотирьох поштових відділень УДІII ІЗ «Укрпошта» в Турійській і п'яти - у Луківській ОТГ, відділення «Нової Пошти» - у смт Турійськ. Телефонний зв'язок існує завдяки сервісному центру ПАТ «Укртелеком» та операторам мобільного зв'язку компаній ПрАТ «МТС Україна» й ЛФ ПрАТ «Київстар», що розміщені в смт Турійськ. Важлива проблема в підсистемі «транспортна інфраструктура та зв'язок» - це невідповідність транспортно- експлуатаційних характеристик автомобільних доріг загального користування сучасним вимогам щодо рівності та твердості (лише траса М-07 відповідає зазначеним вимогам), неузгодження їхнього розвитку з темпами автомобілізації області, що позначається на зниженні пропускної спроможності основних автошляхів, віддаленість між собою поштових відділень, слабке покриття мережею Інтернет у сільській місцевості.

Основні проблеми в громадах - це відсутність інфраструктурного облаштування й інформаційного забезпечення найбільш привабливих для відвідування туристами об'єктів культурної спадщини та природно-заповідного фонду, низький розвиток інфраструктури сільського зеленого туризму, недостатнє забезпечення поширення інформації про туристично-рекреаційні можливості, відсутність достатньої кількості засобів розміщення, мала конкурентоспроможність об'єктів ресторанного господарства й сфери розваг тощо. туристична інфраструктура оптимізація інвестиція

Для залучення коштів іноземних і вітчизняних інвесторів із метою подальшого розвитку матеріально-технічної бази туристичної інфраструктури, задоволення потреб галузі у висококваліфікованих кадрах, нарощування обсягів наданих туристичних послуг, ефективної рекламно-інформаційної діяльності районною владою слід розробити Стратегію розвитку громади на середньострокову перспективу за прикладом Устилузької міської ОТГ. Серед першочергових заходів оптимізації туристичної інфраструктури можна запропонувати такі, як:

- реконструкція автошляхів, особливо місцевого значення, згідно з міжнародними стандартами;

- розширення мережі мотелів, кемпінгів й агросадиб у віддалених сільських населених пунктах та лісовій зоні;

- залучення інвестицій у розвиток інфраструктури, пошук альтернативних, зокрема іноземних і грантових, джерел фінансування;

- створення належних місць зупинок для туристів (у т. ч. для осіб з обмеженими можливостями), облаштування рекреаційних зон, об'єктів культурної спадщини та природно-заповідного фонду;

- проведення щороку прес-турів для представників засобів масової інформації, друкованих, теле-, радіокомпаній та Інтернет-ресурсів, туристичних компаній;

- покращення сервісних умов закладів громадського харчування;

- створення віртуальних 3Б-турів об'єктами туристичного показу;

- установлення інформаційних таблиць-указівників із короткими довідками про туристичні об'єкти та QR кодами;

- збільшення кількості об'єктів сервісної транспортної інфраструктури, що відповідають європейським стандартам; побудова нових та реконструкція вже наявних об'єктів транспортної інфраструктури;

- створення туристичних інформаційних центрів на базі територій об'єктів ПЗФ, формування мережі музейних установ як осередку туристичної інформації про історико-культурні об'єкти громад;

- облаштування мережі екологічних туристичних маршрутів у межах об'єктів ПЗФ за допомогою їх візуалізації й маркування;

- забезпечення галузі кваліфікованими спеціалістами туристичного менеджменту, екскурсійної діяльності та готельного господарства.

На нашу думку, потрібно також розширити наявну туристичну інфраструктуру велосипедними доріжками й маршрутами для верхової їзди. Дуже важливий елемент - їх детальна візуалізація та розбудова необхідної супутньої інфраструктури для цих форм активного туризму.

Висновки та перспективи подальшого дослідження

Джерела та література