Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

ЕКОНОМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА БАНКІВСЬКОГО І СТРАХОВОГО БІЗНЕСУ

Реферат

на тему: «Особливості емісійного механізму в Україні»

Виконала студентка групи ЕКН-22с

Гуменюк О.С.

Перевірив викладач:

Іршак Олеся Степанівна

Львів 2020

1. Емісійні операції НБУ

Однією з найважливіших функцій центральних банків є монопольне здійснення емісії національної валюти та організації готівкового грошового обігу.

Емісія грошей - це випуск грошей в обіг у всіх формах, що веде до збільшення грошової маси в обігу.

Здійснюючи емісійні операції, центральний банк намагається забезпечити таку кількість грошей в обігу, яка необхідна для обслуговування процесу обміну товарами та послугами в економіці. Якщо ж гроші випускаються виокремлено до можливостей економіки виробити адекватну кількість товарів та послуг, то вони починають знецінюватись. Центральні банки не кредитують уряд для покриття бюджетного дефіциту, оскільки такі гроші не будуть мати відповідного товарного покриття і призведуть до інфляції, в Україні це заборонено з 1996 р.

Обсяг емісії грошей розраховується на підставі прогнозних макроекономічних показників розвитку економіки: обсягу валового внутрішнього продукту, інфляції, параметрів бюджету, доходів населення тощо. банк емісія валюта грошовий

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Національний банк України», Національному банку належить монопольне право на випуск грошей в обіг на території країни, а також випуск національних грошових знаків (банкнот, монет). Крім того, у даному напрямку на НБУ покладено наступні завдання:

- монопольно здійснювати емісію національної валюти та організовувати готівковий грошовий обіг;

- визначати вид грошових знаків, їх номінал, відмінні ознаки і систему захисту;

- організовувати інкасацію та перевезення банкнот і монет та інших цінностей;

- видавати ліцензії на право інкасації та перевезення банкнот і монет та інших цінностей.

У ХХ ст. емісійна діяльність центральних банків зазнала істотних змін. По-перше, у сучасних умовах центральні банки емітують в оборот грошові знаки, відмовившись від зобов'язання обмінювати їх на золото за офіційною ціною. Таким чином, емісія грошей має фідуціарний характер, тобто вона основана на довірі до емітента. Забезпеченням грошових знаків виступає, на відміну від епохи золотого стандарту, не золотий запас емісійного банку, а переважно цінні папери (державні боргові зобов'язання) в портфелі центрального банку. По-друге, у ХХ ст. настала ера депозитних грошей, які існують у вигляді певних сум, записаних на рахунках економічних суб'єктів у банках, і які використовуються для платежів у безготівковій формі.

До основних функцій, які виконує емісія грошей, відносять:

1. Забезпечення національної економіки засобами обігу, платежу, нагромадження для належного її функціонування. Кількість грошей, необхідна для функціонування економіки, залежить від ВВП, рівня розвитку кредитних операцій, системи банківських розрахунків, а також швидкості обігу грошей.

2. Здійснення антициклічного регулювання економіки. Під час кризи і стагнації центральний банк у контексті спільної з урядом стратегії сприяє пожвавленню економіки через емісію грошей у визначених межах. Іншим аспектом цієї функції емісії грошей є підтримка стабільності національної валюти.

3. Механізм емісійно-касового регулювання грошової маси передбачає порядок введення та вилучення грошей з обігу, а також їх перерозподіл між територіями і регіонами країни залежно від потреб економіки.

Розрізняють емісію готівкову та безготівкову. Готівкова емісія центрального банку є вторинною відносно його безготівкової емісії. Комерційні банки отримують готівку в обмін на свої резерви, що зберігаються на рахунках у центральному банку, тому первинною є безготівкова емісія, у процесі якої центральні банки створюють банківські резерви.

Первинна емісія грошей завжди здійснюється у безготівковій формі і лише через банки. Національний банк може робити її через три канали:

- Кредитний - банки отримують в Національному банку кредити під заставу державних цінних паперів або іноземної валюти. Ці кредитні кошти Національний банк зараховує їм на їх рахунки.

- Валютний - банки продають валюту Національному банку, натомість він зараховує на їх рахунки гривню.

- Фондовий - Нацбанк купує в банків цінні папери та зараховує на їх рахунки гривню.

Ці канали можуть працювати і в зворотному напрямку, коли відбувається вилучення грошей з обігу.

При цьому емісія грошей може здійснюватися лише всією банківською системою, а не одним чи кількома комерційними банками. Цей процес відбувається завдяки функціонуванню механізму грошового (банківського) мультиплікатора, який на основі кредитування економіки дозволяє збільшити грошову масу.

Грошовий мультиплікатор - це максимальна кількість нових кредитних грошей, яка може бути створена однією грошовою одиницею надлишкових резервів банків за заданої резервної норми.

Готівкова емісія завжди є похідною від безготівкової. Готівкову емісію грошей здійснює центральний банк, виходячи з потреб розвитку споживчого ринку, рівня інфляції, доходів громадян тощо.

Основними принципами готівкової емісії є:

- монополія (виключне право) центрального банку;

- відсутність забезпечення;

- безумовна обов'язковість приймання національної грошової одиниці у всі види розрахунків і платежів;

- необмежена обмінюваність.

Готівкові гроші випускаються в обіг виключно в обмін на безготівкові. Відбувається це в процесі економічної діяльності. При виникненні у клієнтів банків потреб у готівкових коштах, банки отримують їх у Національному банку України з одночасним списанням еквівалентної суми безготівкових коштів з їхнього кореспондентського рахунку в НБУ.

Це працює наступним чином. Наприклад, клієнт захотів зняти з рахунку кошти готівкою. Банк, в якому обслуговується клієнт, просить Національний банк списати кошти зі свого рахунку і отримує готівку з каси Нацбанку. Так в обіг замість безготівкової була випущена готівкова гривня. Банк, у свою чергу, списує кошти з рахунка клієнта і видає йому готівку. Звичайно це спрощена схема. Адже банки роблять запас готівки заздалегідь, зокрема для наповнення банкоматів.

Випуск грошей в обіг є комплексом заходів, який складається з етапів:

- прогнозування потреби у готівковій масі;

- виготовлення грошей;

- створення резервного фонду готівки у центральному сховищі;

- власне введення грошей в обіг.

Емісія грошей дає їх емітенту емісійний дохід, розмір якого визначається як різниця між сумою емісії та витратами на виготовлення грошових знаків. Оскільки в сучасних умовах емісія грошей закріплена за центральними банками, емісійний дохід надходить у їх розпорядження та використовується для забезпечення виконання центральним банком своїх функцій.

2. Організація процесу виробництва банкнот і монет в системі НБУ

Для забезпечення організації готівкового грошового обігу Національний банк здійснює:

- виготовлення та зберігання банкнот і монет;

- створення резервних фондів банкнот і монет;

- встановлення номіналів, систем захисту, платіжних ознак та дизайну грошових знаків;

- встановлення порядку заміни пошкоджених банкнот і монет;

- встановлення правил випуску в обіг, зберігання, перевезення, вилучення та інкасації готівки;

- визначення порядку ведення касових операцій для банків, інших фінансових установ, підприємств і організацій;

- визначення вимог стосовно технічного стану і організації охорони приміщень банківських установ.

В обігу знаходяться:

- банкноти номінальною вартістю 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 200, 500 і 1000 гривень.

- розмінні монети номінальною вартістю 1, 2, 5, 10, 25, 50 копійок.

- обігові монети номінальною вартістю 1 та 2 гривні.

У готівковому обігу України станом на 01.07.2019 перебувало готівки (банкнот та монет) на загальну суму 393,8 млрд грн, зокрема банкнот - 391,3 млрд грн (2,8 млрд шт.) та монет - 2,4 млрд грн (13,2 млрд шт.).

Середня кількість банкнот на одного українця становила 67 штук, а монет різних номіналів (розмінних та обігових номіналом 1, 2 гривні) - 314 штук.

Національний банк України забезпечує виготовлення грошових знаків. Сьогодні Україна має замкнутий цикл з виробництва грошей, а саме Банкнотно-монетний двір, що є структурним підрозділом Національного банку України і складається із трьох виробничих підрозділів. Банкноти друкуються на Банкнотній фабриці, а монети карбуються Монетним двором. Ці потужності розташовані у м. Києві. Папір для банкнот гривень виготовляє Фабрика банкнотного паперу, що знаходиться у м. Малин (Житомирська область).

Зношені й пошкоджені грошові знаки України приймають та обмінюють безоплатно на нові грошові знаки Національний банк та банки України без обмежень щодо сум і термінів такої заміни. Крім того, банки зобов'язані вилучати фальшиві, підроблені або такі, що не мають необхідних ознак платіжності.

НБУ визначає дизайн грошових знаків. Україна намагається відобразити на своїх банкнотах і монетах предмети національної гордості, ознайомити зі своєю історією, культурою, природою, традиціями. На лицьовому боці банкнот розміщено портрети видатних діячів України, написи «Україна» або «Україна Національний банк України», вказано номінал банкнот словами та цифрами. НБУ затверджує графічний знак гривні та розробляє систему захисту грошових знаків від підроблення (фальсифікації). Такими елементами є: водяний знак, захисна стрічка, рельєфні елементи, суміщений малюнок, райдужний друк, антисканерна сітка, кодоване латентне зображення, мікротекст, знак для сліпих, видимі захисні волокна, невидимі захисні волокна, флуоресцентний номер, магнітний номер, прихований номінал, флуоресцентний друк, високий друк, орловський друк.

НБУ виготовляє і реалізує пам'ятні і ювілейні монети. Це монети різних номіналів, виготовлені з різних металів. Тематика таких монет необмежена. Це може бути історія, пам'ятки, видатні особистості, знаменні дати, культура, література, спорт, легенди, природа, релігія тощо.

Департамент готівково-грошового обігу розподіляє пам'ятні та ювілейні монети по територіальних управліннях і установах НБУ, які здійснюють реалізацію монет комерційним банкам, товариствам нумізматів, ювелірним магазинам, іншим торговельним організаціям.

3. Організація роботи з готівкою в установах НБУ

На рис. 1 наведена схема руху готівки через банківську систему України. Як видно з наведеної схеми, у забезпеченні економіки готівкою беруть участь (крім комерційних банків) кілька структурних підрозділів Національного банку України, а саме: Банкнотно-монетний двір, Центральне сховище, територіальні управління.

Банкнотно-монетний двір на замовлення НБУ виготовляє грошові знаки і забезпечує ними Центральне сховище, в якому створюються резервні фонди банкнот і монет у національній валюті. Запаси готівки створюються також у грошових сховищах територіальних управлінь НБУ.

Рис. 1. Схема руху готівки через банківську систему України

Територіальне управління може підкріпити запаси готівки у сховищі за рахунок резервних фондів Центрального сховища Так само територіальне управління може використати і надлишки запасів готівки у сховищі. Як для підкріплення запасів готівки, так і для вивезення їх надлишків територіальне управління складає заяву і надсилає її Департаменту готівково-грошового обігу. У заяві вказується загальна сума підкріплення запасів готівки або вивезення надлишків готівки з розподілом за індексами і номіналами грошових знаків. Переміщення готівки відбувається на підставі емісійного дозволу Департаменту.

У територіальних управліннях НБУ готівка може зберігатися лише у грошових сховищах, які зареєстровані Департаментом на підставі рішення Комісії з реєстрації грошових сховищ. При створенні грошового сховища оформляється його паспорт (у двох примірниках), у якому вказується місцезнаходження сховища, його параметри, вид охорони, матеріально відповідальні особи.

Інструкцією з організації емісійно-касової роботи в системі НБУ визначені вимоги до організації приймання і видачі готівки з грошових сховищ, а також до забезпечення схоронності грошових знаків.

У грошовому сховищі окремо повинні зберігатися запаси готівки і готівка оборотної каси. Готівка зберігається у металевих шафах або на металевих стелажах. Готівку оборотної каси в грошовому сховищі дозволяється зберігати у візках, які замикаються на ключ і пломбуються завідувачем каси. Матеріально відповідальні особи контролюють відповідність температури та рівня вологості повітря встановленим нормам, а також технічне забезпечення схоронності цінностей. Двері грошового сховища замикаються на два замки матеріально відповідальними особами та опечатуються їхніми печатками. Ці ж особи і відкривають сховище. Виносити ключі та печатки з установи НБУ забороняється. Ревізія грошових знаків та інших цінностей проводяться не менше ніж один раз на півріччя і за станом на 1 січня, а також при зміні матеріально відповідальних осіб за схоронність цінностей у сховищах.

Організація роботи з готівкою забезпечується в територіальних управліннях НБУ відділом готівкового обігу і касових операцій. До складу відділу входять, як правило, кілька секторів, які мають оборотну касу та грошове сховище.

Щоденно після визначення загального залишку оборотної каси працівники територіального управління визначають потребу в готівці на наступний робочий день. У разі перевищення суми готівки в оборотній касі над поточною потребою в готівці матеріально відповідальні особи перераховують надлишок готівки до запасів готівки у сховищі. Якщо ж готівки в оборотній касі не вистачає, то здійснюється підкріплення оборотної каси за рахунок запасів готівки у сховищі.

Територіальні управління здійснюють касове обслуговування комерційних банків на підставі укладених між ними договорів. Для підкріплення готівкою та здавання готівки банк надсилає завчасно до територіального управління відповідну заяву з розподілом суми у розрізі номіналів. Форма, строк і час подання заяв, а також спосіб перевезення готівки визначаються в договорі на касове обслуговування.

Уся готівка, яка надійшла за операційний день до оборотної каси, має бути у той самий робочий день оприбуткована в касі і зарахована на відповідні кореспондентські рахунки комерційних банків та на рахунки інших клієнтів.

На підкріплення готівкою кас банків НБУ встановив тариф -- до 0,5 % від виданої суми готівки. На підкріплення кас банків, які видають готівку підприємствам зв'язку на виплату пенсій, НБУ встановив тариф -- до 0,18 % від виданої суми готівки.

Щомісячно департамент готівково-грошового обігу за допомогою підсистеми «Емісійний день банку» складає баланс готівки, звіти про випуск готівки в обіг та її структуру, про залишки готівки у грошових сховищах та резервних фондах за індексами та номіналами.

Висновок

Емісія грошей - це випуск грошей в обіг у всіх формах

Емісію здійснює Національний банк України, якому належить монопольне право на випуск грошей в обіг. Він не може випускати грошей більше ніж потребує економіка.

Кількість грошей, необхідна для функціонування економіки, залежить від ВВП, рівня розвитку кредитних операцій, системи банківських розрахунків, а також швидкості обігу грошей. Якщо ж гроші випускаються виокремлено до можливостей економіки виробити адекватну кількість товарів та послуг, то вони починають знецінюватись.

До основних функцій, які виконує емісія грошей, відносять: забезпечення національної економіки засобами обігу, платежу, нагромадження для належного її функціонування; здійснення антициклічного регулювання економіки; механізм емісійно-касового регулювання грошової маси.

Розрізняють емісію готівкову та безготівкову. Безготівкова емісія здійснюється лише через банки. Національний банк може робити її через три канали: кредитний; валютний; фондовий. Цей процес відбувається завдяки функціонуванню механізму грошового (банківського) мультиплікатора, який на основі кредитування економіки дозволяє збільшити грошову масу.

Готівкова емісія завжди є похідною від безготівкової. Готівкову емісію грошей здійснює центральний банк, виходячи з потреб розвитку споживчого ринку, рівня інфляції, доходів громадян тощо.

Готівкові гроші випускаються в обіг виключно в обмін на безготівкові. Відбувається це в процесі економічної діяльності. При виникненні у клієнтів банків потреб у готівкових коштах, банки отримують їх у Національному банку України з одночасним списанням еквівалентної суми безготівкових коштів з їхнього кореспондентського рахунку в НБУ.

Національний банк України забезпечує виготовлення грошових знаків, він визначає дизайн грошових знаків, затверджує графічний знак гривні та розробляє систему захисту грошових знаків від підроблення (фальсифікації), виготовляє і реалізує пам'ятні і ювілейні монети, організовує інкасацію та перевезення банкнот і монет та інших цінностей.

Зношені й пошкоджені грошові знаки України приймають та обмінюють безоплатно на нові грошові знаки Національний банк та банки України без обмежень щодо сум і термінів такої заміни.

У забезпеченні економіки готівкою беруть участь (крім комерційних банків) кілька структурних підрозділів Національного банку України, а саме: Банкнотно-монетний двір, Центральне сховище, територіальні управління.

Банкнотно-монетний двір на замовлення НБУ виготовляє грошові знаки і забезпечує ними Центральне сховище, в якому створюються резервні фонди банкнот і монет у національній валюті. Запаси готівки створюються також у грошових сховищах територіальних управлінь НБУ.

Список використаних джерел

1. Центральний банк і грошово-кредитна політика: підручник / М.І. Крупка, Є.М. Андрущак, Н.Г. Пайтра та ін.; за ред. д-ра екон. наук, проф. М.І. Крупки. - Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2017. - 526 с.

2. Центральний банк і грошово-кредитна політика. підруч. / А.В. Сілакова, Г.І. Лановська, Н.І. Климаш та ін. за заг. ред. Т.А. Говорушко. - Львів «Магнолія 2006», 2015. - 224 с.

3. Гроші та кредит: підручник / М.І. Крупка, М.С. Мрочко, Б.М. Вишивана та ін.; [за ред. д-ра екон. наук, проф. М.І. Крупки], - Львів: ЛНУ імені Івана Франка. - 2011. - 420 с.

Размещено на Allbest.ru