Експертна оцінка "Чи високе податкове навантаження в Україні"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

ДВНЗ «Київський національний економічний університет

імені Вадима Гетьмана»

Кафедра Фінансів

Експертна оцінка «Чи високе податкове навантаження в Україні»

студентки 2-го курсу

спеціальності 6М04

групи МБ-202

Міщенко Яни Олегівни

Викладач: Білінець М.Ю.

Київ -- 2018

Постановка і аналіз проблеми

В умовах ринкових відносин податки, як один з ключових важелів державного впливу на економіку країни, є саме тими «судинами», що забезпечують акумулювання коштів бюджетів різних рівнів для здійснення державою покладених на неї функцій і завдань.

Сукупність усіх податкових платежів на рівні підприємства, галузі, регіону та країни в цілому визначає рівень податкового навантаження, яке впливає на економічне зростання, ділову активність суб'єктів господарювання, інвестиційну привабливість, «податковий клімат» та формує умови фінансового, економічного і соціального розвитку.

Проблем у вітчизняному оподаткуванні є достатньо, однією з найактуальніших можна виокремити проблему надмірного податкового навантаження та визначення оптимального рівня оподаткування, який би забезпечував реалізацію фіскальної, регулюючої та стимулюючої функцій податків одночасно. Враховуючи кризи у фінансовій, політичній, соціальній сферах, значні розриви у рівнях доходів громадян, високий рівень податкового навантаження на вітчизняних суб'єктів підприємництва, збільшення випадків ухилення від сплати податків та часті зміни податкового законодавства, посилюється необхідність реформування діючої податкової системи України.

Відсутність виважених, спланованих та прогнозованих рішень в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності та ефективної податкової політики негативно вплинуло на розвиток національної економіки та призвело до збільшення тіньового сектору, корупції та недостатнього рівня довіри з боку населення. Недосконалість механізму адміністрування податків, попри усі нововведення, призводить до збільшення податкового навантаження на суб'єктів господарювання, громадян та суспільство в цілому. Високий рівень податкового навантаження зменшує економічну активність, сприяє переміщенню капіталу за кордон, сповільнює темпи росту валового внутрішнього продукту. За низького рівня податкового навантаження бюджети усіх рівнів недоотримують кошти та не можуть фінансувати програми економічного і соціального розвитку.

У сучасній економічній літературі існують різні точки зору щодо трактування сутності поняття «податкове навантаження», однак всі вони сходяться на тому, що це відносний показник нарахованих і сплачених податків до відповідної бази оподаткування, який визначає ефективність окремих податків чи податкової системи у цілому.

Податкове навантаження є наслідком податкової політики держави та якісною характеристикою будь-якої системи оподаткування. Воно реалізується на таких чотирьох рівнях:

1) податковий тиск безпосередньо податкових важелів;

2) податковий тиск всієї сукупності податків;

3) використання механізму пільг платниками, надання пільгових кредитів, дотацій, при цьому податковий тиск переміщується з одних платників податків на інших;

4) використання податкових технологій, при яких посилюється податковий тиск на платника податку (наприклад, авансовані платежі, які передбачають сплату податку платником до моменту отримання результатів його господарської діяльності)

До 2012 р. в Україні податкове навантаження зростає незначними темпами, після - спадає в загальному на 1-2%, а у 2016 р. - майже на 7%, порівняно з попереднім звітним періодом. Отже, протягом останніх шести років податкове навантаження знизилося на 10,8%, за рахунок бюджетного податкового навантаження збільшилося на 0,7%, за рахунок податкового навантаження на працю - зменшилось на 6%.

Податкове навантаження на вітчизняну економіку не зменшилося з прийняттям Податкового кодексу, а, навпаки, зросло на 0,82%, проте в загальному за аналізований період зменшилося понад 10%. Соціально-економічні умови розвитку й елементи державного управління є саме тими ключовими чинниками, що визначають оптимальний рівень податкового навантаження, а також, безумовно, ефективність використання податкових надходжень у процесі розподілу та перерозподілу ВВП і рівень задоволеності потреб населення.

Порівняно з іншими країнами, номінальний рівень податкового навантаження в Україні не більший, ніж у США, Канаді, Великобританії та Німеччині, проте реальне податкове навантаження, яке враховує ще й віддачу податкової системи, тобто рівень задоволення потреб платників за рахунок податків, є значно більшим. Так, порівняно, наприклад, із соціально орієнтованою Швецією, де величина податкового тягаря становить близько 55% ВВП, в Україні рівень податкового навантаження є значно меншим і коливається в межах 33-36%. Проте твердження, що податкове навантаження для шведів більше, ніж для українців, є помилковим, оскільки частка податків, що повертається населенню при перерозподілі доходів бюджету, для перших становить близько 85%, тоді як у нас вона не перевищує 30%.

Рівень податкового навантаження в Україні оцінюється по-різному. Майже всі експерти, які займаються оцінкою інвестиційного клімату в Україні, вважають, що він є несприятливим, оскільки оподаткування реального сектора економіки надто обтяжливе. Воно пригнічує процеси економічного відтворення, а підприємство може працювати рентабельно, як правило, лише за умов приховування своїх доходів від оподаткування. Більшість підприємців також вважають, що сучасна економічна ситуація в нашій країні не сприяє розвитку підприємницької діяльності, що важкий тягар податків приводить до таких негативних наслідків як зниження ділової активності суб'єктів підприємницької діяльності, “тінізація” економіки, відтік національних капіталів за кордон. Унаслідок цього знижуються надходження в бюджет, зростає соціальна напруженість у суспільстві.

У міжнародній статистиці для виміру загального рівня податкового тиску на економіку використовується податковий коефіцієнт (tax ratio), що розраховується як відношення суми сплачених податків, включаючи обов'язкові відрахування в державні соціальні фонди, до ВВП у ринкових цінах. При цьому обов'язкові відрахування у соціальні фонди враховуються при розрахунку податкового коефіцієнта на тій підставі, що в міжнародній статистиці вони розглядаються як податки, а не як звичайні страхові внески.

В Україні головними прямими податками є податок на прибуток підприємств і прибутковий податок з громадян. Питома вага другого податку набагато нижча, ніж першого, тоді як у країнах з розвинутою ринковою економікою навпаки, частка прибуткового податку з громадян є значно вищою.

Отже, у нашій державі основна частка податкового навантаження лягає на підприємства. Порівняно низька частка прибуткового податку з громадян у дохідній частині бюджету України зумовлена низьким рівнем заробітної плати і, відповідно, рівнем життя більшості населення.

Серед непрямих податків в Україні найважливішим є ПДВ. Його частка у доходах бюджету значно вища, ніж у розвинутих країн. Висока питома вага ПДВ обґрунтована тим, що в умовах економічної кризи, інфляції, зниження рівня доходів, зростання масштабів тіньової економіки цей показник найліпше виконує фіскальну функцію. Отже, податкове навантаження на споживання в нашій країні є значним.

Ще однією проблемою є те, що українці намагаються всілякими законними і незаконними шляхами уникнути сплати податків. На відміну від нашої країни, у багатьох зарубіжних країнах (наприклад країнах Європейського союзу, США) сплата податків є престижною справою. Сааме тому нам необхідно знизити податковий тягар, для того, щоб економічні суб'єкти могли віддавати до бюджету доцільну частину своїх доходів, та поряд з тим створити такі умови, щоб сплата податків була неминуча та загальнообов'язкова.

Висновки

номінальний рівень податковий навантаження

Підсумовуючи викладене, можна стверджувати, що здійснений аналіз діючої системи оподаткування в Україні, показав її недосконалість і суперечливість. Зменшення ділової активності суб'єктів господарювання, недостатні та нестабільні податкові надходження до бюджетів усіх рівнів, ускладнення процесу гармонізації податкових відносин між платниками податків та державою, недотримання податкового законодавства - все це наслідки надмірного податкового навантаження. За таких умов роль податків, як ключового показника результативності податкової політики держави, знижується.

Необхідною умовою подолання цієї несприятливої для України ситуації є зниження рівня податкового навантаження на вітчизняних суб'єктів підприємництва. Це сприятиме позитивним зрушенням в усіх сферах державного управління, підвищенню платоспроможного попиту, покращанню інвестиційного клімату, збільшенню масштабів діяльності та доходів платників податків, що, в свою чергу, призведе до збільшення ВВП та розширення податкової бази.

Рефомуючи податкову систему України, необхідно врахувати особливості оподаткування зарубіжних країн, зокрема, щодо деференційованих ставок оподаткування для окремих податків, поступового зменшення ставки ЄСВ та спрощення механізму адміністрування податків в цілому, а також зниження рівня податкового навантаження за рахунок удосконалення в сфері розподілу та перерозподілу ВВП.

Для оптимізації податкового навантаження необхідне:

1. Зменшення податкового навантаження на суб'єкти оподаткування завдяки поступовому зниженню податкових ставок та розширення баз їх оподаткування. Зростання надходжень до бюджету має здійснюватись за рахунок збільшення платників податків та розширення податкової бази.

2. Збільшення податкової бази доцільно проводити із значної кількості ефективних податків.

3. Покращення системи податкового адміністрування податків та зборів, забезпечення її прозорості.

4. Помірне зниження і рівномірність розподілу податкового навантаження між платниками залежно від виду діяльності.

5. Вдосконалення систем податкового контролю, які запобігали б ухиленню платниками сплати податкових платежів.

6. Зменшення та ефективне використання податкових пільг, які дуже часто лобіюють інтереси зацікавлених осіб. Зниження загальної кількості податкових пільг сприятиме формуванню справедливої податкової системи.

7. Створення умов для активізації інвестиційних та інноваційних процесів у пріоритетних галузях економіки. Збільшення кількості інвестицій у господарську діяльність підприємств розширить масштаби їх діяльності та доходи суб'єктів господарювання. Зростання доходів призведе до збільшення ВВП і зменшення податкового навантаження.

Література

1. Годованець О., Маршалок Т. Податкове навантаження: важливий чинник соціально-економічної стратегії держави / О. Годованець, Т. Маршалок // Економічний аналіз. ? 2008

2. Соколовська А. Теоретичні засади визначення податкового навантаження та рівня оподаткування економіки / А. Соколовська Економіка України. ? 2006.

3. Фрадинський О.А. Поняття податкового навантаження та підходи до його визначення / О.А. Фрадинський // Вісник Хмельницького національного університету. ? 2010.

4. Бойко А.А. Податкове навантаження як критерій ефективності податкової політики / А.А. Бойко // Збірник студентських наукових праць. - Одеса. - 2013.

Размещено на Allbest.ru