Інституціональна організація регулювання та нагляду за діяльністю фінансових закладів

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

ДВНЗ

Університет банківської справи

Інституціональна організація регулювання та нагляду за діяльністю фінансових закладів

Хоружий С.Г.

Анотація

У статті проведено аналіз практики формування систем регулювання й нагляду за діяльністю фінансових установ. Визначено відмінності між консолідованою та інтегрованою моделями. За запропонованими критеріями (нагляд за діяльністю фінансових установ, захист споживачів фінансових послуг та інвесторів, мікропруденційний та макропруденційний нагляд, виведення фінансових установ з ринку) автор класифікував чотири моделі системи регулювання й нагляду за діяльністю фінансових установ, такі як секторальна модель, консолідована модель із централізацією і консолідацією функцій в центральному банку, консолідована модель із централізацією і консолідацією функцій в єдиному уповноваженому органі нагляду, інтегрована модель Twin Peaks. Узагальнено переваги та недоліки формування різних моделей регуляторно-наглядових систем.

Ключові слова: регулювання, нагляд, фінансові установи, консолідація регулювання й нагляду, моделі регулювання й нагляду, мікропруденційний нагляд, макропруденційний нагляд.

Хоружий С.Г. Институциональная организация регулирования и надзора за деятельностью учреждений

Постановка проблеми

В умовах глобалізованого світу нагальною потребою стало забезпечення координації функціонування національних фінансових систем. У цих умовах перед економічною наукою та господарською практикою постала проблема вдосконалення підходів до формування національних систем регулювання й нагляду за діяльністю фінансових установ в межах глобальної системи координат задля забезпечення фінансової стабільності й розвитку світової економіки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналізу методологічних основ формування інституційного забезпечення процесу регулювання й нагляду за діяльністю фінансових установ були присвячені дослідження А. Абрамова, О. Вьюгіна, Б. Ейхенгріна, Д. Кальво, Г. Карчевої, Л. Леви, А. Мелецкі, Я. Міркіна, В. Міщенко, А. Мороза, С. Науменкової, Д. Панкіна, А. Подпіери, Дж. Стігліца, Дж. Тобіна, Д. Шонмахера та інших учених.

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Науковцями проведено багато важливих і результативних досліджень еволюції структурних змін в інституційному забезпеченні регуляторно-наглядових систем. Однак у зазначених дослідженнях наявні різні підходи до виокремлення моделей таких систем.

Мета статті. Головною метою цієї роботи є оцінювання практики формування систем регулювання й нагляду за діяльністю фінансових установ та виокремлення основних факторів для класифікації моделей таких систем.

Виклад основного матеріалу

Вплив сформованої системи регулювання й нагляду за діяльністю фінансових установ на економічний розвиток держави обумовлює науковий пошук оптимальної моделі інституційного забезпечення цього процесу. Важливо зазначити, що, на відміну від української законодавчої практики, науковці й позитивна законодавча практика країн ЄС чітко відокремлюють поняття «регулювання» від поняття «нагляд». Регулювання й нагляд за діяльністю фінансових установ реалізуються регуляторами (Regulators) та органами нагляду (Supervisors). Регулятори оцінюють стан фінансового ринку та встановлюють певні норми та правила. Ними переважно є законодавчі органи країн. Уповноважені органи нагляду забезпечують нагляд шляхом здійснення моніторингу й контролю та вживають заходів впливу до порушників встановлених норм. Вибір ефективної форми організації регулювання й нагляду за діяльністю фінансових установ та встановлення доцільного розподілу функцій між уповноваженими органами вирішується державами самостійно з урахуванням позитивного міжнародного досвіду та об'єктивних факторів, що склалися в країні (наявна правова база, дієвість судової системи, історичний досвід, структура ринків фінансових послуг, економія ресурсів, наявність кризових явищ тощо).

Інституційний дизайн для нагляду за діяльністю фінансових установ має бути придатним до підтримки посткризові регуляторно-наглядові реформи й мати можливості запровадити кризову систему управління фінансовим сектором економіки, як зазначав Д. Кальво [1], який класифікував чотири моделі нагляду, а саме секторальну, інтегровану та два види частково інтегрованих моделей відповідно до наглядових цілей (модель Twin Peaks).

Представники Групи 30 виділяють чотири моделі регулювання й нагляду, а саме інституційну, функціональну, інтегровану й модель Twin Peaks [2]. Д. Шонемакер та Н. Верон дотримуються думки про існування чотирьох моделей, а саме секторальної, функціональної (Twin Peaks), інтегрованої без участі центрального банку у банківському нагляді, інтегрованої з банківським наглядом центральним банком [3]. П'ять моделей наглядових систем виділяють М. Мелецки та А. Подпіера, а саме секторальний нагляд за фінансовими установами поза центральним банком, секторальний нагляд за фінансовими установами у центральному банку, частково інтегрований нагляд у двох уповноважених органах, інтеграція нагляду в одному наглядовому органі, інтеграція всіх наглядових повноважень у центральному банку [4].

Практично всі країни починали організацію державного регулювання й нагляду за діяльністю фінансових установ із секторальної або інституційної моделі. На нашу думку, об'єктивною причиною появи секторальної моделі та створення окремих уповноважених органів, які здійснюють нагляд за різними секторами (кредитно-депозитна діяльність, страхування, торгівля цінними паперами та деривативами), була різна сутність фінансових послуг, яка встановлює основу правовідносин між фінансовою установою та споживачем фінансової послуги. Через різні підходи у процедурах нагляду уповноважених органів та недосконалість координаційних механізмів між ними секторальний спосіб нагляду важко справляється із розмиванням видів фінансових послуг та поширенням діяльності фінансових груп, що дає змогу фінансовим установам використовувати регуляторний та податковий арбітраж.

Ускладнення ринків фінансових послуг суттєво вплинуло на дієвість державного регулювання й нагляду за діяльністю фінансових установ, що привело до трансформації інституційної організації цих процесів у багатьох юрисдикціях. Інтегрована модель концентрації всіх наглядових функцій в центральному банку почала реалізовуватися у Сінгапурі. Цей шлях вибрали деякі європейські країни (Ірландія, Чехія, Словаччина, Литва). Натомість у скандинавських країнах (Норвегія, Данія, Швеція) інтеграційні процесі привели до появи окремого регуляторно-наглядового органу. Згодом до процесу концентрації всіх наглядових функцій у єдиному наглядовому органі приєдналась більшість країн ЄС (Естонія, Латвія, Угорщина, Німеччина, Мальта, Польща, Фінляндія тощо).

Доцільно таку модель концентрації всіх регуляторно-наглядових функцій в одному органі за єдиною методологією називати консолідованою. Один наглядовий орган визначається відповідальним за стан і розвиток діяльності фінансових установ. Натомість інтегрована модель передбачає наявність інтеграційних процесів між двома й більше наглядовими органами щодо узгодження методології нагляду та взаємного обміну інформацією щодо діяльності фінансових установ.

Іншу модель нагляду за діяльністю фінансових установ називають Twin Peaks (реалізована в Австралії, Нідерландах, Бельгії, Новій Зеландії, Великій Британії, Південній Африці). Вона заснована на функціональній спеціалізації органів нагляду за завданнями й передбачає функціонування двох окремих уповноважених органів, один з яких спеціалізується на пруденційному нагляді, а інший - на нагляді за здійсненням діяльності на ринках фінансових послуг або нагляді за ринковою поведінкою фінансових установ.

Можна також виокремлювати варіант, коли під реформуванням системи регулювання й нагляду створюється єдина установа, що стає простою «парасолькою» для всіх колишніх наглядових органів, даючи змогу кожному з них працювати за старими секторальними регуляторними та наглядовими підходами.

Дослідження процесів трансформації систем регулювання й нагляду за діяльністю фінансових установ дає змогу констатувати, що формування єдиного уповноваженого органу відбувається у країнах із наглядом за банками поза межами центрального банку, а також у країнах із більшим розміром банківського сектору за існування високих сукупних ризиків ліквідності та наявності значної кількості фінансових криз. Натомість для більш розвиненого небанківського сектору запровадження консолідованої структури нагляду є менш вигідним.

Водночас консолідована модель нагляду дає змогу за єдиними підходами системно аналізувати процеси, які відбуваються на ринках фінансових послуг, що сприяє зменшенню можливостей для використання регуляторного арбітражу та посиленню нагляду за фінансовими конгломератами. Однак перехідний період, необхідний для впровадження консолідованої моделі, характеризується необхідністю перегляду великої кількості законів щодо діяльності фінансових установ, а також недостатністю ресурсів для проведення такої консолідації.

Для здійснення класифікації моделей регуляторно-наглядових систем було встановлено критерії, за якими визначаються уповноважені за реалізацію окремих функцій органи, а саме щодо допуску фінансових установ до діяльності на ринках фінансових послуг та забезпечення нагляду за цією діяльністю; щодо мікропруденційного нагляду; щодо захисту споживачів фінансових послуг та інвесторів; щодо макропруденційного нагляду та забезпечення фінансової стабільності; щодо виведення фінансових установ з ринку.

Наведені вище критерії та функціональний підхід було використано для класифікації моделей до регуляторно-наглядових систем за такими моделями, як секторальна модель; консолідована модель із централізацією і консолідацією функцій регулювання й нагляду в центральному банку, включаючи макропруденційний нагляд; консолідована модель із централізацією і консолідацією функцій регулювання й нагляду в єдиному органі нагляду, який спільно з центральним банком здійснює макропруденційний нагляд; інтегрована модель за участю органу нагляду за діяльністю фінансових установ та органу пруденційного нагляду (Twin Peaks). консолідований інтегрований регуляторний наглядовий фінансовий

Якщо для консолідованих моделей визначається один уповноважений орган, що покликаний реалізувати зазначені вище функції, то для інтегрованої моделі нагляду (Twin Peaks) відповідальність за реалізацію регуляторно-наглядових функцій розподілена між двома органами, які інтегровано відповідають за діяльність фінансових установ та макроекономічні ризики у їхній діяльності.

Класифікація моделей до регуляторно-наглядових систем наведено в табл. 1, де ЦБ - центральний банк; ОН - орган нагляду за діяльністю фінансових установ; ОВ - орган виведення фінансових установ «з ринку»; ОПН - орган пруденційного нагляду.

Результати детального аналізу консолідованої моделі з централізацією і консолідацією функцій в єдиному наглядовому органі та інтегрованої моделі Twin Peaks дають змогу констатувати, що між цими моделями набагато більше спільного. Цей висновок можна обґрунтувати тим, що для цих моделей характерним є залучення центрального банку як установи, покликаної забезпечувати стабільність фінансового сектору економіки, реалізовувати макропруденційну політику та виявляти кризові явища у фінансовій системі. МВФ рекомендує центральним банкам використовувати макропруденційні інструменти для запобігання системним ризикам та зниження дисбалансу в структурі фінансової системи [5].

Класифікація регуляторно-наглядових систем за узагальненими функціями дає нам змогу графічно представити розподіл моделей систем регулювання й нагляду за діяльністю фінансових установ (рис. 1).

Консолідовані моделі з одним відповідальним уповноваженим органом повинні нести відповідальність за реалізацію всіх регуляторно-наглядових функцій для забезпечення повного циклу регулювання, нагляду, пруденційного нагляду за діяльністю фінансових установ та фінансових груп. Це відповідає одному з важливих базових принципів формування регуляторно-наглядових систем щодо чіткого визначення відповідального органу за стан і розвиток діяльності фінансових установ. Такий єдиний орган нагляду, який, маючи оперативну інформацію про діяльність фінансових установ і фінансових груп, може ефективно брати участь у макропруденційному нагляді спільно з центральним банком.

До основних функцій систем регулювання й нагляду за діяльністю фінансових установ можна віднести нагляд за діяльністю фінансових установ і мікропруденціний нагляд, макропруденційний нагляд та забезпечення фінансової стабільності, захист споживачів фінансових послуг та вирішення проблем із фінансовими установами.

Таблиця 1

Класифікація моделей регуляторно-наглядових систем

Список використаних джерел

1. Calvo D., Crisanto J., Hohl S., Gutierrez O. FSI Insights on policy implementation No 8. Financial supervisory architecture: what has changed after the crisis? Financial Stability Institute. Bank for International Settlements. 2018. 39 p

2. The structure of Financial Supervision Approaches and Challenges in a Global Marketplace. Group of Thirty. Washington, DC. 2008. 252 p.

3. Schoenmaker D., Veron N. “Twin peaks” vision for Europe. Policy Contribution. 2017. №30. November.

4. Melecky M., Podpiera A. Institutional structures of financial sector supervision, their drivers and emerging benchmark model. MPRA Paper. 2012. 36 p.

5. World Economic Outlook. Sustaining the Recovery. International Monetary Fund, October. 2009. 226 p.

References:

1. Calvo D., Crisanto J., Hohl S., Gutierrez O. FSI Insights on policy implementation No 8. Financial supervisory architecture: what has changed after the crisis? Financial Stability Institute. Bank for International Settlements 2018. 39 p.

2. The structure of Financial Supervision Approaches and Challenges in a Global Marketplace. Group of Thirty. Washington, DC. 2008. 252 p.

3. Schoenmaker D., Veron N. “Twin peaks” vision for Europe. Policy Contribution. №30. November 2017.

4. Melecky M., Podpiera A. Institutional structures of financial sector supervision, their drivers and emerging benchmark model. MPRA Paper. 2012. 36 p.

5. World Economic Outlook. Sustaining the Recovery. International Monetary Fund, October. 2009. 226 p.

Размещено на allbest.ru