Актуальні проблеми організації обліку необоротних активів екологічного спрямування лісогосподарського підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Актуальні проблеми організації обліку необоротних активів екологічного спрямування лісогосподарського підприємства

Вступ

облік необоротний актив

Питання теоретико-методологічних і практичних аспектів щодо організації обліку необоротних активів на сьогодні є досить актуальні. Тому їх порушують у своїх роботах вітчизняні науковці, зокрема Ф. Ф. Бутинець, Б. І. Валуєв, В. М. Жук, Г. Г. Кірейцев, М. В. Кужельний (МоЛетуу, et аі., 2010), С. І. Лебедевич (Lebedevych, Кіут & К^тук, 2014), М. Ф. Огійчук та ін. Проте питання організації обліку необоротних активів лісогосподарських підприємств та їх оцінки потребують додаткового вивчення.

Предметом дослідження є організація обліку необоротних активів екологічного спрямування лісогосподарського підприємства.

Основними завданнями є:

1) аналізування наявних проблем з організації обліку необоротних активів екологічного спрямування на лісогосподарських підприємствах;

2) розроблення пропозицій з організації обліку необоротних активів екологічного спрямування на лісогосподарських підприємствах.

Викладення матеріалу дослідження

У сучасних умовах, коли триває процес глобалізації економіки, виникає необхідність перегляду та уточнення принципів формування необоротних активів підприємства. Адже доведено, що збільшення обсягів виробництва та реалізації конкурентоспроможної продукції на вітчизняному та світовому ринках дедалі більше потребують використання науково-технологічних знань, різних видів інновацій (Nematerialni акїууу, 2005).

Так, активи - це сукупність майна, грошових коштів, об'єктів інтелектуальної власності конкретного суб'єкта господарювання, від використання яких упродовж певного періоду очікується отримання вигод (зазвичай, прибутку), а ресурси - це по-суті складники виробничого потенціалу підприємства, що використовують для досягнення поставлених цілей (МоЛетуу, et аі., 2010).

Перше, на що потрібно звернути увагу, це організація первинного і зведеного обліку основних засобів екологічного призначення. У типових формах документів не заповнюють усі колонки до заповнення, тому недоцільно використовувати ці форми. Це такі реквізити: норми амортизації основних засобів на капітальний ремонт, повне відновлення поняття балансової вартості та ін. Потрібно запроваджувати на підприємствах удосконалені форми первинних і зведених документів з обліку

основних засобів, придбаних для їх екологічного спрямування, розробити нову форму Відомостей обліку зносу (амортизації) основних засобів, при цьому ввести додаткові показники, а саме: строк корисного використання основних засобів; справедлива вартість (у передбачених П(С)БО 7 випадках); дата та сума дооцінки або уцінки об'єктів; метод нарахування амортизації; ліквідаційна вартість; сума ПДВ, сплачена у зв'язку із надходженням об'єкта. Актуальним є проведення переоцінки основних засобів екологічного призначення, що є складним і багаторівневим процесом. Складність цього процесу полягає в тому, що він потребує досить трудомістких розрахунків на усіх етапах його здійснення: від обґрунтованості прийняття рішення про проведення переоцінки до визначення її кінцевих результатів. Для визначення потреб у проведенні переоцінки основних засобів екологічного призначення відповідно до вимог П(С)БО 7 згідно з поглядами вчених запропонували форму "Акт оцінки справедливої вартості основних засобів" ^потаі zasoby, 2006). Вона призначена для документального підтвердження справедливої вартості об'єктів основних засобів та обґрунтованості рішення про проведення їх переоцінки, яке вважають доцільною і доречною. За наявності усіх даних лісогосподарські підприємства повинні розраховувати справедливу вартість за допомогою інформаційних програм. Автоматизація розрахунку дає змогу оцінити необхідність проведення переоцінки щодо окремих об'єктів основних засобів. Для розрахунку індексу переоцінки, а також для обліку її результатів загалом пропонують розроблений регістр аналітичного обліку - "Відомість обліку результатів переоцінки основних засобів".

Для трансформації бухгалтерського і податкового обліку екологічних витрат на покращення основних засобів запропоновано ввести в чинний План рахунків бухгалтерського обліку субрахунок 156 "Витрати на поточний ремонт основних засобів". За дебетом цього рахунку обліковувати витрати на ремонти, модернізацію, реконструкцію основних засобів, які виконані як господарськими, так і підрядними засобами, а за кредитом рахунку - їх списання згідно з чинними нормативними документами та облікової політики підприємства, субрахунок 157 "Витрати на капітальний ремонт основних засобів", сума капітального ремонту призведе до збільшення залишкової вартості ОЗ, залишаючи незмінним термін експлуатації. Під час складання облікової політики потрібно чітко визначити способи ведення бухгалтерського обліку - первинного спостереження вартісного виміру, поточного групування та узагальнення фактів господарського життя. Важливо під час розроблення облікової політики знайти оптимальний спосіб ведення обліку на підприємстві, щоб він не спричинив плутанини та труднощів для бухгалтерів та водночас надавав вичерпну інформацію користувачам. Для переоцінки потрібно поділити групи ОЗ екологічного призначення (враховуючи специфіку діяльності) на певні підгрупи, щоб зробити їх однорідними. Наприклад, розподіл на необоротні активи природоохоронного призначення, рекреаційного призначення, оздоровчого призначення, щодо моніторингу довкілля для кожного синтетичного рахунку (Lebedevych, Кіут & К^тук, 2014). Адже, під час переоцінки об'єкта основних засобів потрібно робити переоцінку усієї групи, до якої він належить. Це стосується таких груп, як "машини та обладнання" та "будинки, споруди та передавальні пристрої". А результати переоцінки потрібно оформлювати у відомості аналітичного обліку переоцінки основних засобів екологічного призначення. Отже, ця інформація буде використовувати для складання звітності та надаватиме користувачам вичерпні дані про переоцінку основних засобів екологічного призначення. Для дотримання принципу відповідності витрат і доходів, а отже, більш точного визначення фінансового результату запропоновано: витрати на відновлення основних засобів екологічного призначення, розмір яких не є істотним для підприємства, відображати в періоді їх виникнення; екологічні витрати, що перевищують критерій істотності, рівномірно розподіляти між суміжними звітними періодами. Періодом розподілу витрат на виконання відбудовних робіт, що мають плановий характер, варто вважати очікуваний міжремонтний період. Собівартість позапланових робіт потрібно розподіляти протягом терміну корисного використання, що залишився.

В основу для визначення достовірної оцінки необоротного активу може бути покладено витратний підхід, який ґрунтується на визначенні вартості витрат, потрібних для відтворення або заміщення об'єкта оцінки (Nat- sionalnyy standart, 2007). Особливо актуальності набуватиме цей метод у разі відсутності основних первинних документів для взяття на облік необоротних активів (господарських договорів (угод) на їх придбання. На сьогодні проблемою багатьох лісових господарств є використання застарілої техніки, строк корисного використання яких давно вийшов. Це призводить до не тільки економічних втрат, але й екологічних, оскільки такі застарілі основні засоби здійснюють більші викиди шкідливих речовин, ніж модернізовані. І знову виникає практичне питання, наскільки об'єктивно можливо визначити такі втрати і як відобразити це документально.

Висновки

Узагальнюючи, варто зазначити, що неузгодженості в питаннях організації обліку та оцінки необоротних активів екологічного призначення мають значний вплив на достовірність інформації про загальний стан активів, що оприлюднюють суб'єкти господарювання. Лісогосподарським підприємствам потрібно звертати увагу на правильне розроблення облікової політики, яку покладено за основу первинного і зведеного обліку необоротних активів. Дедалі відчутніший вплив на теорію та практику бухгалтерського обліку загалом і необоротних активів зокрема, має його трансформація до міжнародних стандартів. Безсумнівним є необхідність орієнтуватись у цих питаннях на набутому вітчизняному досвіді, а також максимально наблизити теоретичні надбання до діючої практики.

Перелік використаних джерел

1.Lebedevych, S. I., Klym, N. M., & Khomyk, Kh. R. (2014). Obliko- vo-audytorske zabezpechennia lisohospodarskykh pidpryiemstv dlia staloho rozvytku Ukrainy. Lviv: Liha-Pres, 268 p. [In Ukrainian]. Mochernyy, S. V. (Ed.), et al. (2010). Ekonomichna entsyklopediya.(Vol. 1). Kyiv: Akademiya, 864 p. [In Ukrainian].

2.Natsionalnyy standart. (2007). Otsinka maynovykh prav intelektual- noyi vlasnosti. Postanova Kabinetu Mmistriv Ukrayiny vid 3 zhovtnya 2007 r., № 1185. Oblik ifmansyAPK, 8-10. [In Ukrainian]. Nematerialni aktyvy. (2005). Polozhennya (standart) bukhhalterskoho obliku 8. Bukhhalteriya, 29(652), 48-51. [In Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru